Навигация
Визначення параметрів моделі управління витратами
176822
знака
12
таблиц
5
изображений
3.2 Визначення параметрів моделі управління витратами
З метою встановлення витрат, вплив на які дозволяє підприємству найбільш інтенсивно зменшити собівартість, як було визначено у пункті 2.2, використані принципи функціонально-вартісного аналізу (ФВА).
На відміну від існуючих у теорії і практиці підходів використання функціонально-вартісного аналізу з метою пошуку резервів, використаний інверсний функціонально-вартісний аналіз, тобто форма функціонально-вартісного аналізу, яка використовується для систематизації процесу пошуку і застосовується найбільш ефективними системами управління витратами, за допомогою якої передбачається використання об’єкта. Для вирішення проблеми розробки комплексної інформаційної системи управління витратами, саме цей підхід дозволяє досягти підвищення ефективності функцій, виконуваних об’єктом, за рахунок створення системи управління витратами, яка дозволяє оперативно реагувати на поведінку витрат і прогнозувати їхню поведінку в залежності від зміни параметрів моделі. Універсальність розробленої комплексної інформаційної моделі управління витратами «МП» полягає в управлінні витратами різного характеру на шляху їхнього формування в процесі виробництва і реалізації продукції.
На аналітичному етапі здійснення функціонально-вартісного аналізу встановлені вартісні взаємозв’язки між структурними підрозділами підприємства. Встановлення пропорцій між елементами витрат при виробництві продукції дозволило виявити цільовий вектор функціонально-вартісного аналізу і визначити в якому напрямку необхідно здійснити пошук резервів зниження витрат, забезпечивши при цьому підвищення ефективності діяльності підприємства. Виявлено місця виникнення витрат і елементів витрат, що несе на собі основну питому вагу витрат в структурі витрат на товарний випуск (рис. 3.2.1). Виявлені «критичні точки» в матриці «цехові елементи витрат», що дозволяє управляти витратами, прогнозуючи поведінку витрат при змінах витрат цеху по кожному елементу.
Результати розрахунків ступеню взаємного впливу витрат показують, що найбільшу питому вагу в структурі витрат підприємства займає цех 
трансформаторів – 35,9%, цех комплектно-розподільчих пристроїв – 12,7% і заготовельно-зварювальний цех – 10,9%. Витрати автотранспортного цеху на 3%-их пункти перевищують витрати основного цеху механічного і складають 3,6%. Сумарні витрати першого рівня ієрархії складають 74,5% від обсягу витрат підприємства в цілому.
Розглядаючи структурні підрозділи як взаємозалежні функції (Fk), направлені на випуск продукції і функціонуючи як єдина система, проведене їхнє ранжирування по розміру витрат в обсязі повної собівартості товарного випуску. Усі функції розташовані в порядку убування їхньої собівартості побудована підсумкова крива Парето, яка відображає наростання витрат на виробництво товарної продукції по мірі включення до неї витрат по функціях в порядку убування витрат. Відповідно до теорії функціонально-вартісного аналізу, пріоритетним є управління підсистемами, які потрапили в зону 75% загальних витрат. Другими по значенню є підсистеми, які потрапили у діапазон 55–75%. Підсистеми, витрати яких не перевищують 5%, практично не мають пріоритету при розробці політики управління витратами підприємства «МП». Результати аналізу кривої, побудованої по підприємству «МП» в цілому показують, що в першу зону увійшли наступні підрозділи: ЦТТ, КРП, ЗЗЦ, УМ, ЦТО, АТЦ і УМТР. В другу зону – МЦ, ФЕУ, УНДДКР, ІЦ, Дирекція, УГК, РЦ, ВГЕ, ВА, УГТ, АГВ. Всі інші підсистеми увійшли до третьої зони. Так як витрати підсистем першого рівня ієрархії складаються в основному з умовно-змінних витрат (від 51% до 97,2%), які безпосередньо залежать від обсягу виробництва, а витрати другого-четвертого рівнів ієрархії – з умовно-постійних витрат, які практично не залежать від обсягу виробництва, то в результаті спаду обсягу виробництва в цілому по «МП» відбувається підвищення частки умовно-змінних витрат у загальному обсязі витрат (таблиця 3.2.1).
Таким чином, підтверджується правильність підходу до ранжирування підсистем «МП» в однорідні групи, проведене по якісних ознаках і вибір його пріоритетним стосовно ранжирування по кількісній ознаці «витрати підсистем».
Ранжирування витрат по місцях їхнього виникнення й елементах витрат здійснюється при допущенні, що техніко-економічні умови виробництва протягом аналізованого періоду практично не змінюється (структура основних факторів, нормативи витрат матеріалів на виріб, часові тарифні ставки і інше). При цьому ранжирування здійснюється виходячи з того, що найбільш значного впливу на поведінку витрат можна досягти в результаті впливу на певні «критичні точки», у яких фактичні витрати є найбільшими.
Далі визначаємо «критичні точки», тобто найбільш високі вхідні фактичні витрати на першому рівні ієрархії (ЦТТ, КРП, ЗЗЦ, МЦ, ЦТО, ЦВУ, РЦ, ІЦ, АТЦ) і ран жируємо підсистеми усередині рівня ієрархії.
Існуюча система обліку і планування на підприємстві «МП» не надає інформацію для проведення подібного аналізу, це викликає потребу в деяких додаткових дослідженнях, по-перше, для виявлення фактичних витрат, які приходяться на кожен тип продукції, яка випускається цехом, по-друге, для встановлення співвідношення витрат між цехами основного і допоміжного виробництві, а також внутрішньоцехової структури витрат. Крива Парето, яка побудована згідно витрат підсистем першого рівня ієрархії (рис. 3.2.2), показує, що в першу зону (75%-ву) попадають два випускаючих продукцію цеха – цех трансформаторів, цех комплектно-розподільчих пристроїв і заготовельно-зварювальний цех. Це орієнтує на необхідність подальшого дослідження у напрямку розкриття взаємозв’язку вартісних показників цієї групи першого рівня. У другу (20%-ву) зону входять цех термовакуумної обробки, автотранспортний цех і механічний цех, причому два цехи належать до основного виробництва, а автотранспортний цех – до допоміжного. Таким чином, виявлений кількісний взаємозв’язок між цехами основного і допоміжного виробництва. По кількісній ознаці автотранспортний цех займає пріоритетне положення між цехами основного і допоміжного виробництва.
Витрати підсистем другого рівня ієрархії на кривій Парето мають такий розподіл по зонах: у 75%-ву зону потрапили підрозділи УМ, УМТР, ФЕУ, УНДДКР, у 20%-ву – Дирекція та УГК. Результати розрахунків орієнтують на те, що вектор функціонально-вартісного аналізу по другому рівню повинні бути націлені на вивчення величини і взаємозв’язку витрат підрозділів першої зони.
Крива Парето, побудована на витратах підсистем третього рівня ієрархії, виділяє у 75%-ву зону наступні підрозділи: ВГЕ, ВА, ВГМ, ЦЗЛ, ВСПіНТ, а в 20%-ву – ВТК, ВТПВ і ВДВ. Організаційно-правове і соціальне забезпечення виробництва (четвертий рівень ієрархії) розподіляються по кривій по наступних зонах: перша зона – АГВ і ВК; друга зона – ПГХ і ЮРВ. В результаті побудованих кривих Парето виділяють пріоритетні групи по рівнях ієрархії, у яких необхідно провести додаткові дослідження поведінки витрат (рис. 3.2.3).
Витрати першого рівня ієрархії згруповані по зонах в розрізі елементів витрат, де сумарні витрати складають цехову собівартість. Результати аналізу витрат представлені в таблиці 3.2.2. Як свідчать дані таблиці, основну питому вагу витрат несе на собі цех по випуску трансформаторів (48,2), цех комплектно-розподільчих пристроїв займає 17,09% в структурі цехової собівартості заводу, заготовельно-зварювальний цех займає третє місце (14,57%). Витрати основ цехів підприємства (ЦТТ, КРП, ЗЗЦ, МЦ, ЦТО, ЦВУ) складають 90,2%, а витрати основних випускаючих готову продукцію цехів (ЦТТ і КРП) – 65,3%.
