Навигация
Захист картоплі від шкідників
41105
знаков
1
таблица
0
изображений
4. Захист картоплі від шкідників
4.1 Суть методів захисту сільськогосподарських культур від шкідників
До основних методів захисту сільськогосподарських культур належать: Організаційно-господарський, агротехнічний, селекційно-генетичний, біологічний, хімічний, фізико-механічний, біотехнічний, карантинний.
Організаційно-господарський – ряд профілактичних і заплановано-господарських заходів з врахуванням зонального прогнозу: складання робочих планів і економічні обчислення по захисту посівів і насаджень від шкідливих організмів, придбання засобів захисту рослин, техніки та інше, облік садибного матеріалу, вибір ділянок для закладання садів та інших насаджень, ремонт агротехніки, складів, учіння робочих техніці безпеки при роботі з пестицидами.
Агротехнічний метод. Основа агротехнічного методу – створення сприятливих умов для росту і розвитку сільськогосподарських культур і менш неблагоприємні умови для шкідливих видів комах. Деякі агро прийоми носять профілактичний характер, інші можуть визвати їх частинну або повну загибель. Раціонально построєний комплекс агротехнічних заходів часто зупиняє масове заселення шкідником і знижує їх шкодочинність, що дає можливість скоротити використання інсектицидів, які володіють цілим рядом негативних сторін. З агротехнічних заходів найбільш значення, з точки зору захисту рослин має сівозміна і структура посівних площ, прийоми обробітку ґрунту, добрива, строки і способи сівби і збирання врожаю, зрощення, боротьба з бур’янами і інше.
Своєчасне та доброякісне проведення агротехнічних заходів дає змогу істотно знизити як запас інфекції збудників хвороб у ґрунті так і чисельність знищуючих видів шкідника. За допомогою агротехнічних заходів змінюються екологічні умови у ґрунті, підвищується або знижується стійкість рослин до збудників хвороб і шкідників крім того змінюються патогенні властивості мікроорганізмів, рівень життєдіяльності комах. Фактори, що утворюються при проведенні агротехнічних заходів, впливають на умови існування шкідників, живлення рослин і порушують взаємовідносини, що складалися між шкідливими організмами і рослиною – живителем.
Селекційно-генетичний метод – створення та впровадження у виробництві сортів і гібридів, несприятливих для розмноження шкідливих організмів і стійких проти пошкоджень, має виняткове значення у захисті посівів і насаджень сільськогосподарських культур від шкідників і хвороб для обмеження застосування спеціальних захисних заходів, особливо хімічних. При вирощуванні сортів з підвищеною стійкістю до хвороб і шкідників проведення захисних заходів зводиться до мінімуму, а відтак знижуються витрати на їх проведення, істотно зменшується забруднення навколишнього середовища.
Біологічний метод – оснований на використанні живих істот або продуктів їх життєдіяльності для попередження збитків від шкідливих організмів. Основні напрямки: охорона і підвищення чисельності природних популяцій хижаків і паразитів до яких відноситься ряд представників комах, ввіз з інших країн і акліматизації нових видів; розселення ентомофагів; створення умов для підвищення ефективності ентомофагів. Використання патогенних мікроорганізмів, на базі яких створюють біопрепарати. Порівняно з іншими методами біологічний метод має ряд переваг: більша тривалість дії, безпечність для людей, теплокровних тварин і навколишнього середовища.
Хімічний метод – передбачає використання пестицидів для запобігання розвитку і знищення шкідників, хвороб рослин і бур’янів при масовому їх розмноженні та поширенні. Використання пестицидів визначається високою їх біологічною, економічною, господарською ефективністю, універсалізмом, доступністю використання. Пестициди можна використовувати на різних видах рослин, проти різних шкідливих організмів і різними способами. Використовувати інсектициди слід тільки в тих випадках, коли відсутня можливість їх заміни на безпечні методи.
Необхідно віддавати перевага менш токсичним інсектицидам, які спричиняють меншу небезпеку здоров’ю людей, теплокровних тварин, корисних комах і навколишньому середовищу. Для одержання з’явлення резистентних до інсектицидів популяцій шкідників необхідно запобігати регулярних хімічних обробок культур одним і тим же препаратом.
Фізико-механічний метод – він ґрунтується на використанні фізичних явищ для захисту рослин від шкідливих організмів. Для цього використовують різні джерела енергії ( світло, тепло, радіоактивне випромінювання тощо). Найбільш поширене в захисті рослин має фізичне явище, як температура. Термічне знезараження використовується для знищення хвороб і шкідників, які знаходяться на поверхні і всередині насіння та садивного матеріалу рослин, а також для знищення шкідливих організмів в парниках і теплицях.
