Прояви політкоректності в україномовних біблійних текстах

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

KJV – англомовна версія Біблії King James Version;

NIV - англомовна версія Біблії New International Version;

TNIV – англомовна версія Біблії Today’s New International Version

УСП — український сучасний переклад Нового Завіту

ПІО — переклад Біблії Івана Огієнка

ВСТУП

Феномен політкоректності, хто б і яку думку про нього не мав, все ж ширше, глибше і сильніше проникає у суспільне життя людей. Сьогодні політкоректність – це не десь чиїсь переконання, сьогодні прихильники політкорекності домоглися того, що вже випускаються багаточисленні посібники по написанню політкоректних текстів, редагуються шкільні підручники, виходять у світ політкоректні книги різних жанрів, пишуться політкорекині казки, друкуються газети з дотриманням норм політкоректності, політкорекність сьогодні – це інструмент міжнародної комунікації, політкоректне мовлення – це частина політики тощо. І врешті-решт на сьогодні ми вже можемо бачити, що з'являються переклади Біблії з дотриманням деяких тенденцій політкоректності. Тому дослідження прояву політкорекності у Біблії є досить актуальним вже в силу того, що її читають у цілому світі люди з найрізноманітніших прошарків населення, Біблія – це збірник священних текстів християнської релігії, викладеним у цій книзі керуються тисячі людей, у ній записані принципи християнського віровчення, дотримання якого зумовлює певну поведінку, створює комплекс переконань, принципів, впливає на прийняття рішень у тих чи інших життєвих ситуаціях. Уже давно людству стало зрозумілим те, що слово має силу, має глибокий і різнобічний вплив на поведінку людини. Кожне слово несе у собі певну інформацію. Сьогодні відомі не однобічні результати впливу політкорекності. У цей же час сьогодні відомий і той факт, що християнське віровчення, записане у Біблії, не може так само у повному обсязі не однобічно, «толерантно», «політкоректно» ставитися до усіх плодів феномену політкоректності. Виходячи з цих моментів, при створенні перекладу Біблії з відбитками тенденції політкоректності, важливо, мабуть, дотримуватися певної міри, межі якої, до речі, не завжди чіткі. Ці чинники і зумовили вибір цього дослідження.

New International Version 2011 року вже частково порівнювалася з King James Version. Виявлені гендерні, етнічні, соціальні особливості, різні зміни на граматичному рівні. Також було зроблене більш глибоке порівняння King James Version та Today's New International Version. Цього разу об’єктом дослідження є тексти україномовних версій Біблії : українського переклад Нового Завіту сучасною мовою та переклад Івана Огієнка.

Предметом дослідження є прояви політкоректності в україномовних біблійних текстах.

Мета дослідження полягає у вивченні феномену політкоректності, щоб потім виявити його прояви у сучасних перекладах англомовної та україномовної Біблій, а потім визначити, де ці прояви сильніші.

Поставленій меті відповідають такі завдання:

· вивчити поняття політкоректності;

· з’ясувати причини поширення політкоректності;

· простежити можливі прояви цього феномену;

· дослідити тексти старої та нової англомовних версій Біблії;

· дослідити тексти старої та нової україномовних версій Біблії;

· зробити порівняння отриманих результатів та визначити, де політкоректність сильніша.

Для досягнення поставленої мети дослідження використано порівняльно-зіставний метод. Наукова новизна полягає у комплексному вивченні поняття політкорктності, різнобічному виявленні цього феномену в одній із сучасних англомовних версій Біблії та україномовній, на ґрунті отриманих результатів визначити у якіх мові тенденції політкоректності сильніші.

Практичне значення дослідження полягає у всебічному висвітленні цього поняття, щоб кожен мав можливість скласти про нього особисту думку. Здобуті результати можуть бути взяті до уваги тими, хто серйозно збирається вивчати біблійні тексти і керуватися викладеними у них принципами у житті.

Логіка дослідження зумовила таку структуру курсової роботи : вступ, 2 розділи, висновки, список використаних джерел із 25 найменувань. Загальний обсяг складає 30 сторінок.

РОЗДІЛ 1. СПЕЦИФІКА ПОЛІТКОРЕКТНОСТІ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

1.1 Поняття політкоректності

У XXI столітті, в епоху глобалізації, міжетнічні, міжнаціональні проблеми проявляються особливо гостро [10]. Розвиток і функціонування мови значною мірою зумовленні станом суспільства, а також процесами, які відбуваються в його соціальному, політичному, культурному житті. Процеси лібералізації суспільного життя, розповсюдження ідей культурного прюралізму, визнання необхідності толерантного ставлення до різних верств населення спричинюють певну корекцію мовного коду [9,с.101]. Політична корекність є складним лінгвокультурним явищем, що полягає у знайдені нових способів мовного вираження замість тих, які зачіпають почуття та гідність індивідума, обмежують його права нетактовним ставленням до расової та етнічної приналежності, віку, стану здоров’я, соціального статусу, зовнішності тощо. Політична коректність отримала широке розповсюдження в англомовних країнах, значно вплинула на розвиток сучасної анлійської мови [11,с.256].Політкоректність як ідейна течія виникла у 70-х роках минулого століття [4]. Поняття політичної коректності (political correctness,PC) є особливо актуальним у сьогоденному суспільстві [1,с.15].Варто зауважити, що за всі минулі роки не було вироблено загальноприйнятого визначення політичної коректності [12, с.79]. Проте поняття політичної коректності є особливо актуальним у сьогоденному суспільстві [2,с.200], тому варто розглянути існуючі його дефініції.

