Футбольне поле

Мiнiстерство освіти та науки України

Вищий навчальний заклад “Відкритий міжнародний університет

розвитку людини “Україна”

Горлiвський регіональний інститут

Реферат

 

з дисципліни: Спортивні споруди

На тему:

«Футбольне поле»

студентки 2-го курсу денної форми навчання

напряму підготовки 0102 – фізичне виховання і спорт

спеціальності 6.010200 – фізична реабілітація

Кудрявцевої Людмили Володимирівни

2008

План

1)   Габарити й орієнтація футбольних полів

2)   Конструкції футбольних полів

а) Газонні поля

б) Газонні поля, що засіваються

в) Одерновані газонні поля

г) Газонні поля, створені за допомогою вегетативного матеріалу

д) Безгазонні (ґрунтові) футбольні поля

е) Футбольні поля з покриттям зі штучних спеціальних матеріалів

з) Устаткування футбольних полів

4) Експлуатація і догляд за футбольними полями

5) Поля для регбі, хокею на траві і мотоболу

1) Габарити й орієнтація футбольних полів

 

Футбольним полем прийнято називати прямокутну з рівною поверхнею площадку на якій розміщене ігрове поле і навколишня його з усіх боків зона, вільна від яких-небудь предметів - зона безпеки гри

Відповідно до діючих правил змагань футбольні поля для ігор міжнародного значення повинні бути довжиною від 100 до 110 м і шириною від 64 до 75м. Типовим проектом спортивного ядра передбачене поле розміром 69Х 104 м. Такі поля і є самими розповсюдженими в нашій країні.

У зв'язку з тим, що Федерацією футболу України передбачена можливість проведення гри за спрощеними правилами, можна будувати футбольні поля зменшених розмірі. При будівництві враховуються так названі будівельні розміри полів, що більше ігрових на величину зон безпеки.

Ігрове поле розмічається видимими лініями шириною 12см (малі поля— лініями шириною 6—8 см). Ширина розмічальних ліній входить у розміри обмежених ними площ.

2) Конструкції футбольних полів

 

Футбольні поля можуть бути газонними, безгазонними (ґрунтовими) або з покриттям зі штучних спеціальних матеріалів.

 

а) Газонні поля

 

Конструкція такого поля буває одношаровою або багатошаровою, у залежності від ґрунтових, кліматичних і гідрологічних умов будівництва.

Одношарові поля будують при найменших витратах. Вони будуються в тих районах, де кількість річних опадів не перевищує 300— 500 мм, рівень ґрунтових вод знаходиться в 0,8м від поверхні, якість ґрунтів - задовільна. Поліпшити водонепроникний ґрунт (суглинний, глинистий) можна за допомогою добавок грубозернистого піску, гравію, гранульованого шлаку й ін.

При будівництві поля на піщаних ґрунтах у районах з підвищеною кількістю опадів, що випадають, досить укласти на підставу підґрунтовий, а на нього верхній ґрунтовий шар товщиною близько 30см. Якщо кількість опадів у районі будівництва недостатня, то необхідно подумати про затримку в товщі рослинного шару вологи, необхідної для нормального росту газонних трав. Для цього на підставу укладають суцільний вологоємний шар або застосовують матеріали, що знижують фільтрацію основи. Такими матеріалами є глина, торф, що вводяться в кількості 10— 20% з розрахунку. Для устрою вологоємного шару застосовують також обпилювання дерев хвойних порід.

Призначення поля	Розміри (м)
	Ігрові	Будівельні
Для ігор дорослих кваліфікованих спеціалістів: А)за правилами Б)по типовому проекті спортядра	64х75 100х110 69х104	Длиніше ігрових розмірів не менше 8м у ширину 4м 73х 112
Для ігор дорослих і юнаків старшого віку за спрощеними правилами: А)при будівництві на вільній ділянці Б) при будівництві на стиснутій ділянці	60х90 50х75	63х96 52х79
Для ігор дітей старшого шкільного віку за спрощеними правилами	50х75	52х79
Для ігор дітей середнього шкільного віку за спрощеними правилами	40х60	42х64
Для ігор двірських команд за спрощеними правилами	20х40 40х60	Длиніше ігрових розмірів на 4м і ширше на 2м

Якщо основою служать важкі ґрунти (суглинки, глини, лісовідні ґрунти, солончаки і т.п.), то конструкція футбольного поля може бути трьох-або п’ятишаровою. Тришарова конструкція при споруді футбольного поля застосовується в районах з нормальною або надлишковою кількістю опадів. П’ятишарова — у районах зі зниженою кількістю опадів. На заболочених ділянках проводяться попередні меліоративні роботи.

