МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМ. П.Л. ШУПИКА
ГОЛОВІН ЮРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
УДК 615.9+ 546.26:622-058.243]- 085
Особливості клініко-функціональних порушень НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ при гострих отруєннях рудниковим газом у гірників та їх лікування
14.01.15 – нервові хвороби
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ - 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім.М.Горького МОЗ України
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Ніколенко Віктор Юрійович, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, кафедра професійних хвороб і радіаційної медицини, професор кафедри
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Западнюк Богдан Віталієвич, Київський національний університет внутрішніх справ МВС України, кафедра судової медицини, начальник кафедри;
доктор медичних наук Трінус Костянтин Федорович, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач відділу.
Захист відбудеться 29.05. 2008 р. об _11_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.613.01 при Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).
Автореферат розісланий 28.04. 2008 р.
Вчений секретар
Спеціалізованої вченої ради Т.М. Каліщук-Слободін
Актуальність теми. Гіпоксичні ураження нервової системи у гірників вугільних шахт внаслідок впливу токсичних факторів виробничого середовища зумовлюють велику кількість постраждалих робітників у вугільній промисловості (Кобець Г.П. і співавт., 1992; Мухін В.В., 2000; Брюханов А.м., 2004).
Збільшення глибини шахт до 1000 м і більше обумовило погіршення гірничо-геологічних умов, підвищення температури повітря у гірничих виробках, зростання кількості раптових викидів рудникового газу і вугільного пилу, вибухів і пожеж. Ризик розвитку професійних захворювань і травмування у вугільній промисловості в 5 – 10 разів вищий, ніж в інших галузях промисловості (Мухін В.В., Передерій Г.С., 2000). По рівню виділення метану шахти України випереджають аналогічні виробництва більшості країн світу, окрім того, 40% шахт у нашій країні розробляють пласти, що небезпечні відносно раптових викидів вугілля і газу. За останнє десятиріччя відмічається збільшення числа природних виробничих аварій, що приводять до викидів рудникового газу і масового ураження людей. Це породжує не тільки економічні, соціальні, але і значні медичні проблеми по наданню допомоги постраждалим (Азаров С.И., 2003). Постраждалі внаслідок гострого отруєння рудниковим газом складають 35,6 % від загальної кількості всіх виробничих отруєнь (Ластков Д.О., 2000, Ніколенко В.Ю., 2001).
Механізми дії рудникового газу характеризуються розвитком гіпоксичної гіпоксії з різким зменшенням надходження кисню до мозку і вестибулярного аналізатору, який дуже чутливий до кисневої недостатності. Усе це призводить до формування уражень центральної нервової системи з ознаками гіпоксичної енцефалопатії, вегетативно-судинної дистонії і вестибулопатії (Кондратенко П.Г. і співавт., 2001, Тринус К.Ф., 1988). Питання гіпоксичних уражень нервової системи при дисциркуляторних енцефалопатіях вивчаються досить пильно (Назаренко В.Г. і співавт.,1988, Маньковська І.М. і співавт., 1993, Дубенко Е.Г., Морозова О.Г., 1996, Волошин П.В., Тайцлин В.Й., 2005). Найбільш уразливими під час гіпоксії структурами центральної нервової системи є нейрони кори головного мозку і клітини Пуркіньє мозочка (Шевченко Ю.Л., 2000).
Гіпоксія замикає хибне коло: нестача кисню порушує енергетичний обмін і стимулює вільнорадикальне окислення, а активація вільнорадикальних процесів, пошкоджуючи мембрани мітохондрій і лізосом, поглиблює енергодефіцит, що може викликати незворотні пошкодження і загибель клітини (Оковитый С.В., Смирнов А.В., 2001, Трахтенберг І.М., 2000). Порушення енергетичного обміну, і відповідно, пуринового обміну, спричиняє накопичення в організмі під час гіпоксії гіпоксантину, ксантину і сечової кислоти, які є також і нейромедіаторами (Рябов Г.А. і співавт., 2001 Chevrier C. et al., 2006).
Імунологічним порушенням при ураженнях головного мозку під час гіпоксії присвячено окремі роботи, а питання лікування гіпоксичної енцефалопатії продовжують обговорюватися (Руденко А.Е. і співавт., 1997, Зозуля И.С., Мачерет Е.Л. і співавт., 1997, Зозуля Ю.П. і співавт., 1998, Головченко Ю.І. і співавт., 1999). Звідси значні труднощі при виборі обґрунтованої патогенетичної терапії гіпоксичних уражень нервової системи.
Останні рекомендації щодо лікування постраждалих від отруєнь рудниковим газом видавалися десятки років тому і відповідно вимагають нового погляду на підходи до комплексної терапії постраждалих гірників.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Базовою для підготовки дисертаційної роботи була НДР: „Вивчення клінічних особливостей основних професійних захворювань і отруєнь у гірників вугільних шахт та їх лікування” (№ держреєстрації 0105U008709, 2006-2009 рр.). Автор був співвиконавцем роботи і безпосередньо вивчав стан нервової системи у гірників вугільних шахт Донбасу, постраждалих внаслідок гострого отруєння рудниковим газом, обстежував їх після проведеного лікування, узагальнював, математично опрацьовував та аналізував дані, отримані у роботі.
Мета дослідження: підвищити ефективність діагностики неврологічних порушень та комплексного лікування гірників із гострим отруєнням рудниковим газом на основі аналізу клініко-функціональних порушень нервової системи та імунобіохімічних показників у постраждалих.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати частоту виробничих отруєнь рудниковим газом за 1991–2004 роки у гірників вугільних шахт Донецької області.
2. Визначити клініко-функціональні порушення нервової системи, імунологічні і біохімічні зміни при гострих отруєннях рудниковим газом у гірників вугільних шахт.
3. Розробити новий підхід до комплексного лікування при отруєннях рудниковим газом у гірників вугільних шахт.
Об’єкт дослідження – ураження нервової системи при гострих отруєннях рудниковим газом у гірників вугільних шахт.
Предмет дослідження - функціональний стан нервової системи, біохімічні та імунні показники гірників (після випадку гострого отруєння рудниковим газом та після проведення лікування), висновки ЛКК клініки професійних захворювань, обліково-статистичні форми по захворюваності з тимчасовою втратою працездатності.
Методи дослідження - неврологічні, фізіологічні, клініко-біохімічні, імунологічні, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів.
1. Встановлено, що кількість випадків гострих отруєнь рудниковим газом у гірників щороку змінюється і становить від 3 до 32 на рік.
2. Виявлено, що переважна більшість випадків отруєнь рудниковим газом трапляється навесні і восени.
3. Встановлені основні клініко-функціональні порушення нервової системи, імунологічні та біохімічні зміни у гірників, постраждалих внаслідок гострого отруєння рудниковим газом.
4. Вперше доведена ефективність використання в комплексному лікуванні гірників з отруєннями рудниковим газом альфа-ліпоєвої кислоти спільно з сеансами гіпербаричної оксигенації.
