по дисципліні « Грошово-кредитна система »
Спеціальність, група : .................................................ЗФ – 02 ( фінанси )
Керівник : .......................................................................................Гордієнко Л.А.
Результат, дата:
Реєстраційний номер, дата:
м. Черкаси 2002 р.
1. Позабанківський обіг готівки і чинники його скорочення .............. - 3
2. Комерційний кредит .......................................................................................................... - 11
3.Взаємовідносини України з міжнародними фінансово-кредитними
організаціями.........................................................................................- 13
Проблема виведення з тіньового сектору значних обсягів грошової маси (у вигляді в основному позабпяківського обігу готівки) і включення їх до офіційного економічного обороту країни — одне з найгостріших питань виходу вітчизняної економіки з кризи, що насамперед зумовлює необхідність у системному комплексному підході до вирішення проблеми. Саме на цьому загострив увагу Президент України Леонід Кучма у своєму виступі на розширеному засіданні Коордіиіаціііного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю: Завдання подолання тіньової економіки і суттєвого зменшення основного джерела її живлення — позабанківського обігу готівки — є одним із наріжних каменів Послання Президента України до Верховної Ради України у 2000 році .
У позабанківському обігу обертається готівка, яка належить фізичним особам, тобто населенню, і та, що знаходиться в касах підприємств (15-20% від загального обсягу готівки). Друга частина коштів фізичних осіб — їх заощадження, розміщені в комерційних банках у вигляді депозитів.
Рух коштів у національній валюті облічується вітчизняною статистикою, яку здійснює Національний банк України. Дані щодо обсягів готівки в позабанківському обігу в національній валюті та їх частки у загальній грошовій масі наведено в таблиці. Станом на 01.01.2000 року сума готівки в обігу становила 9583 млн. грн. За період з 1996 року обсяг готівки в обігу збільшився в 3,6 раза. В 1999 році щомісячні темпи зростання обсягів готівки поза банками становили 3,3%, у цілому за 1999 рік — 33,9%. Дуже висока питома вага позабанківського обігу готівки у загальній грошовій масі в національній валюті: в 1996-1999 роках вона не знижувалася нижче 43%, а на кінець 1999 становила 43,4 %. Тобто майже половина грошової маси в національній валюті обертається поза банками і не контролюється з боку банківської системи. Водночас у розвинутих країнах світу частка готівки у структурі грошової маси не перебільшує 3-5%.
Таблиця №1 . Обсяги готівки в поззбанківському обігу в 1992-1999 роках
Рік | Кошти фізичних осіб, | Гроші поза банкамишти | Заощад.нас, | Загальна грошова маса, | Питома вага грошової маси поза банками |
млн.грн. | млн.грн. | млн..грн.. | млн.грн. | % | |
1992 | 8 | 5 | 3 | 25 | 20.0 |
1993 | 159 | 128 | 31 | 482 | 26,6 |
1994 | 1021 | 793 | 228 | 3216 | 24.7 |
1995 | 3153 | 2624 | 529 | 6930 | 37,9 |
1996 | 5049 | 4041 | 1008 | 9364 | 43.2 |
1997 | 7830 | 6132 | 1698 | 12541 | 48,9 |
1998 | 10276 | 7158 | 3118 | 15705 | 45,6 |
1999 | 13434 | 9383 | 4071 | 22079 | 4З.4 |
середн. | 43.9 |
Такі темпи зростання обсягів готівки в національній валюті поза банками в 1992-1999 роках дають можливість спрогнозувати цей обсяг на інші періоди.
Готівка в іноземній валюті обертається у двох видах:
• легальному (формується при офіційному перетинанні кордону: відрядження, туристичні поїздки, поїздки у приватних справах і під час оплати праці й послуг фізичних осіб за кордоном). Обсяг готівки в легальному вигляді відображається через платіжний баланс країни і таким чином може бути більш-менш точно визначеним;
• нелегальному (обертається в тіньовій економіці і не облічується офіційною статистикою). Зрозуміло, що є лише експертні оцінки фахівців і науковців. Так, за підрахунками експертів, щорічно у населення “осідає” S 2-5 млрд., які в основному обслуговують тіньову економіку, в тому числі її кримінальну складову. Л в цілому у населення знаходиться S 10-15 млрд.
Зростання обсягів позабанківського обігу готівки як у національній, так і в іноземній валюті має такі негативні наслідки:
1) зменшується пропозиція іноземної валюти на внутрішньому міжбачківському валютному ринку. Це не дає можливості встановлювати реальний курс гривні стосовно іноземних валют, а за рахунок зниження запропонованої валютної маси курс гривні — нестабільний;
2) значно скорочуються можливості збільшення валютних резервів держави, що знижує усталеність національної грошової одиниці:
3) істотно скорочуються інвестиційні й кредитні ресурси країни, що створює штучний попит на іноземні кредити і призводить до збільшення зовнішнього державного боргу та заборгованості юридичних осіб;
4) зменшується база оподаткування за рахунок наявності тіньового обігу готівки;
5) збільшення обсягів позабанківського обігу готівки сприяє дальшому поширенню тіньової економіки, яку вона переважно й обслуговує;
6) значні обсяги позабанківської готівки — суттєве джерело відтоку валюти за кордон.
Аналіз показує, що існують такі основні джерела зростання обсягів позабанківського обігу готівки в національній та іноземній всиї'іоті:
Постійне перевищення доходів населення над їх витратами. Значне джерело збільшення коштів у населення, не включених до банківського обігу.
