Гігієнічні особливості впливу внутрішньошкільних факторів на якість життя та здоров’я молодших школярів

міністерство охорони здоров’я україни

донецький національний медичний університет

ім. М. Горького

УДК: 613.955:371.7

гігієнічні особливості впливу внутрішньошкільних факторів на якість життя та здоров’я молодших школярів

 

14.02.01 – гігієна та професійна патологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Донецьк – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Державній установі «Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків АМН України»

Науковий керівник: доктор медичних наук, старший науковий співробітник

Даниленко Георгій Миколайович,

Державна установа «Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків АМН України», завідувач відділу гігієни дітей шкільного віку та підлітків

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Білецька Елеонора Миколаївна,

Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри загальної гігієни

доктор медичних наук, професор

Агарков Володимир Іванович,

Донецький національний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, завідувач кафедри соціальної медицини, організації охорони здоров’я і історії медицини

Захист відбудеться « 10 » вересня 2008 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.01 у Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького за адресою: 83003, Україна, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького національного медичного університету ім. М. Горького за адресою: 83003, Україна, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16.

Автореферат розісланий « 08 » серпня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор Д.О. Ластков

Загальна характеристика роботи

 

Актуальність теми. Здійснення протягом останніх років реформи освітньої галузі в Україні зумовило поширення програм, основним завданням яких є формування інтелектуального потенціалу дітей (Савченко О.Я., 2001). При цьому шкільна освіта, як фактор впливу на здоров’я, супроводжується його негативними змінами (Коренєв М.М., 2001; Сердюк А.М., Полька Н.С., 2004). Особливої уваги до себе вимагають учні молодшого шкільного віку, лабільність фізіологічних процесів яких сприяє тому, що вони більш гостро реагують на фактори навколишнього середовища (Агарков В.І. та ін., 2004; Білецька Е.М. та ін., 2005; Неділько В.П., 2005). Сполучення розумового й емоційного перевантаження дітей, починаючи з початкової школи, обумовлює необхідність чіткої та своєчасної регламентації їх діяльності (Бардов В.Г., Сергета І.В., 2000; Кучма В.Р., 2005). Гарантією збереження здоров’я, гармонійного розвитку дитини є дотримання нормативів санітарно-гігієнічного стану внутрішньошкільного середовища і організації навчально-виховного процесу (Гребняк Н.П., 2000; Даниленко Г.М., 2001; Періг А.В. та ін., 2006). Разом з тим, практично відсутні установи, в яких би не виявлялися порушення санітарних норм, правил і гігієнічних нормативів (Полька Н.С. та ін., 2003; Махнюк В.М., Сапуга І.Є., Сергета І.В., 2005). Тому, керування здоров’ям учнів є пріоритетним завданням сучасного навчального закладу, при цьому найважливішу роль має відігравати профілактична медицина (Берзінь В.І. та ін., 2004; Баранов А.А. та ін., 2005; Козярін І.П. та ін., 2006). Для своєчасного впровадження профілактичних програм необхідне вивчення закономірностей формування здоров’я дітей в умовах навколишнього середовища (Сергета І.В., Редчиц М.А., 2001; Берднік О.В., 2006; Бесєдіна О.А та ін., 2006). Доведено, що однією з провідних проблем проведення заходів з охорони здоров’я школярів є відсутність співпраці фахівців різних профілів – лікарів-гігієністів та педіатрів, вчителів, психологів та соціальних працівників (Лук’янова О.М., 2003; Даниленко Г.М., 2005; Полька Н.С., 2007). Тому необхідно створення інформаційних умов для міжгалузевої співпраці, перспективним шляхом вирішення якої вважається використання такого показника як якість життя, пов’язана зі здоров’ям (ЯЖПЗ) (Guyatt G.et all., 1992; Лехан В.М., 2004; Бирюкова Н.А., 2006). На сьогоднішній день дослідження ЯЖПЗ дітей не набуло широкого поширення, що пов’язано з важкістю підбору інструментів оцінювання. Відсутній системний, комплексний підхід до вивчення ЯЖПЗ дітей в умовах певного середовища (Баранов А.А. та ін., 2005).

Таким чином, актуальним є визначення особливостей впливу внутрішньошкільних факторів на здоров’я та якість життя молодших школярів в умовах реформування початкової школи для удосконалення системи управління здоров’ям учнів та розробки критеріїв оцінки ефективності профілактичних заходів у сучасному загальноосвітньому навчальному закладі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках науково-дослідних робіт «Розробити гігієнічні та медико-організаційні заходи збереження та зміцнення здоров’я дітей шкільного віку в умовах реформування загальноосвітнього навчального закладу» (ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України», № держреєстрації 0102U002284) та «Розробити комплексну систему соціально-психологічних і медико-профілактичних заходів щодо оптимізації внутрішньошкільного середовища для забезпечення ефективної адаптації дітей до навчальної діяльності в умовах реформування сучасної середньої школи» (Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, № держреєстрації 0103U004268), у яких дисертант була співвиконавцем. Автор брала безпосередню участь у дослідженні імунного статусу, розумової працездатності учнів, оцінювала функціональний стан серцево-судинної системи, результати спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму, неспецифічні адаптаційні реакції організму молодших школярів, проводила санітарно-гігієнічну оцінку внутрішньошкільного середовища та умов навчання у початковій школі.

Метою дослідження є обґрунтування гігієнічних підходів до профілактики негативного впливу внутрішньошкільних факторів на якість життя, пов’язану зі здоров’ям та стан здоров’я молодших школярів.

У ході дослідження розв’язанню підлягали наступні завдання:

1. Дати характеристику стану здоров’я школярів та його динаміки протягом навчання в початковій школі.

2. Визначити вплив факторів внутрішньошкільного середовища на стан здоров’я учнів в умовах реформування початкової освіти.

3. Обґрунтувати концептуальну модель управління здоров’ям учнів у початковій школі.

4. Дослідити якість життя, пов’язану зі здоров’ям, молодших школярів як індикатора впливу факторів шкільного середовища.

5. Розробити комплекс профілактичних заходів з оптимізації дії керованих внутрішньошкільних факторів ризику.

Об’єкт дослідження: вплив внутрішньошкільного середовища на стан здоров’я та якість життя учнів початкових класів.

Предмет дослідження: здоров’я учнів початкової школи, внутрішньошкільне середовище.

