Призначення і характеристики системи STAREX-TX1

Зміст

Вступ

Основна частина

1.ЦИФРОВА СИСТЕМА КОМУТАЦІЇ STAREX-TX1

1.1 Призначення і характеристики системи STAREX-TX1

Система комутації STAREX-TX1 — електронна система комутації, розроблена фірмою GSIC {Gold Star Information & Communications, LTD), Південна Корея. Вона може використовуватися на всіх рівнях телефонної мережі загального користування (ТфОП) як місцевої, місцевої/вузловий та міжміського станцій. Система STAREX-TX1 також застосовується до цифрової мережі з інтеграцією служб ISDN, інтелектуальної мережі IN і мобільних мережах загального користування PLMN.

STAREX-TX1 має наступні відмітні характеристики:

-гнучкість, що дозволяє легко додавати нові функції;

- поступове розширення комутаційного поля для забезпечення широкосмугового -комутації ISDN;

- мінімізація експлуатаційних витрат і легке оновлення системи;

-велика ємність;

-висока якість обслуговування, висока надійність;

- проста реалізація програмного забезпечення та техобслуговування;

-застосування передової технології волоконної оптики.

STAREX-TX1 дозволяє включати до 120 тис. АЛ і 60 тис. СЛ (каналів). Розроблена за принципом ефективного розподіленого управління, що забезпечує пропускну здатність 26 тис. Ерл і обробку до 1,5 млн викликів у ЧНН. Ступінь концентрації абонентської навантаження може змінюватися в межах від 1:1 до 8:1. Основні технічні характеристики версій системи STAREX-TX1 наведено в табл. 1.1.

Таблиця 1.1. Основні технічні характеристики версій системи STAREX-TX1

Характеристики	Версія системи
	STAREX-TX1S	STAREX-TX1L
Число абонентських ліній, тис.	50	120
Число з'єднувальних ліній, тис.	8	30
(Міжміських станцій тис. каналів)	(15)	(60)
Пропускна здатність, Ерл	7590	26000
Можливості обробки викликів	500	1500
Архітектура комутаційного поля	В-П-В	В-П-В
Ємність(ліній)	16384	65536
Матриця просторового комутатора	16x16	64x64
Канали тимчасового комутатора	8192	8L92
Розрядність керуючого процесора (CPU), біт	32	32
Ємність пам'яті, Мбайт	16	16
Ємність накопичувачів на жорстких дисках, Мбайт	4x300	4x300
Кількість накопичувачів на МЛ	1	3
Кількість портів введення/виведення	8	16
Міжстанційна сигналізація	ОКС № 7, R2	ОКС № 7, R2
Мови	CHILL, АССЕМБЛЕР	CHILL, АССЕМБЛЕР
Система управління базами даних	Реляційна	Реляційна
Послуги ISDN	Базовий, первиний доступ, BAMI	Базовий, первиний доступ, BAMI

STAREX -ТХ1 забезпечує різні функції і широкий діапазон застосування, виконує функції місцевої (крайньої, вузлової, міжміської станції. Віддалений блок ІЗ дозволяє підключити 8192 віддалених абонентів (табл. 1.2).

Таблиця 1.2. Ємність системи STAREX-TX1 і віддаленого блоку RS

Характеристики	STAREX-TX1	RS
Ємність, аналогових абонентських ліній	120000	8192
Ємність, ліній базового доступу ВОІ	25000	2048
Число з'єднувальних ліній	60000	1024
Пропускна здатність, Ерл	26000	430
Продуктивність, число спроб викликів ЧНН	1500000	40000

Комутаційне поле системи базується на архітектурі В-П-В (час-зупинки), складається з трьох складових: часового комутатора TSLU, просторового комутатора S-SW і центрального каналу передачі даних CDLU, що працює по оптичній лінії. STAREX-TX1 має багатопроцесорну архітектуру системи управління, побудовану на 32-розрядних мікропроцесорах широкого використання, гарантуючи високий рівень модульності і надійності. Функції управління розподілені за двома рівнями: процесора високого рівня і процесора низького рівня. Процесор високого рівня, виконує завдання високого рівня, такі як обробка викликів, трансляція номера, управління комутацією, технічне обслуговування та адміністрування систем. Процесор низького рівня, так званий контролер пристроїв (Device Controller, DC), здійснює поточний контроль і аналіз телефонної системи, а також обробку сигналів, які повинні оброблятися в масштабі реального часу. Функціональне рас-розподіли досягається шляхом розподілу функцій на кожен процесор. DC і процесор обробки викликів реалізують свої функції методом розподілу навантаження, що дозволяє нарощувати функції при розвитку системи.

Основні частини STAREX-TX1, такі як основний процесор, контролери пристроїв DC, пристрої міжмережної взаємодії, часовий комутатор, просторовий комутатор і мережеві пристрої синхронізації дублюються або потроюються (потрійна модульна надмірність) для підвищення надійності системи.

1.2 Структура системи STAREX-ТХ1

Система STAREX -ТХ1 складається з підсистем, які забезпечують функціональну модульність і дозволяють системі легко розширюватися і змінюватися (рис. 1.1):

- підсистема комутації ЕЕ — для інтерфейсів АЛ і СЛ;

- підсистема управління С8 — для керування, технічного обслуговування та адміністративність системи;

- підсистема мережі взаємозв'язку В — для мідмережної взаємодії між 88 і С8 і між підсистемами 88.

Мережна синхронізація

АЛ

АЛ

Рис. 1.1. Структурная схема системы STAREX-TX1.