5. Розроблена схема комплексного лікування та реабілітації під час гострих отруєнь рудниковим газом у гірників вугільних шахт.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблено схему комплексного лікування гірників з гострим отруєнням рудниковим газом. Опрацьована схема сприяє зменшенню рівня інвалідізації серед постраждалих. Отримано Деклараційний патент на “Спосіб корекції вестибулярної дисфункції, викликаної отруєнням рудниковим газом”. - 2006. - 4 с., який впроваджено у КЛПУ „Донецька обласна клінічна лікарня професійних захворювань”, у Донецькому національному медичному університеті ім.М.Горького, у Донецькому обласному клінічному територіальному медичному об’єднанні, Луганській обласній лікарні №2 (довідки про впровадження від 22.10.07 р.; 23.10.2007 р.; 12.06.2007; 26.04.2007).
Матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі передатестаційного циклу “Професійні захворювання” на факультеті післядипломної освіти Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (довідка про впровадження від 22.10.07 р.).
Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто виконано планування досліджень, визначено мету, задачі та сформульовано наукові положення роботи, здійснено літературний та інформаційний пошук, збирання, аналіз, електронний облік, математичне опрацювання та інтерпретацію результатів дослідження. Автором не були використані наукові результати та ідеї співавторів публікацій.
Апробація результатів дисертації. Апробація проведена на науково-практичній конференції „Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини та стоматології” (Донецьк, 2005 р.), науково-практичній конференції „Підготовка сімейних лікарів та моделі впровадження сімейної медицини в Україні” (Чернівці, 2005 р.), „Ювілейному VIII з’їзді ВУЛТ, присвяченому 15-річчю організації (1990-2005 рр.).” (Івано-Франківськ, 2005 р.), науково-практичній конференції „Нейронауки: Теоретические и клинические аспекты” (Донецьк, 2005 р.), науково-практичній конференції „Терапевтичні читання: алгоритми сучасної діагностики та лікування внутрішніх хвороб”, присвяченій пам’яті академіка Л.Т.Малої (Харків, 2005 р.), на XLVIII підсумковій науково-практичній конференції „Здобутки клінічної і експериментальної медицини” (Тернопіль, 2005 р.), науково-практичній конференції „Актуальні проблеми гігієни праці, професійної патології і медичної екології Донбасу” (Донецьк, 2005 р.), науково-практичній конференції „Актуальні проблеми медицини праці” (Донецьк, 2006 р.), на конгресі „XI конгрес Світової Федерації Українських Лікарських Товариств” (Полтава, 2006 р.), на ІІІ Національному конгресі (ХІ з’їзд) неврологів, психіатрів та наркологів України „Профілактика та реабілітація в неврології, психіатрії та наркології” (Харків, 2007 р.), на 34-му міжнародному конгресі „Vertigo and dizziness” (Kyiv, 2007 р.), симпозіумі „Присінкові розлади” (Київ, 2008 р.).
Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у 8 наукових фахових виданнях (4 – без співавторів), 12 матеріалах і тезах конференцій, 1 Деклараційному патенті України.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, шести розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел і додатку. Дисертація викладена на 181 сторінці машинописного тексту, з них 4 сторінки займають 10 таблиць, 12 сторінок – 31 рисунок, 29 сторінок – список використаних джерел, який включає 231 вітчизняне та іноземне найменування (169 кирилицею і 62 латиницею).
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Матеріал і методи дослідження. В умовах стаціонару „Обласної клінічної лікарні професійних захворювань” було проведене поглиблене обстеження 146 гірників. Серед них значилося 88 гірників, що перенесли гостре отруєння рудниковим газом, у віці від 20 до 65 років, середній вік (39,2±0,06) років (t=1,16, p>0,05 відповідно до контролю не відрізнявся), підземний стаж від 2 до 24 років, в середньому (12,2±1,5) років (t=0,14, p>0,05 відповідно до контролю не відрізнявся). Розподіл за віком та стажем не відрізнявся від контролю (c2=0,125 p=0,988; c2=2,01 p=0,732 відповідно). 58 гірників контрольної групи були відібрані методом випадкової вибірки, рандомізовані за віком, стажем та умовами праці. Проведено також аналіз 220 випадків гострих отруєнь рудниковим газом у вугільних шахтах Донецької області за період з 1991 року по 2004 рік. 18 хворим було проведено курс гіпербаричної оксигенації (ГБО) із застосуванням 600 мг альфа-ліпоєвої кислоти (АЛК) (Деклараційний патент України на винахід № 15821 МПК С07D 339/00, A61P39/06, заявка від 27.01.2006 (200600752), Опубл.Бюл. № 7).
Опитування проводили згідно неврологічним анамнестичним опитувальником Claussen K.-F. (1982). Неврологічний огляд виконували з визначенням стану черепно-мозкових нервів, вестибулярної функції, сухожильних рефлексів, тонусу м’язів, патологічних рефлексів (Зозуля І.С. та інш., 1997). Дослідження функції вегетативної нервової системи здійснювали шляхом оцінки вегетативної реактивності та забезпеченості діяльності, варіаційної пульсометрії (за ЕКГ) (Вейн А.М. та співавт., 2003). Стан вестибулярного аналізатора оцінювали за 20-бальною шкалою експрес-діагностики (Ніколенко В.Ю. і співавт., 2003). Проводили дослідження серцево-судинної системи (артеріальний тиск, частота серцевих скорочень, УЗДГ). ЕЕГ записували на восьмиканальному електроенцефалографі моделі “Nihon Konden”, а криві класифікували за системою Є.А. Жирмунської (Зенков Л.Р., Ронкін М.А., 2004, Жирмунська Є.А., Лосєв В.С., 1984). Психофізіологічні дослідження виконували за допомогою пристрою для функціональної діагностики стану організму людини “Діагноз 2 МА” (Лях Ю.Е., 1989).
Загальний аналіз крові виконували на цитологічному аналізаторі “COBAS EMIRA” (фірми “Lo ROCHE”, Австрія) з визначенням кількості еритроцитів, гемоглобіну, кольорового показника, кількості лейкоцитів, лімфоцитів, мононуклеарів, нейтрофілів та ШОЕ. Кількість Т-, В-лімфоцитів та їх субпопуляцій визначали за поверхневими антигенами лімфоцитів за допомогою моноклональних антитіл до СD3+, СD4+, СD8+, СD16+, СD22+ (Бебешко В.Г. і спіавт., 1993). Імуноглобуліни у сироватці крові визначали за модифікованою методикою G.Mancini (1965) (Polowna S., 1976). Постановку НСТ-тесту здійснювали, слідуючи загальноприйнятій методиці (Виксман М.Е., 1979). Біохімічні аналізи (білірубін загальний, прямий білірубін, непрямий білірубін, аланінаміно-трансфераза (АЛТ), аспартатаміно-трансфераза (АСТ), загальний білок, сечова кислота) виконували на біохімічному аналізаторі COBAS EMIRA (фірми Lo ROCHE, Австрія), електроліти – К, Na – за допомогою полум’яного фотометра ПАЖ-2; мікроелементи – Ca, Mg – за допомогою спектрофотометра С-115 М1 (Славин В.А., 1971; Хавезов И.В., 1983).
