5. Монтаж каркасів гіпсокартонних систем
Каркаси з металевих і дерев'яних елементів споруджують для кріплення до них ГКП при улаштуванні різних конструкцій перегородок, облицювання внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, підвісних стель приміщень житлових будинків, цивільних і промислових будинків. Для улаштування каркаса насамперед треба зробити обмір приміщення, провішування осей і розмічання перегородок, місць розташування їхніх не-сівних стояків, дверних прорізів та інших отворів відповідно до проектних розмірів, наведених на кресленнях. Орієнтирами при цьому можуть бути колони, пілястри, віконні та дверні прорізи та інші конструктивні елементи, до яких повинні бути прив'язані гіпсокартонні системи, що підлягають монтажу.
Рис. 5.1. Розмічувальний відбійний шнур
Рис. 5.2, Метростат 300
Для розмічання використовують розмічувальний відбійний шнур (рис. 5.1.), висок, гідравлічний рівень, шаблони для маркування місць поворотів і перетинів перегородок, дверних прорізів, складані метри, рулетки, метростат (рис. 5.2) — розсувний вимірювальний пристрій завдовжки 3 м з бульбашковим рівнем, який дає змогу контролювати положення елемента конструкції одночасно в двох рівнях. Крім того, метростат має насадку, за допомогою якої можна підтримувати ГКП під час монтажу стель. При розмічанні перегородок можна у відповідних випадках використовувати теодоліт.
Швидке і високоточне розмічання перегородок і підвісних стель у великих за розмірами приміщеннях виконують за допомогою лазерної установки, що автоматично нівелює та генерує лазерний промінь на вертикальні й горизонтальні поверхні будівельних конструкцій. Світлова точка, що ковзає на поверхні, значно полегшує нанесення розбивних осей та примикань перегородок і підвісних стель до огороджувальних конструкцій. Лазер встановлюють у потрібну точку приміщення та орієнтують промінь у потрібному напрямку, після чого подальше точне його настроювання в горизонтальній або вертикальній площині здійснюється автоматично (рис. 5.3).
Рис. 5.3. Лазерна установка для швидкого і високоточного розмічання перегородок і стель у великих приміщеннях
З урахуванням фактичних розмірів приміщення і конструктивних елементів гіпсокартонних систем виконують набір, розкроювання й обробку необхідних елементів каркаса. В багатьох випадках вдається врахувати і виправити помилки та відхилення від проектного положення, що були допущені при монтажі або зведенні несівних огороджувальних констркцій та елементів каркаса будівлі, а також інженерних комунікацій. Розмічання здійснюють стійкою фарбою. Більшість комплектних систем перегородок базуються на використанні металевого каркаса, виходячи звимог вогнестійкості, зручності монтажу, звукоізоляції, зручності прокладання комунікацій, навішування сантехнічного обладнання. Металеві каркаси перегородок можуть мати одинарний або подвійний каркас.
Напрямні й стоякові профілі каркаса з метою забезпечення надійної звукоізоляції приміщень повинні встановлюватися на звукоізоляційні ущільнювальні прошарки, наприклад, поліуретанову або пінкогумову самоклейку стрічку (рис. 5.4).
Рис. 5.4. Накладка зі стрічкової сталі для підсилення дюбельного кріплення нижньої напрямної (профіль UW) на ущільнювальній стрічці
За необхідності перед укладанням звукоізоляції на поверхню перекриття, якщо вона нерівна, може виникнути потреба влаштування гіпсової стяжки, оскільки ущільнення примикання повинно заповнити весь переріз стіни по всій його ширині та бути в обтиснутому стані.
Конструкція вузлів кріплення каркаса в місцях його примикання до несівних конструкцій будівель визначається міцністю і деформативністю основ та характером зусиль, що виникають у кріпленнях. Каркаси до основ можуть закріплюватись за допомогою шурупів (до деревини); електрозварювання (до сталі); болтів і дюбелів (до бетону, цегли); геометричного замикання (з використанням порожнин в основі); закладних деталей або анкерів.
При влаштуванні підвісних стель кріплення напрямних елементів каркаса виконується за допомогою регульованих (за висотою) підвісок.
У вузлах кріплення каркасів до основ можуть виникати такі види зусиль:
• при кріпленні перегородок до стін або несівних перегородок із цегли, бетону — зріз;
• при кріпленні перегородок до перекриттів — зріз, розтягання або стиснення у випадку прогину перекриття;
• при кріпленні підшивних або підвісних стель до перекриттів з залізобетону, балочних перекриттів із заповнювачем — розтягання (з урахуванням динамічних навантажень), розтягання з вигином (у разі прогину перекриттів).
Металеві напрямні профілі до підлоги, стель й стінок закріплюють шурупами або дюбелями (рис. 5.5).