Підсистема комутації 85 виконує функцію розподіленої обробки викликів, підсистема мережі взаємозв'язку К — централізованої обробки викликів, а підсистема управління С8 — централізованого техобслуговування і адміністрування. До складу STAREX -ТХ1 входять одна підсистема С8, і підсистема 18 до 64 підсистем 88.

Підсистема комутації (88). Оскільки підсистема комутації 88 виконує більшість функцій обробки викликів, технічного обслуговування і адміністрування з інтерфейсами АЛ і СЛ, , усіма видами обладнання сигналізації і обробки пакетів, вона має системну горизонтально-розподілену структуру. До неї можуть підключатися до 64 підсистем ЕЕ. Середовище передачі, використовується для зв'язку з підсистемою 18, — оптичний тракт (ВОЛЗ) або коаксіальний кабель (рис. 1.2).

Підсистема мережі взаємозв'язку (18). Розміщена в центрі системи здійснює вза-ємозв'язок між підсистемами 88 або між і СЄ Комутаційне поле побудовано за принципом В-П-В. Просторовий комутатор розміщується в К, а тимчасовий — у 88; 18 виконує групові функції типу трансляції номери, функції управління маршрутизацією і підключення просторового комутатора. Поряд з функціями обробки викликів, створює і розподіляє синхросигнал системи з допомогою власного устаткування мережної синхронізації. Основна функція виконується процесором ЄМР (для систем малої ємності), 18Р і 14ТР (для систем великої ємності).

Підсистема управління (Св). Підтримує функцію технічного обслуговування та адміністрування для всієї системи. Управляє пам'яттю великого обсягу (на гнучкому або жорсткому магнітному диску), а також введенням/виведенням даних від адміністратора, з'єднує канали передачі даних з іншою системою, здійснює технічне обслуговування, тестування і вимірювання, тарифікацію і функції статистики на рівні системи. Основну функцію С8 виконує процесор С8Р (процесор системи управління) для систем малої ємності, ІСР (процесор систем керування введенням/виведення) і ОСР (процесор управління операціями) для систем великої ємності. Процесори здійснює обробку викликів, а контролери ТУС — забезпечують управління декількох пристроїв, для яких не потрібна обробка в режимі реального часу.

Рис 1.2. Структурна схема підключення підсистеми в системі STAREX-TX1
SSP- процесор підсистеми комутації SS

1.3. Апаратне забезпечення

Підсистема комутації SS, залежно від виконуваних функцій і типу підключених ліній підсистема комутації SS (рис. 14.3) підрозділяється на:

- SS-S - підключення АЛ;

- SS-T -підключення СЛ;

- SS-P - комутація пакетів; ,

- SS-7 - обслуговування СКС № 7.

До складу підсистеми SS входять наступні блоки.

Часовий комутатор (TSLU) — розміщується в кожній підсистемі SS, має ємність комутації 8К*1К тимчасових каналів в обох напрямках. Входить до складу модуля TSLM як частина підсистеми SS, і виконує такі функції: комутація тимчасових каналів TST, концентрація навантаження, обробка сигналізації, автоінформатор/конферент зв'язок, інтерфейс АЛ-СЛ оптичний інтерфейс з блоком CD LU.

TSLU забезпечує функцію комутації з тимчасовим поділом шляхом розподілу ня до 8128 ліній абонентського модуля інтерфейсу максимально 986 тимчасових інтервалів у SNL (ланка комутаційного поля) або відповідно по одному з 1024 тимчасових каналів (інтервалів) внутрішньостанційної сполучної лінії.

Процесор підсистеми комутації (SSP) — виконує управління трафіком, технічне обслуговування ОКС № 7, технічне обслуговування і адміністративну роботу в підсистемі SS та інші види обслуговування.

GB - глобальна шина ; ОСР - процесор управління операціями

Блок інтерфейсу аналогового абонента (AS1U) — контролює та здійснює управління аналоговими телефонними комплектами. Обслуговує лінії звичайних аналогових абонентів, таксофонів, абонентів УПАТС і спарених абонентів через абонентський інтерфейс.

Рис.1.3Блоки підсистеми STAREX-TX1:

GB-глобальна шина; процесор управління операціями

До складу блоку входять наступні плати:

- SSA01 (плата аналогових абонентських ліній високої щільності) — для аналогового абонентського інтерфейсу;

- SSA02 (розширений загальний комплект плат управління) — для сполучення з іншими блоками;

- SSU01 (блок управління шафи живлення);

- SSB01 (об'єднувальна плата аналогових абонентських ліній).

Блок ASIU взаємодіє з іншими блоками для забезпечення обслуговування аналогових абонентів і управляється за допомогою SUDC (контролер абонентського пристрою) з дубльованої структурою для підвищення надійності процесу обробки викликів. Блок ASIU з'єднується з TSLU по 32 цифровим підтрактам для передачі і прийому різних видів тональних і абонентських мовних сигналів.

Апаратура, складова блок ASIU, монтується на 16 полицях з систематичним побудовою і містить максимально 8192 аналогових абонента, тобто одна полиця включає 512 аналогових абонентів. ASIU має 4 субблока, кожен з яких складається з 16 SSA01, 1 SSA02, SSU01 і SSB01. Плата SSA02 здійснює інтерфейс між SUDC і TSLU і SSA01. Плата SSA01 виконує базові функції BORSCHT (7 функцій аналогового абонентського комплекту) для обслуговування аналогових абонентських ліній. Існують різні види лінійних плат для розміщення ліній звичайних абонентів, абонентів таксофонів, абонентів УПАТС. У кожну плату входять кодек, диференціальна система і малогабаритне реле. Ланцюг використовує повний опір входу і балансну схему.

Викличної генератор (RIGU) — забезпечує блок ASIU викличними струмами і сигналом переходу викличного струму в абонентському комплекті через нуль, а в разі відмови — посилає аварійний сигнал у TEMU, пристрій збору аварійних сигналів.

