Методи та етапи статистичного дослідження

 

Контрольна робота

з дисципліни: Правова статистика

Завдання

1. Визначте методи та етапи статистичного дослідження.

2. До якого виду статистичного спостереження слід віднести: а) облік вчинених злочинів у районі протягом доби; б) облік осіб, яких притягнуто до відповідальності за адміністративні правопорушення протягом року.

3.1. В статистичних картках на підсудних були зазначені такі дані про строк позбавлення волі 1, 3, 3, 3, 1, 5, 1, 1, 2, 5, 7, 5, 2, 2, 1, 4, 5, 4, 1, 2, 1, 1, 7, 3, 4, 4, 3, 4, 3, 4, 3, 4, 3, 2, 1,2. На підставі наведених даних провести групування засуджених залежно від строку позбавлення волі, побудувавши дискретний ряд розподілу. Визначити медіану та моду ряду. Середній строк позбавлення волі. Долю кожної групи засуджених.

3.2. Підготувати проект програми статистичного спостереження для визначення динаміки крадіжок м. Суми за 1991-2006 р. Складіть проект статистичного формуляра.

Зміст

Завдання

1. Визначте методи та етапи статистичного дослідження

2. До якого виду статистичного спостереження слід віднести: а) облік вчинених злочинів у районі протягом доби; б) облік осіб, яких притягнуто до відповідальності за адміністративні правопорушення протягом року

3. Практичне завдання

Список літератури

1. Визначте методи та етапи статистичного дослідження

Статистична методологія - це комплекс спеціальних методів, прийомів, засобів дослідження. Вона ґрунтується на загальнофілософських принципах. Спираючись на філософські категорії випадковості і необхідності, кількості і якості, взаємозв’язків і розвитку правових явищ, правова статистика використовує методи теорії статистики і розробляє свої для вивчення злочинності, правопорушень, цивільно-правових спорів і пов’язаних з ними соціальних явищ і процесів.

Методологічною основою статистики є:

1) теорія пізнання, яка визначає наукові підходи до вивчення явищ природи і суспільства;

2) діалектична логіка, загальнонаукові прийоми синтезу і аналізу;

3) системний підхід;

4) основи економічної теорії;

5) специфічні, властиві лише статистиці, методи (статистичне групування, зведення і групування, середні, узагальнюючі і аналітичні показники, індекси, вибірковий метод, балансовий метод, регресійно-кореляційний метод і т.д.).

Зміст статистики, як теоретичної дисципліни, визначається предметом дослідження.

Статистика вивчає кількісну сторону масових суспільних явищ у нерозривному зв’язку з їхньою якісною стороною, досліджує числове вираження закономірностей суспільного розвитку в конкретних умовах місця і часу.

Потребує пояснення визначення предмета статистики.

1. Кількісна сторона характеризує розміри, обсяги, кількісні спів­відношення, темпи розвитку, поширення, повторюваність у часі й у просторі об’єктивно існуючих явищ і процесів. Це одна із головних ознак предмета статистики.

2. Статистика вивчає масові суспільні явища і процеси, тому що статистичні закономірності виявляються тільки при вивченні великого числа одиниць сукупності (закон великих чисел), тобто статистична сукупність має бути репрезентативною.

Статистична сукупність - велика кількість окремих явищ, елементів, об’єднаних єдиною якісною основою, умовами розвитку, загальною ознакою (населення країни, кількість підприємств, судів тощо).

Кожне явище, елемент сукупності називається одиницею сукупності (кожна людина, підприємство, суд та ін).

Статистична закономірність - повторюваність, послідовність, порядок у явищах. Виявляється тільки при вивченні великого числа одиниць сукупності.

Статистичний показник - поняття, категорія, за допомогою якої статистика виражає розмір досліджуваних явищ та існуючі між ними відношення, зв’язки.

Ці показники завжди вказують на те, до якого місця і часу належать явища, у яких одиницях вони виражені.

