Войти на сайт

или
Регистрация

Навигация


КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА МІЖНАРОДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА ІНФОРМАТИКИ


Бакалаврська робота

на тему:

 

„Інформаційна складова іміджу держави на міжнародній арені, на прикладі України та США”.

2007р.


План

 

Вступ

Розділ 1. Технології створення іміджу держави на міжнародній арені:

1.1        Поняття іміджу держави

1.2        Інформаційна складова іміджу держави

Розділ 2. Імідж США:

2.1 Еволюція створення іміджу США на міжнародній арені

2.2 Стан розвитку іміджу США на сьогоднішній в ХХІ столітті

Розділ 3. Тенденції іміджу України на міжнародній арені:

3.1 Проблеми та перспективи іміджу України

3.2 Стратегічні напрями зовнішньополітичного розвитку України на сучасному етапі

3.3 Розробка методологій створення сприятливого іміджу України

Висновки.

Список літератури

Додатки


Вступ

На сучасному етапі міжнародний імідж будь-якої держави свідчить про її економічну та політичну силу, процвітання та високий рівень культурного розвитку і є показником авторитетності та успішності дій тої чи іншої країни на світовій арені. Позитивний імідж держави безпосередньо пов’язаний із ставленням до нього світової спільноти, так і її власних громадян. Від іміджу держави залежить і рівень патріотизму країни та її мешканців.

Про значення міжнародної репутації країни й її керівників для забезпечення її повноцінного функціонування на зовнішньополітичній сцені, зокрема для прискорення процесу входження до демократичної спільноти, написано й сказано багато. Відзначено й те, що особливої ваги репутація набуває для тих суспільств і держав, які долають перешкоди трансформаційного періоду, намагаючись при цьому наздогнати тих, хто пішов уперед.

В світі існує близько 200 країн, різним за рівнем економічного, соціального то політичного розвитку. Маю відзначити те, що кожна держава світу має свій імідж не залежно від того хоче вона цього чи ні. Але інші держави сприймаюсь її так як вона демонструє себе в світі. На міжнародному рівні держави поділяються на: промислово розвинені країни, країни з перехідною ринковою економікою та країни, що розвиваються. Це поділ з економічної точки зору. Тому в моїй роботі я опишу картини іміджу на прикладі таких країн як:

·  США – над держава, країна великої сімки.

·  Україна.

Україна — це європейська держава з багатими культурними традиціями і великим майбутнім. Вона має добрі стосунки із сусідніми країнами і за короткий період після проголошення незалежності „перестала бути лише об’єктом дій інших держав, перетворилася на рівноправний суб’єкт міжнародного права”.[20]

Міжнародний імідж України має внутрішній і зовнішній виміри. Розуміння важливості внутрішнього і зовнішнього виміру іміджу України, а тим більше – вдале поєднання цих двох аспектів у політиці держави могло б дати відчутний позитивний результат. Імідж України значною мірою залежить від змісту, характеру і координації дій її державних органів на міжнародній арені. Дійсно, заохочувати іноземні інвестиції, кредити і туристів в Україну або трансконтинентальні транспортні потоки через її територію можна лише одним шляхом – створюючи достойні умови для життя, насамперед, громадян своєї власної держави. Без цього не буде демократичної і стабільної України, в якій хотіли б жити українці і якою б бажали співпрацювати іноземці.[21]

Об’єкт: імідж держави.

Предмет: особливості внутрішнього та зовнішнього іміджу країни.

Актуальність: описати важливість інформаційних складових іміджу держави та його ретельної підготовки. Порівняльна характеристика іміджу України та США на міжнародній арені.

Перехід України до ринкових відносин, політичні зміни, проведення соціально-економічних реформ, розширення міжнародного співробітництва, розвиток демократизації суспільства в умовах постійних зрушень у науково-технічній сфері, становлення інформаційного суспільства обумовлює зростання потреб та вимог до рівня інформаційно-аналітичного забезпечення та захисту свого інформаційного простору, а також до забезпечення позитивного іміджу країни на міжнародній арені.


Розділ 1. Технології створення іміджу держави на

міжнародній арені.

 

1.1      Поняття іміджу держави.