Місцевий блок інтерфейсу обслуговування (LSIU) — безпосередньо керує обладнанням сигналізації для забезпечення типів сигналізації R2, DTMF тонального сигналу, а також здійснює передачу/отримання сигналу, диспетчерське управління і тестування робочого стану пристрою. Обладнання сигналізації, що управляється процесором LSP, генерує різні тональні сигнали, такі як R2, MFC, DTMF, ССТ, необхідні для встановлення з'єднання, передає сигнали в блок TSLU і отримує відповідний сигнал від TSLLJ. Для цілей технічного обслуговування забезпечується перевірка шлейфу. Аварійний сигнал, що виникає в LSIU, надсилається в регістр аварій в контролер DC за допомогою кабелю шини TD.

Блок інтерфейсу сполучної лінії El (DC1U) — служить для безпосереднього управління цифровими ІКМ-потоками типу El (Європейський стандарт СЕРТ), виконує передачу/прийом сигналів, диспетчерське управління і тестування робочого стану потоку. Крім того, здійснює передачу/прийом сигналів і тестування інтерфейсу El. Ланцюг інтерфейсу сполучної лінії El відноситься до TLAM (модуль доступу до АЛ і СЛ) у складі SS-Т і виконує функцію інтерфейсу ІКМ лінії El, інтерфейсу до TSLU і єднання обладнання мережевої синхронізації. Блок з'єднується з блоком TSLU в SS-Т з допомогою 16 пар під магістралей передач та/прийому 2048 кбіт/с і приймає дані підмагістралі, тобто циклові імпульси 4096 і 8 кГц від TSLU в диференційному рівні RS-422. З'єднується з контролером пристрою цифрової СЛ El (DCDC), керуючим DCIU, по шині TD інтерфейсу RS-485 і формується для передачі еталонної тактової частоти по лінії El до NESU в IS; він використовує тактову частоту 2048 з 4096 кГц. Призначений для виконання передачі/прийому сигналів на диференційному рівні RS-422 в якості інтерфейсу з іншими блоками, за винятком DC, забезпечуючи надійність сигналізації для взаємодії з іншим блоком. В цей час генерується аварійний сигнал надсилається в DC за допомогою кабелю шини TD, а інші аварійні сигнали надходять на DCDC.

Характеристики ланцюга даного інтерфейсу:

- блок DC1U управляє функцією стику ІКМ лінії E1 через 120 каналів і зв'язком з кожним блоком плати STA81;

-блок DCIU забезпечує сигналізацію CAS (сигналізація по виділеному каналу) або ОКС (сигналізація по загальному каналу) в якості міжстанційного сигналізації. Блок обробки первинних/вторинних мовних повідомлень (PVMU/SVMU) — записує і відтворює мовні повідомлення і виконує самотестування. Підтримує функцію інтерфейсу з блоком часового комутатора через ІКМ-тракт, який є мовним трактом, з метою посилки і прийому мовного повідомлення і функцію інтерфейсу з записуючим пристроєм і тестером посилки/прийому для безпосереднього запису і відтворення в цьому пристрої. Блок змішувача конференц-зв'язку (COMU) —змішує мовні ІКМ-сигнали і виводить їх на блок часового комутатора з метою виконання таких функцій, як тристоронній виклик і конференц-зв'язок, по команді керуючого пристрою, перевіряє робочий стан лінії і повідомляє результат на керуючий пристрій по команді цього пристрою.

Блок управління перевіркою коефіцієнта помилок (BETU) —виконує функції вимірювання коефіцієнта помилок шляхом генерування випадкових бітових комбінацій і порівнянь їх з бітовими комбінаціями, що приходять через певний інтервал часу після їх зациклення. Ця функція виконується для контролю якості виклику на всьому шляху проходження виклику. BETU управляється контролером GSDC і з'єднується з TSLU.

Також BETU взаємодіє з WTAO I-G і WTA03-G блоку TSLU, WCAOI-G блоку CDLU, SPSU і цифрової ЗЛ для повернення даних випадкових комбінацій.

Тестова апаратура блок вимірювань (TECUITEMU) — тестує стан аналогового абонентського комплекту (АК) і аналогового ланцюга СЛ. Утворює відповідні тестові шляху під управлінням TEMU. Потім він аналізує результат вимірювань і передає його в контролер TSDC. Блок управління тестуванням СЛ (TTCU) —тестує якість передачі по СЛ під управлінням контролера SUDC для забезпечення високої якості обслуговування та покращеності лінійних характеристик СЛ. Виконує тестування взаємодії з CAROT (централізоване пристрій передачі повідомлень по СЛ).

Підсистема взаємозв'язку (IS). До складу входять такі блоки (див. рис. 1.3): Процесор взаємозв'язку (ISP) — служить для виявлення і управління розмовною трактом, який використовує просторовий комутатор.

Процесор трансляції номери (NTP) — відповідає на запит трансляції номери з кажного процесора SSP і виконує функцію управління маршрутизацією.

Блок просторового комутатора (5-5Л7) — служить для комутації ІКМ-трактів у просторі. Комутує дані тимчасових каналів, отримані через канал передачі даних з підсистем SS, на відповідні канали, які передаються в канал передачі даних до SS з допомогою просторової комутації. Просторовий комутатор має вигляд масиву 64x64. Тимчасові/просторові канали комутуються по 1024 тимчасовим каналах. Блок просторового комутатора може входити до складу блоку SM (комутаційний модуль) в залежності від необхідної ємності модуля.

