2. Результати тесту на цибулі Allium можуть також демонструватися фотографічно.
3. Дані токсичності, отримані в цьому експерименті росту, мають кількісний характер: ступінь токсичності, викликаний певним впливом. Результати завжди надаються відносно однієї чи більше контрольних серій, способу процедури, який, як вважається, компенсує пошкодження іншого характеру (наприклад, попередня обробка гербіцидами).
В результаті використання методу біотестування ми одержали такі дані.
Дані за 15 квітня 2008 року
Лук І (в cм)
Проба води з річки | Показники | ||||
Водоканал | 3 | 4,5 | 3,7 | 5,9 | 5,3 |
р. Білоус | 3,9 | 6,4 | 6,7 | 5,6 | 6,6 |
р. Десна | 4,3 | 6,3 | 5,2 | 4,1 | 5,8 |
о.Святе | 3,7 | 3,2 | 4,6 | 5,5 | 4,1 |
Стрижень | 3,0 | 5,9 | 6,5 | 6,6 | 4,8 |
Контроль | 3,5 | 3,7 | 3,4 | 3,6 | 3,4 |
Лук ІІ (в cм)
Проба води з річки | Показники | ||||
Водоканал | 6,0 | 6,9 | 6,5 | 7,6 | 7,2 |
р. Білоус | 7,8 | 7,9 | 8,9 | 7,5 | 6,2 |
р. Десна | 8,8 | 5,2 | 7,9 | 6,8 | 8,2 |
о.Святе | 8,4 | 6,2 | 5,4 | 8,2 | |
Стрижень | 7,8 | 4,6 | 9,1 | 9,0 | 7,2 |
Контроль | 6,2 | 7,7 | 7,0 | 7,5 | 7,8 |
Салат посівний І (в cм)
Проба води з річки | Показники | |||||||
Водоканал | 3,3 | 3,1 | 3,3 | 3,5 | 3,6 | 3,4 | 3,3 | |
р. Білоус | 2,1 | 2,4 | 2,2 | 2,5 | 2,3 | 2,4 | 2,1 | 2,2 |
р. Десна | 1,8 | 1,9 | 1,7 | 2,0 | 2,6 | 2,5 | 1,7 | 1,9 |
Стрижень | 1,2 | 1,5 | 1,4 | 1,3 | 1,5 | 1,6 | 1,4 | |
Контроль | 1,1 | 1,0 | 1,2 | 1,4 | 1,0 | 1,3 | 1,1 |
Салат посівний ІІ (в cм)
Проба води з річки | Показники | ||||||
Водоканал | 3 | 4 | 3,6 | 3,7 | 3,8 | 3,6 | 3,9 |
р. Білоус | 2,2 | 2,4 | 2,5 | 2,7 | 2,6 | 2,4 | 2,3 |
р. Десна | 2,0 | 2,2 | 2,0 | 2,7 | 2,6 | 2,8 | 2,5 |
Стрижень | 1,3 | 1,6 | 1,4 | 1,8 | 1,5 | 1,7 | 1,9 |
Контроль | 1,2 | 1,2 | 1,4 | 1,6 | 1,5 | 1,7 | 1,4 |
Дані за 15 травня 2008 року
Лук І (в cм)
Проба води з річки | Показники | ||||
Водоканал | 6 | 5 | 7,5 | 6 | 5,5 |
р. Білоус | 5 | 5 | 5,5 | 9,5 | 7,5 |
р. Десна | 7 | 4 | 5,5 | 6,5 | 4,8 |
Стрижень | 5,0 | 5,5 | 4 | 5 | 5,5 |
Контроль | 4 | 5 | 3,0 | 4,5 | 4,0 |
Лук ІІ (в cм)
Проба води з річки | Показники | |||
Водоканал | 7,7 | 9,5 | 6,0 | 7,5 |
р. Білоус | 6,0 | 5,9 | 11,0 | 9,0 |
р. Десна | 5,7 | 9,5 | 6,5 | 7,0 |
Стрижень | 5,5 | 5,9 | 6,0 | |
Контроль | 4,8 | 5,5 | 3,0 | 4,5 |
Салат посівний І (в cм)
Проба води з річки | Показники | |||||||
Водоканал | 3,4 | 3,5 | 3,8 | 3,3 | 3,4 | 3,1 | 3,5 | 3,8 |
р. Білоус | 2,5 | 2,3 | 2,8 | 2,4 | 2,7 | 2,5 | 2,6 | |
