Система удобрення польових культур у сівозміні фермерського господарства Іванюка О.О. Заставнівського району Чернівецької області

51881

знак

таблицы

изображений

Міністерство освіти і науки України

Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича

Інститут біології, хімії та біоресурсів

кафедра ґрунтознавства

Курсова робота на тему:

Система удобрення польових культур у сівозміні фермерського господарства Іванюка О.О. Заставнівського району Чернівецької області

Виконав:

студент 4 курсу

Спеціальності «Агрохімія та ґрунтознавство»

Сергієнко А.Р

Науковий керівник:

Черлінка В. Р.

Чернівці 2015

Зміст

Вступ

1. Загальні відомості про господарство………………………………………3

1.1. Характеристика господарства…………………………………………5

1.2. Кліматичні умови……………………………………………………10

1.3. Геоморфологія та грунтотвірні породи……………………………12

2. Грунти господарства та їх агрохімічна характеристика…………………13

2.1. Грунти господарства…………………………………………………13

2.2. Генеза грунтів…………………………………………………………15

2.3. Агрохімічна характеристика3………………………………………15

3. Обгрунтування системи добрив і підвищення родючості грунту………16

3.1. Планування заходів по хімічній меліорації…………………………16

3.2. Накопичення та використання органічних добрив…………………18

3.3. Методи розрахунку норм мінеральних добрив……………………..20

3.4. Система удобрення та план внесення добрив у сівозміні…………29

3.5. Баланс гумусу…………………………………………………………23

3.6. Баланс поживних речовин……………………………………………23

3.7. Економічна ефективність внесення добрив………...………………45

Висновки………………………………………………………………33

Література……………………………………………………………..35

Вступ

Основна мета курсової роботи — набуття студентами теоретичних знань і практичних навиків для проектування системи застосування добрив у сівозмінах та інших угіддях у відповідності з конкретними ґрунтово-кліматичними умовами, біологічними особливостями вирощуваних культур та властивостями мінеральних і органічних добрив.

Завданням системи ведення господарства є підвищення родючості ґрунтів, урожайності сільськогосподарських культур та збільшення виробництва зерна, буряків, картоплі, кормів, овочів тощо. Для його розв'язання важливе значення має ефективне і раціональне використання органічних та мінеральних добрив.

Хімізація сільського господарства — це всебічно - обґрунтоване використання хімічних речовин в сільському господарстві. Хімізація поєднує виробництво добрив і науково - обґрунтоване їх використання, хімічну меліорацію ґрунтів, захист рослин від шкідників і хвороб, боротьба з бур'янами, широке використання продуктів хімічного виробництва в рослинництві і тваринництві. Ефективність мінеральних добрив підвищується на фоні застосування органічних добрив. Багаточисельні досліди в нашій країні і за кордоном свідчать про великий вплив органічної речовини на біологічні, агрохімічні і фізико - хімічні фактори родючості. Тому вірно розроблена система удобрення культур в сівозміні обумовлює одержання високих і стабільних врожаїв всіх сільськогосподарських культур сівозміни з високою окупністю одиниці добрива. Виконання завдання по хімізації покладено на пункти хімізації і агрохімічні об'єднання, агрохімічні центри. Говорячи про роль мінеральних добрив, неможливо забувати, що для отримання високих та сталих врожаїв велике значення має застосування органічних добрив, вапнування кислих ґрунтів, гіпсування солонцюватих ґрунтів і інші прийоми окультурення орного шару. Підвищення ефективності добрив в більшій мірі залежить від конкретних умов, доз добрив, строків і способів їх внесення. При широких масштабах застосування в сільському господарстві мінеральних і органічних добрив, меліорантів, пестицидів, стає необхідність комплексного вивчення їх впливу не тільки на родючість грунтів, урожай і якість продукції, а й на навколишнє середовище. Стоїть завдання розробити екологічно допустимі дози внесення добрив і пестицидів в сівозміні, застосувати природозберігаючі технології їх внесення.

1. Загальні відомості про господарство

1.1 Характеристика господарства

Приватне аграрне підприємство «Білобожницьке» розташоване в Чортківському районі Тернопільської області. Сполучення з районним центром є добрим, а обласний знаходиться в 97км від підприємства. Дане господарство спеціалізується на вирощуванні зерново-картопляних культур із розвинутим тваринництвом .

Таблиця 1

Відомості про господарство

Показники
Область	Тернопільська
Район	Чортківський
Господарство	Заліссянська СС ″Золотий колос″
Спеціалізація господарства	Зерново-картопляне із розвинутим тваринництвом
Площа землекористування – всього, га	1000
Рілля	632,4
Кількість сівозмін	9
Площа сівозмін, га	632,4

Дані про наявність тваринного поголів’я та тривалість їх стійлового періоду наведені у таблиці 2.

Дивлячись у таблицю ми бачимо, що господарству наявне таке тваринне поголів’я: ВРХ всього 285, молодняку 230, коні 15, свині 305 голів.

Таблиця 2

Наявність тваринного поголів’я

Вид худоби	Кількість голів, шт	Тривалість стійлового періоду, дні
ВРХ всього	285	200
В т.ч. молодняк до 1 року	230	200
Коні	15	200
Свині	305	365
Вівці	0	0
Кури	0	0
Гуси	0	0

Схему польової сівозміни наведена у таблиці 4. З цієї таблиці ми бачимо, що середній розмір поля конюшини становить 70,2 га, озимої пшениці – 70,2 га, цукрового буряку – 70,2 га, кукурудза на силос 70,2 га, гороху 70,2 га, картоплі – 70,2 га, кукурудза на зерно – 70,2 га, я. ячмень+конюшина – 70,2 га.

