Бригидівка

3. Бригидівка

Крім розкопок загін проводив розвідки по р. Лядовій між селами Ходаки та Ялтушків. Так, напроти Ходакського поселення, на правому березі, на розлогому схилі мису, що утворився вигином ріки, було відкрито досить велике трипільське поселення. Воно знаходилось в 1 км. на південний схід від с. Бригидівка та займало східну частину вказаного мису. Площа поселення біля 40 га (700 х 600 м). Сплановано поселення по концентричних колах[24]. Внаслідок шурфування було виявлено глинобитні житла, які мали земляну підлогу, масивне міжповерхове перекриття, що складалося з дерев’яного каркасу, обмазаного шаром глини, та легке перекриття горища[25]. По залишках наземних глинобитних жител чітко простежується два ряди. З площі поселення, а також шурфів маємо досить виразний матеріал.

Посуд, переважно, відноситься до категорії столової кераміки, що вироблялась з тонкоструктурної глини з природною домішкою мілкого піску. Столові посудини прикрашені або розписом, або заглибленим орнаментом. На деяких фрагментах зафіксована змішана техніка орнаменту — заглиблений в сполученні з розписом (чорна фарба). Заглиблений орнамент у вигляді спіральних композицій виконувався широкими дугоподібними стрічками, що складались з 5-6 глибоких та тонких ліній. Характерні були наступні форми — великі грушоподібні посудини з широкими округлими плічками та горизонтально розташованими вінцями без шийки; кратероподібні посудини з округлотілою нижньою частиною корпусу та високими і широкими вінцями-раструбами.

Серед розписної кераміки виділяються конічні та напівсферичні миски, приземкуваті кубки з широкими низькими округлими плічками та високою зрізано-конічною горловиною (іноді з ручками-вушками під вінцями); біконічні та сфероконічні (останні переважають) посудини з високими лійчастими або прямими вінцями; амфори — або приземкуваті, з низькими округлими плічками та лійчастими вінцями, або високі, з вузькими плічками та прямими вінцями; шоломоподібні покришки грушоподібні посудини з високими циліндричними вінцями; кратери з високими, широкими вінцями-раструбами.

Більшість посудин прикрашено чорним монохромним малюнком, але зустрінуті окремі фрагменти, розписані біхромним розписом (чорною та червоною, чорною та білою фарбами). Найбільш вживаними орнаментальними схемами були меандрова, волютна, «лицьова», зрідка тангентна та метопна[26].

Кераміка з Бригидівки вказує, що поселення відноситься до етапу ВІІ та входить до групи пам’яток, нажаль досі слабо вивчену, які зберігають багато в чому традиції попереднього етапу ВІ/ВІІ (Кукутень АВсесвітня історія.).

4. Малодосліджені пам’ятки з території району

У 1965 р. були здійснені перші більш-менш ґрунтовні археологічні дослідження на території нашого краю. Викладач Вінницького політехнічного інституту В.Д. Гопак в ході археологічної розвідки відкрив трипільське поселення біля с. Пилипи. Воно знаходиться на північній околиці села та займає пологе плато лівого берега безіменного струмка, притоки р. Лядова. В ході розвідки на поверхні простежені залишки глиняних «площадок», було зібрано фрагменти кераміки, зернотерок та кісток тварин. Пам’ятка попередньо віднесена до середнього або пізнього етапу трипільської культури[27].

У 1987 р. студентами історичного факультету Вінницького Педагогічного Інституту В.А. Косаківським та С. Захарчуком було проведено дослідження трипільського поселення поблизу с. Польове. Знаходилось воно в 1 км на південний схід від села, вздовж лівого берега р. Лядової, понад гранітним кар’єром. В ході дослідження на поверхні зафіксовано залишки дев’ятнадцяти глинобитних жител, забудованих по трьох концентричних колах. Серед підйомного матеріалу переважали фрагменти кераміки. Цікавою знахідкою є голівка статуетки та ручка амфори з горизонтальними проколами, амфори з подібними ручками зустрічаються на трипільському поселені Кліщів (Тиврівський район, Вінницька область)[28].

Неподалік від с. Гайове в урочищі «Барське» І та ІІ у 1997-1998 рр. П. І. Хавлюк відкрив та дослідив два поселення трипільської культури, на мисі лівого берега р. Рівець[29].

