Бабезіоз собак

МІНІСТЕРСТВО ТА НАУКИ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНО-ЕКОНОМІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ
ІНСТИТУТ БІОТЕХНОЛОГІЇ ТА ЗДОРОВ’Я ТВАРИН
ФАКУЛЬТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

Кафедра паразитології та інвазивних хвороб тварин

КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни: «Паразитологія та інвазивні хвороби»

БАБЕЗІОЗ СОБАК

Виконала:
студентка 4 курсу,
групи ВМ-3-12
Олексієнко А.О

Дніпропетровськ
2015

Схема клінічного дослідження тварини

1. Поперердні відомості про хвору тварину:
1.1 Реєстрація тварини;
1.2.Збір анамнезу;
2. Власні дослідження(стан хворої тварини на початку спостереження за нею-status praesens).
2.1.Дослідження загального стану тварини
2.1.1. Визначення габітусу тварини
2.1.2. Дослідження видимих слизових оболонок
2.1.3.Дслідження волосяного(шерстного) покриву,шкіри і підшкірної клітковини
2.1.4. Дослідження лімфатичних судин
2.1.5. Вимірювання температури тіла
2.2 Дослідження окремих органів і систем
2.2.1 Дослідження Серцево-судинної системи.
2.2.2. Дослідження системи дихання
2.2.3. Дослідження системи травлення

2.2.4Дослідждення сечостатевої системи
2.2.5Дослідження нервової системи
2.2.6 Дослідження системи крові і кровотворення
2.2.7 Дослідження органів кровотворної системи
2.2.8 Дослідження стану обміну речовин в організмі тварин

1. Попередні відомості про тварину

1.1. Попередні відомості про тварину

Вид: собака;

Стать: сука;

Вік: 8 міс.;

Порода: Аляскінський маламут;

Маса: 32кг;

Кличка : Майя;

1.2. Анамнез (Anamnesis)

Анамнез життя (Anamnesis vitae) :
Пес утримується у приватному секторі, у вол'єрі. Ведеться постійний догляд за шерстю та шкірою: вичісування, обробка проти кліщів та бліх; кожні пів року проводиться дегільмінтизація. Собаку годують 2 рази в день- після ранкової та вечірньої прогулянки. До раціону входить: крупи пшенична та гречана, м'ясо, овочі,кістки ВРХ, вітамінний комплекс. Доступ до води вільний, напування водою зі скважини.

Анамнез хвороби(Anamnesis mоrbi)

Дата захворювання:28.09.15;
Ознаки хвороби:
Умови при яких захворіла тварина:
Дослідження тварини та складання анамнезу проводилось методом опитування розпитування.

2. Власне дослідження тварини

2.1 Загальне дослідження

2.1.1 Габітус тварини
Положення тіла у просторі( досліджувалось методом спостереження): природнє, добровільне.
Вгодованість( досліджувалась за допомогою методу бимануальної проникаючої пальпації): задовільна;

Будова тіла( метод огляду): правильна.
Конституція: ( за П.Н Кулішовим) Міцний тип;
Темперамент ( метод спостереження): жвавий;
Норов( метод спостереження): добрий

2.1.2 Слизові оболонки
Слизові оболонки досліджують методом огляду и поверхневої пальпації( припухання слизових оболонок, цілісність слизових оболонок)

Колір слизових оболонок( які досліджували) і склери: Кон'юктива бліді, склера бліда, слизова оболонка носа і ротової прожнини анемычні, злегка жовтушні.
Виділення слизових оболонок: з носа- не має.
Вологість слизових оболонок( які досліджували) і склери: секреція носа- майже відсутня, секреція рота - у нормі.
Виділення слизових оболонок: витікання з носа выдсутні, кон'юнктива мутна.
Припухання слизових оболонок: Відсутнє.
Нашарування на слизових оболонках: Відсутнє;
Цілісність слизових оболонок і склери: Цілісність не порушена.
2.1.3 Волосяний покрив та шкіра
Дослідження волосяного поркриву та шкіри відбувається методом огляду та поверхневої пальпції.

