1. Політична роздробленість країни, німецьких держав налічувалося 38. Це було основною перешкодою для капіталістичного розвитку.
· Поширення цехового ремесла
· Залежність селян від поміщиків
· Безмірне панування дворянства
· Неоднорідною була країна і в економічному відношенні: Рейнська область, західні держави Німеччини вже не знали кріпосного права. Районом найбільшого засилля панщини була Пруссія. Неоднорідність була характерна і в промисловості.
· Фінансово-економічна криза й неврожай в 40-х р. XIX ст.
Революція почалася 3 березня 1848 р. робітничою демонстрацією в Кельні. Невдовзі рух перекинувся у прусські землі. Було скликано Національні збори, які 27 березня 1849 р. прийняли Конституцію, що стверджувала недоторканність влади німецьких монархів, незмінність апарату управління землями. Носієм центральної влади мав стати імператор та двопалатний парламент — рейхстаг. Але Національні збори були розігнані 16 червня одним з монархів.
Революція в німецьких землях скінчилася поразкою:
1. Німеччина не стала єдиною національною державою.
2. Перемога "прусського шляху" економічного розвитку німецьких земель.
3. Німецька буржуазія, будучи політично слабкою і неорганізованою силою, пішла на союз із юнкерством. Він визначав усю соціально-політичну структуру німецького суспільства, надаючи йому мілітаристський, винятково агресивний, реакційний характер.
Але далі було відмічено позитивні сторони в розвитку економіки:
1. У 50—60-ті роки Німеччина переживала промислове піднесення, пов'язане з широким розвитком важкої промисловості. Проте феодальні пережитки не дали змоги досягти високого рівня промислового розвитку.
2. Надзвичайно важливу роль відіграли акціонерні компанії, які після революції 1848—1849 pp. почали рости як гриби. Усього за наступні 20 років у Пруссії виникло 295 компаній: гірничопромислових, металургійних, страхових, залізничних та інших, капітал яких становив 2,4 млрд марок. Важливе значення мав приплив іноземного капіталу — бельгійського, голландського, англійського, французького — у промисловість Рейнської області.
3. Сільське господарство Німеччини в XIX ст. розвивалося досить швидко. У Померанії й Бранденбурзі, де переважали піщані ґрунти, розширили площі під картоплю, яку використовували для виробництва спирту — важливого експортного товару країни. За збором картоплі та цукрових буряків Німеччина в другій половині XIX ст. посіла перше місце у світі.
Революція в Італії 1848-1849 р.
Значна частина країни перебувала під австрійським ярмом( Ломбардія, Венеціанська область, Парма, Модена). У Римській області зберігалася світська влада папи, що також стало однією з головних перешкод на шляху до національного об’єднання Італії та буржуазних перетворень. Найвідсталішою територією було королівство обох Сицилій. Там домінували феодальні відносини.
Мета Революції — завоювання національної незалежності й політичне об’єднання країни, знищення абсолютизму й феодальних порядків.
Особливості революції — втягнення в неї буржуазії, передової інтелігенції та народних мас в усіх її державах. Головна рушійна сила — міські трудящі й селяни, які залишалися роз’єднаними.
2 етапи революції:
1. (січень- липень 1848) на чолі ліберальна буржуазія. Війна проти Австрії.
2. (листопад 1848- серпень 1849) на чолі представники революційної буржуазії, серед яких велику роль відіграли керівник організації "Молода Італія" Джузеппе Мадзіні та народний герой Джузеппе Гарібальді, який був вибраний в римський парламент, на першому ж засіданні, 5 лютого 1849 р., вніс пропозицію про проголошення республіки.
Революція зазнала поразки і цьому були свої причини:
· Слабкість пролетаріату, роз’єднаність та неорганізованість робітників і селян.
· Зрада революції ліберальною буржуазією та поміщиками.
Через це залишилися перешкоди на шляху утвердження в країні нових економічних відносин, прискореного економічного розвитку, досягнення національної незалежності.
