Формування та ефективність використання виробничого капіталу в сільському господарстві

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

“ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ”

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

КРЯЧКО Валентина Григорівна

УДК 338.43: 330.14

ФОРМУВАННЯ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧОГО КАПІТАЛУ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

08.00.03 – економіка та управління національним господарством

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Кіровоградському національному технічному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник:	кандидат економічних наук, старший науковий співробітник КІСІЛЬ Микола Іванович, Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” УААН, завідувач відділу інвестицій
Офіційні опоненти:	доктор економічних наук, професор, академік УААН АНДРІЙЧУК Василь Гаврилович, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, професор кафедри економіки агропромислових формувань
	кандидат економічних наук, БЕРЕЗОВСЬКА Людмила Олексіївна, Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, доцент кафедри податкової та страхової справи

Захист відбудеться 22.04.2008 р. о _15_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 у Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” УААН за адресою: 03680, м.Київ, МСП, вул. Героїв оборони, 10, 3-й поверх, конференц-зал, к.317.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” УААН за адресою: 03680, м.Київ, МСП, вул. Героїв оборони, 10, 2-й поверх, к. 212.

Автореферат розісланий 21.03.2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук О.Г. Шпикуляк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Функціонуючий нині в сільському господарстві України виробничий капітал сформовано у процесі становлення та розвитку ринкових відносин. Внаслідок приватизації майна державних підприємств і реорганізації КСП державну та колективну власність було трансформовано у приватну. Поширення приватної власності у сільському господарстві в свою чергу зумовило необхідність формування відносин власності на землю і майно як на виробничий капітал.

Після реорганізації КСП загострилися проблеми збереження, відтворення та ефективного використання виробничого капіталу в сільському господарстві, особливо в умовах переважаючих орендних відносин. Нині процеси формування виробничого капіталу в сільському господарстві не завершено, що заважає його ефективному використанню. Поки що не створені необхідні умови для швидкого реінвестування виробничого капіталу, зокрема земельного, в інші його форми. Тому розв’язання проблеми формування й ефективного використання виробничого капіталу в сільському господарстві потребує здійснення глибоких досліджень.

Сутність категорії “капітал” і різноманітні аспекти його формування та використання досліджували такі зарубіжні й вітчизняні вчені як В.В. Бланк, В.Д. Камаєв, Дж. Кларк, К. Маркс, Дж. Міль, І.А. Радаєв, Д. Рікардо, П. Самуельсон, Ж.Б. Сєй, А. Сміт, В.М. Сутурміна, Ж. Тюрго, Дж. Хікс, К. Хейнц. Питання формування й ефективного використання капіталу в умовах становлення ринкових відносин у сільському господарстві вивчали В.Г. Андрійчук, В.О. Білик, Л.О. Березовська, П.І. Гайдуцький, С.А. Галузинський, В.С. Дієсперов, М.Я. Дем’яненко, П.А. Лайко, О.А. Олексюк, П.Т. Саблук, М.П. Сахацький, В. Ткаченко та ін. Інвестиційні процеси в сільському господарстві, їхню ефективність та процеси відтворення капіталу досліджували М.І. Кісіль, М.Ю. Коденська, Г.М. Підлісецький, П.Т. Саблук, Ф. Ярошенко. Аспекти земельного капіталу розглядали О.А. Кашенко, М.Й. Малік, В.Я. Месель-Веселяк, М.М. Федоров, В. Ярмоленко та інші вчені, а людського капіталу – О.М. Бородіна, О. Грішнова, В.С. Дієсперов, В. Куценко, О.Г. Шпикуляк та ін.

Проте окремі аспекти формування й ефективності використання виробничого капіталу в сільському господарстві потребують подальшого дослідження. Відсутні єдині підходи до визначення сутності категорії виробничого капіталу в сільському господарстві. Недостатньо вивчені питання включення вартості землі до складу капіталу в сільському господарстві та ефективності його використання, методи визначення ефективності використання виробничого капіталу в умовах орендних відносин, регіональні особливості формування і використання виробничого капіталу в сільському господарстві. Це зумовлює доцільність поглибленого вивчення теоретичних та практичних засад формування і використання виробничого капіталу в сільському господарстві, а, отже, й актуальність теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана як складова частина держбюджетної науково-дослідної теми Кіровоградського національного технічного університету “Аналіз ефективності інвестицій в АПК” (№ держреєстрації 0104U0005813) та науково-дослідних робіт відділу інвестицій Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” УААН за темою “Розробка пропозицій щодо активізації інвестиційного процесу в аграрному секторі економіки” (№ держреєстрації 0106U000577).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування та розробка пропозицій стосовно активізації процесів формування і підвищення ефективності використання виробничого капіталу в сільському господарстві. Досягнення цієї мети зумовило необхідність постановки та розв’язання завдань щодо:

-  узагальнення теоретичних засад формування та ефективності використання виробничого капіталу в сільському господарстві;

-  уточнення класифікації виробничого капіталу з урахуванням його особливостей у сільському господарстві;

-  розробки методів визначення ефективності формування та використання виробничого капіталу з врахуванням сучасних особливостей відносин власності в сільському господарстві;

-  визначення сучасного рівня забезпеченості сільського господарства виробничим капіталом та впливу різних факторів на ефективність його використання;

-  наукового обґрунтування прогнозу виробничого капіталу в сільському господарстві та джерел його формування;

-  розробки пропозиції щодо подальшого розвитку ринку виробничого капіталу в сільському господарстві, зокрема за його окремими видами;

Об’єктом дослідження є процеси формування і використання виробничого капіталу в сільському господарстві. Поглиблені дослідження здійснено на матеріалах сільськогосподарських підприємств Кіровоградської області.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних і практичних аспектів проблеми формування й ефективного використання виробничого капіталу в сільському господарстві.

Методи дослідження. В основу дослідження покладено діалектичний метод пізнання та системний підхід, що дало змогу дослідити питання формування й ефективності використання виробничого капіталу в сільському господарстві з врахуванням їх динаміки, впливу факторів, а також виявити закономірності та тенденції розвитку.