Шерсть: міцна, не ламка, плотно утримується, блискуча, добре прилягає до шкіри; згідно даної пори року підпушок відсутній; аллопецій, сидини не виявлено.
Колір шкіри: блідий;

Запах шкіри: спецефічний;
Вологість шкіри: незначна.
Еластичність шкіри: Шкіра еластична.Будудчі зібраною у складку відчувається плотною, тугою, а після розжимання пальців швидко розправляється і приймає попереднє положення.
Температура шкіри: підвищенна.
Поверхня шкіри: гладенька.
Цілісність шкіри( їх характер та локалізація): Шкіра цілісна, без подряпин, та ушкоджень. Виявлено шляхом зовнішнього огляду.
Наявність вісипів( їх локалізація): Висипи відсутні.

Підшкірна клітковина
Досліджується методом огляду та поверхневої пальпації.

Ступінь розвитку: Підшкірна клітковина добре виражена.
Інші патологічні зміни шкіри(характер, локалізація): патологічних змін шкіри не виявлено.

2.1.4 Лімфатичні вузли
Досліджуються методом огляду, та поверхневої та глибокої пальпації.

Назва,форма,та розмір кожного лімфатичного вузла який досліджували: предлопаткові і колінної складки- витягнуті, овальні(3-4 см.)-збільшені.;підчелюсні- круглі(2,5-3см)-збільшені.

Поверхня кожного лімфатичноговузла, котрий досліджувався: у всіх гладкий характер поверхні. Данні визначаютьсяза допомогою пальпації.
Рухливість кожного лімфатичного вузла, що досліджували: усі лімфовузли є рухливими.
Консистенція кожного лімфатичного вузла, який досліджували: пружні, с гладким характером поверхні.
Болючість кожного лімфатичногго вузла, котрий досліджували: при пальпації наявна незначна болючість.
Темпертаура над кожним з досліджуваних лімфатичних вузлів: незначне підвищення загальної температури.

Аналіз змін: Виявлено збільшення лімфатичних вузлів, та незначне підвищення місцевої температури.

2.2 Дослідення окремих систем та органів

2.2.1 Серцево-судинна система
Дослідження проводиться методом огляду, пальпації поверхневої та глибокої, та перкусії опосередкованої.

Серцевий поштовх
Досліджують за допомогою огляду і пальпації

Локалізація:лЛокалізується в 5 міжребір'ї, нижче середины нижньої третини грудної клітини (краще виражений з ліва)
Сила: помірної сили;
Характер: ритмічний;
Поширеність:на ширину двох пальців навколо, від краю серця.

Перкусійні межі серця( верхня, задня і методика їх визначення)

Перкусія серця: 3-6 ребро. Нижня границя-грудна кістка, верхня границя лапаточно -плечовий сустав;
Визначаємо методом опосередкованої перкуссії, за допомогою плессиметра та перкуссійного молоточка.

Ділянка відностної та абсолютної тупості: абсолютна тупість в 4-6 межребір'ї, передня границя її починається від средини грудної кістки паралельно каудальному краю 4 ребра.Йде відвісно до реберних симфізів, а дорсальна границя в 5 межребір'я горизонтально і досягає 6-го межреберного проміжка, утворюючи криву, вигнуту назад; кудально вона без різкої гарниці в зону печінкового притуплення, а з середньої лінії грудної кістки в правостороннє серцеве притуплення в 4-м межребер'ї дорсального верхнього краюгрудної кістки при цьому утворюється одно суцільна зона притуплення на вентральному участку грудної клітини, добре визначаюча в сидячому положенні.

Аускультація серця
Проводиться методом аускультації. Існує пряма і опосередкована( фонендоскоп).

ТОНИ СЕРЦЯ

Частота серцевих скорочень( за 1 хв.): 70 уд /хв;

Сила( 1і 2 тонів): 1 тон- громкий, 2 тон -менш громкий;

Висота(1 і 2 тонів): 1 тон- нижче по тембру, 2 тон- вище;
Чіткість (1 і 2 тонів): чіткі, без змін.
Ритм(1 і 2 тонів): пауза між першим і другим тоном коротка, а між другим і першим- в два рази довша.
Зміни тонів: не спостерігаються.