Буржуазні революції в Австрії та Угорщині
Габсбурзька імперія була "клаптиковою". У своєму економічному розвитку вона значно відставала від інших європейських країн. Вона була за формою правління абсолютною монархією.
Причинами революції були:
· Існування кріпосного права, свавілля землевласників.
· 240 видів податків і повинностей.
· Велика нерівномірність економічного розвитку окремих частин держави (Чехія вже стала на шлях капіталістичного розвитку, а в Угорщині кріпосне право і свавілля землевласників).
· Придушення свободи слова, будь-якої вільної думки.
Досягнення революції в Австрії: скасування панщини, здобуття прав народного представництва, поступова ліквідація феодальної залежності селян, зростання робітничого руху.
Революцію в Габсбурзькій імперії закінчено не було, так як вона не повалила монархії, не знищила національний гніт. Вона стала Австро-Угорською монархією.
Висновок
Історичні долі європейських країн XVI- XVII ст. складалися по-різному. Перехід до нової цивілізації не призвів до якоїсь загальноєвропейської антифеодальної революції. У кожній окремо взятій країні боротьба нового зі старим залежала від ступеня готовності до перемін. На успіх чи поразку таких рухів впливали деякі економічні, соціальні й політичні фактори.
У Німеччині перший бій з феодалізмом закінчився поразкою. Розвиток капіталістичного способу виробництва був приречений на тривалий і болісний шлях.
Зовсім іншу ситуацію ми спостерігали в Нідерландській революції. Сміливість, рішучість буржуазії північних провінцій дало змогу домогтися перемоги у боротьбі з досить сильною феодальною Іспанією. Вже до середини XVII ст. Нідерланди вважалися загальноєвропейською "школою капіталізму".
В іншій історичній обстановці довелося діяти французькій буржуазії. Буржуазія зайняла позицію підтримки сильної, єдиної, централізованої держави. За це вона отримала покровительство абсолютизму, оскільки їй потрібні були єдність у країні, покровительство у сфері торгівлі,захист від свавілля дворянства.
Якщо Франція є країною "класичного феодалізму", то Англія — "класичного капіталізму". Тут протягом XVI ст.. склалися сприятливі умови для розвитку промисловості, сільського господарства і торгівлі. Країна показала класичний приклад переходу від аграрно-ремісничої цивілізації до індустріальної. Революції в таких європейських країнах, як Італія та Австрія, Угорщина були неповними, незавершеними у зв’язку з неготовністю деяких класів до змін та боротьби. Капіталістичний розвиток в них був відкинутий в майбутнє.
Роль буржуазно-демократичних революцій у економічному розвитку країн Європи можна подати у вигляді таблиці:
| Зміни у сільському господарстві | Зміни у промисловості | Зміни у векторах торгівлі |
| 1. Значною мірою розв’язано аграрне питання, наділивши селян невеликою кількістю землі. | 1. Революція Відкрила простір для розвитку капіталізму. | 1. Уряди приймають закони, спрямовані на розвиток промисловості й торгівлі зміцнення фінансів. |
| 2.Прискорено процес первісного нагромадження капіталу. Отже, з’явилась можливість швидко розвинути суднобудівельні, суконні, полотняні, шовкові та інші мануфактури, створити підприємства з переробки продукції сільського господарства. | ||
| 2. Введення багатопільної системи в землеробстві, запровадження травосіяння, стійлового утримання худоби та збільшення її продуктивності,розширенням посівних площ. | 3. Уряди приймають закони, спрямовані на розвиток промисловості й торгівлі. Зростає обсяг виробництва продукції важкої промисловості. Створюються банки. | 2. Проголошено свободу торгівлі. |