При узагальненні теоретичних і методологічних засад формування та використання виробничого капіталу застосовано прийоми абстрактно-логічного методу, а саме: аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія і співставлення. В аналітичних дослідженнях використано методи порівняння, графічного зображення, аналізу рядів динаміки і табличного подання. В оцінках земельного капіталу й ефективності використання виробничого капіталу в розрізі районів застосовано метод рейтингових оцінок. Дослідження впливу факторів на рівень ефективності використання виробничого капіталу в сільському господарстві здійснено за допомогою методів групувань, кореляційно-регресійного та дисперсійного аналізу. Факторний аналіз здійснено із застосуванням модуля Factor Analysis інтегрованої системи Statistica 6.0. Прогноз обсягів і джерел формування виробничого капіталу обґрунтовано на основі розрахунково-конструктивного методу. Сукупність перелічених методів та прийомів складає методику дисертаційного дослідження.

Інформаційною основою дисертації є законодавчі акти України, статистичні матеріали Держкомстату України, Кіровоградського обласного управління статистики, матеріали Кіровоградського обласного Управління сільського господарства та продовольства, дані анкетних опитувань керівників сільськогосподарських підприємств Кіровоградської області, фізичних осіб, власників земельних та майнових паїв, суцільного обстеження сільськогосподарських підприємств Знам’янського та Добровеличківського районів Кіровоградської області.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у здійсненні комплексного дослідження теоретичних засад формування й ефективного використання виробничого капіталу у сільському господарстві в умовах ринкової трансформації економіки.

Найвагоміші результати, що мають наукову новизну і виносяться автором на захист, полягають у наступному:

вперше:

-  запропоновано розглядати категорію “виробничий капітал у сільському господарстві” як вартість матеріальних, людських, інтелектуальних, інформаційних та інших ресурсів, що знаходяться у володінні, користуванні і розпорядженні (крім людського капіталу) суб’єктів господарювання, формуються на основі землі та біологічних активів і використовуються у процесі виробництва сільськогосподарської продукції з метою отримання доходу та інших вигод, а при вибутті з виробничої сфери здатні набувати інших форм капіталу;

-  обґрунтовано методичні підходи до визначення ефективності використання виробничого капіталу з урахуванням вартості землі, ступеня перенесення вартості і структури капіталу, економічних інтересів власників капіталу, користувачів землі і майна та держави, як учасника процесу формування і використання виробничого капіталу в сільському господарстві;

удосконалено:

- класифікацію виробничого капіталу в сільському господарстві доповненням її ознаками біологічності, матеріальності та обліковості;

-  систематизацію та оцінки впливу факторів на ефективність використання виробничого капіталу в сільському господарстві через поділ їх за значимістю на чотири групи, що включають системи показників: перша група – використання основного капіталу та ділової активності підприємства; друга – забезпеченості землі іншими факторами виробництва; третя - забезпеченості трудовими ресурсами та їх використання; четверта група – рівень інвестиційної забезпеченості сільського господарства;

-  наукове обґрунтування прогнозу відтворення та використання виробничого капіталу в умовах збереження багатоукладності у сільському господарстві;

набули подальшого розвитку:

- погляди на сучасні тенденції функціонування виробничого капіталу, що утворюють методичну й аналітичну базу для виявлення закономірностей формування і використання виробничого капіталу в сільському господарстві з урахуванням регіональних особливостей, специфіки галузі та реорганізаційних процесів, а також характеризується недостатніми темпами нагромадження капіталу, різними організаційно-правовими формами господарювання і власності, зростанням вартості основного і оборотного капіталу та скороченням чисельності працюючих, що зумовлює різний рівень ефективності його використання;

-  обґрунтування основних напрямів підвищення ефективності використання виробничого капіталу на основі застосування трирівневої системи заходів і дотримання пропорційності міжгалузевих відносин;

-  пропозиції щодо подальшого розвитку ринку виробничого капіталу усуненням перепонів, що стримують становлення повноцінних ринкових відносин на основі формування дохідності та підвищення ліквідності його складових, забезпечення збалансованості вигод суб’єктів з різною правомочністю;

Практичне значення одержаних результатів. Основні результати дослідження сприятимуть удосконаленню процесу формування та підвищенню ефективності використання виробничого капіталу в сільському господарстві. Вони можуть бути використані при прогнозуванні виробничого капіталу сільськогосподарських підприємств. Застосування запропонованих методичних підходів дозволяє дослідити ефективність використання виробничого капіталу їх власниками та користувачами, а також визначити шляхи її підвищення. Результати дослідження були використані у навчальному процесі Кіровоградського національного технічного університету (довідка № 21-38/21-1338 від 14.05.2007р.), прийняті до впровадження управлінням агропромислового розвитку Знам’янської районної державної адміністрації Кіровоградської області (довідка № 238 від 3.05.2007 р.) і Кіровоградською обласною сільськогосподарською дорадчою службою (довідка № 27 від 29.05.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Одержані в дисертаційному дослідженні наукові результати, висновки і пропозиції щодо активізації процесів формування та підвищення ефективності використання виробничого капіталу в сільському господарстві отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювались на наступних міжнародних, всеукраїнських та інших наукових конференціях: Міжнародний Форум молодих вчених “Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн” (м. Харків, Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка, 19-20 травня 2005 р.); ІІ Міжнародна науково-практична конференція “Облік і контроль в управлінні підприємницькою діяльністю” (м. Кіровоград Кіровоградський національний технічний університет, 2-3 червня 2005 р.); Міжнародна науково-практична конференція молодих учених, аспірантів, магістрів та студентів “Інтенсифікація і сталий розвиток сільськогосподарського виробництва” (м. Харків Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, 11-12 квітня 2006 р.); Міжнародна науково-практична конференція “Європейська наука ХХІ століття – 2007” (м. Дніпропетровськ, 16 травня 2007 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 10 наукових праць загальним обсягом 3,5 друкованого аркуша, з них 6 – у фахових виданнях загальним обсягом 3,4 друкованого аркуша.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст дисертації викладено на 201 сторінці комп’ютерного тексту, в ній 80 таблиць, 11 рисунків та 19 додатків. Список використаних джерел включає 170 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі “Теоретичні та методичні засади формування й використання виробничого капіталу в сільському господарстві ” узагальнено теоретичні засади та особливості формування і використання виробничого капіталу в сільському господарстві.