Аналіз результатів дослідження побудовано на принципах доказової медицини (Флетчер Р., Флетчер С., Вагнер Э., 1999). Статистичний аналіз одержаних результатів проводили методами параметричної і непараметричної статистики з використанням ліцензійної прикладної програми Statistica 5.5 (Stat Soft Rus). Розраховували показники: середні значення (
), їх похибки – (S
),обчислювали коефіцієнт кореляції (r), критерії Стьюдента (t), Фішера (kF), Вілкоксона (W), Хі-квадрат (c2) і Крускала-Уолліса (kKW), достовірність показників (р).
Результати власних досліджень. Проведено аналіз розподілу частоти гострих отруєнь рудниковим газом відповідно до конкретних вугільних шахт і виявлено сім підприємств, де загальна частота сягнула десяти чи більше випадків інтоксикацій, а всього на ці шахти припадає (58,64±3,32) % випадків. Відповідно за місцем проживання хворих гірників виділено лише п’ять міст Донецької області, на які приходиться найбільша їх кількість.
Динамічний аналіз по роках показав коливання від мінімальної кількості з 3-х випадків (1,36±0,78)% у 2000 році, до максимальної – 32 випадки (14,81±2,42)% у 2001 році. Навесні і восени значно зростає кількість постраждалих, бо, напевне, збільшується тектонічна активність земної кори і кількість опадів.
Віковий розподіл постраждалих гірників характеризувався тим, що переважна більшість мала передпенсійний вік (92,27±1,80)% і тільки (7,73±1,80)% входили в розряд пенсійного віку. При аналізі розподілу хворих за фахом ми встановили, що три чверті постраждалих (80,91±2,65) % становили гірники провідних фахів, а робітники допоміжних спеціальностей та інженерно-технічні працівники – (19,09±2,65)%.
Найпоширенішим симптомом при отруєнні рудниковим газом значився головний біль, який відмічало (76,7±4,5) % хворих на відміну від контролю (10,3±4,0)% (c2=82,06, p<0,001). Біль локалізувався найчастіше в ділянці потилиці (36,7±5,0)%, або лобній – (46,7±5,2) % відрізняючись від контролю (3,4±2,4)% і (6,9±3,3)% (c2=39,13, p<0,001 і c2=19,30, p<0,001).
На головокружіння і запаморочення скаржились (73,8±4,6) % хворих і (0,0±1,5)% контролю (c2=77,21, p<0,001 відповідно). Симптоми головокружіння в хворих характеризувались похитуванням (59,1±5,2) % і (8,6±3,6)% при (c2=37,41, p<0,001), відчуттям непевності під час ходи (25,0±4,6) % і (3,4±2,3)% при (c2=11,82, p<0,001), або відчуттям кружіння (21,6±4,3) % і (1,7±1,7)% (c2=11,67, p<0,001), а запаморочення – легкості (17,0±4,0)% і (5,1±2,9)% при (c2=4,55, p<0,032), страхом закритих просторів (10,2±3,2)% і (0,0±1,5)% при (c2=6,32, p=0,011).
Вегетативна симптоматика в хворих після отруєння рудниковим газом проявлялася перш за все нудотою (73,8±4,6) % і (0,0±1,5) (c2=77,21, p<0,001), млістю (55,6±5,2)% і (5,1±2,9) % (c2=38,89, p<0,001), блюванням (20,4±4,2) % і (0,0±1,5) % (c2=13,53, p<0,001), серцебиттям (26,1±4,6) % і (3,4±2,3) % (c2=12,68, p<0,001) відповідно до контролю. Отруєння супроводжувалось втратою свідомості (колапсом) (38,6±3,9) % і (0,0±1,5) % (c2=29,21, p<0,001) та пітливістю (29,5±4,8) % і (8,6±3,6) % (c2=9,15, p<0,0025) відповідно.
Неврологічний статус в хворих характеризувався відмінністю очних щілин в (60,2±5,2)% хворих і в (15,5±4,7) % в контролі (c2=28,60, p<0,001), слабкістю конвергенції – (67,0±5,0)% і (17,2±4,9) % (c2=34,78, p<0,001), ністагмом (28,3±4,7)% і (1,7±1,7)% (c2=20,88, p<0,001), гіперемією склер (86,3±3,6)% і (0,0±1,5) % (c2=104,4, p<0,001). Симптоми орального автоматизму викликались у вигляді „хоботкового” рефлексу в (13,6±3,6) % і (3,4±2,3)% (c2=4,19, p<0,05), Марінеску-Радовічі (17,0±4,0)% і (8,6±3,6)% (c2=2,09, p=0,147) хворих і в контролі. При викликанні рефлексів з рук було виявлено анізорефлексію в (9,0±3,0)% і (1,7±1,7)% (c2=3,27, p=0,07), рефлекс Вартенберга (11,3±3,3)% і (3,4±2,3)% (c2=2,90, p=0,088), рефлекс Якобсона-Ласка (13,6±3,6)% і (6,9±3,3)% (c2=1,62, p=0,202), відмічалася анізорефлексія при викликанні колінних рефлексів у (18,8±4,1)% і (5,1±2,9)% відповідно (c2=5,22, p=0,022), а також – анізорефлексія при викликанні ахіллових рефлексів (20,4±4,2)% і (6,9±3,3)% (c2=5,02, p=0,025), особливо слід зазначити, що черевні рефлекси були знижені або відсутні в (34,8±5,0)% хворих і (0,0±1,5)% в контролі (c2=32,66, p<0,001). Патологічний ступневий рефлекс у вигляді рефлексу Штрюмпеля викликався в (29,5±4,8)% і (18,9±5,1)% (c2=2,06, p=0,150), Бабінського – (25,0±4,6)% і (3,4±2,3)% відповідно (c2=11,82, p=0,0006), рефлекс Россолімо викликався досить рідко – (4,5±2,2)% і (0,0±1,5)% (c2=2,71, p=0,099), підвищений тонус м’язів рук спостерігається у (5,7±2,4)% і (0,0±1,5)% (c2=3,41, p=0,064), проба Барре на кінцівках була позитивною у (2,2±1,5)% і (0,0±1,5)% (c2=1,33, p=0,247).
Стан артеріального тиску (АТ) у хворих в більшості випадків характеризувався статистично значно вищими показниками систолічного АТ – (139,6±0,6) мм рт. ст. і (125,3±1,8) мм рт. ст. (kS=7,53, Sp=0,000017), в статистично значно більшої кількості хворих – (37,7±5,2)% і (6,9±3,3)% (c2=20,33, p<0,001), підвищений систолічний АТ, частота нормального тиску статистично значуще менша значилася в (60,3±5,2)% хворих і (93,1±3,3)% (c2=20,33, p<0,001), тиск не був зниженим ні в кого з хворих гірників. Більш стабільним зафіксовано рівень діастолічного АТ, середнє значення якого становило (86,8±1,5) мм рт. ст. і (81,8±1,0) мм рт. ст. (kS=2,77, Sp=0,0069), що в (70,5±4,8)% випадків був нормальним у порівнянні з контролем (93,1±3,3)% (c2=10,98, p=0,0009), проте, в (29,5±4,8)% мало місце його статистично значуще підвищення (6,9±3,3)% (c2=10,98, p=0,0009). Середньодинамічний АТ статистично значно відрізнявся і становив (52,7±1,3) мм рт. ст. і (44,8±1,2) мм рт. ст. (kS=4,46, Sp=0,0002).