Для нормальної експлуатації футбольного поля велике значення має система відводу зливових і поталих вод. У зв'язку з цим при споруді поля необхідно провести вертикальне планування. Бажано, щоб різниця оцінок края поверхні поля і навколишньої території була не менш 10см. Система поверхневого водовідводу в сполученні з конструктивними шарами футбольного поля повинна забезпечувати не тільки достатній водовідвід, але і потрібний водний і повітряний режим ґрунтовим шарам.

При споруді газонних полів необхідно:

1) підготувати ґрунт підстави;

2) провести роботи з укладі дренувального або вологоємного прошарку

і дренажної (при необхідності)системи;

3) укласти ґрунтові шари;

4)створити газон.

Футбольні поля найчастіше будуються в комплексі спортивного ядра.

Ґрунтовий шар футбольного поля служить насамперед для забезпечення умов нормальної життєдіяльності травостою. Істотний вплив на родючість ґрунту робить її механічний склад.

Зразковий механічний склад ґрунтових шарів футбольного поля.

Найважливіша якість ґрунту — родючість, і воно також залежить від її агротехнічних властивостей. При агрохімічному аналізі визначається зміст у ґрунті гумусу (перегною), її кислотність і ступінь засолення. Оптимальна кількість гумусу в ґрунті 3—6%. При підвищеній кількості гумусу в ґрунт вносять пісок, при зниженому— торф, компост.

Кислотність ґрунту (РН) повинна бути в межах 6—7. При РН менше 6 роблять її вапнування, при РН вище 7 у ґрунт уводять торф, сульфат амонію й ін. Засоленість ґрунту водорозчинними солями не повинна перевищувати 0,1—0,2% ваги ґрунту. При великому змісті солей необхідно провести гіпсування ґрунту. Підвищити родючість ґрунту можна за допомогою добрив, що вносять як при закладці газону, так і в процесі його експлуатації. Органічні і мінеральні добрива рекомендується вносити одночасно.

До органічних добрив відносяться гній, перегній, пташиний кал, компост.

До мінеральних добрив, використовуваним при будівництві й експлуатації футбольних полів, відносяться аміачна селітра, сульфат амонію, натрієва селітра, кальцієва селітра, сечовина; суперфосфат, фосфоритне і кісткове борошно. Застосовуються також мікродобрива, що сприяють кращому засвоєнню рослинами живильних речовин (борна кислота, піритові недогарки, мідний купорос, Марганцеві добрива).

Норма внесення добрив залежить від потреб рослин у живильних речовинах і від забезпеченості ними ґрунтів. Потреба травостою в живильних речовинах визначається в лабораторіях за допомогою спеціальних розрахунків.

Порядок виконання робіт при устрої підґрунтового і ґрунтового шарів однаковий. Ґрунтова суміш завозиться на поле і насипається шаром по заданих оцінках з урахуванням коефіцієнта ущільнення (близько 1,25) у період усадки. Потім цей шар накочують дерев'яною ковзанкою вагою 50— 100 кг і для прискорення усадки поливають. Перед укладанням верхнього ґрунтового шару корисно зробити заправлення підґрунтя фосфорними і калійними добривами в кількості приблизно по 1кг суперфосфату і 100 кг хлористого калію на поле. Після укладання верхнього ґрунтового шару по всій площі поле витримується під паром. Це необхідно для проведення боротьби з бур’янами і вирівнювання поверхні поля до створення газону, Бур'яни можна видаляти, застосовуючи гербіциди (хімічні речовини) або вручну (прополкою). Щоб створити газон, футбольне поле можна засіяти насіннями спеціальних трав, одерновать його або засадити вегетативним матеріалом.

б) Газонні поля, що засіваються

Якість газонів залежить багато в чому від правильного вибору асортименту трав. Кращими для футбольних полів вважаються багаторічні злакові трави, що мають здатність утворювати рясні побіжи в нижній частині материнського стебла на початку сезону протягом багатьох літ.

Злаки, застосовувані при будівництві футбольних полів, розділяють на:

1)корневищні (мітлиця біла, лисохвіст луговий та ін.);

2)рихлокустові (овсяница лугова, райграс пасовищний, житняк та ін.);

3)корінно - рихлокустові (мятлик луговий, овсяницая червона);

4)щільнокустові (овсяница овеча, овсяница борозниста).

