Навигация
3. ДЕМОГРАФІЧНА ПОЛІТИКА
Демографічна політика — цілеспрямована діяльність державних органів та інших соціальних інститутів у сфері регулювання процесів відтворення населення. Об'єктами демографічної політики може бути населення країни в цілому або окремих регіонів, соціально-демографічні групи населення, сім'ї певних типів або стадій життєвого циклу. Вона являє собою комплекс заходів економічних (оплачувані відпустки і різні види допомоги при народженні дітей, допомога на дітей залежно від їх кількості, віку, типу сім'ї тощо), адміністративно-правових (законодавчі акти, які регламентують шлюби, розлучення, положення дітей у сім'ях, аліментні обов'язки і т. ін.), а також виховних і пропагандистських, покликаних формувати суспільну думку, норми і стандарти демографічної поведінки.
Залежно від напрямів демографічної політики визначають три групи країн: 1) країни, які проводять політику обмеження росту населення; 2) країни, демографічна політика яких спрямована на підтримування існуючих темпів приросту населення; 3) країни, які здійснюють політику стимулювання росту населення. До першої групи належать країни з багаточисленним населенням або його високою щільністю, які мають високі показники природного приросту (Китай, Бангладеш, Індонезія, Пакистан, Малайзія, Непал, Кенія, Нігерія, Мексика та ін.). На початку 90-х XX ст. років загальнонаціональні програми планування сім'ї здійснювались у 128 країнах. Друга група включає країни як з багаточисленним населенням (наприклад, Бразилія), так і малочисленним (Намібія), які мають високий приріст населення (Йорданія, Мозамбік) і низький (Данія, Японія). До третьої групи належать країни з низьким (Болгарія, Чехія Німеччина, Греція, Угорщина, Франція та ін.) і з високим приростом населення (Камбоджа, Малі, Лаос, Ірак та ін.).
Особливості сучасної демографічної політики: зміна її пріоритетів з регулювання кількісного росту на удосконалення якісні: характеристик населення; її головним об'єктом стає сім'я; адресно вибірковий характер, врахування специфічних інтересів окремих соціально-демографічних груп населення (молодь, особи похилого віку, жінки), а також етнічних, релігійних і т.д.
4. ДЕМОГРАФІЧНА КРИЗА В УКРАЇНІ
Демографічна ситуація в Україні залишається, м’яко кажучи, складною. Скорочення чисельності населення, зниження тривалості життя, падіння народжуваності і від’ємне сальдо міграції є головними показниками демографічної кризи.
Причини такого явища мають історичне коріння. Це, зокрема, втрати під час першої та другої світових війн, впродовж трьох голодоморів (1921, 1932-1933, 1947 років), примусової колективізації, масових репресіях 30х-50х років.
Негативно вплинула на демографічну ситуацію Чорнобильська катастрофа та затяжна економічна криза 90-х.
Переважно через низький рівень народжуваності Україна за 1993-2004 роки втратила більше, ніж 4 мільйони населення. В державі, починаючи з 1995 року, фіксують від’ємний природний приріст населення, тобто смертність переважає народжуваність.
Про основні проблеми народонаселення в Україні та шляхи їх вирішення можна сказати наступне:
Основні проблеми – це зменшення терміну життя населення України, скорочення населення та погіршення продуктивного оздоровлення населення.
В першу чергу, повинна бути чітка державна політика для вирішення цих проблем. Характерна річ, що саме зменшення чисельності, на думку фахівців, не є ознакою демографічної кризи. Демографічна криза переважною більшістю і політиків, і журналістів трактується як скорочення чисельності населення України. Хоч насправді це не тільки і навіть не стільки це.
Демографічна криза – це передовсім коротке життя. Питання не в тому, що нас стає менше. Менше стає населення більшості країн Європи, питання в тому, що ми живемо мало і живемо погано. І в цьому є ознака демографічної кризи.
37% 16-річних хлопчиків не мають шансу дожити до пенсійного віку. Аналог є в таких країнах як Росія, Білорусь, Казахстан, Албанія, це далеко не країни ЄС, до співдружності з якими ми прагнемо.
Питання в тому, що у нас надмірно висока смертність немовлят, в нас, практично, від усіх захворювань люди помирають раніше, ніж в більшості європейських країн. Додає проблем демографічних і соціальних неконтрольований відплив населення з України. Передусім, на жаль, від’їжджає висококваліфікована молодь.