Таблиця 4

Схема польової сівозміни

№ п/п	Культура	Середній розмір поля,га
1.	Конюшина	70,2
2.	Озима пшениця	70,2
3.	Цукровий буряк	70,2
4.	Кукурудза на силос	70,2
5.	Горох	70,2
6.	Озима пшениця	70,2
7.	Картопля	70,2
8.	Кукурудза на зерно	70,2
9.	Ярий ячмінь+конюшина	70,2

№ п/п	Пло-ща га.	Роки
№ п/п	Пло-ща га.	2016	2017	2018	2019	2020	2021	2022	2023	2024
1.	70,2	Конюшина	Озима пшениця	Цукровий буряк	Кукурудза на силос	Горох	Озима пшениця	Картопля	Кукурудза на зерно	Ярий ячмінь+конюшина
2.	70,2	Озима пшениця	Цукровий буряк	Кукурудза на силос	Горох	Озима пшениця	Картопля	Кукурудза на зерно	Ярий ячмінь+конюшина	Конюшина
3.	70,2	Цукровий буряк	Кукурудза на силос	Горох	Озима пшениця	Картопля	Кукурудза на зерно	Ярий ячмінь+конюшина	Конюшина	Озима пшениця
4.	70,2	Кукурудза на силос	Горох	Озима пшениця	Картопля	Кукурудза на зерно	Ярий ячмінь+конюшина	Конюшина	Озима пшениця	Цукровий буряк
5.	70,2	Горох	Озима пшениця	Картопля	Кукурудза на зерно	Ярий ячмінь+конюшина	Конюшина	Озима пшениця	Цукровий буряк	Ккурудза на силос
6.	70,2	Озима пшениця	Картопля	Кукурудза на зерно	Ярий ячмінь+конюшина	Конюшина	Озима пшениця	Цукровий буряк	Ккурудза на силос	Горох
7.	70,2	Картопля	Кукурудза на зерно	Ярий ячмінь+конюшина	Конюшина	Озима пшениця	Цукровий буряк	Ккурудза на силос	Горох	Озима пшениця
8.	70,2	Кукурудза на зерно	Ярий ячмінь+конюшина	Конюшина	Озима пшениця	Цукровий буряк	Ккурудза на зерно	Горох	Озима пшениця	Картопля
9.	70,2	Ярий ячмінь+конюшина	Конюшина	Озима пшениця	Цукровий буряк	Ккурудза на силос	Горох	Озима пшениця	Картопля	Кукурудза на зерно

Таблиця 5

Розміщення польових культур на період ротації сівозміни

Таблиця 6

Планова площа посіву польових культур на ротацію сівозміни, га

№	Культура	2016	2017	2018	2019	2020	2021	2022	2023	2024
1.	Конюшина	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2
2.	Озима пшениця	140,4	140,4	140,4	140,4	140,4	140,4	140,4	140,4	140,4
3.	Цукровий буряк	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2
4.	Кукурудза на силос	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2
5.	Горох	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2
6.	Картопля	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2
7.	Кукурудза на зерно	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2
8.	Ярий ячмінь+конюшина	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2

Планова площа посіву польових культур на роки ротації сівозміни наведена у таблиці 6.

Враховуючи те, що врожай зернових культур з кожним роком збільшується на 1 %, кормових та технічних культур на 1%, на основі середньої врожайності вираховуємо планову врожайність на кожен рік ротації сівозміни, яка наведена у таблиці 7.

Таблиця 6

Планова площа посіву польових культур на ротацію сівозміни, га

№	Культура	2016	2017	2018	2019	2020	2021	2022	2023	2024
1.	Конюшина	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2
2.	Озима пшениця	140,4	140,4	140,4	140,4	140,4	140,4	140,4	140,4	140,4
3.	Цукровий буряк	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2
4.	Кукурудза на силос	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2
5.	Горох	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2
6.	Картопля	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2
7.	Кукурудза на зерно	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2
8.	Ярий ячмінь+конюшина	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2	70,2

1.2. Кліматичні умови

Територія Тернопільської області має помірно континентальний клімат із нежарким літом, м'якою зимою і достатньою кількістю опадів.

Середньорічна температура повітря коливається від 6,9°С у центральній частині області до 7,4°С на півночі і півдні. Найтепліший місяць - липень, найхолодніший - січень. Улітку середні температури найвищі в південній частині області (18,8°С), а найнижчі - у центральній і західній частинах (18,0°... 18,5°С). У січні температури повітря в центральній частині дещо нижчі (-5,4°С) від температур в інших частинах області (-4,5 ... -5°С).

На території області випадає достатня кількість опадів (550-700 мм на рік). Найбільше їх на заході і на північному заході, найменше - на південному сході. Найбільша кількість опадів випадає влітку, найменша - узимку. У літній період часто бувають зливи, нерідко - грози, а іноді - град. Сніговий покрив утворюється в другій половині грудня і тримається, як правило, до першої декади березня. Товщина його незначна (8-10 см). У другій половині зими нерідко бувають завірюхи, ожеледиця. Упродовж року на території області переважають північно-західні та північно-східні вітри, улітку переважають північно-східні. Швидкість вітру коливається в середньому від 4,5 до 6,0 м/сек. Сильні вітри (понад 11 м/сек) дмуть рідко, найчастіше - узимку і навесні.

