Шляхи формування навичок каліграфічного письма

Шляхи формування навичок каліграфічного письма

(реферат)

Уроки письма в період навчання грамоти надзвичайно складні за своєю структурою та навчальним навантаженням. Враховуючи вимоги програми, згідно з якою першокласники пишуть протягом уроку не більше 7 хв., вчитель добирає матеріал із розвитку мовленнєвої діяльності: слухання - розуміння (аудіювання), говоріння, формує уявлення про читання, забезпечує підготовчі вправи для письма (малювання, штрихування, обведення, друкування), логіко-мовленнєву діяльність школярів.

Як відомо, увага шестилітньої дитини дуже нестійка, а тому вчитель має постійно змінювати види діяльності, проводити різні та цікаві фізкультхвилинки, створювати ігрові ситуації, рольово-сюжетні, тематичні ігри. Але яким би не був важким урок письма, на ньому обов’язково слід виділити хоч декілька хвилин естетичному вихованню.

Щоб навчити дітей молодшого шкільного віку красиво писати, слід дотримуватися таких умов:

1. Бажання і вміння бачити перед собою перш за все особистість учня: делікатність і доброзичливість, теплота й повага до гідності дитини, а також неабияке терпіння. Бути вимогливим, але й щедрим на похвалу: найменші зрушення в кращий бік слід бачити, а невдачі - гасити новими вправляннями, з переконливою вірою в можливості школяра. І коли на сторінці зошита в учня з'являється "жива" п'ятірка з букетом квітів, а також улюблені герої художніх книг та мультфільмів: Буратіно чи Нільс, Чебурашка чи Пацик "промовляють" приязні слова, "радіють" успіхам учня, то вони окрилюють дитину, викликають бажання працювати ще краще.

Зошити треба перевіряти щоденно. Новий зошит дозволяти заводити тільки в разі дописання старого.

Всі записи вчителя - на дошці, в зошиті школяра, в щоденнику - мають бути взірцем.

Тренувальні вправи з краснопису повинні бути як спільні для всіх учнів (робота на уроці), так і диференційовані - написані класоводом кожному вихованцеві червоні зразки, враховуючи індивідуальні недоліки кожного учня.

Щомісяця запровадити контрольну роботу з краснопису. Це має бути урок написання зорового диктанту, але коли перед класом ставиться завдання перевірити успіхи з каліграфії, він сприймається дітьми зовсім по-іншому і дає велику користь.

Навчання краснопису починається з парти. Парта повинна відповідати всім вимогам, які пропонує медицина, бо це насамперед здоров'я дитини. І потім весь час стежити, щоб діти правильно сиділи, бо від цього залежить як збереження нормальної постави дитини, так і написання літер.

Красиве письмо залежить і від відповідного розміщення зошита, що так важливо для збереження зору нахилу літер. Також той, хто пише, перш за все повинен вміти тримати ручку: трьома пальцями - великим, вказівним і середнім. Власне, двома пальцями (великим і середнім), а вказівний лише плавно лягає на ручку, і якщо ви його піднімете, а ручка не випадає, то це значить, що тримаєте ви її правильно. При цьому права рука спирається на частину мізинця, що дає змогу їй вільно, поступово, в міру заповнення рядка рухатися вправо. Дивлячись на картину А.І. Кримського "Портрет", де зображений Л.М. Толстой за письмовим столом під час роботи над романом "Война и мир", можна сказати про ідеальні поставу й положення ручки геніального майстра слова, крім, безумовно, всіх інших цінностей художнього полотна.

Іноді можна почути від батьків: "Мою доньку (сина) немає сенсу вчити краснопису, бо і я погано пишу, і мої рідні також..." Практика показує, що ця думка помилкова. Щоправда, одні учні навчаються швидше, інші повільніше, але в тому, що успіхів може досягти кожен, - немає сумніву.

Варто, особливо на перших порах навчання краснопису, щоб учні класу писали однаковими ручками, чорнильними або кульковими. Особливо шкідливо для вироблення каліграфічного письма, коли учень пише сьогодні чорнильною ручкою, а вчора писав кульковою, бо тримати їх треба по-різному, навіть тиснути на ручку по-різному. Тим часом діти однаково і тримають, і тиснуть, а від цього страждає письмо.

