Термін "рівень домагань" був введений в школі відомого німецького психолога К. Льовіна. Причиною появи концепту послужив один з феноменів, знайдених в дослідах Т. Дембо. У цих експериментах, де для провокації гніву випробовуваним пропонували дуже складні або просто нерозв'язні завдання, виявилося, що якщо поставлена мета дуже важка для індивіда, він намічає деяке "легше завдання, що є наближенням до початкової мети, яку людина хоче досягти по етапах". Ось цю проміжну мету Т. Дембо і назвала рівнем домагань (anspruchsniveau) даного моменту, позначивши тим самим спонтанний перехід суб'єкта до доступної йому діяльності з вказівкою величини кроку на шляху рішення основної задачі.
Перше значне дослідження процесу вибору рівня домагань, що забезпечило одночасно і побудова експериментальної техніки його оцінки, і певне змістовне розкриття нового поняття, належить Ф. Хоппе. Він зберігає те значення терміну, в якому його використовувала Т. Дембо, - значення хвилинної реальності в целеобразовании - проте Ф. Хоппе відкриває можливість широкого трактування концепту "рівень домагань" як психологічне поняття. "Сукупність тих, що зрушуються з кожним досягненням то невизначених, то точніших очікувань, цілей і домагань до майбутніх власних досягнень" суб'єкта, що мається на увазі під ним, Ф. Хоппе інтерпретує рівень домагань в загальному вигляді як мета подальшої дії.
Поняття "Рівень домагань" надалі зустрічається в роботі Дж. Френка, де воно трактується як широко охоплюючі цілі особи, що включають її погляд на себе. М. Юкнат називає цю освіту самосвідомістю. К. Льовін говорить про облік суб'єктом своїх можливостей при прогнозуванні вірогідності досягнення мети. З погляду Б.В. Зейгарник, у всіх випадках мова йде про самооцінці, і така редакція є найбільш точною, бо Дж. Фрэнк, узагальнюючи обширні дослідження рівня домагань в інтервалі між 1930-1940 г.г. прямо указує, що аналіз домагань дозволяє виявити те, як індивід оцінює себе, тобто його самооцінку. Аналогічний погляд на рівень домагань дають Дж. Гарднер, П. Сирс, Ю. Роттер, А. Гилінськи, І. Стейнер, в певному значенні - Р. Мейлі і Я. Рейковський, тієї ж логіки дотримується Х. Хекхаузен і багато інших зарубіжних дослідників. Резюмуючи думку більшості, В. Гошек пише, що рівень домагань є самооцінкою, побічно вираженою за допомогою вимог до якості власної діяльності.
Разом з цим Х. Хекхаузен, А. Карстен і ін. бачать в рівні домагань показник індивідуальної специфіки мотивації досягнення, її конкретно-особове вираження. Є і ширший контекст вивчення рівня домагань (про взаємозв'язок рівня домагань з різними психологічними характеристиками мовитиметься нижче в окремому розділі).
З моменту введення обговорюваного поняття в психологічний ужиток в літературі накопичилося досить багато різних приватних визначень рівня домагань. Кожен з авторів підкреслює окремі аспекти, так що терміну набуває безліч варіативних значень і, не дивлячись на свою поширеність, зберігає неоднозначність в розумінні феномену, що позначається ним. По уявленнях В.Н. Мясищева рівень домагань - це ті якісно-кількісні показники, яким повинна задовольняти, з погляду досліджуваної особи, його продуктивність. У трактуванні Б.Г. Ананьева рівень домагань пов'язаний з оцінними потребами, будучи домаганнями на оцінку. Згідно В.С. Мерліну, рівень домагань відображає той ступінь оцінки, якої потребує людина, щоб випробовувати задоволення. Автор тлумачить рівень домагань як форму синтезу мотивів різного рівня узагальненості, наприклад, специфічної "потреби в одязі, продуктивності діяльності . і більш загального мотиву соціального престижу". Для Е.А. Серебрякової рівень домагань - це потреба в певній самооцінці, що приймається і схвалюваній людиною. У Н.Л. Коломінського рівнем домагань є модель самоосуществления, образ - Я, який особа рахує для себе прийнятним і так далі.
І все-таки більшість авторів зберігають як найбільш загального розуміння рівня домагань, близьке до початкового, при якому даний концепт мав значення рівня трудності вибираних суб'єктом цілей. Ця інтерпретація достатньо міцно утримується за кордоном. Вона ж є основною і у вітчизняній психології. Неважко відмітити, що в такому визначенні нівелюється відмічений вище відтінок операциональности і більш рельєфно виступає інший - уявлення про рівень домагань як про найважливішу особову освіту, своєрідний індикатор способу целеполагания суб'єкта(1).
Як видно поняття "Рівень домагань" має дуже широке і не односкладове трактування. Для моєї дослідницької роботи слід виділити яке-небудь одне визначення, що охоплює всі сторони рівня домагань. Для цього зробимо спробу скласти понятійний словник і побудувати контент-аналитическую матрицю по кожному з наявних понять.
Чи можна на підставі отриманих даних спробувати дати визначення поняттю рівень домагань, виділивши найбільш істотні його аспекти? Варто спробувати.
Отже, рівень домагань – це різниця між рівнем трудності вибираних суб'єктом цілей, що формуються в результаті минулого досвіду, оцінки своїх здібностей і можливостей і результатом дії, направленої на досягнення даної мети. Рівень домагань характеризується мотивацією досягнення і є показником самооцінки, рівня Я.
Похожие работы
... авторитетніше й влиятельнее батьків. До кінця молодшого шкільного віку діти більше зважають на думку й оцінкою однолітків. А "… протязі середнього шкільного віку складається вже відносно стійка самооцінка й рівень домагань". [Л.І. Божович]. Це породжує потреба бути не тільки на рівні вимог інших людей, але й на рівні власних вимог і власної самооцінки. 3.3 Підлітковий вік та юнацтво Багато ...
... тривожність, агресивність і ін.). Люди з реалістичним рівнем домагань відрізняються упевненістю в своїх силах, наполегливістю в досягненні мети, більшою продуктивністю, критичністю в оцінці досягнутого. 1.1 Самооцінка і рівень домагань як предмет психологічних досліджень у вітчизняній психології До проблеми самооцінки і рівня домагань зверталися багато вітчизняних психологів. Самооцінка – ...
... звести воєдино і права людини, і досягнення загальної теорії права, і проаналізувати весь масив трудового законодавства і, нарешті, реальні економічні можливості держави. 1.2 Система принципів трудового права Місце принципів трудового права в системі структурних елементів галузі досліджується на підставі різних теорій походження права, з урахуванням нових досягнень теорії права та галузевих ...
... . Однак виникаючі при цьому почуття можуть зустрічатися й в інших ситуаціях, не пов'язаних з переробкою інформації. У більшості робіт психічний й емоційний види стресу ототожнюються. 2. Регуляція емоційних станів Проблема регуляції емоційних станів є однією із найважчих у психології й одночасно відноситься як до фундаментальних, так і до прикладних проблем. Слід зазначити, що існує багато пі ...
0 комментариев