На прикладі Львівської області, за останній рік, народилося на 438 дітей більше, ніж за попередній, в цілому за 10 років народжуваність зменшилась від 13,7% до 9,1%. Причин тут декілька. Це і міграційні процеси - виїзд молодих людей за кордон і, як наслідок, утворення неповних сімей, і соціально-психологічний дискомфорт (невпевненість у завтрашньому дні), і, безумовно, стан репродуктивного здоров’я. Показники захворюваності жінок дітородного віку, материнська і дитяча смертність (а саме вони є основними показниками стану репродуктивного здоров’я) в Україні ще дуже високі порівняно з середньоєвропейськими.
До того часу, коли дівчинка вступає в репродуктивний період, вона вже має цілий ряд захворювань. Здоров’я дитини закладається в антинатальному періоді, під час внутрішньоутробного розвитку. Тож не дивно, що лише 6 відсотків дітей народжуються практично здоровими”.
Анемії, серцево-судинна та ендокринологічна патологія, інші соматичні хвороби призводять до прямих репродуктивних втрат.
Окрім цього, велике занепокоєння викликає поширення захворювань, що передаються статевим шляхом, - тут п’ятдесят відсотків хворих становлять жінки віком від 15 до 39 років. За останні 10 років захворюваність на сифіліс, виявлена у вагітних, зросла у 20 разів!
Багато жінок не виношують вагітність, скажімо майже десять відсотків подружніх пар, які живуть на Львівщині, страждають на безпліддя. Часто виною цього є аборт. І, на превеликий жаль, аборт і надалі залишається основним регулятором народжуваності: переривається кожна третя вагітність. Вважає, що несприятлива ситуація з репродуктивним захворюванням значною мірою пов’язана з низьким рівнем сексуальної культури населення та браком відповідної поінформованості щодо питань планування сім’ї
У одній з Львівських обласних клінічних лікарень відбулась подія, напряму пов’язана з питаннями, що розглядали на “круглому столі”, “Здорова сім’я - міцна держава”. Тут було презентовано проект “Здоров’я матері й дитини”. Проект, впроваджуватимуть у життя в Криму, Донецьку, на Волині та Львівщині. Зокрема, у Львівській області його реалізація вже розпочалась.
Зростає кількість необґрунтованих кесаревих розтинів, материнська смертність на фоні не виявленої під час вагітності супутньої патології, 16 відсотків жінок, які пішли з життя при пологах, - помирають від кровотеч, 82 відсотки породіль (за даними опитування) виходять з пологових будинків з почуттям “приниження людської гідності”. Щоб змінити ситуацію, проект “Здоров’я матері й дитини” передбачає впровадження у перинатальну діяльність таких пріоритетних напрямів, як забезпечення доброзичливої ситуації під час пологів, підтримку грудного вигодовування, профілактику ускладнень вагітностей, демедиканізацію пологів (мінімальне використання медикаментів), створення більш комфортних умов для породіллі: палати сумісного перебування, присутність (за бажанням) батька при пологах тощо. Зробити неускладнені пологи максимально природним процесом, а не медичною операцією - головна мета проекту. Звертають увагу присутніх на використанні низькозатратних сучасних технологій в антинатальному (передпологовому) догляді за вагітною жінкою. Лише кілька прикладів: жінка вирішила перервати вагітність. Святий обов’язок лікаря, якщо для цього немає дуже вагомих підстав, - переконати її не робити цього. Додаткових коштів це не потребує. Немає потреби, щоб породілля і немовля (при неускладнених пологах) перебували у лікарні більше трьох днів. Інакше зростає ризик захворювання дитини: в жодному разі не можна після пологів класти лід на живіт жінки або використовувати без нагальної потреби скоротливі медикаментозні засоби - новонароджену дитину прикладають до материнських грудей, і за рахунок того, що вона смокче, відбувається природне скорочення матки.
Отже, українським лікарям доведеться ламати певні стереотипи. Незабаром оновлені пологові відділення приймуть перших породіль. Звісно, що вони відразу не вирішать існуючих проблем. Проте ці “перші ластівки” дадуть змогу простежити позитивність нового підходу до пологів і у майбутньому зробити так, щоб жінка виходила з пологового будинку лише з відчуттям щастя і бажанням прийти сюди знову.