 

Створення певного іміджу того чи іншого об'єкта — це  не сьогоднішній винахід. Для того щоб нам було легше виглядати такими, якими ми є насправді, хоча важливіше, щоб ми бу­ли такими, якими хочемо бути, не­обхідно знати певні настанови. Наскільки привабливо і оперативно подається інформація про явище, подію, особу, країну, народ, настільки об'єктив­ною, бажаною виявляється „картина-імідж”, яку б хотіла створити про себе людина, партія, держава, нація.

Термін „іміджологія” перекладається як „наука про образ” від поєднання двох слів image (англ.) — образ, подоба, зображення, відображен­ня + logos (гр.) — слово, мова, роздум.[2]

Звідси можна дати визначення, що ж таке імідж. Поняття „імідж” походить від латинського image, що пов'язане з відповідним словом іmitari — імітувати. На сьогодні існує дуже багато різноманітних визначень іміджу. Так, Г. Почепцов вважає, що імідж — це зна­ковий замінник, що відбиває основні риси портрета людини.[1] У тлумачному словнику Вебстера записано, що імідж — це штучне створення неперевершеного образу. Імідж — це штучна імітація або подання зовнішньої форми будь-якого об'єкта, держава, політика, організації.

Імідж, що не підкріплюється реальними знач­ними справами, тане з часом, як сніг на весняному сонці. Отже, для того щоб добитися успіху, треба весь час в кращу сторону змінювати особистий імідж, імідж своєї держави, і звичайно його якість.

 Великий влив на створення іміджу держави формують стереотипи. Поняття соціального стереотипу вперше було введено в науковий обіг американським дослідником засобів масової інформації У. Лішшаном для позначення різнопросторових в громадській думці упереджених уявлень про членів різних національно-етнічних, соціально-політичних і професійних груп. Стереотипні форми думок, з приводу соціально-політичних питань трактувалися їм як своєрідні загальноприйняті морально-етичні правила. Одним словом, стереотипи мають об'єктивну природу і є невід'ємною властивістю психіки людини робити узагальнення. Дійсно, якби людина не володіла здатністю узагальнювати, спрощувати, схематизувати навколишню дійсність, вона не змогла би швидко орієнтуватися в потоці інформації.[13] Одним із прикладів стереотипу це бачення колишнього Радянського Союзу як закриту державу, тобто створеного закритого іміджу. Цей імідж цікавий тим, що кожний із споживачів може вписувати в нього ті риси, які сам вважає найбільш переконливими. Цей імідж як „чорна дірка” готовий прийняти все. І чим менше інформації матиме аудиторія, тим серйозніше і значніше починає виглядати фігура такої держави.

Імідж задає суть державі. Відштовхуючись від іміджу, ми можемо будувати свої взаємини з даною державою. Звідси слідує проста істина: чим точніше ми виберемо і побудуємо свій імідж, тим ефективніше буде комунікація. Один з іміджмейкерів М. Тетчер справедливо сказав: "Хороші паблік рилейшн на дев'ять десятих є передбаченням і лише на одну десяту виконавчими". Чим вдаліше буде прогноз майбутнього розвитку подій, тим результативне виконання. Саме імідж стає основною інформацією про об'єкт, тобто державу.

Імідж являється саме картиною уявлення про державу. У держави не не може бути іміджу інші бачать те, що дана держава вибрала для показу іншим. Картинка зовні рекламує те що відбувається в середині. Коли держава створює свій імідж вона допомагає собі вирішити власні задачі та цілі які вона поставила перед собою. Створення іміджу йде по декільком каналів комунікації , ні коли не потрібно обмежуватись чимось одним. [2]

З вище зазначеного дамо визначення іміджу державі на міжнародній арені. Імідж країни – це процес створення та поширення за допомогою міжнародних ЗМІ бренду країни. Часто імідж країни порівнюють з брендом. Бренд необхідно розуміти як національну ідею країни, її інтелектуальну власність, тобто комплекс думок, відчуттів, асоціацій та уявлень, які виникають у людини, коли вона бачить, чує назву країни чи купує товар, вироблений у цій країні. [17]

1.2      Інформаційна складова іміджу держави.