Методи дослідження: гігієнічні (параметри мікроклімату, природного та штучного освітлення, санітарно-гігієнічний опис навчальних приміщень та умов навчання, проведення хронометражу уроків); соціально-гігієнічні; соціологічні (анкетування молодших школярів, їх батьків та вчителів); антропометричні (дослідження фізичного розвитку); фізіологічні (дослідження розумової працездатності, проба Мартине, оцінка нейрогуморальної регуляції за даними спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму); клінічні (комплексні медичні огляди фахівцями ДУ ІОЗДП АМН України); імунологічні (вивчення стану імунної системи, визначення неспецифічних адаптаційних реакцій за показником вмісту лімфоцитів у крові); психологічні (метод оцінювання психоемоційного стану за Люшером); статистичні методи (параметрична та непараметрична статистика з використанням комп’ютерних програм).

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше на підставі популяційних і експериментальних досліджень розроблено систему оцінки рівня якості життя, пов’язаного зі здоров’ям молодших школярів (АС № 22006). Розраховано критичні значення шкал якості життя для визначення негативного впливу внутрішньошкільного середовища на здоров’я учнів початкової школи.

Запропоновано модель опосередкованого управління здоров’ям учнів початкової школи з комплексом цілеспрямованих профілактичних заходів, суттєвою складовою якої є зворотній зв’язок на підставі оцінки ЯЖПЗ усіма учасниками навчального процесу. Подальшого розвитку набуло виявлення сучасних тенденцій патологічної ураженості, фізичного розвитку та функціонального стану учнів початкової школи з детальним аналізом їх змін протягом навчального року та літнього відпочинку.

Встановлено, що більш високий рівень функціонування імунної системи дітей протягом навчання в першому класі є прогностично сприятливим для стабільного рівня здоров’я учнів протягом усього періоду навчання в початковій школі, а більш низькі показники імунітету учнів першого класу супроводжуються погіршенням стану здоров’я протягом навчання.

Уперше визначені регіональні вікові нормативні показники спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму молодших школярів.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені стандарти фізичного розвитку школярів, методика оцінки рівня ЯЖПЗ дітей молодшого шкільного віку. Науково обґрунтовано та впроваджено комплекс профілактичних заходів з оцінкою ефективності оптимізації внутрішньошкільного середовища початкової школи, що дозволяє ефективно керувати здоров’ям молодших школярів.

Матеріали проведених досліджень були використані при розробці методичних рекомендацій „Лінійні діаграми для оцінки фізичного розвитку школярів” (2002); увійшли до інформаційного листа “Оцінка якості життя, пов’язаної зі здоров’ям, у молодших школярів” (№194, 2005), галузевого нововведення „Спосіб оцінки якості життя, пов’язаної зі здоров’ям у молодших школярів” (Інформаційний бюлетень: Додаток до Журналу Академії медичних наук України, 2006).

Результати дослідження впроваджені до навчального процесу кафедри загальної гігієни та екології № 2 Харківського державного медичного університету (акти впровадження від 01.06.06 р.), а також до практичної діяльності педагогів та психологів загальних навчальних закладів Харківської філії Європейської мережі шкіл сприяння здоров’ю (акт впровадження від 25.01.07 р.).

Особистий внесок здобувача. Автором особисто здійснена розробка теоретичних і практичних положень дисертаційної роботи, проведено аналіз наукової літератури за тематикою дисертаційної роботи, обрані, обґрунтовані та виконані основні методики дослідження. Самостійно в повному обсязі проведені дослідження рівня гігієнічного благополуччя навчальних закладів та класів, організації та умов навчального процесу, соціально-гігієнічні дослідження, дослідження розумової працездатності, нейрогуморальної регуляції серцево-судинної системи та її функціональних можливостей, проведено визначення імунного статусу дітей молодшого шкільного віку. Автором особисто розроблено та впроваджено профілактичні заходи щодо корекції внутрішньошкільного середовища, здійснено статистичну обробку, аналіз і узагальнення одержаних результатів, обґрунтовані висновки та основні положення роботи, які виносяться на офіційний захист. Дисертантом не були використані результати та ідеї співавторів публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи представлені та обговорені на Пироговській науковій конференції (Москва, 2003); міжнародних конгресах «Здоровье, обучение, воспитание детей и молодежи в XXI веке» (Москва, 2004), студентів і молодих учених (Тернопіль, 2005); міжнародних наукових конференціях «Физиология развития человека» (Москва, 2004), «Здорова дитина: здорова дитина та генетичні аспекти її розвитку» (Чернівці, 2006); науково-практичних конференціях „Питання імунології в педіатрії” (Київ, 2003), «Гігієнічні проблеми реформи освіти в Україні» (Київ, 2004), «Вплив екопатологічних факторів на стан здоров’я дітей» (Тернопіль, 2005), «Актуальні питання охорони здоров’я дівчат-підлітків» (Харків, 2005), «Гігієнічні та соціально-психологічні аспекти моніторингу здоров’я школярів» (Харків, 2006), «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України» ( Київ, 2007).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 23 наукові роботи, у тому числі 9 статей у наукових фахових виданнях, 10 тез наукових конференцій та з’їздів, методичні рекомендації, інформаційний лист, нововведення та авторське свідоцтво.

Структура та обсяг роботи. Матеріали дисертації викладені на 193 сторінках. Дисертація містить вступ, шість розділів (огляд літератури, опис обсягу й методів дослідження, чотири розділи власних досліджень), аналіз та узагальнення результатів досліджень, висновки, список використаних джерел і додаток, проілюстрована 28 таблицями на 26 сторінках та 20 рисунками на 10 сторінках. Список використаних джерел включає 248 вітчизняних та іноземних джерел, який викладений на 28 сторінках. Додаток складає 4 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

 

Матеріали і методи досліджень. Робота виконана на базі ДУ „Інститут охорони дітей та підлітків АМН України”, кафедр імунології та алергології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна й гігієни та екології Харківського національного медичного університету, загальних навчальних закладів (ЗНЗ) м. Харкова.

Під наглядом знаходилося 505 учнів початкової школи, із них у динаміці спостережень з першого до четвертого класу було 325 учнів (160 дівчаток та 165 хлопчиків у віці від 6 до 11 років), у тому числі спеціальними методами дослідження охоплено 103 школяра.

Робота проводилася в чотири етапи. На першому етапі у трьох ЗНЗ м. Харкова (школа-ліцей із естетичним нахилом – ЗНЗ1, школа-ліцей із екологічним нахилом – ЗНЗ2 та навчально-виховний комплекс – ЗНЗ3) визначено гігієнічні особливості внутрішньошкільного середовища (ВШС) та його вплив на здоров’я учнів других класів. На другому етапі в ході натурного гігієнічного експерименту в ЗНЗ3 протягом чотирьох років досліджено динаміку здоров’я учнів класів початкової школи в умовах певного ВШС (10 навчальних колективів, початок навчання 2000/2001 та 2001/2002 навчальні роки). Третій етап включав обґрунтування концепції опосередкованого управління здоров’ям учнів на рівні навчального колективу, розробку та впровадження комплексу цілеспрямованих профілактичних заходів (ПЗ), розробку методології оцінки їх ефективності з використанням ЯЖПЗ. На четвертому етапі реалізовано концептуальний підхід до опосередкованого управління здоров’ям школярів на рівні початкової школи. Для визначення ефективності впровадження ПЗ порівнювали зміни у функціональному стані учнів та оцінок ЯЖПЗ після проведення комплексу профілактичних заходів.