В розрізі елементів витрат аналіз структури цехової собівартості дозволяє зробити висновок про те, що найбільшу питому вагу в структурі цехової собівартості заводу займають витрати на комплектацію (48,83%) і витрати на матеріали і сировину (20,04%). Для конкретизації пріоритетних напрямків управління витратами кожної підсистеми першого рівня ієрархії ранжуємо елементи витрат по їхніх частках в цеховій собівартості. Пріоритетними напрямками, виявленими в результаті ранжирування елементів витрат по їх величині в структурі цехової собівартості підсистем першого рівня ієрархії, є (таблиця 3.2.3):
- в цеху по виготовленню трансформаторів – витрати на комплектацію і покупні вироби (74,9%), витрати на матеріали (12,4%), послуги виробничого характеру сторонніх організацій (6,4%);
- в цеху комплектно-розподільчих пристроїв – витрати на комплектацію і покупні полу фабрикати (73,8%), цехові витрати (8,7%), витрати на утримування і експлуатацію устаткування (5,4%);
- в заготовельно-зварювальному цеху – витрати на матеріали (45,5%),
витрати на утримування і експлуатацію устаткування (22,7%), цехові витрати (12,0%);
- в механічному цеху – витрати на утримування і експлуатацію устаткування (40,9%), витрати на матеріали (22,4%), послуги виробничого характеру сторонніх організацій (11,4%);
- в цеху термовакуумної обробки – витрати на матеріали (61,9%), витрати на утримування і експлуатацію устаткування (18,7%), основну і додаткову заробітну плату виробничих робочих (8,2%);
- в цеху виготовлення упаковки – витрати на матеріали (62,7%), цехові витрати (20,4%), основну і додаткову заробітну плату виробничих робочих (6,8%);
- в інструментальному цеху – витрати на утримування і експлуатацію
- устаткування (32,2%), основну і додаткову заробітну плату виробничих робочих (24,9%), витрати на матеріали (16,3%);
- в ремонтному цеху – цехові витрати (24,2%), витрати на утримування і експлуатацію устаткування (23,8%), витрати на матеріали (21,8);
- в автотранспортному цеху – цехові витрати (24,2%), витрати на утримування і експлуатацію устаткування (23,8%), витрати на матеріали (21,8%).
При визначенні пріоритетних напрямків управління витратами, по їх ранжируванню по елементах витрат, доцільно об’єднати основну і додаткову заробітну плату. Питома вага заробітної плати у собівартості підсистем першого рівня ієрархії займає незначну частку, це свідчить про низькі впливи прямих витрат на оплату праці на собівартість продукції. Це створює можливість для зміни умов оплати праці з метою мотивації праці без значного підвищення собівартості продукції. Порівняльний аналіз основної заробітної плати основних виробничих робочих і витрат на послуги виробничого характеру сторонніх організацій показує, що заробітна плата робочих ЦТТ, ЗЗЦ, МЦ майже дорівнює обсягу витрат на послуги виробничого характеру, одержаних від сторонніх організацій.
Пріоритетним напрямком детального аналізу витрат підсистем другого рівня ієрархії є: у підсистемах Дирекція, УГТ, УГК – витрати на оплату праці та інші витрати; у підсистемах УНДДКР, ФЕУ, УМ, УМТР – інші витрати, витрати на утримування і експлуатацію устаткування і заробітної плати (таблиця 3.2.4).
Удосконалення структуру ФЕУ, яке веде до поліпшення інформаційних взаємозв’язків між підсистемами «МП», забезпечить кординувальну роль ФЕУ в балансуванні бюджетів підсистем у певні часові періоди. Пріоритетними напрямками в управлінні витратами підсистем другого і третього рівнів ієрархії є ВУЕУ, інші витрати, заробітна плата (таблиці 3.2.5 і 3.2.6). В таблиці 3.2.7 представлені результати ранжирування елементів витрат підсистем, які потрапили у 75%-ву зону.
В таблиці 3.2.8 представлені дані про зміну виробничої собівартості товарної продукції «МП» при зміні витрат по підсистемах і елементах. Дані таблиці 3.2.8 є результатом розрахунків по формулах моделі формування повної собівартості товарного випуску і свідчать про те, що найбільший вплив на рівень виробничої собівартості надають зміни витрат цеху трансформаторів. Так, при зміні витрат ЦТТ на 1% виробнича собівартість змінюється на 0,45%. При такій же зміні витрат у цеху КРП виробнича собівартість змінюється на 0,16%. Найбільший вплив на собівартість товарної продукції мають витрати на покупні і комплектуючі матеріали основних цехів. Так, при зміні цих витрат на 1% по ЦТТ, виробнича собівартість «МП» змінюється на 0,34%, а у цеху КРП, відповідно, на 0,12%. Так, зміна витрат на матеріали цехів ЦТТ і ЦТО на 1% призведе до зміни, відповідно виробничої собівартості на 0,06% і 0,03%. Зміна витрат по послугах сторонніх організацій вартості цих витрат на 1% у цеху ЦТТ змінює виробничу собівартість на 0,03%. Практично такий же впливає на зміну виробничої собівартості зміна витрат на удосконалювання технології і організації виробництва (0,0268%). в інструментальному цеху – витрати на утримування і експлуатацію В таблиці 3.2.9 представлені дані аналізу взаємозв’язку змін витрат по підсистемах і елементах і їхнього впливу на показник витрат товарного випуску підприємства «МП» при зміні витрат по підсистемах і елементах описаний відповідно до отриманих даних таблиці 3.2.8, то доцільно скласти зведену таблицю (таблиця 3.2.10).
Таблиця 3.2.7. Ранжирування елементів витрат підсистем
| Приналежність підсистеми до рівня ієрархії | Найменування підсистем, які потрапили у першу зону | Ступень пріоритетності елемента витрат по підсистемах Zki, Ekj | ||
| Перший рівень | Другий рівень | Третій рівень | ||
| Перший рівень ієрархії | Цех трансформаторів | Z1(2) | Z1(1) | Z1(4) |
| Цех комплектно-розподільчих пристроїв | Z2(2) | Z2(8) | Z2(7) | |
| Заготовельно-зварювальний цех | Z3(1) | Z3(7) | Z3(8) | |
| Другий рівень ієрархії | Управління маркетингу | E15(8) | E15(7) | E15(4) |
| Управління матеріально-технічними ресурсами | E16(8) | E16(7) | E16(4) | |
| Фінансово-економічне управління | E14(8) | E14(4) | E14(6) | |
| Управління науково-дослідницькою і дослідницько-конструкторською роботою | E13(8) | E13(7) | E13(4) | |
| Третій рівень ієрархії | Відділ головного енергетика | E21(8) | E21(4) | E21(7) |
| Відділ автоматизації | E22(8) | E22(4) | E22(7) | |
| Відділ головного механіка | E20(8) | E20(7) | E20(6) | |
| Центральна заводська лабораторія | E25(4) | E25(5) | E25(8) | |
| Відділ стандартизації патентознавства і науково-технічної інформації | E23(4) | E23(8) | E23(7) | |
| Четвертий рівень ієрархії | Адміністративно-господарчий відділ | E29(4) | E29(8) | E29(5) |
| Відділ кадрів | E28(8) | E28(4) | E28(7) | |
Таблиця 3.2.8. Визначення ступеня впливу елементів витрат на зміну величини виробничої собівартості товарного випуску «МП»
| Код підсистем, Fk | Код елементів витрат, Zi | Найменування підсистем і елементів витрат | Зміна виробничої собівартості товарної продукції «МП» (у%) при зміні витрат по підсистемах і елементах на | |||
| 1% | 5% | 10% | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
| Цех трансформаторів | ||||||
| F1 | Z1 | Матеріали | 0,0564 | 0,282 | 0,564 | |
| Z2 | Покупні комплектуючі | 0,3406 | 1,703 | 3,4061 | ||
| Z3 | Транспортно-заготовельні витрати | 0,0057 | 0,0287 | 0,0575 | ||
| Z4 | Послуги сторонніх організацій | 0,0293 | 0,1466 | 0,2932 | ||
| Z5 | Основна заробітна плата основних виробничих робочих | 0,0071 | 0,0357 | 0,0715 | ||
