Ефективність заходів по покращенню якості води

Міністерство освіти і науки України

Житомирський державний технологічний університет

ГЕФ

Кафедра геотехнологій та

промислової екології

Курсова робота

з предмету:

“ Моніторинг навколишнього середовища”

на тему:

„Ефективність заходів по покращенню якості води”

 

Житомир

2010

Зміст

Вступ

Розділ 1 Стан вивчення проблеми

Розділ 2 Характеристика середовища і об’єкта дослідження

2.1 Природно-економічні умови району розташування об’єкта

2.2 Загальна характеристика об’єкту дослідження

Розділ 3 Екологічна характеристика об’єкту та дослідження стану забруднення довкілля

3.1 Екологічна характеристика об’єкту

3.2 Аналіз стану забруднення довкілля

Розділ 4 Оцінка та планування стандартних вимог і правил спостереження та контролю за станом довкілля на об’єкті

4.1 Оцінка існуючого стану моніторингових досліджень

4.2 Проектування структури моніторингової мережі

Висновок

Література

ВСТУП

 

Вода - найцінніший природний ресурс. Вона відіграє виняткову роль у процесах обміну речовин, що складають основу життя. Величезне значення вода має в промисловому і сільськогосподарському виробництві. Загальновідома необхідність її для побутових потреб людини, усіх рослин і тварин. Для багатьох живих істот вона служить середовищем існування.

Ріст міст, бурхливий розвиток промисловості, інтенсифікація сільського господарства, значне розширення площ зрошуваних земель, поліпшення культурно-побутових умов і ряд інших факторів усе більше ускладнює проблеми забезпечення водою.

Потреби у воді величезні і щорічно зростають. Щорічна витрата води на земній кулі по усіх видах водопостачання складає 3300-3500 км3. При цьому 70% усього водоспоживання використовується в сільському господарстві.

Багато води споживають хімічна і целюлозно-паперова промисловість, чорна і кольорова металургія. Розвиток енергетики також приводить до різкого збільшення потреби у воді. Значне у води витрачається для потреб галузі тваринництва, а також на побутові потреби населення. Велика частина води після її використання для господарсько-побутових нестатків повертається в ріки у виді стічних вод.

Дефіцит прісної води вже зараз стає світовою проблемою. Усе більш зростаючі потреби промисловості і сільського господарства у воді змушують усі країни, учених світу шукати різноманітні засоби для рішення цієї проблеми.

На сучасному етапі визначаються такі напрямки раціонального використання водних ресурсів: більш повне використання і розширене відтворення ресурсів прісних вод; розробка нових технологічних процесів, що дозволяють запобігти забрудненню водойм і звести до мінімуму споживання свіжої води.

У даній роботі обговорюється актуальність проблеми екологічного стану води. У нашому місті Житомирі є Державне комунальне підприємство „Житомирське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”.

Мета роботи полягає в тому, щоб дати пропозиції по вдосконаленню системи технології очистки та очистки води в результаті діяльності підприємства.

 

Розділ 1

Стан вивчення проблеми

 

Під забрудненням водних ресурсів розуміють будь-як зміни фізичних, хімічних і біологічних властивостей води у водоймах у зв'язку зі скиданням у них рідких, твердих і газоподібних речовин, що чи заподіюють можуть створити незручності, роблячи воду даних водойм небезпечної для використання, наносивши збиток народному господарству, здоров'ю і безпеці населення

Забруднення поверхневих і підземних вод можна розподілити на такі типи:

-            механічне - підвищення змісту механічних домішок, властиве в основному поверхневим видам забруднень;

-            хімічне - наявність у воді органічних і неорганічних речовин токсического і нетоксического дії;

-            бактеріальне і біологічне - наявність у воді різноманітних патогенних мікроорганізмів, грибів і дрібних водоростей;

-            радіоактивне - присутність радіоактивних речовин у поверхневих чи підземних водах;

-            теплове - випуск у водойми підігрітих вод теплових і атомних ЕС.

Основними джерелами забруднення і засмічення водойм є недостатньо очищені стічні води промислових і комунальних підприємств, великих тваринницьких комплексів, відходи виробництва при розробці рудних копалин; води шахт, рудників, обробці і сплаві лісоматеріалів; скидання водяного і залізничного транспорту; відходи первинної обробки льону, пестициди і т.д. Забруднюючі речовини, потрапляючи в природні водойми, приводять до якісних змін води, що в основному виявляються в зміні фізичних властивостей води, зокрема, поява неприємних запахів, привкусів і т.д.; у зміні хімічного складу води, зокрема , появу в ній шкідливих речовин, у наявності речовин, що плавають, на поверхні води і відкладанні їх на дні водойм.

Виробничі стічні води забруднені в основному відходами і викидами виробництва. Кількісний і якісний склад їх різноманітний і залежить від галузі промисловості, її технологічних процесів; їхній поділяють на дві основні групи: утримуючі неорганічні домішки, у т.ч. і токсичні, і утримуючі отрути.

До першої групи відносяться стічні води содових, сульфатних, азотно-тукових заводів, збагачувальних фабрик свинцевих, цинкових, нікелевих руд і т.д., у яких містяться кислоти, луги, іони важких металів і ін. Стічні води цієї групи в основному змінюють фізичні властивості води.

Стічні води другої групи скидають нафтопереробні, нафтохімічні заводи, підприємства органічного синтезу, коксохімічні й ін. У стоках містяться різні нафтопродукти, аміак, альдегіди, смоли, феноли й інші шкідливі речовини. Шкідлива дія стічних вод цієї групи полягає головним чином в окисних процесах, унаслідок яких зменшується зміст у воді кисню, збільшується біохімічна потреба в ньому, погіршуються органолептичні показники води.