Таблиця 1

Основні види, методи та обсяг проведених досліджень

Методи дослідження	Обсяг
Повітряно-тепловий режим	18 класів (88 вимірювань)
Світловий режим (СК, КПО, рівень штучного освітлення)	18 класів (88 вимірювань)
Умови організації навчально-виховного процесу	10 класів(88 досліджень)
Режим організації навчально-виховного процесу (розклад занять)	48 розкладів
Анкетування батьків	2042 анкети
Визначення соціально-психологічної адаптації дитини до школи	505 учнів (4112 анкет)
Хронометражні спостереження	210 днів (807 уроків)
Патологічна ураженість	505 учнів (2812 обстежень)
Оцінка фізичного розвитку	150 учнів (1280 обстежень)
Оцінка «шкільної зрілості»	150 учнів
Оцінка психоемоційного стану за Люшером	150 учнів (1280 обстежень)
Гостра захворюваність з тимчасовою непрацездатністю (за невідвідуваністю занять)	325 учнів (40 журналів)
Вміст імуноглобулинів G, A, M у сироватці крові та слині, секреторний імуноглобулін A та концентрація лізоциму у слині	103 учня (1648 вимірів)
Вміст лімфоцитів, їх субпопуляцій та стан фагоцитарної ланки	46 учнів (92 виміри)
Розумова працездатність	315 учнів (24780 таблиць)
Проба Мартіне	103 учня (1236 вимірів)
Клінічний аналіз крові	103 учня (412 вимірів)
Спектральний аналіз варіабельності серцевого ритму	103 учня (1236 вимірів)
Оцінка ЯЖПЗ за даними учнів, батьків, вчителів	325 учнів (9115 анкет)

Умови навчання і виховання учнів оцінювались у відповідності до ДержСанПіН 5.5.2.008 – 01 “Влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу”. Оцінка розкладу занять та результатів хронометражного спостереження за навчальним процесом на уроці проводились за стандартною методикою (Кучма В.Р., 2005).

Соціально-психологічна адаптація учнів оцінювалася за методикою Олександровської (1983). Основним методом проведення соціально-гігієнічного дослідження було анкетне опитування батьків шляхом спеціально розроблених опитувальників (Даниленко Г.М. та ін., 2005). Санітарно-гігієнічну скринінг-характеристику ЗНЗ та класів проводили за рівнем гігієнічного благополуччя (РГБ) в балах (Даниленко Г.М., 2001). Здоров’я вивчалося за результатами поглибленого медичного огляду спеціалістами ДУ ІОЗДП АМН України, фізичного розвитку, функціонального стану, ступеня резистентності організму, імунного статусу. Функціональний стан центральної нервової системи вивчали за даними розумової працездатності із використанням коректурних таблиць Анфімова, розраховували коефіцієнт стомлення учнів та рівень стомлення класу. Функціональний стан серцево-судинної системи вивчали за пробою Мартіне та за даними спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму (СА ВСР). Оцінка стресорного ефекту дії на організм дитини навколишнього середовища проводилась за показником активності регуляторних систем (ПАРС) (Баевский Р.М., Берсенева А.П., 1997). Програма досліджень імунного статусу школярів передбачала: проведення клінічного аналізу крові, визначення кількісного вмісту Т- та В-лімфоцитів, стану фагоцитарної ланки, імуноглобулінів G, A, M у сироватці крові, вивчення стану місцевого імунітету слизової ротової порожнини за даними вмісту імуноглобулінів G, A, M, секреторного імуноглобуліну А та лізоциму у слині (Пастер Е.У. та ін., 1989; Караулов А.В. та ін. 1999). Тип неспецифічної адаптаційної реакції (НАР) визначали за вмістом лімфоцитів у лейкоцитарній формулі за методикою Л.Х.Гаркаві (2001). ЯЖПЗ молодших школярів оцінювали за власною методикою (АС № 22006).

На різних етапах дослідження залежно від виконуваних завдань використано адекватні математичні методи статистичної обробки даних із застосуванням ліцензійних статистичних пакетів прикладних програм “Statistica 5.5” (Statistica, StatSoft, 1998) MedStat (Лях Ю.Є., Гур’янов В.Г., 2005), що містять алгоритми багатовимірного статистичного аналізу, параметричної і непараметричної статистики. Побудова моделей проводилася в пакеті Statistica Neural Network (StatSoft. Inc., 1999), кластерний аналіз проводився з побудовою нейронних мереж Кохонена (Казаков В.Н., Лях Ю.Е., Гурьянов В.Г. та ін., 2001). Для первинної підготовки таблиць та проміжних розрахунків використовувався пакет Excel (“Microsoft Office Professional” BGW7766 269-01611).

Результати дослідження. У ході дослідження було проведено оцінку ВШС ЗНЗ м. Харкова, у яких було відібрано вісім других класів. Індекс їх санітарно-гігієнічної скринінг-характеристики не виходив за межі гігієнічного благополуччя. РГБ класних кімнат складав (80-92) балів, зі значними коливаннями цього показника у межах одного ЗНЗ. Розклад уроків було погоджено із СЕС, однак мали місце зміни затвердженого розкладу та істотні недоліки при його детальному вивченні. Тижневе навчальне навантаження перевищувало нормативне на 1 – 3 години. За даними хронометражу уроків було встановлено, що тільки один із класів мав переважно гігієнічно раціональну організацію уроків. Виділено основні фктори ризику: відсутність контролю пози учня та фізкультхвилинок, велика кількість емоційно індиферентних уроків при їх підвищеній щільності.

Рівні сформованості гігієнічних навичок коливалися від 27,1 до 32,0 балів (при максимальній кількості балів – 40), що свідчить про необхідність їх диференційованої та значної корекції в більшості учнів. Тільки (13,5 ± 2,3) % батьків припускали можливий несприятливий вплив навчальної діяльності, а (14,0 ± 2,4) %, навпаки, вважали, що навчальне навантаження підвищує адаптаційні можливості дітей.

