Навигация
3. Атмосферне повітря
За останні 10 років кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферу області знизилася в 6 разів, та, як стверджують жителі області, особливого покращення стану повітря не спостерігається. Уся справа у збільшенні кількості автотранспорту, котрий сьогодні і став головним джерелом забруднення атмосфери області.
На кожного жителя Миколаївщини припадає по 42 кг забруднюючих речовин. Багато це чи мало? Якщо врахувати, що в Донецькій області цей показник становить 350 кг, Дніпропетровській та Луганській – близько 200 кг, а, скажімо, у Тернопільській та Рівненській – приблизно 30 кг, то, можна сказати, що Миколаївська область не є районом сильно забрудненої атмосфери.
Та, певно, жителі міст, селищ та сіл області, котрі проживають поблизу великих автотрас, з цим не погодяться. Тільки за останні кілька років викиди забруднюючих речовин від автотранспорту в області збільшилися в 1,5 рази, а в Миколаєві вони склали 70% усіх викидів.
Найбільш забрудненим є повітря в Жовтневому, Миколаївському, Вознесенському районах, а також у містах Миколаєві, Вознесенську та Першотравневому.
За вмістом у атмосфері основних забруднюючих речовин ведуться постійні спостереження Миколаївського Гідрометцентру. Вони показують, що, хоча середньорічні концентрації забруднюючих речовин у повітрі не перевищують норми, максимальні концентрації двоокису азоту, окису вуглецю, формальдегіду і пилу перевищують її у кілька разів.
Найбільшими забруднювачами атмосфери області вважаються підприємства ВАТ ”Миколаївський глиноземний завод” (бл. 3082,5 т), ВАТ “Південцемент” (бл. 2231,1 т), ТзОВ “ВОЗКО” (бл. 314,1 т), Миколаївська ТЕЦ (343,3 т).
Окрім великих техногенних забруднювачів повітря є, здавалося б, на перший погляд, незначне джерело забруднення повітря – осінні вогнища, котрі, на жаль, є загальноприйнятим способом прибирання опалого листя. Як не дивно, та вони є одним із найнебезпечніших джерел канцерогенних речовин, що при потраплянні до організму людини призводять до виникнення широкого спектру захворювань, включаючи онкологічні.
4. Ґрунт і надра
З усіх природних компонентів найбільшому забрудненню піддається ґрунт. Одне з найважливіших завдань в охороні земель – захист їх від забруднення і псування. Загальний земельний фонд Миколаївщини становить 2458,5 тис. га. На Миколаївщині переважають ґрунти з високою потенційною продуктивністю та рівнем плодоносності – чорноземи.
Тривале екстенсивне використання землі, велика кількість орних площ вплив водної та вітрової ерозії, незбалансоване внесення добрив, недотримання технологій вирощування сільськогосподарських культур стали причиною деградації майже всього ґрунту області. За останні 5-6 років у області спостерігається майже повсюдне зниження інтенсивності внесення у ґрунт органічних мінеральних добрив. Як результат, сьогодні землі з низьким вмістом гумусу вже займають близько 30% усіх орних територій.
Іншими причинами зниження плодючості ґрунтів є низький процент багаторічних трав у структурі посівних площ, недостатнє проведення протиерозійних і ґрунтозахисних заходів, котрі є особливо важливими, оскільки 40% сільгоспмаєтків страждають від водної ерозії.
За даними агроекологічних досліджень, рівень хімічного забруднення ґрунтів важкими металами, пестицидами тощо невеликий і не перевищує норми. Зате дослідження продукції сільського господарства, проведені обласною санепідемстанцією, показують, що вміст у ній нітратів нерідко перевищує допустимі норми. Хоча поки що загрози для здоров’я населення немає, однак тривале накопичення нітратів у ґрунтах, на яких вирощують продукти харчування, може призвести до небажаного впливу на живі організми, у тому числі на людей.
5. Відходи
Утворення відходів супроводжує людство протягом усієї його історії, і, що вище рівень розвитку, то більше слідів її діяльності у вигляді відходів залишається на Землі. І якщо сьогодні без відходів людське життя нажаль уявити ще не можна, то треба принаймні зменшити їх кількість, знизити ту шкоду, яку вони чинять усьому живому.
