Користування гуртожитками, виселення з гуртожитків

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ Київський національний економічний університет

ім. Вадима Гетьмана

Кафедра цивільного та трудового права

Реферат на тему:

"Користування гуртожитками. Виселення з гуртожитків"

Виконала:

Київ 2010

Содержание

Вступ

1. Користування гуртожитками

2. Права та обов’язки мешканців та адміністрації гуртожитку

3. Надання жилої площі в гуртожитках

4. Користування жилою площею в гуртожитках

5. Виселення з гуртожитків

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Житлове право України - це сукупність правових норм, що регулюють житлові правовідносини між громадянами та громадян із державними та громадськими організаціями у процесі реалізації конституційного права людини і громадянина на житло.

Правове регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі вирішення житлових питань, забезпечується комплексною галуззю права, котра охоплює норми цивільного, адміністративного, земельного, господарського, сімейного та інших спеціальних галузей права, об'єднання і кодифікація яких утворили нову галузь - житлове право.

Предметом правового регулювання житлового права України є правовідносини, що виникають у процесі: реалізації права на житло; надання людині й громадянину жилих приміщень у користування; користування людиною жилим приміщенням; управління житловим фондом; експлуатації та охорони житлового фонду; капітального й поточного будівництва житла; виключення з житлового фонду жилих будинків і приміщень, що не придатні для проживання; розгляду житлових спорів та ін.

Житлові правовідносини виникають, змінюються і припиняються відносно вже готового жилого будинку чи іншого приміщення, придатного для проживання людини. Вони неоднорідні; більшість із них, мають майновий характер, складаються у сфері розподілу й користування житлом.

Усі вищеназвані житлові правовідносини регулюються системою норм житлових нормативно-правових актів, що складають житлове законодавство України.

Питання користування гуртожитками є на сьогоднішній день достатньо актуальним, адже більшість студентів протягом усіх років свого навчання живуть в гуртожитках або студентських корпусах. В гуртожитках також проживають молоді сім’ї, молоді спеціалісти, працівники підприємств та організацій. В навчальній літературі це питання є недостатньо розкритим і потребує наукового вдосконалення.

1. Користування гуртожитками

Порядок надання жилої площі в гуртожитках підприємств, установ, організацій, користування та виселення з гуртожитків, їх утримання регулюються статтями 127-132 Житлового кодексу, “Примірним положенням про гуртожитки”, затвердженим Постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 р. за № 208.

Гуртожитки - це приміщення, призначені для проживання і спільного користування кількома одинокими особами, які не перебувають у сімейних стосунках, або для проживання окремих сімей. Гуртожитки призначаються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання.

Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки. Переобладнання жилих будинків під гуртожитки провадиться з дозволу виконавчого органу обласної, міської ради.

Не допускається розміщення гуртожитків у підвалах і цокольних поверхах, а також використання під гуртожитки приміщень у жилих будинках, призначених для постійного проживання громадян. Хоча виконавчим комітетом Київської міської Ради народних депутатів в 70-х, 80-х роках були прийняті рішення про надання підприємствам, установам та організаціям дозволів на використання жилих будинків, їх частин, окремих під’їздів, поверхів та окремих квартир під гуртожитки для тимчасового проживання працівників

Як вже зазначалося, гуртожитки можуть бути призначені для проживання одиноких громадян (жилі приміщення перебувають у спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних стосунках) і проживання сімей (жилі приміщення, що складаються з однієї чи кількох кімнат, перебувають у відособленому користуванні сімей). У гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян, у разі необхідності можуть бути виділені приміщення для проживання сімей.

Для тимчасового забезпечення жилим приміщенням малих сімей адміністрація разом з профспілковим комітетом підприємств, установ, організацій у разі необхідності приймає рішення про використання жилих будинків під гуртожитки і надає їм відповідного статусу. Рішення про це повинно прийматися до початку спорудження будинку.

Житлове становище громадян, які проживають у службових жилих приміщеннях і гуртожитках, мають деякі особливості, оскільки надаються ці приміщення певним категоріям громадян, які і визначають їх права і обов’язки. Якщо службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв’язку з характером їх трудових відносин мають проживати за місцем роботи або поблизу від нього, то гуртожитки призначаються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання.

Жила площа в гуртожитку не підлягає обміну, розділу, бронюванню і здачі в піднайом.