«Короткий оксфордський словник англійської мови» дає, мабуть, найбільш коротке визначення терміна «політична коректність»: «політична коректність – відмовлення від виразів і поводження, що розглядаються як дискримінаційні чи образливі для певної групи людей». Дуже близьке до попереднього визначення терміну пропонує тлумачний словник англійської мови Мерріам – Вебстера: «політична коректність – дотримання переконання про те, що необхідно уникати вживання таких слів і форм поводження, що могли б зачепити чи образити політичні почуття.» Авторитетне видання «Кембріджський словник для поглибленого вивчення» визначає термін «політична коректність» як іменник, похідний від прикметника «політично коректний» і дає два значення цього терміна:

«Політично коректний – 1. Той,хто розділяє переконання про те, що необхідно відмовитися від уживання слів і дій, які могли б бути образливими для інших, зокрема, із погляду сексуальної орієнтації чи расової приналежності; 2.слово чи вираз,що використовується замість інших слів чи виразів для того,щоб не викликати образу». Виданий у США тлумачний англомовний словник «The American Heritage Dictionary of the English language”, так само пропонує два значення терміна «політично коректний» (politically correct) : «Політично коректний – 1) позначає те, що або має відношення, або підтримує широкі зміни в соціальній, політичній і освітній сферах, головним чином спрямовані на виправлення історичних несправедливості в питаннях расового, класового, гендерного розподілу, сексуальних переваг; 2) те,що є чи сприймається у зв’язку з підвищеним інтересом до подібних змін, часто при ігноруванні інших питань».[8, с339-340] Словник «Лонгмен для інтенсивну», та ще два інші дають нам можливість в цьому переконатись: «політично коректний - манера розмови або поведінки,які показують, що ви турбуєтесь про те, щоб не принизити жінок, людей певної раси, інвалідів». Серед визначень терміну «політично коректний» особняком стоїть дефініція з унікального російськомовного країнознавчого видання «Амерікана»: politically correct – суспільно прийнятий, політично коректний, політкорекний. Про термін, формулювання і т.п., відібраних з метою не образити і не зачепити представників якої-небудь етнічної, соціальної, вікової і т.п. групи.[8, с.340-341]. Словник, що надає своїм користувачам віртуальний ресурс «Look Wayup», пропонує своїм користувачам дефініції двох термінів: «політична коректність»(political correctness) і «політична некоректність»(political incorrectness). «Політична коректність – відмовлення від уживання таких виразів чи дій, що можуть бути сприйняті як такі, що піддалися соціальним чи дискримінаційним обмеженням». Політична некоректність тлумачиться тими ж словами, але з часткою «не».[8, с.341]. Також ще визначення терміна «політична коректність» дає словник інтернет-ресурса «Allwords.com»: «політична коректність – відмовлення від вираження чи дій, що можуть бути сприйняті в якості таких , чи дискримінують чи ганблять певних людей або групи людей на основі расових, гендерних ознак, інвалідності чи сексуальних переваг»[8, с.342]. У «Словнику візуальної художньої термінології» дослідник із США Майкл Делахант пропонує інтегративне визначення : «політична коректність, політично коректний – це терміни, що з’явилися в засобах масової інформації, і ввійшли в широкий оборот у 80-ті роки для опису тих, хто прагнув до соціальних змін усілякими засобами. Тих, хто заперечував устояні принципи складання навчальних програм (наполягаючи на вивченні елементів альтернативних культур), хто кидав виклик традиційним уявленням про навколишнє середовище. Джерелом цього руху стали, головним чином, представники лівих політичних кіл і інтенсивні дебати в коледжах і університетських містечках». Як можна побачити, тут «політична коректність» уже трактується як політичний рух і деяка ідеологічна програма вдосконалювання суспільних відносин у США в XX столітті [8, с.342]. В «інтерактивному словнику бібліотечної справи й інформатики» Джоана Рейтс (Joan M.Reitz) пропонує власне оригінальне визначення терміну «політична коректність». «Політична коректність – це термін, що став широко використовуватися на початку 90-х для позначення впливу ліберальних політичних поглядів на американську культуру, зокрема, з питань мови й інших форм соціального поводження. Як видно з представленого огляду, термін «політична коректність» є семантично неоднозначним. Він вживається у сучасному північно-американському суспільстіві, як мінімум, у декількох значеннях: по-перше, політична коректність як технологія (форма соціальної поведінки) розв’язання конфліктів шляхом перегляду змісту освітніх програм та відмовлення від використання в суспільній лексиці образливих виразів і дій стосовно тих соціальних груп, що піддані дискримінації (або були піддані в минулому) і виступають проти цього; по-друге, політична коректність як ідеологічна програма (сукупність деяких концепцій, принципів,ідей,гіпотез), що лежить в основі цієї технології; по-третє, політична коректність як політичний рух, що здійснив (або здійснює) реалізацію ідеологічної програми в сфері, насамперед, освіти, суспільно-політичної лексики наприкінці XX століття в США; по-четверте, політична коректність як іронічне позначення курйозних результатів застосування технології заміни образливих термінів нейтральними словами і виразами [8, с.343-344].