р. Десна | 2 | 2,8 | 2,1 | 3,3 | 2,0 | 2,5 | 3,0 | 2,5 |
Стрижень | 1,7 | 1,5 | 1,6 | 1,3 | 1,2 | 1,4 | 1,7 | |
Контроль | 1,4 | 1,9 | 1,5 | 1,0 | 1,3 | 1,5 | 1,6 | 1,4 |
Салат посівний ІІ (в cм)
Проба води з річки | Показники | |||||||
Водоканал | 2,6 | 2,0 | 2,9 | 2,5 | 2,8 | 2,6 | 2,7 | 2,5 |
р. Білоус | 2,7 | 2,6 | 2,5 | 2,3 | 2,8 | 2,9 | 2,7 | |
р. Десна | 2,7 | 2,5 | 2,0 | 2,9 | 2,6 | 2,9 | 2,5 | 2,4 |
Стрижень | 1,9 | 1,4 | 1,5 | 1,8 | 1,7 | 1,5 | 1,7 | |
Контроль | 0,9 | 1,4 | 1,3 | 0,8 | 0,6 | 1,2 | 1,0 |
1. На території м. Чернігова та його околиць протікають декілька річок, а саме: р.Десна, р.Стрижень, р.Білоус. Стан води в цих екосистемах досить занедбаний і потребує детального вивчення та ретельної очистки.
2. Досить значна кількість забруднюючих токсичних речовин потрапляють у водні екосистеми м. Чернігова зі стічними водами. Стічні води від підприємств міста, комунального господарства і населення скидаються через систему міської каналізації на очисні споруди, що розташовані в районі села Гущин, і після біологічної очистки в р.Білоус. Крім того, такі підприємства як ТЕЦ, ВАТ "Чексіл", ВАТ ЧП "Хімволокно" частково скидають після попередньої очистки умовно-чисті стічні води безпосередньо в р.Білоус. Найбільше скидають Чернігівська ТЕЦ та підприємство "Чернігівводоканал" (очисні споруди міста).
3. В своїй роботі ми пропонуємо провести біотестування якості води з річок м.Чернігова за допомогою цибулі та салату. Цей тест дає нам можливість судити про рівень забрудненості природних водних екосистем м. Чернігова.
1. Артамонов В.И. Растения и чистота природной среды. - М.: Наука, 1986. - 172 с.
2. Биоиндикацид в городах и пригородных зонах. - М.: Наука, 1993. - 122 с.
3. Биоиндикация загрязнений наземных экосистем: Пер с нем. под. ред. Р.Шуберта. - М.:Мир, 1988. - 350 с.
4. Бурда P.I. Біологічний моніторинг. Методичні вказівки. - К., 2001. - 26 с.
5. Бурдин К.С. Основы биологического мониторинга. - М.: Изд-во МГУ, 1985. - 156 с.
6. Виноградов Б.В. Растительные индикаторы и их использование при изучении природных ресурсов. М.: Высш. шк., 1964. - 328 с.
7. Дідух Я.П., Плюта П.Г. Фітоіндикація екологічних факторів. - К.: Наук. думка, 1994. - 280 с.
8. Денисова С.И. Полевая практика по экологии: Учеб. пособие. - Мн.: Универсітзцкае, 1999. - 120 с.
9. Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Чернігівській області за 2006 – 2008 рік.
10. Дубина Д.А. и др. Макрофиты - индикаторы изменения природной среды. - Киев: Наук. думка. 1993. - 435 с.