Статистичні показники пов’язані між собою в систему статистичних показників (населення, валовий внутрішній продукт тощо).

Методологічною базою статистики є діалектика. Такий методологічний підхід зумовлює вивчення суспільних явищ не відокремлено, а у взаємозв’язку і взаємозумовленості, у динаміці.

Методи статистичних досліджень - це сукупність прийомів і засобів, що використовуються для збирання, обробки та аналізу інформації.

До основних методів належать: метод масових спостережень, групувань, відносних, середніх величин, графічний, індексний, кореляційний, балансовий.

Методи статистики пов’язані з етапами статистичного дослідження: статистичне спостереження; зведення та групування даних спостереження; обчислення узагальнюючих показників та їх аналіз.

Щоб правильно і своєчасно впливати на процеси, що відбуваються в суспільстві, потрібно мати об’єктивну і вичерпну інформацію про розвиток і тенденції цих процесів. Це можливо тільки при побудові у країні надійної системи обліку.

Державний облік - планомірно організована система реєстрації, підрахунку, систематизації, контролю суспільних явищ і процесів.

Облік є головним джерелом інформації. Єдина система обліку складається з трьох його видів.

Оперативний (первинний) облік являє собою реєстрацію окремих фактів у момент їх здійснення або відразу після цього.

Бухгалтерський - неперервний, суцільний документальний облік господарських засобів і джерел їх утворення у грошовому вираженні. Метою є виявлення фінансових результатів роботи.

Статистичний облік - це реєстрація фактів і явищ соціально-економічного життя за затвердженими формами звітності в масштабі держави або окремих територій чи галузей. Це всеосяжний, всебічний облік. Його базою є оперативний та бухгалтерський облік.

Статистика - багатогалузева наука. Вона складається з окремих розділів, або галузей.

Структура статистичної науки:

• теорія статистики розробляє категорії статистики, загальні методи і засоби статистичного аналізу, теоретична база всієї статистичної науки і практики;

• економічна статистика вивчає економічні явища і процеси, розробляє систему економічних показників та методів вивчення економіки країни, регіону як одного цілого;

• галузеві статистики розробляють методи обчислення показників, що відображають особливості окремих галузей;

• соціальна статистика вивчає умови і характер праці, рівень життя, прибутки населення, споживання ним матеріальних благ і послуг. До соціальної статистики відноситься і правова статистика. Керує всією статистичною роботою в масштабах країни Державний комітет статистики України, у масштабах кожної області, міст Києва і Севастополя, Автономної Республіки Крим - статистичні управління відповідного рівня.

Існує і відомча статистика. Сфера її діяльності визначається міністерствами і відомствами самостійно за узгодженням з органами державної статистики.

Будь-яке статистичне дослідження має 4 етапи:

1) статистичне спостереження - збір даних шляхом первинного (вимірення, опитування, підрахування) або вторинного збору;

2) зведення і групування даних та результатів спостережень;

3) узагальнюючі показники (можуть бути абсолютні, середні і відносні);

4) аналіз.

Всі ці чотири етапи об'єднуються єдиним - метою дослідження.

Функції статистики:

1) пізнавальна функція - статистика вивчає кількісне співвідношення і взаємозв'язки, встановлює закономірності розвитку;

2) контрольно-організаційна функція;

3) керуюча функція - на основі наявних даних проводиться планування і керування.

Будь-яке статистичне дослідження у правоохоронних чи інших органах послідовно проходить кілька етапів. Перший етап - систематичне збирання первинних статистичних даних переважно шляхом реєстрації фактів про виникнення правопорушень, їх розслідування і розгляд у суді. Другий етап передбачає систематизацію та групування зібраних на першому етапі статистичних матеріалів, їх узагальнення у формі абсолютних, відносних і середніх правових показників. Третій етап дає змогу здійснювати всебічний статистичний аналіз варіації правових ознак, їхньої динаміки, взаємозв’язків між правовими показниками. Ці етапи тісно пов’язані між собою метою дослідження. На кожному з них застосовуються специфічні статистичні методи, за допомогою яких вдається діставати глибоку всебічну оцінку правових явищ і процесів.

