Нещодавні основні приклади японсько-українських відносин

4. Нещодавні основні приклади японсько-українських відносин

(1) Єновий кредит	Ø	Надання єнового кредиту для Проекту розвитку аеропорту «Бориспіль» (угоду підписано в березні 2005 року, сума кредиту становить близько 170 млн. доларів США, під 1.5% річних на 30 років з 10-річним пільговим періодом)
(2) СОТ	Ø	Підписання двосторонніх угод щодо вступу України до СОТ (підписано 21 липня 2005 року, в Токіо під час візиту Президента України Віктора Ющенка до Японії)
(3) РОТОБО	Ø	Делегація Японської асоціації бізнесменів РОТОБО, що складалась з 30 високопоставлених бізнесменів, під керівництвом пана Такагакі, який є Президентом РОТОБО, колишнім Головою банку Tokyo-Mitsubishi, відвідала Україну 9-14 жовтня 2005 року.
(4) Банківський кредит	Ø	Надання Японським банком міжнародного співробітництва кредиту Укрексімбанку для підтримки розвитку торгівлі з Японією (підписано 11 листопада 2005 року, сума кредиту становить 50 млн. доларів США)
(5) Семінар JI	Ø	В жовтні 2006 року, японські організації NEDO та JETRO спільно провели семінар щодо проектів Спільного впровадження (JI). Семінар відбувся в Києві та Донецьку за підтримки Посольства Японії в Україні.
(6) Кредит для імпортера	Ø	В лютому 2007 року, JBIC спільно з банком Mizuho Corporate та іншими банками підписав угоду про надання кредиту в розмірі 13.8 млрд. єн корпорації «Індустріальний Союз Донбасу» для купівлі цією компанією енергозберігаючих газових парогенераторів виробництва компанії Mitsubishi Heavy Industries. JBIC вперше надав кредит приватному підприємству України.
(7) Візит Делегації «Кейданрен»	Ø	З 16 по 18 квітня 2007 Україну відвідала Делегація «Кейданрен», у складі 30 керівників найбільших японських компаній на чолі з паном Куніо Андзай, Головою Комісії «Кейданрен» з питань ділової співпраці Японії з Новими Незалежними Державами, Старшим радником компанії Tokyo Gas Co.. У ході візиту відбулися зустрічі Делегації з Президентом України Віктором Ющенком, вищими керівниками держави, а також представниками ділової спільноти України.

Висновки

 

В умовах глобалізації світової економіки все більшого значення для розвитку держави набуває її ефективне співробітництво із іншими діячами системи світового господарства.

В глобальній економіці зовнішньоекономічна діяльність Японії як однієї з найактивніших учасниць світових ринків відігравала і відіграє важливу роль. У 2005 р. на цю країну припадало 4,9% світового імпорту та 5,8% світового експорту товарів, 5,7% світового імпорту і 4,4% світового експорту послуг. Обсяг прямих зарубіжних інвестицій Японії на 2005 р. становив 6,0% загального показника по світу.

В 70-ті - на початку 80-х рр. активізація участі країни в МПП була пов'язана з нарощуванням експортної експансії, а з середини 80-х рр. Японія перейшла до активного експорту капіталу і стала одним із провідних нетто-кредиторів світового господарства. Одна з найважливіших тенденцій у розвитку ЗЕД країни полягає в переході її від акценту переважно на зовнішню торгівлю до акценту переважно на інвестиційну діяльність. Суттєвих змін зазнала також географія ЗЕД.

Майже 59% усього імпортного обігу Японії дають лише 8 країн. У географії країн-партнерів з’явилася різка тенденція до зростання частки індустріальних країн Азії. Зокрема, Китай зайняв місце головного імпортера товарів у Японію, яке до 2002 р. належало США. Важливу роль у розвитку такого імпорту відіграють філіали японських фірм або спільні підприємства, що використовують порівняно дешеву робочу силу в країнах Азії.

Географія прямих іноземних інвестицій Японії також змінилася: у 1951-1990 pp. 44% інвестицій припадало на Північну Америку (42% - США), 19% - на Європу. На всі країни Азії припадало 16,5% капіталовкладень (з них на чотири азійські НІК - Гонконг, Респ. Корею, Сингапур, Тайвань - 10%), важливими об'єктами інвестування були Австралія, Нова Зеландія та ПАР. На даний момент на Північну Америку припадає тільки 29,0% інвестицій, адже суттєво збільшилися їх обсяги у Азію (35,6%), з них більше третини йде на Китай.