Зрозуміло, що краснопис має займати чільне місце і в 1-му, і в 2-му, і в 3 класі. Вважаємо, що важливо в 1 класі користуватися генетичним методом навчання каліграфії, який полягає в тому, що:

письмо літер обов'язково підготовлюється попереднім письмом елементів;

діти навчаються краснопису за наростанням труднощів написання літер.

Корисним є і ритмічний метод, який широко використовуємо протягом усіх трьох років навчання. Цінність його полягає в тому, що він сприяє розвитку плавного письма, прискоренню його темпу в учнів, які повільно пишуть, розвиває чіткість і впевненість рухів, необхідних для вироблення навичок красивого письма. Тактування вносить пожвавлення в роботу класу і дисциплінує його.

Всі елементи, які пишуться вгору чи вбік, припадають на „і” а вниз - "раз, два, три". Наприклад, буква п: „раз і, два і". При користуванні ритмічним методом потрібно враховувати:

Письмо під лічбу (в 1 класі) можна починати після того, як учні засвоїли накреслення букви без рахунку.

Лічба дається вчителем, окремими учнями, а в деяких випадках і хором, рахунок орієнтують на тих, хто пише в середньому темпі, з поступовим, ледве помітним прискоренням при переході до кожного наступного етапу (таким шляхом учні підготовляються до скоропису).

На одному уроці ритмічний метод не варто використовувати довгий час, обов'язково повинні бути інтервали, які заповнюються спокійним письмом без лічби, бо воно вимагає від учня великого напруження сил, уваги.

Швидке написання слів досягається не лише зменшенням висоти літер, а й умінням дітей правильно з'єднувати їх. Правильне сполучення букв дає змогу мінімально відривати ручку від паперу, а також робить літери стрункішими. Слід звертати увагу на те, що окремі учні копіюють дорослих навіть почерком і, на жаль, не завжди вдало.

Уроки письма мають значні можливості в естетичному вихованні першокласників. Це і гарно побудовані віршики, естетично оформлені малюнки, використання музики під час фізкультхвилинки, не кажучи вже про навчання самого письма. Можна з впевненістю сказати, що і записана дітьми буква "о" буде естетично гарною.

Одним з головних завдань початкової школи є планомірна і систематична роботи з формування каліграфічного письма. Тому добрих результатів домоглися використані ігрові ситуації. Створена казка "У писемній країні веселих ліній" дає можливість дітям бачити, як на папері оживають елементи літер і складаються в нові букви, а кожна літера пов’язана з другою, є її частиною або початком. Діти не тільки пам’ятають створення кожної букви, а навіть визначають її характер, коли уявляють (за допомогою музичного супроводу) настрій кожної лінії, яку використовують для написання літери.

Перед написанням - мускульне тренування рук. А ще - знаходження безлічі цікавих предметів, істот, пейзажів, у яких сховані букви.

Наприклад, у зображенні одного тільки метелика діти знайшли і велику букву Е, і букви З, Н, В, Ч, Й. Малюнки можуть малювати і діти. А тепер не запам’ятати таку букву або переплутати її з іншою неможливо!

До помилок, що впливають на оцінювання грамотності, належить злиття графем. Неправильне поєднання приводить до орфографічних помилок. Для запобігання цьому можна виділити 5 типів поєднань між буквами:

нижнє поєднання - "виставили ногу в танці" - ома

нижнє поєднання - "хвиля" - лм;

пряме поєднання - "подали одне одному руку" - ин;

верхнє поєднання - "носик чайника" - ао;

верхнє поєднання - "всі ляльки" - он.

Засвоєння поєднань та використання на письмі з коментуванням забезпечує гарне каліграфічне письмо, а також дає змогу уникнути багато помилок. Як приклад формування у дітей гарного почерку подаємо фрагмент казки "У писемній країні веселих ліній".

Веселий нулик 0 пішов гуляти до лісу. Там було дуже гарно! Він так пильно все розглядав, що не помітив, як йому назустріч бігла (маленька паличка з заокругленням). Вони зіткнулися і вигукнули: "а!" Так склалася буква "а".

І жила в хатці біля озера. Хатка була велика, красива. Озеро яскраве, тепле. Але було дуже сумно гратися одній. Та одного разу до неї прийшла сестриця (маленька паличка з заокругленням). Вирішили вони жити разом, бо так було веселіше. Так склалася буква "и", яка допомагала писатися словам, щоб і вони не були самотні:

стіл - столи; лялька - ляльки;

весна - весни; пташка - пташки.

Буква и пішла до озера ловити рибу. Опустила ногу. А на дворі літо, спека, вона протяжно сказала: "у!"