11. Ершов Ю.А., Плетенова Т.В. Механизмы токсического действия неорганических соединений. – М.: Медицина, 1989. – 272 с.
12. Израэль Ю.А. Экология и контроль состояния природной среды. — Л.: Стройиздат, 1979.
13. Інформаційний бюлетень. Екологія міста Чернігова. – Чернігів, 1997. – 95 с.
14. Злобін Ю.А. Основи екології. – К.: Лібра, 1998. – 246 с.
15. Кондратюк С.Я., Кучерявий В.О., Крамарець В.О. Порівняльне ліхеноіндикаційне картування міст України // Укр.ботан.журн. - 1993. - т.50, №4. - С. 74-83.
16. Коршиков И.И. и др. Взаимодействие растений с техногенне загрязненной средой. - К.: Наук. думка, 1995. - 192 с.
17. Лабораторний та польовий практикум з екології. / І.В.Бейко, В.М.Боголюбов, І.Г.Вишенська та ін: Під ред. В.П.Замостяна та Я.П.Дідуха. - Київ: Фітосоціоцентр, 2000. – 216 с.
18. Слободян В.О. Біоіндикація: Навчальний посібник. - Івано-Франківськ: Полум'я, 2004. – 196 с.
19. Сніжко С.І. Оцінка та прогнозування якості природних вод. – К.: Ніка-Центр, 2001. – 264 с.
20. Сытник К.М. и др. Словарь-справочник по экологии. - К.: Наук. думка, 1994. - 670 с.
21. Федорова А.И.. Никольская А.Н. Практикум по экологии и охране окружающей среды: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. завед. - М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 2001. – 288 с.
22. Шитиков В.К., Розенберг Г.С., Зинченко Т.Д. Количественная гидроэкология: методы системной идентификации. - Тольятти: ИЭВБ РАН, 2003. - 463 с.
23. Школьный экологический мониторинг: Учебно-методическое пособие. / Под ред. Т.Я.Ашихминой. - М: АГАР, 1999. - 387 с.
... луги та кислоти. Нейтралізація стічних вод відбувається з метою запобігання корозії матеріалів водовідвідних мереж і очисних споруд, порушення біохімічних процесів у біологічних окисниках і водоймищах. 3. КОРОТКІ ВІДОМОСТІ ПРО ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ДЕЯКИХ РЕГІОНІВ ПРИЧОРНОМОР`Я 3.1. Сучасний стан Чорноморського регіону З усіх морів світу Чорне найбільш віддалене від океану, а територія його ...
... , що розділяє які-небудь ділянки суходолу і з'єднує суміжні водні басейни або їхні частини. Наприклад, Керченська протока сполучає Азовське і Чорне моря. 3.2 Екологічна зональність Світового океану Світовий океан є складною структурно-функціональною системою із специфічною геологічною і геоморфологічною будовою, геохімічними, фізико-хімічними і біологічними процесами, які протікають у товщі ...
... ії нітритів, амонійного азоту, фенолів, нафтопродуктів, пестицидів (ГХЦГ) здебільшого перевищує ГДК для водойм господорсько-питного водокористування. Особливо високий вміст NO2~ у воді всіх водосховищ Дніпровського каскаду. Його концентрації перевищують ГДК у 5-25 разів. Не менш небезпечними є забруднення води фенолами та органічними речовинами, вміст яких вищий за ГДК відповідно у 2-25 та 2-6 раз ...
... Аміачна селітра NH4NO3 Аміачна вода МН3-Ь Н2О Аміак безводний NH3 Сечовина CO(NH2)2 Амофос NH4H2PO4 Na2S04 Доза СаСОз 1,40 1,20 1,90 0,75 0,40 2,9-3,0 0,80 0,65 За даними В. Н. Гуртової та А. 1. Савича (1980), істотний вплив на кислотність ґрунту можуть мати промислові викиди, що містять сульфіди та оксиди металів. У ґрунті вони утворюють сірчану кислоту, яка обумовлює підкислення. На освоє ...
0 комментариев