Декларант подає документи митному органу та одержує оформлені документи особисто. Присутність декларанта при проведенні митного огляду обов'язкова

1. Декларант подає документи митному органу та одержує оформлені документи особисто. Присутність декларанта при проведенні митного огляду обов'язкова.

2. ВМД, подана митному органу, але ще не прийнята до оформлення (відсутні відбиток штампа "Під митним контролем" (далі - штамп ПМК) і реєстраційний номер), може бути відкликана декларантом з дозволу митного органу.

З моменту прийняття ВМД до оформлення декларант несе юридичну відповідальність за недостовірність відомостей, зазначених у ВМД. Ця ВМД не може бути відкликана декларантом.

Оформлена ВМД свідчить про надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності (далі - суб'єкт ЗЕД) права на розміщення товарів у заявлений митний режим і підтверджує права й обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших дій.

3. Для здійснення митного контролю й митного оформлення товарів декларант подає до підрозділу митного органу, посадові особи якого здійснюють митний контроль і митне оформлення товарів із застосуванням ВМД і пропуск їх через митний кордон України (далі - ПМО), ВМД, заповнену згідно з обраним митним режимом, її електронну копію й повний комплект документів, необхідних для здійснення митного оформлення товарів:

а) документи, що підтверджують повноваження декларанта на декларування товарів;

б) товаросупровідні документи;

в) дозволи й сертифікати вповноважених державних органів (у встановлених законодавством випадках) та інші документи, зазначені в графі 44 ВМД;

г) документи, зазначені в графі 40 ВМД;

ґ) декларацію митної вартості (далі - ДМВ) (у встановлених законодавством випадках) та її електронну копію;

д) документи, що підтверджують заявлені декларантом відомості про митну вартість товарів.

На вимогу митного органу декларантом подаються й інші документи, потрібні для здійснення митного контролю та митного оформлення, подання яких визначено законодавством України.

Копії поданих до оформлення документів засвідчуються написом "Копія. Згідно з оригіналом", підписом і печаткою декларанта.

Якщо документ є довгостроковим і його використання для цілей митного контролю й митного оформлення не припиняється після митного оформлення першої партії товарів, то при декларуванні першої партії товарів декларант може подати митному органу додаткову копію документа для зберігання її в окремій справі суб'єкта ЗЕД у ПМО.

На вимогу митного органу декларантом надається переклад на державну мову поданих до оформлення документів. Правильність перекладу засвідчується особою, що здійснила переклад.

По закінченні оформлення документи (завірені в установленому порядку їх копії), що були підставою для митного оформлення конкретної партії товарів, залишаються разом з першим основним аркушем ВМД на зберіганні в митному органі.

4. Здійснення митних процедур

ВМД, її електронна копія й документи, потрібні для здійснення митного контролю й митного оформлення, подаються декларантом посадовій особі ПМО, до функціональних обов'язків якої віднесено право розподілу ВМД між посадовими особами ПМО. Визначення посадової особи ПМО для прийняття ВМД до оформлення відображається в розділі I Інформаційного аркуша митного контролю товарів за ВМД (далі - Інформаційний аркуш), форму якого наведено в додатку 1 до цього Порядку. Інформаційний аркуш виготовляється митним органом. Час подання ВМД, заповненої згідно з обраним митним режимом, її електронної копії та комплекту документів фіксується у відривному талоні Інформаційного аркуша, який видається декларанту.

Митні процедури здійснюються в такому порядку.

А) Прийняття ВМД до оформлення

Б) Митний контроль

В) Завершення митного контролю й митного оформлення. Видача оформлених документів декларанту

Г) Статистичний контроль

Д) Внесення змін і доповнень до ВМД

Горілчана продукція є підакцизною продукцією, тому її переведення в митний режим "експорт" (чи еквівалентний режим "магазин безмитної торгівлі") підлягає державному регулюванню наступними законами України:

1. ЗАКОН УКРАЇНИ “ Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від19 грудня 1995 року N 481/95-BP [4] в частині пунктів:

Стаття 15. Імпорт, експорт, оптова і роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами

Імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності за наявності ліцензій.

Плата за ліцензії на право імпорту, експорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів встановлюється в розмірі 780 гривень за рік.

Встановити річну плату за ліцензії на право оптової торгівлі у розмірі:

алкогольними напоями - 500000 гривень;

Ліцензії на право імпорту, експорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів видаються терміном на п'ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Ліцензії на право оптової торгівлі видаються терміном на п'ять років уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які отримали ліцензії на виробництво або імпорт алкогольних напоїв або тютюнових виробів, здійснюють поставку цієї продукції підприємствам оптової і роздрібної торгівлі та іншим українським споживачам за наявності ліцензії на оптову торгівлю.

Відвантаження алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що призначені для реалізації магазинами безмитної торгівлі, здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності, які отримали ліцензію на право експорту алкогольних напоїв або тютюнових виробів, з оформленням вантажної митної декларації, при цьому мінімальні оптово-відпускні ціни для алкогольних напоїв не застосовуються.

2. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про податок на додану вартість “ від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР [7] в частині пунктів:

1.12. Магазин безмитної торгівлі (безмитний магазин) - пункт роздрібної торгівлі товарами (супутніми послугами), які знаходяться під митним режимом, відповідно до якого товари (супутні послуги), не призначені для споживання на митній території України, ввозяться, знаходяться та поставляються під митним контролем у пунктах пропуску на митному кордоні, відкритих для міжнародного сполучення, інших зонах митного контролю, визначених митними органами України, без справляння ввізного мита, цього податку, а також інших податків і зборів, базою оподаткування яких є вартість таких товарів (супутніх послуг), заходів нетарифного регулювання та ліцензування діяльності з роздрібної торгівлі товарами (супутніми такому продажу послугами), у тому числі підакцизними.

3.1 Об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

3.1.3 вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорту), поставки транспортних послуг по перевезенню пасажирів, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України.

З метою оподаткування до експорту товарів також прирівнюється:

поставка товарів (супутніх послуг) з митної території України на територію безмитних магазинів;

передача товарів, оформлених у митному режимі експорту, під митний режим митного складу, для подальшого вивезення таких товарів з митної території України;

6.2. При експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування:

3. ДЕКРЕТ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ “ Про акцизний збір” від 26 грудня 1992 року N 18-92 [12] в частині пунктів:

Стаття 5. Акцизний збір не справляється з товарів, що були вивезені (експортовані) платником акцизного збору за межі митної території України.

Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, коли їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.

4. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби від 15 вересня 1995 року N 329/95-ВР [5] та ЗАКОН УКРАЇНИ “ Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої 7 травня 1996 року N 178/96-ВР [6] в частині пунктів/

1. Об'єкти оподаткування визначаються відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" (з 2007 року).

"2207	Спирт етиловий неденатурований з концентрацією алкоголю не менш як 80 відсотків об'єму, спирт етиловий та інші спирти денатуровані будь-якої концентрації	19 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту
2208 (крім 2208 20)	Спирт етиловий неденатурований з концентрацією спирту менш як 80 відсотків об'єму, спиртові настоянки, лікери та інші спиртові напої	19 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту

Стаття 7. Тимчасово встановити з 1 січня 2007 року до 1 липня 2007 року ставки акцизного збору на такі товари:

Код товару згідно з УКТ ЗЕД	Опис товару	Ставки акцизного збору у гривнях з одиниці товару
2207	Спирт етиловий неденатурований з концентрацією алкоголю не менш як 80 відсотків об'єму, спирт етиловий будь-якої концентрації	18 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту
2208 (крім 2208 20)	Спирт етиловий неденатурований з концентрацією спирту менш як 80 відсотків об'єму, спиртові настоянки, лікери та інші спиртові напої	18 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту

2. Не підлягають оподаткуванню

г) вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, експортованих за межі митної території України за іноземну валюту, за умови надходження цієї валюти на валютний рахунок підприємства;

ж) вартість та обсяги алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які призначені для реалізації магазинами безмитної торгівлі, при відвантаженні їх безпосередньо українськими виробниками цієї продукції. Підставою для звільнення від сплати акцизного збору продукції, яка призначена для реалізації магазинами безмитної торгівлі, є належно оформлена вантажна митна декларація, яка оформляється при відвантаженні цієї продукції від такого виробника.

Не підлягають маркуванню марками акцизного збору алкогольні напої та тютюнові вироби, які поставляються для реалізації магазинами безмитної торгівлі безпосередньо українськими виробниками цієї продукції за прямими договорами, укладеними між українськими виробниками алкогольних напоїв та тютюнових виробів і власниками магазинів безмитної торгівлі. При цьому митне оформлення алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що спрямовуються до магазинів безмитної торгівлі, здійснюється у момент відвантаження такої продукції від виробника.

У разі реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів на експорт чи обміну їх на іншу продукцію у зовнішньоекономічних відносинах, яка відповідно до чинного законодавства не підлягає оподаткуванню акцизним збором, платнику податку повертається з бюджету сплачена сума акцизного збору за умови надходження валютних коштів на валютний рахунок підприємства або оприбуткування продукції, одержаної в результаті товарообмінної операції, пред'явлення підтверджувальних документів (договору на товарообмінні операції, вантажної митної декларації).

20. До отримання суб'єктом підприємницької діяльності з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), такий платник акцизного збору зобов'язаний надати органу державної податкової служби України за своїм місцезнаходженням податковий вексель, авальований банком (податкову розписку), який є забезпеченням виконання зобов'язання цього платника у термін до 90 календарних днів починаючи від дня видачі векселя (податкової розписки), сплатити суму акцизного збору, розраховану за ставками для цієї продукції.

При отриманні спирту етилового неденатурованого підприємство-векселедавець за участю представника державної податкової служби на акцизному складі складає акт про фактично отриману кількість спирту та розрахунок акцизного збору виходячи із фактично отриманої кількості спирту. Цей акт є коригуванням вже наданого податкового векселя, авальованого банком (податкової розписки), із зазначенням остаточної суми акцизного збору, яка підлягає сплаті.

У разі якщо передбачений цією статтею податковий вексель, авальований банком (податкова розписка), не погашається у визначений термін, векселедержатель здійснює протест такого векселя (податкової розписки) у неплатежі згідно з чинним законодавством та протягом одного робочого дня з дня здійснення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього векселя (податкової розписки), з опротестованим векселем (податковою розпискою). Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня, наступного за днем звернення векселедержателя з опротестованим векселем (податковою розпискою), переказати суму, яка вказана у цьому векселі (податковій розписці), векселедержателю.

5. "ПОРЯДОК випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового неденатурованого і є забезпеченням виконання зобов'язання із сплати акцизного збору" ДПА України [42]:

податковий вексель, авальований банком (податкова розписка) (далі - податковий вексель) - простий вексель, авальований банком, що видається суб'єктом підприємницької діяльності - виробником підакцизної продукції до отримання з акцизного складу спиртзаводу спирту етилового і є забезпеченням виконання ним зобов'язання сплатити у строк, що не перевищує 90 календарних днів від дати видачі такого векселя, суму акцизного збору;

векселедавець - суб'єкт підприємницької діяльності - виробник підакцизної продукції, який отримує спирт етиловий для переробки на іншу підакцизну продукцію;

векселедержатель - орган державної податкової служби за місцезнаходженням векселедавця;

аваль - вексельне поручительство, згідно з яким банк бере на себе відповідальність за оплату податкового векселя перед векселедержателем і яке оформляється шляхом проставлення гарантійного напису банку на кожному примірнику податкового векселя.

3. Векселедавець зобов'язаний до отримання з акцизного складу спиртзаводу спирту етилового видати векселедержателю належним чином оформлений податковий вексель.

Оформлення податкового векселя здійснюється лише на вексельному бланку, придбаному в установі банку, за зразком, визначеним Державною податковою адміністрацією.

4. У податковому векселі зазначається сума акцизного збору, що визначається за ставками для готової продукції, які діють на дату його складення.

5. Строк, на який видається податковий вексель, не може перевищувати 90 календарних днів від дати його видачі.

12. У разі експорту підакцизної продукції за межі митної території України, виробленої з використанням спирту етилового, підставою для погашення податкового векселя є документальне підтвердження здійснення експортної операції, а саме:

довідка банку про надходження коштів в іноземній валюті на розрахунковий рахунок векселедавця;

оригінал п'ятого основного аркуша ("примірник для декларанта") вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3), виданий митним органом під час здійснення митного оформлення експорту підакцизної продукції, на якому митним органом вчиняється напис про фактичне вивезення експортованої підакцизної продукції за межі митної території України, що засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу.

Такий напис вчиняється митним органом, що здійснював митне оформлення експорту підакцизної продукції лише після отримання від митного органу, розташованого на митному кордоні України, через який здійснювався експорт підакцизної продукції, офіційного повідомлення про фактичне вивезення цієї продукції за межі митної території України у повному обсязі.

Визначення суми акцизного збору для погашення податкового векселя проводиться з урахуванням обсягів відвантаженої на експорт продукції згідно з п'ятим основним аркушем вантажної митної декларації.

13. Погашення податкового векселя проводиться шляхом проставлення на його лицьовому боці відбитка штампа з написом "ПОГАШЕНО", що засвідчується підписом керівника (заступника керівника) та печаткою органу державної податкової служби.

6. "Порядок роботи представників органу державної податкової служби на акцизних складах підприємств, що виробляють горілку та лікеро-горілчані вироби" ДПА України [43]:

1.1 Орган державної податкової служби за місцем розташування акцизного складу призначає свого представника (представників) на такому складі, який здійснює (здійснюють) постійний безпосередній контроль за дотриманням встановленого порядку відпуску горілки та лікеро-горілчаних виробів та сплати акцизного збору.