(велика похила паличка) зробила собі у перукарні зачіску. Коли вона йшла по дорозі, всі знайомі казали "Ух!".

Велика посварилася з своєю подругою. Вернулися одна до одної спиною і не розмовляють день, два, три…

А що ж вони не поділили? Пасок до плаття у них один на двох. Перша кричить: "Мій!", друга не віддає. Не поділили, тому носять разом. (А)

І прийшла до І, подала їй руку і промовила: "Давай дружити, ну!" (Н).

Три на святі танцювали всі разом, та так довго, що їх ніхто роз’єднати не зміг. (Т).

Саме такі та інші казкові моменти допомагають дітям не лише краще вивчити букви та запам’ятати їхнє написання, а ще й забезпечують естетичне виховання дітей. А в багатьох дітей воно взагалі знаходиться на рівні нижчому за 0. Тому саме вчителю слід займатися цією важкою, але дуже потрібною роботою. Особливе місце у системі естетичного виховання займає індивідуальна робота з дітьми. Вона інколи буває необхідною, вчителеві обов’язково слід пильнувати, кому потрібна допомога.

Каліграфічне письмо має велике значення в житті молодшого школяра, тому ним треба займатися серйозно і вдумливо. Навчання каліграфічного письма і систематична робота над формуванням почерку учнів - одне з головних завдань школи. Періоди процесу навчання письма молодших школярів збігаються в назві з читанням: добукварний (підготовчий), букварний і післябукварний періоди.

Добукварний період триває від 12 до 16 днів. За цей час вчитель повинен провести понад 16 уроків письма. У цей період школярі вчаться правильно сидіти за партою, тримати ручку, класти зошит на парту та користуватися ним; засвоюють розліновку зошита, вчаться орієнтуватися на його сторінках. Практично діти привчаються виконувати вказівки вчителя: провести лінію зліва направо, зверху вниз, похило, вище, розташовувати в робочому рядку елементи букв.

У шестиліток розвивається окомір, моторика дрібних м'язів, вміння координувати рухи руки, пальців, передпліччя. Спочатку рекомендуються відповідні вправи - графічне зображення простих за формою предметів. Отже, підготовчими вправами до письма є малювання простих предметів, поєднаних із штриховкою; малювання бордюрів, складання орнаментів і візерунків; написання ліній прямих, похилих, півовальних, овальних, хвилястих; письмо елементів букв.

Із введенням у початкових класах школи спрощеного рукописного шрифту необхідно домогтися від учнів письма тільки під нахилом у правий бік. Для цього насамперед треба, щоб діти засвоїли три правила, які розкриті в загальній методиці: посадка учня під час письма, положення зошита під час письма, вміння тримати ручку. Крім цього, учні мають оволодіти четвертим правилом - ведення штриха (основної лінії) зверху вниз або перпендикулярно до лінії грудей.

Розглянемо методику навчання письма в добукварний період навчання грамоти. В цей час проводять підготовчі вправи до письма з дітьми-першокласниками. Такі вправи передбачають:

малювання, поєднане із штриховкою;

письмо бордюрів;

письмо елементів букв.

Усі підготовчі вправи мають бути тісно пов'язані з методикою навчання графіки письма у початкових класах загальноосвітньої школи. Матеріал до цих вправ з каліграфії слід добирати з урахуванням його освітніх і виховних завдань.

До першого виду вправ відносять малювання з штриховкою. Ці вправи мають свої етапи: робота з готовою формою, поданою в зошиті і самостійне малювання предметів і штриховка їх.

Перші вправи повинні бути пов'язані з різною формою предметів: прямокутників, кругів, еліпсів тощо. Краще таку роботу проводити в зошитах з друкованою основою, де діти штрихують різні малюнки і цим самим готують руку до письма елементів букв. Школярі сприймають форму предмета, його положення в просторі, розміщення на аркуші паперу, засвоюють напрям руху руки, поняття "ліворуч, праворуч, уверх, униз... ". Після того, як діти навчилися орієнтуватися і штрихувати готові контури, можна включати самостійне зображення фігур з прямих та ламаних ліній і розфарбовування їх, а також виконання кругових штрихів (в зошитах з розліновкою №3). Наприклад: "Діти, намалюємо вікно (грушу, прапорець, книжку) і заштрихуємо його за зразком", - говорить учитель (див. мал).

 

Мал.

