Аналітичний огляд

1. Аналітичний огляд

1.1 Аналоги, їх недоліки та передумови розробки

Великої популярності набули стільникові системи зв’язку. Основною з них є мережа GSM. Вона швидко розростається і популярна у багатьох країнах світу. Ця популярність зумовлена зручністю мобільних телефонів, (малі розміри абонентських терміналів, мала вага, висока якість переговорів) та бажанням у довільний момент часу мати можливість спілкуватися з колегами та знайомими. Але ціна розмови, між різними абонентами мережі або навіть різними мережами не є однаковою. Тому на ринку з’явилося багато додаткових пристроїв, які різними способами намагаються зменшити вартість розмови. Аналіз ринку таких пристроїв показав, що вони існують у великій кількості, але більшість з них володіє основним недоліком: зв’язок здійснюється в одному напрямку (GSM®MTM), тобто зателефонувати з мобільного телефону на міський телефон можна, а навпаки ні. А вартість пристроїв, що здійснюють двосторонній зв'язок надто велика і виправдовує витрачні на неї кошти лише через тривалий період експлуатації. Інший, не менш важливий недолік, полягає у тому, що для таких “мостів” не реалізовані у повному обсязі функції колективного використання ресурсів (ведення статистики дзвінків, виділення абоненту ресурсів, інші.)

Одним з представників є ЕССОМ bridge [1] – односторонній міст. Він містить порівняно обмежений набір функцій. До числа таких функцій входять комутація мобільного телефону GSM на міську телефонну мережу, пам’ять на 10 номерів та можливість використання моста кількома людьми. Як видно з опису додаткові функції колективного використання не реалізовані. Наприклад функції, які б враховували напрямок розмови, ведення обліку дзвінків, тарифікація для кожного абоненту комплексу, зняття інформації для аналізу вхідних та вихідних дзвінків, добавлення та знищення абонентів комплексу, захист комплексу від несанкціонованого підключення та інші можливості, які необхідно використовувати при експлуатації таких пристроїв в організаціях.

Тому доцільніше розробити власний апаратно–програмний комплекс МТМ↔GSM, який було б зручно експлуатувати в невеликих організаціях та який задовільняв би користувачів комплексу за своєю функціональністю.

1.2 Область призначення та застосування

Апаратно–програмний комплекс призначений для здійснення телефонних переговорів, між мобільними телефонами системи GSM (Global System Position) та телефонами мережі МТМ (міська телефонна мережа), а також здійснює обробку вхідних та вихідних дзвінків.

Дана розробка є актуальною для організацій, які ведуть переговори з мобільного телефону на міську телефонну мережу. Використовуючи міст МТМ↔GSM для дзвінків по місту, можна заощадити кошти організації.

Дана розробка є оригінальною в тому плані, що використовуючи прості, легкодоступні компоненти та мови програмування високого різвня вдалося створити потужну систему, що поєднує дві мережі зв'язку. Комплекс реалізує інтерфейс для його колективного використання в організаціях.

До переваг розробки можна віднести:

Велику кількість, у порівнянні з аналогами, абонентів комплексу (50 абонентів);

Зручний інтерфейс;

Можливість здійснення дзвінків у двох напрямках;

Можливість обробки дзвінків;

Ведення журналу вхідних та вихідних дзвінків;

Захист від несанкціонованого підключення;

Персональна тарифікація для кожного абонента комплекса.

До недоліків можна віднести:

Порівняно великі лінійні розміри, та вага комплексу;

Живлення комплексу від мережі електроживлення.

Комплекс можна застосовувати, як для особистих потреб, так і для невеликих організацій, яким потрібно підтримувати зв'язок з абонентами МТМ, та вести облік дзвінків. Застосування комплексу у великих організаціях є недоцільним, оскільки кількість абонентів у таких організаціях надто велика (>50), а неможливість паралельної обробки кількох абонентів зменшує його ефективність. Як альтернативу цьому недоліку, можна використати кілька таких комплексів в одній організації.

1.3 Вибір програмної та апаратної платформи

Із розрахунку економічності була вибрана ОС ДОС6.22 та мова програмування Assembler з компілятором Тasm 4.0 та мова Borland C++3.1

На мові Асемблер зручно писати програми, які напряму звертаються до обладнання. Мова С++ підтримує взаємодію з модулями написаними на Асемблері, тому вона підходить для даної задачі, а зручний інтерфейс та ручне управління вільними ресурсами робить її зручною для написання таких типів програм. Вибір програмної частини здійснювався таким чином, щоб максимально ефективно та швидко реалізувати алгоритм роботи комплексу.

Для аналізу інформації про дзвінки використовується програма написана на VBA у поєднанні з Microsoft Access 2000, та Microsoft OutLook 2000.

Апаратна платформа складаєтсья з комп’ютера IBM 486 DX4, мікроконтроллера приймача DTMF M8870 фірми Motorola, узгоджувач інтерфейсів мікросхема MAX232, яка узгоджує СОМ інтерфейс мобільного телефону, СОМ інтерфейс комп’ютера, та комутаційної плати. У якості підсилювачів сигналу використовуються транзистори серії КТ3102.

Усе апаратне забезпечення виготовлене сторонніми виробниками на замовлення.

Похожие работы

Інтелектуальні мережі (IN) на базі систем комп'ютерної телефонії

Скачать

30159

0

6

... та модернізації переліку послуг, в основу проекту були покладені принципи, аналогічні принципам конструювання послуг інтелектуальної мережі.   2. Системи комп'ютерної телефонії фірми «Беркут» Науково-виробнича фірма «Беркут» (Санкт-Петербург) є виробником широкого спектра систем телекомунікаційного обладнання, розроблюваних на базі власної платформи комп'ютерної телефонії та прикладного ПЗ. ...