| Z6 | Додаткова заробітна плата основних виробничих робочих | 0,0024 | 0,0121 | 0,0243 | ||
| Z7 | Відрахування на соціальне страхування | 0,0019 | 0,0093 | 0,0185 | ||
| Z8 | Витрати на утримування і експлуатацію устаткування | 0,0071 | 0,0355 | 0,0709 | ||
| Z9 | Цехові витрати | 0,0081 | 0,0404 | 0,0808 | ||
| Z10 | Втрати від браку | 0,0006 | 0,0028 | 0,0055 | ||
|
| Цехова собівартість | 0,4592 | 2,2961 | 4,5923 | ||
| Цех комплектно-розподільчих пристроїв | ||||||
| F2 | Z1 | Матеріали | 0,0081 | 0,0405 | 0,0809 | |
| Z2 | Покупні комплектуючі | 0,1191 | 0,5954 | 1,1909 | ||
| Z3 | Транспортно-заготовельні витрати | 0,0027 | 0,0137 | 0,0275 | ||
| Z4 | Послуги сторонніх організацій | 0,001 | 0,0051 | 0,0102 | ||
| Z5 | Основна заробітна плата основних виробничих робочих | 0,0078 | 0,0392 | 0,0784 | ||
| Z6 | Додаткова заробітна плата основних виробничих робочих | 0,0051 | 0,0254 | 0,0507 | ||
| Z7 | Відрахування на соціальне страхування | 0,002 | 0,0101 | 0,0202 | ||
| Z8 | Витрати на утримування і експлуатацію устаткування | 0,0087 | 0,0434 | 0,0868 | ||
| Z9 | Цехові витрати | 0,014 | 0,0701 | 0,1402 | ||
|
| Цехова собівартість | 0,1685 | 0,8429 | 1,6858 | ||
| Заготовельно-зварювальний цех | ||||||
| F3 | Z1 | Матеріали | 0,0627 | 0,3133 | 0,6265 | |
| Z2 | Покупні комплектуючі | 0 | 0 | 0 | ||
| Z3 | Транспортно-заготовельні витрати | 0,0014 | 0,0069 | 0,0139 | ||
| Z4 | Послуги сторонніх організацій | 0,0132 | 0,066 | 0,132 | ||
| Z5 | Основна заробітна плата основних виробничих робочих | 0,0126 | 0,0632 | 0,1264 | ||
| Z6 | Додаткова заробітна плата основних виробничих робочих | 0,0063 | 0,0314 | 0,0628 | ||
| Z7 | Відрахування на соціальне страхування | 0,0034 | 0,017 | 0,034 | ||
| Z8 | Витрати на утримування і експлуатацію устаткування | 0,0312 | 0,1562 | 0,3125 | ||
| Продовження таблиці 3.2.8 | ||||||
| Z9 | Цехові витрати | 0,0165 | 0,0827 | 0,1655 | ||
|
| Цехова собівартість | 0,1473 | 0,7367 | 1,4736 | ||
| Механічний цех | ||||||
| F4 | Z1 | Матеріали | 0,0094 | 0,0047 | 0,0941 | |
| Z2 | Покупні комплектуючі | 0 | 0 | 0 | ||
| Z3 | Транспортно-заготовельні витрати | 0,0002 | 0,0011 | 0,0021 | ||
| Z4 | Послуги сторонніх організацій | 0,0048 | 0,0239 | 0,0478 | ||
| Z5 | Основна заробітна плата основних виробничих робочих | 0,0058 | 0,0292 | 0,0583 | ||
| Z6 | Додаткова заробітна плата основних виробничих робочих | 0,0019 | 0,0094 | 0,0188 | ||
| Z7 | Відрахування на соціальне страхування | 0,0016 | 0,0078 | 0,0157 | ||
| Z8 | Витрати на утримування і експлуатацію устаткування | 0,0171 | 0,0857 | 0,1715 | ||
| Z9 | Цехові витрати | 0,0047 | 0,0233 | 0,0466 | ||
|
| Цехова собівартість | 0,0455 | 0,1851 | 0,4549 | ||
| Цех термовакуумної обробки | ||||||
| F5 | Z1 | Матеріали | 0,0311 | 0,1553 | 0,3106 | |
| Z2 | Покупні комплектуючі | 0 | 0 | 0 | ||
| Z3 | Транспортно-заготовельні витрати | 0,0007 | 0,0034 | 0,0069 | ||
| Z4 | Послуги сторонніх організацій | 0 | 0 | 0 | ||
| Z5 | Основна заробітна плата основних виробничих робочих | 0,0057 | 0,0285 | 0,057 | ||
| Z6 | Додаткова заробітна плата основних виробничих робочих | 0,0021 | 0,0103 | 0,0207 | ||
| Z7 | Відрахування на соціальне страхування | 0,0015 | 0,0077 | 0,0153 | ||
| Z8 | Витрати на утримування і експлуатацію устаткування | 0,0094 | 0,0469 | 0,0938 | ||
| Z9 | Цехові витрати | 0,0034 | 0,0172 | 0,0345 | ||
|
| Цехова собівартість | 0,0539 | 0,2693 | 0,5388 | ||
| Цех виготовлення упаковки | ||||||
| F6 | Z1 | Матеріали | 0,0033 | 0,0166 | 0,0332 | |
| Z2 | Покупні комплектуючі | 0 | 0 | 0 | ||
| Z3 | Транспортно-заготовельні витрати | 0,0001 | 0,0004 | 0,0007 | ||
| Z4 | Послуги сторонніх організацій | 0 | 0 | 0 | ||
| Z5 | Основна заробітна плата основних виробничих робочих | 0,0005 | 0,0025 | 0,005 | ||
| Z6 | Додаткова заробітна плата основних виробничих робочих | 0,0003 | 0,0016 | 0,0033 | ||
| Z7 | Відрахування на соціальне страхування | 0,0001 | 0,0007 | 0,0014 | ||
| Z8 | Витрати на утримування і експлуатацію устаткування | 0,0003 | 0,0016 | 0,0033 | ||
| Z9 | Цехові витрати | 0,0011 | 0,0054 | 0,0108 | ||
|
| Цехова собівартість | 0,0057 | 0,0288 | 0,0577 | ||
| Інструментальний цех | ||||||
| F7 | Z1 | Матеріали | 0,0028 | 0,0138 | 0,0276 | |
| Z2 | Покупні комплектуючі | 0 | 0 | 0 | ||
| Z3 | Транспортно-заготовельні витрати | 0,0001 | 0,0003 | 0,0007 | ||
| Z4 | Послуги сторонніх організацій | 0 | 0,0002 | 0,0004 | ||
| Z5 | Основна заробітна плата основних виробничих робочих | 0,0059 | 0,0294 | 0,0588 | ||
| Z6 | Додаткова заробітна плата основних виробничих робочих | 0,0013 | 0,0064 | 0,0128 | ||
| Z7 | Відрахування на соціальне страхування | 0,0019 | 0,0097 | 0,0195 | ||
| Z8 | Витрати на утримування і експлуатацію устаткування | 0,0055 | 0,0273 | 0,0545 | ||
| Z9 | Цехові витрати | 0,0024 | 0,0122 | 0,0244 | ||
|
| Цехова собівартість | 0,0199 | 0,0993 | 0,1987 | ||
| Ремонтний цех | ||||||
| F8 | Z1 | Матеріали | 0,0066 | 0,0331 | 0,0661 | |
| Z2 | Покупні комплектуючі | 0 | 0 | 0 | ||
| Z3 | Транспортно-заготовельні витрати | 0,0002 | 0,0008 | 0,0016 | ||
| Z4 | Послуги сторонніх організацій | 0 | 0 | 0 | ||
| Z5 | Основна заробітна плата основних виробничих робочих | 0,0092 | 0,0458 | 0,0915 | ||
| Z6 | Додаткова заробітна плата основних виробничих робочих | 0,0023 | 0,0114 | 0,0228 | ||
| Z7 | Відрахування на соціальне страхування | 0,0024 | 0,0121 | 0,0242 | ||
| Z8 | Витрати на утримування і експлуатацію устаткування | 0,0072 | 0,0361 | 0,0721 | ||
| Z9 | Цехові витрати | 0,0073 | 0,0366 | 0,0732 | ||
|
| Цехова собівартість | 0,0352 | 0,1759 | 0,3515 | ||
| Автотранспортний цех | ||||||
| F9 | Z1 | Матеріали | 0,0088 | 0,0438 | 0,0876 | |
| Z2 | Покупні комплектуючі | 0,001 | 0,051 | 0,0101 | ||
| Z3 | Транспортно-заготовельні витрати | 0 | 0 | 0 | ||
| Z4 | Послуги сторонніх організацій | 0 | 0 | 0 | ||
| Z5 | Основна заробітна плата основних виробничих робочих | 0,0064 | 0,0319 | 0,0637 | ||
| Z6 | Додаткова заробітна плата основних виробничих робочих | 0,0036 | 0,0181 | 0,0362 | ||
| Z7 | Відрахування на соціальне страхування | 0,0017 | 0,0086 | 0,0171 | ||
| Z8 | Витрати на утримування і експлуатацію устаткування | 0,0206 | 0,1032 | 0,2065 | ||
| Z9 | Цехові витрати | 0,0086 | 0,043 | 0,0861 | ||
|
| Цехова собівартість | 0,0507 | 0,2996 | 0,5073 | ||
| Загальновиробничі витрати | ||||||
| F11 F12 F17 F18 F19 F24 F25 F26 | Z11 | Витрати по удосконаленню технологій і організації виробництва, у т.ч. | 0,0268 | 0,1338 | 0,2676 | |
| Z11.1 (5,6) | основна і додаткова заробітна плата | 0,0193 | 0,0965 | 0,1929 | ||
| Z11.1 (7) | відрахування в ПФ і фонди соціального страхування | |||||
| Z11.2 | Витрати на службові відрядження | 0,0001 | 0,0006 | 0,0011 | ||
| Z11.3 | Амортизаційні відрахування | 0,0021 | 0,0104 | 0,0208 | ||
| Z11.4 | Витрати на обслуговування і утримування основних виробничих фондів, у т.ч. | 0,0073 | 0,0364 | 0,0728 | ||
| Z11.4 (5,6) | основна і додаткова заробітна плата | 0,0044 | 0,0219 | 0,0437 | ||
| Z11.4 (7) | відрахування в ПФ і фонди соціального страхування | 0,0012 | 0,0062 | 0,0123 | ||
| Продовження таблиці 3.2.8 | ||||||
