Поняття платіжного балансу країни

Кафедра міжнародної економіки

Контрольна робота

з дисципліни:

«Міжнародні валютно-кредитні відносини»

Поняття платіжного балансу країни. Його структура

Зміст

1. Основні поняття платіжного балансу...................................................3

2.Принципи складання і структура платіжного балансу.........................7

Задача.........................................................................................................12

Список літератури.....................................................................................15

Поняття платіжного балансу країни. Його структура (№51)

 

1. Основні поняття платіжного балансу

Відповідно до міжнародного розподілу праці та в зв'язку з тісним економічним, торговельним, науковим, культурним і іншими видами співробітництва між різними країнами здійснюються необхідні платежі та розрахунки. Необхідність взаємного обліку таких платежів і розрахунків потребує складання платіжного балансу — балансу угод, укладених протягом року між фізичними особами, підприємствами та урядовими організаціями однієї країни з відповідними установами інших країн. Платіжний баланс відображає зв'язок між усіма угодами, які певна країна отримує від інших країн, і всіма платежами, які вона (та її суб'єкти господарювання) здійснює іншим країнам.

Платіжний баланс відіграє роль макроекономічної моделі, яка систематично інформує про економічні операції, що здійснюються між національною економікою та економіками інших країн. За формою складання платіжний баланс визначається як статистичний звіт за певний період часу, в якому відображено всі економічні операції між резидентами певної країни і резидентами інших країн (нерезидентами).

Складання платіжних балансів всі країни здійснюють на: основі Керівництва МВФ із складання платіжних балансів (Balance of Payments Manual) (п'яте видання).

Для складання платіжного балансу важливе значення має визначення поняття "економічна територія". Економічна територія України складається з географічної території, яка керується урядом і в якій вільно переміщуються люди, товари та капітал. Економічна територія включає повітряний простір, територіальні води, континентальний шельф, над якими країна має виключне право володіння, територіальні анклави в інших країнах (чітко означені земельні ділянки, що знаходяться в інших країнах і використовуються урядом, якому вони належать, або якщо уряд орендує їх у дипломатичних, військових, наукових чи інших цілях). Отже, економічна територія країни не включає територіальні анклави, що використовуються зарубіжними урядами або міжнародними організаціями, які фізично розташовані в географічних кордонах цієї країни.

Економічна територія країни не обов'язково збігається з кордонами, які визначені політично. Вона складається з географічної території, що адмініструється урядом.

Визначення резидента (нерезидента) в теорії складання платіжного балансу є таким самим, як і у монетарній статистиці. До секторів та підсекторів економіки належать такі основні типи складових, що є резидентськими в економіці:

1) підприємства,

2) компанії,

3) представництва іноземних компаній;

4) некомерційні установи та корпорації;

5) установи органів державного управління;

6) домашні господарства.

Підприємства мають центр економічної зацікавленості в Україні, якщо вони залучені до виробництва значної кількості товарів (послуг) або операцій з землею. Вони повинні мати хоча б одну установу, яку збираються експлуатувати протягом певного періоду (рік або більше), повний та окремий комплект звітів про місцеву діяльність (декларацію про доходи, балансовий звіт, звіт про операції з холдинговою компанією), сплачувати податки країні-господарю, отримувати фонди для своєї роботи на свій рахунок, мати розрахунковий рахунок.

"Закордонні" підприємства, залучені до виробничого процесу, є резидентами економіки тієї країни, де вони розташовані. Принцип, за яким визначається підприємство-резидент, стосується також підприємств, що використовують пересувне обладнання (кораблі, повітряні судна, бурові вежі та платформи, залізничний рухомий склад) за межами економічної теорії тієї країни, резидентами якої вони є.

Компанії, що повністю чи частково засновані за рахунок іноземного капіталу, але знаходяться в Україні і ведуть в ній економічну діяльність, також вважаються резидентами України. Це стосується, наприклад, спільних підприємств, дочірніх фірм, банків, заснованих з участю іноземного капіталу.