 

„Галантність французів”, „ортодоксія німців”, „загадкова душа росіян” „гостинність українців” — міфологеми сформо­вані талантами кращих творців красного письменства цих країн. Усталені епітети „країна кохання — Італія”, „країна танців і вина — Іспанія”, „туманний Альбіон — Англія”, „незбагнена розумом Росія”, „країна свободи і розкутості — Аме­рика”, „манірна Японія” „країна вранішньої прохолоди — Корея” стали не просто візитними картками країн, а створили їх імідж, започаткований у минулі віки, міцно вкорінений у свідомості сучасників, наполегливо, навіть, інколи, настирли­во підживлюваний митцями чи політиками на майбутнє.

В сучасному світі погана репутація, або взагалі її відсутність є вагомою нестачею для державної політики та для іміджу країни, яка прагне бути конкурентоспроможною на міжнародній арені. Такі поняття як імідж, репутація розглядаються як необхідні складові стратегічного надбання держави. [2]

Імідж країни повинен відповідати таким вимогам:

·          він має бути оригінальним та асоціюватися з країною;

·          легко піддаватися змінам та нововведенням відповідно до міжнародної ситуації;

·          використовувати постійні цінності та культурні особливості країни;

·          для його створення та просування необхідна професійна в різних сферах команда, яка має бути аполітичною та інтернаціональною;

·          мати в наявності слоган (назва країни – обов’язкова) та логотип, який би містив елементи державної символіки (герб, прапор).

Досить важливим в процесі створення іміджу будь-якої країни є оцінка цього іміджу ззовні, тобто, так би мовити, особливості зовнішнього іміджу. Адже саме враховуючи зауваження та побажання представників не їхньої спільноти, можна визначити, над чим саме потрібно працювати в процесі іміджу країни. [17]

Інформаційна складова іміджу держави, це:

·          економічна — організація, координація, регулювання економічних процесів за допомогою податкової та кредитної політики, створення стимулів і пільг економічного росту або здійснення санкцій. Саме завдяки економічному показнику ми бачимо рівень розвитку країни її дохід. Найповніше уявлення про групи країн у світовій економіці дає інформація, міжнародних організацій, членами яких є більшість країн світу; [31]

·          політична — найважливіша складова іміджу держави, що за­безпечує політичну стабільність, здійснення владних повно­
важень, вироблення політичного курсу, який би поділяли
найширші верстви суспільства;[12]

·          дипломатична — це складова щодо ведення переговорів, підписання між­народних угод, вивчення основних тенденцій та перспектив розвитку як регіональних, так і глобальних міжнародних відносин. Спрямована на практичну реалізацію зовнішньої політики, захист національних інтересів у сфері міжнародних відносин, а також прав та інтересів громадян і юридичних осіб за кордоном.[14] Призначенням дипломатії вважається представлення країни на міжнародній арені та забезпечення її політичної стабільності у зовнішніх відносинах. Взагалі, держава як суб’єкт міжнародного права практично не могла б виконувати свої функції без встановлення і розвитку міжнародних відносин з іншими суб’єктами міжнародного права. Для того щоб реально здійснювати ці відносини і особливо у зовнішній сфері, потрібна система відповідних органів. Адже саме систематизовані органи, функції між якими чітко поділені, можуть забезпечити безперечне функціонування цілісної системи. Вищі державні органи, наділені відповідною компетенцією у сфері міжнародних відносин, умовно можна поділити на два види внутрішньодержавні та закордонні. Будь-які рішення, що приймаються цими органами з питань зовнішньополітичної діяльності, покладають на державу відповідні обов’язки перед іншими державами та міжнародними організаціями. До системи внутрішньодержавних органів, які беруть участь у дипломатичному процесі, слід віднести: парламент, главу держави, главу уряду та уряд, міністерство закордонних справ;

·          мас-медії — інформаційні потоки, розраховані на велику, гетерогенну аудиторію, як правило, розділену просторовими і часовими бар'єрами.[15] Це донесення інформації про свою державу завдяки ЗМІ, телебачення та радіомовлення, особливо Інтернет.

·          соціальна — полягає в задоволенні потреб людей у
житлі, праці, підтримці здоров'я, в соціальних гарантіях, яка теж в тій чи іній формі формує імідж держави;

·          культурна — що спрямована на задоволення
культурних потреб населення, залучення його до творінь
світової художньої культури, створення умов щодо самореалізації особи у творчості й аматорстві. Представлення країни на міжнародній арені як культурної, талановитої нації.