| Z11.5 | Витрати, пов'язані з забезпеченням контролю за виробничими процесами і якістю продукції, випробуванням і дослідженням, утримуванням загальновиробничих лабораторій, у т.ч. | 0,0182 | 0,0911 | 0,1822 | ||
| Z11.5 (5,6) | основна і додаткова заробітна плата | 0,0119 | 0,0593 | 0,1185 | ||
| Z11.5 (7) | відрахування в ПФ і фонди соціального страхування | 0,0033 | 0,0167 | 0,0334 | ||
| Z11.6 | Витрати на охорону праці, у т.ч. | 0,0007 | 0,0036 | 0,0073 | ||
| Z11.6 (5,6) | основна і додаткова заробітна плата | 0,0005 | 0,0026 | 0,0052 | ||
| Z11.6 (7) | відрахування в ПФ і фонди соціального страхування | 0,0001 | 0,0007 | 0,0015 | ||
| Z11.7 | Витрати по охороні навколишнього середовища | 0,0011 | 0,0056 | 0,0112 | ||
| Інші витрати | 0,0002 | 0,0012 | 0,0024 | ||
| Всього загальновиробничі витрати | 0,0587 | 0,5138 | 0,5873 | |||
Z11.8Таблиця 3.2.9. Визначення ступеня впливу елементів витрат на зміну величини повної собівартості товарного випуску «МП»
| Код підсистем, Fk | Код елементів витрат, Zi | Найменування підсистем і елементів витрат | Зміна повної собівартості товарної продукції «МП» (у%) при зміні витрат по підсистемах і елементах на | ||
| 1% | 5% | 10% | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Цех трансформаторів | |||||
| F1 | Z1 | Матеріали | 0,0445 | 0,2227 | 0,4553 |
| Z2 | Покупні комплектуючі | 0,2689 | 1,3447 | 2,6895 | |
| Z3 | Транспортно-заготовельні витрати | 0,0045 | 0,0227 | 0,0454 | |
| Z4 | Послуги сторонніх організацій | 0,0232 | 0,1158 | 0,2315 | |
| Z5 | Основна заробітна плата основних виробничих робочих | 0,0056 | 0,0282 | 0,0564 | |
| Z6 | Додаткова заробітна плата основних виробничих робочих | 0,0019 | 0,0096 | 0,0192 | |
| Z7 | Відрахування на соціальне страхування | 0,0015 | 0,0037 | 0,0146 | |
| Z8 | Витрати на утримування і експлуатацію устаткування | 0,0056 | 0,028 | 0,056 | |
| Z9 | Цехові витрати | 0,0064 | 0,0319 | 0,0638 | |
|
| Втрати від браку | 0,0004 | 0,0022 | 0,0044 | |
| Цехова собівартість | 0,3625 | 1,8095 | 3,6361 | ||
| Цех комплектно-розподільчих пристроїв | |||||
| F2 | Z1 | Матеріали | 0,0064 | 0,032 | 0,0639 |
| Z2 | Покупні комплектуючі | 0,094 | 0,4702 | 0,9403 | |
| Z3 | Транспортно-заготовельні витрати | 0,0022 | 0,0108 | 0,0217 | |
| Z4 | Послуги сторонніх організацій | 0,0008 | 0,004 | 0,008 | |
| Продовження таблиці 3.2.9 | |||||
| Z5 | Основна заробітна плата основних виробничих робочих | 0,0062 | 0,031 | 0,0619 | |
| Z6 | Додаткова заробітна плата основних виробничих робочих | 0,004 | 0,02 | 0,0401 | |
| Z7 | Відрахування на соціальне страхування | 0,0016 | 0,008 | 0,0159 | |
| Z8 | Витрати на утримування і експлуатацію устаткування | 0,0069 | 0,0343 | 0,0685 | |
| Z9 | Цехові витрати | 0,0111 | 0,0553 | 0,1107 | |
|
| Цехова собівартість | 0,1332 | 0,6656 | 1,331 | |
| Заготовельно-зварювальний цех | |||||
| F3 | Z1 | Матеріали | 0,0495 | 0,2474 | 0,4947 |
| Z2 | Покупні комплектуючі | 0 | 0 | 0 | |
| Z3 | Транспортно-заготовельні витрати | 0,001 | 0,0055 | 0,0109 | |
| Z4 | Послуги сторонніх організацій | 0,0104 | 0,0521 | 0,1042 | |
| Z5 | Основна заробітна плата основних виробничих робочих | 0,01 | 0,0499 | 0,0998 | |
| Z6 | Додаткова заробітна плата основних виробничих робочих | 0,005 | 0,0248 | 0,0496 | |
| Z7 | Відрахування на соціальне страхування | 0,0027 | 0,0134 | 0,0268 | |
| Z8 | Витрати на утримування і експлуатацію устаткування | 0,00247 | 0,1234 | 0,2467 | |
| Z9 | Цехові витрати | 0,0131 | 0,0653 | 0,1307 | |
|
| Цехова собівартість | 0,09417 | 0,5818 | 1,1634 | |
| Механічний цех | |||||
| F4 | Z1 | Матеріали | 0,0074 | 0,0371 | 0,0743 |
| Z2 | Покупні комплектуючі | 0 | 0 | 0 | |
| Z3 | Транспортно-заготовельні витрати | 0,0002 | 0,0008 | 0,0017 | |
| Z4 | Послуги сторонніх організацій | 0,0098 | 0,0189 | 0,0377 | |
| Z5 | Основна заробітна плата основних виробничих робочих | 0,0046 | 0,023 | 0,046 | |
| Z6 | Додаткова заробітна плата основних виробничих робочих | 0,0015 | 0,0074 | 0,0148 | |
| Z7 | Відрахування на соціальне страхування | 0,0012 | 0,0065 | 0,0124 | |
| Z8 | Витрати на утримування і експлуатацію устаткування | 0,0135 | 0,0677 | 0,1354 | |
| Z9 | Цехові витрати | 0,0037 | 0,0184 | 0,0368 | |
|
| Цехова собівартість | 0,0419 | 0,1798 | 0,3591 | |
| Цех термовакуумної обробки | |||||
| F5 | Z1 | Матеріали | 0,0245 | 0,1226 | 0,2453 |
| Z2 | Покупні комплектуючі | 0 | 0 | 0 | |
| Z3 | Транспортно-заготовельні витрати | 0,0005 | 0,0027 | 0,0054 | |
| Z4 | Послуги сторонніх організацій | 0 | 0 | 0 | |
| Z5 | Основна заробітна плата основних виробничих робочих | 0,0045 | 0,0225 | 0,045 | |
| Z6 | Додаткова заробітна плата основних виробничих робочих | 0,0016 | 0,0085 | 0,0163 | |
| Z7 | Відрахування на соціальне страхування | 0,0012 | 0,006 | 0,0121 | |
| Z8 | Витрати на утримування і експлуатацію устаткування | 0,0074 | 0,037 | 0,0741 | |
| Z9 | Цехові витрати | 0,0027 | 0,0136 | 0,0272 | |
|
| Цехова собівартість | 0,0424 | 0,2129 | 0,4254 | |
Z10Таблиця 3.2.10. Визначення ступеня впливу виробничої собівартості, загальновиробничих, адміністративних витрат і витрат на збут на повну собівартість товарного випуску «МП»
| № п/п | Найменування витрат | Зміна повної собівартості товарного випуску підприємства «МП» (у%) при зміні витрат по підсистемах і елементах на: | ||
| 1% | 5% | 10% | ||
| 1 | Витрати основних і допоміжних основних цехів – всього | 0,745 | 3,7249 | 7,4498 |
| 2 | Загальновиробничі витрати | 0,0446 | 0,2232 | 0,4464 |
| 3 | Адміністративні витрати | 0,1618 | 0,809 | 1,6181 |
| 4 | Витрати на збут | 0,0486 | 0,2429 | 0,4858 |
Аналіз таблиць 3.2.9 і 3.2.10 свідчить, що найбільший вплив на величину усіх витрат на товарний випуск здійснюють витрати основних і допоміжних цехів. При зміні цих витрат на 1% витрати товарного випуску по підприємству змінюються на 0,75%.
Далі розробляємо і будуємо функціонально-вартісні діаграми. Ступень значимості функцій визначена експертним методом, який є суб’єктивним методом оцінки. Запропонована в даній роботі методика встановлення вартісних взаємозв’язків дозволяє інтерпретувати значимість функцій таким чином: критерієм значимості, на відміну від існуючої у практиці функціонально-вартісного аналізу, обраний критерій оцінки функцій кожної підсистеми відносно випуску готової продукції. Функції, які виконує кожний підрозділ «МП», та їх бальна оцінка наведені в таблиці 3.2.11.
Для підсистем першого рівня ієрархії критерій значимості поєднується з критерієм ступеня виконання функцій підсистеми, виходячи з проектної потужності підприємства. Для підсистем другого-четвертого рівнів ієрархії критерій оцінки припускає, що функції виконуються цими підсистемами в повному обсязі за умови 100%-вої завантаження працівників (за часом) протягом місяця. В результаті використаного методу експертних оцінок, визначені наступні значимості функцій підсистем «МП» (таблиця 3.2.12), а також рівні витрат у кожній підсистемі. Значимість функцій по впливу на вартісні параметри підсистем збігаються з розробленою класифікацією підсистем по рівнях ієрархії та по ранжируванню функцій (п. 2.3, р. 2).
На малюнках 3.2.4–3.2.7 представлені функціонально-вартісні діаграми для підсистем, які входять у «МП», і які є графічною інтерпретацією значимості підсистем у виконанні головної функції – випуску електротехнічної продукції.