Таблиця 8

Характеристика кліматичних умов Чортківського району

Показники	Величина
Середня багаторічна кількість опадів, мм/рік	700
Середня багаторічна кількість опадів, мм/вегетаційний період	587
Середня багаторічна температура повітря, ^оС/рік	7,1
Середня багаторічна температура повітря, ^оС/вегетаційний період	13,9
Тривалість періоду з температурами вище 0 ^оС	9 міс.
Тривалість вегетаційного періоду (перехід середньодобової температури через +5 ^оС), днів	7 міс.
Тривалість періоду з температурами вище+10 ^оС	5 міс.
Тривалість періоду з температурами вище+15 ^оС	3 міс.
Теплозабезпеченість періоду вегетації (сума температур вище+10 ^оС)	82,7
Тривалість безморозного періоду, днів	273
Запаси продуктивної вологи в ґрунті на початок весняної вегетації, мм	150-160
В шарі 0-20 см	50-60

Таблиця 9

Характеристика середньомісячних та річних позитивних температур (А) та кількості опадів (Б)

Показники	Місяці												В середньому за рік
Показники	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	В середньому за рік
А	-5,4	-6,7	-2,2	4,3	9,0	14,5	15,3	13,5	10,4	4,1	-0,6	-4,9	4,2
Б	30	33	41	62	89	115	120	80	65	60	52	40	50

1.3 Геоморфологія та ґрунтотворні породи

Область розташована в межах Волино-Подільської плити, яка є частиною давньої Східноєвропейської платформи. На глибині приблизно 1500-3000 метрів залягає докембрійський кристалічний фундамент. Поверхня його вкрита осадовими породами верхнього протерозою, палеозою, мезозою та кайнозою. Найдавніші породи, із яких складений фундамент плити - граніти і гранодіорити. Вони на поверхню в області ніде не виходять.

Упродовж неогенового і четвертинного періодів кайнозойської ери поверхня області формувалася під впливом вивітрювання, поверхневих і підземних вод, вітру.

Вивітрювання корінних порід (крейди, мергелів) привело до утворення лесів. В області вони представлені супісками і пилуватими суглинками жовтувато-палевого кольору. На лесових відкладах утворилися чорноземні грунти.

2. Грунти господарства та їх агрохімічна характеристика

2.1 Грунти господарства

В землекористуванні фермерського господарства Золотий Колос наявні такі типи грунів: чорноземи опідзолені і слабореградовані та темно-сірі сильнореградовані (Таблиця10 ).

Таблиця 10

Номенклатурний список грунтів

Шифр агрогруп	Назва грунту	Площа
		га	%
41г	Чорноземи опідзолені і слабореградовані та темно-сірі сильнореградовані ґрунти	412	100

Чорноземи опідзолені пройшли степову і лісову стадії розвитку. Тому поряд з ознаками типових чорноземів вони мають ознаки, властиві сірим лісовим ґрунтам: вилугуваність, кислотність, знижена насиченість основами тощо.

Темно-сірі опідзолені ґрунти мають також чітко диференційований на генетичні горизонти профіль, але на відміну від сірих опідзолених грунтів характеризуються більшою глибиною гумусованості. Гумусо-ваний не лише гумусово-елювіальний горизонт (Не), але й значна частина ілювіального горизонту, внаслідок чого гумусове забарвлення досягає 60—65 см. За механічним складом ці ґрунти здебільшого виз¬начають як пилувато-середньо- та важкосуглинкові.

Фізико-хімічна характеристика чорноземів опідзолених, як і темно-сірих опідзолених грунтів, указує на їх близьку генетичну спорідненість і тим самим на необхідність однакових заходів щодо підвищення родю¬чості;

Реградовані ґрунти (в основному темно-сірі лісові й чорноземи) характеризуються вторинним закарбоначуванням нижніх генетичних горизонтів й іноді більш високим вмістом гумусу та дещо кращими фізичними властивостями

Профілі реградованих ґрунтів аналогічні відповідним опідзоленим ґрунтам і відрізняються від них глибиною залягання карбонатіву профілі.

ГПК насичується кальцієм, що обумовлює зниження кислотності, зростання вмісту гумусу і його закріплення у ґрунті кальцієм, покращення структури і підвищення водостійкості агрегатів, зменшення щільності ілювіального горизонту, збільшення шпаруватості, покращання аерації, підвищення мікробіологічної активності. Бонітет реградованих ґрунтів підвищується на 5–15 балів у порівнянні з опідзоленими ґрунтами.

Чорноземи опідзолені залягають на добре дренованих вододілах та їх схилах між темно-сірими ґрунтами і чорноземами типовими. У профілі помітні ознаки як чорноземів, так і опідзолених ґрунтів (переміщення колоїдів).

2.3. Агрохімічна характеристика

Таблиця 11

Агрохімічна характеристика грунтів

№поля	Площа	Шифри грунтів	Вміст гумусу	Вміст поживних речовин			рН(KCl)	ГК	СВО	СНО %
				N	P₂O₅	K₂O		ГК	СВО
				мг/100г грунту				мг-екв/100г грунту
1	70,2	41г	2,6	8,2	9,3	14,6	5,5	1,5	16,9	91,8
2	70,2	41г	2,4	7,9	8,3	16,9	5,6	1,9	20,6	91,6
3	70,2	41г	2,3	9,6	7,8	15	5,9	2	22,8	91,9
4	70,2	41г	2,1	8,4	9,3	14,5	5,4	2,1	22,4	91,4
5	70,2	41г	2,9	8,3	7,3	14,6	5,7	2,4	23,4	90,7
6	70,2	41г	2,3	11,6	6,3	13,9	5,7	1,9	26,9	93,4
7	70,2	41г	2,3	15	10,5	17,5	5,5	3,5	233,6	87,1
8	70,2	41г	2,1	14	10	18,3	5,6	4,2	23,9	85,1
9	70,2	41г	2,4	16,9	10,6	17,2	5,6	1,8	24,6	93,2