Пункти найкращо чутності тонів і шумів серця( міжреберний проміжок та рівеь по відношеню до лінії плечового суглобу):
Пункти найкращої чутності у собак розташовані в наступному порядку:проєкція двостулкового клапана — в5- му межребір'ї зліва; проекція аортального отвору — у 4-му міжребір'ї зліва, безпосередньо під лінією лопатково-плечового суглобу; проекція трьохстулкогвого клапана знаходиться в четвертому міжребір'ї справа, а висоті кріплення ребер до грудної кістки.

Наявність ендокардіальних та перекардіальних шумів(локалізація шумів, описати їх характер): Внутрішньосерцевих( органічні, функціональні, систолічних) та внесерцевих шумів не почуто.

ЕЛЕКТРОКАРДІОГРАММА(хар-ка, аналіз)
Електрокардіограммма виконується в 3-х відведеннях.При аналізі кардіограмі потрібно гарно виміряти зубці та інтервалі у всіх трьох вимірах стандартного відведення. звертають увагу на форму зубця Р, комплекса QRS і T,враховують розташування інтервала S–Т отвідносно ізоелектричної лінії і визначають напрям ізоелектричних осей QRS и Т.

Особливістю кардіограми собакиє наявність негативного зубця Т, частіше всього у всіх формах стандартного відведення.

СУДИНИ(артерії, на яких досліджується пульс даної тварини лат. назвою) на бедренній артерії досліджуеється пульс .

Частота пульсу уд\хв. :132 удари\хв. ( визначалась за допомогою сфигмографа)

Ритм пультсу: ритмічний;

Величина пульсу

Ступінь наповнення: середня;

За напруженням стінки артерії: помірно напружені.

Форма пульсу:рівномірний;

Висота артеріального тиску( максимальний, мінімальний, пульсовий, на якій артерії і як вимірювали): у нормі, 168 мм. рт. ст. закріплювали манжету на предпліччі пса.

ВЕНИ

Наповнення вен: помірне;
Еластичність вен: еластичні;

Венний пульс( на якій вені досліджується, методика визначення): досліджується на яремній вені, визначаємо за допомогою флебографії.
Аналіз виявлених змін: при дослідженні серцево-судинної системи: патологічних змін не виявлено.

2.2.2 СИСТЕМА ДИХАННЯ

НОСОВЕ ВИТІКАННЯ

Носові витікання відсутні.

ВИДИХУВАНЕ ПОВІТРЯ
Досліджувалось методом огляду та спостереження.

Запах повітря: без запаху;

Сила струменя повітря: помірна;

Температура видихуваного повітря: гаряче;( досліджувалось методом поверхневої аускультації)
Патологічні шуми при диханні: патологічні шуми не спостерігаються. ( досліджувались методом аускультації опосередкованої та безпосередньої)

Зміни голосу: не спостерігається;

НІЗДРІ
Досліджувались методом огляду.
рухливість при вдиху та видиху: шкіра ніздрів рухлива,
Носові отвори: зміни конфігурації не виявлено, симетричні.

СЛИЗОВА ОБОЛОНКА НОСОВОЇ ПОРОЖНИНИ
Досліджувалась методом огляду та поверхневої пальпації.

Колір: бліда;

Влогість: суха;
Висипи: не має;
Цілісність: Цілісна;
Нашарування: Відсутні;
Припухання: відсутні;

ДОДАТКОВІ ПОРОЖНИНИ НОСА
Досліджувались методом огляду поверхневої пальпації, та беспосередньої перкусії.
Назва пазух:гайморова пазуха (sinus maxillaris),лобна пазуха (sinus frontalis);

Симетричнвсть:симетричні;
Стан кісток над додатковими порожнинами: кісткова основа міцна;
Температура шкіри над додатковими порожнинами: підвищення місцевої температури не виявлено;
Болючвсть: відсутня;
Перкусійний звук: звук коробковий, що свідчить про відсутність ексудату.

РЕНТГЕНОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОДАТКОВИХ ПОРОЖНИН НОСА

Ділянка і метод дослідження: це додатковий метод дослідження;

Рентгенівська картинка:темні тіні і полоси відсутні.

ГОРТАНЬ ТА ТРАХЕЯ
Дослідження проводилось методами: спостереження, поверхневої пальпації, огляду, аускультації опосередкованної.