Зіставлення функціонально-вартісних діаграм з результатами функціонально-вартісного аналізу показує, що невідповідність значимості функцій їхнім витратам спостерігається в тих «критичних точках», які були виявлені в процесі досліджень витрат по видах: загальновиробничі витрати, адміністративні витрати і витрати на збут.
Таблиця 3.2.11. Групування функцій підсистем відносно головної функції – «випуск продукції» машинобудівного підприємства «МП»
| № п/п | Найменування підсистем | Функції підсистем | Значимість функції, бали |
| 1 | Цех трансформаторів | Сушка ізоляції | 3,9 |
| Залив і просочення литих трансформаторів | 5,9 | ||
| Ізолювання обмоток | 6,6 | ||
| Зборка обмоток | 5,4 | ||
| Намотування котушок | 6,3 | ||
| Заготівля ізоляції | 4,2 | ||
| Зборка електромагнітних сердечників | 5,2 | ||
| Намотування електромагнітних сердечників | 5,9 | ||
| Зборка трансформаторів | 6,8 | ||
| 2 | Цех комплектно-розподільчих пристроїв | Зборка КСО, КМ, КРП | 2,6 |
| Зборка релейних шаф | 1,9 | ||
| Комутація панелей | 2,6 | ||
| Виготовлення, згинання і монтаж шин струмпроводів | 2,2 | ||
| Пересування і монтаж пластмасових конструкцій для комірок | 2,1 | ||
| 3 | Заготівельно-зварювальний цех | Виготовлення деталей для корпусних вузлів | 2,9 |
| Зварювання корпусних вузлів (цоколь, маслорозширювач, екран, корпус регулятора) | 2,8 | ||
| Пробивання (штамповка і згинання) каркасів для комірок КРПУ, КСО і КТП | 2,4 | ||
| Обробка корпусних вузлів (зачищення, дрібоструйка, механічна обробка) | 2,8 | ||
| Фарбування металоконструкцій | 2,1 | ||
| 4 | Механічний цех | Механічна обробка деталей і вузлів трансформаторів і комірок (вали, фланці, крипільні деталі, і ін.) | 4,9 |
| 5 | Цех термовакуумної обробки | Сушка трансформаторів | 2,9 |
| Регенерація відпрацьованого мастила | 0,4 | ||
| 6 | Цех виготовлення упаковки | Виготовлення упаковки | 3,1 |
| 7 | Ремонтний цех | Планово-попередувальні і капітальні ремонти устаткування | 2,3 |
| 8 | Інструментальний цех | Виготовлення інструмента, приладів і оснащення | 1,4 |
| 9 | Автотранспортний цех | Транспортні послуги | 0,8 |
| 10 | Дирекція | Координація діяльності підприємства та прийняття управлінських рішень | 0,6 |
| 11 | Управління головного технолога | Розробка технологічної документації | 0,4 |
| Нормування матеріальних й трудових ресурсів | 0,2 | ||
| 12 | Управління головного конструктора | Розробка і проектування виробів і конструкцій | 0,5 |
| 13 | Управління науково-дослідницькою і дослідницько-конструкторської роботи | Розробка та впровадження нових видів продукції | 0,4 |
| Модернізація існуючих виробів | 0,1 | ||
| Продовження таблиці 3.2.11 | |||
| 14 | Фінансово-економічне управління | Координація грошових потоків | 0,1 |
| Облік і контроль майна підприємства і джерел фінансування | 0,15 | ||
| Організація розрахунків по заробітної платі | 0,05 | ||
| 15 | Управління маркетингу | Організація маркетингових досліджень й реклами продукції | 0,15 |
| Організація збуту продукції | 0,15 | ||
| 16 | Управління матеріально-технічними ресурсами | Забезпечення виробництва матеріально-технічними ресурсами | 0,2 |
| 17 | Відділ технічної підготовки виробництва | Проектування спеціальних інструментів, приладів і оснащення (штампи, пресформи) | 0,2 |
| 18 | Відділ технічної документації | Збереження та тиражування документації | 0,2 |
| 19 | Виробничо-диспетчерський відділ | Планування виготовлення виробів відповідно до портфелю замовлень, терміни (міжзаводська і міжцехова кооперація) | 0,2 |
| 20 | Відділ головного механіка | Забезпечення працездатності кранів й устаткування | 0,2 |
| 21 | Відділ головного енергетика | Забезпечення працездатності кранів й устаткування (електродвигуни) | 0,2 |
| 22 | Відділ автоматизації | Автоматизація облікових операцій | 0,1 |
| 23 | Відділ організації сертифікації, патентознавства і нової техніки | Створення стандартів підприємства та впровадження національних і міжнародних стандартів | 0,09 |
| Оформлення заяв на патенти й забезпечення інформацією розроблювачів і виготовлювачів | 0,01 | ||
| 24 | Відділ технічного контролю | Контроль якості відповідно до техдокументації, стандартами підприємства, національними і міжнародними стандартам | 0,1 |
| 25 | Центральна заводська лабораторія | Вхідний контроль матеріалів | 0,01 |
| Лабораторні дослідження | 0,04 | ||
| 26 | Відділ охорони праці | Контроль умов праці і стану устаткування | 0,05 |
| 27 | Юридичний відділ | Правове забезпечення діяльності підприємства | 0,03 |
| 28 | Відділ кадрів | Підбор і розміщення персоналу | 0,03 |
| 29 | Адміністративно-господарчий відділ | Забезпечення роботи адміністративно-господарчого корпусу, утримання архіву | 0,03 |
| 30 | Підприємство громадського харчування | Забезпечення робітників продуктами харчування, спецхарчуванням і товарами | 0,02 |
Витрати загальновиробничого (УГТ, УГК, ВТПВ, ВТД, ВДВ, ВТК, ЦЗЛ, ВОП), адміністративного характеру (Дирекція, УНДДКР, ФЕУ, УМТР, ВГМ, ВГЕ, ВА, ВСПіНТ, ЮРВ, ВК, АГВ) і витрати на збут (УМ, ПГХ), які підприємство несе в аналізованому періоді, не відповідають значенню виконуваних ними функцій.
Таблиця 3.2.12. Визначення значимості функцій підсистем і витрат по підсистемах «МП»
| № п/п | Найменування підсистем «МП» | Рівень витрат у підсистемі, % | Значимість функцій підсистем, % |
| 1 | ЦТТ | 35,91 | 50,2 |
| 2 | КРП | 12,73 | 16,6 |
| 3 | ЗЗЦ | 10,86 | 13 |
| 4 | МЦ | 3,96 | 4,9 |
| 5 | ЦТО | 3,31 | 3,3 |
| 6 | ЦВУ | 3,58 | 3,1 |
| 7 | ІЦ | 2,39 | 2,3 |
| 8 | РЦ | 1,34 | 1,4 |
| 9 | АТЦ | 4,59 | 0,8 |
| 10 | Дирекція | 3,33 | 0,6 |
| 11 | УГТ | 3,18 | 0,6 |
| 12 | УГК | 0,42 | 0,5 |
| 13 | УНДДКР | 2,56 | 0,5 |
| 14 | ФЕУ | 1,93 | 0,3 |
| 15 | УМ | 1,37 | 0,3 |
| 16 | УМТР | 1,11 | 0,2 |
| 17 | ВТВП | 1,47 | 0,2 |
| 18 | ВТД | 1,13 | 0,2 |
| 19 | ВДВ | 0,92 | 0,2 |
| 20 | ВГМ | 0,85 | 0,2 |
| 21 | ВГЕ | 0,9 | 0,2 |
| 22 | ВА | 0,58 | 0,1 |
| 23 | ВОСПіНТ | 0,35 | 0,1 |
| 24 | ВТК | 0,36 | 0,1 |
| 25 | ЦЗЛ | 0,27 | 0,05 |
| 26 | ВОП | 0,26 | 0,05 |
| 27 | ЮРВ | 0,24 | 0,05 |
| 28 | ВК | 0,18 | 0,03 |
| 29 | АГВ | 0,17 | 0,03 |
| 30 | ПГХ | 0,09 | 0,02 |
| ВСЬОГО ПО «МП» | 100 | 100 | |
Витрати на виробництво продукції є індикатором виробничо-господарчої діяльності підприємства «МП». Підвищення витрат може означати як зміну ситуації на ринку, так і негативні зміни в самому виробництві. Однак, не всяке підвищення собівартості повинне супроводжуватися підвищенням цін на продукцію, воно повинне вимагати системного підходу до управління витратами на підприємстві. Виявлення причин підвищення витрат, розробка заходів, які направлені на зниження собівартості товарного випуску продукції і надання підприємству можливості маневрувати нормою прибутку на одиницю виробленої продукції – задачі які вирішуються в процесі побудови комплексної інформаційної системи управління витратами машинобудівного підприємства «МП».