Центральний блок каналу передачі даних (CDLU) - керує каналом передачі даних шляхом виконання функції мультиплексування і демультиплексування даних ІКМ, вставки повідомлення IPC та пошуку. Блок виявляє помилки при введенні даних, здійснює пошук синхросигналу і виконує оптико-електричне перетворення.

Характеристики блоку CDLU:

- Реалізація каналу зв'язку зі швидкістю 65,536 Мбіт / с між SS і IS;

- Багаторежимна індикація (LED);

- Висока швидкість і висока надійність оптичного методу передачі по оптоволокну;

- Максимальне число каналів на один блок - 128 (включаючи дублювання);

- Ємність для користувача каналів на один блок - 1018 лінії;

- Код лінії - CMI (клас II);

- Максимальне середній час повторного циклу - в межах ОДЗ мс;

- Відсутність помилок в каналі IPC - понад 99,999%;

- Синхронізація бітів за допомогою фільтра пилкоподібних сигналів;

- Циклова синхронізація, що використовує порушення коду конфігурація з двосторон-ним заворотом для техобслуговування або перевірки;

- Швидке виявлення місцезнаходження несправності за допомогою тестування

шлейфу (автономно) на кожному кінці; :

- Забезпечення функції завороту для підтримки якості розмовного тракту.

Блок CDLU складається з блоку апаратних засобів CDL, що містить до 16 CDL і одного програмного CDL. Для забезпечення шляхи зв'язку між У і 55 використовується фізичний рівень.

Існуючі лінії зв'язку логічно класифікуються наступним чином; одна група — абонентський телефонний канал (швидкість передачі мовних і немовних даних 64 кбіт/с), який здійснює зв'язок між блоком 5Р5и у складі МА5М підсистеми і блоком Т5П) підсистеми ЕЕ, інша — міжпроцесорный канал зв'язку, що з'єднує вузол блоку Сі у вузол блоку СПі в 55. Один модуль апаратних засобів блоку СОШ з'єднується з канальною частиною в блоці Т5Ш полнодуплексним методом, і має симетричну форму з канальною частиною.

Апаратні засоби блоку СОШ сполучаються з лінією 131,072 Мбіт/с з запрограмованною швидкістю 65,536 Мбіт/с з кодовою внутрішнім каналом СМІ для забезпечення високошвидкісного каналу зв'язку, також ці апаратні засоби пов'язані з блоком 5Р5и з 8,192 Мбіт/с стовпців даних. Апаратні засоби пов'язані з блоком СПи через 1024 (п = 1,2,4,8) Мбіт/с розрядних стовпців даних, а також з блоком ИЕ5и допомогою об'єдненого імпульсу СРО та ЕР. Внутрішній канал блоку СОІ/ дублюється. Коли блок СОІ посилає дані телефонного каналу блоку 5Р5ТЗ, зв'язок між блоком СОПЛ і 5Р51) дублюється за допомогою плати. Один модуль апаратних засобів СВБ з'єднується з максимально 4 блоками Т51ДЗ. Оскільки один канал може мати 1024 лінії, блок апаратних засобів СОІ, обладнаний в одній касеті, може вмістити 4096 ліній. Він сполучається з 5Р5П через абонентські лінії (4К каналів) і пов'язаний з блоком

Мережевий Блок синхронізації NESU синхронізує задаючий генератор системи STAREX-TX1 з задаючим генератором синхронної цифрової мережі комутації за методом PAMS «ведучий-ведений» щоб уникнути збоїв, які можуть виникати за невідповідність дії частоти тактових імпульсів в період обміну на мережі цифрової комутації. NESU здійснює функцію генерації і розподілу тактових імпульсів, синхронізованих із задаючим генератором, після вибору звичайних тактових сигналів з високим пріоритетом від прийнятих максимум трьох синхронізуючих еталонних тактових імпульсів. Тому для синхронізації цифрової станції STAREX-TX1 прийнятий метод «ведучий-ведений». Особливістю такого методу є зпрощення мережної синхронізації, простота її розширення, а також зручність технічного обслуговування та адміністрування.

Центральна підсистема управління (CS). Система управління STAREX-TX1 управляє абонентським інтерфейсом, пристроєм сполучення з'єднувальних ліній, комутацією і усіма типами пристроїв введення-виводення з метою адміністрування і техобслуговування станції. Ці функції здійснюються за допомогою розподіленої системи управління, яка має структуру багатопроцесорної системи для підвищення надійності і модульності.

До складу CS входять такі блоки (див. рис. 1.3):

Процесор керування роботою (ВСР) — служить для колективного управління всіма функціями, пов'язаними з експлуатацією і технічним обслуговуванням системи. Відповідно він керує накопичувачами на магнітній стрічці МТ і диску HDD з додатковим модулем пам'яті, який необхідний для виконання цієї функції. Дані по тарифікації, дива-стіку, технічного обслуговування та адміністративній роботі записуються на магніт-ної стрічці МТ, а загальні програма і дані записуються на диск HDD.

Процесор системи управління введенням\виведенням (ICP) —дозволяє вести діалог між адміністратором і системою або між центром експлуатації і системою. Для ведення діалогу між оператором і системою використовуються VDU (відеотермінали), включаючи системний пульт і принтери для друку даних. Синхронні/асинхронні канали використовуються для передачі даних на віддалений центр експлуатації. Місцевий диск використовується для розширення можливостей VDU, командного файлу і для збереження файлу реєстрації. Відеотермінал (CRT) випробувального столу і прінтер працюють з асинхронним каналом.

Контролер центрального пристрою техобслуговування (CMDC) — збирає всі несправності в CS і активує панель аварійної сигналізації.

Панель аварійної сигналізації (АР) — апаратний пристрій, активуюча аварій-ву сигналізацію, цей блок вказує клас аварійного сигналу (критичний, значне або незначне) під управлінням CMDC.