Положення голови та шиї: фізіологічне, не вимушене;

Припухлості і набряки тканини в ділянці гортані та трахеї( описати їх характер): відсутні;

Болючість: відсутня;
Деформація хрящів: не деформавані;

Результати внутрішнього огляду гортані( стан слизових оболнок: м'якого піднебіння,надгортпанника, голсових щілин, зв'язок( метод огляду): слизові оболонки в нормі, м'яке піднебіння в тонусі ;

Результати аускультації гортані: улавлюється шум гортанного стуку, без патологічних шумів, хрипів не виявлено.
Трахіальне дихання: помірне;

ЩІТОПОДІБНА ЗАЛОЗА
Дослідження проводилось методом бимануальної глибокої пальпації.

Розміри: 2-2,5 см в довжину 0,4-0,6 см завширшки.
Поверхня: гладенька.
Консистенція: пружна;
Рухливість: відносно рухлива;
Болючість:відсутня.

КАШЕЛЬ
Дослідження проводилось методом спостереження, та глибокої пальпації.

Відсутній;
Штучно визваний кашель: викликають при стискані перших кілець трахеї. Короткочасний, одноразовий після стискання.

ГРУДНА КЛІТКА(Thorax)
Дослідження проводилось методом огляду, поверхневої пальпації, та проникаючої пальпації.

Симетричність: не змінена, симетрична;
Форма: помірно звужена до останніх ребер.
Цілісність ребер і межреберних м'язів: цілісність не порушена;
Болючість: відсутня;
Температура: місцева температура не відрізняється від температури навколишніх тканин;

ДИХАЛЬНІ РУХИ
Дослідження проводились методом огляду, спостреження.

Частота: 38рухів за хв.
Глибина дихання:поверхневе;
Симетричність: симетричні;
Тип дихання:бронхіальне;
Ритм дихання та його порушення: прискорене.
Наявність і хар-р задишки: наявна;

ПЕРКУСІЯ ГРУДНОЇ КЛІТКИ
Проводилась методом опопсередкованої перкусії.
Перкусійні межі легень:Перкусійні границі легень: задняя границя перкусійного поля перетинає лінію маклока в 11 міжребір'ї лінію седалічного бугра в 10 міжребії, лінію лопатка - плечовогосуглоба в 8 межребір'ї
Характер перкусійного звуку:ясний легеневий;
Предлопаткове місце перкусії легень: передня межа легень іде паралельно гребню лопатки у самого хребта переходить у верхню межу.
ДИХАЛЬНІ ШУМИ
Дослідження проводилось методом опосередкованої аускультації.

Везикулярне дихання : Вислуховується лише на грудній клітині, на фазі вдоху і в начальному єтапі видоху. Може вислуховуватись як змішаний (везикулобронхіальний) у лопатоковій зоні. Інтенсивне та різке, подібне за характером до бронхіального.
Бронхіальне фізіологічне дихання: вислуховується у виді змішаного в предлопатковій області, тільки на фазі видоху.

ПАТОЛОГІЧНІ(ДОДАТКОВІ) ШУМИ
Дослідження проводилось за допомогою опосередкованої аускультації.
Відсутні

РЕНТГЕНОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ГРУДНОЇ КЛІТИНИ

Ділянка і метод дослідження:не проводилось.

Аналіз зміни при дослідженні дихальної системи: прискорення дихання, сухість слизових оболонок носової порожнини, блідість слизових оболонок носа та роту.

2.2.3. Система травлення

Дослідження проводилось методом спостереженя.

Апетит: відсутній;
Спрага: посилена;
Прийом води та корму твариною: не охоче;
Жування: не можливо дослідити.
Скрегіт зубами: відсутній;
Чавкання: відсутнє;
Ковтання: вільне, не порушено.
Відригування: відсутнє.
Блювання: періодичне;

РОТОВА ПОРОЖНИНА (cavum oris)
Дослідження проводилось методом огляду, спостереження.

Стан губ, щік, ротової щілини:отовий отвір затулений, губи зімкнуті,
Слинотеча:дсутня;
Запах з ротової порожнини: спецефічний;

СЛИЗОВА ОБОЛОНКА РОТА
Дослідження проводилось методом огляду, та поверхневої пальпації.

Колір:Бліда;
Вологість:помірно волога;
Щільність:без подряпин, ран, припухань.
Нашарування:відсутні;
Стан твердого піднебіння:в нормі.