Комплексна модель управління витратами, яка виражена аналітичними формулами (2.2.3–2.4.19), і структурна модель формування цехової собівартості (дивиться таблицю 3.1.5), розроблена в Microsoft Excel, дозволяє здійснити управління витратами на рівні виробу, виявляти залежності між зміною структури продукції, яка випускається цехом (структурні зрушення), викликаною іншою структурою портфельних замовлень і кінцевим показником собівартості. Цехи «МП», які випускають готову продукцію – цех трансформаторів і комплектно-розподільчих пристроїв. З огляду на множинність типовиконань і видів трансформаторів, які випускаються цехом ЦТТ, наочним є розгляд структурних зрушень по цьому цеху. Результати розрахунку структурних зрушень і показника цехової собівартості цеху ЦТТ наведений у таблиці 3.3.1. Розроблена модель формування собівартості продукції на рівні цехової собівартості дозволяє визначити зміну обсягу розподілу накладних витрат – витрат на утримування і експлуатацію устаткування (ВУЕУ) та цехових витрат (ЦВ) в результаті зміни структури продукції, яка випускається цехом. Так, підвищення кількості вироблених трансформаторів ТФРМ‑330 на чотири одиниці (дивиться таблицю 3.3.1) при зменшенні на одиницю обсягу випускаючих трансформаторів ТФЗМ‑110 БІV, ТФЗМ – 35 БІ, ТФЗМ‑35 А, НКФ‑220 призвело до підвищення цехової собівартості на 9,4%, у т.ч. за рахунок підвищення витрат на комплектуючі і послуги промислового характеру на 80%. На відміну від існуючої на підприємстві методики, розроблена модель дозволяє перерозподілити накладні цехові витрати пропорційно основній заробітній платі виробничих робочих щодо окремого виробу. Це забезпечить достовірність віднесення накладних витрат на виробництво конкретного виду продукції і знизити ймовірність завищення собівартості виробу за рахунок впливу фактора перерозподілу накладних витрат. Так, по усіх виробах (дивиться таблицю 3.3.1), крім ТФРМ‑330, відбувається зниження ВУЕУ і ЦВ, причому зниження відбувається також щодо тих видів продукції, які не змінили обсяг випуску виробів в порівнянні з базовим варіантом. Ступень впливу структурного зрушення для зміненого обсягу випуску виробів знаходяться в межах 0,39–0,93%. Найбільший ступень впливу на собівартість одиниці виробу структурне зрушення по цеху ЦТТ спостерігається для трансформаторів ТВЛ‑10 і ЗНОМП‑35, виробництво яких є найбільш трудомістким. Зниження витрат по цеху в результаті зміни структури продукції, яка випускається, спостерігається при варіанті структури, яка представлена у таблиці 3.3.2. Зниження обсягів випуску трансформаторів ТФРМ‑330 і ТФУМ‑330 відповідно на 2 і 3 одиниці призвело до того, що собівартість ТФРМ‑330 підвищилась на 1,01%, а ТФУМ‑330 – на 0,67%. Підвищення випуску трансформаторів ЗНОМП‑35 на одну одиницю, ТФЗМ‑220 БІV і ТФЗМ‑110 БІ відповідно на дві одиниці кожного виду, при скороченні виробництва трансформаторів ТФРМ‑330 і ТФУМ‑330 відповідно на 2 і 3 одиниці, призвело до скорочення витрат по цеху на 7,3%. У зв’язку з тим, що скорочення виробництва більш дорогих трансформаторів і за рахунок перерозподілу накладних витрат, собівартість трансформаторів кожного виду підвищилась відповідно від 0,33% до 0,47%. Результати визначення ступеня впливу структурних зрушень (таблиця 3.3.3) показує, що модель собівартості дозволяє моделювати структурні зрушення і визначати їх вплив на показник цехової собівартості. Одержання позитивного ефекту можливо тільки при системному підході до управління виробництвом в цілому, розробка «портфелю замовлень» на рік і програм виробництва на місяць повинно здійснюватися у взаємозв’язку з комплексною інформаційною системою управління витратами «МП», розробленою в роботі.
Визначення пріоритетних напрямків управління витратами підсистем, які згруповані по приналежності до рівнів ієрархії відносно основного виробництва, по елементах витрат і статтях витрат (таблиця 3.2.7), а також по видах витрат (витрати основного і допоміжного виробництва, загальновиробничі витрати, адміністративні витрати і витрати на збут), дозволяє визначити вектор управління витратами з метою підвищення ефективності діяльності підприємства і підвищення показника ефективності витрат ЕП. Чистий валовий дохід підприємства залежить від впливу таких факторів, як обсяг реалізації продукції (робіт, послуг) і цін. Так як в умовах ринку ціна є фактором, який залежить від загальної кон’юнктури ринку і, розглядаючи в роботі конкретний обсяг продажів, умова підвищення показника ефективності витрат складається з підвищення норми прибутку в ціні на продукцію за рахунок використання комплексної інформаційної системи управління витратами. Оптимальним варіантом управління витратами є тільки комплексний підхід до управління на ВАТ «Запоріжтрансформатор» (рис. 3.3.1). Так, обмежене управління тільки витратами основного і допоміжного виробництва, а також загальновиробничими витратами обмежує приріст прибутку в місяць, при даному обсязі реалізації продукції, 131 тис. грн. тоді як очікуваний приріст прибутку при комплексному підході до управління витратами складає 169 тис. грн. Темп росту показника ефективності витрат при комплексному підході до управління витратами становить 22,625 проти 19,56% при частковому управлінні витратами виробничого і загальновиробничого характеру.
Управління витратами на підприємстві з метою їхнього зниження здійснюється першочергово в тих підрозділах, які потрапили у 75%-ву зону по кривій Парето.
У цьому розділі здійснювалась реалізація положень, висновків і рекомендацій по управлінню витратами на підприємстві з багатономенклатурним виробництвом.
1. З метою розрахунку положень, висновків і рекомендацій зі створення комплексної інформаційної системи управління витратами, сформована інформаційна база управління витратами на машинобудівному підприємстві.
2. З метою управління прямими витратами проаналізований склад основних матеріальних і трудових витрат, які необхідні для виконання конкретної виробничої програми і виконане групування нормативів по цехам.
3. Встановлений вплив факторів виробництва на прямі витрати на виробництво продукції, що дозволило розробити підсистему управління прямими витратами з метою їхньої оптимізації.
4. Виявлені аналітичні залежності, які дозволяють розділити витрати основного і допоміжного виробництва і визначити напрямки цілеспрямованого зниження цехових витрат.
5. На базі встановлених взаємозв’язків між витратами першого рівня ієрархії розроблений вхідний масив даних про витрати другого-четвертого рівнів ієрархії, які класифіковані на прямі і непрямі, а також визначені джерела прямих витрат і критерії розподілу непрямих витрат.
6. Визначення параметрів розроблених моделей у конкретних умовах підприємства ВАТ «Запоріжтрансформатор» дозволило підтвердити достовірність положень, провести вибір пріоритетних напрямків дослідження поведінки витрат за рівнями ієрархії.
7. Аналіз реалізації методичних розробок по управлінню витратами на підприємстві, що тільки комплексний підхід до управління витратами підприємства дозволяє підвищити ефективність функціонування підприємства шляхом оптимізації його витрат.
4. Характеристика інформаційної системи та її побудова для ВАТ «Запоріжтрансформатор» 4.1 Коротка характеристика інформаційної системи
Інформаційні системи існували з моменту появи об'єкту виробництва, оскільки на будь-якій стадії розвитку суспільство вимагає для управління систематизованої, заздалегідь підготовленої інформації. Особливо це торкається виробничих процесів – процесів пов'язаних з виробництвом матеріальних і не матеріальних благ, оскільки вони життєво важливі для розвитку суспільства. Саме виробничі процеси удосконалюються найбільш динамічно. А у міру їх розвитку ускладнюються і управління ними, що, у свою чергу, стимулює вдосконалення і розвитку інформаційних систем.
Відповідно до кібернетичного підходу система управління є сукупністю об'єкту управління. З урахуванням сфери вживання виділяються:
– технічні інформаційні системи;
– економічні інформаційні системи;
– інформаційні системи в гуманітарних областях і ін. [26].
Оскільки йдеться про інформаційні системи економічного характеру, необхідно ввести поняття економічної інформаційної системи (ЕІС). Під нею розуміється система, призначена для зберігання, пошуку і видачі економічної інформації по запитах користувачів. За допомогою ЕІС, може перероблятися не вся інформація, що використовується для управління об'єктом, оскільки на будь-якому підприємстві циркулює величезні інформаційні потоки. Управлінський апарат звичайно підрозділяється на три рівні, вищий рівень, середній рівень, оперативний рівень. На кожному рівні виконуються роботи, в комплексі забезпечуючи управління. Ці роботи прийнято називати функціями. Залежно від цілей можна виділити наступні функції: планування, облік, аналіз і регулювання.
Спочатку більшість ЕІС забезпечувала лише оперативні рівень управління: обробку рахунків, облік товарів і матеріалів, обробку замовлень і ін.