Тяжкість отруєння значуще не впливала на частоту пульсу (kKW=5,35, p=0,068; c2=3,06, p=0,216), але частота пульсу в середньому становила (72,82±0,52) уд. на хвилину і характеризувалась тахікардією в (20,5±4,3)% випадків і (3,5±2,4)% в контролі (c2=8,55, p=0,0035) або брадикардією в (12,5±3,5)% і (1,7±1,7)% в контролі (c2=5,38, p=0,020) і тільки в (67,0±5,0)% хворих і (94,8±2,9)% в контролі пульс перебував у межах норми (c2=18,19, p<0,001) відповідно.
Оцінка вегетативної реактивності згідно з пробою Ашнера-Даньїні у хворих із гострим отруєнням рудниковим газом у (80,7±4,2)% і (18,9±5,1)% (c2=54,08, p<0,001) випадків виявила симпатикотонічну відповідь на відміну від контролю, в (13,6±3,6)% і (74,1±5,7)% - нормотонію (c2=54,49, p<0,001), а в (5,7±2,4) % і (6,9±3,3)% - парасимпатикотонію (c2=0,93, p=0,07). Середнє значення зміни пульсу при пробі Ашнера-Даньїні показувало його прискорення на (+0,42±0,08) ударів за хвилину на відміну від контролю (-2,87±0,14) удари на хвилину (kS=15,19, p<0,001). Хворих гірників було розподілено за результатами розрахунків середнього індексу напруження на три групи - з нормальною (21,7±4,3)%, недостатньою (18,5±4,1)% та надмірною вегетативною забезпеченістю (59,8±5,1)%.
Найчастіше зустрічався організований тип ЕЕГ (І тип), (46,6±5,3)% і (86,2±4,5)% (c2=30,77, p<0,001). Другим у цьому відношенні значився дезорганізований (IV тип) біоелектричної активності з перевагою альфа-активності – (23,9±4,5)% і (8,6±3,6)% (c2=5,55, p=0,0185). Рідше зустрічався десинхронний (ІІІ тип) біоелектричної активності – (21,6±4,3)% і (3,5±2,4)% (c2=9,34, p=0,0022). Так же рідко траплявся гіперсинхронний (ІІ тип) ЕЕГ (5,7±2,4)% і (1,7±1,7)% (c2=1,39, p=0,238). Майже не спостерігали дезорганізований (V тип).
Найбільш інформативними в хворих були проба Уємури (2,43±0,09) балів, вірогідно відрізняючись від контролю – (1,95±0,07) балів (kS=3,69, p<0,001), крокова проба Фукуди (1,22±0,09) балів, теж вірогідно відрізняючись від контролю – (0,95±0,07) балів (kS=2,02, p=0,044), стеження (1,10±0,10) балів, вірогідно не відрізняючись від контролю – (0,81±0,09) балів (kS=1,93, p=0,055) та графічна (1,12±0,05) балів, яка відрізнялась від контролю – (0,88±0,09) балів (kS=2,47, p=0,014) (рис.1).
Рис. 1 Результати клінічних вестибулярних проб у гірників з гострим отруєнням рудниковим газом і в контролі
Відчутний внесок в загальну оцінку вестибулярної функції хворих зробили їх скарги на запаморочення, які оцінювались в (1,99±0,11) балів, вірогідно відрізняючись від контролю – (1,52±0,08) балів (kS=2,89, p<0,01). Вказівна проба статистично значуще не відрізнялась від контролю (1,06±0,08) балів і (0,91±0,08) балів (при kS=1,23, p=0,217). Сумарна оцінка становила (8,92±0,29) балів, статистично значуще відрізняючись від контролю – (7,02±0,13) балів (kS=5,09, p<0,001). Загалом вестибулярну дисфункцію різного ступеня тяжкості визначали в (78,4±4,3)% хворих з гострим отруєнням рудниковим газом. Причому легкі порушення зареєстровано в (59,1±5,2)% хворих, помірні - в (15,9±3,9)%, а тяжкі - в (3,4±1,9)%.
На такі показники, як анамнез, проба Уємури, графічна, вказівна проби та загальна сумарна оцінка вестибулярної функції вірогідно впливала тяжкість отруєння рудниковим газом у гірників (kKW=16,35 при p=0,0003, kKW=17,27 при p=0,0002; kKW=6,98 при p=0,030, kKW=8,13 при p=0,017, kKW=20,79 при p<0,0001). Вони мали позитивний кореляційний зв’язок із тяжкістю отруєння рудниковим газом у гірників (r=+0,38, p=0,0003; r=+0,49, p<0,001; r=+0,27, p=0,012; r=+0,50, p<0,001 відповідно).
У хворих швидкість перероблення інформації становила (5,64±0,11) біт/с і була статистично значно менша від контролю – (6,18±0,08) біт/с (kS=3,65, р<0,001); відповідно була знижена швидкість зорово-моторної реакції – (0,546±0,016) с і (0,482±0,005) с (kS=3,16 при р=0,0018). Такі зміни впливають на збільшення числа помилок з (20,6±0,3) шт в контролі, до (25,8±1,0) шт – у постраждалих (kS=4,05, р<0,001), і, можливо, мають вплив на зростання опору шкіри з (42,1±1,1) кОм до (73,2±4,2) кОм (kS=5,85, р<0,001). Встановлено, що тяжкість отруєння впливає на зорово-моторну реакцію, швидкість перероблення інформації та кількість помилок в роботі (kKW=19,33 при p=0,0001, kKW=21,81 при p<0,0001; kKW=8,99 при p=0,011 відповідно) і ці показники мали позитивний кореляційний зв’язок із тяжкістю отруєння рудниковим газом у гірників (r=+0,66, p<0,001; r=-0,62, p<0,001; r=+0,32, p=0,0025 відповідно).
Результати ультразвукового доплерографічного дослідження судин головного мозку в хворих показують статистично значуще збільшення максимальної систолічної частоти сигналу у надблокових артеріях справа до (5,36±0,14) кГц в порівнянні з контролем – (2,67±0,03) кГц (kS=10,69, p<0,001) і зліва (4,44±0,09) кГц і (2,74±0,03) кГц (kS=9,61, p<0,001), а також зменшення - по внутрішніх сонних артеріях справа до (2,56±0,04) кГц і (3,13±0,09) кГц (kS=3,24, p=0,0023) і зліва (2,55±0,04) кГц і (3,12±0,07) кГц (kS=3,19, p=0,0026). Таке прискорення кровообігу може свідчити про підвищення тонусу судин мозку і сповільнення артеріовенозного шунта в артеріях мозку, що компенсується прискоренням кровообігу в позамозкових артеріях.
При отруєнні рудниковим газом в хворих гірників середня кількість лейкоцитів статистично значно менша (6,29±0,15)х109/л в порівнянні з контролем (6,81±0,16)х109/л (kS=2,26, p=0,025). В них вірогідно реєструється збільшення відносного вмісту сегментоядерних нейтрофілів до (59,03±0,83)%, контроль - (54,62±0,78)% (kS=3,65, p=0,0003). В хворих спостерігався статистично значуще зменшений відносний і абсолютний вміст лімфоцитів (29,27±0,77)% і (1,81±0,05)х109/л, в контролі (33,06±0,73)% і (2,29±0,09)х109/л (kS=3,38, p=0,00092) і (kS=4,80, p<0,001). ШОЕ статистично значно більша була в групі хворих гірників (6,09±0,30) мм/год і (4,51±0,31) мм/год (kS=3,80, p=0,0002).