Акцизним складом уважаються виробничі приміщення на території підприємства, де суб'єктом підприємницької діяльності виробляється, обробляється (переробляється) горілка та лікеро-горілчані вироби, та його складські приміщення, в яких зберігається, одержується чи відправляється горілка та лікеро-горілчані вироби (далі - акцизний склад).

2.1 Основним завданням представників ДПС на акцизних складах є здійснення постійного безпосереднього контролю за дотриманням встановленого порядку відпуску горілки та лікеро-горілчаних виробів та сплати акцизного збору, вжиття заходів щодо недопущення незаконного виробництва та реалізації горілки та лікеро-горілчаних виробів.

2.5 При відвантаженні горілки та лікеро-горілчаних виробів заповнюється товарно-транспортна накладна, в якій представник ДПС на акцизному складі робить відмітку про погодження відпуску шляхом проставляння штампа "Виїзд дозволено" і особистого підпису та запис в журналі реєстрації відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів (додаток 3).

Усі документи, що є підставою для відпуску горілки та лікеро-горілчаних виробів, обов'язково перевіряються представником ДПС на акцизному складі.

Транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства - виробника горілки та лікеро-горілчаних виробів без товарно-транспортних накладних з відміткою представника ДПС на акцизному складі, забороняється.

Реалізація вітчизняної горілчаної продукції на експорт в іноземні країни для виробника-продавця має наступні бізнес-інтереси та бізнес-ризики:

для виготовлення горілчаної продукції в Україні виробник повинен придбати тільки український спирт у державного монополіста - концерна “Укрспирт" на одному з його 54 заводів в Україні;

операція придбання спирта на акцизному складі готової продукції спиртозаводу контролюється представником державної податкової адміністрації України, а виробник горілчаної продукції може отримати спирт тільки виписавши податковий вексель на суму акцизного збору (17 грн. за кожній дал (декалітр) 100% спирту) з строком погашення векселю - 90 днів. При цьому вексель повинен бути авальований комерційним банком (вартість авалю знаходиться в діапазоні від 8 до 13% річних);

операція відпуску горілчаної продукції з акцизного складу підприємства виробника контролюється представником державної податкової адміністрації України, який контролює наявність наклеєних акцизних марок України (які виробник купив в державній податковій адміністрації України) на пляшках горілчаної продукції, яка іде на внутрішній ринок, та їх відсутність на пляшках горілчаної продукції, яка іде на експорт чи в “магазини безмитної торгівлі”;

операція відпуску горілчаної продукції з акцизного складу підприємства виробника контролюється також представником митної державної служби України, який контролює наявність наклеєних акцизних марок іноземних держав (які виробник отримав в режимі “тимчасового ввезення-вивезення” від іноземного імпортера) на пляшках горілчаної продукції, яка іде на експорт;

після митного оформлення загрузки експортного контейнера чи відсіку автотранспортного засобу, працівник митного поста на акцизному складі виробника горілчаної продукції оформлює вантажно-митну декларацію, ставить печатку “Під митним контролем" та опечатує митними печатками контейнер чи відсік автотранспортного засобу;

оформлені на внутрішньому митному пості документи виробник горілчаної продукції передає міжнародному митному перевізнику, який за договором виконує операції по проходженню митного контролю вантажу на прикордонній митниці України та доставці вантажу в режимі “Під митним контролем" на митницю країни - імпортера;

при випуску експортного вантажу через прикордонну митницю України за митний кордон України, прикордонна митниця по автоматизованій системі ЕІАС ДМСУ передає повідомлення-підтвердження на внутрішню митницю оформлення експортного вантажу факт виконання експорту;

внутрішня митниця оформлення експортного вантажу надає виробнику-експортеру довідку про “факт виконання експорту” (штамп на 5-му примірнику ВМД), на основі якої:

а) податкова служба виконує погашення акцизного векселя за отриманий спирт на державному спиртозаводі, якщо на час “факту виконання експорту” валютні кошти надійшли від імпортера на валютний рахунок виробника - експортера в українському комерційному банку (довідка банку);

б) податкова служба приймає рішення про відшкодування ПДВ виробнику на суму 20% від суми вартості експортної партії горілчаної продукції на протязі 90 днів (при факті надходження валютної виручки на рахунки виробника-експортера);

в) Національний банк України та державна податкова адміністрація знімають з контроля 90-денний строк “факту експорту” від дати надходження 100% авансової передоплати валютними коштами від імпортера-нерезидента;

Розділ 2. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності дп “українська горілчана компанія nemiroff” та її положення на світовому ринку алкогольної продукції 2.1 Загальна характеристика діяльності ДП “Українська горілчана компанія NEMIROFF"

Українська горілочна компанія Nemiroff - дочірнє підприємство кіпрської компанії Biostar Investments Ltd., на ринку працює з 1992 року [51].

У 2006 році в Україні створений "Nemiroff-холдинг", який поєднує керуючу компанію Nemiroff (Київ), ДП "Алко Инвест" (Хмельницький), УВК Nemiroff (Немирів. Вінницька область), ДП "Немирофф-медиа", Торговий дім Nemiroff Росії (Москва), Nemiroff Polska (Варшава) [52].

Українська горілчана компанія Nemiroff сьогодні - лідер серед легальних виробників міцного алкоголю України. При цьому компанія Nemiroff - ще й унікальна однойменна торговельна марка, що експортує свою продукцію у понад 50 країн світу. Нарешті, Nemiroff - це міжнародний бренд, якому вперше в історії рейтингу Світового Клубу Мільйонерів (Велика Британія) два роки поспіль - у 2003 й 2004 роках - вдалося стати брендом з найдинамічнішим показником росту, що перевищує 40%.

Історія компанії розпочалася 133 роки тому, і вже кілька поколінь виробників горілки удосконалювали напої й технології, виробництво й збут.

1872 рік - у невеликому вінницькому містечку Немирові граф Григорій Строганов відкриває ґуральню.

1885 рік - справа, започаткована Григорієм Строгановим, продовжує його донька - графиня Марія Григорівна Строганова (княгиня Щербатова).

1920 рік - винокурний завод націоналізовано декретом Раднаркому; незважаючи на ці зміни, спиртозавод продовжує розвивати закладені традиції виробництва високоякісного продукту.

1992 рік - у Немирові створюється спільне підприємство з виробництва лікеро-горілчаних виробів. Серед іноземних інвесторів - представники ділових кіл Великої Британії, Німеччини й США.

1994 рік - Немирівський лікеро-горілчаний завод випускає першу продукцію, від початку орієнтовану на експорт; розроблено перші ескізи логотипу ТМ Nemiroff.

1997 рік - під керівництвом нової команди топ-менеджерів створено торгову марку Nemiroff; Степан Карлович Глусь, директор Немирівського спиртозаводу, майстер найвищого класу з 35-річним професійним досвідом роботи працює над новими оригінальними рецептурами для ТМ Nemiroff.

1998 рік - розпочато виробництво першої горілки за власним рецептом - Nemiroff Original; сформовано систему збуту (відкрито торговельні філії в містах-мільйонниках: Дніпропетровську, Донецьку, Києві, Одесі й Харкові); розширюється асортимент за рахунок Nemiroff "Українська медова з перцем" (унікальної горілки, що стала сьогодні візитною карткою України) і Nemiroff Premium (особливої горілки преміум-сегменту).

2002 рік - за результатами року бренд Nemiroff, єдиний серед вітчизняних торгових марок, під 33-м номером входить до рейтингу Світового Клубу Мільйонерів (Велика Британія), що складається з алкогольних брендів, річний обсяг продажів яких перевищує мільйон кейсів; у грудні в Росії зареєстровано Торговельний дім Nemiroff (м. Москва).

2003 рік - на ринок виводяться три новинки: Nemiroff "Житня з медом" (вона поповнює лінійку "кольорових" горілок), Nemiroff Light й LEX vodka (лідер елітного сегменту).

2004 рік - 29 лютого офіційно введено в дію другий завод компанії, який за своїм технічним оснащенням не має аналогів у Європі; розпочато виробництво слабоалкогольних коктейлів ТМ SPY; Nemiroff визнається міжнародним алкогольним брендом, який найдинамічніше розвивається, серед інших світових виробників алкоголю за результатами 2003 року.

2005 рік - на ринок виведено першу "смачну" горілку Nemiroff "Українська березова особлива"; компанія Nemiroff першою з українських компаній стала членом авторитетної Міжнародної барменскій асоціації (IBA); за підсумками 2004 року Nemiroff вдруге поспіль визнається міжнародним алкогольним брендом, який найдинамічніше розвивається, серед інших світових виробників алкоголю; уперше в історії пісенного конкурсу „Євробачення” компанія Nemiroff стає його міжнародним спонсором.

Українська горілчана компанія "Nemiroff" - один з найвідоміших виробників лікеро-горілчаної продукції в Україні - являє собою унікальну виробничу систему замкнутого циклу. Завод-виробник лікеро-горілчаної продукції "Nemiroff" розташований - Україна, 22800, Вінницька обл., м Немирів, вул. Горького, 31, Директор: Конопельнюк Анатолій Васильович Тел. /факс: (04331) 2-05-59, (04331) 2-04-82, e-mail: anna@mistral.com.ua www.nemiroff.com.ua.

Під контролем спеціалістів заводу абсолютно все, починаючи з вирощування високоякісної пшениці для виготовлення спирту, до продажу готової продукції на території України та за її межами. Особливого м’якого смаку алкогольні напої Nemiroff набувають завдяки використанню тільки зернового спирту найвищої якості, найчистішої артезіанської води та 100% натуральних добавок.

На даний момент дочірнє підприємство "Українська горілчана компанія "Nemiroff" випускає такий асортиментний ряд продукції:

LEX vodka

Nemiroff Premium

Nemiroff Premium Currant

Nemiroff Light

Українська медова з перцем

Житня з медом

Клюква на коньяку

Nemiroff Original

Українська березова особлива

Немирівська

Немирівська особлива

Nemiroff "Українська пшениця"

Nemiroff Лимон

Ні Пуху, Ні Пера

Кльова

Обсяги реалізації компанії Nemiroff склав у 2004 році - 202 млн. доларів, у 2005 році - 397 млн. доларів, у 2006 році - 408 млн. доларів.

У 2006 році продукція компанії експортується у 55 країн світу, серед яких Росія, Австралія, Японія, США, Греція, Еквадор, Туреччина, Швеція, ОАЄ, Німеччина, Велика Британія, Ізраїль, Італія та багато інших країн світу.

Державна податкова адміністрація України склала список компаній для відшкодування ПДВ, яким з лютого 2007 р. ПДВ відшкодовуватиметься без додаткових перевірок. До списку підприємств увійшло 117 суб’єктів господарювання по Україні. До списку увійшли підприємства, які, на думку ДПАУ, не використовують схем мінімізації доходів і не ухиляються від податкових зобов’язань. ДПАУ в обмін на лібералізацію відшкодування ПДВ просить підприємства перейти на електронну звітність по ПДВ [53].

В листопаді 2006 року ДПАУ повідомило, що до 1 грудня підготує перелік компаній, яким ПДВ відшкодовуватиметься без додаткових перевірок. Такі платники можуть розраховувати на повернення ПДВ протягом місяця, а не трьох, як раніше. В число компаній, яким відшкодовуватимуть ПДВ без перевірок по Вінницькій області входить - ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff".

Наказом ДМСУ від 29.12.2004 № 929 “Перелік підприємств, які можуть бути задіяні в проведенні експерименту з використання електронної форми митного декларування” по ПОДІЛЬСЬКІЙ РЕГІОНАЛЬНІЙ МИТНИЦІ задіяно - 30805594 ДП “УКРАЇНСЬКА ГОРІЛЧАНА КОМПАНІЯ “NEMIROFF" [55].

Таблиця 2.1

Динаміка та структура реалізації горілчаної продукції ДП "УГК NEMIROFF" у 2003 році [51]

Таблиця 2.2

Динаміка та структура реалізації горілчаної продукції ДП "УГК NEMIROFF" у 2004 році [51]

Таблиця 2.3

Динаміка та структура реалізації горілчаної продукції ДП "УГК NEMIROFF" у 2005 році [51]

Через свої торговельні представництва компанія Nemіroff співпрацює з незалежними дилерами, використовуючи метод непрямої дистрибуції. Кожний торговий дім забезпечує збут в областях, які знаходяться в зоні його відповідальності. При цьому переважна більшість дилерів працює з компанією багато років. Серед першочергових вимог до торговельних партнерів - наявність навченого штату співробітників, складських приміщень і налагодженої системи логістики, дотримання фінансової дисципліни, робота винятково у своєму регіоні (дилери мають право працювати тільки на закріпленій за ними території).

В основі політики збуту компанії лежать кілька ключових принципів:

жорсткий контроль над цінами;

уникання несанкціонованого „перетікання” продукції з регіону в регіон.

Ці принципи спрямовано на максимальний захист інтересів ділових партнерів компанії Nemіroff. Вони допомагають уникнути цінової конкуренції між дилерами, попередити демпінг і зменшення їхніх заробітків. Саме такий підхід гарантує побудову довгострокових взаємовигідних відносин.