3. Обгрунтування системи добрив і підвищення родючості грунту

3.1 Планування заходів по хімічній меліорації

Таблиця 12

План вапнування грунтів у сівозміні

№ поля	pH (KCl)	ГК, мг-екв/100г грунту	Назва вапнякового матеріалу, вміст д.р.,%	Встановлена доза, т/га		Рік вапну- вання	Загальна потреба у вапнякових добривах, т
№ поля	pH (KCl)	ГК, мг-екв/100г грунту	Назва вапнякового матеріалу, вміст д.р.,%	CaCO₃	Вапнякового матеріалу	Рік вапну- вання	Загальна потреба у вапнякових добривах, т
1	5,5	1,5	крейда	7,4	11,7	2016	13,1
2	5,6	1,9	крейда	3,6	5,7	2017	6,3
3	5,9	2	крейда	6,1	9,6	2018	6,8
4	5,4	2,1	крейда	3,6	5,7	2019	7,1
5	5,7	2,4	крейда	6,7	10,6	2020	8
6	5,7	1,9	крейда	8,0	12,6	2021	6,4
7	5,5	3,5	крейда	3,4	5,4	2022	11,8
8	5,6	4,2	крейда	4,8	7,6	2023	14,3
9	5,6	1,8	крейда	4,9	7,7	2024	6

Система заходів хімічного впливу на грунт для поліпшення її властивостей і підвищення врожайності с.-г. культур називаеться хімічна меліорація. При хімічної меліорації з кореневмісного шару грунту видаляються шкідливі для с.-г.рослин солі, в кислих грунтах зменшується вміст водню і алюмінію, в солонцях - натрію, присутність яких в грунтовому поглощающем комплексі погіршує хімічні, фізико-хімічні та біологічні властивості грунту і знижує грунтову родючість.

Способи хімічної меліорації: вапнування грунтів (в основному в нечорноземній зоні) - внесення вапняних добрив для заміни в грунтовому поглощающем комплексі іонів водню і алюмінію іонами кальцію, що усуває кислотність грунту; гіпсування грунтів (солонців і солонцевих грунтів) - внесення гіпсу, кальцій якого замінює в грунті натрій, для зниження лужності; кіслованіе грунтів (з лужною і нейтральною реакцією) - підкислення грунтів, призначених для вирощування деяких рослин (наприклад, чаю) при внесенні сірки, дисульфат натрію та ін До хімічної меліорації відносять також внесення органічних і мінеральних добрив у великих дозах, що приводить до докорінного поліпшення поживного режиму меліорованих грунтів, наприклад піщаних[6].

Вапнування - одне з основних засобів поліпшення кислих грунтів. Кисла реакція характерна для грунтів деяких заливних і низинних лук, в лісовій зоні 70-80% сіножатей та пасовищ розташованих на дерново-підзолистих і бідних грунтах, переважна частина яких має кислу реакцію. При кислій реакції середовища в грунті знижується доступність поживних речовин для рослин, внаслідок чого на кислих грунтах розвиваються рослини, що володіють низьким кормовим якістю (мітлиця звичайна, білоус стирчить, хвощі та ін), з травостою випадають бобові. Потреба у вапні залежить від кислотності грунтів, вимог до реакції грунту різних сільськогосподарських культур, гранулометричного складу грунтів (що обумовлює різну буферність, ємність поглинання), а також від кліматичних факторів, головним чином від кількості опадів[7].

Дозу вапна для кислих грунтів визначають за величиною гідролітичної кислотностіза формулою:

D – доза CaCO₃, т/га

0,5 – кількість CaCO₃, необхідна для нейтралізації 1 мг-екв на 100 г грунту

Нг – гідролітична кислотність, мг-екв на 100 г грунту

S – 10000 м²(1 га)

h – глибина загортання вапна, см

d – об’ємна маса грунту, г/см²

1000– коефіцієнт для перерахкнку в тонни.

3.2 Накопичення та використання органічних добрив

Таблиця 13

Наявність худоби, накопичення гною в

Вид худоби	Кількість голів, шт	Тривалість стійлового періоду, діб	Вихід гною
Вид худоби	Кількість голів, шт	Тривалість стійлового періоду, діб	Від 1 тварини, кг/добу	Від 1 тварини за стійловий період, т	Від усього поголів'я, т
ВРХ	285	280	22,2	12,6	3591
В т. ч. молодняк 1 року	230	230	109,5	2,1	483
Коней	15	100	32,2	3,1	46,5
Свиней	305	365	146	2,5	762,5

Всього – 5665 т.

Втрати під час зберігання – 20%, 4532 т.

Всього, з врахуванням втрат – 4532 т.

Органічні добрива – це повні добрива, оскільки складаються з елементів, що вже брали участь у створенні врожаю. У загальному балансі поживних речовин вони забезпечують понад 40 % азоту, калію та 60% фосфору.

До органічних добрив належать підстилковий та рідкий (безпідстилковий) гній, перегній, гноївка, пташиний послід, фекалії, торф, гнойові, торфові та інші компости, побутові відходи міст і сіл, ставковий і річковий мул, сапропель, зелені добрива, солома і післяжнивні рештки тощо.

Органічні добрива використовують безпосередньо на місцях виробництва, а тому їх ще називають місцеві добрива.

Гній є найпоширенішим і найдавнішим органічним добривом, яке використовують для підвищення родючості грунтів і підвищення врожайності сільськогосподарських культур[8].