Відстань між сусідніми дюбелями має бути не більше як 0,8-1 м. Кожний профіль повинен бути закріплений не менше ніж трьома дюбелями. Відстань між крайнім дюбелем і стінкою або стелею повинна бути не більше як 10 см. Відстань між точками
Рис. 5.5. Кріплення металевого каркаса перегородки до стінки й підлоги розпірними дюбелями: 1 — закріплений до стінки профіль; 2 — розпірний дюбель із гвинтом; З — напрямний профіль; 4 —ущільнювач
кріплення крайніх вертикальних елементів каркаса до стінок, пілястр, колон беруть 1 м.
Застосування дюбелів передбачає такі вимоги:
• тип дюбеля підбирається залежно від матеріалу основи (бетон, цегляна кладка з повнотілої цегли, кладка з дірчастої цегли або порожньотілих блоків, стінки з порожнистих панелей);
• врахування типу і величини зусилля на дюбель у процесі експлуатації будівлі (зрізання, вигин, розтягання);
• мінімальні відстані між сусідніми дюбелями визначаються величиною їх заглиблення в основу. Наприклад, між металевими дюбелями воно має бути не менше 4-кратної глибини заглиблення; пластмасовими в бетоні — 2-кратної, при цьому відстань від дюбеля до краю конструкції слід брати не менше половини мінімальної відстані між сусідніми дюбелями;
• для полегшення кріплення U-подібні профілі поставляються з попередньо просвердленими отворами для дюбелів.
З метою підсилення анкерування напрямного профілю до підлоги в місцях кріплення використовують накладки зі стрічкової сталі (рис. 5.4.)
Монтаж металевих каркасів. Для з'єднання металевих елементів каркаса з різних типів профілів (напрямних, стоякових, стельових) застосовуються самонарізні (сталеві) шурупи з вістрям свердлового типу і циліндричною головкою типу LN 9,5 або LN 16 (рис. 5.6.) з використанням шуруповерта.
Рис. 5.6. Сталевий шуруп типу LN
Антикорозійний захист шурупів забезпечено нанесенням на них кадмієвого покриття або фосфатуванням. При цьому вони намагнічуються та легко центруються в головці шуруповерта під час загвинчування.
Металеві профілі типу CW, що використовуються як стояки каркаса, встановлюються у верхні й нижні напрямні під кутом з одночасним поворотом стояка до проектного положення. Вирівнювання стояків (за допомогою виска) з дотримуванням проектного інтервалу між ними можна виконувати пізніше при закріплюванні ГКП до каркаса, з урахуванням маркування на тильному боці ГКП.
При монтажі каркаса його стояки слід встановлювати відкритим боком (тобто стінкою назад) у напрямку монтажу так, щоб наступне кріплення кожного ГКП відбувалося з боку стінки стояка (рис.5.7).
Рис. 5.7. Виконання робіт при встановленні стоякових профілів у напрямні профілі
Це дає можливість закріплення найближчого до несівної стінки ГКП, що збільшує жорсткість стояка і тим самим полегшує процес обшивки каркаса і відвертає небезпеку деформування його стояків. Під час монтажу стояків кріплення їх до напрямних профілів здійснюють методом виштамповки або просічки з відгином за допомогою спеціального просікача (рис.5.8).
Рис. 5.8. Просікач для з'єднай ня профілів UW і CW при монтажі металевих каркасів
У подальшому міцність і жорсткість цього з'єднання будуть підсилені під час кріплення до каркаса ГКП металевими шурупами.
Осьові відстані між стояками перегородок майже не залежать від методу кріплення до напрямних і здебільшого визначаються методом кріплення ГКП — поперек чи уздовж волокон картонної оболонки, товщиною ГКП та їхньою кількістю в обшивці
(табл.2). На цю відстань має також вплив облицювання ГКП керамічною плиткою.
Таблиця 2. Допустимі відстані між осями стояків металевого каркаса при жорсткому з'єднанні з ним ГКП шурупами
Товщина ГКП | Допустимі відстані між осями стояків | |
при поперечному розміщенні ГКП (стояки перпендикулярні до волокон картону) | при поздовжньому розміщенні ГКП (стояки паралельні волокнам картону) | |
9,5 12,5 15 18 25 2x12,5 | 400 600 750* 900* 1250 (1200)* 1250 (1200)* | - 600 600 600 600 600 |
* У разі облицювання керамічною плиткою — 415 мм.
Допустима висота металевих каркасів гіпсокартонних перегородок (табл.3) залежить від типу їхньої конструкції, що має систему умовних позначень, указаних у цій таблиці. Визначення типу конструкції гіпсокартонної перегородки за умовним позначенням дає змогу встановити матеріал каркаса конструкції й тип стоякового профілю, загальну товщину перегородки.