Біотехнічний метод – оснований на використанні особливостей хімічної комунікації комах, біохімічних механізмів розвитку і генетичних закономірностей про відтворення. По механізмам дії цей метод можна поділити на три групи:
1) регуляція поведінки комах;
2) порушення росту і розвитку комах;
3) порушення генетичної структури популяції комах.
Регуляція поведінки комах. До них відносяться феромони – речовини, які забезпечують внутрішньовидове спілкування, алдиони - речовини, які керують поведінкою, кайролеони – речовини, сприйняття яких допомагає жигалку, знаходити жертву. Репеленти – речовини, які визивають рух в оборотну сторону від джерела.
Порушення росту і розвитку комах. Використовують інгібітори – синтезу хітину – гормоноподібні сполуки, які подавляють розвиток комах шляхом порушення утворення кутикули при ліньках. Антиювеноїди – речовини, які перешкоджають нормальній секреції ювенільного гормону. Порушення генетичної структури популяції комах. Використовують автоцидні способи захисту, як введення в популяцію шкідника нежиттєздатних або безстатевих особин та ін.
Карантинний метод – цілий ряд заходів, які направлені на предостереження завозу і проникнення в країну із-за рубежу нових видів шкідників, а також виявлення, обмеження і ліквідації вогнищ розмноження вже проникних іноземних видів або тих шкідників, які в країні мають локально характер поширення. Для виконання цих задач створена служба внутрішнього і зовнішнього карантину, яка діє по спеціальним внутрішньодержавним і міжнародним інструкціям і узгодженням.
Висновок
Картопля посідає одне з перших місць серед інших сільськогосподарських культур. Важко переоцінити значення картоплі як "другого хліба", так і корму для худоби та сировини для різних галузей промисловості. На картоплі зареєстровано близько шести десяти видів шкідників. Від появи сходів і до збирання врожаю картоплю пошкоджують різні багатої дні комахи. Значно пошкоджують картоплю: колорадський жук – це шкідник найбільш значний і найбільш поширений; дротянки, несправжні дротянки, які не тільки жують картоплю, а й заносять збудників хвороб; личинки пластин6чатовусих, гусениці підгризаючих совок, капустянки і попелиці та блішки, які уражують картоплю і заносять віруси. Тому необхідно проводити заходи по захисту рослин від шкідників, без яких про отримання високих врожаїв не може бути й мови. Тому при використанні тих чи інших засобів захисту рослин слід враховувати всі позитивні і негативні сторони їх.
Серед методів, які зараз використовуються перевагу віддають хімічному методу. При виборі того чи іншого препарату треба врахувати його токсичність, дію його на людей, корисних комах і навколишнє середовище. Тому хімічний метод треба використовувати лише тоді, коли кількість шкідника перевищує економічний поріг шкодочинності.
Список літератури
1. Білецький Е.М., Байдик Г.В., Євтушенко Д.М., Захаренко А.В., Літвінов Б.М., Ющук Д.Д. Сільськогосподарська ентомологія/ Під ред.. Б.М. Літвинова LX: Хор. держ. аграр. ун-т ім. В.В.Докучаєва, 1997-204с.
2. Белова О.Д. Хвороби і шкідники картоплі.- М.; Сільхозіздат, 1962-112с.
3. Богданов О.І.,Білько Л.П. Захист картоплі від хвороб і шкідників – 2-l від., допов. і перероб. Зав ред.. В.П.Батюти - К.; Урожай,1984-41с.
4. Бодукова М.В. Определитель болезней и вредителей картофеля и меры борьбы с ними – М.; Колос, 1967-222с.
5. Воловик А.С., Шмыгин В.А. Болезни и вредители картофеля – М.: Россельхозиздат, 1974-135с.
6. Вредители сельскохозяйственных насаждений: В 3-Хт. /Под. общ. ред. В.П. Васильева -2-1 изд.испр. и доп. – Т.З. Методы и средства борьбы с вредителями, системы мероприятий по защите растений. (Ред. Тома В.П. Васильев, В.П. Омелта – К.: Урожай, 1989-408с.
7. Єрмолов В.М. Атлас комах – шкідників пальових культур: 2-1 вид., доп. і перероб.-К.: Урожай,1984-124с.
8. Картофель./ Под.ред. Н.С. Бацанова – М.: Колос,1970-376с.