Наукові погляди на економічну сутність категорії “капітал” в економічній теорії різняться. Меркантилісти капіталом вважали гроші, джерелом отримання доходів – торгівлю. Фізіократи розглядали капітал як ресурси, а джерелом доходів – землеробство. Пояснюючи існуючий капіталістичний устрій, К. Маркс пов’язував отримання доходу з експлуатацією робітників, джерелом отримання доходів вважав працю. У його теорії на перше місце висувається розуміння капіталу як суспільних відносин. Капітал – це вартість, що породжує додану вартість. У радянські часи капітал розглядався у формі виробничих фондів. Тому капітал є загальною для усіх економічних систем категорією.

За результатами досліджень встановлено, що виробничий капітал – це одна з форм капіталу, яка функціонує безпосередньо у сфері виробництва, а тому є продуктивною. Головна функція виробничого капіталу полягає у створенні основної маси додаткового продукту, а його функціонування є окремою стадією кругообігу капіталу.

Враховуючи, що категорія капіталу в сільському господарстві України відносно нова, виникла внаслідок переходу на ринкові засади економіки та стосується багатьох власників і користувачів землі та майна, у процесі досліджень для практичного застосування запропоновано нове поняття “виробничий капітал у сільському господарстві ”, а також сутнісні загальні та специфічні ознаки, які слід відобразити в його визначенні: вартісна природа, різноманітність видів, участь у процесі сільськогосподарського виробництва, суб’єкти власності та їх правомочність, здатність приносити дохід, наявність землі та біологічних активів у складі капіталу, ліквідність і здатність до трансформації в інші форми капіталу.

Як багатоаспектна економічна категорія виробничий капітал у сільському господарстві потребує систематизації різних підходів та удосконалення його класифікації. На основі загальної класифікації капіталу запропоновано поділ виробничого капіталу в сільському господарстві за такими дванадцятьма ознаками: джерелом виникнення, національною ознакою, формами власності, ступенем перенесення вартості, організаційно-правовою формою, біологічністю, матеріальністю, участю у виробничому процесі, роллю у процесі створення доданої вартості, відображенням в обліку, відповідністю правовим нормам і видами ресурсів.

Виробничий капітал у сільському господарстві України функціонує в умовах, що впливають на рівень його ефективності, зокрема це: багаточисельність суб’єктів власності, що утворюють повністю демонополізовану систему сільськогосподарського виробництва; перехід конкретних правомочностей на землю і майнові об’єкти до різних суб’єктів власності, що зумовлює нерівномірність розподілу доходів на капітал; залежність від природно-кліматичних умов і сезонності виробництва; несприятливий характер міжгалузевих відносин; прояви монополізму на ринках інвестиційних ресурсів і сільськогосподарського виробництва; нерозвиненість кооперативних та інтеграційних зв’язків; висока вартість фінансового капіталу; підвищення рівня натуралізації виробництва за рахунок зростання частки виробництва в особистих селянських господарствах; наявність резервів розвитку сільськогосподарського виробництва на основі екстенсивних факторів відтворення; функціонування ринку земельного капіталу лише через орендні відносини та обмежені можливості купівлі-продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Суб’єктами процесів формування та використання виробничого капіталу є власники підприємства, його менеджмент і держава. Враховуючи, що ефект від використання виробничого капіталу для окремих учасників сільськогосподарського виробництва різний, з метою його оцінок необхідно застосовувати спеціальні методичні підходи. У зв’язку з цим в оцінках показника ефекту з точки зору менеджменту запропоновано використовувати прибуток після оподаткування, власників капіталу – суму прибутку до використання та орендної плати, а держави – суму прибутку до оподаткування та орендної плати. В оцінках ефективності з точки зору держави вартість виробничого капіталу збільшувалася на суму державної підтримки. У якості основного показника ефективності використання виробничого капіталу обрано норму прибутку на функціонуючий капітал. До системи додаткових показників ефективності використання виробничого капіталу включено розмір отриманого ефекту та валової продукції на 1 га сільськогосподарських угідь, 100 грн. основного капіталу, 100 грн. основного і оборотного капіталу, 100 грн. виробничого капіталу. Запропонована система дає можливість повної оцінки ефективності капіталу та може бути використана сільськогосподарськими підприємствами різних форм господарювання.

У другому розділі “Оцінка сучасного стану формування та використання виробничого капіталу в сільському господарстві ” проаналізовано динаміку, структуру й особливості формування виробничого капіталу в сільському господарстві, визначено показники ефективності використання виробничого капіталу та вплив факторів на їхній рівень.