Розумова працездатність учнів вірогідно відрізнялася за кількістю переглянутих знаків, за стандартизованою кількістю помилок та тижневою динамікою у різних ЗНЗ (р<0,001), за стандартизованою кількістю помилок та тижневою динамікою по класах (р<0,001). Установлено, що донозологічні стани були в (74,2 ± 3,0) % учнів, при чому мала місце висока питома вага дітей із неврологічними скаргами у всіх класах до (22,4 ± 2,9) %, а також велика кількість дітей із неспецифічними соматичними скаргами – (28,5 ± 3,1) %. Було встановлено різницю між розподілом дітей різних класів за частотою донозологічних станів (більш висока частка дітей із перевтомою за критерієм 2 у художньому класі 2в ЗНЗ1, р<0,02; екологічному 2а ЗНЗ2, р<0,05; загальноосвітньому 2а ЗНЗ3, р<0,001) без значимої різниці між ЗНЗ (р>0,05).

Хронічні захворювання, за твердженнями батьків, мали вірогідно більше учнів (р<0,05), ніж це реєстрували шкільні документи, а патологічна ураженість була, навпаки, вища за даними медичної документації. Тобто батьки не знали або не надавали значення функціональним порушенням у стані здоров’я дітей.

Необхідність координації оздоровчої діяльності усіх учасників навчального процесу загострюється обумовленістю змін у функціональному стані та здоров’ї школярів впливом як навчального закладу (РГБ закладу, організація навчального навантаження, недоліки медичної допомоги, харчування тощо), так і специфічністю системи впливів на рівні навчального колективу (РГБ класу, розклад занять, гігієнічна організація уроку, організація профілактичної роботи з учнями та батьками, психологічний мікроклімат).

Для визначення характеру впливу системи факторів ВШС на рівні навчального колективу досліджено динаміку здоров’я учнів в умовах одного ЗНЗ протягом навчання в початковій школі. Встановлено, що загальна патологічна ураженість обстежених дітей при вступі до школи була на досить високому рівні та вірогідно зростала протягом чотирьох років навчання (рис.1).

Рис. 1. Динаміка патологічної ураженості учнів початкової школи

У структурі патологічної ураженості найбільш поширеними були розлади психіки та поведінки, хвороби органів дихання, кістково-м‘язової системи та сполучної тканини, хвороби органів травлення, ока та придаткового апарату, ендокринні зрушення, хвороби системи кровообігу та нервової системи. Також на високому рівні була патологічна ураженість хворобами системи кровообігу (234 ± 36) ‰, яка вірогідно знижувалася на четвертому році навчання до (73 ± 22) ‰ (р<0,01), що свідчило про функціональне дозрівання серцево-судинної системи у дітей 9-10 років. А ураженість молодших школярів на хвороби нервової системи, навпаки, з (29 ± 14) ‰ на першому році навчання піднялася до (153 ± 31) ‰ на четвертому (р<0,01).

При оцінці гармонійності ФР установлено, що на початку навчального року (72,3 ± 2,4) % першокласників були гармонійно розвинуті, дисгармонійний ФР був у (20,5 ± 2,2) % дітей, різко дисгармонійний – у (7,1 ± 1,3) %. У четвертому класі діти з гармонійним ФР складали (59,6 ± 3,5) % (p<0,05), з дисгармонійним – (29,7 ± 2,5) % та різко дисгармонійним – (12,0 ± 1,7) %. Збільшення частки дівчат із дисгармонійним ФР виникло за рахунок дефіциту маси тіла, а хлопців – надлишку маси тіла. Індекс здоров’я учнів перших класів складав (24,2 ± 2,4) %, четвертих – (21,5 ± 2,8) %. Частка дітей, що часто та тривало хворіли, коливалася від (12,3 ± 1,8) % на першому році навчання до (21,9 ± 2,8) % – на четвертому. Значимої статевої різниці та змін протягом навчання за індексом здоров’я та кількістю дітей, що часто та тривало хворіли, не встановлено (р>0,05).

Практично усі показники здоров’я мали негативні тенденції за період навчального року, більш виражені на першому році навчання, та відновлювалися за період літнього відпочинку.

В цілому за чотири роки навчання відмічалося зростання функціональних можливостей дітей, однак звертає увагу несинхронність їх дозрівання та наявність критичних періодів у формуванні. З’ясовані більш низькі показники розумової працездатності учнів, та більша кількість помилок порівняно з даними інших досліджень (Гребняк Н.П. та ін., 2001; Лапонова Е.Д., 2001), дуже висока частка патологічних реакцій (переважно астенічного типу) за результатами проби Мартине у співставленні з оцінками 90-х років (Гилеп Т.Ю., 1990; Тихвинский С.Б., Хрущев С.В., 1991; Симонова О.И. та ін., 2001).

Протягом молодшої школи відбуваються зміни в структурі груп здоров’я молодших школярів. Так, на початку першого року навчання лише (10,8 ± 3,0) % учнів мали І групу здоров’я, наприкінці молодшої школи вона дорівнювала (4,5 ± 1,1) % (р<0,01). Під час навчання (20,2 ± 2,5) % дітей перейшли з ІІІ до ІІ та І груп здоров’я, тобто відновили його; (35,6 ± 2,5) % дітей мали І та ІІ групи здоров’я протягом усього навчання, (14,9 ± 2,5) % стабільно мали ІІІ групу, (29,3 ± 2,5) % отримали хронічне захворювання під час навчання. Зростання у динаміці частки дітей ІІІ групи здоров’я (р<0,05) дозволяє говорити про негативну динаміку стану здоров’я молодших школярів протягом навчання.