У хворих має місце зменшення фагоцитарної активності нейтрофілів до (15,71±0,72)% в спонтанному тесті і до (21,80±0,64)% у стимульованому пірогеналом у порівнянні з контролем (20,93±0,63)% і (26,74±2,1)% (kS=3,61, p<0,001 і kS=2,69, p=0,0088). Індекс активації нейтрофілів без стимуляції, а також при додаванні пірогеналу, становив (0,261±0,005) і (0,42±0,02), і статистично значуще відрізнявся від контролю – (0,323±0,012) і (0,59±0,02) відповідно (kS=3,43, p<0,001 і kS=2,67, p<0,001). Таким чином, це свідчить про те, що фагоцити мають низьку резервну активність внутрішньоклітинних ферментів і під час активації це може приводити до недостатності фагоцитарної ланки.
У хворих виявлено зменшення відносного і абсолютного вмісту Т-лімфоцитів відповідно до розподілення поверхневих рецепторів CD3+ у хворих (58,2±1,4)% і (1,06±0,03)х109/л і в контролі (74,7±0,8)% і (1,74±0,08)х109/л відповідно (kS=9,25, p<0,001 та kS=6,29, p<0,001). У хворих має місце зниження як відносної, так і абсолютної кількості клітин хелперної ланки CD4+ до (30,3±0,6)% і (0,554±0,020)х109/л, а в контролі (45,5±0,8) % і (1,049±0,049)х109/л відповідно (kS=10,13, p<0,001 та kS=7,48, p<0,001). Водночас встановлено значне збільшення відносної кількості супресорів: CD8+-рецепторів (27,8±0,8)% і (0,505±0,021)х109/л між хворими та контрольною групою (22,3±0,6)% і (0,529±0,030)х109/л (kS=3,55, p<0,001 та kS=0,47, p=0,637). Співвідношення CD4/CD8 вірогідно було меншим у групі хворих гірників, становлячи (1,19±0,05) у порівнянні з контрольним показником (2,06±0,05) (kS=8,38, p<0,001). Експресія на природних кілерах CD16+-рецепторів також була значно зменшена (6,9±0,3)% і (0,124±0,007)х109/л у порівнянні з контролем (18,4±0,6)% і (0,421±0,017)х109/л (kS=12,26, p<0,001 та kS=9,70, p<0,001). З результатів дослідження В-ланки імунної системи видно, що у хворих має місце вірогідне зменшення відносної кількості В-лімфоцитів при аналізі експресії CD22+-рецепторів, як відносної їх кількості до (15,8±0,4)%, так і абсолютної до (0,287±0,011)х109/л у порівнянні з контролем (17,7±0,5)% та (0,417±0,021)х109/л відповідно (kS=2,07, p=0,041 і kS=3,86, p=0,00026).
У хворих із гострим отруєнням рудниковим газом вміст імуноглобулінів у сироватці крові класу G становив (9,67±0,23) г/л і був вірогідно нижчим у порівнянні з контролем – (11,83±0,19) г/л (kS=4,66, p<0,001), що може свідчити про значне пригнічення В-ланки імунітету. Також відмічено вірогідне зменшення вмісту Ig А до (1,41±0,04) г/л у порівнянні з контролем (1,91±0,07) г/л (kS=4,18, p<0,001), що може свідчити про підвищення напруження місцевої імунної відповіді. Концентрація Ig М становила (0,88±0,03) г/л у порівнянні з контролем (0,92±0,04) г/л (kS=0,64, p=0,523) і не відрізнялась у хворих та здорових гірників. У хворих виявлено антитіла до антигену головного мозку (1,35±0,14), які в контролі не визначались. ЦІК у хворих були підвищені до (0,63±0,03) г/л на відміну від контрольної групи (0,50±0,02) г/л (kS=2,31, p=0,023). ЦІК були прямо пов’язані з тяжкістю стану постраждалих гірників (r=+0,61, p<0,001) і значна тяжкість отруєння впливала на збільшення рівня ЦІК (kKW=12,67, p=0,0018).
Такі біохімічні показники, як АЛТ, АСТ у хворих із гострим отруєнням рудниковим газом не відрізнялись від контролю і становили (0,38±0,02) мкмоль/(ч*мл) і (0,36±0,02) мкмоль/(ч*мл) відповідно до здорових (0,41±0,03) мкмоль/(ч*мл) і (0,35±0,02) мкмоль/(ч*мл) (kS=1,09 p=0,273 і kS=0,454 p=0,650). Загальний білірубін у хворих та в контролі вірогідно не відрізнявся, (15,94±0,48) мкмоль/л у порівнянні з контролем (16,16±0,40) мкмоль/л (kS=0,329 p=0,741), а відповідно була статистично значуще зменшена кількість прямого білірубіну до (1,73±0,13) мкмоль/л - в контролі (2,29±0,2) мкмоль/л (kS=2,90 p=0,0042), у хворих не суттєво була збільшена кількість непрямого білірубіну - (14,21±0,47) мкмоль/л і (13,87±0,42) мкмоль/л в контролі (kS=0,524 p=0,600). Уміст сечової кислоти був статистично значно вищий (0,356±0,013 ммоль/л) і (0,253±0,012) ммоль/л (kS=3,87, p=0,00024), активність ксантиноксидази була статистично значно вища (2,38±0,08) мкмоль/л і (1,70±0,15) мкмоль/л (kS=2,89, p=0,0051) і ПОЛ теж було значно вище (6,72±0,19) од/мл і (3,40±0,16) од/мл (kS=8,67, p<0,001).
У хворих встановлено статистично значуще зменшення концентрації натрію у крові до (130,1±1,1)·10-3 г/л у порівнянні з контролем (145,2±0,7)·10-3 г/л (kS=11,58, р=0,00065) і вміст калію також статистично значуще знизився і становив (4,18±0,07)·10-3 г/л і (4,40±0,06)·10-3 г/л (kS=2,38, р<0,05), одночасно відмічається статистично незначне збільшення кількості кальцію і магнію до (2,84±0,15)·10-3 і (1,05±0,04)·10-3 г/л у порівнянні з контролем (2,65±0,22)·10-3 і (0,93±0,06)·10-3 г/л (kS=0,71, p>0,05 і kS=1,66, p>0,05 відповідно (рис. 2).
Рис.2. Вміст електролітів і мікроелементів у крові постраждалих гірників із гострим отруєнням рудниковим газом і в контролі
При проведенні кореляційного аналізу тяжкість отруєння була тісно пов’язана з концентрацією натрію (r=0,80), вегетативні проби, Ашнера та ортостатична, були щільно пов’язані з умістом кальцію (r=-0,44 і r=0,57) відповідно. Виразність вестибулярних порушень була прямо пов’язана з концентрацією натрію, калію, магнію (r=0,56-0,80). Вміст натрію, калію були щільно пов’язані зі швидкістю зорово-моторної реакції (r=0,51-0,67). Показники Т-клітинного імунітету та деякі ланки В-системи були пов’язані з клінічнім діагнозом та важкістю вестибулярних порушень при слабкому і помірному ступені кореляції (r=0,15-0,31). Вік та стаж хворих не були пов’язані з імунними показниками і мали слабкий ступінь кореляції (r=0,05-0,22). Усі ці зміни відіграють важливу патогенетичну роль у розвитку не тільки компенсаторних процесів, але й у формуванні залишкових явищ гострого отруєння.