Сучасні тенденції динаміки та структурних зрушень у виробничому капіталі в сільському господарстві характеризуються подоланням негативного перебігу відтворювальних процесів, зростанням вартості основного та оборотного капіталу, зменшенням земельного капіталу, скороченням чисельності працюючих (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка та структура виробничого капіталу в сільському господарстві Кіровоградської області

Показник	Рік
	2002	2003	2004	2005	2006
Основний капітал у майнових об’єктах, млн.грн. До попереднього року, %	1147 -	1008 87,9	1085 107,6	1019 93,9	1291 126,7
Оборотний капітал, млн грн До попереднього року, %	689 -	847 122,9	970 114,5	1072 110,5	1334 124,4
Земельний капітал, млн грн До попереднього року, %	15896 -	15745 99,1	15624 99,2	16090 102,9	15904 98,8
Виробничий капітал, всього, млн грн До попереднього року, %	17732 -	17600 99,3	17679 100,4	18181 102,8	18529 101,9
у тому числі:
- на одне господарство, млн грн  До попереднього року, %	43,1 -	46,2 107,2	46,5 100,6	50,6 108,8	54,2 107,1
- на 1 га сільськогосподарських угідь, грн  До попереднього року, %	12174 -	12571 103,3	12936 102,9	13612 105,2	14364 105,5
- на одного працівника, тис. грн  До попереднього року, %	265 -	345 130,2	421 122,0	478 113,5	520 108,8

У структурі виробничого капіталу в сільському господарстві Кіровоградської області 86 % займає земельний, 7 % основний і 7 % оборотний. Висока частка земельного капіталу свідчить про необхідність підвищення рівня інтенсифікації виробництва. Структурні зрушення у виробничому капіталі відзначаються тенденціями скорочення частки земельного капіталу на користь майнового.

Сучасний характер змін у виробничому капіталі зумовлював підвищення рівня капіталозабезпеченості виробництва, капіталоозброєності праці та концентрації капіталу.

У Кіровоградській області має місце значна диференціація регіонів за показниками капіталозабезпеченості та капіталоозброєності сільського господарства в частині основного і оборотного капіталу, що свідчить про нерівність умов його відтворення (табл. 2).

Таблиця 2

Коефіцієнти варіації питомих показників виробничого капіталу по районах Кіровоградської області у 2006 році, %

Показник	Коефіцієнт варіації вартості виробничого капіталу з розрахунку
	на 1 га с.-г. угідь	на одне підприємство	на одного працівника
Основний капітал у майнових об’єктах	48,0	49,7	43,2
Оборотний капітал	49,5	45,6	44,7
Капітал – всього (з вартістю землі)	11,2	31,3	30,4

Включення землі до складу виробничого капіталу зменшує варіацію питомих показників капіталозабезпеченості та капіталоозброєності, що необхідно враховувати в аналітичних оцінках.

Рівень ефективності використання виробничого капіталу в сільському господарстві Кіровоградської області низький, але у динаміці має тенденцію до підвищення (табл. 3).

Норма прибутку сільськогосподарського капіталу, розрахована з огляду на інтереси власника та держави, практично співпадає, що пов’язано, насамперед з існуючим пільговим режимом оподаткування сільськогосподарських підприємств. Додаткові показники ефективності використання виробничого капіталу підтверджують виявлену тенденцію.

Понад 90 % виробничого капіталу в сільському господарстві Кіровоградської області використовується через оренду. Передані в оренду майнові об’єкти та земельні ділянки є капіталом громадян, ефективність використання якого офіційно не визначається. Власники майнових і земельних паїв отримують 1,0-1,5 % орендної плати. Цей показник відображає норму прибутку для власників майна і землі.

Таблиця 3

Показники ефективності виробничого капіталу для різних суб’єктів ринкової економіки сільського господарства Кіровоградської області

Показник	Суб’єкти оцінок ефективності виробничого капіталу
	менеджмент		власник		держава
	2005р.	2006р.	2005р.	2006р.	2005р.	2006р.
Норма прибутку, %	0,94	1,28	1,85	2,30	1,86	2,19
Отримано ефекту з розрахунку:
на 1 га с.-г. угідь, грн.	88	120	167	217	168	217
на 100 грн. основного капіталу, грн.	16	19	31	34	32	34
на 100 грн. основного і оборотного капіталу, грн..	8	9	15	17	15	17
на одного працівника, тис. грн..	4,6	6,9	8,9	12,4	9,0	12,4

Його сучасні розміри не забезпечують простого відтворення капіталу селян, а тому потребують підвищення хоча б до рівня відсотка банків по депозитах.

Майже 80 % орендної плати за землю і 65 % за майно передається селянам у вигляді продукції та послуг, нерідко по завищених цінах.

Норма прибутку на функціонуючий капітал у розрізі районів Кіровоградської області суттєво коливається, що свідчить про різний рівень використання внутрішньорегіональних резервів підвищення ефективності використання виробничого капіталу.

Встановлено, що рівень ефективності використання виробничого капіталу досліджуваних підприємств Кіровоградської області на ѕ зумовлювали зовнішні фактори, серед яких найважливіші міжгалузеві відносини, умови кредитування, державна підтримка товаровиробників і податкова політика.

Серед внутрішніх факторів на ефективність капіталу помітно впливає рівень його концентрації (табл.4).

Зниження рівня отриманого ефекту на 100 грн. основного капіталу у майнових об’єктах четвертої групи пояснюється наявністю у вартості основного капіталу об’єктів незавершеного будівництва.

У процесі досліджень, здійснених за допомогою моделі головних компонент, з 25 факторіальних показників виділено чотири групи основних з них. Першу групу факторів, що зумовлюють 57,4 % варіації норми прибутку на функціонуючий у сільському господарстві виробничий капітал, характеризують показники стану і використання основного капіталу, зокрема землі та ділової активності підприємства.

Таблиця 4

Вплив концентрації виробничого капіталу на ефективність його використання у Кіровоградській області у 2006 р.

Група	Інтервал за вартістю виробничого капіталу на 1 га сільськогосподар-ських угідь, грн..	Кількість районів у групі	Норма прибутку, %	Отримано ефекту для власників на			Валова продукція на
				100 грн. основного капіталу в майнових об’єктах, грн	1 га с.-г. угідь, грн..	одного працюючого, тис. грн	1 га с.-г. угідь, грн..	100 грн. основного капіталу в майнових об’єктах, грн
І	7619 – 8706	2	1,8	34,1	120	9,8	679	182,9
ІІ	8706 – 9793	7	1,9	43,1	201	13,9	781	204,1
ІІІ	9793 – 10880	8	1,9	50,6	229	10,9	1029	209,4
ІV	10880 – 11968	4	2,2	24,9	246	9,3	1105	213,6

До другої групи відносяться показники, що відображають рівень забезпеченості виробництва ресурсами і визначають 12,4 % варіації показників ефективності, третьої (9,1 %) – показники забезпеченості та використання людського капіталу, а четвертої (4,7 %) – рівень інвестиційної забезпеченості сільського господарства.