Так, на першому етапі застосовується метод масового статистичного спостереження, який ґрунтується на законі великих чисел. Суть цього закону полягає в тому, що статистичні закономірності формуються і чітко виявляються лише в масовому процесі за достатньо великої кількості елементів сукупності. Згідно з цим законом можна переходити від випадкового і одиничного до усталеного і масового. Сукупність випадкових причин породжує наслідок, незалежний від випадку, чим установлюється закономірність, не помітна за малої кількості спостережень. Структура і динаміка злочинності, її причини, мотиви злочинної поведінки, ефективність правоохоронних заходів, результати діяльності правоохоронних органів можуть бути правильно відображені і оцінені лише на основі закону великих чисел. Наприклад, розглядаючи розподіл злочинців за віком у динаміці, можна встановити, що злочинність в Україні молодшає.

На другому етапі використовується метод статистичного зведення і групування, який дає змогу утворити якісно однорідні групи, категорії, види правових явищ, елементів сукупності, подій. Наприклад, сукупність зареєстрованих злочинів можна згрупувати за видом, за об’єктом посягань, за місцем скоєння, за мотивом. Сукупність засуджених за скоєння злочинів - за статтю, за віком, за соціальним станом, за наявністю минулої судимості, за рецидивом. Тобто зведення і групування допомагає встановлювати структуру правових явищ, їхню схожість і відмінності за істотними правовими ознаками. На цьому самому етапі для характеристики типових груп застосовуються методи відносних показників і середніх величин.

Останній етап характеризується застосуванням для всебічного кількісно-якісного аналізу масових правових явищ і процесів методів вивчення варіації правових ознак, використанням показників динаміки і індексів, встановленням тенденції і прогнозуванням розвитку, виявленням узаємозв’язків і взаємозалежностей між правовими та іншими соціальними ознаками. Для подання результатів аналізу широко використовується табличний і графічний методи. На цьому самому етапі формуються науково обґрунтовані висновки, спрямовані на розробку заходів та прийняття ефективних управлінських рішень.

2. До якого виду статистичного спостереження слід віднести: а) облік вчинених злочинів у районі протягом доби; б) облік осіб, яких притягнуто до відповідальності за адміністративні правопорушення протягом року

Види спостереження розрізняють за двома критеріями: ступенем охоплення одиниць і часом реєстрації даних.

За ступенем охоплення спостереження бувають: суцільними та несуцільними.

Суцільні спостереження - обстеження, під час яких реєструються всі без винятку одиниці сукупності. До цього виду належать обстеження у формі звітності, розрахованої на певних суб’єктів діяльності, а також більшість переписів.

Несуцільні спостереження - обстеження, під час яких реєструються не всі одиниці сукупності, а лише їх певна частина. Серед таких обстежень виокремлюють вибіркове, основного масиву, монографічне, анкетне, моніторинг.

Вибіркове спостереження - це обстеження, під час якого реєструється певна частина одиниць сукупності, дібрана у випадковому порядку.

Обстеження основного масиву - це обстеження переважної частини одиниць сукупності, що відіграють визначальну роль у характеристиці об’єкта спостереження.

Монографічне обстеження - це детальне обстеження окремих типових одиниць сукупності з метою їх досконалого вивчення.

Анкетне спостереження - це обстеження певної частини одиниць сукупності внаслідок неповного повернення від респондентів заповнених реєстраційних формулярів (анкет).

Моніторинг - це спеціально організоване систематичне спостереження за станом певного середовища.

Спостереження за часом реєстрації фактів поділяються на поточне, періодичне та одноразове.