2.2 Організація та технологія бізнес-процесів проходження митного контролю при експортно-імпортних операціях ДП “Українська горілчана компанія NEMIROFF"

Завдання митного відділу на дочірньому підприємстві "Українська

горілчана компанія "Nemiroff":

Митний відділ організовує та забезпечує проведення митного оформлення вантажів які імпортуються або експортуються Компанією та всіх інших експортно-імпортних операцій.

Займається підготовкою всіх відповідних документів для їх подачі до митних органів.

Координує та забезпечує необхідною інформацією відповідні відділи та підрозділи структурної схеми Компанії.

Забезпечує виконання встановлених строків замитнення та розмитнення відповідних вантажів.

Контролює забезпечення та юридичну відповідність вимогам митних органів контрактів, додатків, специфікацій та інших документів.

Забезпечує при потребі своєчасність замовлення та передачу експортованих вантажів воєнізованій охороні для супроводження вказаних вантажів до кордону.

Функції митного відділу на дочірньому підприємстві "Українська горілчана компанія "Nemiroff" при експорті продукції:

Несе відповідальність за достовірність подання митним органам інформації при вивезенні акцизної марки в адресу замовника-імпортера.

В разі завершення митного оформлення здає оригінали митних документів - ВМД, СMR, інвойсів, та інш., в бухгалтерію Компанії, та формує ідентичний пакет копій для архіву митного відділу.

отримує відповідну інформацію та план майбутніх експортних операцій від експортного відділу.

Отримує оригінали контрактів, доповнень, специфікацій, заявок та інших необхідних документів, для відповідної підготовки повного пакету документів з подальшим митним оформленням. Проводить перевірку вказаних документів на відповідність до вимог чинного митного законодавства.

При отриманні заявки на проведення експортної операції, перевіряє її відповідність до умов та вимог Контракту.

Отримує від експортного відділу оригінали інвойсів на заплановане відвантаження партії лікеро-горілчаної продукції в адресу імпортера-замовника.

Формує пакет оригіналів документів із залученням інших відділів Компанії (контракт, доповнення, заявки, СMR, інвойси ж/д накладні тощо) для формування та роздрукування ВМД, та подальшої передачі митним органам.

забезпечує роздрукування СMR, ВМД, книжок МДП.

в процесі митного оформлення експортних ВМД забезпечує присутність інспектора митниці при завантаженні та пломбуванні вантажу.

в разі здійснення поштових експортних операцій, забезпечує подання відповідних документів (інвойс, авіанакладна, калькуляція та ін) до митних органів та проводить відповідне митне оформлення.

Несе відповідальність за сроки та терміни проведення митного оформлення та відправку транспортних засобів до митниці призначення.

Після закінчення проведення митного оформлення експортної операції, всі наявні оригінали оформлених митницею документів передає в бухгалтерію.

На рис.2.2 - 2.7 наведені приклад оформлення експортної ВМД при експорті горілчаної продукції в США, Італію морським транспортом (з доставкою контейнерів до морського порту по Україні митним перевізником), в Киргизстан - залізничним транспортом та Казахстан автомобільним транспортом. На рис.2.8 наведений приклад оформлення ВМД на повернення наданих імпортером у Киргизстані акцизних марок Киргизстана.

Рис.2.2 Приклад оформлення експортної ВМД при експорті горілчаної продукції в Італію морським транспортом (з доставкою контейнерів до морського порту по Україні митним перевізником)

Рис.2.3 Приклад оформлення експортної ВМД при експорті горілчаної продукції в США морським транспортом (з доставкою контейнерів доморського порту по Україні митним перевізником)

Рис.2.4 Приклад оформлення експортної ВМД при експорті горілчаної продукції в США морським транспортом (з доставкою контейнерів до морського порту по Україні митним перевізником)

Рис.2.5 Приклад оформлення експортної ВМД при експорті горілчаної продукції в Казахстан автомобільним транспортом (митним перевізником)

Рис.2.6 Приклад оформлення експортної ВМД при експорті горілчаної продукції в Киргизстан залізничним транспортом (митним перевізником)

Рис.2.7 Приклад оформлення інвойса до експортної ВМД при експорті горілчаної продукції в Киргизстан залізничним транспортом (митним перевізником)

Рис.2.8 Приклад оформлення експортної ВМД при поверненні акцизної марки Киргизстана, наданої для маркування в режимі "ввезення - ивезення" горілчаної продукції, направляємої в Киргизстан залізничним транспортом (митним перевізником)

2.3 Аналіз ринку горілчаної продукції та діяльності на ньому ДП “Українська горілчана компанія NEMIROFF"

Україна посідає четверте місце в світовому рейтингу країн-виробників спирту. Після розпаду Союзу Україні залишилася у спадок потужна індустрія з виробництва алкогольних напоїв. В основі - три складові. Перша з них - добротна сировинна база. Країна з лишком забезпечена як зерном, так і мелясою (побічний продукт переробки цукрового буряку), що використовуються для виробництва спирту. В свою чергу зерновий чи мелясний спирт - основний інгредієнт лікеро - горілчаної продукції, а також широко застосовується у виноробстві. Крім того, на півдні та заході країни здавна культивують сорти винограду, придатні для переробки на вино та коньячний спирт.

Друга складова - виробничі потужності: 87 ліцензованих українських спиртозаводів спроможні переробити 900 тис. т зерна на рік і отримати 32 млн дкл (декалітрів, 1 дкл = 10 л) зернового спирту. Їх річна потреба в буряковій мелясі - 1,1 млн т, з якої виходить ще 30 млн дкл спирту. В сумі 62 млн дкл означає не що інше, як четверте місце в світовому рейтингу країн-виробників спирту.

Крім спиртових, функціонують сотні заводів з виробництва лікеро-горілчаної продукції, різних вин та коньяків. Третім "китом", звичайно ж, були і залишаються кваліфіковані кадри, які вміють усією цією сировиною та потужностями як слід розпорядитися.

Вдале поєднання трьох складових алкогольної індустрії небезпідставно обіцяло не тільки повною мірою забезпечити власні потреби країни в алкогольних напоях, але й отримати чималий зиск від їх експорту. Тим паче, що високий потенціал підтверджувався на практиці. В той час як вітчизняна промисловість в цілому стрімко зменшувала випуск продукції, обсяги виробництва більшості міцних напоїв, немов за інерцією, продовжували зростати. Так, наприклад, за п'ять років (1990-1995рр) випуск лікеро-горілчаної продукції збільшився на 20% і становив 36,1 млн дкл.

Незвичній для української економіки позитивній тенденції досить легко поклали край постанови російського уряду. Вони, починаючи з 1996 року, за допомогою ПДВ, дискримінаційних акцизів та нетарифних обмежень імпорту не лише закрили ринки Російської Федерації для української алкогольної продукції, але й зробили вкрай невигідним її транзит через територію Росії до інших країн СНД. Таким чином, практично втрачено 70% ринків збуту спиртогорілчаної продукції та 10% виноробної. Адже Росія традиційно була основним споживачем вітчизняного спирту та міцних напоїв ще за часів СРСР.

Враховуючи те, що в країнах далекого зарубіжжя на українську лікерогорілчану продукцію теж не особливо чекали, стає зрозумілим, чому увесь отриманий надлишок винно-горілчаних виробів опинився на внутрішньому ринку. Операторам ринку нічого не залишалося, як вступити в конкурентну боротьбу один з одним за вітчизняного споживача.

Основні тенденції галузі виробництва лікеро-горілчаних напоїв в Україні за 2000-2005 рр. характеризуються наступним.

Ринок лікеро-горілчаних виробів, як і інші ринки товарів та продуктів народного споживання протягом останніх років демонстрував стабільні тенденції до зростання. Основним фактором цього є збільшення платоспроможного попиту, який забезпечується високими темпами зростанням рівня доходів населення. Тут важливо зазначити, що починаючи з 2003 року темпи збільшення виробництва алкогольних напоїв також зростають (рис.2.9).

Як видно з даних рис.2.9, у 2003 році приріст обсягу виробництва алкогольних напоїв складав 14,1%, у 2004 - 19,1%, а у 2005 році - 15,7%. Таке стрімке зростання цієї галузі пов’язано як зі збільшенням попиту на неї закордоном, так і всередині країни.

Зокрема, в Україні показник споживання алкогольної продукції в абсолютному алкоголі на одну особу протягом 2000-2004 рр. зріс із 1,4 л до 2,2 л.

Обсяги ринку лікеро-горілчаної продукції в Україні оцінюється у 55-60 млн. дал. Разом із цим, споживацький попит задовольняється не тільки за рахунок легальних виробників вітчизняної продукції. Із зростанням доходів населення відбувається перерозподіл аналізованого ринку на користь легальних виробни-ків. Так, за підсумками 2004 року, обсяг легального ринку у грошовому вимірі оцінюється приблизно в 10 млрд. грн., а тіньового - близько 2,5 млрд. грн.

А за оцінками Асоціації "СОВАТ", тіньовий оборот лікеро-горілчаних виробів за останні два роки скоротився з 40% до 25%.

Рис.2.9 Динаміка обсягів виробництва алкогольних напоїв в Україні, млн. дал.

Збільшення реальних доходів населення також спричиняє структурні зміни попиту на лікеро-горілчані вироби. Протягом останніх років у складі споживання зазначеної продукції зростає частка більш дорогих напоїв, у тому числі преміум-класу, які є переважно імпортованими.

В останні два роки на ринку алкогольних напоїв України спостерігаються структурні зміни у виробництві та збуті, а саме існує тенденція до укрупнення та концентрації лікеро-горілчаного бізнесу. На сьогодні 85-90% міцних напоїв виробляють 10 компаній, що значно впливає на відносини між суб’єктами збутових мереж.

Значним фактором, який вплинув на структурування збуту спиртних напоїв стала легалізація ринку. Уже в кінці 2004 року конкуренція на ринку горілчаних виробів (який багато в чому визначає картину на всьому алкогольному ринку) перейшла в нову площину, де конкурують не виробники, а торгові марки. Наслідком цього, стало те, що витрати на виведення на ринок та просування нової алкогольної продукції зросли в декілька разів і оцінюються мінімум у 3 млн. дол. США. Таким, чином для завоювання ринку виробникам необхідні були значні кошти, що сприяло консолідації галузі та утворенню вертикально інтегрованих груп компаній. При цьому зазначені інтеграційні процеси проходили подекуди конфліктно, тому в результаті цього, потужні на той момент виробники лікеро-горілчаних продуктів почали утворювати власні дилерські мережі, тоді, як великі дистриб’юторські компанії почали розвивати власні алкогольні бренди.

У 2005 році були відмінені мінімальні ціни на алкогольні напої, після чого виробники отримали можливість реалізовувати продукцію за власними каналами збуту дешевше, ніж стороннім дистриб’юторам. Результатом стало зниження дистриб’юторської маржі з 15% до 7%. До того ж вартість ліцензії на оптову торгівлю зросла з 50 тис. грн. до 250 тис. грн. І стала недоступною для дрібних оптовиків. Відповідно до наявних тенденцій, кількість дистриб’юторських компаній скоротилось, що виразилось у зменшенні кількості діючих ліцензій на оптову торгівлю алкогольними з 3 506 одиниць у 2001 році до 675 одиниць у 2005 році. При цьому, спостерігалось зміцнення мережевої роздрібної торгівлі, з якою виробники працюють напряму.

Особливим чином регулюється також реклама алкогольних та слабоалкогольних напоїв, у тому числі телевізійна реклама (Закон "Про рекламу"). Найближчим часом експерти прогнозують остаточну заборону реклами алкогольних напоїв на телебаченні, а також можливе зниження плати за ліцензування виробництва та продажу лікеро-горілчаних виробів. Це знизить бар’єр входження до галузі для виробників такої продукції, хоча і ускладнить її просування.

Обсяг ринку горілки в Україні протягом останніх 10 років залишається сталим та оцінюється у 30-35 млн. дал. Таким чином, нарощувати обсяги виробництва легальні виробники можуть переважно за умови перерозподілу споживацьких переваг на користь тієї чи іншої торговельної марки. При цьому, виробничі можливості вітчизняних підприємств перевищують внутрішній попит, тому значна частина горілки, виготовленої в Україні експортується. Так, протягом останніх двох років Україна експортувала понад 25% виробленої горілки (рис 2.10).

Рис.2.10 Виробництво та експорт української горілки в 004-2005 рр., млн. дал

Як видно з наведеної інформації, у 2005 році експорт горілчаних виробів досяг 10,7 млн. дал., 87% з яких припадає на Росію. Тут варто зазначити, що ринок української горілки в Росії протягом 2005 року зріс удвічі і становив 7%.

У 2006 році українські виробники горілки продовжували активно освоювати російський ринок, деякі з них навіть відкрили там власні виробничі потужності.

Основними причинами зазначених тенденцій є зростання конкуренції на українському ринку горілки та більша прибутковість російського ринку. Російський ринок горілки є найбільшим у світі. В 2005 році його офіційний обсяг перевищив 130 млн. дал., неофіційний - майже у 2 рази більше. До того ж собівартість горілки, виробленої в Україні та Росії, відрізняється несуттєво, а ціни на цей продукт у РФ у 1,5 рази вище.

У 2005 році Україна імпортувала 177 тис. дал. горілки на 7 млн. дол. США, що майже в два рази більше, ніж у 2004 році. Важливо зазначити, що 59,7% було ввезено з Росії.

Сегмент горілки є одним з найбільш концентрованих у структурі ринку лікеро - горілчаних виробів України. Так, 3 основні виробники формують понад 50% внутрішнього ринку (табл.2.1).