Всі ці складові допомагають кожній країні створити імідж. Імідж своєї власної держави. Політичну, економічну, культурну, соціальну складову держава віддзеркалює в засобах масової інформації, зокрема в газетах, телебаченні, та звичайно ж Інтернеті. Саме ефективна праця ЗМІ допомагає сформулювати думку про державу.

Щодо дипломатичної складової, дипломатичні представництва та консульські установи за кордоном є постійно діючими установами держави, основними завданнями яких є представництво країни в державі перебування та підтримання офіційних міждержавних відносин, захист інтересів своєї держави, прав та інтересів її громадян і юридичних осіб за кордоном.


Розділ 2. Імідж США.

 

2.1       Історія створення іміджу США на міжнародній арені.

 

США на сьогоднішній день має імідж держави лідера всього світу, країна яка за рівнем та масштабами розвитку значно випереджає будь-яку з інших розвинених країн. За умовами більшої глобалізації міжнародної економіки показники ділової активності всередині США є „барометром” для світової економіки, безпосередньо впливають на рух циклу та зміни стану національних економік. США виробляє найбільше у світі товарів та послуг.

Причини, що зумовили економічні досягнення країни, можна умовно поділити на дві групи. Перша — пов'язана з певними особливо-історичного розвитку США: на її території не велися воєнні дії. Друга група об'єднує причини або чинники, що є результатом сучасної політики макроекономічного регулювання.[31]

До чинників, що стимулювали економічний розвиток Сполуче­них Штатів в історичному контексті, належать:

·          наявність значних природних ресурсів і сприятливих кліма­тичних умов. За оцінками, на США припадає 20 % світових запасів
мінеральних ресурсів. А багатство та різноманітність кліматичних
умов дає змогу вирощувати у країні майже весь спектр рослинної
сільськогосподарської продукції: від жита до цитрусових;

·          основну частину населення Сполучених Штатів складали
мільйони переселенців з інших країн, яких свого часу приваблюва­ли сюди землі, відносно високий рівень заробітної плати та інших
доходів. За психологічним типом це були переважно тверді ду­хом люди, готові до важкої праці і труднощів, соціально активні;

·          значний, постійно зростаючий споживчий ринок спричинив
розвиток масового виробництва, яке швидко стало основою еконо­мічного зростання, стимулюючи розвиток відповідних базових га­лузей, що сприяли формуванню прогресивної структури національ­ної економіки країни. У деяких галузях масове виробництво було створене ще на початку XX століття. Так, ще у роки Першої світо­вої війни СПІА виробляли більше ніж мільйон легкових автомобілів (у 1916 р. — більше ніж 1,5 млн шт.);

·          на розвиток американської економіки не мали негативного
впливу світові війни. їхня роль була швидше позитивною, ніж на­впаки. Так, за 1939—1944 рр. ВВП США збільшився на 93 %, а
промислове виробництво у 2,4 раза;

·          економічному зростанню в країні сприяла традиційно існую­ча тут свобода економічної діяльності, захист і підтримка конку­ренції. Як відомо, законодавство у Сполучених Штатах було започатковане ще наприкінці XIX століття;

·          ще одним з чинників економічного зростання у США можна
вважати специфічно американський культ підприємництва, що
міцно і традиційно закладений у суспільну свідомість. Відмітна
особливість психології американського суспільства — прагнення
до успіху. Це та мотивація, що змушує людей напружено вчитися,
працювати, підвищувати кваліфікацію та свій статус і, загалом, —
власний і суспільний добробут.

Отже, економічна модель СПІА, яка сьогодні більшістю експертів визнається однією з найбільш ефективних, характеризується мі­німальним регулюванням підприємництва, приватизованою про­мисловістю, низькими торгівельними бар'єрами, стабільною моне­тарною політикою, низькими податками. Саме сприятливий інвес­тиційний клімат дає змогу Сполученим Штатам бути на крок по переду інших держав світу, коли йдеться про нові технології, що, своєю чергою, забезпечує конкурентоспроможність американської економіки.[7]

США послідовно домінували у світовій торгівлі, експорті позико­вого капіталу, прямих і портфельних закордонних інвестиціях. Сьо­годні це переважання реалізується, головним чином, у масштабах економічного потенціалу та динамізмі його розвитку, науково-тех­нічному прогресі, закордонних інвестиціях і впливі на світовий фінансовий ринок.