Інші пам’ятки трипільської культури відомі, але нажаль мало досліджені, біля сіл, Комарівці[30] та Українське[31]

 

Висновки

Виконавши дану роботу вдалося дослідити та визначити загальну кількість пам’яток трипільської культури з території Барського району. Зібрано матеріали по десятьох поселеннях: Комарівці, Барське І та ІІ (с. Гайове), Ходаки, Бригидівка, Ялтушків І та ІІ, П’ятківка, Польове та Українське. Поселення котрі вдалося датувати відносяться, як правило, до петренської групи, етапи ВІ, ВІІ, СІ розвитку трипільської культури.

Взагалі трипільська культура (ІV – перша половина ІІІ тис. до н. е.) вважається найяскравішою археологічною культурою епохи енеоліту. Вона займала територію Лісостепового правобережжя, Наддніпрянщини Прикарпаття. Пізніше поширилася на Волинь і Степове Причорномор’я, а також на Молдавію і Румунію. Більшість дослідників вважає, що за своїм походженням культура пов’язана з Балкансько-Нижньодунайським регіоном. Межиріччя Дністра та Південного Бугу, в тому числі і Барський район, цікаві в тому плані, що по цій території проходили шляхи розселення трипільських племен з корінних земель на схід. Наприкінці ІІІ тис. до н. е. культура поступово припинила своє існування, серед ймовірних причин – зміна кліматичних умов, переселення в пошуках родючих земель і змішання з іншими культурами, натиск кочівників.

Трипільська культура мала велике історичне значення. Вона значно вплинула на господарство і духовний світ населення Східної та Південно-Східної Європи, сприяла становленню індоєвропейської спільноти.

Список використаних джерел та літератури

 

1.     Археологічні розвідки В. А. Косаківського 1987 р.;

2.     Бурдо Н.Б. Ходаки // ЕТЦ. – Т. ІІ. - С. 575-576;

3.     Бурдо Н.Б. Ялтушків І // ЕТЦ. – К., 2004. - Т. ІІ – С. 633-634;

4.     Відейко М.Ю. Бригидівка // ЕТЦ. – К., 2004. – Т. ІІ. - С. 68;

5.     Енциклопедія трипільської цивілізації. – К., 2004. - Т. І. – 703 с;

6.     Енциклопедія трипільської цивілізації. – К., 2004. - Т. ІІ. – 654 с;

7.     Заєць І.І. Трипільська культура на Поділлі. – Вінниця, 2001. – 184 с;

8.     Косаківський В.А., Очеретний В.В., Прилипко В.П. Відбитки тканин на кераміці з пізньотрипільського поселення Ялтушків на Поділлі // Подільська старовина: Збірник наукових праць. – Вінниця, 1998. - С. 29-40;

9.     Прилипко В.П., Рижов С.М. Дослідження трипільського поселення біля с. Ялтушків // Тези доповідей VІ Подільської історико-краєзнавчої конференції. – Кам’янець-Подільський, 1985. – С. 13-15;

10.   Рижов С.М. Дослідження трипільських поселень по р. Лядовій у Середньому Подністров’ї // Подільська старовина: Науковий збірник. – Вінниця, 1993. - С. 85-93;

11.   Рижов С.М. Дослідження трипільського поселення біля села Бригидівки на річці Лядовій у Середньому Подністров’ї // Тези доповідей дванадцятої Вінницької обласної історико-краєзнавчої конференції. – Вінниця, 1993. – С. 15-16;

12.   Трипільська кераміка з прадавнього Ялтушкова // Подолія. – 1995. – 11 січня.

13.   Шмаглій М.М., Рижов С. М. Трипільське поселення біля с. Коновка на Середньому Дністрі // Тези доповідей V Подільської історико-краєзнавчої конференції. – Кам’янець-Подільський, 1980. – С. 115-116.

[1] Рижов С. М. Дослідження трипільських поселень по р. Лядовій у Середньому Подністров’ї // Подільська старовина: Науковий збірник. – Вінниця, 1993. - С. 85-93;

[2] Енциклопедія трипільської цивілізації.– К., 2004. - Т. ІІ. – 654 с (Далі ЕТЦ);

[3] Там само. – К., 2004. - Т. І. – 703 с;

[4] Заєць І. І. Трипільська культура на Поділлі. – Вінниця, 2001. – 184 с;

[5] Косаківський В. А., Очеретний В. В., Прилипко В. П. Відбитки тканин на кераміці з пізньотрипільського поселення Ялтушків на Поділлі // Подільська старовина: Збірник наукових праць. – Вінниця, 1998. - С. 29-40.