1.2 Причини поширення політкоректності в мові

У першу чергу, практика використання політкорекних виразів притаманна англосаксонському світу, включаючи Канаду, Австралію та Нову Зеландію. На другому місці за частотою використання новомовних фраз стоїть Скандинавія, на третьому – Франція, проте США випереджає за цим показником усі країни світу, разом узяті [18, с.32]. Основними причинами розповсюдження політичної коректності в США стали наступні фактори: багатонаціональний склад населення США. Цей фактор зажадав враховувати інтереси усіх етнічних груп, які населяють США, особливо таких, як афроамериканці, латиноамериканці та індійці; високий рівень індивідуальних та колективних свобод, завдяки яким у Сполучених Штатах найбільш сильні позиції феміністського руху, численних організацій, які відстоюють права національних, сексуальних меншостей, інвалідів, груп, які борються за збереження оточуючого середовища та прав тварин [17, с.157]. З одного боку, так звана “підвищена політична коректність” англійської мови зумовлена високим рівнем соціальної культури та “позитивними” традиціями суспільної поведінки, з іншого боку, ідеологією та менталітетом суспільства, у якому проголошено культ окремої особистості та устоїв її особистого світу [19, с.81]. Основною тематикою, до якої схиляється політкоректизація, є тема расової та національної приналежності. Що й не дивно, бо, як стверджують деякі спеціалісти, феномен політкорекності виник у результаті протесту африканців (не тільки жителів континенту) проти расизму англійської мови. Тобто із самого початку стосувалася виключно англійської мови. Відповідно, першим відкоректованим словом в Америці було слово nigger (негр). Замість nigger у США зазвичай говорять black (male/female), Afro-American, member of African Diaspora, person of black race і т.п. Пізніше слово nigger стало абсолютним табу, і в наші дні і ЗМІ Сполучених Штатів, навіть цитуючи чиєсь некоректне висловлювання, прийнято замінювати його на N-word. Відповідно до нової тенденції, у школах деяких штатів із шкільної програми був виключений роман Марка Твена «Пригоди Гекльбері Фіна», де вживається слово nigger. Тенденція політкоректності була підтримана прибічниками феміністського руху [20, с.230]. Фемінізм – це теорія політичної, економічної та соціальної рівності обох статей [13, с.133]. У США феміністичний рух розпочався на початку ХХ століття. До середини цього століття феміністський рух охопив майже всі верстви суспільства, став масовим і організованим. У 1920 році в США було офіційно проголошено, що всі громадяни країни, незалежно від статі мають рівні права [13, с.134]. З’являється багато різних нововведень у різних сферах, де прибічники політкоректності, феміністичного руху і т.п. бачать дискримінацію. Наприклад, християнство визнає Бога-отця вищою істотою і тому у зв’язку з цим феміністські теологи пропонують культ богині Хрісти, або визнання Діви Марії верховною істотою (течія в сучасному фемінізмі, яка набула назви «marianism»)[3, с.55]. Зміни у суспільстві, що мали місце у зв’язку з феміністичним рухом та введенням поняття політичної коретності, сприяли винекненню нових слів та словосполучеь на позначення сучасного становища жінки, а також введеню більшості мовних обмежень, спрямованих безпосередньо на “викорінення” слів та словосполучень, що могли б дискримінувати за статевою ознакою [13, с.137]. У зв’язку з феміністичним рухом виник термін сексизм. Сексизм – упередженість по відношенню до жінок [9, с.103]. Є багато доказів існування сексизму у мові. Слова для жінок мають негативні конотації навіть тоді, коли відповідні чоловічі терміни означають той самий стан чоловіків. Наприклад, слова bachelor (холостяк) та spinster (стара діва). І те, і інше слово позначає дорослого поза шлюбом, але жіночий термін має у собі негативні нотки. Така відмінність відображає шлюбні очікування у суспільстві, особливо вказує на шлюбний вік. Слово spinster – це більше, аніж просто незаміжня жінка. Воно вказує на те, що вона вже поза шлюбним віком і тому здається відторгнутою і небажаною [22, p.248]. Крім сексизму виділяють також інші дискримінаційні терміни: аблеізм – упереджене ставленя до осіб з різного роду фізичними та психічними недоліками; етноцентризм – утиснення не домінуючих етнічих груп; гетеросексизм – дискримінація людей нетрадиційної сексуальної орієнтації; лукізм – створення стандартів краси та привабливості та утиснення прав тих, хто їм не відповідає [9, с.103]; ейджзм – упередження проти людей похилого віку тільки тому, що вони старі; алфебетізм – дискримінація на ґрунті місця за алфавітом [25, p.12]; дісізізм – дискримінація через стан здоров’я; фетізм – дискримінація із-за наявності надмірної ваги [5]. Є ще багато подібних термінів, викликаних феноменом політичної коректності.