Виконання підготовчих вправ такого типу (малювання із штриховкою) потрібно проводити весь час у підготовчий період, особливо на початку уроку. Такі вправи допоможуть дітям правильно писати елементи букв.

Написання елементів букв - це інший вид підготовчих вправ до письма. Від того, як вчитель навчить дітей писати основні та допоміжні елементи, залежить в подальшому написання самої букви. Діти мають набути сталих навичок письма основних елементів букв.

В методиці навчання письма виділяють 9 основних елементів та декілька додаткових. Додаткових елементів букв є чотири. Це ті, які зустрічаються найчастіше в писемному зображенні, але, крім названих, ми будемо спостерігати й інші додаткові елементи, які пояснимо разом з написанням букв. Коротка петля зустрічається у буквах Ц, ц, Щ, щ. Необхідно прослідкувати, щоб місце перетину петлі було саме на нижній рядковій лінії. Вона має бути зовсім маленька, зливати петлю або зламувати її не можна. Петля займає третину широкого рядка.

Передній плавний елемент зустрічається в буквах Л, л, М, м, Я, я. Починаємо його писати трошки вище нижньої рядкової лінії і пишемо злегка прогнуту вниз лінію, торкнувшись нижньої рядкової, а потім ведемо вверх-управо на ширину букви до верхньої рядкової лінії.

Верхній елемент великої та малої букви Й, й пишеться трохи вище верхньої рядкової лінії або верхньої надрядкової. Сам елемент - це трошки вигнута лінія, пишеться вона між основними лініями букви. Написання гострого елемента, початкового заокруглення та окремих верхніх елементів розглядатимемо при поясненні кожної букви зокрема.

Таким чином, ми звернули увагу в цілому на структуру основних та окремих додаткових елементів, а також на методику пояснення при написанні їх.

Усі заняття з письма у підготовчий період навчання грамоти дітей початкової школи мають завершуватися такими питаннями:

Які елементи букв ми писали сьогодні на уроці? (Яка була мета уроку?)

Який новий елемент букв ви вивчили? Назвіть його.

Для чого ми вчимося писати елементи букв?

Як пишеться той чи інший елемент букви? Поясніть.

Назвіть основні вимоги до написання цього елемента.

Вважаємо, що підготовча робота вимагає великої уваги вчителя до написання букв. Вона виражається в основному в механізмі оволодіння написанням елементів. Слід підкреслити, що правильне написання елементів, а в подальшому - букв не може відокремлюватися від пози за партою та правильним триманням ручки, бо від них залежить напрям штриха.

Привчати школярів до правильної пози необхідно з перших днів перебування їх у школі. Для навчання цього у першому, класі слід виділити спеціальний урок. Доцільно помістити в класі таблицю "Правильно сиди при письмі" та "Пиши красиво і правильно", щоб у школярів завжди вона була перед очима, щоб вони мали змогу порівняти свою позу з позою учня на таблиці, а також зіставляти своє письмо із друкованими зразками.

Навчання письма - це спеціально відведений час для вироблення графічних навичок. Якщо в добукварний період діти писали елементи букв, то в букварний - малі та великі букви, буквосполучення, слова і речення. Якщо мала та велика букви повністю збігаються за конфігурацією, школярі вчаться писати їх на одному уроці.

Генетичний метод при навчанні письма порушується свідомо. Наприклад, діти пишуть букву а, а ця буква належить до III групи, потім пишемо Ш (І група), о (III група), пізніше ц (І група) і т.д. Цей недолік, однак, ніяк не можна виправити, бо письмо спирається на уроки читання, а зміст сторінки букваря зумовлений віковими і психологічними особливостями дітей та принципом побудови підручника.

Готуючи дітей до написання, вчителеві необхідно на першому ж уроці пояснити дітям, що від якості і правильності написання букв залежатиме їхнє письмо і успіх навчання в школі в цілому. Перед тим, як пояснити дітям написання букв, доцільно показати демонстраційну картку, на якій мусить бути зразок рукописних та друкованих букв. Ці демонстраційні картки вчитель може виготовити і сам. Розглядати картку вчитель починає з друкованих букв. Діти згадують, який звук та букву вони вчили на уроці читання, можуть назвати слова з цим звуком, викласти склади чи слова на набірному полотні з розрізної азбуки, порівняти друковану букву з рукописною: подібні (неподібні), чим відрізняються тощо. Аналізуючи рукописні букви, учні визначають знайомі елементи букв, але пояснення написання букви вчитель подає в цілому.