В структуру процесорів системи STAREX-TX1 входять процесор високого рівня (процесор) і процесор низького рівня (DC — контролер пристроїв), як показано на рис. 1.4. Кожен процесор виконує функції управління високого рівня: обробку даних про виклики, трансляцію номера, управління груповим комутатором і технічним обслуговуванням системи, які не вимагають обробки в реальному масштабі. ОС виконує функції низького рівня, які вимагає реального масштабу часу (виявлення і миттєвий аналіз сигналу телефонної пристрої або пристрої вводу-виводу). Всі процесори здійснюють зв'язок шляхом посилки повідомлень по мережі Сіі (блок управління міжмережною взаємодією). Мережа СП11 дозволяє всім процесорам в системі зв'язуватися один з одним на одному рівні. Так як кожен блок управління має модульну структуру, структура всієї системи може змінюватися та розширюватися. Дана система дубльована з метою підвищення надійності модуля.

Блок PH Мі (блок апаратури процесора) має модульну структуру, що дозволяє змінювати і розширювати функції системи і технічні вимоги системи. Він має високу надійність внаслідок дублювання; система може перебувати в активному /резервному стані.

Рис. 1.4. Структурна схема зв'язку процесорів в системі STAREX-TX1

Характеристики процесорної системи:

- модульна структура;

- основний процесор — 32 бітовий мікропроцесор MC68030 (33 МГц);

- область пам'яті з CPU — максимально 16 Мбайт;

- гнучка система дублювання (активний/резервний);

- відмовостійкість;

- підвищена доступність;

- цілісність даних;

- самодіагностика друкованих плат;

- високошвидкісна зв'язок з блоками глобальної шини — максимум 4 Мбіт/с;

- високошвидкісна зв'язок з TSLU (GW-канал) — максимум 2 Мбіт/с.

Процесор використовує шину VME в якості об'єднуючої плати і MPS (систему основного процесора) для збільшення ефективності відмовостійкості. Загальна структура процесорів представлена на рис. 1.5.

Є накопичувачі на магнітному диску (HDD) ємністю 300 Мбайт і магнітній стрічці (МТ) для стрічки довжиною 2400 футів, використовувані в якості допоміжних запамятовуючих пристроїв, периферійний пристрій процесора для зберігання всіх видів інформації по тарифікації і даних, пов'язаних з технічним обслуговуванням системи. Модуль процесора і допоміжний запам'ятовуючий пристрій з'єднуються через стандартний (інтерфейс малої комп'ютерної системи).

	PHMU Глобальная шина
		Канал	Т
РРА 21 РРА 32			РРА 32 РРА21
		Шина

Рис. 1.5. Структурная схема блока PHMU

Модуль процесора, шина SCSI, накопичувач на магнітній стрічці і диск допоміжні-ного пристрою для більшої надійності дублюються, оскільки це зберігає такі важливі дані: дані для тарифікації і дані пов'язані з технічним обслуговуванням системи. Керований у відповідності з меню термінал з кольоровим графічним дисплеєм. Може додаватися до 24 пристроїв.

Блок апаратури контролера пристрою (DCHU) — процесор реального часу; управляє інтерфейсом користувача, сполученням з'єднувальних ліній і всіма видами периферійних телефонних пристроїв низького рівня пристрої керування системи STAREX-TX1. Складається з PDA31, PDB01, PDB02. Структура управління DCHU формуються таким чином, що вона зазвичай керує всіма типами телефонних пристроїв. При використанні 32 бітового процесора в PHWU він необхідний для підвищення простоти технічного обслуговування і управління. При його побудові застосовується поділ навантаженння або сценарій дублювання гарячий резерв/резерв між DCHU для підвищення надійності.

Мережа IPC забезпечує тракт IPC (міжпроцесорний зв'язок) між процесорами управлінння системою комутації. Мережа складається з безлічі IPSU. У свою чергу, IPSU отримає безліч вузлів ІРС, шину D, за якою відбувається взаємний обмін повідомлення між вузлами ІРС і програмою керування вузлами ІРС. «Господар» шини — процессор; загальна шина працює за круговим принципом (естафетна передача) з максимальною швидкістю передачі 4 Мбіт/с. Взаємодія між загальною шиною і блоком TSLU виконується міжмережною ланкою зв'язку, що знаходиться в РРА 21.

2. Техніко-економічне обґрунтування використання ЦСК «Квант» на місцевих мережах зв’язку

ЦCK «Квaнт-Е» - cучасна cистема, щo мaє гнyчку мoдульну стрyктуру прoграмнoго забезпечення і устаткування. Призначена вона як для відомчих мереж телефонних зв'язків, так і для мережі загального користування.

ЦСК «Квант-Е» користується великою популярністю у зв'язку з тим, що дана система економiчна. Її техhічне обслуговування дійсно пpосте. Перевагами є: модульне побудова, наявність внyтрішньоcтанційної системи, що займається контролем і діагностикою, резервування загальностанційних пристроїв.

«Квант-Е» забезпечує: діагностику та контроль обладнання (на автоматичному рівні), коhтроль сполучних та АЛ ліній; пошук і визначення несправностей (що примітно, система здатна виявити функціональний блок, що працює не належним чином); блокування несправного обладнання (на автоматичному рівні); наkопичення інформації, причому як тарифікаційної, так і статиcтичної. Дaнa систeма дозволяє домогтися вищої якості роботи станції.

Технічні характеристики

· Ємність: від 64 до 100 000 NN

· Ємність вузла: до 20 000 СЛ.