Багатофакторним кореляційно-регресійним аналізом, здійсненим за допомогою модуля Multiple Regression програми Statistica, визначено кількісні залежності між результативними і факторіальними показниками ефективності капіталу. Встановлено, що на результативні показники найбільше впливають зміни таких факторіальних показників: рентабельність основного капіталу в майнових об’єктах – рівень інвестування; землевіддача – рівень внесення добрив, забезпеченість оборотними засобами і трудовими ресурсами; продуктивність праці – забезпеченість одного працівника оборотним капіталом і частка техніки у структурі основних засобів. Зазначені фактори, що найбільш суттєво впливають на додаткові показники ефективності капіталу, визначають 26 % варіації основного показника – норми прибутку. Коефіцієнт кореляції (R = 0,51) свідчить про середню тісноту зв’язку між ними.

У третьому розділі “Основні напрями підвищення ефективності формування і використання виробничого капіталу в сільському господарстві ” обґрунтовано прогноз відтворення та нагромадження виробничого капіталу, пропозиції щодо підвищення ефективності його використання та подальшого розвитку ринку виробничого капіталу.

З метою визначення перспектив формування та використання виробничого капіталу в сільському господарстві науково обґрунтовано песимістичний, середній та оптимальний варіанти прогнозу відтворення й використання виробничого капіталу в умовах збереження багатоукладності в сільському господарстві. Встановлено, що нормативна потреба сільськогосподарських підприємств Кіровоградської області в основному капіталі становить майже 9 тис. грн., а в оборотному – 4 тис. грн.. на 1 га сільськогосподарських угідь. За оптимальним варіантом прогнозу, розрахованим на середньорічні темпи відтворення на рівні 12 %, таку нормативну потребу в виробничому капіталі в сільському господарстві можна забезпечити лише в період до 2025 р. (табл. 5).

Таблиця 5

Прогноз потреби в основному капіталу у майнових об’єктах сільського господарства Кіровоградської області

Показник	Рік
	2008	2010	2015	2020	2025
Середньорічна вартість основного капіталу в майнових об’єктах, млн.. грн..	1447	1815	3198	5636	9933
Річний приріст основного капіталу, млн.. грн..	164	205	362	638	1124
Середньорічна норма амортизації, %	7	7	7	7	7
Інвестиції на просте відтворення основного капіталу, млн.. грн..	101	127	224	395	695
Валові інвестиції всього, млн. грн.	265	332	586	1033	1820
– на 1 га сільськогосподарських угідь, тис. грн..	0,21	0,27	0,55	0,96	1,65

Сучасна вартість власного і орендованого майна сільськогосподарських підприємств становить лише третину їх нормативної потреби у виробничому капіталі. Передбачається, що за рахунок власних джерел фінансування буде забезпечено 26 % потреби в інвестиціях, а за рахунок зовнішніх – 74 %, зокрема закордонних – 20 %. Потенційні власні та залучені джерела фінансування інвестицій недостатні, що зумовлює необхідність пошуку додаткових джерел.

У разі обґрунтування основних напрямів підвищення ефективності використання виробничого капіталу запропоновано застосовувати систему заходів, що реалізуються через різнорівневі механізми регулювання: на макрорівні з метою забезпечення продовольчої безпеки, нарощування експортної спроможності та підвищення статусу країни у світі – через кредитний, амортизаційний і податковий та інші механізми, нормативно-правове забезпечення та фінансову підтримку; на квазірівні з метою піднесення економіки сільського господарства регіону та поповнення місцевих бюджетів – шляхом розробки та реалізації регіональних програм розвитку, місцевих податків та зборів, дотацій з місцевих бюджетів; на мікрорівні з метою отримання прибутку та зростання капіталу - шляхом розробки та реалізації інвестиційних проектів та інвестиційної політики. У комплексі запропонована система заходів сприяє зростанню ефективності використання виробничого капіталу.

Функціонування ринку виробничого капіталу на початковому етапі потребує здійснення заходів щодо формування співвідношення між попитом і пропозицією, які є основними регуляторами ринкових цін. Нині попит і пропозиція поки що не повністю виконують свої регулятивні функції.

З метою підвищення ефективності використання основного і оборотного виробничого капіталу слід здійснити заходи щодо усунення міжгалузевих диспропорцій, обмеження монополізму на ринках сільськогосподарської продукції та інвестиційних ресурсів, сформувати систему державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників на рівні, аналогічному сусіднім країнам, відновлення механізмів простого відтворення основного капіталу на основі раціонального використання амортизації, формування та використання фонду відтворення майна спільної часткової власності селян; підвищення ставок орендної плати за майнові об’єкти; поліпшення використання потужностей ремонтно-транспортних та інших агротехсервісних підприємств, підвищення рівня ліквідності майна, проведення суцільної інвентаризації та удосконалення обліку основних засобів.

Підвищенню ефективності використання земельного капіталу в сільському господарстві, зокрема Кіровоградської області, будуть сприяти заходи щодо завершення формування ринку землі, введення обмежень на операції із земельними ділянками з метою упередження спекуляції ними та нецільового використання, підвищення рівня ставок орендної плати за землю, реалізації регіональної програми щодо збереження і підвищення родючості ґрунтів, меліорації земель і впровадження ґрунтозахисної системи землеробства з контурною організацією території.

Формування та ефективне використання людського капіталу потребує підвищення рівня зайнятості сільського населення шляхом створення додаткових робочих місць у тваринництві, підвищення рівня оплати праці, збільшення витрат на соціальний розвиток села, підготовку і перепідготовку кадрів, розробки і запровадження методики оцінки людського капіталу тощо.