90-ті роки для економіки США виявилися надзвичайно сприят­ливими. Економічне зростання країни триває незважаючи на чис­ленні негативні прогнози щодо подальших перспектив розвитку. За 1996—1998 рр. щорічні темпи зростання економіки Сполуче­них Штатів сягнули 4 %, а в 1998 р. навіть 6 %. Лише за 2-й квартал 2000р. темпи зростання ВВП США становили 5,2 %, а темпи зростання продуктивності праці — 5,3 %, що вважається найвищим показником за останні 17 років і, своєю чергою, зумов­лює збільшення інвестицій в американську економіку на 15 % про­тягом 2000р. агалом цей бум зростання у Сполучених Штатах пояснюється сукупністю чинників макрорегулювання у 80-х роках, спрямова­них на проведення серйозних структурних реформ, та ефективною політикою адміністрації Клінтона, перш за все, у сфері фінансово-кредитної політики. Найбільш важливими серед зазначених чин­ників експерти вважають, по-перше, потужні інвестиції, по-друге, — масове реформування структури тисяч компаній, чому значною мірою допоміг Інтернет, і, по-третє, — гнучкість і відкритість ринків праці, товарів і капіталів. Усе це спонукало підприємців створюва­ти нові компанії. Окрім того, обсяги інвестицій компаній у новітні технології в США у середньому в 5 разів більші, ніж в Європі. Саме новітні інформаційні технології у поєднанні з поглибленням процесу глобалізації надають економіці США можливість протя­гом тривалого періоду розвиватися значно скоріше, ніж раніше, за низького рівня безробіття та незначної інфляції.[31]

Сполучені Штати залишаються єдиною державою, чиї війська продовжують дислокуватися у великих кількостях в ключових регіонах — 113 тис. військовослужбовців в Європі, 92 тис. в Японії і Південній Кореї, 10 тис. в Саудівській Аравії. Що особливо важливо, так це здатність проектувати силу, тобто стрімко розгортати бойові порядки і завдавати масованого удару по супротивнику майже в будь-якій точці світу.

Економічні і військові позиції Вашингтона за кордоном підкріплюються його величезним політичним впливом. Практично всі найбільш процвітаючі держави сучасного світу, контролюючи 77% світової економіки, належать до союзників або найближчих друзів США. [4]


Информация о работе «Інформаційна складова іміджу держави на міжнародній арені, на прикладі України та США»
Раздел: Международные отношения
Количество знаков с пробелами: 61464
Количество таблиц: 1
Количество изображений: 4

Похожие работы

Скачать
54943
0
0

... іали науково-практичної конференції. Київ, 12-13 травня 2004 р. / За ред. І.О.Мінгазутдінова. — К.: МПП „Квартум”, 2004. — С. 226-234. АНОТАЦІЯ Терещук В.І. Електронний паблік рілейшнз як засіб формування зовнішньополітичного іміджу держави. — Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.04 — політичні проблеми міжнародних систем та ...

Скачать
104493
2
0

... » (Україна, Молдова, Румунія) створений у 2000 році; - «Дніпро» (Україна, Росія, Білорусь) створений у 2003 році; - «Слобожанщина» (Україна, Росія) створений у 2003 році; - «Ярославна» (Україна, Росія) створений у 2007 році [6; с. 295]. Територія України, що входить до складу єврорегіонів, становить третину від її загальної площі, на ній проживає 31,5 % від населення нашої країни. Розроблено ...

Скачать
139592
7
9

... партнером у підготовці та проведенні актуальних для усієї Європи подій. ВИСНОВКИ В результаті здійсненого теоретичного та практичного дослідження процесів ПР-забезпечення підготовки України та Польщі до проведення чемпіонату Європи з футболу ЄВРО-2012 ми дійшли наступних висновків: 1.           Значну роль у ПР-забезпечення різних сфер діяльності держави, в тому числі спортивної, віді ...

Скачать
319701
0
0

... уряду в роки Другої світової війни. // Військово-науковий вісник. - Львів: ЛВІ, 2004. - Вип. 6. - С. 310-322. 221.    Шишкін І. Українське питання в політиці польського еміграційного уряду на початковому етапі Другої світової війни (1939-1941 рр.) // Збірник навчально-методичних матеріалів і наукових статей історичного факультету Волинського державного університету ім. Лесі Українки. - Луцьк: ...

0 комментариев


Наверх