Після пояснення вчителем структури букви можна практикувати письмо букв дітьми на дошці. Рекомендуємо розгляд зразка букви в зошиті, письмо цієї букви "по контуру". Однак перед записом у зошиті вчитель повинен ще раз показати написання, коментуючи його, і дати змогу дітям написати кілька букв. Під час самостійної роботи дітей вчитель слідкує за ходом її виконання, звертає увагу на помилки, ще й ще показує правильність графічного зображення літери.

Для того, щоб показати зразок "написання" букви в повітрі, вчитель стає впівоберта до класу, піднімає руку з ручкою вище своєї голови і "пише" букву в повітрі. Зазначимо, що так писати можна лише ті букви, які пишуться безвідривно. Урок вивчення тієї чи іншої букви повинен продовжуватись написанням цієї букви в складі чи буквосполученні, слові та реченні (там, де є змога). Кожна буква має в своєму складі різну кількість елементів, тому пояснимо написання деяких букв.

Буква і - це паличка із заокругленням унизу. Крапка пишеться над верхньою рядковою лінією. Буква и складається з двох паличок із заокругленням внизу. Пояснення написання: від верхньої рядкової лінії пишемо паличку з заокругленням внизу і доводимо її до верхньої рядкової. Не відриваючи перо від паперу, пишемо другу паличку із заокругленням внизу. При написанні вчитель повинен звернути увагу на можливі помилки: палички мають бути паралельні між собою, поєднувальний елемент і паличка вгорі мають сполучатися на середині рядка. Букву ш пишемо за тим самим принципом, що й букву и, але вона складається з трьох паличок із заокругленням внизу. До букви й додається верхній елемент. Верхній елемент не може бути написаний високо над буквою, збоку йому не місце, він не повинен бути хвилястим і не торкатися верхньої рядкової лінії. Дуже добре при написанні цих букв запроваджувати письмо "під рахунок".

При першому сприйманні букв і при першій спробі написати їх шестилітками, щоб менше було помилок, краще запропонувати письмо "по контуру" або "сухим пером". Це допоможе засвоїти конфігурацію букви, порядок її зображення. Однак поряд з написанням букв діти вправляються в утворенні складів і записі їх. Як працювати над записом складів?

1) склад повторюється хором;

2) визначаються звуки певного складу;

3) називаємо букви по порядку для запису складу;

4) запис складів і перевірка їх шляхом перечитування.

Отже, на уроках письма діти не тільки навчаються писати букви, а й утворюють склади, знайомляться з відкритими і закритими складами, проводять різні ігри на визначення букви складу і виділення з нього звуків.

Вчитель мусить знати, що успішність з каліграфії великою мірою залежить також від раціонального використання відведеного часу на цю роботу, а також від оптимальної організації процесу навчання. Каліграфічне письмо багато в чому залежить від правильного написання великих букв. Ці букви мають свої конструктивні особливості, учні успішно засвоюють їх на уроках письма. Попередньо слід зазначити, що літеру слід розглядати під керівництвом класовода, порівнювати з друкованою і обов'язково з рукописною, внаслідок чого діти знаходять спільні та відмінні елементи. Тільки після такої роботи необхідно пояснювати її написання.

Звичайно, при написанні тієї чи іншої букви учні можуть припускатися помилки або неточності. Щоб цього не відбулося, класоводу слід навчити дітей уміло виправляти помилки при написанні букви. По-перше, вчитель може взяти руку дитини в свою і, спрямовуючи її при письмі, пояснювати написання букви. В такому разі вчитель допоможе координувати рухи руки, а в дитини краще буде працювати зорова і рухомоторна пам'ять. По-друге, завдяки вмілому використанню вчителем усіх прийомів письма діти можуть точніше запам'ятати конфігурацію букви, а письмо під рахунок дасть змогу відчути плавність та розміреність при написанні, тобто дасть уявлення про правильний і ритмічний рух руки в процесі письма.

При виправленні графічних помилок можна запроваджувати прийом наведення червоним кольором правильної структури букви на неправильному її накресленні. По-третє, виправляти помилки треба тільки шляхом закреслення і надписування зверху, бо зразок пишемо на початку рядка чи на полі зошита. Ні в якому разі не можна брати помилку в дужки, адже дужки - це пунктуаційний знак. Крім того, не можна обводити по написаному кілька разів.