Таблиця 2.1

Реалізація горілки на внутрішньому ринку України в 2005 році

У ціновій структурі ринку горілки за 2003-2005 роки найбільшу частку займає середній сегмент (10,0-18,0 грн. за 0,5 л) - частка його протягом досліджуваного періоду зросла з 65% до 71%, на другому місці - дешевий сегмент (6,24-8,0 грн. за 0,5 л), разом із цим його питома вага має тенденцію до скорочення. Дорогий сегмент (premium) (18,0-50,0 грн. за 0,5 л) збільшився на 2% протягом 2005 року і становив 6%, у той же час сегмент суперпреміум (hi premium) (більше 50,0 грн. за 0,5 л) зріс з 1% у 2003 році до 3% в 2005.

Для просування лікеро-горілчаних напоїв провідними виробниками використовуються різноманітні схеми побудови мережі збуту. Зокрема, лідер національного лікеро-горілчаного ринку та основний експортер української горілки до Росії - компанія Nemiroff використовує систему торгових домів, а також добре розгалужені дилерські мережі у найкрупніших містах України. Корпорація "Олімп" створила розгалужену мережу філій, через які здійснюється продаж дистриб’юторам та оптовикам у регіонах, а VIP-клієнтів обслуговує власний торговий дім компанії. Концерн "Оверлайн" (ТМ "Мягков", "Штурман") на момент запуску бренду вже мав добре розвинену дистриб‘юторську мережу.

Надалі на горілчаному ринку очікується посилення конкуренції на внутрішньому ринку України внаслідок очікування в 2006 році значного притоку російської продукції. У 2007 році, згідно з даними експертів СОВАТ, темпи росту виробництва та експорту мають повернутися на рівень 2004-2005 років, тобто перевищити 40-50% на рік. Також передбачається зростання цін на лікеро-горілчану продукцію у зв’язку з подальшою детінізацією ринку та зростанням витрат виробників на рекламу та просування продукції. Крім того очікується оптимізація середнього цінового сегмента, подальше зниження частки дешевого сегмента та подальший розвиток сегментів преміум та суперпреміум.

Водночас з початку 2006 року спостерігається зменшення обсягів продажу в Росію на 2,6 млн. дал. у зв’язку з введенням РФ акцизних марок нового зразка. Причому, лише за квітень 2006 року було продано на 1,6 млн. дал. менше ніж за аналогічний період 2005 року. Загалом, у 2006 році в Росії очікуваний обсяг продажу становитиме від 11 до 14 млн. дал. української горілки.

На сьогодні на російському ринку працює більше ніж 10 українських компаній. У 2005 році був введений в експлуатацію перший завод компанії "Союз-Віктан", яка до кінця червня поточного року планує купити другий горілчаний завод у Росії. Передбачається, що виробничі потужності компанії у Росії перевищать 15 млн. дал. і до 2008 р. "Союз-Віктан" планує зайняти 10% російського горілчаного ринку. У 2007 році планує почати будівництво заводу в РФ Nemiroff. Очікувана потужність заводу становитиме 72 тис. пляшок на рік (5 млн. дал. на рік), очікуваний обсяг інвестицій - 30 - 35 млн. дол. США. Таке рішення компанія прийняла після заяв українських чиновників щодо можливого виходу України з СНД та введення Росією ряду обмежень на ввезення української лікеро-горілчаної продукції. Також у 2006 році планує розпочати будівництво заводу Імідж Холдинг (ТМ "Хортиця"), запуск якого заплановано на 2007 рік. Потужність заводу становитиме 12 млн. дал. на рік, обсяг інвестицій - 30 млн. дол. США. Згідно з даними компанії, вона експортує близько 30% своєї продукції переважно в Росію.

За результатами діяльності в 2006 році ТМ Nemiroff стала першим українським брендом, що зумів піднятися на другу ступінь у світовому алкогольному рейтингу лідерів по обсягах продажів серед горілочних брендів. Nemiroff випередив такі бренди як Stolichnaya, Absolut і Finlandia. Про це повідомляє прес-служба компанії з посиланням на обнародуваний рейтинг американського журналу Impact, що опубликовали щорічний рейтинг ведучих горілочних брендов світу "VODKA - TOP 20 Brands Worldwide" [52].

Спеціалізований журнал про напої Drinks International (Великобританія) обнародував рейтинг Світового клуба мільйонерів (World Millionaires Club) за 2005 рік, де в п'ятірці динамічно зростаючих алкогольних брендов у світі значаться: Союз-Виктан (горілка) - ріст склав 55,1%, Nemiroff (горілка) - 28,0%, Bacardi Martini (горілка) - 16,7%, Pernod Ricard (ром) - 16,0%, Pernod Ricard (скроні) - 15,8%.

При цьому в Топ-5 міжнародних горілок-лідерів (по обсязі виробництва в 2005 р) входять: Diageo plc. (Smirnoff) - 21,40 млн кейсів (1 кейс = 9 л), ріст 6,5%, Sojuzplodimport (SPI Spirits) (Stolichnaya) - 13,0 млн кейсів, спад - 3,7%, Nemiroff (Nemiroff) - 9,32 млн кейсів, ріст - 28,0%, Vin & Sprit (Absolut) - 9,20 млн кейсів, ріст - 8,2%, Союз-Виктан (SV) - 6,53 млн кейсів, ріст - 55,1%.

Одночасно з цим приведені в рейтингу Impact дані підтвердили в галузевому виданні IWSR Drinks Record (Великобританія). У його рейтингу "The ІWSR's top 100 international spirits brands" ТМ Nemiroff також займає другу позицію по обсягах продажів серед горілочних брендов з результатом 9,3 млн. кейсів горілки (1 кейс = 9 літрів).

"Стрімка динаміка збільшення продажів на світовому ринку, що демонструє Nemiroff, підтверджує правильність обраної нами стратегії по побудові міжнародного бренда", - вважає голова ради директорів Nemiroff Холдинг Олександр Глусь.

За даними дослідження компанії ACNielsen, частка продажів горілок Nemiroff на російському ринку в натуральному вираженні складає 3,3%. А у вартісному вираженні ТМ Nemiroff є лідером продажів: її частка складає 4,9%.

"Найбільший платник податків серед імпортерів міцного алкоголю в Росії компанія Nemiroff рік від року підтверджує свою прихильність високим стандартам ведення бізнесу. За підсумками 2006 у російський бюджет нами буде перераховано більш $120 млн. податків і зборів. Бездоганна стабільна якість алкогольної продукції, чітка маркетингова стратегія й організована відповідно до міжнародних стандартів дистрибуція дозволяють нам роками утримувати звання лідера", - відзначив голова ради директорів Nemiroff Холдинг Олександр Глусь.

Рис.2.11 Структура експорту горілчаної продукції українських виробників в Росію у 2005 році [86]

Внутрішня конкуренція в Україні точиться, в основному, між компаніями "Союз-Віктан", Nemiroff і Донецький лікеро-горілчаний завод "Лік", які в 2005 році зберегли по обсягу чистого доходу лідируючі позиції на українському алкогольному ринку. Разом з тим, згідно даним рейтингу "ТОП-100" [80], фірма "Союз-Віктан ЛТД." і Донецький ЛГЗ "Лік" за минулий рік скоротили чистий дохід відповідно на 12,6% (до 1 млрд.96 млн. грн) і в 2,5 рази (до 505 млн. грн), передає "Інтерфакс-Україна". При цьому компанія Nemiroff в 2005 році одержала чистий дохід у сумі 1 млрд.34 млн. грн. (в 2004-м - 786 млн.750 тис). У той же час "Союз-Віктан" і Донецький ЛГЗ "Лік" збільшили чистий прибуток відповідно на 77,5% (до 7 млн.420 тис. грн) і в 2,2 рази (до 270 тис. грн), тоді як Nemiroff - скоротив в 36 разів (до 1 млн.820 тис. грн). Лідером на алкогольному ринку по розміру чистого прибутку за 2005 рік став ДП "Імідж-Холдинг" (торговельна марка "Хортиця") з показником 44 млн.920 тис. грн. У 2005 році році компанія збільшила дохід в 2,3 рази - до 450 млн.500 тис. грн.

Європейські компанії, вражені ємністю та динамічністю українського ринку міцного алкоголю, готові інвестувати в нього великі кошти. Доказом тому став вихід на алкогольний ринок України першого міжнародного гравця - нової торговельної марки преміум класу "Blagoff".

Ініціаторами створення ТМ "Blagoff" виступили ДП "Імідж Холдинг" та шведська компанія "Springs of Sweden", що має активи на світових алкогольних ринках. Неофіційні джерела стверджують, що шведи мають відношення до відомої торговельної марки "Absolut". "Blagoff" - перша торговельна марка, в яку європейські партнери інвестували не тільки гроші, але й передовий досвід західних виробників високоякісного алкоголю.

Проте, що ТМ "Blagoff" дійсно міжнародний бренд свідчать європейський дизайн пляшки й етикетки, шведські рецептури та високі технології виробництва, які забезпечують новому продукту преміум-якість.

Ведучим вітчизняним виробникам горілки стає усе більш тісно в рамках внутрішнього ринку, незважаючи на його високу рентабельність. Міжнародні ринки залучають українських горілочників своєю ємністю, розмірами доходу з одиниці продукції і готовністю споживачів сприймати нові бренди. У 2007 році відбудеться значне збільшення інвестицій помітно зміцнілих українських горілочників у просування своєї продукції на зовнішніх ринках.

В усім світі горілка є самим популярним міцним алкогольним напоєм. У загальному обсязі продажів на її частку приходиться близько 20%, що вдвічі перевищує обсяги реалізації віскі і майже вчетверо - споживання коньяку і бренді. Щорічно у світі випивають 7-8 млрд. пляшок горілки, що в грошовому еквіваленті складає $45 млрд. Особливістю горілочного ринку є наявність десяти "питущих" країн, у яких продається 94% усієї зробленої горілки. У порядку убування кількості випитого алкоголю місця розподіляються в такий спосіб: Росія, США, Україна, Польща, Білорусія, Казахстан, Німеччина, Англія, Румунія й Узбекистан. У найближчу п'ятирічку склад "десятки" навряд чи зміняться: культурні традиції, у тому числі споживання спиртного, міняються дуже повільно.

Світове споживання горілки щорічно збільшується на 2-3%. Основним фактором росту продажів стає усе більший розвиток серед молоді звички використовувати горілку як інгредієнт для готування коктейлів. "Уже десять років мир переживає бум слабоалкогольних напоїв, де в якості алкогольного наповнювача використовується горілка", - говорить директор зовнішньоекономічного департаменту УВК Nemiroff Сергій Добровольский. У Сполучених Штатах і Західній Європі ввійшли в моду коктейлі на основі горілки і так званих енергетиків - газованих напоїв зі змістом кофеїну і смакових наповнювачів. Як наслідок, ринки США і Західної Європи, де основне споживання горілки приходиться на сектор HoReCa, щорічно збільшуються на 12-15%. Правда, на традиційних горілочних ринках - Росії, України, Польщі - споживання горілки знижується на 1-2% у рік, у тому числі через ріст споживання пива.

За останні п'ять років найбільші вітчизняні компанії збільшили обсяги виробництва горілки в кілька разів, що дозволило двом з них - Nemiroff і "Союз-Виктану" - ввійти в першу п'ятірку ведучих світових виробників. Однак у 2006 році зміцнити свої позиції їм не удалося. Основною причиною стали весняно-літні перебої з постачаннями в Росію, куди традиційно іде понад 80% експорту. Правда, зниження продажів у РФ українські горілочники компенсували освоєнням ринків інших країн, у тому числі США і Польщі. На думку експертів, після збільшення в наступному році продажів у Росії українські горілочні бренди можуть зайняти друге і третє місця у світовому рейтингу.

Ще п'ять років тому безумовним світовим лідером по продажах була Stolichnaya, що займала понад 10% ринку. Тоді під брендом Stolichnaya продавалося більше горілки, ніж споживають, приміром, українці. Однак через судові позови з приводу прав на володіння брендом продажу Stolichnaya знизилися більше ніж у три рази, а в інших найбільших горілочних брэндов, таких як Smirnoff і Absolut, виросли на третину. Починаючи з 2003 року світовим лідером став Smirnoff. На частку цього бренда приходиться близько 5% світового ринку. Стільки ж роблять спільно Nemiroff і "Союз-Виктан".

Наситивши в 2003-2004 роках внутрішній ринок, українські компанії стали активно розвивати експортний напрямок. Основною перешкодою для розвитку українських горілочних компаній на міжнародних ринках є конкуренція з боку найбільших алкогольних компаній, таких як Diageo plc (Smirnoff), Vin & Sprit (Absolut), Bacardi Martini (Grey Goose). Ці корпорації одночасно просувають віскі, коньяк, ром, джин, текілу і можуть "давити" на кінцеву торговельну точку. Однак в українських компаній є дві переваги. Перше - сильні позиції в слов'янських країнах (більш 70% світового споживання), де дорога європейська або американська горілка непопулярна. Друге - готовність західних споживачів пробувати горілку українського і російського виробництва.