Змін зазнали не тільки напрямки, а і форми ЗЕД Японії. Зовнішньоекономічна діяльність Японії фактично була монополізована "центром" - районами тихоокеанського узбережжя. Але у 80-ті і особливо 90-ті рр. ХХ ст. ситуація почала змінюватися, стала відчуватися потреба в нових формах міжнародних зв'язків, особливо з країнами АТР. Серед тенденцій розвитку МЕВ Японії все більшого значення набуває активізація міжнародних економічних зв'язків на локальному рівні. Це нове явище в сфері економічного життя японських регіонів, в яке залучаються і ОМС, і місцеві компанії. Зовнішньоекономічні зв'язки на рівні регіонів не є альтернативою державній політиці в даній сфері. Вони стають складовою частиною цієї політики, маючи зовсім інші, локальні масштаби і значення.

На фоні інтернаціоналізації, що впливає на всі сторони господарського і соціально-політичного життя японського суспільства, в останні два десятиріччя особливої зміни зазнали як форми, так і напрямки ЗЕД цієї країни. Залишаючись стратегічно важливим партнером для США і країн ЕС, Японія все більшого значення надає співробітництву з Китаєм і країнами ПСА. Чимало економістів говорять про те, що очікуваний ріст експортних постачань у Китай може стати «чарівною паличкою», котра допоможе Японії перебороти затяжну дефляцію.

Таким чином, глобалізація економічних стосунків призвела до зміни структури і перерозподілу ролей країн у світовому господарстві. Віддаючи місця на торговельних ринках НІК Азії, Японія набуває все більшої сили як експортер капіталу у різних його формах і експортер технологій. При цьому основна активність японських підприємств все більше концентрується, знову ж, на азіатських країнах.

Що стосується українсько-японських економічних відносин, то сьогодні між Україною та Японією продовжується процес визначення сфер спільних інтересів та пошук нових можливостей для опрацювання перспективних напрямків взаємовигідної співпраці. Зростаюча вага на міжнародній арені України як одного з провідних центрів пострадянського простору, її готовність брати участь у врегулюванні кризових ситуацій в різних регіонах світу поступово привертають серйозну увагу Японії і сприяють реалізації зовнішньополітичних пріоритетів нашої України в Азіатсько-тихоокеанському регіоні.

Для подолання стримуючих факторів між двома державами виділяються такі напрями співробітництва, як:

·          політична підтримка Японією процесів державотворення в Україні;

·          політична взаємодія у запобіганні та врегулюванні міжнародних конфліктів;

·          співробітництво в рамках міжнародних організацій з таких питань, як безпека, захист навколишнього середовища, нерозповсюдження ядерної зброї тощо;

·          співробітництво у сферах інвестицій та обміну технологіями;

·          спільні розробки в галузі енергозбереження; розвиток ядерної енергетики, а також нових джерел енергії та розробка заходів для зменшення енергоспоживання;

·          транспортування нафти з району Каспія до країн Східної та Центральної Європи; залучення японських інвестицій до розбудови інфраструктури транспортних коридорів через українську територію.

Список використаної літератури

1.      Волгин Н.А. Японский опыт решения экономических и социально-трудовых проблем. – М.: Экономика, 1998. – 255 с.

2.      Економіка зарубіжних країн: Підручник /А.С. Філіпенко, В.А. Вергун, І.В. Бураковський. – К.: КНДУ, 2003. – 384 с.

3.      Зовнішньоекономічна діяльність. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 377 с.

4.      Кистанов В. Внешняя политика Японии на рубеже веков // Знакомьтесь – Япония. – 1998. – 17 октября.

5.      Козак Ю. Г., Лук'яненко Д. Г., Макогон Ю. В. Міжнародна економіка. – Одеса, 1998. – 352 с.

6.      Коломойцев В.Е. Сучасний етап економічного розвитку країн та світовий досвід структурних зрушень. – Київ, 1997. – 24 с.

7.      Кудров В.М. Мировая экономика: Учебник. – М.: БЕК, 2004. – 464 с.

8.      Ломакин В.К. Мировая экономика: Учебник. – М.: ЮНИТИ, 2007. – 222 с.