Також для футбольних полів застосовують суміші різних трав

На південних стадіонах часто культивують одновидові посіви або інші корінні трави. Єдиних рекомендацій з норм висіву насіння не існує. Нормальна кількість насіння повинна утворити травостій з максимальною площею листів. Рідкі посіви на газонах у розрахунку на сильне кущіння трав на практиці себе не виправдали. Разом з тим надмірно густе розміщення рослин погіршує освітленість, трава витягається, рослини слабшають, і частина з них гине, створюючи умови для розвитку бур'янів.

Кількість насіння, що висіваються на поле, коливається від 150 до 200 кг у залежності від класу насіння, відсотка їхньої схожості, погодних, кліматичних, ґрунтових і гідрологічних умов будівництва. Перед посівом робиться розпушування (металевими граблями) поверхні полючи на глибину 1—1,5см. Після розпушування поле розбивають на подовжні смуги шириною 2м, кожну з яких засівають спочатку великим насінням, зашпаровуючи його поперек поля. Після цього поле розбивають поперечними смугами і висівають більш дрібне насіння на глибину 0,5см, зашпаровуючи їх дерев'яними граблями уздовж поля. Варто пам'ятати, що при закладенні насіння на велику глибину може виявитися, що сходи не проб'ються до денного світла і загинуть, а насіння, що опинилося на поверхні, не вкоріниться і не зійде.

Кращий час для посіву — весна (передпосівні роботи в цьому випадку повинні бути проведені восени). Однак посів може вироблятися протягом усього вегетаційного періоду, не пізніше терміну висіву озимих культур у даному районі. При посіві верхній шар ґрунту повинний бути вологим. Якщо ґрунт сухий, то необхідно після закладення насіння його полити.

У перші дні після посіву по полю не можна ходити. Сходи насінь з'являються на 7—20-й день після посіву.

Коли травостій досягне висоти 10— 12см, його необхідно скосити на 5— 6см газонокосаркою з нерухомо укріпленими ножами. За день до скошування ґрунт варто укотити ручною ковзанкою вагою 100—150 кг. Перша стрижка газону проводиться тільки в суху погоду. Скошена трава, як правило, не убирається. Прополку молодого газону ведуть тільки механічним способом (застосовувати хімічну обробку небезпечно, тому що можна погубити молодий травостій).

Футбольне поле зі знову створеним газоном можна вводити в експлуатацію через 1,5—2 роки після посіву насіння. Готовність поля визначається не тільки густотою трав, але і розвитком кореневої системи. Густа трава при недостатньо розвитий кореневій системі легко ушкоджується при стрибках, різких зупинках футболістів.

в) Одерновані газонні поля

Одерновка поля дозволяє скоротити терміни введення його в експлуатацію. Прийомом дерновання можна створити футбольний газон протягом місяця. При одерновці ґрунтовий шар поля зменшується на товщину дернини, що укладається (6— 8см). Роботи з одерновки поля надзвичайно складні. По-перше, важко створити рівну поверхню ґрунтового шару під одерновку; по-друге, майже неможливо знайти в природних умовах дерен підходящого видового складу. Складний також процес заготівлі, транспортування й укладання дерну. Тому рекомендується створити розплідник по вирощуванню дерну визначеного видового складу. На великих стадіонах розплідник необхідний, тому що дерновання широко застосовується і для ремонту окремих ділянок поля незалежно від того, яким способом створювався його газон.

Дерен нарізається дернорізкою або вручну. Ширина дернини 20—30см, довжина 30—40см, товщина 6—8см. На місці укладання привезені дернини калибруются по товщині. Бічні стінки дернин повинні бути вертикальними, щоб вони примикали друг до друга при укладанні. Покладені дернини злегка ущільнюють ручним трамбуванням. Одерновку звичайно починають з центра поля. Одерновану ділянку поля рясно поливають водою.

г) Газонні поля, створені за допомогою вегетативного матеріалу

Газони з вегетативних частин трав закладають звичайно в південних районах, де вирощувати газони з насінь досить важко через жаркий клімат. Застосовуються трави, що утворюють безліч кореневищ. Найбільш придатними для розмноження вегетативними частинами вважаються такі трави, як свинорой н паспалюм пальчастий. Від материнської рослини відрізають окремі пагони довжиною 10—15см з декількома вічками, що потім висаджують у ґрунт на відстані 5—10см друг від друга на глибину 1—2см або розкидають по поверхні, присипаючи землею. Після того як посадка закінчена, усі поле необхідно рясно полити. Важливо, щоб пагони не оголювалися, інакше не відбудеться їхнє укорінення.