· Ємність АМТС, УАК: до 20000 каналів і ліній

· Ємність виносів: 128-4096 NN

· Навантаження: 25000 Ерл;

· Середнє навантаження в ЧНН

· Oднією АЛ: до 0,1 ... 0,2 Ерл;

· Oднією С: до 0,8 Ерл;

· Oдного МГК: до 0,8 Ерл;

· Продуктивність, дзв. ЧНН: 1200000

· Напруга первинного електроживлення 54 В ... 72 В

Споживання електроеhергії:

· На oдну АЛ - до 0,5 Вт (при 32 АЛ на ТЕЗ- до 0,3 Вт)

· На oдну аналогову СЛ - до 0,8 Вт

· На oдну цифрову СЛ - до 0,5 Вт

· Pобоча температура від +5 ° С до +40 ° С

· Відносна вологість в приміщенні станції - до 80%

Устаткування ЦСК «Квант-Е» розміщyється в євроконструктиві і складається з стативних рядів, окремих стативів, блоків, касет, і ТЕЗов.

· Розмір ТЕЗов: 290х 260 мм, 290х130 мм

· Крок установки ТЕЗов кратний 20 мм

· Площа, зайнята устаткуванням 0,00012м.кв. на канал або лінію

ЦСК «Квант-Е» призначена для роботи на міських, сільських, відомчих і міжміських телефонних мережах.

Технічне обслуговування ЦСК «Квант-Е» досить просте і економічне, завдяки модульній побудові, резервуванню загальностанційних пристроїв і наявності внутрішньостанційної системи контролю та діагностики.

Система техhічного обслуговування забезпечує:

· автоматичний контроль і діагностику обладнання станції, АЛ та ЗЛ;

· виявлення несправностей з точністю до функціонального блоку;

· автоматичне блокування несправного обладнання;

· вимірювання параметрів розмовних трактів АЛ та ЗЛ;

· накопичення статистичної тарифікаційної інформації.

Все це дозволяє організувати централізоване технічне обслуговування комутаційних станцій мереж зв'язку, створених на базі обладнання ЦСК «Квант-Е». При цьому якість роботи станцій такої мережі може контролюватися з регіонального центру.

2.1 Процес встановлення з'єднання внутрішньо станційного з’єднання

Прийом виклику від абонента. Коли абонент А знімає трубку, зміна стану шлейфу абонентської лінії визначає контролер абонентського пристрою SUD С. Після передає інформацію про надходження виклику та номер абонентської лінії процесору підсистеми комутації SSP по глобальній шині GB.

По команді від SSP контролер TSDC дає команду в LSIU, який посилає сигнал «Відповідь станції» до ASIU через TSLU у вигляді цифрового сигналу. В абонентському комплекті ASIU сигнал «Відповідь станції» перетвориться з цифрового виду в аналоговий та надсилається абоненту А.

Прийом цифр номера шлейфним способом. Після отримання сигналу «Відповідь станції» абонент А починає набір номера. Блок інтерфейсу ASIU приймає імпульси набору ,які надходять в контролер SUDC. Після отримання першої цифри інформація про номер передається в процесор SSP через глобальну шину (так само, як і всі інші цифри). Після отримання першої цифри, процесор SSP дає команду в контролер TSDC на відключення сигналу «Відповідь станції».

Передача сигналів «Посилка виклику» і «Контроль посилки виклику». Поки абонент А набирає номер, процесор SSP запитує процесор трансляції номери NTP (SNP у разі TX1S) на перетворення префікса і визначає, чи є виклик внутрішнім. Якщо це внутрішній виклик, то після отримання останньої цифри SSP дає команду NTP (SNP) перетворити номер абонента.

Процесор NTP (SNP) запитує завершення виклику у підсистеми комутації SSP викликуваної сторони. Остання повідомляє викликає стороні про підключення до вызывае-мому абоненту. Процесор ISP (SNP у разі TX1S) передає команду на з'єднання в про-странственном комутаторі.

Процесор SSP викликає сторони направляє команду контролеру TSDC на пере- ключення розмовного тракту. SSP викликуваної сторони передає команду TSDC підключити зумер «Контроль посилки виклику» до вже встановленого розмовного тракту. SSP викликуваної сторони передає команду в контролер SUDC на організацію передачі сигналу «Посилка виклику» викликуваному абоненту. Відповідь абонента і розмова. Коли абонент знімає трубку, зміна стану шлейфу визначає контролер SUDC і посилає цю інформацію до SSP (початок нарахування ня оплати). SSP викликуваної сторони передає команду в TSDC на відключення сигналу «Контроль посилки виклику» і в SUDC — на відключення сигналу «Посилка виклику».

Процессор SSP викликуваної сторони повідомляє процесору SSP А, що абонент відповів. SSP викликуваної сторони дозволяє TSDC встановити повний розмовний тракт між абонентами А і В, Відбій абонента А й роз'єднання. Коли абонент А кладе трубку, зміна перебуваючи абонентського шлейфу визначає контролер SUDC, і інформація передається в процесор SSP (закінчення нарахування оплати). SSP викликає боку посилає команду TSDC на руйнування розмовного тракту. SSP викликає сторони передає команду через ISP контролеру SSDC на роз'єднання з'єднання в просторовому комутаторі. SSP викликуваної сторони посилає команду в контролер TSDC на роз'єднання разговірного тракту виклику і підключення сигналу «Зайнято». Коли абонент кладе трубку, що входить процесор SSP посилає команду в контролер TSDC для відключення сигналу «Зайнято», і з'єднання завершується.