Таблиця 18

План внесення органічних добрив

№ поля	Площа, га	2016	2017	2018	2019	2020	2021	2022	2023	2024
1	70,2				31				31
2	70,2			31				31
3	70,2		31				31
4	70,2	31				31
5	70,2				31					31
6	70,2			31					31
7	70,2		31					31
8	70,2	31					31			31
9	70,2					31			31

Методи розрахунку норм мінеральних добрив

Таблиця 20

Система внесення мінеральних добрив у польовій сівозміні

Поле №1 мінеральні добрива*площу

№ п/п	Рік	Культура	Площа, га	Урожайність, ц/га	Норма добрив на 1 га						Потреба на всю площу
					органічних, т	вапнякових, т	мінеральних, кг д.р.				органічних, т	вапнякових, т	мінеральних, ц д.р.
					органічних, т	вапнякових, т	всього	N	P₂O₅	K₂O	органічних, т	вапнякових, т	всього	N	P₂O₅	K₂O
1	2016	Конюшина	70,2	66			214	34	102	78	0	0	150	23,9	71,6	54,8
2	2017	Озима пшениця	70,2	67,6			432	229	135	68	0	0	303	160,8	94,8	47,7
3	2018	Цукровий буряк	70,2	546	31	2,25	574	298	87	189	2176	157,9	402	209,2	61,1
4	2019	Кукурудза на силос	70,2	642			460	101	42	317			322	70,9	29,5
5	2020	Горох	70,2	43,7			274	112	137	25			186	78,6	96,2	11,9
6	2021	Озима пшениця	70,2	72,1			460	235	134	87			322	167,8	94,1	61,1
7	2022	Картопля	70,2	542	31	2,25	835	248	172	415	2176	157,9	586	174,1	120,7	291,33
8	2023	Кукурудза на зерно	70,2	85,8			433	242	77	114			303	169,9	54,1	80
9	2024	Ярий ячмінь+конюшина	70,2	35,1			78	28	25	25			40,71	19,7	10,5	10,5

Таблиця 20

Поле №2

№ п/п	Рік	Культура	Площа, га	Урожайність, ц/га	Норма добрив на 1 га						Потреба на всю площу
					органічних, т	вапнякових, т	мінеральних, кг д.р.				органічних, т	вапнякових, т	мінеральних, ц д.р.
					органічних, т	вапнякових, т	всього	N	P₂O₅	K₂O	органічних, т	вапнякових, т	всього	N	P₂O₅	K₂O
1	2016	Озима пшениця	70,2	65			483	226	196	61			339	158	137	42
2	2017	Цукровий буряк	70,2	535	31	2,85	497	293	54	150	2176	200	348	205	37	105
3	2018	Кукурудза на силос	70,2	630			466	99	67	300			327	69	47	210
4	2019	Горох	70,2	42,9			266	113	128	25			179	79	89	10
5	2020	Озима пшениця	70,2	70,8			453	236	145	72			318	165	101	50
6	2021	Картопля	70,2	532	31	2,85	786	244	168	374	2176	200	551	171	118
7	2022	Кукурудза на зерно	70,2	84,3			418	239	84	95			293	167	59	66
8	2023	Ярий ячмінь+конюшина	70,2	34,5			78	28	25	25			37	19	7	10
9	2024	Конюшина	70,2	77,8			268	46	130	92			188	32	91	64

Поле №3

№ п/п	Рік	Культура	Площа, га	Урожайність, ц/га	Норма добрив на 1 га						Потреба на всю площу
					органічних, т	вапнякових, т	мінеральних, кг д.р.				органічних, т	вапнякових, т	мінеральних, ц д.р.
					органічних, т	вапнякових, т	всього	N	P₂O₅	K₂O	органічних, т	вапнякових, т	всього	N	P₂O₅	K₂O
1	2016	Цукровий буряк	70,2	520	31	3	622	289	166	167	2176	210,6	436	202	116
2	2017	Кукурудза на силос	70,2	618			405	79	25	301			277	55	10
3	2018	Горох	70,2	42,1			250	78	159	25			175	54	111
4	2019	Озима пшениця	70,2	69,5			419	214	126	79			294	150	88	55
5	2020	Картопля	70,2	523	31	3	781	222	176	383	2176	210,6	548	155	123
6	2021	Кукурудза на зерно	70,2	82,8			396	213	79	104			278	149	55	73
7	2022	Ярий ячмінь+конюшина	70,2	33,9			75	25	25	25			32	9	12	10
8	2023	Конюшина	70,2	76,5			260	37	126	97			182	25	88	68
9	2024	Озима пшениця	70,2	76,7			518	257	177	84			363	180	124	58

Поле №4

№ п/п	Рік	Культура	Площа, га	Урожайність, ц/га	Норма добрив на 1 га						Потреба на всю площу
					органічних, т	вапнякових, т	мінеральних, кг д.р.				органічних, т	вапнякових, т	мінеральних, ц д.р.
					органічних, т	вапнякових, т	всього	N	P₂O₅	K₂O	органічних, т	вапнякових, т	всього	N	P₂O₅	K₂O
1	2016	Кукурудза на силос	70,2	600			523	131	77	315			367	91	54	221
2	2017	Горох	70,2	41,3			199	87	101	25			139	61	7	7,8
3	2018	Озима пшениця	70,2	68,2			439	221	139	79			308	155	97	55
4	2019	Картопля	70,2	513	31	3,15	745	225	144	376	2176	221,1	522	157	101
5	2020	Кукурудза на зерно	70,2	81,4			400	221	76	103			280	155	53	72
6	2021	Ярий ячмінь+конюшина	70,2	33,3			72	25	25	25			36	15	10	10
7	2022	Конюшина	70,2	75,2			252	41	115	96			176	28	80	67
8	2023	Озима пшениця	70,2	75,4			511	265	162	84			358	186	113	58,8
9	2024	Цукровий буряк	70,2	608	31	3,15	716	350	116	250	2176	221,1	502	245	81	175