Представництва іноземних компаній, які мають певний штат співробітників, використовують власне чи орендоване приміщення і перебувають в Україні не менше ніж рік, з точки зору платіжного балансу є резидентами. Таке саме положення діє щодо представництв українських компаній за кордоном — вони є резидентами тієї країни, де розташовані і проводять свою діяльність.

Некомерційні установи і корпорації є резидентами тієї країни, за законами і постановами якої вони були утворені і в якій їх існування як юридичного чи соціального об'єкта офіційно визнано та задокументовано.

Установи органів державного управління, які розташовані на території країни, є резидентами економіки і включають усі установи і урядові органи на центральному, обласному та місцевому рівнях, а також посольства, консульства, військові установи та інші одиниці державного управління, що розташовані за межами країн.

Домашнє господарство як сектор економіки має центр економічної зацікавленості в даній країні і, отже, вважається її резидентом у тому випадку, якщо воно володіє помешканням на території цієї країни і ця країна є основним місцем проживання членів цього домашнього господарства. Член домашнього господарства, який залишає економічну територію, але протягом певного обмеженого проміжку часу повертається назад, продовжує бути резидентом, навіть якщо такі поїздки систематичні. Тому до категорії "резиденти" належать:

-  мандрівники, тобто особи, які залишають економічну територію на обмежений строк у справах, для відпочинку, поліпшення здоров'я, підвищення освіти, з релігійних та інших мотивів;

-  особи, які працюють деякий час на економічній території, що відрізняється від тієї, де знаходиться домашнє господарство, до якого вони належать;

-  працівники, які тимчасово працюють в іншій країні, а потім повертаються до свого домашнього господарства (прикордонні працівники, персонал міжнародних організацій, який працює в анклаві; персонал іноземних посольств, консульств та ін., який наймається на місці, екіпажі кораблів, повітряних суден та іншого пересувного обладнання, що частково або повністю використовується поза економічною територією).

Часом реєстрації операції вважається той день, коли здійснено зарахування відповідної суми коштів на кореспондентський рахунок або її списання.

Платіжний баланс базується на принципах бухгалтерського обліку: кожна економічна операція має подвійний запис — за кредитом однієї статті та дебетом іншої. Це правило свідчить про те, що більшість економічних операцій за суттю є обміном економічними цінностями. У зв'язку з тим, що кожна угода реєструється два рази, підсумковий результат має бути взаємно врівноважений, а чисте сальдо всіх угод дорівнювати нулю. У разі безоплатного надання економічних цінностей (товарів, послуг або фінансових активів) для висвітлення цієї операції подвійним записом запроваджується особлива стаття "трансферти".

Різниця між кредитовими та дебетовими проводками, що виникає в результаті часових та вартісних розбіжностей, називається "чисті помилки та упущення". Ці показники подано у відповідній балансуючій статті "Помилки та упущення".

 

 

2.Принципи складання і структура платіжного балансу

 

Відповідно до Керівництва МВФ платіжний баланс складається з двох великих розділів:

1) балансу поточних операцій (current account balance) і

2) балансу руху капіталу та фінансових ресурсів (capital and financial account).

Поточними є операції з товарами, послугами, доходами та поточні трансферти. Капітальні операції пов'язані з інвестиційною діяльністю і є операціями з активами та зобов'язаннями.

Всі операції, що враховуються в платіжному балансі, поділяють на платежі, обміни, трансферти, міграцію, умовно-розрахункові операції, операції із зміни вартості, рекласифікацію претензій і зобов'язань.

Відповідно до Керівництва кредитові проводки оформляються за: а) реальні експортні ресурси; б) фінансові елементи, що відображують скорочення іноземних активів або збільшення пасивів. Дебетові проводки реєструються за: а) реальні імпортні ресурси; б) фінансові елементи, що відображують збільшення активів або зменшення пасивів. Отже, для активів знак "плюс" (кредит) означає зменшення вкладень, а "мінус" (дебет) свідчить про їх збільшення. На противагу цьому для пасивів знак "плюс" означає збільшення, а "мінус" — зменшення.