ВИСНОВКИ

Дослідження питань формування та використання виробничого капіталу в сільському господарстві дозволило зробити наступні висновки:

1.  Капітал є загальною економічною категорією, яка займає центральне місце в економічних відносинах. У процесі виробництва капітал створює основну масу додаткового продукту, а тому є продуктивним. Пізнання сутності категорії виробничого капіталу в Україні розпочато у процесі ринкової трансформації економіки. З огляду на відносну новизну категорії капіталу в наукових дослідженнях та практиці доцільно використовувати спеціальне поняття “виробничий капітал у сільському господарстві” як вартість матеріальних, людських, інтелектуальних, інформаційних та інших ресурсів, що перебувають у володінні, користуванні і розпорядженні (крім людського капіталу) суб’єктів господарювання, формуються на основі землі та біологічних активів і використовуються у процесі виробництва сільськогосподарської продукції з метою отримання доходу та інших вигод, а при вибутті з виробничої сфери набувають інших форм капіталу.

2.  Економічній категорії капітал властива мінливість та історизм, а тому конкретний її зміст потребує уточнення стосовно періоду дослідження. Сучасний рівень розвитку продуктивних сил і виробничих відносин зумовлює необхідність доповнення класифікації виробничого капіталу в сільському господарстві ознаками біологічності, матеріальності та особливостей відображення в обліку. Запропоновані доповнення забезпечують адаптацію класифікації капіталу до сучасних вимог обліку, враховують зростання ролі та значення біологічного і нематеріального капіталу, а також відсутність у обліку земельного та людського капіталу.

3. Ефективність використання виробничого капіталу в сільському господарстві доцільно визначати за основними і додатковими показниками для різних учасників виробничого процесу: власників капіталу, менеджменту та держави, як учасника процесу формування виробничого капіталу, що дає можливість повно і всесторонньо оцінити ефективність капіталу. Загальним критерієм ефективності використання виробничого капіталу є відношення отриманого ефекту до вартості виробничого капіталу. При цьому у складі виробничого капіталу в сільському господарстві має бути врахована вартість землі. В оцінках показника ефекту для менеджменту запропоновано використовувати прибуток після оподаткування, власників капіталу – суму прибутку до використання та орендної плати, а держави – суму прибутку до оподаткування та орендної плати. В оцінках ефективності з точки зору держави вартість виробничого капіталу необхідно збільшувати на суму державної підтримки. У якості основного показника ефективності використання виробничого капіталу слід застосовувати норму прибутку на функціонуючий капітал, до системи додаткових показників ефективності використання виробничого капіталу включати розмір отриманого ефекту та валової продукції на 1 га сільськогосподарських угідь, 100 грн основного капіталу, 100 грн основного і оборотного капіталу, 100 грн виробничого капіталу.

4. Особливості формування виробничого капіталу в сільському господарстві визначаються трансформацією економічних відносин та галузевими особливостями. У формуванні такого капіталу частково бере участь держава через заходи підтримки товаровиробників. Особливості використання виробничого капіталу у сільському господарстві пов’язані з наявністю власника землі, що призвело до поширення орендних відносин. За цих умов відбувається відокремлення права власності та користування, що занижує ефективність використання виробничого капіталу.

Динаміка обсягів основного капіталу в сільському господарстві області характеризується тенденціями зменшення, а останніми роками – поступового нарощування, а оборотного – сталим зростанням. Коефіцієнт забезпеченості основного капіталу оборотним в області перевищує середній по Україні рівень та зростає вищими темпами, що пов’язано з недостатнім рівнем забезпеченості основним капіталом та свідчить про можливість досягнення в сільському господарстві порівняно вищого рівня ефективності виробничого капіталу. Показники концентрації капіталу у динаміці знижуються, а капіталоозброєність праці зростає. Це відбувається за рахунок зменшення кількості працівників, зайнятих у сільському господарстві. Земля у складі виробничого капіталу займає 86 %, її частка у динаміці знижується.

5. Ефективність використання виробничого капіталу в сільському господарстві низька (норма прибутку – 2,3 %), але у динаміці поступово підвищується. Рівень показника норми прибутку для менеджменту найнижчий, а для власника капіталу і держави практично збігається, що пов’язано, з одного боку, наявністю пільгового режиму оподаткування сільськогосподарських підприємств, з іншого – недостатнім рівнем державної підтримки. Селяни – власники майнових та земельних паїв, також не в змозі оновлювати та примножувати свою власність. Орендна плата за користування майном (1 % вартості майна) та землею (1,5 % вартості землі), яка фактично і є нормою прибутку для власників, не забезпечує навіть простого відтворення приватного капіталу. Недостатній рівень забезпечення, наявна структура капіталу сільського господарства області та стан їхнього використання на даному етапі стримують нарощування виробництва та розвиток галузі.

6. Ефективність використання виробничого капіталу формується під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів. За значимістю впливу на показник норми прибутку факторіальні показники поділяються на чотири групи. До найбільш значимих показників першої групи, що зумовлюють 57,4 % варіації норми прибутку, відносяться показники стану і використання основного капіталу, зокрема землі та ділової активності підприємства, другої (12,4 %) – показники, що характеризують рівень забезпеченості виробництва ресурсами, третьої (9,1 %) – показники забезпеченості та використання людського капіталу, а четвертої (4,7 %) – рівень інвестиційної забезпеченості сільського господарства. Рівень ефективності використання виробничого капіталу досліджуваних підприємств Кіровоградської області на ѕ залежить від зовнішніх факторів, серед яких найважливіше значення мають міжгалузеві відносини, умови кредитування, державна підтримка товаровиробників і податкова політика. Серед внутрішніх факторів на ефективність капіталу найбільше впливають фактори, що характеризуються показниками рівня концентрації, інвестування, внесення добрив, забезпеченості оборотними засобами і трудовими ресурсами, забезпеченості одного працівника оборотним капіталом і частки техніки у структурі основних засобів. Внутрішні фактори визначають 1/4 варіації основного показника – норми прибутку.