[6] Енциклопедія трипільської цивілізації. – К., 2004. - Т. І. – С. 566;

[7] Рижов С. М. Дослідження трипільських поселень по р. Лядовій у Середньому Подністров’ї // Подільська старовина: Науковий збірник. – Вінниця, 1993. - С. 85-93.

[8] Бурдо Н. Б. Ходаки // ЕТЦ. – Т. ІІ. - С. 575-576.

[9] Рижов С. М. Дослідження трипільських поселень по р. Лядовій у Середньому Подністров’ї // Подільська старовина: Науковий збірник. – Вінниця, 1993. - С. 85-93.

[10] Рижов С. М. Дослідження трипільських поселень по р. Лядовій у Середньому Подністров’ї // Подільська старовина: Науковий збірник. – Вінниця, 1993. - С. 85-93;

[11] Рижов С. М. Дослідження трипільських поселень по р. Лядовій у Середньому Подністров’ї // Подільська старовина: Науковий збірник. – Вінниця, 1993. - С. 85-93.

[12] Заєць І. І. Трипільська культура на Поділлі. – Вінниця, 2001. – С. 110; Прилипко В. П., Рижов С. М. Дослідження трипільського поселення біля с. Ялтушків // Тези доповідей VІ Подільської історико-краєзнавчої конференції. – Кам’янець-Подільський, 1985. – С. 13-15;

[13] Рижов С. М. Дослідження трипільських поселень по р. Лядовій у Середньому Подністров’ї // Подільська старовина: Науковий збірник. – Вінниця, 1993. - С. 85-93.

[14] Бурдо Н. Б. Ялтушків І // ЕТЦ. – К., 2004. - Т. ІІ – С. 633-634.

[15] Рижов С. М. Дослідження трипільських поселень по р. Лядовій у Середньому Подністров’ї // Подільська старовина: Науковий збірник. – Вінниця, 1993. - С. 85-93.

[16] Шмаглій М. М., Рижов С. М. Трипільське поселення біля с. Коновка на Середньому Дністрі // Тези доповідей V Подільської історико-краєзнавчої конференції. – Кам’янець-Подільський, 1980. – С. 115-116.

[17] Рижов С. М. Дослідження трипільських поселень по р. Лядовій у Середньому Подністров’ї // Подільська старовина: Науковий збірник. – Вінниця, 1993. - С. 85-93; Рижов С. М. Дослідження трипільських пам’яток по р. Лядовій // Тези доповідей дев’ятої Вінницької обласної історико-краєзнавчої конференції. – Вінниця, 1990. – С. 11;

[18] Косаківський В. А., Очеретний В. В., Прилипко В. П. Відбитки тканин на кераміці з пізньотрипільського поселення Ялтушків на Поділлі // Подільська старовина: Збірник наукових праць. – Вінниця, 1998. - С. 29-40; Заєць І. І. Трипільська культура на Поділлі. – Вінниця, 2001 – С. 127-130.

[19] ЕТЦ. – К., 2004. - Т. І. – С. 566;

[20] Трипільська кераміка з прадавнього Ялтушкова // Подолія. – 1995. – 11 січня;

[21] Рижов С. М. Дослідження трипільських поселень по р. Лядовій у Середньому Подністров’ї // Подільська старовина: Науковий збірник. – Вінниця, 1993. - С. 85-93;

[22] Рижов С. М. Дослідження трипільських пам’яток по р. Лядовій // Тези доповідей дев’ятої Вінницької обласної історико-краєзнавчої конференції. – Вінниця, 1990. – С. 11;

[23] Там само;

[24] Рижов С. М. Дослідження трипільських поселень по р. Лядовій у Середньому Подністров’ї // Подільська старовина: Науковий збірник. – Вінниця, 1993. - С. 85-93;

[25] Рижов С. М. Дослідження трипільського поселення біля села Бригидівки на річці Лядовій у Середньому Подністров’ї // Тези доповідей дванадцятої Вінницької обласної історико-краєзнавчої конференції. – Вінниця, 1993. – С. 15-16.

[26] Відейко М. Ю. Бригидівка // ЕТЦ. – К., 2004. – Т. ІІ. - С. 68;

[27] Енциклопедія трипільської цивілізації. – К., 2004. - Т. І. – С. 566;

[28] Археологічні розвідки В. А. Косаківського 1987 р.

[29] ЕТЦ. – К., 2004. - Т. І. – С. 566;

[30] Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область. – К., 1972. – С. 136;

[31] Матеріали Вінницького обласного краєзнавчого музею.