Враховуючи багатофакторність впливу ВШС на здоров’я дітей (Гребняк М.П., 2003; Матвєєва Н.М. та ін., 2003; Кучма В.Р., 2004; Полька Н.С. та ін., 2005) нами проведено кластерний аналіз провідних факторів шкільного середовища (Казаков В.Н., Лях Ю.Е., Гурьянов В.Г. та ін., 2001). Кластеризація проводилася у просторі 18 ознак: рівень гігієнічного благополуччя класу, тижневе навчальне навантаження, гігієнічна раціональність розкладу занять, гігієнічна раціональність організації уроків, рівень сформованості гігієнічних навичок, соціально-психологічна адаптація (за 3 роки навчання). Результати оцінювалися методом розрахунку показника контрастності. На підставі проведеного аналізу за основними характеристиками ВШС 10 досліджуваних класів у динаміці навчання встановлено 3 кластера, які відрізнялися за наступними параметрами. Перша група класів мала нижчий рівень гігієнічного благополуччя, незадовільну організацію навчального процесу, середні рівні соціально-психологічної адаптації та сформованості гігієнічних навичок. Друга характеризувалася низьким рівнем сформованості гігієнічних навичок, третя – низьким рівнем соціально-психологічної адаптації за оцінками вчителів. Тому для комплексної характеристики впливу ВШС пропонується виділити санітарно-гігієнічну, соціально-гігієнічну та соціально-психологічну складові. Створюється можливість опосередкованого управління здоров’ям молодших школярів шляхом цілеспрямованого впливу на ВШС з метою оптимізації функціонального стану організму, що сприяє збереженню здоров’я. Варто виділити три основних рівня в рамках комплексного керування здоров’ям. Оперативне керування передбачає скринінгове дослідження, яке включає в себе контроль показників ВШС та їх відповідність діючим нормативним документам, складових здоров’я (соматична складова та фізичний розвиток, за даними медичного огляду, показники невідвідуваності занять) із визначенням динаміки їх значень. Оперативне керування припускає безпосередню реакцію медико-педагого-психологічного колективу, направлену на регулювання та нормалізацію шкільного середовища, тобто приведення показників у відповідність із розробленими та діючими нормативами керованих факторів ризику. Тактичне керування діагностує причини порушення здоров’я дітей початкової школи, що дає можливість визначити, які граничні значення показників функціонального стану перевищені, і установити, які характеристики ВШС впливають на них. Тактичне керування дозволяє коректувати внутрішньошкільні фактори не за нормативними значеннями, а за результатами аналізу їх впливу на показники функціональних систем. Стратегічне керування – це прогнозування рівня здоров’я учнів початкової школи та розробка заходів із оптимізації ВШС. Його зміст становить розробка цільових профілактичних програм, моделювання й прогнозування, що потребує глибокого аналізу ситуації із застосуванням інформаційних технологій. Це свого роду керування через інформацію, яке є набагато дешевшим, ефективнішим і повинно стати одним із головних завдань роботи державної санітарно-епідеміологічної служби в науково-творчому співробітництві з фахівцями НДІ, вищих медичних та педагогічних закладів.

Для цілеспрямованого впливу на фактори шкільного середовища в початковій школі на рівні навчального колективу (оперативне керування) використовується алгоритм розробки управлінського рішення, у рамках якого нами запропоновані профілактичні заходи по їх корегуванню (табл. 2).

 

Таблиця 2

Схема профілактичних заходів з оптимізації керованих внутрішньошкільних факторів ризику

Шкільні фактори ризику	Шляхи усунення факторів ризику	Регламентація контрольних заходів, їх кратність
Санітарно-гігієнічна складова	Адміністративний контроль за дотриманням вимог СанПіНу	РГБ не нижче 79 балів; 2 рази на рік
	Підвищення рівня матеріально-технічної бази ЗНЗ	Згідно з діючими нормативними документами; постійно
	Дотримання гігієнічних вимог до складання розкладу уроків, обсягу загального навчального навантаження, домашніх завдань	Контроль відповідності розкладу занять окремих класів затвердженому СЕС, хронометраж уроків; 4 рази на рік
	Раціональне чергування навчальної й позанавчальної діяльності школярів	Співвідношення між позанавчальною й навчальною діяльністю по-винне бути 1:5; 1 раз на рік
	Підвищення ефективності фізичного виховання, розробка й реалізація режиму підвищеної рухової активності	Додаткова до шкільної фізична активність не менша за 2 та не більша за 5 годин на тиждень; 1 раз на рік
Соціально-гігієнічна складова	Санітарно-просвітницька робота з батьками і вчителями	Не менше 2 годин на місяць
	Навчально-виховна система педагогічної роботи з формування цінності здоров'я й здорового способу життя	Контроль організації системи педагогічної роботи: наявність програм, планів, заходів, що проводяться, оцінка їх ефективності за даними анкетування батьків та учнів; 1 раз на рік
Соціально-психологічна складова	Використання методик навчання, адекватних віковим можливостям учнів	Наявність санітарно-гігієнічної експертизи програм; постійно
	Індивідуальний диференційований підхід до навчання	Хронометраж занять, аналіз інформації на педагогічних нарадах; 2 рази на рік
	Застосування педагогічних технологій співробітництва й взаємодії всіх учасників освітнього процесу	Психологічні тренінги; постійно
	Медико-психолого-педагогічний супровід учнів	Наявність індивідуальної роботи психологів та педагогів з дітьми; постійно

З позицій керування здоров’ям постає питання вибору методики оцінки ефективності ПЗ та подальшого коректування результатів. На підставі літературних даних та власних досліджень ЯЖПЗ молодших школярів була обрана для оцінки впливу ВШС та ефективності ПЗ. Однак вік дитини обмежує використання опитувальника тільки для учнів молодшого шкільного віку, тому дані інших учасників освітнього процесу, батьків та вчителів, також важливі для комплексної оцінки та були використані у дослідженні (рис. 2).

Рис. 2. Загальна оцінка ЯЖПЗ учнями початкової школи під час навчання (ЗОЯЖ – загальна оцінка якості життя)

Загальний показник ЯЖПЗ складав (80,4 ± 0,6) % за оцінкою дітей, (74,7 ± 0,8) % за оцінками батьків та (75,6 ± 0,6) % за оцінкою вчителів. Тобто дорослі суттєво нижче оцінювали якість життя дітей (р<0,05). Найбільш високими показники дітей були за шкалами «соціальна діяльність (однолітки)», низькими за шкалами «фізична діяльність» та «емоційна діяльність». Найбільша невідповідність оцінки ЯЖПЗ батьків і дітей була за шкалами – «шкільна діяльність», «емоційна діяльність» та «соціальна діяльність (дорослі)», дітей та вчителів – «соціальна діяльність (однолітки)» та «шкільна діяльність». Ці шкали діти оцінили краще, ніж дорослі.

Було встановлено, що на ЯЖПЗ впливали як показники здоров’я, так і показники ВШС, і таким чином вона може використовуватися для оцінки взаємодії дитини з середовищем та відображенням дії цього середовища на дитину як хвору, так і здорову, а також для оцінки ефективності медико-освітніх технологій та медико-профілактичних заходів.

Було розроблено систему оцінки ефективності ПЗ на підставі визначення рівня ЯЖПЗ учнів початкової школи (рис. 3).

Рис. 3. Оцінка ефективності профілактичних заходів на підставі оцінки якості життя учнів початкової школи

Ефективність впровадження цілеспрямованої системи профілактичних заходів у класах початкової школи підтверджувалась покращенням функціонального стану (розумової працездатності, більш сталим показникам неспецифічних адаптаційних реакцій, показника активності регуляторних систем та збалансованості функціонування системи місцевого імунітету слизових ротової порожнини), патологічної ураженості, фізичного розвитку та відображалось на оцінках ЯЖПЗ учнів та вчителів.

Отримані в ході проведення дисертаційного дослідження результати свідчать про високу ефективність та доцільність використання системи опосередкованого керування здоров’ям на рівні початкової школи, що включає розробку цілеспрямованих профілактичних заходів для кожного класу (навчального колективу) та оцінки їх ефективності. Вона забезпечує виражене покращання показників стану здоров’я та учнів початкової школи.