7. Тенденції формування виробничого капіталу в перспективі будуть визначати обсяги та структура виробництва продукції. Сучасна вартість власного і орендованого майна сільськогосподарських підприємств становить лише третину їх нормативної потреби у виробничому капіталі, яка в Кіровоградській області по основному капіталу становить майже 9 тис. грн, а оборотному капіталу – 4 тис. грн з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь. За оптимальним варіантом прогнозу, що передбачає середньорічні темпи відтворення на рівні 12 %, таку нормативну потребу в виробничому капіталі в сільському господарстві можна забезпечити лише в період до 2025 р. За рахунок власних джерел фінансування буде забезпечено 26 %, а зовнішніх – 74%, зокрема закордонних – 20 % загальної потреби в інвестиціях сільськогосподарських підприємств Кіровоградської області.

8. З метою підвищення ефективності використання виробничого капіталу необхідно здійснення комплексу заходів на всіх рівнях управління щодо забезпечення основного капіталу оборотним, підвищення орендної плати за користування земельними та майновими паями, забезпечення підприємств сільськогосподарською технікою та умовами її експлуатації, реконструкції та введення у виробництво недіючих потужностей, збільшення виробництва та використання альтернативних видів пального, удосконалення та розширення економічних служб у сільськогосподарських підприємствах, подальшого розвитку ринку інформаційних послуг, досягнення необхідного рівня надходження інвестицій. Застосування комплексу заходів дозволить у перспективі досягти зростання ефективності виробничого капіталу в сільському господарстві.

9. Формування ринку виробничого капіталу в сільському господарстві потребує забезпечення ліквідності та дохідності усіх його складових. З цією метою слід здійснити заходи щодо формування співвідношення між попитом і пропозицією, які є основними регуляторами ринкових цін, усунення міжгалузевих диспропорцій, обмеження монополізму на ринках сільськогосподарської продукції та інвестиційних ресурсів, формування системи державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників на рівні, аналогічному сусіднім країнам, відновлення механізмів простого відтворення основного капіталу на основі раціонального використання амортизації, формування та використання фонду відтворення майна спільної часткової власності селян; підвищення ставок орендної плати за майнові об’єкти; поліпшення використання потужностей ремонтно-транспортних та інших агротехсервісних підприємств, підвищення рівня ліквідності майна, проведення суцільної інвентаризації та удосконалення обліку основних засобів; введення обмежень на операції із земельними ділянками з метою упередження спекуляції ними та нецільового використання, підвищення рівня ставок орендної плати за землю, реалізації регіональної програми щодо збереження і підвищення родючості ґрунтів, меліорації земель і впровадження ґрунтозахисної системи землеробства з контурною організацією території; створення додаткових робочих місць у тваринництві, підвищення рівня оплати праці, збільшення витрат на соціальний розвиток села, підготовку і перепідготовку кадрів, розробки і запровадження методики оцінки людського капіталу тощо.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях

1.  Крячко В.Г. Погляди на економічну сутність капіталу // Вісник Сумського національного аграрного університету. Сер. “Фінанси і кредит”. – 2003р. – № 1 (14). – С. 270-275.

2.  Крячко В.Г. Умови функціонування капіталу в Україні // Наукові праці Кіровоградського державного технічного університету: Економічні науки. Ч І. – вип. 4. – Кіровоград: КДТУ, 2003. – С. 239-244

3.  Крячко В.Г. Особливості формування капіталу в сільському господарстві // Наукові праці Кіровоградського державного технічного університету: Економічні науки. Ч ІІ. – вип. 5. – Кіровоград: КДТУ, 2004. –– С.223-229

4.  Крячко В.Г. Сучасні умови формування і використання капіталу в сільському господарстві регіону // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету: Економічні науки. – Вип. 6. – Кіровоград: КНТУ, 2004. – С. 275-280

5.  Крячко В.Г. Критерії ефективності продуктивного капіталу в сільському господарстві // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету: Економічні науки. – вип. 7. – Кіровоград: КНТУ, 2005. – С. 355-359

6.  Крячко В.Г. Оцінка забезпеченості сільського господарства капіталом // Вісник ХНАУ. – 2006. – № 1. – С.197-202.

Тези доповідей

7. Крячко В.Г. Методичні підходи до оцінки ефективності використання капіталу в сільському господарстві // Матеріали Міжнар. Форуму молодих вчених “Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн”. У 2 т. Т. І. – Х.: ХНТУСГ, 2005. – С. 221.

8. Крячко В.Г. Трансформація критеріїв ефективності використання сільськогосподарського капіталу у пореформений період // ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. “Облік і контроль в управлінні підприємницькою діяльністю”. – КНТУ. – 2005 р.

9. Крячко В.Г. Сільськогосподарський капітал як фактор сталого розвитку галузі // Матеріали між нар. наук.-практ. конф. молодих учених, аспірантів, магістрів та студентів “Інтенсифікація і сталий розвиток сільськогосподарського виробництва”. – Х.: ХНАУ, 2006. – С. 100.

10. Крячко В.Г. Формування капіталу сільськогосподарських підприємств в умовах реформування галузі // Матеріали ІІ Між нар. наук.-практ. конф. “Європейська наука ХХІ століття – 2007”. – Т. 3. Економічні науки. – Дн. : Наука и образование, 2007. – С.67-69.

АНОТАЦІЯ

Крячко В.Г. Формування та ефективність використання виробничого капіталу в сільському господарстві. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” УААН, Київ, 2008.