2.2. Конструктив системи STAREX-TX1

Конструктивно в системі STAREX-TX1 використовуються автономні однотипні штативи одношкафоного типу розміром 1,886 мм (висота), 750 мм (глибина) і 550 мм (ширина). Вони зєдються зверху і знизу каркасами однакової форми, утворюючи чотири стійки. Один стандартний штатив призначений для комутаційного обладнання, накопичувачів на магнітних стрічках, шафи електроживлення та обладнання кросу. Стандартний штатив містить п'ять рівнів для плат, один рівень для кондиціонера і верхній блок. Завдяки такому конструктивному рішенню забезпечується гнучка система кондиціонування повітря, підключення терміналів вводу-виводу і пучків кабелів. Крім того, штатив може бути встановлений на звичайний підлогу або фальш-пол. В останньому випадку всі кабелі монтуються під підлогою. У штативі застосована система природного конвекційного охолодження, з використанням двері для хорошої вентиляції і теплообміну.

Подача електроживлення змінного струму до периферійних блоків системи, до нижніх частин штатива здійснюється від джерела змінного струму 110 або 220 В, в залежності від конкретних умов на станції, а в деяких випадках — взагалі не потрібно.

Плати виконані з двосторонніх алюмінієвих пластин, з'єднаних з чотирма горизонтальними алюмінієвими рейками, так що виходить конструкція типу коробки, має оброблену поверхню з метою захисту від старіння на тривалий час.

3. Розробка проектної мережі.

3.1 Розробка структурної схеми МТМ

На міських телефонних мережах здійснюється впровадження цифрових систем комутації шляхом накладення цифрових комутаційних систем на існуючу аналогову мережу і цифровими вузлами, коли цифрова мережа працює в одному мікрорайоні. ОПС встановлюється в одному з районів міста і в неї включається виносний комутаційний модуль, що виконує роль підстанції яка розміщена у будинку РАТС-2.

Відстань між РАТС у КТ визначається методом трикутника в масштабі 1см – 1км. Розташування станції вибирається довільно.

Згідно умов завдання, були задані такі відстані між станціями:

- ОПС - РАТС-2: 10,0км;

- РАТС-2 – РАТС-3: 5,0км.

Цих даних достатньо для визначення положення усіх станцій. Маючи дані про відстані між вищезазначеними станціями, визначаємо розташування інших станцій:

РАТС-3 – ОПС: 8,6

Після проведення розрахунків відстаней було вирішено обрати наступні лінії зв’язку між РАТС-2 і РАТС-3, ущільнені за допомогою системи передачі (СП) типу “STAREX-TX1” між РАТС-2, РАТС-3 і ОПС – цифрові з’єднувальні лінії однобічної дії із використанням на РАТС-2 напівкомутаційну систему “STAREX-TX1”

3.2 Розрахунок інтенсивності телефонного навантаження

Категорії джерел навантаження відрізняються інтенсивністю питомих абонентських навантажень.

Прийняті три такі категорії:

1) абоненти ділового сектору – категорія-1

2) абоненти квартирного сектору – категорія-2

3) універсальні таксофони – категорія-1

Структурний склад абонентів по категоріях для існуючих РАТС визначається в залежності від частки абонентів квартирного сектору, тому що таксофони виділені в окрему групу. Тому розрахунок ділового і квартирного сектору проводиться за такими формулами:

(3.2.1)

(3.2.2.)

– частка абонентів квартирного сектору

– кількість індивідуальних

– кількість абонентів по категорії ділового і квартирного секторів відповідно.

(абонентів)

(абонентів)

для РАТС-3

(абонентів)

(абонентів)

Для ЦСК кількість індивідуальних телефонних ліній визначається за формулою

(3.2.3)

де – загальна кількість для ЦСК

– кількість індивідуальних ЦСК

Підставляючи чисельні дані у формулу (3.2.3) визначається кількість індивідуальних абонентів.

(абонентів)

Розрахунок абонентів ділового і квартирного сектору для ОПС проводиться наступним чином

(3.2.4)

(3.2.5)

де частка квартирного телефонних абонентів на ОПС.

– кількість абонентів по категоріях ділового і квартирного сектору.

Підставивши числові дані у формулу (3.2.4) і (3.2.5) здійснюється розрахунок кількості абонентів ділового і квартирного сектору для ОПС.

Результати розрахунків кількості абонентів заносяться в табл. 3.1

Станція
РАТС-2	5000	2250	2750	170
РАТС-3	4000	1800	2200	170
ОПС	7790	3505,5	4284,5	210

Таблиця 3.1 – Кількість абонентів по категоріях для усіх станцій

Прогнозоване абонентське навантаження визначають у годину найбільшого навантаження (ГНН). Інтенсивності навантаження на ЦСК визначається наступним співвідношенням:

Вихідна інтенсивність навантаження визначається за формулою:

(3.2.6)

Вхідна інтенсивність навантаження визначається за формулою:

(3.2.7)

Міжміська вихідна інтенсивність навантаження визначається за формулою:

(3.2.8)

Міжміська вхідна інтенсивність навантаження визначається за формулою:

(3.2.9)

Підстановкою необхідних чисельних значень з табл. 3.1 і довідникових даних коефіцієнтів у формули (3.2.6) – (3.2.9) визначаються необхідні значення величини інтенсивностей навантаження:

для РАТС-2:

для РАТС-3

для ОПС

Результати розрахунків інтенсивності навантаження для всіх станцій занесені в табл. 3.2

Таблиця 3.2 Інтенсивність навантаження станції

Станція
РАТС-2	220,75	403,55	20,75	33,75
РАТС-3	176,6	203,5	16,6	28,7
ОПС	343,9	385,4	32,34	49,85

Навантаження до спецслужб визначається як частка інтенсивності вихідного абонентського навантаження:

(3.2.10)

де (3.2.11)

Частка навантаження, що залишилося визначається за формулою:

Приймаючи коефіцієнт рівним 0,05 і підставляючи чисельні дані у формули (3.10) і (3.11), можна обрахувати навантаження до спецслужб і частку залишкового навантаження:

для РАТС-2:

для РАТС-3:

для ОПС:

Навантаження вихідних зовнішніх абонентських модулів на групові тракти менше навантаження абонентських ліній через різницю часу зайняття абонентських ліній (АЛ) і ліній групових трактів (ГТ). Аналогічно і для аналогових АТС – навантаження виходу ГП менше вхідного навантаження.

