Сили цивільної оборони

Міністерство освіти і науки України

Національний університет харчових технологій

Кафедра охорони праці та цивільної оборони

Контрольна робота

з дисципліни: “Цивільна оборона”

Сили цивільної оборони

Виконала:

студентка 6 курсу

(з.ф.н.) спеціальність МЗЕД

Барабаш Марина

Перевірив:

Викладач

Заєць Віра Анатоліївна

Київ – 2009

Зміст

Теоретичне питання

Розрахункова робота № 1 «Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС» (за методичкою № 6058), варіант 1

Розрахункова робота № 2 «Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу» (за методичкою № 5391), варіант 1

Список використаної літератури

Додаток 1. Рисунок до розрахункової роботи № 1 «Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС» (за методичкою № 6058)

Додаток 2. Рисунок до розрахункової роботи № 2 «Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу» (за методичкою № 5391)

Теоретичне питання. Сили цивільної оборони

Зробимо малий витяг із Закону України про «Цивільну оборону» від 03.02.1993 року зі змінами та доповненнями.

Кожен має право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха та на вимогу гарантій забезпечення реалізації цього права від Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування.

Держава як гарант цього права створює систему цивільної оборони, яка має своєю метою захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

Розділ I: Загальні засади

Стаття 1. Цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

Систему цивільної оборони складають:

органи виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесено функції, пов'язані з безпекою і захистом населення, попередженням, реагуванням і діями у надзвичайних ситуаціях;

органи повсякденного управління процесами захисту населення у складі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування;

сили і засоби, призначені для виконання завдань цивільної оборони;

фонди фінансових, медичних та матеріально-технічних ресурсів, передбачені на випадок надзвичайних ситуацій;

системи зв'язку, оповіщення та інформаційного забезпечення;

спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання цивільної оборони;

курси та навчальні заклади підготовки і перепідготовки фахівців та населення з питань цивільної оборони;

служби цивільної оборони.

Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.

Попередження соціально-політичних, міжнаціональних конфліктів, масових безпорядків і дії щодо ліквідації їх наслідків до компетенції органів управління і сил цивільної оборони не входять.

Стаття 2. Заходи цивільної оборони поширюються на всю територію України, всі верстви населення, а розподіл за обсягом і відповідальністю за їх виконання здійснюється за територіально-виробничим принципом.

Завданнями Цивільної оборони України є:

попередження надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та ліквідація їх наслідків;

оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний часи та постійне інформування його про наявну обстановку;

захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та застосування засобів ураження;

організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час;

створення систем аналізу і прогнозування управління, оповіщення і зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримання їх готовності для сталого функціонування у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часів;

підготовка і перепідготовка керівного складу цивільної оборони, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях.

Стаття 3. Керівництво Цивільною обороною України відповідно до її побудови покладається на Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування.

Начальником Цивільної оборони України є Прем'єр-міністр України.

Безпосереднє виконання завдань цивільної оборони здійснюється постійно діючими органами управління у справах цивільної оборони, у тому числі створеними у складі підприємств, установ і організацій силами та службами цивільної оборони.

Завдання, функції та повноваження органів управління у справах цивільної оборони визначаються цим Законом і Положенням про органи управління у справах цивільної оборони, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

Органи управління у справах цивільної оборони, які входять до складу місцевих державних адміністрацій, є підрозділами подвійного підпорядкування.

Розділ III: Сили цивільної оборони

Стаття 9. Силами цивільної оборони є її війська, спеціалізовані та невоєнізовані формування.

Війська цивільної оборони підпорядковуються керівникові спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання цивільної оборони.

Війська цивільної оборони виконують завдання щодо попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру відповідно до законів України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру", "Про аварійно-рятувальні служби", "Про зону надзвичайної екологічної ситуації", "Про правовий режим надзвичайного стану", "Про Збройні Сили України".

Умови залучення частин та підрозділів Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру визначаються Президентом України відповідно до Конституції України, законів України "Про правовий режим надзвичайного стану" та "Про Збройні Сили України". Кількість і чисельність частин і підрозділів цих військ визначаються з урахуванням потреб і особливостей регіону призначення.

Комплектування військ цивільної оборони здійснюється на підставі Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", а також за контрактом.