Звичайно публікуються схеми балансу за повною (детальною) структурою, в агрегованому вигляді та в аналітичній формі.

Агрегований баланс складається за такою схемою:

A. Баланс поточних операцій.

B. Прямі інвестиції та інший довгостроковий капітал.

C. Інший короткостроковий капітал.

D. Помилки та упущення.

E. Надзвичайне фінансування.

F. Зобов'язання, що утворюють валютні резерви іноземних
офіційних органів.

G. Резерви.

Баланс поточних операцій складається із торговельного балансу, балансу послуг, доходів від закордонних інвестицій та платежів за ними і односторонніх переказів за такою формою:

А. Баланс поточних операцій:

експорт товарів

імпорт товарів

Разом: торговельний баланс

Надходження від реалізації послуг

Платежі за одержані послуги

Доход від іноземних інвестицій

Платежі за іноземними інвестиціями

Односторонні перекази:

приватні

державні

Разом: баланс за платежами та надходженнями від послуг.

Платіжний баланс складається управлінням платіжного балансу Національного банку України на основі інформації, яку подають до НБУ Держкомстатистики, Держмитком, Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі, Державна податкова адміністрація, банки та інші організації й установи.

Уповноважені банки, що мають ліцензію на здійснення діяльності з іноземною валютою, рахунки в іноземних банках або рахунки іноземних банків-кореспондентів і працюють з готівковою валютою, подають Національному банку звіт за формою 1-БП.

Форма 1-БП заповнюється за кожною валютою, за якою відкрито "ностро"-рахунок у закордонному банку або "лоро"-рахунок банку нерезидента в українському банку, а також за кожним зарубіжним партнером. Якщо "лоро"-рахунок банку нерезидента відкрито у національній валюті, операції на цьому рахунку також підлягають звітуванню. Для кожного кореспондентського рахунку банку заповнюється окрема форма. Залежно від його характеру сальдо на початок періоду занотовується у вимоги або зобов'язання банку. Так само заповнюється і сальдо на кінець періоду. При цьому потрібно, щоб сальдо на кінець періоду у формі 1-ПБ відповідало даним бухгалтерської звітності та обов'язково збігалося із залишками на початок наступного звітного періоду.

Про рух коштів на кореспондентських рахунках інформація подається за всіма операціями по кредиту та дебету. Для кодування операцій згідно з класифікацією статей платіжного балансу банк використовує перелік кодів. Дані відображають так: для "ностро"-рахунків — надходження коштів за кредитом, за дебетом — їх вибуття, для "лоро"-рахунків: за кредитом — кошти сплачені (вибуття з рахунку), за дебетом — надходження коштів на рахунок.

Операції, зміст яких полягає в переміщенні коштів між не-резидентськими рахунками, відкритими в одному українському банку, або між нерезидентськими рахунками в різних українських банках, мають розглядатися як нейтральні операції для платіжного балансу.

Операції за рахунками в іноземній валюті між клієнтами-резидентами українських банків, а також неконверсійні, неторговельні операції, операції з купівлі-продажу валюти як на УМВБ, так і поза її межами та ін. також вважаються нейтральними. Такі операції мають бути внесені до звіту за формою 1-ПБ з кодами, передбаченими для нейтральних операцій.

Різновидами нейтральних операцій можуть бути, наприклад, такі:

1. Український банк А одержав на свій закордонний кореспондентський рахунок кошти на користь українського банку Б. У такому разі банк А (посередник) звітує за формою 1-ПБ як за нейтральну операцію за кредитом (одержання коштів із-за кордону) та дебетом (перерахування коштів банку Б) з поясненням, від якого банку одержана та в який банк переслано кошти. Комісійна винагорода має бути виділена окремою операцією.

Банк Б, отримавши цей платіж, кодує його згідно з класифікатором операцій платіжного балансу, вказує країну, звідки він отриманий, а в поясненні зазначає характер операції і обов'язково найменування банку-посередника. У цій операції можуть брати участь три і більше банків, однак посередники завжди звітують як за нейтральні операції.