Поле №5

№ п/п	Рік	Культура	Площа, га	Урожайність, ц/га	Норма добрив на 1 га						Потреба на всю площу
					органічних, т	вапнякових, т	мінеральних, кг д.р.				органічних, т	вапнякових, т	мінеральних, ц д.р.
					органічних, т	вапнякових, т	всього	N	P₂O₅	K₂O	органічних, т	вапнякових, т	всього	N	P₂O₅	K₂O
1	2016	Горох	70,2	39,8			310	100	159	51			217,6	70	111	35,8
2	2017	Озима пшениця	70,2	66,9			404	214	120	70			283,6	150	84	49
3	2018	Картопля	70,2	504	31	3,6	749	219	168	362	2176	252,7	525,8	153,7	117,9
4	2019	Кукурудза на зерно	70,2	79,9			393	216	78	99			275,8	151,6	54,7	69
5	2020	Ярий ячмінь+конюшина	70,2	32,7			75	25	25	25			37,9	14,7	12,6	10
6	2021	Конюшина	70,2	73,9			255	40	122	93			179	28	85,6	65
7	2022	Озима пшениця	70,2	74,1			515	260	174	81			361	182	122	56,8
8	2023	Цукровий буряк	70,2	598	31	3,6	704	342	123	239	2176	252,7	494	240	86
9	2024	Кукурудза на силос	70,2	702			536	117	66	353			376	82	46

Поле №6

№ п/п	Рік	Культура	Площа, га	Урожайність, ц/га	Норма добрив на 1 га						Потреба на всю площу
					органічних, т	вапнякових, т	мінеральних, кг д.р.				органічних, т	вапнякових, т	мінеральних, ц д.р.
					органічних, т	вапнякових, т	всього	N	P₂O₅	K₂O	органічних, т	вапнякових, т	всього	N	P₂O₅	K₂O
1	2016	Озима пшениця	70,2	65			485	191	217	77			340	134	152	54
2	2017	Картопля	70,2	494	31	2,85	655	186	112	357	2176	200	459,8	130	78,6
3	2018	Кукурудза на зерно	70,2	78,4			399	183	116	100			280	128	81	70
4	2019	Ярий ячмінь+конюшина	70,2	32,1			75	25	25	25			31	10	10	10
5	2020	Конюшина	70,2	72,6			239	19	127	93			167,7	13	89	65
6	2021	Озима пшениця	70,2	72,8			484	227	176	18			339,7	159	123	56
7	2022	Цукровий буряк	70,2	587	31	2,85	667	305	125	237	2176	200	468	214	87
8	2023	Кукурудза на силос	70,2	690			518	99	70	349			363,6	69	49
9	2024	Горох	70,2	46,9			205	90	171	24			200	63	120	16

Поле №7

№ п/п	Рік	Культура	Площа, га	Урожайність, ц/га	Норма добрив на 1 га						Потреба на всю площу
					органічних, т	вапнякових, т	мінеральних, кг д.р.				органічних, т	вапнякових, т	мінеральних, ц д.р.
					органічних, т	вапнякових, т	всього	N	P₂O₅	K₂O	органічних, т	вапнякових, т	всього	N	P₂O₅	K₂O
1	2016	Картопля	70,2	480	31	5,25	657	172	184	301	2176	368,5	461	120,7	129
2	2017	Кукурудза на зерно	70,2	76,9			232	137	25	73			162	96	15	51
3	2018	Ярий ячмінь+конюшина	70,2	31,5			75	25	25	25			29	10	8	10
4	2019	Конюшина	70,2	71,2			200	25	100	75			133	10	70	52
5	2020	Озима пшениця	70,2	71,5			385	182	141	62			270	127,7	98	43
6	2021	Цукровий буряк	70,2	577	31	5,25	533	257	93	183	2176	368,5	374	180	65
7	2022	Кукурудза на силос	70,2	678			439	73	40	326			308	51	28
8	2023	Горох	70,2	46,1			194	30	139	25			129	21	97	10
9	2024	Озима пшениця	70,2	76			420	202	137	81			294,8	141,8	96	56

Поле №8

№ п/п	Рік	Культура	Площа, га	Урожайність, ц/га	Норма добрив на 1 га						Потреба на всю площу
					органічних, т	вапнякових, т	мінеральних, кг д.р.				органічних, т	вапнякових, т	мінеральних, ц д.р.
					органічних, т	вапнякових, т	всього	N	P₂O₅	K₂O	органічних, т	вапнякових, т	всього	N	P₂O₅	K₂O
1	2016	Кукурудза на зерно	70,2	74			387	163	125	99			271	114	87	69
2	2017	Ярий ячмінь+конюшина	70,2	30,9			75	25	25	25			31	10	10	10
3	2018	Конюшина	70,2	69,9			182	25	98	69			127	10	68	48
4	2019	Озима пшениця	70,2	70,2			385	187	142	56			270	131	99	39
5	2020	Цукровий буряк	70,2	566	31	6,3	513	259	90	164	2176	442,2	360	181	63
6	2021	Кукурудза на силос	70,2	666			433	76	42	315			303	53	29	221
7	2022	Горох	70,2	45,3			205	41	139	25			136	28	97	10
8	2023	Озима пшениця	70,2	74,7			416	205	137	74			292	143	96	51
9	2024	Картопля	70,2	561	31	6,3	792	216	180	396	2176	442,2	555	151	126

Поле №9

№ п/п	Рік	Культура	Площа, га	Урожайність, ц/га	Норма добрив на 1 га						Потреба на всю площу
					органічних, т	вапнякових, т	мінеральних, кг д.р.				органічних, т	вапнякових, т	мінеральних, ц д.р.
					органічних, т	вапнякових, т	всього	N	P₂O₅	K₂O	органічних, т	вапнякових, т	всього	N	P₂O₅	K₂O
1	2016	Ярий ячмінь+конюшина	70,2	30			92	25	42	25			50	10	29	10
2	2017	Конюшина	70,2	68.6			171	25	75	71			113	10	52	49
3	2018	Озима пшениця	70,2	68.9			399	147	194	58			280	103	136	40
4	2019	Цукровий буряк	70,2	556	31	2.7	441	216	58	167	2176	189,5	309	151	40
5	2020	Кукурудза на силос	70,2	654			442	54	75	313			310	37	52
6	2021	Горох	70,2	44.5			170	25	120	25			105	10	84	10
7	2022	Озима пшениця	70,2	73.4			434	170	188	77			304	1109	131	54
8	2023	Картопля	70,2	552	31	2.7	716	185	135	396	2176	189,5	502	129	94
9	2024	Кукурудза на зерно	70,2	87.3			369	164	104	101			259	115	73	70