Процес управління полягає в зміні полягання об'єкту системи, ведучому до досягнення поставленої мети. Цілі системи задаються при її створенні і в процесі функціонування весь час коректуються відповідно до зміни зовнішніх умов. Під цілю, розуміється характеристика системи і її очікуване значення, що задається суб'єктом управління. Серед всього різноманіття цілей можна виділити два основні класи: стратегічні і тактичні. І стратегічні, і тактичні цілі можуть носити директивний характер. Для ЕІС існує поняття динамічної рівноваги – це процес, що характеризується деякою рівноважною траєкторією. До функції системи і до структури відноситься поняття стійкості. Система із стійкою структурою може відновлювати навіть істотно порушені функції. Структура управління повинна відповідати ієрархії цілей [26].
4.2 Склад і структура ЕІСУ зв'язку з великою кількістю функціональних особливостей ЕІС може бути виділене безліч різних класифікаційних ознак. Так, відповідно до рівня вживання і адміністративного розподілу можна розрізняти ЕІС.
У економіці з урахуванням сфери вживання виділяються:
– банківські інформаційні системи;
– інформаційні системи фондового ринку;
– страхові інформаційні системи;
– податкові інформаційні системи;
– інформаційні системи промислових підприємств і організацій;
– статистичні інформаційні системи і ін.
Використовуючи системний підхід, можна сказати, що ЕІС, як і інша система, складається з елементів (підсистем), що знаходяться в певних відносинах один з одним. Безліч цих відносин спільно з елементами утворюють структуру системи. Таким чином, ЕІС – це частина реальної дійсності, представлена у вигляді безлічі елементів відносин між ними.
Ознаки структуризації системи, її декомпозиції на складові частини, задаються людьми відповідно до здорового глузду і залежно від задач, що стоять перед ними. Самим загальним розділенням підсистем ЕІС є виділення забезпечуючої і функціональної частин.
4.2.1 Інформаційне забезпечення.Інформація така ж необхідна управлінському апарату, як об'єкту управління – сировина і ресурси. Вона формується в результаті обробки специфічної сировини, відомої під назвою дані. Останні відображають конкретні фінансово-господарські факти, полягання і процеси і мають свій власний матеріальний носій. Інформація підрозділяється на зовнішню і внутрішню.
Для зовнішньої інформації характерні приблизність, неточність, суперечність. В основному вона торкається полягання ринку, прогнозів процентних ставок і цін, податкової політики і політичної ситуації. По своїй природі така інформація носить характер вірогідності, і тому її обробка стандартними програмними засобами утруднена. Це зажадало створення особливих інформаційних систем, що одержали назву експертних. Такі системи здатні давати точні висновки на основі недетермінованої інформації.
Внутрішня інформація в самій системі управління і відображає різні тимчасові інтервали розвитку об'єкту управління, його фінансово-господарське полягання і директивні цілі на випадок відхилень від встановлених параметрів. Як правило, ці дані змінюються, і в управлінських документах фіксується точна інформація.
Залежно від рівня управління використовуються різні види інформації. Ці види інформації бережуться на своїх носіях, складаючи інформаційну базу, на основі якої функціонує ЕІС. Інформаційна база складається з двох взаємозв'язаних частин: внемашинной і внутрішньомашинної.
До внемашинной відноситься та частина, яка обслуговує систему управління у вигляді, сприйманому людиною без яких-небудь технічних засобів.
Внутрішньомашинна інформаційна база міститься на ЕОМ і складається з файлів. Вона може бути створена або як безліч локальних, тобто незалежних файлів, кожний з яких відображає деякою безліч однорідних управлінських документів, або як база даних. Різниця полягає в тому, що при створенні бази даних файли не є незалежними, бо структура одного файлу залежить від структури інших. Файли обробляються за допомогою спеціального програмного забезпечення – систем управління базами даних (СУБД) [31].
4.2.2 Технічне забезпеченняТехнічні можливості визначаються рядом забезпечуючих підсистем, до яких відносяться системи технічного забезпечення, організаційного забезпечення і т. д.
Технічні засоби служать основою побудови ЕІС. Потужність засобів значною мірою визначає склад вирішуваних задач. До технічних засобів ЕІС – технічне забезпечення – відносяться комп'ютери, засоби комунікацій і оргтехніка. Всі комп'ютери можна підрозділити на два класи: персональні і високопродуктивний комп'ютери (Mainframe System). Але навіть комп'ютери типа Mainframe System не завжди можуть забезпечувати необхідну оперативність рішень. Так, використання комп'ютерних систем для оцінки ступеня ризику і оптимізації операцій з цінними паперами виправдано тільки у тому випадку, коли реакція на запит не перевищує декількох хвилин.
Комп'ютери можуть, об'єднаються в обчислювальні мережі.
У локальних обчислювальних мережах (ЛВС) відомо декілька режимів роботи. Найбільш простій не припускає спеціально виділеного комп'ютера, ресурси якого розподіляються між іншими машинами. Кожна ЕОМ має свої власні ресурси і ресурси, що надаються іншими комп'ютерами. Другий режим передбачає виділення окремого комп'ютера для обслуговування мережних програм і інших комп'ютерів. Тільки на цій машині знаходяться програми і бази даних. Такий комп'ютер називається файл-сервером. Третій режим припускає виділення окремого комп'ютера і відомий під назвою клієнт-сервер. На відміну від попереднього в даному випадку знаходяться не тільки загальні бази даних, але і програми пошуку і запису, що дозволяє запрошувати не всю інформацію з бази даних, а тільки частково або повністю оброблену сервером. При цьому знижується його завантаженість передачі даних.
ЛВС можуть, об'єднаються таким чином, що абоненти локальної мережі користуються ресурсами іншої. Перераховані класи машин і мережі ЕОМ можуть функціонувати тільки за допомогою загальносистемного програмного забезпечення [1].
4.2.3 Програмне забезпеченняПрограмне забезпечення – це сукупність програм системи обробки даних і програмних документів, необхідних для експлуатації цих програм. Розрізняють загальне і спеціальне Програмне забезпечення (ПО). В загальне ПО включають операційні системи, системи програмування, сервісні програми.
Операційна система – це програма, яка автоматично завантажується при включенні комп'ютера і надає користувачу базовий набір команд, за допомогою яких можна спілкуватися з комп'ютером.
Системи програмування – є інструментальними засобами для кваліфікаційних користувачів. Системи програмування включають інструментальні засоби програмування і неінструментальні засоби програмування.
Сервісні програми надають ряд послуг із забезпечення експлуатації ЕОМ і програмного забезпечення. Для спілкування користувача з програмними, технічним і інформаційним забезпеченням застосовують мови. Сукупність мов спілкування, правил їх формалізації і термінів використовуються в ЕІС, утворюють лінгвістичне забезпечення.
Окрім операційних систем для функціонування будь-кого ЕІС необхідні також:
– тестові і діагностичні програми;
– програмні засоби телекомунікації;
– програмні засоби захисту інформації від несанкціонованого доступу і дій;
– програмні засоби підтвердження цілісності передатного документа і ідентифікації підпису автора;
– програмний інтерфейс з іншими комп'ютерними системами [26].
4.2.4 Організаційної забезпеченняЕкономічна інформаційна система включає власний апарат управління забезпечуючий функціонування всіх її підсистем, як єдине ціле. Такий структурний підрозділ, як і всяке інше, повинен виконувати:
– збір первинної інформації про об'єкт управління і навколишнє середовище на основі використовування документів, вживання допоміжних засобів або засобів автоматичної реєстрації даних;
– передачу інформації кур'єру або її розсилку за допомогою локальних, регіональних або інших мереж;
– обробку інформації в центральній базі даних або розподіл її по вузлах мережі.
У сучасних ЕІС для більшості співробітників створені системи підтримки ухвалення рішення, зв'язані в локальну мережу. При цьому управлінський персонал ЕІС забезпечує її функціонування і розвиток [26].
4.3 Інформаційна система ВАТ «Запоріжтрансформатор» 4.3.1 Характеристика інформаційної системи ВАТ «Запоріжтрансформатор»
Інформаційна система ВАТ «Запоріжтрансформатор» призначена для автоматизованого обчислення виробничої і повної собівартості готової продукції випускаючих цехів. Вона містить в собі такі елементи, як Заставка, Головне меню, дві підсистеми (графічну і розрахункову), а також масиви даних.
Заставка має в собі чотири кнопки, які були створені за допомогою Панелі інструментів – Елементи управління. При натисканні кнопки об авторі з’являється користувальна форма, у яку занесені дані об авторі дипломної роботи, а також кнопка Закрити, яка закриває цю форму. Кнопка Головне меню дозволяє увійти до Головного меню, у якому розташовані дві підсистеми і масиви даних. При натисканні кнопки Відгук о дипломній роботі з’являється користувальна форма, у який є тема дипломної роботи магістра, дані автора, рекомендовані оцінки, а також кнопка ОК, яка закриває цю форму. Кнопка Вихід дозволяє вийти з інформаційної системи ВАТ «Запоріжтрансформатор».
Головне меню має дві підсистеми (графічну і розрахункову) і масиви даних. Головне меню містить три кнопки у графічній підсистемі, сім кнопок у розрахунковій підсистемі і чотирнадцять кнопок у вхідних даних, а також кнопку Повернення до заставки.