 

2. Права та обов’язки мешканців та адміністрації гуртожитку

Мешканці гуртожитку мають права і несуть закріплені за ними обов’язки. Робітники, службовці, студенти, учні, а також інші громадяни, які проживають у гуртожитку, мають право:

-  користуватися приміщеннями культурно-побутового призначення, обладнанням, інвентарем гуртожитку та комунально-побутовими послугами;

-  вимагати своєчасної заміни обладнання, меблів, постільних речей та іншого інвентарю, що стали непридатними;

-  вимагати усунення недоліків у культурно-побутовому обслуговуванні.

-  Громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають в їх відособленому користуванні, вправі вселити туди своїх неповнолітніх дітей.

-  Вселення інших членів сім’ї в указані приміщення допускається лише з дозволу адміністрації, профспілкового комітету підприємства, установи, організації та письмової згоди членів сім’ї громадянина, які проживають разом з ним. Робітники, службовці, студенти, учні, а також інші громадяни, які проживають у гуртожитку, зобов'язані: використовувати надану жилу площу відповідно до її призначення; забезпечувати схоронність приміщень, обладнання та інвентаря; додержувати правил співжиття і правил внутрішнього розпорядку гуртожитку; зберігати чистоту й порядок у жилих приміщеннях, місцях загального користування. Особи, які вибувають з гуртожитку, зобов’язані здати все майно, що записано за ними. При нездачі указаного майна або його псуванні повинні відшкодовуватися заподіяні збитки.

-  Ремонт пошкоджених з вини мешканців приміщень гуртожитку, а також меблів, обладнання та інвентарю провадиться винними особами або за їхній рахунок.

-  Мешканцям гуртожитку забороняється: провадити самовільно переобладнання та перепланування приміщень; захаращувати предметами домашнього вжитку балкони, пожежні проходи, коридори, сходові клітки й запасні виходи; зберігати в жилих приміщеннях, на балконах легкозаймисті та горючі рідини, вибухонебезпечні матеріали та речовини, що забруднюють повітря; установлювати без дозволу керівництва гуртожитку тимчасові електронагрівальні прилади для додаткового обігрівання приміщень; у період з 23 до 7 години включати на підвищену гучність телевізори, магнітофони та радіоапаратуру, грати на музичних інструментах і створювати інший шум, що порушує спокій громадян; самовільно переселятися з одного приміщення в інше.

-  Переселення в разі необхідності громадян з одного жилого приміщення в інше в одному гуртожитку провадиться за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації та профспілкового комітету з видачею нового ордера.

-  Підприємство, установа, організація, у віданні якої перебуває гуртожиток, зобов’язана утримувати його згідно з встановленими санітарними правилами, єдиними правилами та нормами експлуатації і ремонту житлового фонду; своєчасно провадити необхідний капітальний і поточний ремонт будівлі та ремонт інвентарю; укомплектувати кожну кімнату меблями, постільними речами та іншим інвентарем відповідно до типових норм.

-  Керівники підприємств, установ, організацій, у віданні яких перебувають гуртожитки, несуть відповідальність за правильну експлуатацію та утримання гуртожитків, підтримання в них установленого порядку і правил проживання.

-  На час проведення капітального ремонту гуртожитку, його мешканцям адміністрацією підприємства, установи, організації надається жила площа в тому самому або іншому гуртожитку чи інше жиле приміщення. Після закінчення капітального ремонту зазначені особи поселяються на площу, яку вони займали раніше.

3. Надання жилої площі в гуртожитках

Жила площа в гуртожитках надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації та відповідного профспілкового комітету.

-  Правила ст.129 Житлового Кодексу про те, що на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на цю площу, не означають, що на зазначені правовідносини поширюються положення ст.117 Житлового Кодексу про наслідки визнання ордера недійсним. Глава 2 Житлового Кодексу про користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду, яка включає ст.117, і гл.4 Житлового Кодексу про користування гуртожитками регулюють не аналогічні правовідносини, і в останній немає посилання на те, що на правовідносини, які нею регулюються, поширюється дія глави 2 Житлового Кодексу. Тому відсутні підстави для висновку про її поширення.

-  Так само окремо регулює Житлового Кодексу у гл. З користування службовими жилими приміщеннями, але на відміну від норм цієї глави у гл.4 не передбачено, що до користування гуртожитками застосовуються правила про договір найму жилого приміщення і в тому числі правила ст.117 Житлового Кодексу.

-  На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу. Ордер може бути виданий лише на вільну жилу площу.

-  При одержанні ордера пред’являються паспорти всіх членів сім’ї, включених до ордера, з відміткою про виписку з попереднього місця проживання.

-  Жила площа в гуртожитках надається в порядку черговості, що визначається адміністрацією підприємства, установи, організації та профспілковим комітетом.