3.4 Система удобрення та план внесення добрив у сівозміні
Мета системи удобрення - щорічно забезпечувати максимально можливу агрономічну і економічну ефективність та екологічну безпеку наявних природно-економічних ресурсів (добрив, меліорантів, грунтів, культур, техніки тощо) кожного господарства при будь-якій забезпеченості ними.
Завдання системи удобрення в кожному агроценозах (господарстві) вирішуються при успішній розробці і реалізації її і полягають у наступному:
- Підвищення продуктивності всіх культур і поліпшення якості одержуваної продукції з ростом удобреному посівів до оптимальних рівнів;
- Усунення відмінностей (вирівнювання) в родючості окремих полів кожного сівозміни при будь-якій забезпеченості добривами і (або) підвищення родючості грунтів всіх полів до оптимального рівня при відповідному зростанні забезпеченості посівів добривами;

- Підвищення оплати одиниці добрив прибавками врожаїв всіх культур, тобто зростання економічної ефективності застосовуваних добрив при будь-якій забезпеченості або аж до максимальної;
- Отримання сертифікується всіх культур при постійному контролі за зміною агрохімічних показників родючості грунтів;
- Підвищення продуктивності праці всіх працівників, організаційно-господарської і управлінської діяльності спеціалістів і керівників;
- Постійне виконання всезростаючих вимоги з охорони навколишнього середовища від забруднення засобами хімізації землеробства.
Раціональна система удобрення сприяє підвищенню їх ефективності та зростанню продуктивності праці в сільському господарстві. Умови живлення рослин у грунті залежать від доз, строків і способів внесення добрив. Система удобрення в сівозміні полягає у розподілі органічних і мінеральних добрив між сільськогосподарськими культурами і визначенні способів внесення добрив з урахуванням забезпеченості ними господарства, родючості грунтів на всій площі сівозміни, прямої дії та післядії добрив. Система добрива окремих сільськогосподарських культур полягає у визначенні їх потреби в поживних речовинах, поєднанні органічних і мінеральних добрив, встановлення термінів та способів їх внесення, оплати добрив надбавкою урожаю.
Мета даної курсовоїроботи - розробити систему застосування добрив для семіпольного сівозміни господарства Кунач Покровського району Орловської області, провести розрахунок норм добрив методом елементарного балансу, визначити економічну ефективність від застосування добрив[9].

Баланс гумусу

Зміни вмісту гумусу в ґрунтах залежать від двох взаємно протилежних процесів – гуміфікації (новоутворення гумусу) та мінералізації органічних речовин. Наслідком їх інтенсивності є накопичення або втрата гумусу. Для того, щоб встановити спрямованість та інтенсивність цих змін, застосовують балансовий метод, який має статті надходження та статті відчуження органічних речовин. У статтю надходжень також включають залишення на полі до 70 % побічної продукції рослинництва . Вміст органічних речовин у ґрунті найінтенсивніше знижується в перші 10 – 15 років після розорювання. Надалі цей процес сповільнюється внаслідок наближення до нового рівня рівноваги . Фактичні втрати гумусу в староорних чорноземах складають 20 – 30 % від початкового запасу, що відповідно знизило продуктивність сільськогосподарських культур. Великий вплив на запаси гумусу має заміна природних ценозів на агроценози, що зумовлює зміну співвідношення процесів синтезу і розкладання органічних речовин у ґрунтах . Достовірна оцінка процесів гумусонакопичення дає змогу оцінювати вплив різних агротехнічних заходів на гумусовий стан ґрунту і попереджувати негативні наслідки дегуміфікації. У зв’язку з цим питання прогнозу процесів гумусонакопичення в ґрунтах є актуальним[10].

Головною статтею втрат елементів живлення є виніс їх з урожаєм сільськогосподарських культур. Крім того, частина азоту втрачається через вимивання з орного шару ґрунту та газоподібних втрат. Втрати калію через вимивання можливе на торф'яниках та ґрунтах супіщаного гранулометричного складу.

Таблиця 21

План внесення добрив у польовій сівозміні на 2016 рік

Культура	Площа, га	Урожайність, ц/га	Норма добрив на 1 га						Внесення добрив по строках
			органічних, т	вапнякових, т	мінеральних, кг д.р.				основне						рядкове			підживлення
					всього	N	P2O5	K2O	органічних, т	вапнякових, т	мінеральних, кг д.р.
					всього	N	P2O5	K2O	органічних, т	вапнякових, т	всього	N	P2O5	K2O	N	P2O5	K2O	N1	N2	N3
Конюшина	70,2	330			214	34	102	78			139,0	9,0	77	53	25	25	25
Озима пшениця	70,2	65			432	229	135	68			357	204,0	110	43	25	25	25	2,6	1,56	1,04
Цукровий буряк	70,2	520	31	2,7	574	298	87	189	31	2,7	499	273,0	62	164	25	25	25
Кукурудза на силос	70,2	600			460	101	42	317			385	76,0	17	292	25	25	25
Горох	70,2	39,8			274	112	137	25			199	87,0	112	0	25	25	25
Озима пшениця	70,2	65			460	235	134	87			381	210,0	109	62	25	25	25	2,6	1,56	1,04
Картопля	70,2	480	31	2,7	835	248	172	415	31	2,7	760	223,0	147	390	25	25	25
Кукурудза на зерно	70,2	747			433	242	77	114			358	217,0	52	89	25	25	25
Ярий ячмінь+конюшина	70,2	30			78	28	25	25			3	3,0	0	0	25	25	25