| 3. Розвиток капіталістичного фермерства, впровадження більш досконалих знарядь праці, машин для обробітку землі, розширення внутрішнього ринку країни. | 4. Державна політика протекціонізму, яка захищала промисловість від іноземної конкуренції. | 3. Країни Західної Європи активно проводили політику протекціонізму спрямовану на захист законами та правилами промисловості та внутрішнього ринку країн від проникнення на нього іноземних товарів. Для цього використовувалися перш за все високі ставки мита на ввіз товарів з-за кордону. |
| 4. Тенденція розвитку двох шляхів капіталізму в сільському господарстві: прусського та американського, причому американський шлях набув поширення і розвитку в країнах Західної Європи завдяки своїй ефективності та економічній зацікавленості виробника, який працював на себе на своїй землі й прагнув краще працювати, щоб одержати більший прибуток. | 5. Зростання продуктивності в сільському господарстві поклав початок експлуатації найманих робітників, забезпеченню промисловості, що швидко розвивалася, дешевою робочою силою та мануфактур сировиною. Далі відбувався промисловий переворот — перехід від мануфактури з її ручною працею до фабрики із застосуванням системи машин та парового двигуна. Промисловий переворот був справжньою революцією у виробництві. | 4.Країни, у яких відбулися революції, налагоджують торговельні зв’язки і стають головними торговельними суб’єктами світу. |
Список використаної літератури
1. Бірюльов І.М. Всесвітня історія. Нові часи(XV -кінець XVIIIст.).- К.:Генеза, 2000.-200с.
2. Гончар Б.М. Всесвітня історія: навчальний посібник.-3-тє видання.-Київ: Знання, 2007.-694с.
3. Дахно І.І. Історія країн світу: довідник. - Київ: Центр учбової літератури, 2007.- 816с.
4. Орлова Т.В. Історія сучасного світу(XV-XXIст.): навчальний посібник. - Київ: Знання,2008.-552с.
5. Проскурін П.В. Історія економіки та економічних учень. Нариси економічної історії індустріальної цивілізації: навчальний посібник.- Київ.-КНЕУ,2005-372с.
6. Рудь М.О. Історія західноєвропейського середньовіччя: Хрестоматія: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - Київ:Либідь, 2005.-656с.
7. Степаненко С.В., Фещенко В.М., Антонюк С.Н. Історія економіки та економічної думки:курс лекцій. – К.:КНЕУ,2006.-664с.
... ів до влади спекулянтів і казнокрадів. Природно, це не могло не позначитися на стані справ.2 Термідоріанський переворот – одне з найважливіших подій у новій історії. Ця подія змінила хід Великої Французької революції і Європи загалом. Розділ ІІ. Зовнішня політика 2.1 Міжнародна ситуація літом – зимою 1793р. Становлення якобінської диктатури відбувалося в години найважчих іспитів для ...
... кордони П'ємонту визначались в рамках існуючих до початку війни і встановлених Віденським конгресом. Австрійське панування знову було встановлено по всій Ломбардо - Венеціанській області. Буржуазна революція 1848 - 1849 рр. в Італії не виконала своїх основних завдань: вона не принесла національного об'єднання і не визволила країну від іноземного гніту. На відміну від попередніх революційних виступ ...
... ітру пастельних кольорів. На хвилі суспільного піднесення та формування нації у Франції XVII ст. виник новий художній стиль - класицизм (від лат. classicus - зразковий). Класицизм - це художній стиль та естетичний напрям у європейській літературі та мистецтві XVII - XVIII ст., однією з рис якого було звернення до образів і форм античного мистецтва і літератури як ідеального художньо-естетичного ...
... іалу. В дослідженнях Ярового В.І., Лаптева Л.П., Бадак А.Н., Войнич И.Е, Волчек Н.М. з нових позицій, з урахуванням нової методологічної бази дається аналіз розвитку слов'янських народів в Австрійській імперії та їх участі в революції 1848-1849 рр. Вони відрізняються більшою об'єктивністю висвітлення подій. Приділяється значна увага аналізу економічних, політичних, національних, навіть релігійних, ...
0 комментариев