Найбільші українські компанії, заявляючи про широку географію експорту своєї продукції, у дійсності продають горілку усього в декількох країнах. У першу чергу, у Росії і країнах СНД (Казахстану, Білорусії). Обсяги продажів на таких великих ринках, як США, Польща, Великобританія, а також Індія і Китай, поки що не можна назвати значними. Основною проблемою є необхідність проведення дорогих рекламних кампаній. З огляду на, що ріст обсягів продажів відбувається не моментально, українські компанії раніше не могли собі дозволити відволікати значні засоби на інвестиції в бренд. Однак останнім часом ситуація міняється. "Нам цікаві ринки, інвестиції в які окупляться через три-п'ять років", - говорить начальник відділу маркетингу на зовнішніх ринках компанії "Союз-Виктан" Ярослав Бондаренко. За його словами, просування горілки в США або у Франції обійдеться в $10-15 млн у рік, хоча обсяг французького ринку в грошовому вираженні в десятки разів менше.

При порівнянні обсягів ринків у грошовому вираженні стає зрозуміло, чому компанії готові вкладати десятки мільйонів доларів у просування продукції в цих країнах. Так, обсяг ринку США - $15-20 млрд, Росії - $10-12 млрд, Польщі - $4-5 млрд. Наприклад, 1% ринку США в суперпреміальному сегменті ($24-36 за пляшку) у фінансовому відношенні привабливіше, ніж 5-7% українського ринку горілки.

На сьогодні досить складно визначити, у якій країні найбільш сприятливі умови для бізнесу і найвища рентабельність. У багатьох країнах виробництво і реалізація алкоголю є бюджетоформуючою статтею, тому існують нюанси в питаннях держрегулювання. Той же Європейський союз зштовхнувся сьогодні з проблемою спекуляції міцним алкоголем між країнами. Прозорість границь і розходження в ставках акцизів обумовлюють наявність прямого економічного інтересу в операторів ринків у таких діях. Правда, основний доход при реалізації горілки одержує держава - у середньому 50-60% від роздрібної вартості кожної пляшки. Виробник у європейських країнах може розраховувати не більше ніж на 20%, і це в півтора-два разу менше, ніж на Україні. При цьому в грошовому відношенні ситуація інша: на Україні на пляшці горілки виробник заробляє біля $1, а в США - $3. Найдешевша горілка - у Білорусії і країнах Середньої Азії, а найдорожча - у країнах з державною монополією. Ціна горілки в середньому ціновому сегменті залежить від рівня доходів громадян тієї або іншої країни. Так, у Росії півлітрова пляшка коштує $10-11, у Канаді - $19-20, а в Скандинавії - $25-27.

Вибираючи підхід, українські компанії реалізують різні підходи в просуванні своєї продукції. У Nemiroff вважають, що класичну горілку на західних ринках просувати складніше, і намагаються виділитися за допомогою "унікальної ринкової пропозиції", наприклад, "Медяної з перцем". "Союз-Виктан" продає горілку, зроблену на заводі в Підмосков'ї й адаптовану для конкретного ринку. Так, для США з урахуванням любові американців до імпортної горілки і бажання підкреслити з її допомогою свій статус була розроблена SV Supreme. Незалежно від підходу, горілочникам приходиться платити за присутність на полках у супермаркетах, клубах і ресторанах. У Росії за наявність у великих торговельних мережах варто сплатити $150-200 тис. (у ключових мережах України - 100-200 тис. грн у рік). У Польщі на ці цілі буде потрібно в середньому 1 млн євро, у Німеччині - 3 млн євро. Питомі витрати на присутність в окремо узятому клубі обходиться дорожче магазинної полиці. У Західній Європі за право продавати свою продукцію в який-небудь із брендових крамниць варто викласти біля $100 тис.

Компанії неохоче повідомляють дані про розміри вкладень у просування своєї продукції. Виключенням із правил є заява "Союз-Виктана" про витрати на ринку США. "Дослідження ринку і розробка стратегії коштували нам 10 мільйонів доларів. Щорічно плануємо вкладати ще 10-15 мільйонів",- повідомив Ярослав Бондаренко ("Союз-Віктан"). Утім, неважко підрахувати, що для впровадження на кожний із пріоритетних ринків компаніям необхідно щорічно вкладати десятки мільйонів доларів. "Для підтримки національного російського бренда потрібно понад 20 мільйонів доларів у рік. Це можуть дозволити собі три найбільші українські компанії і п'ять російських", - заявив Сергій Добровольский (NEMIROFF).

По оцінках експертів, зараз витрати "Союз-Виктана" і Nemiroff на просування продукції за кордоном більше, ніж на Україні. Третій найбільший український виробник - лікеро-горілчаний завод (ЛВЗ)"Хортиця" - поки що більше сконцентрований на внутрішньому ринку. "Ми практично не вкладаємо в просування за рубежем. Але вже в наступному році почнемо кампанію в Росії",- повідомив директор по маркетингу ЛВЗ "Хортиця" Сергій Величко.

Слід також зазначити, що в кожній із країн у компаній існують різні стратегії дистрибуції своєї продукції. На добре освоєних ринках (Україна, Росія) вони воліють продавати горілку через свої дистриб’юторські компанії, щоб не втрачати оптову націнку. Наприклад, так у Росії працюють "Союз-Виктан" і "Хортиця". Nemiroff освоює російські регіони, відкриваючи торгові доми, що моніторять ринок і працюють із ключовими мережами. На західних ринках існує практика роботи з найбільшими дистриб’юторами, що включають продукцію в портфель своїх алкогольних брендів.

При просуванні продукції горілочникам приходиться враховувати національні особливості вживання алкоголю. У чистому виді горілку п'ють у країнах СНД і Польщі, у складі коктейлів - у США, Англії, Німеччини, Китаєві, Індії. У Західній Європі прийнято пити міцний алкоголь після їжі, а не перед або під час. Мов, саме такий спосіб уживання корисніше: міцний алкоголь спалює жири в організмі і сприяє кращому засвоєнню їжі.

На українському, російському й іншому традиційному ринках прихильність до брендів у споживача формується за схемою: побачив рекламу - купив - сподобалося - купив ще - замовив у барі. У "коктейльних" країнах бренд створюється в сегменті HoReCa. Наприклад, у США горілка майже не рекламується, і тому саме клуби, бари і ресторани стають місцем, де американці довідаються про бренди.

У Сполучених Штатах споживач намагається вникнути в усі особливості бреэнда і при замовленні коктейлю уточнює, водку якого виробника варто використовувати. При цьому в США горілка вважається скоріше жіночим напоєм, що зв'язано зі звичкою американок замовляти коктейлі з додаванням цього виду міцного алкоголю.

На відміну від HoReCa-культури США, китайців мало цікавить, яка горілка використовується при виготовленні коктейлів. Тому горілочники намагаються одержати статус хаус-водки (застосовується барменом під час готування будь-якого виду коктейлю за замовчуванням). В абсолютному вираженні споживання горілки в Китаї ще порівняно мізерне - біля чверті мільйона дал, але щорічний приріст перевищує 50%. На сьогоднішній день українські горілочники досліджують і одночасно нарощують продажі на цьому потенційно самому ємному ринку світу.

Особливістю польського споживача є прихильність продукції місцевих виробників. Друга характерна відмінність польського ринку - повна заборона на рекламу горілки. Однак складності з виходом на польський ринок не зупиняють українські компанії, що мають намір його освоїти. Як видно, для просування продукції будуть використовуватися нестандартні маркетингові ходи, хоча це досить складно здійснити, з огляду на тверде контролювання польських держустанов.

 

Таблиця 2.2

Динаміка продажів лідерів алкогольного ринку, млн кейсів*

Компанія	Бренд	2001	2002	2003	2004	2005
Diageo plc	Smirnoff	16,3	17,5	18,7	20,1	21,4
Sojuzplodimport (SPI Spirits)	Stolichnaya	44	26	16	13,5	13
Nemiroff Ukrainian Vodka Company	Nemiroff	2,52	3,53	5,12	7,28	9,32
Vin & Spirit	Absolut	7,3	7,5	8,1	8,5	9,2
Soyuz-Victan	SV	4,15	2,47	2,01	4,21	6,53

Джерело: Drinks International

*кейс=9 літрів

Таблиця 2.3

Найбільші країни-споживачі горілки, %

США	39
Росія	24
Польща	11
Україна	4
Інші	22

За даними дослідження ACNielsen, у 2006 році лідером продажів в Росії серед горілочних брендів стала марка Nemiroff, що виробляється однойменною українською компанією. Частка в загальному обсязі продажів склала 4,64%. У трійку лідерів потрапили також бренды "Зелена марка" (компанія "Російський алкоголь") з часток 4,60% і "Путинка" ("Винэксим") - 4,18%.

У компанії Nemiroff високі показники продажів пояснюють відкриттям торік у Росії власних торгових домів. "У 2006 році нам удалося зберегти лідируючі позиції в Росії, незважаючи на непросту ситуацію на російському алкогольному ринку, - відзначає голова ради директорів Nemiroff Олександр Глусь. - Щоб задовольнити зростаючий споживчий попит, торік ми відкрили нові торгові доми Nemiroff у найбільших регіональних центрах країни і поліпшили супровід дистрибуції". Завдяки вжитим заходам у 2006 році на території Росії компанія реалізувала продукції на суму 260 млн дол., продукція Nemiroff стала лідером по обсязі продажів у грошовому вираженні й у сегменті Low-Premium (від 240 до 400 руб. за літр). Торік частка бренда склала 4,46%.

30 січня 2007 року Національна Алкогольна Асоціація (НАА) Росії опублікувала дані по імпорті алкогольної продукції за 2006 рік. За підсумками року компанія Nemiroff зберегла за собою позицію лідера зі значним відривом від найближчих конкурентів. Частка компанії в загальному обсязі завезеної в РФ міцній алкогольній продукції (139 млн. літрів) перевищила 14%. З огляду на, що усього спиртних напоїв у Росію в 2006 році було завезено на суму 732 млн. USD, частка продукції Nemiroff у грошовому еквіваленті склала близько 8%.

"Настільки високі результати були досягнуті компанією Nemiroff не тільки завдяки оціненому росіянами стабільній, бездоганному якості наших напоїв і їхньому високому захисту від фальсифікації, але і за рахунок успішно проведеної в 2006 році реорганізації системи дистрибуції, - відзначив Голова Ради директорів Nemiroff Холдинг Олександр Глусь. - У 2006 році ми реалізували великий проект по створенню власних торгових домів у ключових регіонах Росії: Санкт-Петербурзі, Ростову-на-Дону, Екатеринбурге і Новосибірську. У найближчих планах компанії Nemiroff, що вже поставляє продукцію в 55 країн світу, - подальше розширення географії продажів, будівництво лікеро-горілчаного заводу в Росії, випуск на ринок нових марок напоїв".

Придбання статусу імпортера міцного алкоголю №1 у Російській Федерації стало можливим завдяки послідовній реалізації багаторічної стратегії компанії Nemiroff, спрямованої на розширення своєї присутності на міжнародних горілочних ринках, самим великим з яких є ринок Росії. За даними досліджень споживчих переваг, проведеним TNS Gallup Media у Росії в травні 2006 р., горілка Nemiroff визнана самої споживаної росіянами імпортною горілкою. ТМ Nemiroff також визнана лідером споживчих переваг росіян, відповідно до рейтингу ВЦИОМ за липень минулого року. У 2006 ТМ Nemiroff упевнено закріпила свої позиції в трійці самих продаваних горілочних брендов у Росії. Частка продажів горілок Nemiroff на російському ринку, за даними дослідницького агентства ACNielsen, у натуральному вираженні складає 3,3%.

На світовому ринку компанія Nemiroff також досягла істотних успіхів, ставши першим українським брендом, що зумів піднятися на другу ступінь у світовому алкогольному рейтингу горілочних брендов лідерів з обсягом продажів у 9,3 млн. кейсів (девятилітрових шухляд). Такі дані в 2006 році обнародував авторитетний американський журнал Impact у своєму рейтингу "VODKA - ТОР 20 Brands Worldwide". Лідерські позиції Nemiroff на світовому ринку підтверджені ведучим європейським галузевим виданням IWSR Drinks Record (Великобританія).

*Статус "міжнародний" одержує бренд, не менш 30% продукції якого експортується.

За даними дослідження споживчого ринку Росії у категорії горілка, ТМ Nemiroff по обсязі продажів у грошовому вираженні займає лідируючі позиції. Другу після Nemiroff рядок рейтингу "Total vodka in Russia" зайняла бренд "Зелена марка". Частка продукції під цим брендом склала 4,60%. Третє місце належить "Путинке" з часток 4,18%. Залишив за бренд Nemiroff і представленим у рейтингу імпортерів - "Союз Виктан" і "Мягков", що зайняли 4 і 9 місця відповідно. (табл.2.4).

Таблиця 2.4

Total vodka in Russia.

№	Бренд	Частка в обсязі продажів,%
1	Nemiroff	4,46%
2	Путинка	4,18%
3	Союз Виктан	3,29%
4	Парламент	1,85%
5	Мягков	1,75%
6	Флагман	0,30%
7	Біла берізка	0,21%
8	Ять	0,18%
9	Хортиця	0,17%
10	Висота	0,13%

Джерело: компанія ACNielsen Як повідомляє ACNielsen, продукція Nemiroff лідирує також по обсягах продажів у грошовому вираженні в самому быстрорастущем і престижному сегменті алкогольного ринку Росії - Low-Premium Vodka (від 240 до 400 руб за 1 літр) (табл.2.5). У 2006 році частка Nemiroff у сегменті "преміальної" продукції склала 4,46%.