 

Висновки

1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі щодо визначення гігієнічних особливостей і суб’єктивного сприйняття учасниками навчального процесу впливу шкільного середовища на здоров’я дітей в умовах реформування початкової освіти. Це дозволило удосконалити систему профілактики негативного впливу ВШС на здоров’я та якість життя учнів початкової школи.

2. Виявлено негативні зміни в стані здоров’я дітей протягом їх навчання в початковій школі. З першого до четвертого року кількість здорових дітей (1 група здоров’я) зменшилася з 10,8 до 4,5 % (р<0,05), а тих, які мають захворювання (3 група здоров’я), зросла з 35,1 до 43,0 % (р<0,05). Установлено, що лише 35,6 % дітей, стан здоров’я яких залишався стабільним протягом навчання в початковій школі, наприкінці першого класу мали показники функціонування імунної системи відповідно віковим нормам.

3. За час навчання зросла патологічна враженість органів дихання (від 387 до 540 ‰, р<0,01), ендокринної системи (від 285 ‰ до 511 ‰, р<0,001), органа зору та придаткового апарату (від 255 до 460 ‰, р<0,001), була на стабільно високому рівні – розладів психіки та поведінки (від 496 до 423 ‰, р>0,05), кістково-м’язової системи (від 270 до 304 ‰, р>0,05), органів травлення (від 307 до 314 ‰, р>0,05) та знизилась – на хвороби системи кровообігу (від 234 до 73 ‰, р<0,01). Зростання загальної патологічної враженості школярів із першого до четвертого класу з 2358 до 2905 ‰ (р<0,01), та її збільшення від 5,7 до 27,1 %, кожного навчального року, і зниження від 5,2 до 12,2 % під час літніх канікул, визначає негативний вплив навчальної діяльності на дітей.

4. Встановлено зниження частки учнів із гармонійним фізичним розвитком протягом навчання з 72,3 до 59,6 % (p<0,05). Збільшення частки дівчат із дисгармонійним розвитком відбулося переважно за рахунок дефіциту маси тіла (p<0,05), а хлопців – надлишку маси тіла (p<0,05), що ілюструє негативний вплив середовища і невідповідність оздоровчих заходів потребам організму.

5. Встановлено критичні періоди адаптації дітей до внутрішньошкільного середовища: для розумової працездатності – другий та перша половина третього року навчання; функціональних можливостей серцево-судинної системи – початок першого та другого, кінець четвертого років навчання; вегетативної регуляції – третій навчальний рік; місцевого імунного захисту – кінець першого, друга половина другого та четвертого років навчання.

6. Визначено, що шкільне середовище на рівні навчального колективу суттєво впливає на патологічну враженість (хвороби органа зору та придаткового апарату, р<0,01; органів травлення, р<0,02; розлади психіки та поведінки, р<0,04); індекс здоров’я (р<0,05); частоту випадків невідвідування занять (р<0,02), фізичний розвиток (ОГК – р<0,001, життєвий індекс – р<0,02; відносну м’язову силу кисті – р<0,001).

7. В межах розробленої моделі управління за результатами проведеного кластерного аналізу виділені санітарно-гігієнічна, соціально-гігієнічна та соціально-психологічна складові, р<0,05, в комплексі факторів шкільного середовища, індикаторами неблагополуччя яких є патологічна ураженість, частота випадків невідвідуваності занять, показник активності регуляторних систем, неспецифічні адаптаційні реакції, коефіцієнт збалансованості місцевого імунітету слизових оболонок ротової порожнини учнів, які навчаються в початковій школі.

8. Розроблено шкали ЯЖПЗ для оцінки санітарно-гігієнічної, соціально-гігієнічної та соціально-психологічної складових шкільного середовища. Встановлено взаємозв’язок шкал із гармонійністю розвитку, групами здоров’я, частотою пропусків занять (р<0,05). Розраховані критичні значення індикаторних шкал ЯЖПЗ, які дозволяють визначити неблагополуччя шкільного середовища за санітарно-гігієнічною (загальна оцінка ЯЖПЗ – нижче 71,8 % (батьки), «фізична діяльність» – нижче за 77,5 % (діти) та 73,1 % (батьки)), соціально-психологічною (загальна оцінка ЯЖПЗ – нижче 77,5 % (вчитель), «емоційна діяльність» – нижче за 75,6 % та «соціальна діяльність (однолітки)» – 71,7 % (діти)), соціально-гігієнічної складовими («шкільна діяльність» – нижче 65,7 % (батьки) і «соціальна діяльність (дорослі)» – нижче 65,6 % (діти)).

9. Розроблено комплекс профілактичних заходів, ефективність яких на рівні класів підтверджується позитивними змінами функціонального стану учнів: зростанням розумової працездатності (рівень стомлення знизився на 15,5 %, р<0,05), більш сталими показниками неспецифічних адаптаційних реакцій (на 15,6 % підвищилася частка дітей, які віднесені до здорових), активності регуляторних систем (зниження середньогрупових оцінок на 20,0 %, р<0,05), збалансованості функціонування системи місцевого імунітету (зниження середньогрупового коефіцієнту збалансованості факторів місцевого імунітету на 47,6 %, р<0,05); ЯЖПЗ, за оцінками учнів (підвищення загальної оцінки на 12,1 %, р<0,05) та вчителів (підвищення загальної оцінки на 10,5 %, р<0,05).

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Даниленко Г.М. Динаміка фізичного розвитку школярів міста Харкова / Г.М. Даниленко, О.А. Бесєдіна, С.А. Пашкевич // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. – Х. – 2002. – Медицина. – Вип.4, № 546. – С. 86-90. Автором проаналізовано літературу, частково проведено статистичну обробку даних, їх аналіз, написано статтю.

2. Даниленко Г.М. Порівняльна характеристика фізичного розвитку школярів міста й села / Г.М. Даниленко, Г.В. Яковлєв, С.А. Пашкевич // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2003. – № 7 (2/2). – С. 810-813. Автором проаналізовано літературу, частково проведено статистичну обробку даних, їх аналіз, написано статтю.

3. Особливості стану здоров’я та функціонування регуляторних систем організму молодших школярів в залежності від соціально-психологічної адаптації до навчання / Г.М. Даниленко, С.А. Пашкевич, М.М. Попов, А.М. Яблучанський // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. – 2004. – Вип. 7, № 614. – С. 86-89. Автором проаналізовано літературу, частково проведено набір даних та їх статистичну обробку, узагальнено отримані дані, обґрунтовано необхідність виявлення захворювань молодших школярів на донозологічному рівні для своєчасного проведення профілактичних заходів.