Поточне спостереження - це систематична реєстрація фактів щодо явищ у міру їх виникнення або збирання фактів щодо безперервного процесу. Безперервними є кримінально-, цивільно-, адміністративно-правові процеси.

Періодичне спостереження проводиться через певні (як правило, однакові) проміжки часу.

Одноразове спостереження проводиться в міру виникнення потреби в дослідженні правового явища чи процесу. Наприклад, обстеження думки населення стосовно оцінки роботи правоохоронних органів.

а) облік вчинених злочинів у районі протягом доби, цей вид статистичного спостереження слід віднести до суцільного спостереження, за часом поточне.

б) облік осіб, яких притягнуто до відповідальності за адміністративні правопорушення протягом року цей вид статистичного спостереження слід віднести. до суцільного спостереження за часом поточне.

3. Практичне завдання

3.1. В статистичних картках на підсудних були зазначені такі дані про строк позбавлення волі 1, 3, 3, 3, 1, 5, 1, 1, 2, 5, 7, 5, 2, 2, 1, 4, 5, 4, 1, 2, 1, 1, 7, 3, 4, 4, 3, 4, 3, 4, 3, 4, 3, 2, 1,2. На підставі наведених даних провести групування засуджених залежно від строку позбавлення волі, побудувавши дискретний ряд розподілу. Визначити медіану та моду ряду. Середній строк позбавлення волі. Долю кожної групи засуджених

Рішення:

Всього підсудних - 36 чоловік.

Таблиця 1 - Розподіл засуджених залежно від строку позбавлення волі

Строк позбавлення волі, років	Показники
	Кількість засуджених, чол.	% до підсумку
1	9	25,0
2	6	16,7
3	8	22,2
4	7	19,4
5	4	11,1
6	0	0,0
7	2	5,6
Разом	36	100,0

У загальній кількості засуджених найбільшу частку становила група засуджених з найкоротшим строком позбавлення волі на 1 рік (25,0%), далі групи розподілилися наступним чином: зі строками позбавлення волі на 3 роки (22,2%), на 4 роки (19,4%), на 2 роки (16,7%), на 5 років (11,1%), на 7 років (5,6%).

Групування засуджених за строком позбавлення волі відображає карну практику суду залежно від ступеня тяжкості скоєного злочину. Статистичні дані, що наведені в таблиці 1, відображають загальну тенденцію зменшення частки засуджених в залежності від ступеню тяжкості скоєного злочину - на злочини невеликої тяжкості припадає 41,7% загальної кількості засуджених.

Модою М₀ називається значення правової ознаки, яке найчастіше повторюється в упорядкованій сукупності правових явищ.

Модою у правовій статистиці називають значення ознаки (варіанта), яка часто зустрічається в досліджуваній сукупності (Мо). У дискретному ряду розподілу модою буде варіанта, що має найбільшу частоту.

Отже, мода дорівнює М (х₀) = 1 рік.

Медіана М_е - це значення правової ознаки, яке поділяє упорядковану сукупність правових явищ на дві рівні частини.

Побудуємо кумулятивну кількість засуджених

Таблиця 2 - Розподіл засуджених залежно від строку позбавлення волі

Строк позбавлення волі, років	Показники
	Кількість засуджених, чол.	Кумулятивна кількість засуджених, чол.
1	9	9
2	6	15
3	8	23
4	7	30
5	4	34
6	0	34
7	2	36
Разом	36	36

У дискретному ряду розподілу медіаною буде значення правової ознаки, кумулятивна частота або частка якого перевищує порядковий номер середини сукупності правових явищ.

Кількість засуджених (n = 36) парна, тому номери середини становитимуть:

 і .

Ці порядкові номери входять до кумулятивної частоти 23, якій відповідає строк позбавлення волі 3 роки, а отже, .

Знайдемо середній строк позбавлення волі по формулі

Середній строк позбавлення волі 3 роки.

Доля кожної групи засуджених відображена в таблиці 1.