Стаття 10. Для виконання специфічних робіт, пов'язаних з радіаційною та хімічною небезпекою, значними руйнуваннями внаслідок землетрусу, аварійними ситуаціями на нафтогазодобувних промислах, проведення профілактичних та відновлювальних робіт, у тому числі й поза межами України, у встановленому законодавством порядку можуть створюватися спеціалізовані формування, що підпорядковуються центральному органу виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Застосування спеціалізованих формувань для дій за призначенням здійснюється згідно з Положенням про Цивільну оборону України, яке затверджує Кабінет Міністрів України.

Комплектування спеціалізованих формувань цивільної оборони здійснюється за контрактом з числа фахівців, що мають досвід роботи у надзвичайних ситуаціях.

Стаття 11. Невоєнізовані формування цивільної оборони створюються в областях, районах, містах Києві та Севастополі, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядкування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

До невоєнізованих формувань цивільної оборони зараховуються працездатні громадяни України, за винятком жінок, які мають дітей віком до 8 років, жінок з середньою та вищою медичною освітою, які мають дітей віком до 3 років, та осіб, які мають мобілізаційні розпорядження.

Стаття 12. Для забезпечення заходів з цивільної оборони, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій та проведення спеціальних робіт у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядкування створюються спеціалізовані служби цивільної оборони: енергетики, захисту сільськогосподарських тварин і рослин, інженерні, комунально-технічні, матеріального забезпечення, медичні, оповіщення і зв'язку, протипожежні, торгівлі і харчування, технічні, транспортного забезпечення та інші. Для проведення евакуаційних заходів в умовах надзвичайних ситуацій на базі місцевих державних адміністрацій створюються евакуаційні комісії.

Організаційні засади створення служб цивільної оборони та евакуаційних органів, їх завдання, функції і повноваження визначаються у Положенні про Цивільну оборону України.

Стаття 12-1. Контроль за дотриманням вимог законодавства з питань цивільної оборони органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, керівниками підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування здійснюється центральним органом виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Розрахункова робота № 1 «Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС» (за методичкою № 6058), варіант 1

Вихідні дані та значення

Час аварії, год, хв. = 6

Час доби = День

Хмарність = Відсутня

Швидкість вітру на висоті 10 м, м/с = 1

Напрямок середнього вітру азимут, град = 0

Час вимірювання рівня радіації (потужність дози) = 8

Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи До, Рад/годину = 10

Час початку роботи (входження в зону зараження) Tп, годин = 8

Час виконання робіт Т, годин = 1

Установлена доза (задана) радіації Д уст, рад = 10

Тип Реактора = ВВЕР - 1000

Частка викиду РР в атмосферу, % = 3

За таблицею 7 визначаємо категорію (ступінь) вертикальної стійкості атмосфери за:

Хмарність = Відсутня

Час доби = День

Швидкість вітру на висоті 10 м, м/с = 1

Це буде конвекція.

За таблицею 8 визначаємо середню швидкість вітру в прошарку поширення радіоактивної хмари при:

конвекція

Швидкість вітру на висоті 10 м, м/с = 1

Вона буде 2 приблизно.

За даними таблиці 2 для :

Тип Реактора = ВВЕР - 1000

Частка викиду РР в атмосферу, % = 3

конвекція

Швидкість вітру середня, м/с = 2

визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення:

Зона М:

Довжина = 82,80 км

Ширина = 16,20 км

Площа = 1050,00 кв км

Зона А:

Довжина = 13,00 км

Ширина = 2,22 км

Площа = 22,70 кв км

Визначаємо:

а) час, що сплинув після аварії до кінця роботи:

Т к = Т п + Т

Т к - час кінця роботи

Т п - час початку роботи

Т - час роботи

Т к = 8-6+1= 3

б) рівень радіації на одну годину після аварії за даними таблиці 1:

Д 1 = Д 2 / К 2

К 2 = 0,76 для 2 годин після аварії за табл 1

Д 2 = 10 Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи до,

Д 1 = 10/0,76= 13,15789 рад/год

в) рівень радіації після закінчення роботи:

Д 3 = Д 1 * К 360

К 3 = 0,645 для 3 годин після аварії за табл 1

Д 1 = 13,15789 рад/год

Д 3 = 0,645*13,15789= 8,486842 рад/год

г) дозу радіації, що може отримати особовий склад ЗвКПР і ПХЗ за 1 годин роботи у зонах забруднення:

Д = 1,7 * (Д 3 * t 3 - Д 2 * t 2)

t 3 = 3 години

t 2 = 2 години

Д = 1,7*(8,486842*3-10*2) = 9,282895 рад

Визначаємо допустимий час роботи ЗвКПР і ПХЗ на забрудненій РР місцевості.