Проте є дослідники, які вважають, що причини поширення полікорекності зовсім інші. Політкоректність – якась нова мова, мова езопів нашого часу, які схильні перейменовувати усі речі та явища. А для чого? Для того, щоб не уславитися негідником, який ображає або ущемлює чиїсь права [18, с.31]. Політкоректність полегшує та прискорює розпад нашої цивілізації [7, с.75]. Зараз говорять про зниження загальної культури в Америці [15, с.80]. Біл Лінд називає її «страшною хворобою нашого сторіччя». З його точки зору, політична коректність не смішна, вона «вбивчо серйозна» [12, с.79].Так звані етичні ініціативи поступають з різних країн світу – то у США у школах замість «мами» і «тата» рекомендують вживати слова «батьки» або «подружжя», щоб не образити гомосексуальні пари, то в Іспанії замість традиційного бичачого бігу феміністки пропонують влаштувати коров’ячий [14, с.48] . За останні п’ять років суди у США винесли кілька сот звинувачуваних вироків із справ, які пов’язані з порушеннями політкоректних законів штатів (за відсутністю навіть визначення терміну «Політкоректність» у федеральному кримінальному кодексі США), причому 78% вироків були пов’язані з «сексизмом». У рамках англіканської церкви заборонені канонічні (неполіткоректні) переклади Біблії. Сьогодні у списку причин, за які відраховують студентів із провідних американських та британських вузів без права повторного вступу, перший рядок займає порушення норм політкоректності. Неполіткоретних викладачів негайно звільняють, будь вони хоч професорами права в Притонському університеті. Після такого відчислення чи звільнення людина фактично втрачає можливість публічно висловлювати свої думки і вимушена або «корегувати» їх на політкоректні, або ставати ізгоєм у своїй сфері [18, с40]. Якби не зусилля американських, а за ними – німецьких феміністок, у західному ліберальному світі не розповсюдилося б, як сніжний ком, масове відкриття гей-, лейбійних і подібних клубів, не з’явилася б лояльність до одних з найбільш мерзенних злочинців – педофілам, не практикувалося б у масовому масштабі «корекція» статі та сексуальної орієнтації. У Швеції або Данії при однаковому балі на вступних екзаменах до вузу візьмуть людину, яка відмітила у анкеті, що вона «сексуально нетрадиційно орієнтована». Найбільш соціально захищеною фігурою у США є чорна лесбіянка, яка не працює, яка у минулому була чоловіком [18, с41].

1.3 Прояви політкоректності

Як вже зазначалося вище, феномен політкоректності набув широкого розповсюдження. Він позначається коригуванням мовного коду, його прояви можна спостерігати у різних колах суспільних прошарків. Тому розглянемо основні приклади коригування мовного коду як прояви політкоректності. Важливо зазначити, що політкоректні одиниці є евфемізмами, які використовуються замість некорекних одиниць (етнонімів тощо), що маркують дискурси расизму, сексизму, лукизму та інші [6, с.54]. Евфемізми слугують мовленнєвим інструментом у такому прояві соціальних взаємовідносин як політична корекність [1, с.15]. Під евфемізмами розуміють емоційно нейтральні слова та словосполучення, що використовуються замість синонімічних їм слів, які здаються мовцю непристойними, грубими або нетактовними [2, с.199]. Потреба у евфемізмах виникає тоді, коли певні слова, які ми чуємо або говоримо викликають негативні емоції через їхні конотації. Ці конотації – це головним чином особисте, психологічне сприйняття, яке формується через словесну асоціацію та певний досвід [24, p.12]. Наприклад, люди «не вмирають», вони «зустрічають свого Творця», їх «не хоронять», а «кладуть відпочивати», могила – це «останній дім» або «Божий акр» [21, p.51]. Вбивство – це «незаконне позбавлення життя», війна – це «інцидент», а вторгнення перетворюється у «визвольну місію» [25, p.228]. Таких і подібних прикладів евфемізації англійської мови, викликаних політичною коректністю ще безліч. Більшість політично коректних евфемізмів пом’якшують різні види дискримінації [5]. Серед політкоректних термінів можна виділити такі групи лексичних одиниць:

а) одиниці на позначення расової й національної належності, наприклад AfricanAmerican"афро-американці" – на позначення американських негрів, indigenouspeoples"первісне населення" – на позначення американських індіанців, Inuit– на позначення ескімосів;

б) одиниці на позначення гендерної належності, наприклад спроби створити замінники слова woman, які не є похідними від man – womyn, wimmin, wimyn, wofem, womban, womon;

в) одиниці, які позначають фізичні чи психічні якості людини – наприклад синоніми на позначення людини із надмірною вагою – large-than-averageperson, apersonofsize, a personofsubstance, apersonwithanalternativebodyimage, ahorizontallychallengedperson, differentlysizedperson; синоніми на позначення літніх людей – chronologicallygifted, experientallyenchanced, longer-living, mature; celebrallychallenged– для уникнення слова stupid, emotionallydifferent– для уникнення слова crazy;

г) гендерно нейтральні лексичні одиниці, переважно на позначення професій, де нейтралізовано морфеми на позначення роду firefighterзамість fireman, actronзамість actor, actress, waitronзамість waiter, waitress, chairpersonзамість chairman, chairwoman; є також спроби створення гендерно нейтральних займенників co(he, she), cos(his, her), coself(himself, herself);

д) одиниці на позначення непрестижних професій, що підкреслюють їхню важливість для суспільства – sanitationengineer(garbage collector), enviromentalhygienist(janitor).

ж) одиниці на позначення тварин і рослин animal companion (pet), botanical companion, flolar companion (plant, bouquet), canine-American (American dog, за аналогією з African American).