У період першої доби перебування хворого в клініці здійснюється його обстеження вузькими спеціалістами і призначається необхідна кількість сеансів ГБО з альфа-ліпоєвою кислотою у дозі 600 мг внутрішньовенно за годину до сеансу та комплекс реабілітаційних заходів.
Після курсу ГБО з АЛК в хворих гірників з гострим отруєнням рудниковим газом вірогідно зменшилось число скарг на головний біль з (88,8±7,4)% до (27,7±10,5)% (c2=13,83, p=0,0002), запаморочення з (77,7±9,8)% до (22,2±9,8)% (c2=11,11, p=0,0009), слабкість з (94,4±5,4)% до (27,7±10,5)% (kS=5,64, p<0,001, c2=16,83, p<0,001), млість з (55,6±11,7)% до (22,2±9,8)% (c2=4,21, p=0,040), нудоту з (44,4±11,7)% до (5,6±5,4)% (c2=7,26, p=0,0071), безсоння з (44,4±11,7)% до (11,1±7,4)% (c2=4,98, p=0,025), забудькуватість з (61,1±11,5)% до (22,2±9,8)% (c2=5,60, p=0,018), зниження життєвої активності з (55,6±11,7)% до (13,3±8,7)% (c2=8,00, p=0,0047) хворих.
Результати оцінки вегетативної реактивності згідно з пробою Ашнера характеризувались вірогідним зменшенням симпатикотонічних відповідей з (83,3±8,7)% до (38,9±11,5)% (c2=7,48, p=0,0062) та збільшенням нормотонічних реакцій з (11,1±7,4) % до (50,0±11,8)% (c2=6,41, p=0,011) на фоні незначного збільшення парасимпатикотонічних реакцій з (5,6±5,4) % до (11,1±7,4)%, хоча вірогідних змін в цій групі не відбулося (c2=0,36, p=0,546).
Результати ортостатичної проби після лікування ГБО з АЛК свідчили про тенденцію до нормалізації збиткової вегетативної забезпеченості діяльності. Так, частота симпатикотонічних відповідей зменшилась з (66,7±11,1)% до (27,8±10,5)% (c2=5,46, p=0,019) і дещо збільшилась кількість нормальних відповідей у цій пробі з (27,8±10,5)% до (55,6±11,7)%, (c2=2,86, p=0,091), а парасимпатикотонічних – майже не змінилась (11,1±7,4) і (16,7±8,8) (c2=0,23, p=0,629).
У вестибулярних пробах відмічалось покращання загальної оцінки після лікування курсом ГБО з АЛК з (9,55±0,61) балів до (7,27±0,36) балів (kS=2,98, p=0,0088, kW=2,50, p=0,012 відповідно). Значний вклад в загальну оцінку вестибулярних порушень у хворих гірників з гострим отруєнням вуглецю вносили скарги на запаморочення (2,27±0,21) балів, які після лікування відчутно зменшились до (1,66±0,16) балів (kS=2,37, p=0,029, kW=1,96, p=0,050 відповідно), стали коротшими і рідше супроводжувались головним болем. Також значно зменшилась кількість помилок під час виконання завдання з (25,6±0,9) до (20,8±0,5) штук (kW=1,938, p=0,052) і покращала вегетативна регуляція діяльності, про що свідчило зменшення й стабілізація опору шкіри хворих з (79,8±5,2) Ом до (46,1±1,5) Ом (kW=2,63, p=0,0084).
Таким чином, при лікуванні постраждалих внаслідок гострого отруєння рудниковим газом сеанси ГБО з АЛК мають більшу ефективність за результатами клінічних і вегетативних показників, вестибулярних клінічних проб, тому можна рекомендувати такий комплексний метод лікування до широкого застосування у лікуванні хворих після отруєння рудниковим газом.
ВИСНОВКИ
1. У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове вирішення наукового завдання з оптимізації діагностики та лікувальної тактики при ураженні нервової системи у гірників при гіпоксичній гіпоксії внаслідок гострого отруєння рудниковим газом, що дозволяє розробити новий підхід до комплексного лікування цих хворих на підставі встановлення нових клініко-функціональних та імунобіологічних аспектів.
2. Гострі отруєння рудниковим газом у вугільних шахтах мають частоту від 3 до 32 випадків на рік, і сезонні коливання з перевагою навесні, восени та концентруються на семи шахтах у п’яти містах області, а постраждалі гірники відносяться до працездатного та висококваліфікованого контингенту.
3. Відмічається підвищення реактивності вегетативної нервової системи у пробі Ашнера до (80,7±4,2)% і забезпечення діяльності відповідно до індексу напруження до (59,8±5,1)% у напрямку переваги симпатикотонічних реакцій при гострих отруєннях рудниковим газом.
4. Одними із найбільш частих симптомів у гірників з гострими отруєннями рудниковим газом є головокружіння та запаморочення, які проявляються відхиленнями у клінічних вестибулярних тестах, і вестибулярні порушення виявляються у (78,4±4,3) % хворих.
5. У гірників з гострими отруєннями рудниковим газом виявлено Т-клітинний імунодефіцит зі зниженням співвідношення хелпери/супресори, переважно за рахунок зменшення кількості Т-хелперів, та розвитком системних аутоімунних процесів гуморального типу у вигляді підвищення титрів аутоантитіл до антигенів із дезиксорибонуклеїнової кислоти та головного мозку, підвищення циркулюючих імунних комплексів.
6. Гостра гіпоксія внаслідок отруєння рудниковим газом у гірників характеризується порушенням ліпідного обміну зі збільшенням продуктів перекисного окислення ліпідів, що свідчить про необхідність використання антиоксидантів.
7. Ефективність комплексної терапії з включенням гіпербаричної оксигенації та антиоксиданту - альфа-ліпоєвої кислоти у хворих із гострим отруєнням рудниковим газом за вегетативно-вестибулярними і психофізіологічними показниками виявилася значно кращою від прийнятого лікування.
Практичні рекомендації
1. В хворих гірників із гострим отруєнням рудниковим газом для виявлення ураження нервової системи потрібне дослідження функціонального стану вегетативної нервової системи та вестибулярного аналізатора з метою проведення розроблених лікувально-профілактичних заходів та контролю їх ефективності.
2. Для лікування порушень нервової системи в гірників з гострим отруєнням рудниковим газом рекомендується використовувати комплексне лікування, що включає гіпербаричну оксигенацію до 10 сеансів при 2 ата та препарати з антиоксидантною дією, переважно, альфа-ліпоєву кислоту.
СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Головін Ю.О. Гострі отруєння рудниковим газом у вугільних шахтах // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2005. – Т.9, №1. – С. 34-37.