9. Колорадський картофельний жук Leptinotarsa Lecenelineata Sry.Филочения, морфология, физиология, экология, адаптация, естественные враги – М.: Наука,1981-377с.
10. Литвинов Б.М., Зозуля А.Л. Применение биологически активних веществ в защите растений от вредителей: Лекція/ Харьк.гос.аграр.ун-т. Харьков, 1992-29с.
11. Омелюта В.П., Григорович И.В., Чабан В.С. и др.. Учт вредителей и болезней сельскохозяйственных культур – К.: Урожай, 1986-288с.
12. Пестициди і технічні засоби їх застосування: Навч. посібник/ М.Д. Євтушенко, Ф.М. Марютін, І.І. Сушко, В.М. Жеребко, В.Ф. Пащенко, Є.А. Бариш, М.П. Гусаренко, С.М. Дудко; За ред.. М.Д. Євтушенка, Ф.М. Марютіна / Харк.держ.аграр.ун-т. ім. В.В. Докучаєва.- Харків,2001-349с.
13. Писаренко В.М., Писаренко П.В. Захист рослин; екологічно обґрунтовані системи. – П.: Комплот,2000-188с.
14. Попкова К.В., Воловик А.С., Шнейдер Ю.И., Шмыгля В.А. Защита картофеля в условиях индустриальной технологии,- М. Россельхозиздат, 1986-151с.
15. Салатенко В.Н., Білоножко М.А. За ред.. О.І.Зінченка. Рослинництва - К.: Аграрна освіта, 2001-591с.
16. Санін В.А. Колорадський жук-М:Колос,-1976-103с.
17. Санин В.А. Колорадський жук і заходи боротьби з ним:2-е выд.доп.и.перераб. - К.: Урожай1986-88с.
18. Справ очник/А.С. Воловик,В.М. Глёз,А.И. Замотаев и др.. Защита картофеля от болезней, вредителей и сорняков - М.: Агропромиздат,1989-205с.
19. Тимченко В.И.,Єфремова Т.Т. Атлас шкідників і хвороб овочевих, баштанних культур і картоплі - К.: Урожай,1974-180с.
20. Фітофармакологічний довідник/М.О. Білик,М.Д. Євтушенко, Ф.М. Марютін,В.К. Понтєлєєв,В.П. Гуренко; За ред. М.Д. Євтушенка, Ф.М. Марютіна/Харк. держ. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва. - Х,2000-517с.
21. Ченкин А.Ф., Черкасов В.А., Захарченко В.А., Гончаров Н.Р. Справочник агронома по защите растений. - М.: Агропромиздат,1991.
Похожие работы
... цвітіння. Самки відкладають яйця на поверхню зелених бобів. Личинка вгризається в горошину, де розвивається до перетворення в дорослого шкідника. Із зібраним зерном шкідник потрапляє у зерносховища, де й зимує в середині зерна. Частина жуків залишається зимувати в зерні на полі. Основна маса їх попадає в поле з посівним матеріалом. Бульбочкові довгоносики. Зернобобовим найбільшої шкоди завдають ...
... ії – відношення сумарної дози речовини, що викликає загибель 50% піддослідних тварин при багаторазовому введенні, до ЛД 50 при одноразовому введенні. При плануванні та проведенні заходів хімічної боротьби із шкідниками, хворобами рослин та бур`янами необхідно забезпечити профілактику негативних наслідків. Для цього доцільно керуватися об`єктивними крітеріями оцінки небезпечності препаратів, що ...
... . 5.3 Біологічні заходи боротьби з бур`янами Найбільш ефективними з цієї групи мір боротьби з бур'янами є чергування культур у сівозміні, способи, терміни і норми посіву сільськогосподарських культур. Завдяки високому рівню агротехніки, кращим умовам для життя культурних рослин у сівозмінах підвищується їхня конкурентна здатність стосовно бур'янів. Особливо висока вона в багаторічних трав і ...
... вказаних недоліків з метою їх оптимізації. В господарстві необхідно звернути увагу на нагромадження коштів, щоб придбати нову техніку, запасних частин, паливо-мастильних матеріалів. 3 РОЗРОБКА ПРОЕКТУ ВИРОБНИЦТВА КАРТОПЛІ В СВК „РИЗИНСЬКИЙ " НА НАЙБЛИЖЧІ РОКИ 3.1 Оптимальні проектні показники виробництва картоплі в СВК «Ризинський» На сучасному рівні розвитку економіки відбувається перех ...
0 комментариев