Серед політкоректних термінів існує також група дисфемізмів. Вони виражають звичні поняття в більш різкій і грубій формі, порівняно з тими словами, які традиційно вживались у мові. Вони позначають різноманітні поняття від побутових до суспільних. Серед псевдополіткоректних одиниць можемо виділити насамперед одиниці на позначення продуктів харчуваня, предметів і речовин, для створення яких людина використовує processed animal carcasses – перероблені скелети тварин (м’ясо), processed tree carcasses – перероблені стволи дерев (папір). Цікаво, що подібні словосполучення було вжито Б.Шоу, наприклад scorched corpses of animals – опалені трупи тварин (смажене м’ясо), хоча відомий гуморист напевно вжив його з іронією. У середовищі захисників прав тварин з’явився термін stolen products – крадені продукти на позначення предметів життєдіяльності тварин, які людина використовує для власних потреб (мед,молоко,яйця,шерсть). Їм протиставляються cruelty-free products, при виробництві яких не було знищено чи обмежено в правах живі істоти. Створенню таких одиниць сприяє прагнення підкреслити споживацьке ставлення людини до природи та інших живих істот, адже прихильники політкорекності прагнуть підкреслити рівноправність людини та інших живих істот, що зумовило появу термінів human animal (тварина людського роду), non-human animal (тварина, що не належить до людського роду). Про суперечливі тенденції в утворенні політкоректних термінів свідчить те, що у словнику політкоректних термінів можемо знайти лексичні одиниці на позначення поняття «домогосподарка» як з позитивною, так і номінативною конотацією: domestic incarceration survivor – людина, що замкнена вдома (як в тюремній камері), і domestic artist – магістр хатніх наук [4]. Іноді політкоректні терміни утворюють алогічні сполучення, у яких об’єднуються далекі, часто протилежні за своїми значеннями слова: personal unpaid laborer (особистий неоплачуваний працівник); unrealistic standard of feminine beauty (стандарт жіночої краси, який реально не існує) [16, с.305].

Ще одним з яскравих проявів політкорекності є нападки прихильників політичної корекності, феміністичного руху на слово man. Це слово об’єднує семеми «людина» та «чоловік», що викликає образ рівнозачності понять і може бути образливим для жінок. Відтак слово man, якщо воно позначає людину взагалі, незважаючи на її стать, потребує заміни або на латинське Homo Sapiens, або на слова person, people, human being та human beings. Зазнали також зміни слова, які містять компонент «man», отже слова mankind, businessman, cameraman, fireman, policeman, workman тощо замінюються на humanity/peoplekind, businessperson,cameraperson, fire fighter, police officer, worker відповідно, оскільки представниками перерахованих професій можуть бути і жінки [9, с.104]. В англійській мові відсутній займенник однини, який би одночасно відносився до чоловічого та жіночого роду. В таких випадках традиційно використовувався займенник he (his,him), що є проявом гендерної нерівності в мові. За результатами спостережень з метою запобігання сексизму в англійській мові використовуються такі варіанти:

а) однина замінюється на множину;

б) використовується займенник their,якщо підмет – іменник або неозначений займенник;

в) відбувається заміна підмета, що означає людину безвідносно до її статі, на займенник you;

г) вживаються подвійні займенники he or she, his or her, s/he (у писемному мовленні);

д) дієслово-присудок в активному стані замінюється на пасивні конструкції;

ж) відбувається випущення займенника his або her [9, с.104-105].

Політична коректність спрямована на застосування людьми таких форм мовленнєвого вираження, які б не були образливими по відношенню до будь-яких верств населення. Проте введення мовленнєвих кодексів, редагування художніх текстів з метою виключення з них «некоректної лексики», певна дискримінація по відношенню до білого населення ніяк не можна назвати проявами толерантності, з якою прихильники політкорекності її ототожнюють. Критики політкорекності розглядають її як прояв цензури, що обмежує свободу слова людини, як форму політичного лицемірства [9, с.101]. Політкорекність – явище неоднозначне. З одного боку, це інструмент міжкультурної комунікації, який дозволяє запобігти конфлікту з чужою культурою та ефективно взаємодіяти у рамках даного суспільства. Але з іншого боку, політкоректність часто служить комерційним або політичним цілям, свідомо викривляючи істинне положення речей [20, .с.232].

РОЗДІЛ 2. ПРОЯВИ ПОЛІКОРЕКТНОСТІ У СВЯТОМУ ПИСЬМІ

2.1 Лексичні особливості

У першому розділі, як вже відомо, було представлено теоретико-методологічну основу цього феномену. Він присвячений самому вивченню поняття політичної коректності, зокрема особливостям його функціонування в англійській мові. Було зроблено спробу через огляд та вивчення ряду вітчизняних та зарубіжних наукових досліджень встановити безпосередньо саме визначення феномену політкоректності, зрозуміти основні причини та фактори, які зумовлюють вдавання під час комунікації, розробці підручників, написанню та друку різного можливого роду літератури тощо до неписаних правил цього феномену англомовних (і не тільки англомовних) спільнот, зокрема на території Сполучених Штатів Америки, простежити різнобічні прояви політичної коректності на практиці. Було проведене поверхневе дослідження NIV 2011, яке виявило численні гендерні зміни, викликані ціллю дотримуватись тенденцій феномену політкоректності, зафіксовані етнічні і соціальні особливості, помічені граматичні зміни на різних рівнях. Потім проводилось більш систематизоване дослідження, увага була сфокусована на другій частині Біблії – Новому Завіті. Була зроблена спроба більш глибоко осягнути плоди впровадження неписаних норм політкоректності у Святе Письмо, хоча б приблизно підрахувати кількість тих чи інших змін. Цього разу буде досліджуватися Священне Письмо рідною мовою. Буде зроблена спроба встановити, чи є прояви політкоректності в українських перекладах взагалі і, якщо є, то осягнути ступінь впровадження і впливу неписаних норм політкоректності. Для дослідження і порівняння із україномовного репертуару узято український сучасний переклад 2012 року та переклад Івана Огієнка 1962 року.