Як не дивно, але найсильніша половина людства, як зазвичай називають чоловіків, у демографічному аспекті є найуразливішою
Чоловіки в Україні практично від усіх причин і в усіх вікових групах вмирають значно частіше і раніше, ніж жінки. Особливо вагомою є різниця в смертності від нещасних випадків майже в 5 разів.
Однією з причин підвищення уразливості чоловіків є зловживання алкоголем та тютюнопалінням. Важкі умови сільськогосподарської праці та сільського побуду, недоступність у більшості випадків своєчасної і кваліфікованої медичної допомоги обумовлюють підвищений рівень смертності сільських жителів, порівняно з городянами.
В 1,4 рази вище, ніж у міських поселеннях, смертність сільських жителів. Середня тривалість очікуваного життя у 2003-2004 роках становила для чоловіків 62,6, а для жінок – 74.
У 2002 році за цим показником наша країна відставала від країн Центральної Європи на 5,5 років, а від країн ЄС - на 10,9 років.
Звичайно, проблему народонаселення слід вирішувати через відповідну державну програму. За результатами Всеукраїнського перепису населення науковцями розроблено Концепцію демографічного розвитку України, яку передано до Уряду.
Позитивні тенденції спостерігаються завдяки значній матеріальній допомозі, яка надається матерям при народжені дитини. Втім демографи закликають до стриманості у прогнозах, оскільки ніякі заходи не здатні суттєво змінити демографічну ситуацію, оскільки вона є еволюційним процесом.
Виходячи із наявних даних, демографічна ситуація в Україні вже прогнозована на період до 2026 року.
Якою вона буде виглядати? говорить Ела Лібанова.
За будь-якими прогнозами, які розроблялись в інституті, враховувались найменш вірогідні варіанти: і позитивні, і негативні. Все поле варіацій обмежується десь 36-44 мільйонами. Тобто, найгірше – це 36, якщо не буде війни, і ніяких катаклізмів. Тобто якщо будемо розвиватися революційним шляхом. Є думки, що будуть зміни в цих прогнозах по результатах цього року (9.07.2005), тому що очікують в цьому році підвищення народжуваності, а ще більше – наступного року.
Серед факторів, які можуть позитивно вплинути на демографічну ситуацію в Україні, науковці називають створення позитивної громадської думки про родинні цінності, їхній пріоритет, пропаганду здорового способу життя, заборону реклами алкоголю та тютюнопаління, припинення популяризації на телебаченні так званих брудних фільмів, що спотворюють родинні цінності і саму суть людини – народжувати і плекати нове життя.
Похожие работы
... - забезпечити систематичне висвітлення у засобах масової інформації розвитку демографічних, зокрема міграційних, процесів, становища біженців та мігрантів тощо. Незважаючи на певні позитивні зрушення, демографічна ситуація в Україні залишається складною. Відсутні об'єктивні підстави призупинення існуючої тенденції скорочення загальної чисельності населення. У цій ситуації напрями демо-графічної ...
... дтоплень в Україні сягають 3,2 млрд. гривень. Експерти-екологи констатують: руйнівні процеси стають незворотними. Якщо не вживати негайних заходів, то впродовж найближчих 10 років нас очікує екологічна криза... Гіркий досвід радянського господарювання переконливо довів, що повертати ріки назад і будувати рукотворні моря – невдалі ідеї. Будівництво в Карпатах Стрийського водосховища, так званого “ ...
... узгодженості колективних дій, спрямованих на її розв’язання. Що стосується підходу, то він значною мірою зумовлюється тим, як визначаться з суттю проблеми та причинами й факторами, що зумовили її виникнення й загострення. Сучасна екологічна криза зріє вже понад століття й не обіцяє ніякого спаду напруженості на ближчі десятиріччя навіть у тому разі, якби від сьогодні людство, раптом об’єднавшись ...
... 1800 906 1960 3000 1993 5512 1850 1170 1970 3650 1994 5660 1900 1630 1980 4415 1999 6000 1920 1811 1985 4814 2000 6200 3. Демографічні процеси та демографічна політика в сучасній Україні. Роль і місце сім’ї у демографічній політиці. Українському суспільству ніколи не бути процвітаючим чи навіть стабільним, якщо його населення не матиме відповідних умов життя і не ...
0 комментариев