2. Головін Ю.О. Особливості медичної допомоги при виробничих отруєннях рудниковим газом // Український журнал екстремальної медицини ім.Г.О.Можаєва. – 2005. – Т.6, №4. – С. 61-63.
3. Головін Ю.О. Особливості порушень імунітету у гірників при отруєннях рудниковим газом // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2006. – Т.10, №1. – С.99-102.
4. Головін Ю.О., Ніколенко В.Ю. Вегетативно-вестибулярні порушення у гірників при отруєннях рудниковим газом // Український журнал екстремальної медицини ім.Г.О.Можаєва. – 2006. – Т.7, №1. – С. 73-75.
(Автором проведене неврологічне обстеження хворих з отруєнням рудниковим газом та зроблено статистичний аналіз уражень нервової системи, сформульовані ціль, завдання дослідження, висновки статті).
5. Головін Ю.О., Ніколенко В.Ю. Лікування гірників із гострим отруєнням рудниковим газом // Одеський медичний журнал. – 2007. – №1. – С.74-76.
(Автором проведене лікування хворих з отруєнням рудниковим газом ГБО і альфа-ліпоєвою кислотою, проведено неврологічне обстеження та зроблено статистичний аналіз, сформульовані ціль, завдання дослідження, висновки статті).
6. Головін Ю.О. Гіпербарична оксигінація і альфа-ліпоєва кислота у лікуванні гірників при отруєнні рудниковим газом // Питання експериментальної та клінічної медицини: Збірник статей. – Донецьк: ДонДМУ, 2006. – Вип. 10, Т.2. – С.114-118.
7. Ніколенко В.Ю., Головін Ю.О., Тищенко А.В. Динаміка гострих отруєнь рудниковим газом у вугільних шахтах // Питання експериментальної та клінічної медицини: Збірник статей. – Донецьк: ДонДМУ, 2005. - Вип. 9, Т.1. - С.190-194.
(Автором проведена оцінка динаміки гострих отруєнь рудниковим газом, а також статистичний аналіз, сформульовані ціль, завдання дослідження, написані висновки статті).
8. Ніколенко В.Ю., Головін Ю.О. Новосельська В.В., Тищенко А.В. Неврологічний дефіцит при вторинній артеріальній гіпертензії у гірників із гіпоксичною або гемічною гіпоксією // Питання експериментальної та клінічної медицини: Збірник статей. – Донецьк: ДонДМУ, 2005. - Вип. 9, Т.2. - С.59-64.
(Автором проведене неврологічне обстеження та статистичний аналіз у хворих гірників із вторинною артеріальною гіпертензією при отруєннях рудниковим газом і, відповідно, гіпоксичною гіпоксією, сформульовані ціль, завдання дослідження, висновки статті).
9. Ніколенко В.Ю., Головін Ю.О., Ластков Д.О., Яременко О.Л. Етапи медичної допомоги при отруєннях рудниковим газом і монооксидом вуглецю у вугільних шахтах // Актуальні проблеми гігієни праці, професійної патології і медичної екології Донбасу: Збірник статей. – Донецьк: Каштан, 2005. – С. 212-217.
(Автором розроблені етапи медичної допомоги при отруєннях рудниковим газом і сформульовані ціль, завдання дослідження, висновки статті).
10. Головін Ю.О. Клініко-функціональні порушення при гострих отруєннях гірників вугільних шахт і артеріальна гіпертензія // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2006. – Т.10, №1, прил. – С.76-79.
11. Головін Ю.О., Ніколенко В.Ю., Тищенко Г.В., Ніколенко О.Ю. Т-ланка імунітету в гірників при отруєннях рудниковим газом // XI конгрес Світової Федерації Українських Лікарських Товариств: Тези доповідей, 28-30 серпня 2006 року, м.Полтава. – Київ: КПП”Друкар”, 2006. – С. 381.
(Автором обстежена Т-ланка імунітету у гірників при отруєннях рудниковим газом і сформульовані ціль, завдання дослідження, висновки публікації).
12. Николенко В.Ю., Головин Ю.А. Признаки поражения центральной нервной системы и вестибулярных нарушений у горняков при отравлениях рудничным газом и их лечение // Международный неврологический журнал. – 2005. – №3. – С.100.
(Автором виявлені ознаки ураження центральної нервової системи у гірників при отруєннях рудниковим газом і запропоновані нові підходи до лікування, сформульовані ціль, завдання дослідження, висновки публікації).
13. Ніколенко В.Ю., Камков В.П., Новосельська В.В., Головін Ю.О. Кооперація спеціалістів при реабілітації гірників із шахтними отруєннями // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 2003. – Т.12, №2. Додаток. – С. 90.
(Автором розроблені особливості медичної допомоги вузькими спеціалістами при отруєннях рудниковим газом і сформульовані ціль, завдання дослідження, висновки публікації).
14. Головін Ю.О., Тищенко А.В. Епідеміологія отруєнь рудниковим газом у вугільних шахтах // Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини та стоматології: Матеріали всеукр.наук.-практ.конф. – Донецьк, 2005. – С. 116-117.
(Автором проаналізовані епідеміологічні особливості при отруєннях рудниковим газом і сформульовані ціль, завдання дослідження, висновки публікації).
15. Ніколенко В.Ю., Головін Ю.О., Ладарія О.Г., Новосельска В.В., Яременко О.Л. Принципи надання лікарями первинної допомоги при отруєннях рудниковим або чадним газом на виробництві // Підготовка сімейних лікарів та моделі впровадження сімейної медицини в Україні: Матеріали всеукр.наук.-практ.конф., 13-14 квітня 2005 р., м. Чернівці. – Чернівці: Медуніверситет, 2005. – С. 157-158.
(Автором розроблені принципи первинної медичної допомоги при отруєннях рудниковим газом і сформульовані ціль, завдання дослідження, висновки публікації).
16. Головін Ю.О., Ніколенко В.Ю., Гладчук Є.О. Організація медичної допомоги гірникам вугільних шахт при отруєннях рудниковим газом / Ювілейний VIII з’їзд ВУЛТ, присвячений 15-річчю організації (1990-2005 рр.): Тези доповідей, 21-22 квітня 2005 року, м.Івано-Франківськ // Українські медичні вісті. – 2005. – Т.6, Ч.1-2 (64-65). – С.370.
(Автором розроблені основи медичної допомоги при отруєннях рудниковим газом і сформульовані ціль, завдання дослідження, висновки публікації).
17. Николенко В.Ю., Головин Ю.А., Ладария Е.Г., Тищенко А.В. Неврологические аспекты поражения ЦНС при отравлениях рудничным газом // Нейронауки: Теоретические и клинические аспекты. – 2005. – Т.1, №1. Додаток. – С.85.
(Автором виявлені особливості неврологічних порушень при отруєннях рудниковим газом і сформульовані ціль, завдання дослідження, висновки публікації).
18. Николенко В.Ю., Головін Ю.А., Яременко О.Л. Вторинна артеріальна гіпертензія при шахтних отруєннях // Терапевтичні читання: алгоритми сучасної діагностики та лікування внутрішніх хвороб: Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої пам’яті академіка Л.Т.Малої, 21-22 квітня 2005 р., м.Харків. – Харків, 2005. – С.160.