2. Друге важливе джерело поповнення обсягів позабанківського обігу готівки — наявність позитивного сальдо купівлі-продажу іноземної валюти населенням.
3. Найбільше джерело зростання обсягів позабанківського обігу готівки в національній та іноземній валюти належить участі населення в тіньовій економіці.
4. Ухилення від оподаткування і переведення безготівкових грошей в готівкові та виплата потім заробітної плати готівкою в «конвертах», тобто поза розрахунковими відомостями по зарплаті.
5. Утримування юридичними особами оборотних коштів у готівковому вигляді та їх наступні розрахунки між собою, між юридичними і фізичними особами готівкою. В умовах України основні чинники цього — високий податковий тиск на підприємства, неврегульованість і незавершеність економічного законодавства, фінансова нестабільність і платіжна криза. Російськими дослідниками наводяться схожі до українських чинників причини зростання позабанківського обігу: ухилення від податків — 44% респондентів, потреба в готівці для неформальних витрат — 36%, економічна і політична нестабільність — 32% .
6. Високий рівень долариззації економіки (на 01.12.99 цей показник — 42,4%). Значна доларизація економіки призводить до зростання доларизації збережень населення і розрахунків між фізичними особами у вигляді валюти.
Вищенаведені джерела є одночасно й чинниками зростання обсягів позабанківського обігу готівки.
Варто виділити три основних шляхи використання населенням іноземної валюти: 1) формування заощаджень в іноземній валюті, не схильних до інфляції; 2) обслуговування тіньового товарообігу всередині країни (продаж-купівля ііпсс/існпям нерухомості, автомобілів тощо); 3) фінансування «човникової» торгівлі. До того ж за своєю економічною природою купівля іноземної валюти населенням є формою кредитування економік інших держав.
ОСНОВНІ ЧИННИКИ ЗРОСТАННЯ ПОЗАБАНКІВСЬКОГО ОБІГУ ГОТІВКИ :
1. Нездатність уряду іі Національного бпнку України включити наявні чільні грошові ресурси (величезні суми готівки пол.і банками, перевищення купівлі іноземної валити над її продажем, постійне позитивне сальдо доходів і витрат населення, збільшення заборгованості із зарплат і пенсій, тіньові капітали) у фінансовий оборот у вигляді кредитних ресурсів та інвестицій. Це пов'язано насамперед з відсутністю довіри з боку населення, юридичних осіб до договорів, процентних ставок, валютних курсів, постанов і політики уряду і НБУ. Адже відомо, що багато в чому вартість грошей заснована на довірі. Поки що населення, кредитні організації та підприємства віддають перевагу обміну значної частини вільних коштів на іноземну валюту. Втрата довіри до кредитної системи і держави не дає можливості послабити найсильніший тиск на курс гривні й валютні резерви ІІБУ, що переконливо доводить досвід років незалежності України. Активність заощаджень громадян, спрямована па фінансовий ринок, залежить від ступеня довіри до фінансового ринку, розміру і мсти заощаджень . Дається взнаки й відсутність розвинутого страхового ринку.
2. Діяльність пунктів обміну валюти. Збільшенню позабанківського обігу готівки сприяє діяльність пунктів обміну валюти (небанківських), які функціонують на підставі агентських угод з уповноваженими банками, оскільки їх діяльність неможливо контролювати.
3. Відсутність звітності й відповідного аналізу сальдо вивозу-ввозу іноземної та національної валют фізичними особами при перетинанні кордону, а також звірки інформації щодо конкретних боржників та обсягів заборгованості на основі реєстрів вивізних і ввізних митних декларацій з боку Держмитслужби України та матеріалів уповноважених банків з наступною передачею результатів цієї звірки до Національного банку України для оперативного реагування.
... , що дозволяє кількісно порівнювати різні по споживчій вартості товари; 3) Гроші виступають матеріалізацією загального суспільно-необхідного робочого часу, укладеного в товарі. 2. Грошовий обіг в Україні Грошовий обіг здійснюється в готівковій і безготівковій формах. Готівково- грошовий обіг - прямування готівки в сфері обігу і виконання ними 2-х функцій: засобу платежу і засобу ...
... і країн органом, який здійснює грошово-кредитне і валютне регулювання є центральний емісійний банк (в Україні - Національний банк України, в США - Федеральна резервна система (ФРС)). Складовою національної грошової системи країни є національна валютна система, хоч вона є відносно самостійною. Національна валютна система - це форма організації економічних зв'язків країни, з допомогою яких зді ...
... білетів на срібло. Фінансування кримської війни 1853-1856рр. Практично звело нанівець позитивні результати грошової реформи 1839-1843рр. Грошва система почала стрімко руйнуватися, і майже до кінця XIX століття в Росії існував розладний паперово-грошовий обіг. У 1861р. було здійснено ряд спроб з метою налагодити функціонування грошового обігу належним чином. Так, 1862р. уряд уклав угоду з банками ...
... до Європейського грошово-кредитного Союзу, що зробило реформу статуту Банку Франції тим більш необхідною. У 1993 р. було прийнято новий Закон про Статут Банку Франції, згідно з яким Банк розробляє і проводить грошово-кредитну політику, спрямовану на забезпечення стабільності цін і виконує свою місію в межах загальної економічної політики уряду. Для сучасної функціональної структури Банку Франції ...
0 комментариев