2. Український банк Б має рахунок в іншому українському банку А, і банк А одержує на свій рахунок в іноземному банку (або відповідно списує з нього) кошти для банку Б. Тоді банк А звітує про такі операції як за власні, а саме за кодами операцій платіжного балансу, вказуючи країну, звідки отримано або куди надіслано переказ.

3. При перерахуванні коштів з одного кореспондентського рахунку українського банку на інший рахунок цього банку (поповнення кореспондентського рахунку) операція безумовно вважається нейтральною.

І в цьому, і в попередньому випадках у формі 1-ПБ зазначається назва кореспондентського рахунку, звідки отримано кошти, або куди їх перераховано.

4. При розрахунках між двома українськими банками, проте за умови, що клієнтом одного з банків є фірма-нерезидент, операція за стандартною класифікацією платіжного балансу кодується банком клієнта-резидента. Банк клієнта-нерезидента звітує про таку операцію за кордон як за нейтральну операцію і обов'язково вказує назву банку, з якого надходять чи в який надсилаються кошти.

Експорт та імпорт товарів відображено в платіжному балансі на момент переходу права власності від нерезидентів до резидентів (або навпаки) за ринковими цінами. У більшості випадків це означає, що для оцінки операцій використовують контрактні ціни або ціни, що фактично мали місце при здійсненні операцій.

При складанні балансу поточних операцій до даних Держкомстату додаються поправки та дорахунки згідно з методологією складання платіжного балансу. Найвагомішою складовою цих дорахунків (10% від обсягів експорту та 17% від обсягів імпорту товарів, розрахованих Держкомстатом) є неформальна торгівля. Неформальна торгівля складається з неврахованого імпорту та неорганізованого роздрібного зовнішньоторговельного товарообігу.

 

Задача

Поточні значення валютних курсів складають:

GBP/USD=l,5550-l,5585;

EUR/USD=0,9950-0,9965.
Процентні ставки на міжбанківському ринку позичкових капіталів становлять:

по депозитах у GBP - 2,5 %;

по кредитах у GBP - 3,5 %;

по депозитах у USD - 4,0 %;

по кредитах у USD - 4,5 %;

по депозитах у EUR - 5,0 %;

по кредитах у EUR - 6,0 %;

Термін форвардної угоди становить 3 місяці.

Визначити:

1.  Поточне значення крос-курсу GBP/EUR.

2.  Курси "аутрайт" GBP/USD та EUR/USD.

3.  Форвардний крос-курс GBP/EUR та EUR/GBР.

Рішення

Визначимо поточне значення крос-курсу GBP/EUR.

Поточне значення крос-курсу GBP/EUR=1,5628-1,5640

Форвардний курс відрізняється від поточного на величину форвардної маржі (премія чи дисконт). У професійній термінології для визначення форвардного курсу використовують курс "аутрайт" (outright). Це означає, що покупець хоче у майбутньому купити певну суму валюти (або продавець — продати) без проведення додаткових операцій чи укладення додаткових угод. Цей термін застосовують з метою уникнення плутанини в розумінні умов форвардної операції, якщо йдеться про одну просту форвардну операцію на відміну від складнішої комбінації, пов'язаної з одночасним здійсненням строкової та поточної операцій (операції "своп").

Показник розміру форвардної премії (П) чи дисконту (Д) можна подати у вигляді формули. Для розрахунку премії чи дисконту за визначення курсу "аутрайт" на купівлю валюти вона буде такою:

Для GBP/USD:

Для EUR/USD:

де П(Д)_куп — премія (або дисконт) для форвардного курсу купівлі певної валюти;

К_с.куп — спот-курс купівлі певної валюти;

С_д.в — відсоткова ставка за міжбанківськими депозитами для валюти котирування;

С_кр.б — відсоткова ставка за міжбанківськими кредитами для базової валюти (база котирування);

Т — термін у днях, на який розраховується форвардний курс.