В Миколаївській області в 2000 році утворилося близько 1,5 млн. т відходів.
До найбільш небезпечних відходів першого класу відносять гальванічні відходи, вироблені люмінесцентні лампи, ртуть та свинцевмісні відходи. Прикладами відходів другого класу можуть бути вироблені акумуляторні батареї, відходи нафтопродуктів, лакофарбових матеріалів, отрутохімікати та пестициди, муловий осад очисних споруд; третього – відпрацьована емульсія, нафтолами, пісок, забруднений мазутом. Відходи четвертого класу, це, передусім, будівельні відходи, відпрацьовані автомобільні шини, відходи гуми, пивоварного та шкіряного виробництв, дерева, попелу, побутові відходи, бите скло і т.д.
На території Миколаївщини до 2001 року накопичилося більше 20 млн. т побутових та виробничих відходів.
Найбільше накопичених відходів являє собою червоний шлам Миколаївського глиноземного заводу (більше 18 млн. т), котрий є цінною вторинною речовиною для отримання рідко земельних металів, а також може використовуватися в сільському господарстві. Тільки от темпи його накопичення набагато перевищують темпи використання, а це призводить до необхідності пошуку ділянки для зведення нового шламосховища.
На складі АТ “Плодородие” ст. Баловне Ново одеського району зберігається близько 500 т отрутохімікатів; усього ж їх на території області – більше 800 т.
В області немає полігону промислових токсичних відходів, тому гальванічний мул, відходи лакофарбових матеріалів, гуми накопичуються на підприємствах, і часто в місцях, абсолютно не пристосованих для цього. Так, на Чорноморському суднобудівному заводі звалище промислових відходів знаходиться прямо на березі Бузького лиману в водоохоронній зоні. Більшість промислових відходів потрапляє на побутові смітники.
Найбільше звалище сміття на території області розташоване в смт Велика Корениха поблизу Миколаєва. Її площа – 31,55 га. Щорічно сюди надходить близько 700-850 тис.м.куб. відходів. Скільки ж відходів потрапляє на імпровізовані звалища, сказати не може ніхто. Орієнтовно, в області нараховується не менше 100 несанкціонованих місць розміщення відходів. Нерідко можна знайти такі звалища і на вулицях населених пунктів, берегах річок, в лісових насадженнях. Дуже прикро, адже це –якраз той чинник екології, який населення в змозі покращити самотужки, але чомусь цього не робить.
Похожие работы
... містами України Миколаїв вважається ваідносно екологічно безпечним містом. Міська влада проводить і буде надалі проводити заходи та реалізовувати проекти, які зможуть компенсувати вплив техногенних факторів на екологічний стан міста. Серед них: - утилізація побутових та промислових відходів, які необхідно, по-перше, ретельно класифікувати, виявити джерела їх виробництва, а, по - друге, ...
... відчувала екологічні проблеми: наслідки аварії на ЧАЕС; погіршення якості питної води; критичне забруднення Донецько-Придніпровського промислового регіону. Зусиллями активістів Екологічний рух в Україні набув спрямованості на вдосконалення правового регулювання питань охорони природи та запровадження мораторію на спорудження нових АЕС на тер. д-ви. Визначилися гол. напрями діяльності екологі ...
... та водовідведення Дніпропетровської області. Розкрито шляхи подолання існуючих екологічних проблем цього регіону та пріоритети майбутнього удосконалення систем водоспоживання та водовідведення. Розділ 3. Екологічні проблеми водоспоживання та водовідведення та шляхи їх подолання 3.1 Методики фільтрації води та їх використання при водоспоживанні та водовідведенні 3.1.1 Фільтрування Фі ...
... та проведення на їх основі порівняльного аналізу і часткових оцінок; заключний етап, чи узагальнення окремих експертних досліджень, оцінка одержаних даних і складання висновку. Громадська екологічна експертиза проводиться для врахування громадської думки щодо реалізації наміченої проектом господарської діяльності, її соціально-екологічних наслідків. Держава гарантує своїм громадянам реалізацію ...
0 комментариев