В дисертації висвітлено результати дослідження теоретичних, методичних і практичних аспектів формування та використання виробничого капіталу в сільському господарстві. Розглянуто тенденції та перспективи формування виробничого капіталу в умовах багатоукладності та поширення орендних відносин. Запропоновано методичні підходи до визначення ефективності використання виробничого капіталу в сільському господарстві з точки зору різних учасників процесу виробництва. Проаналізовано сучасні тенденції формування виробничого капіталу в сільському господарстві, ефективність його використання та обґрунтовано напрями її підвищення. Досліджено актуальні питання використання капіталу фізичними особами, власниками майнових та земельних паїв. Запропоновано заходи щодо подальшого розвитку ринку виробничого капіталу, які сприятимуть підвищенню ефективності його використання.

Ключові слова: виробничий капітал, основний капітал, оборотний капітал, земельний капітал, сільське господарство, ефективність, норма прибутку, оренда землі, оренда майна, ринок капіталу.

АННОТАЦИЯ

Крячко В.Г. Формирование и эффективность использования производственного капитала в сельском хозяйстве. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 – экономика и управление национальным хозяйством. – Национальный научный центр “Институт аграрной экономики” УААН, Киев, 2008.

Освещены проблемы формирования производственного капитала в сельском хозяйстве в условиях частной собственности на землю и имущество. Обобщены теоретические и методологические аспекты формирования и эффективности использования производственного капитала в сельском хозяйстве. Изложены взгляды на понимание сущности категории капитала в разных школах экономической теории. Предложено производственный капитал в сельском хозяйстве понимать как стоимость материальных, человеческих, интеллектуальных, информационных и других ресурсов, которые находятся во владении, использовании и распоряжении (кроме человеческого капитала) субъектов всех форм хозяйствования, формируются на основе земли и биологических активов, используются в процессе производства сельскохозяйственной продукции с целью получения дохода и при выбытии из производства обретают другие формы. Кроме основных признаков производственный капитал в сельском хозяйстве характеризуется разнообразием субъектов собственности, в частности, физических лиц, наличием земли и биологических активов, зависимостью от природно-климатических условий, природных ресурсов и сезонности производства.

Обоснованы методические подходы определения эффективности использования производственного капитала с учетом стоимости земли, исходя из интересов инвесторов, собственников капитала, пользователей земли и имущества, а также государства, как участника процесса формирования и использования производственного капитала в сельском хозяйстве.

Оценены объемы, динамика и структура производственного капитала в сельском хозяйстве. Определено, что современные тенденции динамики производственного капитала в сельском хозяйстве характеризуются преодолением негативного протекания воспроизводственных процессов, незначительным увеличением стоимости основного капитала, посевных площадей, сокращением численности работающих, а также увеличением стоимости оборотного капитала.

В результате анализа показателей концентрации капитала установлено, что включение стоимости земли в состав производственного капитала значительно уменьшает вариацию удельных показателей распределения капитала.

Проанализировано эффективность использования производственного капитала в сельском хозяйстве и отмечен низкий его уровень. Норма прибыли капитала в сельском хозяйстве с точки зрения интересов собственника и государства практически совпадает, что объясняется существующим ныне льготным режимом налогообложения сельскохозяйственных предприятий.

Углубленно проанализировано и количественно измерено влияние факторов на показатели эффективности использования производственного капитала. По значимости влияния выделено четыре группы факторов. Первая группа включает показатели использования основного капитала и деловой активности предприятия; вторая – обеспеченности земли другими факторами производства; третья – обеспеченности трудовыми ресурсами и их использования; четвертая – уровня инвестиционной обеспеченности сельского хозяйства.

С целью определения перспектив формирования и использования производственного капитала научно обосновано три варианта прогноза воспроизводства капитала в условиях сохранения многоукладности в сельском хозяйстве, в результате чего предусмотрено, что стоимость собственного и арендованного имущества сельскохозяйственных предприятий составляет третью часть от нормативной потребности, доля финансирования за счет собственных источников увеличится, вместе с тем, уровень обеспечения финансовыми средствами не достигнет необходимых размеров.

Разработаны предложения для дальнейшего развития рынка производственного капитала путем формирования доходности и обеспечения ликвидности, что будет способствовать повышению эффективности его использования. Поскольку спрос и предложение на данном этапе развития рынка капитала не полностью выполняют свои регулятивные функции, необходимо осуществление мероприятий для обеспечения формирования соотношения между спросом и предложением. Повышение эффективности использования основного и оборотного капитала может быть достигнуто путем устранения межотраслевых диспропорций, обеспечения равных условий субъектам хозяйствования, увеличения государственной поддержки товаропроизводителей. Более эффективному использованию земли будет способствовать отмена моратория на куплю-продажу земельных участков и введение ограничений на операции с ними с целью предупреждения спекуляции и нецелевого использования. Полноценное использование потенциального человеческого капитала возможно при повышении занятости, уровня оплаты труда, увеличения инвестиций в кадры и социальное развитие села.

Ключевые слова: производственный капитал, основной капитал, оборотный капитал, земельный капитал, сельское хозяйство, эффективность, норма прибыли, аренда земли, аренда имущества, рынок капитала.

SUMMARY

V.G. Kryachko. The formation and effectiveness of using production capital in agriculture. – The manuscript.

The dissertation for a degree of Candidate of Economic sciences on the specialty 08.00.03 – economics and the national management. – The National Scientific Research Centre “The Institute for Agrarian Economics” of Ukrainian Academy of Agrarian Sciences, Kyiv, 2008.

The dissertation constains the results of theoretic, metodological and practical aspects of forming and using production capital in agriculture. Iendencies and perspectives of production capital formation in agriculture in conditions of multistructure and increasing of lease relations are considered in it. Methodological approaches for determination of effectiveness of using production capital in agriculture from the point if view of different participants of production process: owner, management and state are offered there. Modern tendencies of the formation and using of production capital in agriculture, effectiveness of its using are analized and all directions of its increasing due to the complex of methods in all levels of management are grounded. Actual matters of capital using by physical persons omners of property and land shares are investigated. Methods of further development of production capital market, which will assist effectiveness increase of its using are offered.

The key words: production capital, main capital, back capital, ground capital, agriculture, effectiveness, land lease, lease property, capital market.