3.2. Підготувати проект програми статистичного спостереження для визначення динаміки крадіжок м. Суми за 1991-2008 р. Складіть проект статистичного формуляра

Після визначення носіїв ознак і джерел інформації складається програма спостереження. Програма спостереження - перелік запитань, на які потрібно отримати відповіді в результаті спостереження. Зміст і кількість запитань формують згідно з метою спостереження та реальними можливостями його проведення. Складається такий перелік запитань, який за мінімуму залучених даних дає максимум інформації.

До програми спостереження включають і розробку статистичного інструментарію, який є набором статистичних формулярів, а також інструкцій і роз’яснень щодо проведення статистичного спостереження, реєстрації даних.

Статистичний формуляр - обліковий документ єдиного зразка, що містить адресну характеристику об’єкта спостереження та статистичні дані про нього. Статистичними формулярами є звіти, переписні та опитувальні листки, бланки документів, анкети. Складаючи формуляри, враховують не лише зміст ознак, а й можливість їх статистичної обробки. Деякі формуляри містять також короткі роз’яснення щодо їх заповнення. До інших додається інструкція як окремий документ, де роз’яснюється порядок реєстрації даних, зміст окремих питань або відповідей.

Неодмінною умовою програм спостереження є наступність їхнього змісту, одиниць спостереження, методик обчислення. Це потрібно для порівняння результатів спостереження в часі та просторі.

Важливим питанням підготовки статистичного спостереження є забезпечення точності даних реєстрації. Точність результатів досягається, з одного боку, відповідною системою контролю, а з другого - ретельно відпрацьованим механізмом збирання даних і практичним досвідом у цій роботі. Такий досвід формується під час пробних, так званих пілотних обстежень невеликих за обсягом, що мають на меті випробувати, уточнити програму спостереження, підвищити якість розробки організаційних питань.

Таблиця 3

Програма статистичного спостереження динаміки кількості крадіжок, зареєстрованих у м. Суми за період 1991-2006 р.

Показник кількості крадіжок	1991		…		2008
	подія, одиниць	відхилення, %	подія, одиниць	відхилення, %	подія, одиниць	відхилення, %
Авто У тому числі: приватне підприємств
Квартирні
Офісні
В громадському транспорті
На залізничному транспорті
На міських ринках
Крадіжки з розбійним нападом

Таблиця 4

Проект статистичного формуляра динаміки кількості крадіжок, зареєстрованих у м. Суми за період 1991-2008 р.

Рік	Кількість крадіжок	Абсолютний приріст		Темп зростання,%		Темп приросту,%		Абсолютне значення 1% приросту
		Ланцю-говий	базисний	Ланцю-говий	базисний	Ланцю-говий	Базис-ний
1991
1992
…
2008

Список літератури

1.   Єріна А.М., Пальян З.О. Теорія статистики: Практикум:. - К.: Знання, 2007. - 325 c.

2.   Закон України Про внесення змін до Закону України "Про державну статистику" від 13 липня 2000 року № 1922-III // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 43. - Ст.362.

3.   Кальман О.Г., Христич І.О. Правова статистика: Підручник: Навчальне видання. - Х.: Право, 2004. - 304 c.

4.   Камлик М.І. Правова статистика: Навчальний посібник: Навчальне видання. - К.: Атіка, 2006. - 240 c.

5.   Кулинич О.І., Кулинич Р.О. Правова статистика: Навчальний посібник: Навчальне видання. - Хмельницький: Поділля, 2006. - 240 c.

6.   Лунеев В.В. Юридическая статистика: Учебник: Навчальне видання. - М.: Юристъ, 2007. - 400 c.

7.   Пальян З.О. Демографічна статистика: Навч. - метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2003. - 132 с.

8.   Чернадчук В.Д. Правовая статистика: Конспект лекций: Навчальне видання. - К.: МАУП, 2008. - 72 c.