-  Жила площа в гуртожитку надається в розмірі не менше 6 м² на одну особу.

-  Громадянам, які вибули з гуртожитку у зв’язку з призовом на дійсну строкову військову службу, а також офіцерам, які вибули з гуртожитку у зв’язку з призовом із запасу на дійсну військову службу на строк до трьох років, має бути знову надана жила площа в гуртожитку, якщо після проходження військової служби вони повернулися на те саме підприємство, в установу, організацію.

4. Користування жилою площею в гуртожитках

Вселення в гуртожиток громадян провадиться завідуючим (директором) гуртожитком або працівником, який його заступає, на підставі виданого адміністрацією підприємства, установи, організації ордера.

Мешканці гуртожитку сплачують за користування гуртожитком. Розмір плати, встановлений для студентських гуртожитків, визначається спільним наказом Міністерства освіти, охорони здоров’я та фінансів “Про встановлення граничного розміру плати за проживання в студентських гуртожитках" від 21 грудня 1998 р. за № 453/362/260. Граничний розмір плати за проживання у студентських гуртожитках - для студентів, абітурієнтів, слухачів підготовчих відділень, викладачів і працівників навчальних закладів, які перебувають у відрядженнях, аспірантів, докторантів, клінічних ординаторів, інтернів, слухачів системи підвищення кваліфікації - не вище ставки квартирної плати, встановленої для будинків державного житлового фонду. Конкретний розмір плати за проживання, в гуртожитках встановлюється адміністрацією вищого навчального. закладу.

Розмір плати за проживання в гуртожитках вищих навчальних закладів для студентів, які навчаються за державним замовленням, не повинен перевищувати мінімальний розмір стипендії студента вищого навчального закладу відповідного рівня акредитації.

До обов’язкових послуг, що надаються особам, які проживають у гуртожитку, належать:

-  комунальні послуги (тепло-, електро-, газо-, водопостачання);

-  обслуговування обладнання гуртожитку;

-  дезінфекція, дератизація та дезінсекція;

-  охорона та протипожежна сигналізація;

-  поточний ремонт будівель гуртожитку та його обладнання;

-  прання та поновлення білизни;

-  матеріальне забезпечення утримання приміщень у чистоті.

5. Виселення з гуртожитків

Сезонні, тимчасові працівники й особи, які працювали за строковим трудовим договором і припинили роботу, а також особи, які навчалися в навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв'язку з роботою чи навчанням.

Інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку у зв’язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину. Осіб, які припинили роботу з інших підстав, може бути виселено лише з наданням їм іншого жилого приміщення.

З гуртожитку без надання іншого жилого приміщення не можуть бути виселені:

1)  інваліди війни та інші інваліди з числа військовослужбовців, які стали такими внаслідок поранення, контузії або каліцтва, яких вони дістали при захисті СРСР чи при виконанні інших обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, зв’язаного з перебуванням на фронті; учасники Великої Вітчизняної війни, які перебували у складі діючої армії; сім’ї військовослужбовців і партизанів, які загинули або пропали без вісті при захисті СРСР чи при виконанні інших обов’язків військової служби; сім’ї військовослужбовців; інваліди з числа осіб рядового та начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ СРСР, які стали такими внаслідок поранення, контузії або каліцтва, яких вони дістали при виконанні службових обов’язків;

2)  особи, які пропрацювали не менш як 10 років на підприємстві, в установі, організації, що надали їм жилу площу в гуртожитку;

3)  особи, звільнені у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи, організації або за скороченням штату працівників;

4)  пенсіонери по старості, персональні пенсіонери; члени сім’ї померлого працівника, якому було надано жилу площу в гуртожитку; інваліди праці І і II груп, інваліди І і II груп з числа військовослужбовців і прирівняних до них осіб;

5)  одинокі особи з неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ними.

Осіб, які проживають у гуртожитках, виселяють також у разі знесення будинку чи переобладнання будинку (жилого приміщення) в нежилий, а також якщо будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом. При цьому особам, які підлягають виселенню, надається інша жила площа в гуртожитку або інше жиле приміщення (сім’ї - кімната в гуртожитку для проживання сімей, а одинаку, який проживає в кімнаті, що перебуває в його відособленому користуванні, - така сама кімната).

Інше жиле приміщення, що передається громадянам у зв’язку з виселенням з гуртожитку, має відповідати встановленим законодавством вимогам. Громадян, які самоправне зайняли жилу площу в гуртожитку, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Громадяни можуть бути виселені з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення також на підставах, передбачених ст.116 Житлового кодексу.