ЗУБИ (dentes)
Дослідження проводилось за допомогою огляду та поверхневої пальпації.
Розміщення( прикус):правильний, симетричний.
Колір: білі, з молочним відтінком.
Болючість : відсутня;
Правильність стирання зубів: звичайна;
Хитання зубів: не виявлено;
Цілісність зубів: в нормі;
Флюороз, карієс: не виявлено;

Язик (lingua)
Дослідження проводились методом огляду,та поверхневої пальпації.

Розмір язика: нормальний, вільно поміщаться у ротовій порожнині.
Нашарування на язиціІ:відсутні;
Рухливість язика:вільні рухи;
Цілісність язика: пошкоджень, нашарувань не виявлено.
Щільність язика: щільний;

Глотка(pharynx)
Дослідження проводилось методом огляду та поверхневої пальпації.

Положення голови та шиї: фізіологічно невимушене положення
Припухання в області глотки:відсутні;
Чутливість глотки: безболісна.
Місцева температура: не відрізняється від температури навколишніх тканин.
Внутрішній огляд глотки:слизова оболонка глотки та мигдалики рожевого кольору, без припухлостей та почервонінь, досліджують методом огляду, пальпаці.

Стравохід(œsóphagus)

Дослідження проводилось методом огляду і поверхневої пальпації.
Проходження корму по стравоходу: не можливо дослідити;
Наявність припухання:відсутнє.
Болючість стравоходу: відсутня.
Наявність сторонніх тіл у стравоході: не виявлено.
Місцева температура: не перевищує температуру навколишніх тканин.

Зондування стравоходу
Не проводилось на данній тварині.

РЕНТГЕНОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ГЛОТКИ ТА СТРАВОХОДУ

Ділянка і метод дослідження: в нормальному стані трахіальна трубка складно продивляється на рентгенограмі, тому корм, повітря або вода роблять його більш контрастним на знімку. Стандартними позиціями для рентгенографії стравоходу та глотки є вентродорсальна і права латеральна. Оскільки при дорсальній позиції стравохід часто прикривається хребтом потрібно проведення додаткової рентгенографії зі зміщенням тварини на правий бік приблизно на 15 * від горизонтальної осі.

ЧЕРЕВО(peritoneum)
Дослідження черева проводилось методом огляду, поверхневої пальпації, та глибокої пальпації.
Величина і форма черева: черево нормальної форми, не здуте, форма- округла.
Симетричність черева: семетричне.
Чутливість черева: помірно чутливе.
Температура в ділянці черева:не відрізняється від навколишніх тканин;
Тонус черевних м'язів: м'язі в тонусі.
Наявність травм: травми відсутні.

ШЛУНОК (gaster)
Досліджувався методом огляду, пальпації, перкусії.
Огляд ділянки шлунка: в лівому підребер'ї;
Пальпація в ділянці шлунка: шлунок пустий, болючості не виявлено.
Перкусія ділянки шлунка: звук притуплено тимпанічний.
Стан міжреберних проміжків у верхній частині грудної клітки: пошкоджень и припухлостей не виявлено.

ЗОНДУВАННЯ ШЛУНКУ

Не проводилось

РЕНТГЕНОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ШЛУНКУ

Не проводилось.

КИШЕЧНИК (intestinum)
Дослідження проводилось методом глибокої пальпації, опосередкованої перкусії, та опосередкованої аускультації.
Пальпація черевної стінки:сильно чутлива, рухлива, в тонусі.
Болі: наявні.
Розміщення тонкого кишечника: починається на рівні 12-го ребра, а дорсо-латерально межує з товстим відділом кишечника. Займає праву половину брюшини.
Розміщення товстого кишечника: займає ліву порожнину.
Перкусійний звук тонкого кишечника та йго характер:Тупий обо притуплений;
Перкусійний звук товстого кишечника та його харарктер: тимпанічний;

РЕНГЕНОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КИШЕЧНИКУ

Не проводилось.