Премію (дисконт) валютного курсу "аутрайт" на продаж валюти можна розрахувати за формулою:

Для GBP/USD:

Для EUR/USD:

де П(Д)_пр — премія (дисконт) для форвардного курсу на продаж певної валюти;

К_с.пр — спот-курс продажу валюти;

С_кр.в — відсоткова ставка за міжбанківськими кредитами для певної валюти;

С_д.б — відсоткова ставка за міжбанківськими депозитами для базової валюти.

Тоді курс "аутрайт" на купівлю чи продаж валюти можна визначити так:

Для GBP/USD: К_ф.куп = К_с.куп + П(-Д) = 1.5550 – 0.0077 = 1.5473

Для EUR/USD: К_ф.куп = К_с.куп + П(-Д) = 0,9950 +0,0012 = 0,9962

К _с.куп — спот-курс на купівлю валюти;

 П — премія;

Д — дисконт;

Для GBP/USD: К_ф.прод = К_с.прод + П(-Д) = 1.5585 – 0.0019 = 1.5566

Для EUR/USD: К_ф.прод = К_с.прод + П(-Д) = 0,9965 + 0.0049 = 1.0014

К_с.прод — спот-курс на продаж валюти.

Список літератури

 

1.  Арчакова, О. Деякі особливості національного регулювання валютного ризику [Текст] / О. Арчакова // Финансовые риски. - 2007. - N 2. - C.67-73

2.  Бездітко, Ю. М. Валютне регулювання [Текст] : навчальний посібник / Ю. М. Бездітко, О. О. Мануйленко, Г. А. Стасюк. - Херсон : Олді-плюс, 2004. - 272 с.

3.  Валютне регулювання [Текст] : навчальний посібник / Ю. М. Бездітко, О. О. Мануйленко, Г. А. Стасюк. - Херсон : Олді-плюс, 2004. - 272 с.

4.  Віднійчук-Вірван, Л.А. Міжнародні розрахунки і валютні операції [Текст] : навчальний посібник / Л. А. Віднійчук-Вірван. - Львів : Магнолія 2006, 2007. - 214 с.

5.  Дзюблюк, О.В. Валютна політика [Текст] : підручник / О. В. Дзюблюк. - К. : Знання, 2007. - 422 с.

6.  Михайлів, З.В. Міжнародні кредитно-розрахункові відносини та валютні операції [Текст] : навчальний посібник / З. В. Михайлів, З. П. Гаталяк, Н. І. Горбаль ; Мін-во освіти і науки України, Нац. ун-т "Львівська політехніка". - Львів : Львівська політехніка, 2004. - 244 с.

7.  Плахіна, І. В. Правове положення валютних бірж у системі юридичних осіб приватного права України [Текст] / І. В. Плахіна // Держава і право. - 2006. - N 3. - C.294-301

8.  Поєдинок, В.В. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності [Текст] : навчальний посібник / В. В. Поєдинок ; Мін-во освіти і науки України. - К. : Юрінком Інтер, 2006. - 288 с.

9.  Про систему валютного регулювання і валютного контролю [Текст] : декрет / Україна. Кабінет Міністрів. - [Б. м. : б. и.], 1993. - Б. ц.

10.  Ринок фінансових послуг [Текст] : навчально-методичний посібник / Держ. вищий навчальний заклад "УАБС НБУ", Каф-ра фінансів ; сост. В. Л. Пластун. - Суми : УАБС НБУ, 2007. - 166 с.

11.  Руденко, Л.В. Міжнародні кредитно-розрахункові та валютні операції [Текст] : підручник / Л. В. Руденко. - Вид. 2-ге, перероб. і доп. - К. : ЦУЛ, 2007. - 632 с.

12.  Хомутенко, В.П. Фінанси зовнішньоекономічної діяльності [Text] : навчальний посібник / В. П. Хомутенко, В. В. Немченко, І. С. Луценко. - К. : ЦУЛ, 2009. - 474 с.