Отже, перейдемо безпосередньо до дослідження. Оскільки з попереднього дослідження стало зрозумілим, що найпоширенішою особливістю є заміна маркованих лексичних одиниць гендерно нейтральними, де нейтралізовано морфеми на позначення роду, заміна маркованих займенників, то й почнемо з пошуку заміни гендерно маркованих лексичних одиниць. В УСП цю особливість там, де й в англомовній версії TNIV, можна простежити в наступних місцях:

Матвія 5:22; 18:35; 23:32

Луки 1:5,55; 6:26, 11:19,47,48; 14:24,30; 17:34

Іоана 3:5,33; 4:20; 6:31,49; 7:17

Діяння 1:16; 2:22; 5:30; 6:3; 7:19,38,39,44,45; 10:23; 11:1,29; 13:16,17,32,36; 15:10; 17:6,34; 19:25,35; 20:30; 21:17,28; 22:3,14; 24:14; 26:6; 28:17

До Римлян 1:13; 2:3; 7:1,4,22; 8:12,29; 9:3; 10:1; 11:25; 12:1; 14:10; 15:14,30; 16:17

1 до Коринтян 1:10,26; 3:1,14; 5:11; 7:24,29; 8:13; 10:1; 11:33; 12:1; 14:20,26,39; 15:1,50,58; 16:15

2 до Коринтян 1:8; 8:1; 13:11

До Галатів 1:11; 3:15; 4:12,28,31; 5:11,13; 6:1,18

До Ефесян 3:16; 4:22; 6:6,23

До Филип’ян 1:12; 3:1,13,17; 4:1,8

До Колосян 1:2

1 до Солунян 1:4; 2:1,9,14,17; 3:7; 4:1,10,13; 5:1,4,12,25

2 до Солунян 1:3; 2:1,13,15; 3:1,6,13

1 до Тимофія 4:6

2 до Тимофія 4:21

До Євреїв 1:1; 2:10,11,12,17; 3:1,9,12; 7:5; 12:6,7; 13:22

Якова 1:2,16,19; 2:1,5,14; 3:1,12; 4:11; 5:7,9,10,12,19,20

1 Петра 5:9

2 Петра 1:10

1 Іоана 2:9,11; 3:10,13,14,16

Одкровення 6:11,15; 12:10; 19:10

Також ця лексична особливість проявляється і в Матвія 10:36, Марка 2:27; 7:19, Луки 6:47; 14:33, Іоана 7:53; 11:9,10, Діяння 10:35,Якова 1:14, до Римлян 4:5, 1 до Коринтян 4:1, 7:7, до Євреїв 13:1, 1 Іоана 4:20, Одкровення 13:17, де у відповідних місцях в політкоректному англомовному перекладі простежуються граматичні особливості. Також у 2 до Коринтян 3:13, до Євреїв 11:22, Одкровення 2:14,7:4,21:12 замість слова «сини» вживаються слова «народ», «люди», «племена».

Яскравих проявів політкоректності на соціальному рівні – заміни одиниць на позначення професій в УСП не знайдено, принаймні у місцях, де в TNIV ця особливість певною мірою простежується.

2.2 Граматичні особливості

З минулого дослідження вдалося виявити численні прояви політкоректності на граматичному рівні у англомовному перекладі TNIV. Поширеним явищем у політкоректній версії з метою уникнення сексизму, як було встановлено, є заміна однини на множину. Тож подивимось, наскільки часто ця особливість наявна в УСП.

Отже, заміна однини на множину в УСП в тих місцях, що й в TNIV можна знайти за наступними посиланнями :

Матвія 5:41; 13:20,21,22,23

Луки 12:21

1 до Коринтян 4:2

До Галатів 4:7

До Колосян 2:18

2 до Солунян 3:14

До Євреїв 12:7

Одкровення 2:7,26,28; 20:6; 22:11

Також ця граматична особливість проявляється і в до Римлян 13:4, 2 до Коринтян 9:7, до Галатів 3:12, Якова 1:5, 2:6, 1 Петра 3:15.

Бачимо, що замін однини на множину, щоб уникнути дискримінації за неписаними нормами політкоректності в УСП зустрічаємо значно рідше, на відміну від TNIV, де ця особливість тільки в Новому Завіті зустрічається біля двохсот разів.

У TNIV були зафіксовані випадки використання займенника their, якщо підмет – іменник або неозначений займенник. Проте в УСП з відповідним займенником в українській мові прояви такої особливості не виявлені.

Опускання в УСП, як і в TNIV помічено Матвія 12:32, а ще також в Матвія 25:44 та Діяння 28:21. Заміна дієслова-присудка в активному стані на пасивну конструкцію є в 1 до Коринтян 3:14.

Відповідну граматичну особливість TNIV, яка з’явилась все з тією ж метою дотримуватися неписаних норм політкоректності - заміна підмета, що означає людину безвідносно до її статі, на займенник you – можна простежити тільки в 2 до Коринтян 2:2. В кількох місцях, де ця особливість зустрічається в TNIV , в УСП відбувається просто усунення гендерної маркованості, тобто є зміни на лексичному рівні. Експлікація певною мірою є в 2 до Коринтян 4:16 та в до Ефесян 2:15.