Знаходимо співвідношення:

А = Д 2 / Д зад * К осл * К 2

К осл = 1 робота на відкритій місцевості

Д зад = 10 Установлена доза (задана) радіації Д уст,

К 2 = 0,76

для 2 годин після аварії за табл 1

Д 2 = 10 Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи до,

А = 10/10*1*0,76= 1,315789

За таблицею 9 при:

А = 1,315789

Т п = 2

Т доп = 0,9 години приблизно.

Визначимо допустимий час початку роботи ЗвКПР і ПХЗ.

Співвідношення:

А =Д 1 / Д зад * К осл

А = 13,157/10*1= 1,315789

За таблицею 9 при:

А = 1,315789

Т = 1 Час виконання робіт Т, годин

К поч = 0,825 години приблизно.

Знаходимо відвернуту дозу радіації за 15 днів після аварії за формулою:

Д від = 1,7 * (Д 360* t 360 - Д 2 * t 2)

t 360 = 360 годин

t 2 = 2 години

Д 2 = 10 Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи До,

Д 360 = Д 1 * К 360

К 360 = 0,09 для 360 годин після аварії за табл 1

Д 1 = 13,15789 рад/год

Д 360 = 13,1578*0,09= 1,184211

Д від = 1,7 *(360*1,184211-2*10) = 690,7368 рад

Д від = 690,7368 рад або 6907,368 м^Зв

За даними таблиці 10 визначаємо невідкладні контрзаходи.

Оскільки Д від = 6907,368 м^Зв то необхідно провести укриття, евакуацію, йодну профілактику та обмежити перебування дітей і дорослих на відкритому повітрі.

Висновки та пропозиції

Отже, особовий склад ЗвКПР та ПХЗ може виконувати Р і НР у зоні надзвичайно небезпечного зараження. За 1 годин робота ЗвКПР і ПХЗ може отримати дозу опромінення 9,282895 рад що перевищує Д зад = 10 рад. Щоб не отримати дозу опромінення більше 10 рад, слід скоротити час роботи в зоні зараження до Т доп = 0,9 години або виконувати роботу з використанням спеціального транспорту. Роботу можна почати через К поч = 0,825 години після аварії.

Розрахункова робота № 2 «Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу» (за методичкою № 5391), варіант 1

Тип СДОР = Хлор

Кількість СДОР, тонн = 5

Метеорологічні умови = Ясно, день, 0 градусів Цельсія

Швидкість вітру, м/с = 2

Відстань від ХНО до ОНГ, км = 2

Вид сховища = Необваловані

Вистота піддону, м = 0

Час від початку аварії, год = 1

Азимут ОНГ, град = 130

Азимут вітру, град = 300

Показник та Результат прогнозування

Джерело забруднення = ХНО

Тип СДОР = Хлор

Кількість СДОР, тонн = 5

Глибина зараження, км = 1,923637

Площа зони зараження, кв км = 2,904797

Площа осередку ураження, кв км = Територія ОНГ

Тривалість уражаючої дії СДОР, хв. = 67,79931

Втрати від СДОР, чол.

ПУНКТ 1. Оскільки обсяг рідкого хлору невідомий, для розрахунків беремо його таким, що дорівнює максимальній кількості хлору у системі, тобто 5 тонн.

Визначимо еквівалентну кількість хлору у первинній хмарі за формулою:

Q(e1) = K1 * K3 * K5 * K7 * Q (o)

K1 = 0,18 із додатку 3 для хлору

K3 = 1 із додатку 3 для хлору

K5 = 0,23 для ізотермії (сторінка 7)

K7 = 0,6 / 1 із додатку 3 для хлору і температури 0

Q (o) = 5

Визначення ступеня вертикальної стійкості атмосфери:

Метеорологічні умови = Ясно, день, 0 градусів Цельсія

Швидкість вітру, м/с = 2

Це - ізотермія за таблицею 1 на сторінці 5.