Для одержання посадкового (вегетативного) матеріалу варто заздалегідь закласти розплідник вегетативних пагоныв. Для розплідника приділяється площа розміром 0,1 га.

 

д) Безгазонні (ґрунтові) футбольні поля

Ці поля більш прості в будівництві й експлуатації, чим газонні. Безгазонні поля використовуються для ігор у міжсезоння, а також для метань, мотоболу. Узимку на них споруджуються крижані поля і площадки. У залежності від гідрологічних умов розроблені і використовуються на практиці 3 варіанти конструкцій безгазонного поля з ґрунтовим покриттям

Варіант 1. Цей варіант застосовується при споруді поля, розташованого на погано фільтруючих глинистих і суглинних. Крім пристрою щебеневого дренувального шару (підстави) застосовується і трубчастий дренаж, при якому труби розташовують «ялинкою» на глибині 20—40см і на відстані друг від друга з ухилом до головної дренажної канави поля або спортивного ядра.

Варіант 2. При будівництві поля на скельних ґрунтах ставити щебеневоу підставу, що виконує функції дренувального шару, не обов'язково. Як дренувальний шар можна використовувати шлак.

Варіант 3. При споруджі поля на добре дренувальних (піщаних н легко-супіщаних) ґрунтах застосовують двошарову. Для пристрою пружно-вологоємного шару можна використовувати суміш, що складається з піщаного природного ґрунту і невеликої кількості глини.

Безгазонні ґрунтові футбольні поля споруджуються тими ж способами, що і водопроникні спортивні площадки або бігові доріжки.

е) Футбольні поля з покриттям зі штучних спеціальних матеріалів

В даний час у практиці спортивного будівництва усе ширше використовуються штучні покриття футбольних полів, що імітують трав'яний покрив. Такі настили мають стабільні властивості, відмічені високими експлуатаційними якостями і амортизаційними властивостями. Трав'яний покрив штучних настилів має гарне зчеплення з підошвою буц футболістів, підсилює ефект відштовхування і тим самим підвищує швидкість бігу (особливо ривка) гравців.

В Україні ведуться дослідницькі роботи з виявлення властивостей штучних трав'яних настилів, створенню водонепроникних покрить на гумових матеріалах

з) Устаткування футбольних полів

Футбольні поля обладнаються воротами (7,32 X 2,44 м) і кутових прапорів. Для ігор за спрощеними правилами ворота можуть мати інші розміри 6,60 X 2,20 м, 6,00 X 2,00 м, 5.00 Х 1.70 м., 4,50 X 1,50 м.

До тренувального устаткування футбольного поля відносяться: гладка тренувальна стінка, щит-забір, переносні ворота, стінка з нерівною поверхнею, стінка-мішень, батут вертикальний, переносні щити, стійки для відведення, каблучки-мішені, переносні підвісні м'ячі, сітка-огородження висотою 4—5 м. Розміщення устаткування на полі або тренувальній площадці залежать від плану проведення занятті.

4) Експлуатація і догляд за футбольними полями

Догляд за травостоєм футбольного поля складається з ряду робіт, спрямованих на підтримку рівномірно зімкнутого щільного трав'яного покриву і пружного міцного дерну.

Вирівнювання поверхні здійснюється закладенням ушкоджених ділянок дерну і вирівнюванням знижень.

Полив футбольного поля проводиться в міру висихання ґрунту, так, щоб він промокнув на глибину 10—15см. Перед грою ґрунт повинний бути сухий. Поливати футбольне поле рекомендується за 1—2 дні до початку гри. Поливати доцільніше у вечірній або нічний час, коли випар мінімальний. Скошування трави проводиться з метою створення рівного травостою і сприяє посиленню кущіння. Після стрижки трави газон рекомендується полити і внести мінеральні добрива, У весняний час інтервал між стрижками 7—10 днів, у літні місяці 3—4 дні, восени 8— 12 днів. Рання стрижка газону неприпустима. При стрижці необхідно залишати траву висотою не нижче 6 см.

Боротьба з бур'янами на футбольному полі повинна вестися безупинно. Вносити гирбициди необхідно по рекомендаціях фахівців. Найпростішими препаратами, які можна повсюдно використовувати для боротьби з бур'янами, є солярова олія (150 кг на поле).