Таблиця 2.5

Low-Premium vodka in Russia

№	Бренд	Частка в обсязі продажів,%
1	Nemiroff	4,46%
2	Путинка	4,18%
3	Союз Виктан	3,29%
4	Парламент	1,85%
5	Мягков	1,75%
6	Флагман	0,30%
7	Біла берізка	0,21%
8	Ять	0,18%
9	Хортиця	0,17%
10	Висота	0,13%

Розділ 3. Шляхи вдосконалення стратегії та бізнес-процесів розширення експорту продукції дп “українська горілчана компанія nemiroff” на світові ринки 3.1 Концепція та економічне обґрунтування напрямків розширення частки та географії присутності продукції ДП “Українська горілчана компанія NEMIROFF” на світовому ринку

Обсяг реалізації компанії Nemiroff, найбільшого виробника лікеро-горілчаної продукції в Україні, у 2006 році склав $407,8 млн. В 2005 році обіг становив $397 млн. З огляду на те, що в 2004 обіг компанії становив $202 млн., завдяки активній зовнішньоторговельній діяльності компанії Nemiroff всього за два роки обсяг реалізації продукції вдалося подвоїти, повідомляє прес-служба компанії.

За результатами другої хвилі щорічних досліджень споживчих переваг росіян Маrкеtіng Іndех, що проводить маркетингова компанія TNS Gallup Media, алкогольні напої компанії Nemiroff входять у число самих споживаних у Росії. Nemiroff займає перші місця в рейтингах TNS, випереджаючи такі імениті світові бренды, як Absolut і Smirnoff.

За результатами даного дослідження бренд Nemiroff очолює рейтинг "Частка споживаючу марку" у групі чоловіків 25-45 років з доходом середній і вище за середнє. Продукцію Nemiroff предпочитают 28,9% опитаних чоловіків вікової категорії 25-45 років з доходом середній і вище за середнє.28,5% опитаних вибирають "Гжелку" і 20,2% споживають "Путинку".

У рейтингу "Знання марок горілки в Росії" у групі чоловіків 25-45 років з доходом середній і вище за середнє компанія Nemiroff займає друге місце, випередивши шведську горілку Absolut. Відповідно до результатів опитування, ТМ Nemiroff знають 58,3% чоловіків вікової категорії 25-45 з доходом середній і вище за середнє, у той час як бренд Absolut довідаються 54,9%. Першу позицію займає ТМ "Гжелка", що знають 60,3% опитаних.

У Москві 1-го лютого 2007 року на урочистій церемонії вручення нагород у рамках міжнародної програми "Superbrands" за 2006 рік компанії Nemiroff був привласнений статус "Супербренд" у категорії "Business to customer - споживчий ринок". За підсумками минулого року компанія Nemiroff також включена в знаменитий збірник "Супербренди російського споживчого ринку".

Таким чином, українська компанія Nemiroff, що закріпила за собою репутацію виробника світового рівня, у черговий раз одержала експертне підтвердження статусу однієї з найбільш авторитетних і респектабельних компаній, що завоювали визнання і любов російських споживачів. У число власників титулу "Супербренд" входять найбільш процвітаючі торговельні марки, що з'явилися в Росії в останні роки і сьогодні утворяють особливу групу бренд-лидерів споживчого ринку. У їхньому списку "Аерофлот", "Альфа-Банк", Pepsi, Salamander, Hewlett-Packard, MasterCard і інші.

"Для нас коштовно бути учасниками подібного елітного клуба, в оточенні настільки ж престижних брендов і шанованих компаній, - підкреслив Голова Ради директорів компанії Nemiroff Олександр Глусь, - Це означає авторитетне визнання досягнень компанії Nemiroff, її високої репутації. Ми з власного досвіду знаємо, як важко завоювати і міцно утримувати лідерські позиції в будь-якій сфері сучасного бізнесу. Завдяки стабільній бездоганній якості, унікальним авторським рецептурам, надійному захистові від фальсифікацій і продуманої стратегії міжнародного розвитку бренда, продукція Nemiroff успішно завойовує серця споживачів у більш ніж 50 країнах світу, у числі яких і горілочний ринок №1 у світі - Росія".

На українському горілочному ринку перемінилися лідери. За даними Союзу оптовиків і виробників алкоголю і тютюну (СОПАТ), на перше місце по продажах горілки вийшла "Хортиця", а по обсягах виробництва - корпорація "Олімп". Утім, торішній лідер по обох показниках "Союз-Виктан" не в образі: компанія показала високі фінансові результати за рахунок продажів на російському ринку. Згідно опублікованим учора даним асоціації СОПАТ, у 2006 році перша трійка виробників горілки і горілочної продукції на Україні кардинально змінилася. На перше місце по обсязі виробництва вийшла корпорація "Олімп", що займав роком раніше другу позицію, з четвертого на друге місце піднявся "Імідж Холдинг" (ТМ "Хортиця"). При цьому Nemiroff зберіг третю позицію. Компанія "Союз-Виктан", що була лідером ринку по виробництву в 2005 році, зайняла лише четверте місце.

Показники продажів компаніями горілки виглядають трохи інакше. На перше місце піднялася "Хортиця", що торік займала друге місце. "Союз-Віктан" за підсумками 2006 року став другим, а компанія Nemiroff зберегла третю позицію. При цьому лідер ринку по виробництву - корпорація "Олімп" у десятку найбільших продавців горілки не входить. Правда, у суміжному сегменті напоїв зі змістом спирту 8,5-25% компанія збільшила свою частку на ринку з 51,3% до 66,4%.

На Україні видано 97 ліцензій на виробництво алкоголю. За даними асоціації СОПАТ, загальний обсяг виробництва алкогольної продукції в 2006 році склав 49,4 млн дал, що лише на 2,3% більше, ніж роком раніше. Для порівняння - приріст виробництва в 2005 році відносно 2004 року склав 15%. При цьому обсяг експорту алкогольної продукції в 2006 році ставив $191,9 млн проти $244,6 млн 2005 року.

У компаніях "Союз-Виктан" і Nemiroff заявили, що зниження обсягів продажів на внутрішньому ринку на їхніх фінансових показниках не відбилося. "'Союз-Виктан' - міжнародна компанія, і позитивна динаміка росту сумарних продажів компанії на всіх ринках нас улаштовує",- сказав начальник відділу по зв'язках із громадськістю компанії Сергій Блажко. При цьому він послався на обсяг виробництва "Союз-Виктана" у Росії, що торік виріс з 533 тис. дав до 3,011 млн дав. У компанії Nemiroff повідомили, що обсяг продажів у Росії торік удалося зберегти, а рентабельність українського бізнесу компанії підвищилася за рахунок запуску преміальних марок.

Фінансовий оборот "Союз-Виктана" у 2006 році склав $580 млн ($420 млн роком раніше), Nemiroff - $407,8 млн ($397 млн), ТМ "Хортиця" - 2 млрд грн (1,2 млрд грн). Фінансові показники "Олімпу" за 2006 рік не розголошуються.

Учасники ринку зв'язують ріст обсягів продажів "Хортиці" зі значними витратами на маркетинг. "Вони витрачають на рекламу більше, ніж всі інші виробники горілки",- затверджує директор по маркетингу компанії "Олімп" Олексій Филановский. У самій компанії також пояснюють поліпшення своїх показників ефективним маркетингом і дистрибуцією. Утім, по оцінках директора рекламного агентства Starcom Костянтина Стрюкова, бюджет "Хортици" не перевищує бюджет Nemiroff і складає біля $15 млн. Хоча візуально присутність 'Хортиці' у ЗМІ здається гнітючою, витрати компанії порівнянні з іншими гравцями ринку. "Хортиця" не використовує, наприклад, дороге спонсорство боксу, як це робить Nemiroff, при цьому витрачає порівнянні гроші на спонсорство спортивних новин, досягаючи більшого ефекту".

Стратегії компаній на поточний 2007 рік також виявилися відмінними. "Цього року ми мають намір збільшити частку експорту виробленої продукції в два рази (при нинішній частці 7,49%)",- повідомив фінансовий директор "Хортици" Юрій Сухина. Nemiroff планує продовжити розвиток преміального сегменту і підсилити його новими брендами. "Наприкінці жовтня 2006 року ми обновили лінійку горілки премиум-класса, а влітку вивели нову марку 'Премиум Lime'. Ця стратегія компанії збережеться і цього року",- розповіли в Nemiroff. У "Олімпу" запуск нових торговельних марок не планують. "У нас збалансований портфель, нових брендів цього року не з'явиться. Замість цього будемо вводити нові лінійки під існуючими марками",- говорить Олексій Филановский.

У 2007 році компанія Nemiroff має намір усталити своє положення на американському ринку. Ціль компанії - вийти на національний рівень продажів у США, створивши конкуренцію таким брендам, як Absolut і Smirnoff. При цьому Nemiroff не виключає можливості створення спільного підприємства з одним зі світових виробників алкоголю.

За даними Nemiroff, у 2005 році було зроблено 8,33 млн дав алкоголю, експорт склав 5,04 млн дав. Чистий прибуток компанії в 2005 році - 5 млн дол., оборот - 397,1 млн дол. Підсумки 2006 року поки не підведені.

Програма Nemiroff по виходу на національний американський ринок почне діяти вже цього року. "На етнічному американському ринку, де основними споживачами горілки є емігранти зі СРСР, ми успішно конкуруємо з виробниками з Росії й України, - розповів РБК daily голова ради директорів холдингу Nemiroff Олександр Глусь. - Але нас цікавить вихід на загальноамериканський ринок спиртного, де виробників з території СНД немає. От отут ми і вступаємо в конкуренцію зі світовими брендами". За його словами, обсяг інвестицій у цей проект складе як мінімум 30 млн дол.

В українській компанії не виключають, що одним зі шляхів досягнення мети може стати угода про співробітництво, у тому числі і створення СП із великою компанією світового масштабу, що є власником топових брендов у різних категоріях алкоголю і яка вже є могутнім оператором на глобальному ринку. "Компанія Nemiroff постійно веде переговори з найбільшими світовими гравцями алкогольного ринку", - заявив г-н Глусь. На сьогоднішній день самими значимими гравцями світового ринку алкоголю є такі компанії, як Diageo і Bacardi-Martini.

За даними американської Adams Liquor Handbook за 2005 рік, серед горілочних брендов лідерами на ринку США були Smirnoff (17,6%), Absolut (10%), Grey Goose (4,5%). З російських брендов у числі лідерів відзначене тільки Stolichnaya (виробництво S. P.I. Group), їй належить 4,3% ринку. Згідно з прогнозом Euromonitor, американський ринок горілки протягом найближчих чотирьох років виросте на третину, до 16,7 млрд дол. у 2010 році.

Президент S. P.I. Group Андрій Скурихин вважає, що Nemiroff буде складно вийти на національний рівень продажів. Головною перешкодою на шляху українців він вважає величезну конкуренцію, що не йде ні в яке порівняння з російським або українським ринками.

3.2 Синтез регресійних моделей прогнозу обсягів експорту в ДП "Українська горілчана компанія NEMIROFF"

Синтез регресійних моделей як одновимірна лінійна регресійна модель представляється у вигляді рівняння [71]:

, (3.1)

де  - постійна складова доходу  (початок відліку);

 - коефіцієнт регресії;

 - відхилення фактичних значень доходу  від оцінки (математичного сподівання)  середньої величини доходу в і-тий період.

Існують різні способи оцінювання параметрів регресії. Найпростішим, найуніверсальнішим є метод найменших квадратів [71]. За цим методом параметри визначаються виходячи з умови, що найкраще наближення, яке мають забезпечувати параметри регресії, досягається, коли сума квадратів різниць  між фактичними значеннями доходу та його оцінками є мінімальною, що можна записати як

. (3.2)

Відмітимо, що залишкова варіація (3.5) є функціоналом  від параметрів регресійного рівняння:

 (3.3)

За методом найменших квадратів параметри регресії  і  є розв’язком системи двох нормальних рівнянь [71]:

, (3.4)

.

Розв’язок цієї системи має вигляд:

, (3.8)

.

Середньоквадратична помилка регресії, знаходиться за формулою

, (3.5)

Коефіцієнт детермінації для даної моделі

 (3.6)

повинен дорівнювати: >0,75 - сильний кореляційний зв’зок, 0,36>>0,75 - кореляційний зв’язок середньої щільності; <0,36 - кореляційній зв’язок низької щільності [71].

На рис.3.1 - 3.8 наведені результати регресійного аналізу динаміки обсягів реалізації горілчаної продукції ДП "УГК" у 2003 - 2005 роках на експорт та на внутрішній ринок (помісячна динаміка) у вигляді лінійної одновимірної моделі Y=f (X1), виконані за допомогою стандартних функцій “електронних таблиць" EXCEL-2000.

Як показують результати проведеного аналізу:

1. За 2003 - 2005 рік частка експорту в реалізованій продукції підвищилась з 30% (2003) до 65% (2005), при цьому лінійна регресія добре описує процес зростання експортної частки (коефіцієнт детермінації вище 0,7);

2. Обсяги реалізації горілчаної продукції на експорт зросли з рівня 1,822 млн. дал у 2003 році до 3,259 млн. дал. у 2004 році та до 5,126 млн. дал у 2005 році. При обсягах контейнера до 9800 пляшок експортна відгрузка в день досягає 10 контейнерів на добу, тобто нагрузка на митний відділ ДП "УГК NEMIROFF" зросла в 4 рази.