Нафта і нафтопродукти на сучасному етапі є основними забруднювачами внутрішніх водойм, вод і морів, Світового океану. Потрапляючи у водойми, вони створюють різні форми забруднення: нафтову плівку, що плаває на воді, розчинені чи емульгірованні у воді. Нафтопродукти, що осіли на дно важкі фракції і т.д. При цьому змінюється запах, смак, фарбування, поверхневий натяг, в'язкість води, зменшується в кисню, з'являються шкідливі органічні речовини, вода здобуває токсичні властивості і являє загрозу не тільки для людини. 12 м нафти роблять непридатної для вживання тонну води.

Досить шкідливим забруднювачами промислових вод є фенол. Він міститься в стічних водах багатьох нафтохімічних підприємств. При цьому різко знижуються біологічні процеси водойм, процес їхнього самоочищення, вода здобуває специфічний запах карболки.

На життя населення водойм згубно впливають стічні води целюлозно-паперової промисловості. Окислювання деревної маси супроводжується поглинанням значної кількості кисню, що приводить до загибелі ікри, мальків і дорослих риб. Волокна й інші нерозчинні речовини засмічують воду і погіршують її фізико-хімічні властивості. На рибах і на їхньому кормі - безхребетних - несприятливо відбиваються молеві сплави. З гниючої деревини і кори виділяються у воду різні дубильні речовини. Смола й інші екстрактивні продукти розкладаються і поглинають багато кисню, викликаючи загибель риби, особливо молоді й ікри. Крім того, молеві сплави сильно засмічують ріки, а затонула колода нерідко цілком забиває їхнє дно, позбавляючи риб нерестовищ і кормових місць.

Атомні електростанції радіоактивними відходами забруднюють ріки. Радіоактивні речовини концентруються дрібними планктонними мікроорганізмами і рибою, потім по ланцюзі харчування передаються іншою твариною. Установлено, що радіоактивність планктонних мешканців у тисячі разів вище, ніж води, у якій вони живуть.

Стічні води, що мають підвищену радіоактивність (100 кюрі на 1л і більш), підлягають похованню в підземні безстічні басейни і спеціальні резервуари.

Ріст населення, розширення старих і виникнення нових міст значно збільшили надходження побутових стоків у внутрішні водойми. Ці стоки стали джерелом забруднення рік і озер хвороботворними бактеріями і гельмінтами. У ще більшому ступені забруднюють водойми миючі синтетичні засоби, широко використовувані в побуті. Вони знаходять широке застосування також у промисловості і сільському господарстві. Хімічні речовини, що містяться в них, надходячи зі стічними водами в ріки й озера, значно впливають на біологічний і фізичний режим водойм. У результаті знижується здатність вод до насичення киснем, паралізується діяльність бактерій, мінералізуючи органічні речовини.

Викликає серйозне занепокоєння забруднення водойм пестицидами і мінеральними добривами, що попадають з полів разом зі струменями дощової і поталої води. У результаті досліджень, наприклад, доведено, що інсектициди, що містяться у воді у виді суспензій розчиняються в нафтопродуктах, якими забруднені ріки й озера. Ця взаємодія приводить до значного ослаблення окисних функцій водяних рослин. Потрапляючи у водойми, пестициди накопичуються в планктоні, бентосі, рибі, а по ланцюжку харчування попадають в організм людини, діючи негативно як на окремі органи, так і на організм у цілому.

У зв'язку з інтенсифікацією тваринництва усе більш дають про себе знати стоки підприємств даної галузі сільського господарства.

Стічні води, що містять рослинні волокна, тваринні і рослинні жири, фекальну масу, залишки плодів і овочів, відходи шкіряної і целюлозно-паперової промисловості, цукрових і пивоварних заводів, підприємств м'ясо-молочної, консервної і кондитерської промисловості, є причиною органічних забруднень водойм.

У стічних водах звичайно близько 60% речовин органічного походження, до цієї ж категорії органічних відносяться біологічні (бактерії, віруси, гриби, водорості) забруднення в комунально-побутових, медико-санітарних водах і відходах шкіряних і шерстемийних підприємств.

Нагріті стічні води теплових ЭС і ін. виробництв заподіюють "теплове забруднення", що загрожує досить серйозними наслідками: у нагрітій воді менше кисню, різко змінюється термічний режим, що негативно впливає на флору і фауну водойм, при цьому виникають доброчинні умови для масового розвитку у водоймищах синьо-зелених водоростей - так називаного "цвітіння води" Забруднюються ріки і під час сплаву, при гідроенергетичному будівництві, а з початком навігаційного періоду збільшується забруднення судами річкового флоту.

Таким чином, всі існуючі види забруднень які б вони не були, залишають свій відбиток на стані здоров'я людини, тварин, на розвитку організмів і цим підкреслюють небезпеку забруднень.

Під екологічним моніторингом варто розуміти організований моніторинг навколишнього середовища, при якому, по-перше, забезпечується постійна оцінка екологічних умов середовища існування людини і біологічних об'єктів (рослин, тварин, мікроорганізмів і т. д.), а також оцінка стану і функціональної цінності екосистеми, по-друге, створюються умови для визначення коригувальних дій у тих випадках, коли цільові показники екологічних умов не досягаються.

Основні задачі екологічного моніторингу:

-    спостереження за джерелом антропогенного впливу;

-    спостереження за фактором антропогенного впливу;

-    спостереження за станом природного середовища під впливом факторів антропогенного впливу й оцінка прогнозованого стану природного середовища

РОЗДІЛ 2

Характеристика середовища і об’єкта дослідження