При цьому слід мати на увазі, що п.22 Постанови Пленуму Верховного суду України “Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" від 12 квітня 1985 р. за № 2 зазначає, що при вирішенні спорів про виселення з гуртожитків, судам обов’язково слід з’ясовувати, чи є гуртожитком приміщення, яке займає відповідач.

Для цього, зокрема, необхідно затребувати дані про те, чи перебуває будинок, в якому розміщено таке приміщення, у віданні позивача; чи побудований він як гуртожиток або спеціально для цього переобладнаний; чи є дозвіл санепідемстанції на його заселення як гуртожитку; чи зареєстрований він як гуртожиток у виконавчому органі районної, міської, районної в місті ради; чи видавався ордер на зайняття жилої площі в гуртожитку; чи укомплектований будинок (жиле приміщення) меблями, спеціальним устаткуванням, інвентарем, культурно-побутовими предметами, необхідними для проживання, занять і відпочинку громадян, чи є штати для обслуговування гуртожитку, як оплачується проживання тощо. Також слід враховувати те, що гуртожитками вважаються спеціально побудовані підприємствами, установами, організаціями жилі будинки для малосімейних, щодо яких адміністрацією, органом громадської організації і профспілковим комітетом до початку будівництва прийнято рішення про їх використання як сімейних гуртожитків і вони зареєстровані у виконкомі як гуртожитки.

Якщо гуртожиток надано у зв’язку з роботою, слід з’ясовувати вид трудового договору, укладеного між позивачем і відповідачем, і за яких підстав він був припинений, маючи на увазі, що, згідно зі ст.132 Житлового Кодексу, без надання іншого жилого приміщення можуть бути виселені сезонні, тимчасові працівники, які припинили роботу, особи, які працюють за строковим трудовим договором, а також інші працівники, які звільнилися за власним бажанням без поважних причин, або звільнені за порушення трудової дисципліни.

Висновки

Питання проживання в гуртожитках потребує негайного вирішення.

Значна кількість гуртожитків перебуває у аварійному стані, умови проживання в них не відповідають встановленим санітарним і технічним вимогам, а ремонт приміщень перекладається на плечі мешканців гуртожитків. Слід зазначити, що на практиці існують непоодинокі випадки, коли адміністрація підприємства, установи, організації приймала незаконні рішення щодо перепрофілювання гуртожитків, передавала їх в оренду комерційним структурам, під заставу, укладала договори купівлі-продажу, порушуючи при цьому право мешканців на житло. А в деяких випадках останніх виселяли в примусовому порядку, порушуючи при цьому норми Конституції України.

Проектом нового Житлового кодексу таким же чином як нині врегульовані питання щодо гуртожитків. А саме для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян на період роботи або навчання створюються гуртожитки у спеціально споруджених або переобладнаних з цією метою жилих будинках.

Гуртожитки оснащуються меблями, іншими предметами культурно-побутового призначення, необхідними для проживання, навчання та відпочинку осіб, які в них проживають. Жилі будинки, що належать до категорії гуртожитків, реєструються в місцевих органах виконавчої влади або органах місцевого самоврядування. Гуртожитками можуть користуватися не тільки громадяни України, а й іноземні громадяни та особи без громадянства.

У гуртожитку для проживання самотніх громадян встановлюється норма загальної площі не менш як 6 м² на одну особу.

Порядок виселення з гуртожитку передбачено статтею 132 Житлового кодексу України та Розділом VII "Примірного положення про гуртожитки". Проте необхідно детальніше вивчати це питання, адже не всі категорії населення можуть бути виселені.

Список використаних джерел

1.  Житловий кодекс Української РСР від 30.06.1983.

2.  Цивільний кодекс України від 16.01.2003.

3.  Житлове законодавство України / Укл. М.К. Галянтич, Г.І. Коваленко. - К.: Юрінком Інтер, 2008. - 355 с.

4.  Житлове законодавство України. - Х.: Одиссей, 2010. - 230 с.

5.  Соболєв О.В. Житлове право України. - Х., 2009. - 170 с.

6.  Дзера О.В. Цивільне право. - К., 2010. - 300 с.

7.  Комаров В.Д. Жилищное право. - М.: Наукова думка, 2007. - 105 с.

8.  Кузьмина И. Понятие жилого помещения // Российская юстиція. - 2001. - №9. - 20 с.

9.  Мічурін Є.О. Поняття житла та його ознаки / Проблеми правознавства. - Донецьк, 2008. - 53 с.

10.  Мічурін Є.О. Правочини з житлом. - Х.: Страйд, 2009. - 356 с.