3. Аналіз коефіцієнта сезонності реалізації продукції відносно середньорічного місячного обсягу реалізації дозволила отримати по експорту та внутрішньому ринку стійку нелінійну функцію прогнозу:

зростання від 0,6 до 1,0 у першому кварталі (внутрішній ринок);

стабілізація на середньому рівні 1,0 у 2 та 3 кварталах (внутрішній ринок);

зростання з рівня 1,0 до рівня 1,6 у останній місяць року (внутрішній ринок);

зростання від 0,6 до 0,9 у першому кварталі (експорт);

падіння до рівня 0,8 у 2 кварталі (експорт);

практично лінійне зростання з рівня 0,8 до рівня 1,5 на протязі 3 та 4 кварталів року (експорт);

Отримані результати дозволяють спрогнозувати роботу митного відділу ДП "УГК NEMIROFF" на протязі року.

Рис.3.1 Динаміка виробництва та реалізації горілчаної продукції ДП "УГК NEMIROFF" на внутрішній ринок

України та на експорт у 2003 - 2005 роках (фактичні дані та регресійний аналіз)

Рис.3.2 Динаміка експортної частки реалізації горілчаної продукції ДП "УГК NEMIROFF" у 2003 - 2005 роках (фактичні дані та регресійний аналіз)

Рис.3.3 Динаміка загального виробництва горілчаної продукції ДП "УГК NEMIROFF" у 2003 - 2005 роках (фактичні дані та регресійний аналіз)

Рис.3.4 Помісячна динаміка обсягів реалізації горілчаної продукції ДП "УГК NEMIROFF" у 2003 - 2005 роках на внутрішній ринок

Рис.3.5 Помісячна динаміка обсягів реалізації горілчаної продукції ДП "УГК NEMIROFF" у 2003 - 2005 роках на експорт

Рис.3.6. Коефіцієнт сезонності динаміки обсягів реалізації горілчаної продукції ДП "УГК NEMIROFF" у 2003 - 2005 роках на внутрішній ринок відносно середньорічного місячного обсягу реалізації

Рис.3.7. Коефіцієнт сезонності динаміки обсягів реалізації горілчаної продукції ДП "УГК NEMIROFF" у 2003 - 2005 роках на експорт відносно середньорічного місячного обсягу реалізації (експериментальна функція планування сезонності реалізації)

Рис.3.8. Регресійний аналіз впливу зростання експортної частки реалізації продукції на зростання щомісячного обсягу виробництва та реалізації горілчаної продукції ДП "УГК NEMIROFF" у 2003 - 2005 роках (експериментальна функція доцільності зростання експорту)

3.3 Інновації та впровадження комплексу непрямої реклами як основа комплексу міжнародного маркетингу ДП "Українська горілчана компанія NEMIROFF"

Міжнародні маркетингові можливості - це передумови і здатність фірми до ефективної реалізації свого інтелектуального, технологічного, фінансового

(а в цілому - ресурсного) потенціалу на основі міжнародних стандартів ведення бізнесу, теорії й інструментарію міжнародного маркетингу [7].

У відкритій геоекономіці, навіть для фірми, що має стійкі переваги у відповідному сегменті національного ринку, завжди існує загроза бути витісненою зі сфери своєї діяльності іншою іноземною фірмою.

При виході на міжнародний ринок фірма приймає ряд стратегічних рішень в сфері міжнародного маркетингу [5]:

виявлення рис зовнішнього середовища;

основні рівні виходу на зарубіжні ринки;

дослідження зовнішнього ринку та вибір найбільш привабливих ринків;

організаційна побудова міжнародного маркетингу.

Процес планування діяльності міжнародного маркетингу фірмою має наступні фази:

визначення мети;

мета входження на ринок;

шанси на міжнародному ринку;

мультинаціональний стратегічний план, портфель пропозицій;

стратегії вступу на ринок;

стратегії маркетингу продуктів;

сегментування ринку та позиціювання продукту;

міжнародний маркетинг-мікс;

оцінка та контроль.

З фази „стратегії вступу на ринок" планування діяльності фірми здійснюється на рівні національної економіки країни, в якій планується реалізовувати свої товари чи послуги [6].

При рішенні задач наступної фази „стратегії маркетингу продуктів „ у конкретній зарубіжній національній економіці фірмі необхідно при розробці маркетингових стратегій вирішити основне питання [3]:

прийняття глобальної (стандартизований підхід) стратегії чи

прийняття локальної (індивідуалізований підхід) стратегії

Основою для прийняття рішення про стратегію міжнародного маркетингу в конкретній країні є результати аналізу зовнішнього середовища, так звана PEST - матриця [10]:

P - Політичні фактории:

участь у міжнародних угодах;

політична стабільність;

рівень державного регулювання ринкових відносин;

зміни в законодавчій базі;

національні - суверенітет, безпека, добробут, інтереси;

E - Економічні фактори

межа відкритості економіки країни;

темпи економічного росту по основним макроекономічним

показникам;

ступінь залежності від стадії економічного розвитку країни;

рівень транснаціоналізації;

стан платіжного балансу;

ступінь закордонного впливу на розвиток національної економіки;

S - Соціальні фактори

зміни в суспільних цінностях;

демографічна ситуація;

споживче поводження і мотивація;

система громадянства;

соціальні інститути;

відношення населення до бізнесу;

різні аспекти культури, моралі, релігії, освіти;

T - Технологічні фактори

технологічні досягнення, що впливають на виробничі витрати;

основні напрями технологічного прориву;

наукові досягнення;

патентування та винаходи;

Глобальний підхід в формуванні стратегії міжнародного маркетингу спрямований на стандартизацію у виробництві товару, його просунення з метою задоволення відносно однорідних потреб на ринках різних країн. Це означає, що фірма має можливість зводити до мінімуму набір модифікацій виробленого продукту і вибирати для цього відповідне середовище. Перевага такого підходу проявляється в економії на масштабах виробництва. На вибір глобального підходу впливають глобальні сили, пов’язані з пошуком подібностей у потребах споживачів, передбачаючи, що світові потреби з часом стають більш однорідними; за умови гарантування якості споживачі готові купувати стандартизовані товари за більш низькими цінами [11].

Модифікацією цього підходу є так званий глобально-диференційний підхід, який передбачає стандартну організацію виробництва та реалізації товару із врахуванням культурних, традиційних особливостей ринкових потреб на ринках різних країн. Прикладом такого підходу можуть бути партнерські стосунки на основі франчайзингу - збереження стандартної технології товару із врахуванням специфіки місцевого ринку.

Так, явно глобальна (стандартизована) маркетингова стратегія компанії „Кока-кола” на ринку Європи, враховуючи тенденції потреб споживачів до схуднення, при збереженні стандартної технології прийняла напрямок глобально-диференційованої стратегії, випустивши новий популярний продукт - „дієтичну „Кола-колу”" - зменшивши стандартну кількість цукру в напої.

Дослідження в інтернаціональних фірмах показали, що більш за все були стандартизовані продукт, його фірмова назва та упаковка. Тактика дистрибуції - цінова та комунікаційна - в різних країнах суттєво відрізнялись.

Локально-адаптивний (індивідуалізований) підхід в стратегії міжнародного маркетингу будується на виявленні специфічних потреб різних ринків під дією особливої поведінки покупців, конкурентних переваг фірм у конкурентному середовищі [11]. Адаптивність у поведінці фірми диктується станом розвитку різних галузей, правовими обмеженнями у країнах (яскравий приклад - автомобілі з лівостороннім (європейський, американський стиль) та правостороннім (англійський, японський стиль) розташуванням рульової колонки в автомобілях).

У кожному конкретному випадку слід спочатку вияснити, чи можна збувати товар у зарубіжній країні у незміненому вигляді, або ж необхідно внести зміни. Різні звички споживачів часто призводять до виникнення різних модифікацій продукції в різних країнах збуту. Однак, при цьому треба пам’ятати, що будь-яке пристосування продукту чимало коштує фірмі, а також, що продаж малих партій або малорентабельний, або нерентабельний взагалі. Тому кожна міжнародно зорієнтована фірма повинна шукати шляхи мінімізації додаткових витрат на країну адаптацію товару. Досвідчені у міжнародному бізнесі фірми застосовують при цьому так звану модульну побудову продукту: окремі компоненти або технологічні процеси є однаковими і можуть при необхідності коливатися з меншими витратами.

Основна проблема маркетингу алкогольної продукції полягає в тому, що закордонне законодавство про поширення і рекламу алкогольної продукції робить упор, у першу чергу, на обмеження рекламування алкогольних напоїв. Ціль таких обмежень - захищати, насамперед, населення юнацького віку від впливу реклами.

Найбільш розповсюджений спосіб регулювання просування спиртних напоїв на ринок - заборона рекламування деяких (або будь-яких) спиртних напоїв окремими (або всіма) масовими способами інформації. Як мінімум у 37 країнах у тій або іншій формі існує обмеження на рекламу спиртного. Так у Франції на телебаченні подібна реклама заборонена, на радіо заборонена з 17 до 24 годин, у печаті й у зовнішній рекламі дозволена з обмеженням, тобто зазначений перелік інформації, що може утримуватися в рекламі. Це ж відноситься і до реклами пива. В Естонії заборонена реклама спиртного по радіо і телебаченню, однак реклама пива по телебаченню допускається.

У Німеччині Великобританії виробники добровільно обмежують рекламу пива. Тимчасові обмеження присутні так само в Іспанії. Реклама напоїв зі змістом алкоголю більш 20% по радіо і телебаченню заборонене, а більш слабких напоїв дозволено тільки після 21: 30. У Фінляндії реклама у всіх ЗМІ дозволена тільки для напоїв зі змістом алкоголю до 22%, а також заборонене використання окремих ситуацій (наприклад, зв'язаних з керуванням автомобілем) у рекламних матеріалах.

У США виробники пива й алкогольних напоїв добровільно розміщають рекламу алкогольних напоїв тільки в засобах масової інформації, чия аудиторія як мінімум на 70% складається з дорослих. В даний час обмеження встановлене на рівні 51%. У той же час, американське алкогольне законодавство не робить істотних розходжень між здобувачами ліцензій на роздрібний продаж алкоголю в залежності від їхнього організаційного статусу. Алкоголем можуть торгувати як великі торговельні корпорації, так і індивідуальні підприємці.

І ще деякі країни також покладаються на добровільні кодекси рекламної практики, що обмежує рекламування алкоголю. Хоча в розвитих країнах, таких як Бельгія, Ірландія і Великобританія, ці кодекси, як правило, дотримуються, їхня ефективність недостатня. У країнах, що тільки переходять на ринкові відносини (наприклад, у Чеській Республіці), добровільні кодекси дотримуються погано.

Світовий та вітчизняний ринок непрямої реклами product placement* (PP) дедалі зростає. Піонерами використання product placement в Україні були алкогольні компанії. Підвищення їхнього інтересу до РР пояснюється просто: обмеження реклами алкоголю в Україні та Росії змушує виробників спиртного знаходити нетрадиційні способи привернення уваги покупців (Додаток А). Так, засвітившись у більш ніж 120 фільмах і серіалах, ТМ Nemiroff відвоювала міцні позиції не лише на українському, а й на російському ринку. Досвід Немирова поступово почали переймати марки SV, "Цельсій", "Хлібний дар", "Медофф","Олімп", "Жан-Жак", "Клин-ков", "Мерная", "Хортиця". Останнім часом алкогольні бренди воліють брати участь у кіно-проектах і все менше розміщаються в серіалах, основна цільова аудиторія яких - жінки.

В Україні відбулася світова прем'єра унікального захисту алкогольної продукції (14.03.2007).

Революційну систему захисту від підробок впровадила в березні 2007 року компанія Nemiroff, відома інноваціями в сфері виробництва і захисту своєї продукції від фальсифікування. Відомі всім "фірмові" штофи зі спиртними напоями Nemiroff, починаючи з березня поточного року, надходять у продаж з унікальним ковпачком-"детектором". Це нововведення дозволяє споживачеві вже при першому погляді на продукцію упевнитися в оригінальності її походження.

"Піклуючись про споживача, ми робимо наступний крок у нашій системі захисту продукції, упроваджуючи новий ковпачок. "Детектор правди" - червоне кільце на ковпачку, що з'являється при першому відкриванні пляшки і вже не зникає. Поява червоного кільця на ковпачку означає одне: усередині - дійсний Nemiroff, і саме ви відкрили штоф першим. Ця інновація дозволяє доповнити загальну систему захисту якості нашої продукції ще одним рівнем - контролем розкриття", - повідомила Світлана Гладка, директор по якості і нових проектах компанії Nemiroff.

Усередині система ковпачка оснащена клапаном унікальної конструкції і спеціальною кулькою, що охороняють штоф від можливого повторного наповнення і забезпечують рівномірний налив навіть сильно охолодженої горілки (тобто кулька не прилипає до стінок клапана).

Сам ковпачок виготовлений з екологічно чистих матеріалів, а його основою є алюміній. Алюмінієві ковпачки вважаються найбільше технологічним для укупорки алкогольних продуктів, тому що сполучать у собі високу гігієнічність, зручність і практичність.

Винахід розроблений ексклюзивно для компанії Nemiroff - бренда, визнаного в 2006 р. другим у світі по обсягах продажів горілки і самого великого експортера спиртного з України (частка експорту в загальному обсязі зробленої на заводах Nemiroff продукції перевищує 54%).

Проект системи "детекторної" укупорки горілки розроблявся протягом 2006 року об'єднаною проектною групою, до складу якої входили конструктори фірми-розроблювача ковпачка (ТОВ "Технологія") і фахівці-виробничники компанії Nemiroff. Загальні витрати на впровадження цієї системи склали близько 5 млн євро (6,6 млн доларів). Результат їхньої роботи, у процесі якої були отримані 7 патентів, перевершив усі чекання, дозволивши доповнити існуючу багатоступінчасту систему захисту якості продукції Nemiroff ще одним рівнем - контролем розкриття.