2.3 Інші особливості УСП у контексті феномену політкоректності

Якщо підрахувати, то маємо приблизно 216 змін на лексичному і граматичному рівнях на користь феномену політкоректності. Разом з тим у ході дослідження було помічено, що безліч місць УСП, у яких TNIV має різні прояви політкоректності, свідкують за неписаними нормами цього феномену про дискримінацію, однак справедливості ради треба зауважити, що завдяки лексичному складові і граматичній структурі української мови у багатьох місцях уникнення дискримінації відбулося природньо, тобто без вдавання до особливих лінгвістичних прийомів. Наприклад:

KJV Romans 1:18 For the wrath of God is revealed from heaven against all ungodliness and unrighteousness of men, who hold the truth in unrighteousness;

TNIV Romans 1:18 The wrath of God is being revealed from heaven against all the godlessness and wickedness of human beings who suppress the truth by their wickedness

ПІО До Римлян 1:18 Бо гнів Божий з'являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гамують неправдою

УСП До Римлян 1:18 Гнів Божий сходить з Неба на все лихе й неправедне, що чинять люди. Своєю неправедністю вони пригнічують істину

Більш ретельніше дослідження цього разу дало змогу помітити у кількох місцях некоректне фіксування проявів політкоректності минулий раз. Проте вагомим аргументом, який вдалося виявити у ході дослідження, що підтверджує той факт, що перекладачі УСП не мали на меті перш за все або й взагалі, у будь що притримуватися неписаних правил нового феномену є те, що виявленні місця, у яких в ПІО за нормами політкоректності дискримінація відсутня, а в УСП вона з’являється. Ось кілька прикладів:

ПІО До Римлян 14:20 Не руйнуй діла Божого ради поживи, усе бо чисте, але зле людині, що їсть на спотикання

УСП До Римлян 14:20 Не руйнуйте діла Божого заради їжі. Будь-яка їжа — чиста. Але не годиться їсти того, що брата твого веде до гріха

ПІО 1 Петра 3:10 Бо хто хоче любити життя та бачити добрі дні, нехай здержить свого язика від лихого та уста свої від говорення підступу.

УСП 1 Петра 3:10 У Святому Писанні сказано: «Той, хто хоче насолоджуватися життям, й завжди бачити тільки кращі часи, нехай береже язик від зла, щоб з уст його слова брехливі не злітали.

Ще за наступними посиланнями:

Матвія 7:9; 12:31

Марка 7:16

Луки 8:8; 11:33

До Римлян 4:4,6,8

1 до Коринтян 1:31; 8:7; 14:16

2 до Солунян 3:10

До Євреїв 12:23

Якова 2:20, 5:13

Ще одним із доказів, що дотримання неписаних норм політкоректності перекладачами УСП не було основною ціллю є те, що іноді пліч-о-пліч з місцями, де дискримінація при новому перекладі була усунена, є місця, де вона залишається. Нариклад:

УСП До Євреїв 12:6-8 6Бо суворість Господня — тим, кого Він любить, й покарання Його — тим, кого вважає за Своїх дітей». Книга Приказок Соломонових 3:11-12 7Терпіть недолю як Батьківське покарання: то Бог суворий з вами як зі Своїми дітьми. Бо ж яку дитину батько не карає? 8Якщо ж ніхто вас не карає (кожну дитину карають), то, значить, ви не є законними дітьми, ви не є справжніми синами.

ВИСНОВКИ

З минулих досліджень нам вже дуже добре стало відомо, що по-перше, явище політкоректності не зовсім досконале у силу того, що досі навіть не вироблено однозначного визначення поняття політкоректності. Прихильники політкоректності пояснюють, що основні принципи цього явища полягають у тому, щоб не підкреслювати стать, не вказувати на сімейний стан жінки, не підкреслювати вік, расову приналежність, не вказувати на сексуальну орієнтацію, не вказувати на інвалідність, словом уникати будь-яких слів та словосполучень, які можуть здатись дискримінаційними, образливими; по-друге, виявлено, що не завжди справжніми причинами поширення політкоректності є мета бути ґречним, толерантним тощо, як це стверджують творці політкоректності. Одна з основних причин поширення політкоректності може полягати у чиєму-небудь бажанні розтлити суспільство, поширити негативні соціальні прояви, які неминуче впливають на руйнування людської цивілізації; по-третє, з’ясовано, що при творені політкоректних термінів наявні суперечливі тенденції у бік між евфемізацією тa дисфемізацією. Що стосується безпосередньо проявів політкоректності англомовних перекладів Святого Письма, то з минулих досліджень стало ясно, що ця тенденція може мати згубний вплив у майбутньому, що незначні невинні на перший погляд численні мовні зміни, зумовлені впливом тенденцій політкоректності, можуть призвести до значних змін у християнському віровченні, викликати появу нових течій, деномінацій, завдати шкоду цілісності християнства, яке і без того розділене на численні конфесії, церкви із найрізноманітнішими традиціями. Цього разу були залучені до дослідження українські версії Біблії, щоб спробувати визначити через призму нового перекладу, наскільки феномен політкоректності досяг нашої країни, у якій з нових версій, в англомовній чи україномовній, політкоректність сильніша. Що ж, результати говорять, що у порівнянні TNIV з УСП кількість проявів політкоректності в УСП менша у 5 разів. Хоч лексичний склад і граматична структура української мови посприяли у багатьох місцях уникненню дискримінації природньо, тобто без вдавання до особливих лінгвістичних прийомів, ті факти, що іноді простежується зворотна дискримінація або час від часу можна бачити, як пліч-о-пліч з місцями, де дискримінація при новому перекладі була усунена, місця, де вона залишилась, дозволяють зробити однозначний висновок, що у TNIV політкоректність сильніша, що принаймні на поточний час феномен політкоректності не такий популярний, як, скажімо, в США. З дослідження видно, що перекладачі УСП перш за все намагались якомога ясніше донести смисл Святого Письма.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ТЕОРЕТИЧНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Балюта М.В. Динаміка процесу евфемізації в англійській мові/Балюта М.В. // Нова філологія [текст]: збірник наукових праць/ред.кол:В.М.Манакін [голов.ред.] та ін.-Запоріжжя:ЗНУ,2010.-№42 – с.12-17.