4. Вплив соціальних та біологічних факторів на стан здоров’я та адаптацію до умов навчання молодших школярів / Г.М. Даниленко, С.А. Пашкевич, М.М. Попов, А.М. Яблучанський // Гігієна населених місць. – 2004. – Вип. 44. – С. 462-467. Автором проаналізовано літературу, частково проведено набір даних та їх статистичну обробку, узагальнено отримані дані, написано статтю.

5. Пашкевич С.А. Визначення рівня здоров’я першокласників на підставі комплексної оцінки адаптаційних можливостей організму / С.А. Пашкевич, Г.М. Даниленко, О.А. Бесєдіна // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. – 2005. – Вип. 10, № 658. – С. 89-94. Автором проаналізовано літературу, частково проведено набір даних та їх статистичну обробку, узагальнено отримані дані, обґрунтовано методичний підхід, який доповнює традиційну методологію визначення груп здоров’я і діагностики захворювань, розширює можливості при оцінці здоров’я дітей молодшого шкільного віку та дає змогу розробити заході щодо його покращання.

6. Пашкевич С.А. Оцінка функціонування серцево-судинної системи молодших школярів за результатами спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму в залежності від дії факторів внутрішньошкільного середовища // Гігієна населених місць. – 2005. – Вип. 46. – С. 382-388.

7. Пашкевич С.А. Якість життя пов’язана зі здоров’ям молодших школярів як критерій ефективності психогігієнічних заходів // Гігієна населених місць. – 2006. – Вип. 47. – С. 422-427.

8. Фізіолого-гігієнічна оцінка впливу режиму дня на неспецифічні адаптаційні реакції у молодших школярів / О.А.Бесєдіна, Г.Н. Даниленко, Л.В. Подрігало, С.А. Пашкевич // Медицина сьогодні і завтра. – 2006. – № 1. – С. 101-105. Автором частково проведено набір даних та їх статистичну обробку, узагальнено отримані дані, розроблено прогностичний алгоритм, який дозволяє швидко й ефективно з економічних позицій оцінювати вплив комплексу факторів режиму дня на стан адаптивних реакцій і впроваджувати необхідні профілактично-оздоровчі заходи.

9. Функциональное состояние и качество жизни девочек в условиях реформирования начальной школы / Г.Н. Даниленко, Л.В. Подригало, С.А. Пашкевич,Т.Б. Ефимова, О.Н. Шпак, М.С. Кекина // Гігієна населених місць. – 2007. – Вип. 49. – С. 347-353. Автором проаналізовано літературу, частково проведено набір даних та їх статистичну обробку, узагальнено отримані дані, визначено проблеми впливу внутрішньошкільного середовища на рівні навчального колективу.

10. Методика оцінки якості життя школярів молодших класів: А.с. 22006. Україна / С.А. Пашкевич, Г.М. Даниленко. – № 200722173; Заявл. 23.07.07; Реєстр. 12.09.07, Бюл. № 14. – 4 с.

11. Лінійні діаграми для оцінки фізичного розвитку школярів: методичні рекомендації / Г.М. Даниленко, О.А. Бесєдіна, О.Ю. Куракса, І.В. Межибецька, І.В. Аверіна, С.А. Пашкевич, Л.В. Подрігало; Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України. – Х., 2002. – 24 с.

12. Оцінка якості життя, пов’язаної зі здоров’ям, у молодших школярів /Г.Н. Даниленко, О.А. Бесєдіна, С.А. Пашкевич, Н.В. Шляхова // Інформаційний лист. – № 194. – Київ: Укрпатентінформ МОЗ України, 2005. – 8 с.

13. Спосіб оцінки якості життя, пов’язаної зі здоров’ям у молодших школярів / Г.М. Даниленко, О.А. Бесєдіна, С.А. Пашкевич, Н.В. Шляхова // Інформаційний бюлетень: Додаток до Журналу Академії медичних наук України. – 2006. – Вип. 21. – С. 84.

14. Пашкевич С.А. Взаимосвязь иммунной системы и умственной работоспособности в процессе обучения младших школьников / С.А. Пашкевич, Р.С. Котенко // Вестник РГМУ. – 2003. – № 2 (28). – С. 125.

15. Особливості імунного статусу молодших школярів наприкінці навчального року / С.А. Пашкевич, Г.М. Даниленко, М.М. Попов, Н.В. Шляхова, І.М. Неліна // Перинатологія та педіатрія. – 2003. – №3. – С. 93.

16. Пашкевич С.А. Особенности функционирования регуляторных систем младших школьников в зависимости от успешности обучения / С.А. Пашкевич, А.Н. Яблучанский // Здоровье, обучение, воспитание детей и молодежи в XXI веке: Материалы международного конгресса. Москва, 12-14 мая 2004 г. – Москва, 2004. – Ч. ІІ. – С. 369-371.

17. Изменения функционирования нервной, сердечно-сосудистой и иммунной систем у младших школьников в течение учебного года / С.А Пашкевич, Г.Н. Даниленко, Н.Н. Попов, Н.В. Шляхова // Новые исследования. – 2004. – № 1-2. – С. 298-299.

18. Особливості імунореактивності молодших школярів на протязі навчального року / Т. Грушка, О. Датченко, К. Саніна, С. Пашкевич, Ю. Філипська, А. Шабанов, А. Яблучанський // 9-й міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених. Тернопіль, 21-22 квітня 2005 р. – Тернопіль: ТДМУ Укрмедкнига, 2005. – С. 227.

19. Даниленко Г.М. Прогнозування типу неспецифічних адаптаційних реакцій у молодших школярів по комплексу факторів режиму дня / Г.М. Даниленко, О.А. Бесєдіна, С.А. Пашкевич // Вплив екопатологічних чинників на стан здоров’я дітей: Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конференції. Тернопіль, 27-29 жовтня 2005 р. – Тернопіль: ТДМУ Укрмедкнига, 2005. – С. 103-104.

20. Динаміка фізичного розвитку дівчаток в початковій школі / О.Ю. Куракса, О.А. Бесєдіна, Г.М. Даниленко, Л.В. Подрігало, С.А. Пашкевич / Актуальні питання охорони здоров’я дівчат-підлітків: Матеріали ІІІ наук.-практ. конференції. Харків, 19-20 жовтня 2005 р. – Х., 2005. – С. 74-76.

21. Використання показників регуляції серцевого ритму молодших школярів у системі моніторингу стану здоров’я дітей у навчальному закладі / Л.В. Подрігало, Г.М. Даниленко, С.А. Пашкевич, Д.П. Перцев // Здорова дитина: здорова дитина та генетичні аспекти її розвитку: Матеріали ІV міжнародної наук.-практ. конференції. Чернівці, 28-29 вересня 2006 р. – Чернівці, 2006. – С. 106-107.