Таблиця 23

Прогнозований баланс гумусу у польвій сівозміні

№ поля	Культура	Площа, га	Врожайність, ц/га	Вміст гумусу в орному шарі		Мінералізація гумусу, т/га	Змив, т/га		Загальні втрати гумусу, т/га	Коефіцієнт вихожу поживних і кореневих залишків	Вихід поживних і кореневих зальшків,т/га	Вихід гумусу з поживних і кореневих зальшків, т/га	Внесено органічних добрив, т/га	Вихід гумусу з органічних добрив, т/га	Накопичено гумусу всього, т/га	Баланс гумусу, т/га +/-
№ поля	Культура	Площа, га	Врожайність, ц/га	%	т/га	Мінералізація гумусу, т/га	грунту	гумусу	Загальні втрати гумусу, т/га	Коефіцієнт вихожу поживних і кореневих залишків	Вихід поживних і кореневих зальшків,т/га	Вихід гумусу з поживних і кореневих зальшків, т/га	Внесено органічних добрив, т/га	Вихід гумусу з органічних добрив, т/га	Накопичено гумусу всього, т/га	Баланс гумусу, т/га +/-
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17
1	Конюшина	70,2	330	2,6	78	4	2,2		0,4	1,5	49,5	12,3			12,3	11,9
2	Озима пшениця	70,2	65	2,4	72	8	9,2	0,2	1,0	1,1	7,1	1,7			1,7	0,7
3	Цукровий буряк	70,2	520	2,3	69	1,8	48,3	1,1	2,9		2	0,1	45	3,3	3,5	0,6
4	Кукурудза на силос	70,2	600	2,1	63	1,2	38,6	0,8	2,0	0,1	9,6	1,4			1,4	0,5
5	Горох	70,2	39,8	2,9	77	1,2	7,3	0,2	1,4	0,8	3,1	0,7			0,7	0,6
6	Озима пшениця	70,2	65	2,3	69	8	9,2	0,2	1,0	1,1	7,1	1,7			1,7	0,7
7	Картопля	70,2	480	2,3	69	1,4	38,6	0,8	2,2		2,8	0,2	45	3,3	3,6	1,3
8	Кукурудза на зерно	70,2	74	2,1	63	1,2	38,6	0,8	2,0	0,8	5,9	0,8			0,8	1,1
9	Ярий ячмінь+конюшина	70,2	30	2,4	72	7	7,3	0,1	0,8	0,9	2,7	0,6			0,6	0,2

Висновки

1. Данне господарство характеризуэться наявністью відносно родючих типів грунтів таких як: чорноземами опідзоленими і слабо реградованими та темно сірими сильно реградованими, площа яких становить 632,4га.

2. Так як грунти цього господарства можна віднести до четвертої групи грунтів за потребою вапнування(близькі до нейтральних), то системою добрив передбачається внесення вапна під основну культуру, але не в інтенсивному напрямку.

3. Для підвищення родючості і покращення фізико-хімічних властивостей грунтів передбачається внесення розрахункових норм оргінічних добрив під цукровий буряк, що становить 31т/га, та під картоплю, що також становить 31т/га, а також внесення мінеральних добрив.

4. Проектування системи застосування добрив у сівозмінах дає ефективне і раціональне використання органічних та мінеральних добрив, що в свою чергу стимулює підвищення родючості грунтів, урожайності сільськогосподарських культур та збільшення виробництва зерна, буряків, картоплі, тощо.

Список використаної літератури

1. Проектування системи удобрення польових культур. Методичні рекомендації / Укл. Черлінка В.Р., Смага І.С. – Чернівці: Рута, 2004. – 48 с.

2. Городний Н.М. Система применения удобрений.-К.: Вища школа, 1979.

3. Ахрипенко Ф.М. та ін. Кормовиробництво в умовах спеціалізації. – К.: Урожай, 1988. – 56с.

4. Пшеченков К.Н. Интенсивная технология производства картофеля. – М.: Росагропромиздат, 1989. – 303с.

5. 3емлеробство з основами грунтознавства і агрохімія. Підручн. В.П. Гудзь, А.П. Лісовал, В.О. Ащцленко; За ред. В.П. Гудзя – К.: Вища школа, 1995. – 310с.

6. Химізация сільського господарства - Ботаніка і сільське господарство [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://8ref.com/15/referat_151607.html.

7. . Поверхневе поліпшення природних луків в лісовій зоні [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://ukrefs.com.ua/32998-Poverhnostnoe-uluchshenie-prirodnyh-lugov-v-lesnoiy-zone.html.

8. Стецишин П. О. Основи органічного виробництва / П. О. Стецишин, В. В. Рекуненко, В. В. Пиндус. – Вінниця: Нова Книга, 2011. – 552 с. – (2-ге змін. і доповн.).

9. . Система застосування добрив у сівозміні господарства Кунач [Електронний ресурс] // ОРЕЛ. – 2008. – Режим доступу до ресурсу: http://ua-referat.co

10. . Господаренко Г. М. Баланс гумусу в чорноземі опідзоленому Правобережного Лісостепу за тривалого (45 років) застосування добрив у польовій сівозміні / Г. М. Господаренко. // Збірник накових праць ВНАУ. – 2011. – С. 73.

Раздел: Ботаника и сельское хозяйство
Количество знаков с пробелами: 51881
Количество таблиц: 24
Количество изображений: 0

Скачать

Главная Новости Рефераты Статьи Вузы

О проекте Соглашение

Наверх

Войти на сайт

Навигация

0 комментариев

Разделы

Инфо

Следите за новостями