Таблиця 3. Допустимі висоти гіпсокартонних перегородок із металевими стояками каркаса при товщині сталі 0,6 мм та осьових відстанях між стояками 600 мм
Позначення | Висота перегородок залежно від групи приміщень, м | |
І група | II група | |
CW 50/75 CW 50/100 CW 75/100 CW 75/125 CW 75/150 CW 100/125 CW 100/150 | 3,0 4,0 4,5 5,5 6,0 5,0 6,0 | 2,75 3,50 3,75 5,0 6,0 4,5 6,0 |
CW 50+50/155 CW 75+75/205 CW 100+100/255 CW 50+50/160 | 4,5 6,0 6,0 4,5 | 4,0 5,5 6,0 4,0 |
Конструкції перегородок з ГКП та їх кріплення не роблять несівними, тобто такими, що можуть сприймати навантаження від перекриттів, але їх жорсткість разом з каркасом відповідає вимогам до самонесівних перегородок, навіть при висоті, що досягає 6 м. Разом з тим, завжди слід звертати увагу на необхідність обмеження висоти перегородок залежно від величини діючого на них горизонтального навантаження (від людей, вітру).
Це навантаження визначається призначенням приміщень, які можна поділити на дві групи:
1) приміщення житлових будинків, офісів, лікувальних закладів, готелів, в яких перебуває незначна кількість людей;
2) приміщення навчальних закладів, залів для глядачів, танцювальних залів, виставочних комплексів, транспортних і торгових підприємств, де буває значна кількість людей.
Визначити тип перегородки за призначенням можна на таких прикладах:
CW 50/100, ПД 100/125
CW — металевий профіль для перегородки;
Д — матеріал стояка — дерево;
50/ — висота стінки стояка типу CW (товщина внутрішньої порожнини перегородки);
100/ — розмір стояка типу Д (товщина внутрішньої порожнини перегородки);
/100 — загальна товщина перегородки;
/125 — загальна товщина перегородки.
За різницею між розмірами загальної товщини і профілю стояка можна визначити товщину обшивки конструкції, наприклад:
CW 50/100: товщина обшивки — дві гіпсокартонні плити по 12,5 мм (2x12,5) з кожного боку;
ПД 100/125: товщина обшивки — одна гіпсокартонна плита завтовшки 12,5 мм (1x12,5) з кожного боку.
Якщо при улаштуванні перегородки встановлюють два ряди стояків, то розмір профілю показують з додаванням знака плюс, наприклад:CW 50+50/250; CW 75+75/205.
Загальна товщина перегородки дає змогу визначити чи встановлені стояки впритул, чи між ними є проектний зазор. Перегородки з подвійним каркасом виконують з подвійною обшивкою, що можна визначити за відповідним умовним позначенням:
CW 50+50/250 — величина внутрішньої порожнини становить 250-(4х12,5) = 200 мм, а зазор між стояками дорівнює 100 мм.
При влаштуванні металевих каркасів гіпсокартонних перегородок допускається з'єднання стоякових профілів за довжиною (рис. 5.9.). З'єднання здійснюється за допомогою шурупів із напуском даного профілю на другий не менше як 0,5 м. Величина напуску залежить від номера стоякового профілю для CW 50 — 0,5 м; CW 75 — 0,75 м; CW 100 — 1 м.
Рис. 5.9. Вузол з'єднання стоякових профілів металевих каркасів
... з обмеженими вимогами до звукопоглинання. В приміщеннях з такими стелями досягають найкращого звучання джерела звуку (голосу людини, музичних інструментів). Гіпсокартонні плити також використовують для утворення гіпсокартонних оздоблювальних панелей для декоративного облицювання стін. Ці панелі мають спеціальні покриття з полівінілхлоридної декоративної оздоблювальної плівки «Ізоплен» або «Деві ...
... використовують для перевірки вертикальних і горизонтальних поверхонь. Водяний рівень застосовують для перенесення позначки по горизонталі. Рейку-правило використовують для перевірки рівності поверхонь. Облицювання круглих колон мармуровою плиткою Підстави, на які укладається плитка, повинні бути міцними і сухими, а також попередньо очищеними від перешкоджаючих адгезії речовин: жири, масла, ...
... жорстких мас, наприклад з шлакобетонної суміші. При цьому форми-вагонетки в момент заповнення масою закріплюються на вібромайданчику. Перегородкові дрібнорозмірні плити та інші невеликі плоскі вироби можуть також виготовлятись з гіпсобетонних мас в горизонтальних розбірних багаточарункових формах, встановлюваних на вібророльгангу. Формування плит у вертикальному положенні в пакетних формах, ...
... допомогою ре • гульованих пристроїв, затисків і стопорних улаштувань; • прикріплення до основного профілю несучих профілів за допомогою • дво- або однорівневого з'єднувача; 2. Технологія влаштування підвісної стелі 2.1 Види каркасів гіпсокартонних систем Каркас являє собою плоску або просторову конструкцію з шарнірним або жорстким з'єднанням елементів, що входять до його складу ...
0 комментариев