Поява нової розробки уже встигли назвати "світовою прем'єрою в Україні". Утім, це не перша інновація такого рівня від ведучого алкогольного бренда. Чотири роки тому назад Nemiroff першим на ринку СНД упровадив захист своєї продукції системою лазерного гравірування дати і часу розливу на ковпачку і горлечку пляшки, що неможливо знищити, що унеможливлює повторне використання фірмових пляшок. Загальні витрати на впровадження системи лазерного захисту продукції Nemiroff перевищили один мільйон доларів, однак висока ефективність цього нововведення коштувала таких витрат. Не випадково після Nemiroff схожі системи лазерного захисту почали впроваджувати й інші виробники спиртного.

3.4 Перенесення виробництва продукції ДП "Українська горілчана компанія NEMIROFF" на території країн основного експорту як ефективний захід стратегії розширення присутності на світовому ринку

Тверда акцизна політика в Україні сприяє експансії вітчизняної горілочної продукції в Європу й Америку. Активності українських "горілочників" на зовнішніх ринках, у тому числі і російському, можна позаздрити. Експорт горілки стає навряд чи не основним напрямком діяльності компаній, що входять у топ-5 вітчизняного горілочного ринку - за підсумками минулого року він склав більш 25% усіх зроблених лікеро-горілчаних виробів.

Спрямованість ведучих виробників, яким об'єктивно стає тісно в Україні, на закордонну експансію є трендом 2006 р. У даний час компанії, що впевнено обґрунтувалися на зовнішніх ринках, у середньому експортують від 40 до 60% зробленої горілки.

Найбільш значні постачання здійснюються на сьогоднішній день у Росію - приблизно 87% всього експортованого товару. Однак перша половина 2006 р. змусила виробників засумніватися в безумовній перспективності російського ринку.

Нагадаємо, що 21 листопаду цього року комітетам Держдуми РФ було доручено підготувати законодавчі пропозиції по нормалізації ситуації на алкогольному ринку. Мова йде про збір акцизів з виробників спирту, уведенні єдиного акцизу на усі види спиртів і створенні державного підприємства-монополіста по придбанню спирту і його наступному продажу лікеро-горілчаним заводам (в Україні таким монополістом є "Укрспирт").

У сформованій ситуації компанії переглядають свої стратегії просування на закордонних ринках, а деякі вже здійснюють цілком відчутні переміщення на сусідні ринки. Так, у планах горілочної компанії Nemiroff - придбання компании-дистрибьютора в Польщі, про що заявив голова ради директорів Nemiroff Олександр Глусь. Завершення угоди, що знаходиться вже на етапі підписання, планується до кінця року. Цей крок дозволить компанії зміцнити свої позиції на польському ринку, що є другим після Росії й Ізраїлю по обсягах експорту продукції цього горілочного виробника. А наступним етапом "скорення світу" стане для Nemiroff освоєння китайського ринку. Реалізацію задуманого в компанії зв'язують із запуском заводу в РФ, будівництво якого є уже вирішеним питанням. "Продукція цього підприємства піде на Росію і Китай", - відзначив г-н Глусь.

Будівництво і придбання російських виробничих потужностей стали вже звичайною практикою для українських горілочних гігантів. Так, першою компанією, що приобрели завод у РФ, став ГК "Союз - Виктан", що уклав на початку минулого року угоду по придбанню заводу в підмосковній Рузе. Підприємство, сумарний обсяг інвестицій у яке склав більш $20 млн., було запущено влітку, а навесні нинішнього року компанія придбала ще один завод - у м. Лыткарино. Після глибокої модернізації цього підприємства і його запуску в першому півріччі 2007 р. сукупні виробничі потужності "Союз - Виктан" у Росії складуть, як очікують у компанії, близько 18 млн. дал у рік.

Другим українським підприємством, що відкриває своє виробництво в Росії, стала ТОВ "ЛВЗ "Хортиця" ("Імідж Холдинг"). Будівництво заводу, проектна потужність якого більш 10 млн. дав горілки в рік, планується завершити влітку 2007 р.

Скорення європейських ринків аж ніяк не є межею мріянь вітчизняних "водочников". Погляди лідерів галузі звернені сьогодні за океан - на ринок США. Як відзначив Олександр Глусь, після запуску заводу в РФ, продукція якого буде забезпечувати російський і китайський ринки, потужності українських підприємств компанії вони збираються перенаправляти на Сполучені Штати. І хоча Nemiroff приступила до освоєння американського ринку ще сім років тому, "зараз ми працюємо на етнічних ринках, в основному для вихідців з Росії й інших республік колишнього СРСР. Але при цьому придивляємося до виходу на національний рівень", - заявив г-н Глусь.

2006 рік став для українських виробників лікеро-горілчаних виробів своєрідним проривом у світ. Якщо раніш "водочники", експортуючи свою продукцію, мали на меті "протестувати" ринок тієї або іншої країни, то зараз відбувається цілком цілеспрямована експансія на ринки Європи й Америки. Деякі компанії, набудовані особливо рішуче, виношують плани "по захопленню" світового ринку. Уже сьогодні на експорт йде в середньому половина зробленої горілки, але вітчизняний споживач від цього не обділений, оскільки компанії активно розширюють своє виробництво, купуючи і будуючи потужності в регіонах, жителі яких лояльні до горілки.

Один з лідерів українського ринку виробників алкоголю компанія Nemiroff наприкінці листопаду 2006 року відкрив торгові дома у російських містах Санкт-Петербурзі, Новосибірську, Єкатеринбурзі та Ростові-на-Дону.

За прогнозами компанії це дозволить найближчим часом збільшити рівень дистрибуції до 80%. Компанія також розраховує на те, що за рахунок вдосконалення системи продажів на регіональних ринках обсяги реалізації продукції Nemiroff у Росії зростуть на 15 - 20%.

Продукція Nemiroff присутня на ринку Росії з 1999 р. Торгові доми створювалися на базі існуючих регіональних логістичних майданчиків. Санкт-Петербург було обрано для відкриття тут торгового дому з тієї причини, що він є культурною столицею РФ з розвиненою готельною і ресторанною інфраструктурою, мережею магазинів. Сибір - звідси продукція надходить на Далекий Схід, уральська столиця Єкатеринбург є майданчиком для продажу продукції Nemiroff по всьому Західному Сибіру - у містах Тюмень, Челябінськ, Барнаул.

Один з найбільших виробників алкогольної продукції компанія Nemiroff (Немирів, Вінницька область) планує паралельно з будівництвом лікеро-горілчаного заводу в Росії придбати там уже діючий завод з виробництва алкогольної продукції.

Так, він зазначив, що з початку року значно зріс обсяг замовлень алкогольної продукції Nemiroff у Росії, тому керівництво компанії вирішило придбати вже діюче підприємство, щоб ще під час будівництва нового ЛГЗ компанія вже могла забезпечити російський ринок необхідною кількістю продукції.

Висновки

Міжнародна маркетингова стратегія фірми є результатом інтелектуального, творчого процесу, а не сукупності послідовно-паралельних дій, хоча знання послідовності, технології і інструментів стратегічного процесу є необхідним.

З погляду корпоративного менеджменту та корпоративної стратегії вихід фірми на закордонний ринок, експортна експансія, транснаціоналізація діяльності є реалізацією стратегії диверсифікації, яку серед інших диверсифікацій них стратегій називають міжнародною.

Об’єктом дипломного дослідження була експортна діяльність Української горілочної компанії Nemiroff - дочірнього підприємства кіпрської компанії Biostar Investments Ltd., на ринку працює з 1992 року.

У 2006 році в Україні створений "Nemiroff-холдинг", який поєднує керуючу компанію Nemiroff (Київ), ДП "Алко Инвест" (Хмельницький), УВК Nemiroff (Немирів. Вінницька область), ДП "Немирофф-медиа", Торговий дім Nemiroff Росії (Москва), Nemiroff Polska (Варшава).

Українська горілчана компанія Nemiroff сьогодні - лідер серед легальних виробників міцного алкоголю України. При цьому компанія Nemiroff - ще й унікальна однойменна торговельна марка, що експортує свою продукцію у понад 50 країн світу.

За результатами діяльності в 2006 році ТМ Nemiroff стала першим українським брендом, що зумів піднятися на другу ступінь у світовому алкогольному рейтингу лідерів по обсягах продажів серед горілочних брендів. Nemiroff випередив такі бренди як Stolichnaya, Absolut і Finlandia. Спеціалізований журнал про напої Drinks International (Великобританія) обнародував рейтинг Світового клуба мільйонерів (World Millionaires Club) за 2005 рік, де в п'ятірці динамічно зростаючих алкогольних брендов у світі значаться: Союз-Виктан (горілка) - ріст склав 55,1%, Nemiroff (горілка) - 28,0%, Bacardi Martini (горілка) - 16,7%, Pernod Ricard (ром) - 16,0%, Pernod Ricard (скроні) - 15,8%.

При цьому в Топ-5 міжнародних горілок-лідерів (по обсязі виробництва в 2005 р) входять: Diageo plc. (Smirnoff) - 21,40 млн кейсів (1 кейс = 9 л), ріст 6,5%, Sojuzplodimport (SPI Spirits) (Stolichnaya) - 13,0 млн кейсів, спад - 3,7%, Nemiroff (Nemiroff) - 9,32 млн кейсів, ріст - 28,0%, Vin & Sprit (Absolut) - 9,20 млн кейсів, ріст - 8,2%, Союз-Виктан (SV) - 6,53 млн кейсів, ріст - 55,1%.

Одночасно з цим приведені в рейтингу Impact дані підтвердили в галузевому виданні IWSR Drinks Record (Великобританія). У його рейтингу "The ІWSR's top 100 international spirits brands" ТМ Nemiroff також займає другу позицію по обсягах продажів серед горілочних брендов з результатом 9,3 млн. кейсів горілки (1 кейс = 9 літрів).

Внутрішня конкуренція в Україні точиться, в основному, між компаніями "Союз-Віктан", Nemiroff і Донецький лікеро-горілчаний завод "Лік", які в 2005 році зберегли по обсягу чистого доходу лідируючі позиції на українському алкогольному ринку. Разом з тим, згідно даним рейтингу "ТОП-100" [80], фірма "Союз-Віктан ЛТД." і Донецький ЛГЗ "Лік" за минулий рік скоротили чистий дохід відповідно на 12,6% (до 1 млрд.96 млн. грн) і в 2,5 рази (до 505 млн. грн), передає "Інтерфакс-Україна". При цьому компанія Nemiroff в 2005 році одержала чистий дохід у сумі 1 млрд.34 млн. грн. (в 2004-м - 786 млн.750 тис). У той же час "Союз-Віктан" і Донецький ЛГЗ "Лік" збільшили чистий прибуток відповідно на 77,5% (до 7 млн.420 тис. грн) і в 2,2 рази (до 270 тис. грн), тоді як Nemiroff - скоротив в 36 разів (до 1 млн.820 тис. грн). Лідером на алкогольному ринку по розміру чистого прибутку за 2005 рік став ДП "Імідж-Холдинг" (торговельна марка "Хортиця") з показником 44 млн.920 тис. грн. У 2005 році компанія збільшила дохід в 2,3 рази - до 450 млн.500 тис. грн.

За останні п'ять років найбільші вітчизняні компанії збільшили обсяги виробництва горілки в кілька разів, що дозволило двом з них - Nemiroff і "Союз-Виктану" - ввійти в першу п'ятірку ведучих світових виробників.

При порівнянні обсягів ринків у грошовому вираженні стає зрозуміло, чому компанії готові вкладати десятки мільйонів доларів у просування продукції в цих країнах. Так, обсяг ринку США - $15-20 млрд, Росії - $10-12 млрд, Польщі - $4-5 млрд. Наприклад, 1% ринку США в суперпреміальному сегменті ($24-36 за пляшку) у фінансовому відношенні привабливіше, ніж 5-7% українського ринку горілки.

Обсяг реалізації компанії Nemiroff, найбільшого виробника лікеро-горілчаної продукції в Україні, у 2006 році склав $407,8 млн. В 2005 році обіг становив $397 млн. З огляду на те, що в 2004 обіг компанії становив $202 млн., завдяки активній зовнішньоторговельній діяльності компанії Nemiroff всього за два роки обсяг реалізації продукції вдалося подвоїти

Проведений в дипломному дослідженні аналіз законодавчої та податково-митної документації показує, що експорт (а також поставка в магазин безмитної торгівлі) горілчаної продукції виробниками України, який є предметом дипломного дослідження, має наступні обмеження:

1. Вивізне мито на горілчані вироби групи 2208 10 - відсутні, тобто обмеження експорту горілчаної продукції - мінімальне.

2. Для виготовлення горілчаної продукції в Україні виробник повинен придбати тільки український спирт у державного монополіста - концерна “Укрспирт” на одному з його 54 заводів в Україні. Операція придбання спирта на акцизному складі готової продукції спиртозаводу контролюється представником державної податкової адміністрації України, а виробник горілчаної продукції може отримати спирт тільки виписавши податковий вексель на суму акцизного збору (17 грн. за кожній дал (декалітр) 100% спирту з строком погашення векселю - 90 днів. При цьому вексель повинен бути авальований комерційним банком (вартість авалю знаходиться в діапазоні від 8 до 13% річних).