9.      Лукінов І.І. Економічні трансформації (наприкінці ХХ сторіччя). – К., 1997. – 455 с.

10.    Носов М. Япония и внешний мир: вступая в мировое сообщество. // Знакомьтесь – Япония. – 1997. – 6 сентября.

11.    Пахомов Ю.М. та ін. Національні економіки в глобальному конкурентному середовищі. Київ, 1997

12.    Ростов Є.Ф. Економіка країн світу: Довідник. – К.: Картографія, 1998. – 275 с.

13.    Рут Ф., Філіпенко А. Міжнародна торгівля та інвестиції. – К.: Основи, 1998. – 743 с.

14.    Світова економіка та МЕВ / Федерація профспілок України, Інститут туризму. – К., 1997. – 185 с.

15.    Соколенко С.І. Глобалізація і економіка України. – К.: Логос, 1999. – 568 с.

16.    Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. Посібник / За заг. Ред. А.І. Кредисова. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 605 с.

17.    Філіпенко А.С. Економічний розвиток. Європейський контекст. – К.: Знання України, 2001. – 120 с.

18.    Філіпенко А.С. Економічний розвиток сучасної цивілізації: навч. посібник. – К.: Знання, 2000. – 174 с.

19.    Япония. Региональная структура экономики. / Под ред. В. Я. Выборнова. – М.: Наука, 1997. – 360 с.

20.    Япония 1999. Ежегодник. – М.: Наука, 1999. – 175 с.

21.    Statistical Handbook of Japan 2006. – www.stat.go.jp

22.    Japan in Figures 2007. – www.stat.go.jp

23.    Overseas Activities of Japanese Banks. IMF Country Report No.06/275. – www.imf.org

Додаток А

Таблиця 1

	Японія	Великобританія	Франція	ФРН	Італія
Територія	9,1	19,5	19,9	27,4	31,2
Частка національного доходу	52,5	53,0	50,3	50,7	53,0

  Таблиця 2

Темпи економічного зростання (в %)

Фінансовий рік	Темпи зростання ВНП в реальному обчисленні
1973/74	5,3
1974/75	-0,2
1975/76	3,6
1976/77	5,1
1977/78	5,3
1978/79	5,1
1979/80	5,1
1980/81	3,7
1981/82	2,7
1982/83	3,3

 

Діаграма до таб. 2.

Таблиця 3

Темпи економічного зростання найбільш розвинутих капіталістичних держав у період 1973-1983 рр. (в %)

Держава	Середньорічні темпи зростання ВНП
Японія	3,7
США	1,9
Великобританія	0,8
Франція	2,2
ФРН	1,7
Італія	1,2
Канада	2,6

 

Діаграма до таб. 3

 

 

Таблиця 4

Запас корисних копалин в Японії (в млн. т)

Види корисних копалин	Відомі запаси	Частка в загальних запасах світу (%)
Нафта	7,6	0,009
Природний газ (млрд. м3)	20	0,03
Кам’яне вугілля	8479	0,3
Буре вугілля	175	0,03
Залізна руда	менше 200	менше 0,1
Уран	0,008	0,5
Хромова руда менше	200	менше 0,04
Марганцева руда	5	0,03
Вольфрам	0,01	0,5
Барит	3	1,5

Таблиця 5

Великі міста

Токіо	8020000 люд.
Іокогама	3250500 люд.
Осака	2495000 люд.
Нагоя	2095000 люд..
Саппоро	1600000 люд.
Кобе	1468000 люд.
Кіото	1395000 люд.
Фукуока	1200000 люд.
Кавасаки	1100000 люд.
Кітакусю	1000000 люд.

Таблиця 6

Структура промисловості (по кількості зайнятих, %)

	1955	1965	1973
Промисловість в цілому У тому числі: Добувна Електроенергія, газо- и водо- постачання Переробка нафти Металургія Загальне машинобудівництво Електротехніка та електроніка Транспортне машинобудівництво Хімічна Текстильна Харчова	100,0 4,90 3,96 0,85 8,01 14,50 2,57 4,25 8,19 . . . 19,29	100,0 1,87 3,27 1,30 9,10 27,73 7,84 8,99 8,23 13,32 11,65	100,0 0,61 2,85 1,55 10,35 37,63 13,56 10,98 8,79 8,85 6,87