Прикочування ґрунту футбольного поля проводиться весною, при підсіві поля або окремих його ділянок, роботі газонокосарки, передернуванню вибитих місць, після підсипання ґрунту на поверхню поля.

Граблевання — важливий засіб обробки травостою, застосовуваний для того, щоб очистити газон, створити посівне ложе при підсіві.

Підсіви і передерновка трав виробляються систематично протягом усього сезону. Підсіви ведуть у тих місцях, де гущина травостою складає більш 50%, а передернування — у зруйнованих і сильно витоптаних ділянках поля.

Внесення добрив підвищує родючість ґрунту. Терміни внесення добрив установлюються на основі аналізу росту істану травостою.

Укриття поля поліетиленовою плівкою дозволяє зберігати поле в гарному стані при поганій погоді. Механізоване укриття поля плівкою було вперше застосоване в 1963—1964 р. на Центральному стадіоні ім. В. И. Леніна в Москві.

Навесні на футбольному полі необхідно:

1)  вчасно забрати сніг і вжити заходів по відводу поталих вод;

2)  внести мінеральні добрива (азот і фосфор);

3)  обробити підсохле поле, очистити травостій, підготувати ложі для висіву насіння;

4) провести підсів насіння, закрити їх, накотити легкою ковзанкою;

5) провести перший полив через 5—10 днів після початку вегетації.

У зимових умовах футбольне поле вимагає особливого відходу. Ще до осінніх дощів необхідно зміцнити верхній шар дерну, підсипаючи грубозернистий пісок, що зменшить розмокання ґрунту. Після літнього закінчення сезону проводиться землевання поля, тобто укриття кореневої системи землею. Ґрунтова суміш для цього заготовлюється заздалегідь, зберігається під навісом і застосовується в сухому виді. Шар підсипаної суміші повинний мати товщину близько 8мм.

Варто пам'ятати, що травостій з багаторічних трав при заливанні узимку ковзанки на футбольному полі може загинути. Тому заливати ковзанки на газонних футбольних полях не рекомендується. Виключення складають невеликі футбольні поля. При цьому на поле необхідно улаштувати сніжну подушку товщиною 15—20см, що утеплить травостій. І тільки тоді, коли така подушка буде готова, на неї можна пошарово наморожувати лід.

 

5) Поля для регбі, хокею на траві і мотоболу

 

Поле для гри в регбі.

Для гри в регбі правилами змагань установлені наступні розміри полів: довжина від 107 до 132 м, ширина від 66 до 68,57 м. Розмітка поля виробляється білими лініями шириною 12см.

Ширина бічної лінії в розмір ігрового поля не входить. Лінії воріт відносяться до залікового поля, бічні лінії, і стійки кутових прапорів залікового поля в розмір залікового поля не входять. Ворота установлюються на лицьовій лінії. Відстань між внутрішніми гранями вертикальних стійок 5,65м, а від ґрунту до верхньої грані поперечини 3 м.

Конструкції полів для регбі аналогічні конструкціям футбольних полів; вони можуть бути газонними і безгазонними (ґрунтовими). У регбі можна грати і на футбольному полі. При цьому ворота повинні бути встановлені на лицьових лініях футбольного поля.

Поле для гри в хокей на траві.

Для гри в хокей на траві правилами змагань передбачаються поля наступних розмірів: довжина від 81 до 91 м, ширина від 50 до 55 м. Поле розмічається білими лініями шириною 7,5см. Ворота шириною 3,66 м і висотою 2,14 м установлюються посередині лицьової лініі так, що спостерігаючі за грою, можуть розташовуватися на відстані не менш 6 м від бічних ліній поля і 10 м від липії воріт.

Список літератури

1. Все о спорте. Справочник, 2-е изд., в 3-х т. – М.: Физкультура и спорт, 1988.

2. Воловник П. Спорткомплекс „Надежда”.- М.: Молодая гвардия, 1983.-143с.

3. Гагина Ю.А.Спортивные сооружения.- Учебник для ИФК.- М.: ФИС 1976.- 327с.

4. Глайберг И.Л., Гусєва Г.В. и др. Физкультура и спорт. Малая Энциклопедия.- М.: Радуга, 1982.-375с.

5. Мягченков Н.И. Мини футбол: Справочник – М.: Физкультура и спорт, 1984

6. Футбол: Справочник / Авт. – сост. Чумаков Е.М. – М.: Физкультура и спорт, 1985.