Q(e1) = 0,18*1*0,23*0,6*5= 0,1242 (тонн)

ПУНКТ 2. Визначимо еквівалентну кількість хлору у вторинній хмарі за формулою:

Q (e2) = (1 - K1) * K2 * K3 * K4 * K5 * K6 * К7 * Q (o) / h * d

K1 = 0,18 із додатку 3 для хлору

K2 = 0,052 із додатку 3 для хлору

K3 = 1 із додатку 3 для хлору

K4 = 1,33 із додатку 4, швидкість вітру, м/с = 2

K5 = 0,23 для ізотермія (сторінка 7)

K6 = 1 із додатку 5, час від початку аварії, год = 1

K7 = 0,6 / 1 із додатку 3 для хлору і температури 0

d = 1,563 тонн/кубометр - це густина СДОР (додаток 3)

h = 0,05 (метри)

h - це висота шару розлитого хлоруу на підстилаючу поверхню, h = 0,05 м. Якщо розлив відбувається у піддон або обваловку, то h = H - 0,2 м, де Н - висота піддону чи обваловки, м.

Q (e2) = (1-0,18)*0,052*1*1,33*0,23*1*0,6*5/(1,563*0,05)= 0,166904 (тонн)

ПУНКТ 3. Із додатку 1 глибина зони зараження первинною хмарою Г 1 дорівнює

при Q(e1) = 0,1242 (тонн)

при Швидкість вітру, м/с = 2

Г 1 = 1,04328 (кілометрів)

ПУНКТ 4. Із додатку 1 глибина зони зараження вторинною хмарою Г 2 дорівнює

при Q (e2) = 0,166904 (тонн)

при Швидкість вітру, м/с = 2

за пропорцією:

0,1 (тонн) - 0,84 (кілометрів)

0,166904 (тонн) - х (кілометрів)

х = 0,84*0,166904/0,1= 1,401997 (кілометрів)

Г 2 = 1,401997 (кілометрів)

ПУНКТ 5. Повна глибина зони зараження:

Г = Г 2 + 0,5*Г 1

Г 2 = МАКСИМУМ (Г2;Г1) = 1,401997

Г 1 = МІНІМУМ (Г2;Г1) = 1,04328

Г = 1,923637 (кілометрів)

Порівнюємо значення Г з даними додатку 2.

При ізотермія

При Швидкість вітру, м/с = 2

Це – 48 (кілометрів)

Це - граничне значення глибини перенесення повітря за 4 год при різних швидкостях вітру. Вибираємо найменше поміж табличним 48 км та розрахованим 1,923637 (кілометрів)

Мінімум (1,923637;48) = 1,923637

ПУНКТ 6. Визначимо час надходження хмари зараженого повітря до ОНГ:

T надходження = x / V

х = Відстань від ХНО до ОНГ, км = 2

За додатком 6 при ізотермія

при Швидкість вітру, м/с = 2

V = 12 км/год

T надходження = 2/12= 0,166667 (години)

T надходження = 2*60/12= 10 (хвилин)

ПУНКТ 7. Визначимо площу зони хімічного ураження:

S = П * Г * Г / n

П = 3,14 - число "Пі", нескінченний дріб

П = 3,14

Г = 1,923637 (кілометрів)

n при Швидкість вітру, м/с = 2

n = 4 (сторінка 7)

S = 3,14*1,923637*1,923637/4= 2,904797 (кв км)

ПУНКТ 8. Визначимо тривалість уражаючої дії хлору.

Тривалість уражаючої дії СДОР залежить від часу її випаровування із площі розливу.

T = (h * d) / (K2 * K4 * K7)

h = 0,05 (метри)

d = 1,563 тонн/кубометр - це густина СДОР (додаток 3)

K2 = 0,052 із додатку 3 для хлору

K4 = 1,33 із додатку 4, швидкість вітру, м/с = 2

K7 = 1 із додатку 3 для хлору і температури 0

Т = 1,129988 (години)

Т = 67,79931 (хвилин)

Так як повна глибина зони зараження 1,923637 км менша за відстань від ХНО до ОНГ 2 км, то ОНГ (обєкт народного господарства) не попав у зону уражаючої дії СДОР і відповідно немає втрат персоналу ОНГ.

Список використаної літератури

1)  Цивільна оборона: Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи на тему «Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС» для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання./ М.М. Яцюк, В.М. Пелих, О.І. Прокопенко. – К.: НУХТ, 2002. – 20 с.

2)  Цивільна оборона: Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічних робіт для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання./ Уклад. М.М. Яцюк. – К.: УДУХТ, 1999. – 20 с.