КИШЕЧНИК (intestinum)
Дослідження проводилось методом глибокої пальпації, опосередкованої перкусії, та опосередкованої аускультації.
Пальпація черевної стінки:болісно- чутлива, рухлива, в тонусі.
Болі: наявні.
Розміщення тонкого кишечника: починається на рівні 12-го ребра, а дорсо-латерально межує з товстим відділом кишечника. Займає праву половину брюшини.
Розміщення товстого кишечника: займає ліву порожнину.
Перкусійний звук тонкого кишечника та йго характер:Тупий обо притуплений;
Перкусійний звук товстого кишечника та його харарктер: тимпанічний;

РЕНГЕНОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КИШЕЧНИКУ

Не проводилось.

КАЛ
Дослідження проводилось методом огляду, спостереження.

Кількість калу за добу:Помірна.
Форма калу: не оформлений;
Консистенція: рідка;
Колір:коричньовий з домішками жовчі;
Запах: не приємний;
Домішки: жовч;
Перетравлення корму: не перетравлений;

Хімічне дослідженя: кислотність 6,8; незмінний білірубін, білок- відсутній, кров- відсутня;

РЕКТАЛЬНЕ ДЛОСЛІДЖЕННЯ
Дослідження проводилось методом огляду, проникаючої пальпації.

Ступінь напруження сфінктера та анусу: помірний
Наповнення:помірне;
Характер слизової оболонки прямої кишки: тепла, помірно волога, без дефектів.
Результати пальпаціїпрямої кишки: потовщень не виявлено.
Результати пальпації товстого кишківника: потовщень не виявлено.

ПЕЧІНКА (hepar)
Дослідження проводилось методом глибокої проникаючої пальпапції.
Зовнішня пальпація ділянки печінки:Печінка розташована справа і зліва прилягає до ребірної стінки і розташована майже в центрі в передньому відділі черевної порожнини.Печінка не доступна для пальпації. Не збільшена.
Чутливість печінки: середня чутливість, відчувається лише при больовому натисканні.
Консистенція та стан поверхні печінки: опукла діафрагмальна поверхня, та впукла поверхня що стикається з внутрішніми органами. Помірно пружна.
Ділянка печінкового притуплення, яка визначається при перкусії: Область печеночной тупости занимает справа полосу от 10 до 13 ребра, а слева доходит до 12 ребра.

ЖОВЧНИЙ МІХУР (vesica biliaris)
Дослідження проводилось методом опосередкованої перкусії, та глибокої пальпації.

Розміщення:розміщується в глибокій борозні між квадратною і правою медіальною долями печінки.
Больова реакція при пальпації та перкусії: відсутня.

СЕЛЕЗІНКА ( lien)
Дослідження проводилось методом опосередкованої перкусії, та бімануальної проникаючої пальпації.

Розміри при перкусії: не визначали.
Больова реакція: відсутня.

РЕНТГЕНОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕЧІНКИ, ЖОВЧНОГО МІХУРА,ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ ТА СЕЛЕЗІНКИ

Ділянка і метод дослідження: не проводилось, за відсутністю потреби.

Аналіз виявлених змін: виявлено зміни калу. Фекалії з домішками жовчі

2.2. 4. СЕЧОВИДІЛЕННЯ (mictio)
Дослідження проводилось методом спостереження.

Поведінка і поза тварини при сечовиділенні: природня.
Сила й характерер сечовиділення: поток сечі сильний.
Акт сечовиділення: безболісний.
Частота сечовиділення:помірної частоти (4 рази).

НИРКИ (renes)
Дослідження проводиться меодом бімануальної проникаючої пальпації.

Розміщення: в поперековій частині, по обидва боки від хребта.Права нирка розташована більш краніально за ліву. Досліджуемо за допомгою проникаючої бімануальної пальпації.
Величина нирок: середнього розміру.
Характер поверхні нирок: гладенька поверхня.
Форма нирок:бобоподібна.
Чутливість нирок: помірно чутливі.
Консистенція нирок: плотна.

СЕЧОВОДИ(ureter)
Дослідження проводилось методом глибокої пальпапції.

Товщина: не потовщені.
Прохідність:добра.
Чутливість: помірно чутливі.
Сторонні тіла: відсутні.

СЕЧОВИЙ МІХУР (vesica urinaria)
Дослідженя проводилось методом бімануальної проникаючої пальпації.

Місце знаходження: у брюшній порожнині.
Об'єм: не збільшений
Наповнення: майже порожній.
Тонус стінки і чутливість: стінка в тонусі, помірно чутлива.