2.Балюта М.В. Політична коректність та евфемізація в англомовних засобах інформації /М.В.Балюта // Нова філологія. – Запоріжжя 2009 - №33 с.199-203.

3.Емірсуінова Г.І. Семантичні особливості феміністичного дискурсу // Вісник Запорізького держ. Університету сер. Філологічні науки. – 2001 №3 с.54-57.

4.Зайко Л.В. Політкоректна англійська номінація: семантичний зсув від евфемізмів до дисфемізмів / Л.В.Зайко // Актуальні питання філології. – 2011. - Вип.2 – [6с.]

5.Зайко Л.В. Політкоректна лексика сучасної англійської мови як різновид евфемізмів / Л.В. Зайко // Актуальні питання філології.– 2011. – Вип.1 – [4с.].

6.Калужська Л.О. Політична коректність як вторгнення чужого дискурсу у перекладі / Л.О.Калужська // Сучасні тенденції розвитку та дослідження германських мов.- Мелітополь, 2008. с.54-56.

7.Колаковская А. Image…интеллектуальные истоки политкорректности / А.Колоковская // Культурология. Дайфиест. – 2006.-№2.- с.71-75.

8.Колтунов О. Політична коректність: аналіз дефініцій // Наукові записки / Збірник. – 12.: IПіЕНД,2004. – с/Сер. «Політологія і етнологія»; Вип.26 / с.339-345.

9.Кочубей В.Ю. Засоби вираження політичної коректності в сучасній англійській мові / К.В. Кочубей // Нова філологія [Текст]: збірник наукових праць / ред..кол: В.М. Манакін [голов.ред.] та ін. – Запоріжжя: ЗНУ, 2010. - №42. с.101-106. – Бібліогр.: с.106.

10.Кучарський А.Й. Політкоректність як феномен трансформації літературної казки / А.Й. Кучарський // Актуальні проблеми іноземної філології: Лінгвістика та літературознавство. – 2009.- Вип.4 – с.112-117.

11.Кущ Е.О. Семантико-прагматичні особливості перекладу англомовної політично коректної лексики // Нова філологія. – 2010. - №38. – с.256-261.

12.Маринина Е.В. О некоторых тенденциях языковой политики США и Великобритании // Вестник Московского Университета. Серия 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. – 2012 - №2 – с.78-86.

13.Матюшко Я.В. Феміністичний рух та політична коректність: соціолінгвістичний аспект [Текст] / Я.В.Матюшко // Нова філологія. – 2010. - №42.

14.Мечетная Н. Диктатура глупости: просвіщенный Запад как никогда серьёзно озаботился собственной политкоректностью / Н.Мечетная // Кореспондент. – 2009. - №12 с.48-49.

15.Михайлова Е.В. Стилистические особенности англоязычных версій Евангелия от Матфея в диахронии / Е.В.Михайлова // Нова філологія. – 2005 - №2 (22). – с.75-80.

16.Смирнова О.П. Метафора как одно из средств создания комического в политкорекных сказках / О.П.Смирнова // Язык и текст в современных парадигмах научного знания: сборник. – СПб., 2006. – с.304-307.

17.Чихарёва Е.Е. Политическая коректность в лингвистике / Е.Е.Чихарёва // Нова філологія. – 2010. - №41 – с.156-161.

18.Шаров К.С. На тёмной стороне политкорекности: гендерно-нейтральный новояз // Вопр. философии. – 2010. - №3. – с.30-43.

19.Юнацька А.Б. «Ксеностереотипізація» в англійській мові США та концепція «політичної коректності» / А.Б.Юнацька // Нова філологія / Голов.ред. В.М.Манакін. – Запоріжжя: ЗНУ. 2007. – Лінгвокультурологічні та етнолінгвістичні студії… Вип.28 – с.77-82.

20.Якуба Л.Ф. О необходимости ознакомления студентов с понятим политкорекности как составляющей соціокультурного аспекта коммуникативной компетенции // Вісник Запорізького НУ. Філологічні науки. – 2008. - №1 – с.229-232.

21.Abbott G. Dying and killing: euphemisms in current English // English Today. – 2010. – T.26. - №4 – p.51-52.

22.Dorda S.V. Is it possible to change herstory? About some aspects of language reform / S.V.Dorda // Нова філологія. – 2010. - №38 – p.247-251.

23.Kharitonova V.Y.,Ufimceva O.A. // Нова філологія. – 2013. – Вип.55. – р.227-232.

24.Poltavski D. Fair speech or a should for truth?: Apropos euphemistic expression in American English // English. - 1998.- №33 – p.12.

25.Ryashchina M. Some novelties in English word-formation // English. – 2001. - №25 – p.12.