На всіх заняттях з письма доцільно повторювати складні випадки написання букв і буквосполучень, приділяти максимум уваги запису букв, складів, слів під диктовку, правопис яких не розходиться з вимовою. Якщо записуємо речення чи зв'язний текст, то спочатку слід читати його в цілому (для ознайомлення), а потім за частинами. В кінці читається текст чи речення з метою перевірки записаного. Якщо в реченні зустрічаються важкі для написання слова, їх доцільно виписати на дошку, розібрати і тільки тоді запропонувати запис в зошиті.

Загальна структура уроку на опрацювання нової букви має відповідати сформульованій темі, наприклад: "Звуки [с], [с'], позначення їх буквою "ес", тобто у ній повинен відображатися провідний принцип аналітико-синтетичного методу навчання грамоти - від звука до букви. Основна частина уроку, на якому учні ознайомлюються з новою буквою, може складатися з таких етапів (див. додаток 1).

Уже в період навчання грамоти виконувані учнями графічні вправи, пов'язані з засвоєнням конфігурації рукописної літери, повинні спрямовуватися на досягнення більш перспективної мети - формування у школярів орфографічно правильного письма. А тому загальна структура уроку письма, на якому вивчається нова буква, підпорядковується найважливішому принципові навчання грамоти за звуковим аналітико-синтетичним методом - "від звука до букви". Це означає, що перед графічними вправляннями в написанні літери учні мають виконати ряд аналітико-синтетичних вправ зі звуками, які позначаються на письмі даною буквою.

На уроці письма виконується також робота, пов'язана із розвитком мовлення і мислення школярів, приділяється значна увага виробленню у них умінь і навичок загально-навчального характеру, зокрема працювати всім класом в однаковому темпі, ритмічно.

У післябукварний період учні під керівництвом вчителя формують власний почерк, виробляють практичні навички зразкового письма в зошиті і на класній дошці, засвоюють прийоми правильного написання букв, раціонального поєднання їх у словах, вправляються в написанні слів і речень. Однак насамперед школярі повинні уже добре засвоїти назви всіх елементів, що утворюють букви.

Для того, щоб учні навчились писати красиво та правильно, особливу увагу слід приділити перевірці зошитів і аналізу учнівських робіт, тому рекомендуємо, по-перше, показувати кращі зошити. Вони можуть бути розміщені на класній дошці чи на спеціально відведеному місці для виставки учнівських робіт; по-друге, працювати на кожному уроці над виправленням типових помилок, обов'язково робити аналіз, вказуючи на помилки, причини їх та методику виправлення; по-третє, проводити індивідуальну роботу (аналіз, подання зразків, проведення додаткових консультацій з дітьми). Закріплюючи графічні навички, передусім потрібно зупинитись на правилах письма. Все це слід систематично контролювати, бо від цього в багатьох випадках залежить накреслення букв.

Загальним недоліком у навчанні графіки письма є поспішність, що спричинює до поверхового засвоєння техніки безвідривності, а це згодом гальмуватиме прискорене письмо. Ось чому при закріпленні тієї чи іншої букви необхідно звернути увагу на основні елементи: звідки починати писати кожну частину букви, де закінчувати її, як поєднувати одну букву з іншими в словах. Діти повинні також засвоїти, що майже всі елементи малих букв сполучаються між собою на середині робочого рядка, а великі букви в більшості випадків - на верхній рядковій лінії.

Вдосконалюючи навички письма у післябукварний період, вчитель може звертатись до дітей з різними запитаннями-завданнями, наприклад: відшукати ті букви в рядку, які написані краще, добре розглянути їх і написати рядок правильно; подивитись на дошку (таблицю), проаналізувати разом з учителем безвідривно написані елементи букв чи самі букви і виконати в зошиті рядок такого самого безвідривного письма.

Особлива увага під час формування графічних дій має приділятися повному усвідомленню того, що робить дитина. Для цього в зошитах пропонують завдання на зіставлення і порівняння графічних ліній з оточуючими предметами. Зіставляючи їх, дитина успішніше засвоюватиме програмовий матеріал, легше входитиме в навчальну діяльність. Ігрові форми подачі завдань на кожній сторінці зошита, зміст навчальних цікавих ситуацій привертатимуть увагу шестирічного учня, змушуватимуть його аналізувати, синтезувати, робити посильні висновки, а звідси - розвиватимуться мова і мовлення дитини, міцнішими ставатимуть навички звукового аналізу слів - спільної основи читання і письма, формуватимуться правильні рухові дії.