УРЕТРА (uretra)
Дослідження проводилось методом огляду, спостреження.

Прохідність: не утруднена.
Стан слизової: не запалена.
Чутливість: чутлива.
Катетеризація: не проводилась.

РЕНТГЕНОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ НИРОК, СЕЧОВОДІВ,СЕЧОВОГО МІХУРА
Не проводилось

ДОСЛІДЖЕННЯ СЕЧІ
ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ СЕЧІ
Досліджувалось органалептичним методом.

Кількість: 200 мл.
Колір: темна.
Прозорість: мутна.
Консистенція: слизувата.
Запах:різкий.
Відносна густина: 1,035 г\мл

ХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СЕЧІ
Якісні проби на білок за методом та їх результати: використовували тест смужки. Реакція на білок -негативна.
Проба на вміст глюкози:
а) якісна за методом та її результати: використовували тест смужки,реа-я на глюкозу негативна.
б)вміст глюкози за методом та її кількість: у нормі реакція на глюкозу негативна.
б)вміст глюкози за методом та її кількість: 1,2 ммоль/л.

Проба на вміст гемоглобіну: метод фарбування осаду сечі, наявний.
Проба на вміст жовчних пігментів та жовчних кислот: Метод визначення- візуаьна тест смужка. Прямий білілрубін- наявний.
Проба на наявність крові та кров*яних пігментів: методом візуальних тест смужок. результат , негативний.
Проба на вміст ацетону: тест смужки. результат негативний.
Проба на вміст индикану: відсутій.
Проба на вміст уробіліногену та уробіліну: візуальні тест смужки. результат: сліди уробіліногену.

МІКРОСКОПІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ СЕЧІ
Дослідження проводилось методом мікроскопіювання.

Неорганізовані осади сечі: кристалічні елементи відсутні.
Організовані осади сечі: еритроцити- не наявні в полі зору;
Лейкоцити: відсутні;
Бактериологічне дослідження сечі: не виявлений слизу;
Аналіз виявлених змін: Зміни виявлено у збільшенні кількості білірубіну у сечі, та наявність прямого білірубіну.

2.2.5. НЕРВОВА СИСТЕМА

СТАН ТВАРИНИ
Дослідження проводилось методом огляду та спостереження.

ЧЕРЕП ( Cranium)
Дослідження проводилось методом огляду та спостереження.
Розміри: природні.
Деформація: не виявлено.
Температура шкіри: не відрізняється від навколишніх тканин.
Больова чутливість: збережена;
Консистенція кісток:тверді.
Перкусійний звук:тупий.

ХРЕБЕТ (Columna vertebralis)
Дослідження проводилось методом поверхневої пальпації.

Чутливість в ділянці хребта: збережена;
Температура шкіри в двлянці хребта: у нормі;
Викривлення: лордози та кіфози відсутні.

ОРГАНИ ЧУТТЯ

Зір:втановлено методом огляду. Зір збережений у нормі.
Стан повік і очних яблук: стан повік і очей в нормі.
Слух: виявлявся метолом спостереження. слух збережений у нормі.
Стан вушних раковин та зовнішнього слухового проходу: не деформовані, в нормі.
Нюх: визначався методом подразнення нюхових рецепторів ласим кормом. В нормі

ЧУТЛИВІСТЬ ШКІРИ
Встановлено методом поверхневої пальпації.

Тактильна:збережена.
Больова:збережена.
Температурна: в нормі.

РУХОВА СФЕРА
Встановлено методом огляду і спостереження.

Тонус м'язів: не втрачений.
Розлад рухової сфери: відсутні.
Судоми: відсутні.
Координація рухів: не порушена.

ПОВЕРХНЕВІ РЕФЛЕКСИ
Холки:полягає у легкому доторкуванні до шкіри холки. Розладів не виявлено, шкіри холки скорочуються.
Черевні:проявляються у потужному скороченні мускулатури пресу при доторкуванні до брюшної стінки. Збережений. В нормі.

Слизових оболонок:

Корнеальний: виявляється заплющуванням вік, при доторкуванні до зіниці. Збережений, в нормі.
Чхальний: виявляється при подразненні слизових оболонок носа. В нормі, Збережений.
Кашльовий: при сдавлюванні перших кілець трахеї. Збережений, в нормі.