(Автором проаналізовані особливості артеріальної гіпертензії при отруєннях рудниковим газом і сформульовані ціль, завдання дослідження, висновки публікації).
19. Ніколенко В.Ю., Головін Ю.О., Тищенко А.В. Функціональні порушення при вторинній артеріальній гіпертензії у гірників після отруєння в шахті // Здобутки клінічної і експериментальної медицини: Матеріали XLVIII підсумкової наук.-практ.конф., 3 червня 2005 р., м.Тернопіль – Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. – С. 53-55.
(Автором виявлені основні функціональні порушення при отруєннях рудниковим газом і сформульовані ціль, завдання дослідження, висновки публікації).
20. Ніколенко В.Ю., Головін Ю.О. Лікування вегетативно-вестибулярних порушень у гірників при отруєнні рудниковим газом // Український вісник психоневрології. – 2007. – Т.15, Вип.1(50), додаток. – С.95-96.
(Автором розроблене лікування вегетативно-вестибулярних при отруєннях рудниковим газом і сформульовані ціль, завдання дослідження, висновки публікації).
21. Деклараційний патент України № 15821 МПК G07D339/00, A61P39/06 Спосіб корекції вестибулярної дисфункції, викликаної отруєнням рудниковим газом / Автори: Ніколенко В.Ю., Головін Ю.О., Ластков Д.О., Ніколенко О.Ю., Тищенко Г.В., Яременко О.Л. / Пріоритет 17.07.2006 р. - Опубл. Бюл.№ 7.
(Автором розроблений спосіб корекції вестибулярної дисфункції, викликаної отруєнням рудниковим газом, сформульовані ціль, завдання дослідження, висновки деклараційного патенту).
АНОТАЦІЯ
Головін Ю.О. Особливості клініко-функціональних порушень нервової системи при гострих отруєннях рудниковим газом у гірників та їх лікування. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 – нервові хвороби. – Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2008 р.
Дисертація присвячена розробці комплексного лікування гірників з отруєнням рудниковим газом методом гіпербаричної оксигенації. Встановлено особливості динаміки отруєнь, а також вегетативно-вестибулярних, клініко-імунологічних та біохімічних порушень при ураженні нервової системи у гірників внаслідок отруєння рудниковим газом. Доведена ефективність комплексної терапії з включенням гіпербаричної оксигенації і альфа-ліпоєвої кислоти.
Ключові слова: нервова система, отруєння рудниковим газом, гірники, гіпербарична оксигенація, лікування.
ANNOTATION
Golovin Y.A. The Peculiarities of clinicofunctional violations of nervous system during acute intoxication with pit gas in miners and their treatment. – Manuscript.
The dissertation for receipt scientific degree of Candidate of Medical Science in specialty 14.01.15 – nervous diseases. – National Medical Academy of Post-Graduate Education named after P.Shypuk, Ministry of Public Health of Ukraine, Kyiv, 2008.
The dissertation is devoted to development of complex treatment of miners with intoxication with pit gas with the help of hyperbaric oxygenation technique. The peculiarities of dynamics of intoxication and vegetovestibular, clinicoimmunologic and biochemical violations during affection of the nervous system in miners as consequence of intoxication with pit gas have been determined. Efficiency of complex therapy including hyperbaric oxygenation and alpha-lipoic acid has been proved.
Key words: nervous system, intoxication with pit gas, miners, hyperbaric oxygenation, treatment.
АННОТАЦИЯ
Головин Ю.А. Особенности клинико-функциональных нарушений нервной системы при острых отравлениях рудничным газом у горнорабочих и их лечение. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.15 – нервные болезни. – Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л.Шупика МЗ Украины, Киев, 2008 г.
В диссертации изучены клинические, функциональные и иммунные, биохимические особенности формирования неврологических проявлений поражения центральной нервной системы у горнорабочих, которые перенесли острое отравление рудничным газом, и их лечение.
Углубленно обследовано 146 горнорабочих, среди которых было 88 горнорабочих, перенесших острое отравление рудничным газом и 58 горнорабочих контрольной группы, отобранных методом случайной выборки, рандомизированных по возрасту, стажу, условиям труда. Проведен также анализ 220 случаев острых отравлений рудничным газом в угольных шахтах Донецкой области за период с 1991 года по 2004 год. 18 больным был проведен курс гипербарической оксигенации с использованием в комплексе альфа-липоевой кислоты.
Установлено 7 шахт с наибольшей частотой острых отравлений рудничным газом и только пять городов Донецкой области. Динамический анализ по годам показал колебания от минимального количества из 3-х случаев (1,36±0,78)% в 2000 году до максимального количества из 32 случаев (14,81±2,42)% в 2001 году. Наиболее часто отравления происходят весной и осенью.
Головная боль была наиболее частым симптомом при отравлении рудничным газом в (76,7±4,5)%, на головокружение жаловались (73,8±4,6) % больных, а также часто встречались вегетативные нарушения. У больных отмечалось повышение систолического артериального давления. Частота пульса была прямо связана с тяжестью отравления горнорабочих рудничным газом (r=0,50, p=0,0019). В пробе Ашнера-Даньини в (80,7±4,2)% случаев отмечался симпатикотонический ответ.
На ЭЭГ наиболее часто отмечался организованный тип кривой (46,6±5,3)%. Всего вестибулярную дисфункцию отмечали у (78,4±4,3)% больных. Наиболее информативными вестибулярными пробами были – Уемуры, шаговая Фукуды, слежения и проба письма. У больных также снижена скорость переработки информации до (5,64±0,11) бит/с. Ускоренное кровообращение в надблоковых артериях свидетельствует о повышении артериального тонуса и замедлением артериовенозного шунта.
В иммунном статусе больных отмечалось значительное уменьшение абсолютного и относительного содержания лимфоцитов, снижение активности нейтрофилов. Кроме этого, отмечено уменьшение содержания Т-лимфоцитов по анализу экспрессии рецепторов CD3+, содержания хелперов – CD4+, а также В-лимоцитов – CD22+. Содержание иммуноглобулинов классов Ig G и Ig А значительно снижено. У больных выявлялась аутосенсибилизация к антигену головного мозга, повышение количества циркулирующих иммунных комплексов. Содержание мочевой кислоты и активность ксантиноксидазы у больных были повышены. Статистически значимо снижено содержание натрия и калия.
Гипербарическую оксигенацию проводили больным на протяжении часа сеанса изопрессии при давлении 2 ата – всего 10 сеансов. За час до сеанса внутривенно вводили 600 мг альфа-липоевой кислоты. После лечения уменьшилось число жалоб на головную боль, головокружение, слабость, тошноту, бессонницу, забывчивость, повысилась жизненная активность больных. Значительно уменьшилось количество симпатикотонических ответов в пробе Ашнера, ортостатической. Улучшилась общая оценка вестибулярной функции. Таким образом, предложенное комплексное лечение больных с острыми отравлениями рудничным газом эффективно по клиническим показателям, вестибулярным и вегетативным пробам, и может быть рекомендовано для более широкого применения.
Ключевые слова: нервная система, отравление рудничным газом, горнорабочие, гипербарическая оксигенация, лечение.
0 комментариев