22. Пашкевич С.А. Якість життя як складова соціально-гігієнічного моніторингу здоров’я учнів початкової школи // Гігієнічні та соціально-психологічні аспекти моніторингу здоров’я школярів: Матеріали наук.-практ. конференції. Харків, 18-19 жовтня 2006 р. – Х., 2006. – С. 129-131.

23. Використання оцінки стану здоров’я та якості життя пов’язаної зі здоров’ям молодших школярів для розробки медико-профілактичних заходів оптимізації внутрішньошкільного середовища / Г.М. Даниленко, О.М. Шпак, Т.Е. Єфімова, Г.В. Гуторова, Т.В. Меркулова, С.А. Пашкевич // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: Збірка тез доповідей наук.- практ. конференції. Київ, 24-25 травня 2007 р. – К., 2007. – Вип. 7. – С.117-118.

АНОТАЦІЯ

Пашкевич С.А. Гігієнічні особливості впливу внутрішньошкільних факторів на якість життя та здоров’я молодших школярів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна та професійна патологія. – Донецький національний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, Донецьк, 2008.

Дисертація присвячена гігієнічному обґрунтуванню підходів до профілактики негативного впливу внутрішньошкільних факторів на якість життя та здоров’я молодших школярів. У роботі встановлено динаміку стану здоров’я школярів початкової школи та визначено вплив факторів внутрішньошкільного середовища на рівні навчального колективу. Досліджено якість життя, пов’язану зі здоров’ям, молодших школярів як індикатора впливу факторів шкільного середовища. Обґрунтовано концептуальну модель управління здоров’ям учнів у початковій школі, яка базується на виділенні трьох рівнів – стратегічного, тактичного та оперативного. Розроблено алгоритм керування здоров’ям на оперативному рівні. Впроваджено та оцінено ефективність цілеспрямованих профілактичних заходів з оптимізації дії керованих внутрішньошкільних факторів ризику.

Ключові слова: здоров’я молодших школярів, внутрішньошкільне середовище, якість життя, пов’язана зі здоров’ям.

Пашкевич С.А. Гигиенические особенности влияния внутришкольных факторов на качество жизни и здоровье младших школьников. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 – гигиена и профессиональная патология. – Донецкий национальный медицинский университет им. М.Горького МЗ Украины, Донецк, 2008.

Диссертация посвящена гигиеническому обоснованию подходов к профилактике негативного влияния внутришкольных факторов на качество жизни и здоровье младших школьников.

При оценке внутришкольной среды начальных школ г. Харькова установлено, что индекс санитарно-гигиенической скрининг характеристики школ не выходил за пределы гигиенического благополучия. Санитарно-гигиенические условия в классах были удовлетворительные, однако желательна санитарно-гигиеническая коррекция. Уровень гигиенического благополучия классов значительно изменялся в пределах одного учебного заведения.

По данным опроса родителей, хронические заболевания имели достоверно больше учеников, чем это регистрировали школьные документы, а уровень функциональных отклонений был выше по данным документации, то есть родители или не знали или не придавали значения функциональным нарушениям в состоянии здоровья их детей. Большинство родителей не знали о возможном неблагоприятном влиянии учебной нагрузки.

Установлены существенные изменения функциональных систем и состояния здоровья младших школьников, обусловленные влиянием как учебного заведения (уровень гигиенического благополучия, организация учебной нагрузки, медпомощи, питания и т.д.) так и внутришкольной среды на уровне учебного коллектива. Достоверно возрастали на протяжении обучения заболевания, обусловленные как биологическими факторами, так и школьными.

За четыре года функциональные системы совершенствовались, однако в течение обучения они имели критические периоды. Отмечалось возрастание уровня умственной работоспособности, как у мальчиков, так и у девочек, при более низком исходном уровне у мальчиков. За 2-й год обучения и первую половину 3-го года существенного прироста показателя не наблюдалось, во второй половине 3-го и первой половине 4-го работоспособность возрастала, к концу 4-го года только у мальчиков происходило ее снижение. Функциональные резервы сердечно-сосудистой системы младших школьников повышались за четырехлетний период. По сравнению с исследованиями предшествующих лет практически в три раза повысилось число детей с патологической реакцией сердечно-сосудистой системы на физическую нагрузку с преобладанием астенических реакций. Наибольшая напряженность регуляторных систем младших школьников по результатам оценки спектрального анализа вариабельности сердечного ритма была на третьем году обучения. Система местной иммунной защиты функционировала в дисбалансе в конце первого, на втором и четвертом годах обучения при более сбалансированных показателях третьего года.

Школьная среда по разному влияла на показатели здоровья учеников разных учебных коллективов, изменения в состоянии здоровья накапливались и проявлялись к концу учебного года. На основании кластерного анализа выделили три группы классов, внутришкольную среду которых характеризовали составляющие – санитарно-гигиеническая, социально-гигиеническая и социально-психологическая.

Выделены основные уровни в рамках комплексного управления здоровьем: оперативный, тактический, стратегический. Для решения задач оперативного управления использовали алгоритм разработки управленческого решения с разработкой комплекса целенаправленных профилактических мероприятий. Для оценки их эффективности применили показатель качества жизни младших школьников. Установлена зависимость оценок уровня качества жизни от гармоничности развития ребенка, группы здоровья и частоты случаев пропусков занятий. Выявлено нарастание влияния внутришкольных факторов на качество жизни, связанное со здоровьем, на уровне класса от начала к концу учебного года, от первого года обучения к третьему, с тенденцией к уменьшению влияния на четвертом году обучения.

Использованный комплекс профилактических мероприятий позволил улучшить функциональное состояние основных функциональных систем организма учеников и повысить оценку качества жизни.

Ключевые слова: здоровье младших школьников, внутришкольная середа, качество жизни, связанное со здоровьем.

Pashkevich S. A. Hygienic peculiarities of influence of intraschool factors on quality of life and health of junior schoolchildren. – А manuscript.

Dissertation for the сandidate of medical sciences degree in specialty 14.02.01 – Hygiene and occupational pathology. – M. Gorky Donetsk national medical university, Donetsk, 2008.

The dissertation is dedicated to substantiation of hygienic approaches to prophylaxis of negative influence of intraschool factors on quality of life and health of junior schoolchildren. The dynamics of health state of schoolchildren of primary school is established in the thesis, as well as the influence of intraschool environment factors at the level of the form. Quality of life health related of junior schoolchildren is studied, as an indicator of influence of school environment. A conceptual model of management for health of pupils of primary school is substantiated, which is based on detailing three levels – strategic, tactic and operative. The algorithm of management for health at the operative level is elaborated. The preventive measures on optimization of effect of guided intraschool factors are introduced and their efficiency is estimated.

Key words: health of the younger schoolchildren, intraschool environment, quality of life health related.