ГЛИБОКІ РЕФЛЕКСИ

Колінний: визначаться методом легкого постукування по колінному суглобу, внаслідок відмічається потужне рознинання кінцівки. Збережений в нормі.
Ахілового сухожилку: визначається методом одночасного сгинання подошви після удару по ахіловому сухожилку, як наслідок спостерігається слабке розгибання скакального суглоба. Збережений в нормі.

Аналіз змін: патологічних змін при дослідженні рефлексів не виявлено.

2.2.6. ДОСЛІДЖ ЕННЯ КРОВІ

ФІЗИЧНІ ТА МОРФОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ КРОВІ

Техніка взяття крові: Тварину фіксують. Жгутом перетягають лапу, вище місцявзяття крові. Для взяття крові вистригають шерсть навпроти підшкірної вени предпліччя. Місце взяття крові дезинфіують спиртом. В шпритц набирають розчин гепарину ( для того, щоб кров не звернулась), потім проколюють вену і наповнюють не менше 1 мл.
Відносна щільність крові:
Швидкість зсідання крові: 24 мм\год. швидкість зсідання крові збільшена.
Ретракція кров*яного згустка: -
Гематокритна величина: 53%
Швидкість зсідання еритроцитів (ШОЕ): 24мм\год.
К-ть еритроцитів в переферийній крові: в нормі.
К-ть лейкоцитів в переферийній крові: 18,0*10^9 л підвищенно.

Лейкограма крові тварини,%

	Базофіли	Еозинофіли	Нейтр.юні	Нейтр.паличко-ядерні	Нейтр.сегменто-ядерні	Лімфоцити	Моноцит
Норма	0-1	3-9	0	1-6	43-71	21-40	1-5
Виявлено	0	4		3	79	48	7

Характеристика лейкограми:Базофіли у крові зустрічаються досить рідко, приймають участь у алергічних реакціях негайного типу. На лейкограмі знаходяться в нормі. Еозенофіли- приймають участь у боротьбі з інвазіями. Еозенофілія( збільшення к-ті еозинофілів): алергічний стан, інвазії, сторонній білок,пухлини. На лейкограмі в нормі. Нейтрофіли- відповідають за запалення в організмі, боротьбу з інфекцією. У діагностиці запалення головну роль грає паличко-ядерний зсув. На представленій лейкограмі спостерігаєио нейтрофілію.Лімфоцити- основні клітини імунної системи, розпізнають чужерідні білки- антигени і знищують їх. На лейкограмі спостерігаться лейкоцитоз, що свідчить про інфекцію в організмі. Моноцити- відповідають за " зутріч" з антигеном і передачу його в сироватці крові: лімфоцитам для формування повноцінної імунної відповіді. На лейкограмі відмічаємо моноцитоз- збільшення к-ті моноцитів, що свідчить про запалення.

БІОХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КРОВІ

Вміст гемоглобіну у крові: 164 (120-180)
Лужний резерв в крові становить: 7,37
Співвідношення білка між окремими фракціями в сироватці крові: розраховується шляхом вирахування із зігільної кількості білка рівня альбумінів.82,4 вище норми.
Вміст каротину та вітаміну А в сироватці крові:
Вміст загального кальцію в сироватці крові: 3,0 ммоль/л;
Вміст неорганічного фосфору: 2,0 ммоль/л;
Вміст глюкози в крові: 5,4 в нормі
Вміст білірубіну в крові: 4,2 ммоль/л; в нормі.

Аналіз результатів дослідження крові: В ході дослідження крові( загального та біохімічного) було виявлено наявність в організмі запалення, на що вказує підвищений рівень паличко-ядерних нейтрофілів, лейкоцитів, моноцитів. З біохімічного дослідження крові на запалення вказує підвищена кількість білка.

ВИСНОВОК

З усіх вищепроведених досліджень всіх органів і систем можемо визначитись с діагнозом досліджуваної тварини, зробити висновок про вдале проведення обстеження тварини. Мета дослідницької роботи була длосягнута. Попередній діагноз при огляді ставився оборежний: цистит на фоні ослаблення імунітету і потрапляння до сечових шляхів та сечоівого міхура інфекції. Після всіх досліджень та лабараторної діагностики діагноз підтвердився.