Ця відмінність визначається коефіцієнтом, значення якого залежить від виду зв’язку

(3.2.12)

(3.2.13)

де – середня тривалість зайняття АА ()

– середня тривалість стухання, станційний рівень 3с

– час встановлення з’єднання,

– час набору номера, що залежить від способу передачі номера від

телефонного апарата.

Для імпульсного набору ,

для частотного набору , деn – число цифр, що набираються і залежать від нумерації мережі.

При вихідному зв’язку приймається n=5 чи 6 у залежності від значимості номерів.

Середньозважене значення n визначається підстановкою числових значень формули (3.2.14)

(3.2.14)

– частка викликів, що направляються до РАТС із 5-ти значною нумерацією:

Розраховується для декадно-крокової АТС при 6 – значній нумерації:

Розраховується для координатної АТС при 6 – значній нумерації:

Розрахунок величини виконується за формулою (3.2.13) для кожної станції окремо:

для усіх станцій:

Коефіцієнт виконується за формулою

(3.2.15)

для РАТС для

Користуючись виразом (3.2.15), розраховується значення для усіх станцій.

Отримані числові значення підставляються у формули (3.2.12) і використовується розрахунок величини для усіх станцій.

Зовнішні навантаження на груповий тракт з урахуванням різниці зайняття

АЛ і ГТ відповідно рівні

(3.2.16)

(3.2.17)

Отже, використовуючи чисельні значення, розраховані вище і формули (3.2.16); (3.2.17) можна визначити зовні навантаження для цих станцій.

для РАТС-2:

(Ерл)

(Ерл)

для РАТС-3:

(Ерл)

(Ерл)

для ОПС:

(Ерл)

(Ерл)

3.3 Розрахунок кількості з’єднувальних ліній

Розрахунок чисел ЗЛ від декадно-крокової АТС виконується методом. Британського поштового відомства по формулі О. Делла.

(3.3.1)

де - доступність одного напрямку 1Г1 (ступінь 1Г1 виконано ) оскільки ємність РАТС-2 становить 10000 абонентів то необхідно використати ступені Г1, тому інтенсивність навантаження, для обслуговування повно доступною системою при заданих втратах, а – коефіцієнт який залежить від втрат викликів і виражаються за формулою.

Підставивши дані розрахуємо коефіцієнт а:

Визначається кількість ЗЛ від РАТС-2.

Число вхідних з’єднувальних ліній для РАТС-2

Число вихідних з’єднувальних ліній для РАТС-2

3.4 Розрахунок кількості абонентських модулів

Визначається кількість абонентських модулів на ОПС, що відповідає числу ГТ до УКС.

На станції застосовуються два модулі: абонентський модуль (АМ) має ємність:

для індивідуальних ліній або 112 індивідуальних АЛ і 8 ліній від таксофонів. ВАМ встановлюється 8 ТЕЗ АК чи 7 АК і 1 АКТ.

Визначимо число ТЕЗ-АКТ для ОПС

Включення ліній від таксофон:

(3.4.1)

Число ТЕЗ-АКТ для РАТС-2 кількість таксофонів буде становити:

Число ТЕЗ-АКТ для РАТС-3 кількість таксофонів буде становити:

Число ТЕЗ-АКТ для ОПС кількість таксофонів буде становити:

Визначається число індивідуальних ліній, що включається ВАМ, де є ТЕЗ-АКТ:

(3.4.2)

Підставивши кількість ТЕЗ-АКТ РАТС-2 отримаємо:

Підставивши кількість ТЕЗ-АКТ РАТС-3 отримаємо:

Підставивши кількість ТЕЗ-АКТ ОПС отримаємо:

Визначимо число АМ для включення інших ліній:

(3.4.3)

Число АМ в ОПС буде:

Число АМ, тобто число ГТ від УКС, дорівнює:

(3.4.4)

Число ГТ від УКС для ОПС буде:

Загальна кількість модулів дорівнює сумі АМ і МТ.

Висновок

Додатки

№ Варіанта	РАТС-2		РАТС-3		ОПС
15	5000	170	4000	170	8000	210	0,55	10,0	5,0

Інтенсивність питомих абоненських навантажень для ранкової години найбільшого навантаження

ГНН	Вхідне навантаження Мерл	Вихідне навантаження МЕрл	Вхідне Навантаження Мерл	Вихідне Міжміське Навантаження МЕрл
Абоненти ділового сектору	70	74	8	10
Квартирний сектор	23	25	1	1
Таксофони		90		50

ЦСК – цифрова система комутації;

КМ – комутаційний модуль;

БАЛ – блок абонентської лінії;

ОПС – опорна станція;

ІКМ – імпульсно кодова модуляція;

АТС – автоматична телефонна станція;

ТМЗК – телефонна мережа загального користування;

ГНН – година найбільшого навантаження;

ДКС – декадно-крокова система;

ГТ – груповий тракт;

АЛ – абоненська лінія;

АК – абонентський контакт;

МП – мікропроцесор;

ЦЗЛ – цифрова з’єднувальна лінія;

ВКМ – виносний комутаційний модуль.

Список використаної літератури