Графічна підсистема має такі конки, як Вибір пріоритетних напрямків управління витратами, при натисканні якої потрапляємо на лист з графіками по рівнях ієрархії для витрат і визначення напрямків управління витратами; Функціонально-вартісні діаграми значимості функцій підсистем, при натисканні якої будуються чотири діаграми по рівнях ієрархії, по яким визначаємо значимість кожного цеху; Аналіз динаміки фінансових результатів, при натисканні якої бачимо графік, який відображає фінансові результати при реалізації комплексної інформаційної системи управління витратами і при управлінні тільки деякими видами витрат.
Розрахункова підсистема має такі кнопки: Витрати по рівнях ієрархії, при натисканні якої будується таблиця розподілу витрат по рівнях ієрархії у залежності від місця виникнення витрат; Структура цехової собівартості, при натисканні якої визначаються відсотки по видах витрат першого рівня ієрархії; Моделювання виробничою і повною собівартістю, при натисканні яких будуються таблиці зміни відповідно виробничої і повної собівартості; Ступінь впливу структурних зрушень видів трансформаторів (три кнопки), при натисканні яких будуються таблиці по структурним зрушенням різних видів трансформаторів.
Масив вхідних даних має чотирнадцять кнопок, при натисканні кожної з яких переходимо до таблиць вхідних даних по видах трансформаторів.
4.3.2 Інформаційне забезпечення
Загальна структура інформаційного забезпечення представлена на малюнку 4.3.2.1. Важливої складової частиною інформаційного забезпечення є інформаційна база, яка складається з машинної і внемашинної інформаційної бази.
Машинна інформаційна база – це частина інформаційної бази інформаційної системи, яка є сукупністю інформаційних файлів, яка зберігається в пам'яті ЕОМ і на магнітних носіях.
Залежно від того, як використовуватимуться результати обробки інформації, всі форми первинної і вторинної інформації розділяються на дві групи:
1) форми введення і висновку, призначені для візуального використання;
2) форми введення і висновку, призначені для машинного використання.
До першої групи відносяться документи (машінограмми, діаграми, графіки), табло, телеекран.
До другої групи – всі машинні носії.
Частіше всього для візуального використання, як форми висновку, використовується машінограмми і відеограми. Проектування цих форм висновку має багато спільного з проектуванням первинних документів і одночасно характеризується деякими специфічними вимогами, які визначаються самою організацією машинної обробки даних і експлуатаційних можливостей використання технічних засобів.
Всі форми документів розроблені відповідно до державних стандартів і затверджені відповідно.
4.3.3 Організаційне забезпеченняКожна технологічна схема супроводжується документацією. Документація по розробленій інформаційній системі містить в собі Інструкцію користувача, а також Інструкцію адміністратора.
Інструкція користувача має такі підрозділи: вступ; призначення і умови використання; підготовка до роботи; опис операцій; аварійні ситуації; рекомендації по освоєнню.
Інструкція користувача
Вступ
АЇС для управління витратами на виробництво призначена для вирішення задачі «Облік виробничої та повної собівартості на підприємстві». Вона здійснює автоматизоване обчислення розміру виробничої та повної собівартості на виробництво продукції.
Призначення і умови використання
Програма надає можливість ручного і автоматичного введення обліку виробничої та повної собівартості. Всі дані по калькульованих одиницях статі заносяться у форму для розрахунку необхідної кількості ресурсів, а далі програма автоматично виконує розрахунок виробничої та повної собівартості. Розрахунки ведуться у вартісному виразі.
На підставі введених даних може бути виконаний розрахунок результатів. Результати можуть аналізуватися і виводитися за квартал, рік, місяць. Крім того, програма має функції збереження резервної копії інформації і режим збереження в архіві текстових документів.
Підготовка до роботи
Необхідно запустити файл «Облік виробничої та повної собівартості» (exe).При виклику програми «виробничої та повної собівартості» на екрані з'являється вітання, яке має дві кнопки створені у режимі конструктора (Кнопка на панелі інструментів Конструктор). За допомогою кнопки. Головне меню ми входимо в програму, за допомогою якої здійснюватиметься розрахунок виробничої та повної собівартості, в якому виконується звернення до всіх функцій. Текст програми, який розроблений для кнопок приведений в додатку Б (макрос кнопкової форми).
Опис операцій
Для того, щоб вирішити головну задачу необхідно занести дані в таблиці, які відкриваються при натисненні кнопки Витрати по рівнях ієрархії., також ми можемо повернутися в основне меню шляхом натиснення кнопки Повернення в головне меню і вийти з програми, натискуючи кнопку Вихід. Після того, як всі необхідні дані введені зберігаємо зміни (Кнопка на панелі інструментів Зберегти). Якщо необхідно роздрукувати звіт, то це можна зробити за допомогою кнопки на панелі інструментів Друк.
Аварійні ситуації
Команда архівна копія дозволяє виконати збереження і оновлення архівної (страховий) копії інформації на дискетах. Це необхідне для забезпечення збереження даних у разі їх втрати на твердому диску, а також для перенесення інформації на інший комп'ютер.
4.3.4 Технічне забезпечення
Для створення автоматизованої інформаційної системи управління документообігом ВАТ «Запоріжтрансформатор», а надалі і для вирішення її основної задачі використовується АРМ фахівця і бухгалтера. Встановлена на АРМ комп'ютерна техніка повинна відповідати таким мінімальним вимогам як: процесор AMD Athlon XP; встановлена програма «1С-Бухгалтерия»; системна платня; оперативна пам'ять не менше 64 Мбайт; жорсткий диск (об'їм не менше 20 Гбайт); накопичувач магнітних дисків; привід CD-ROM; клавіатура; маніпулятор «миша»; монітор; принтер; модем.
4.3.5 Програмне забезпечення
Програмне забезпечення системи є взаємозв'язаним комплексом модулів, з'єднаних графічним інтерфейсом користувача, який реалізує діалоговий режим рішення задачі. При цьому користувачу надана можливість в діалоговому режимі управляти роботою програми.
Для ефективної роботи на АРМ в управлінні матеріально-технічними ресурсами повинна бути встановлена операційна система Wіndоws 98 або більш пізня версія, програма «1С Бухгалтерія».
Вибір цього пакету обумовлений тим, що він є найдоступнішим і популярним в даний час. Важливим є такий аспект, що для користування цим пакетом непотрібно особливих знань і умінь.
Програма «1С Бухгалтерія» – універсальна бухгалтерська програма. В «1С Бухгалтерії» можуть бути набудовані особливості бухгалтерського обліку на підприємстві, на будь-які зміни законодавства і форм звітності. Один раз освоївши універсальні можливості програми, можна автоматизувати різні розділи обліку: касу, банк, матеріали, товари, основні засоби, розрахунки з організаціями, зарплату і т. д. «1С Бухгалтерія» успішно використовується на підприємствах, в торгівлі, в бюджетних організаціях, на заводах і т.д.
Інформаційна система ВАТ «Запоріжтрансформатор» призначена для автоматизованого обчислення виробничої і повної собівартості готової продукції випускаючих цехів.
При побудові інформаційної системи ВАТ «Запоріжтрансформатор» зроблено наступне:
1) сформований масив вхідних даних, який містить чотирнадцять таблиць по видах трансформаторів;
2) побудована форма заставки до інформаційної системи ВАТ «Запоріжтрансформатор», яка містить чотири кнопки;
3) розроблено головне меню для автоматизованого розрахунку виробничої і повної собівартості, яке містить графічну і розрахункову підсистеми;
4) розроблені інформаційне забезпечення, яке містить машинну і внемашинну бази даних;
5) розроблено організаційне забезпечення, яке має інструкцію користувача по розробленій інформаційній системі;
6) наведені вимоги до технічного забезпечення;
7) обґрунтоване вибране програмне забезпечення.
Всі ці розроблені заходи дозволять ефективно розраховувати виробничу і повну собівартість за мінімальний проміжок часу, а також враховувати зміни ціні і якості випускаючої продукції.
Висновок
В дипломній роботі розв’язане актуальне питання обґрунтування методологічних підходів до управління витратами підприємств, що має істотне значення для розвитку економіки підприємства й організації виробництва, практики управління витратами і підвищення ефективності діяльності і конкурентоспроможності продукції вітчизняних підприємств.
Основні висновки, які отримані на основі використання методів дослідження, зводяться до наступного:
1. Для управління витратами необхідно комплексне сумісне використання методів управління витратами (системи «стандарт-кост» і «директ-кост») з методом пошуку резервів зниження витрат (інверсний функціонально-вартісний аналіз). Суть інверсного функціонально-вартісного аналізу полягає в системному застосуванні інверсного функціонального принципу з метою більш ефективного використання функцій економічної системи, витрати якої згруповані по рівнях ієрархії. Поєднання переваг методів управління витратами з урахуванням їх адаптації до різних організаційних структур підприємств та факторів, які впливають на рівень собівартості, забезпечує підвищення ефективності процесу управління витратами.
2. Підприємства – це економічні системи з властивими їм закономірностями, які розвиваються під впливом імовірних факторів зовнішнього і внутрішнього середовища, мають певну ступінь невизначеності та унікальність при прогнозуванні їх поведінки, здатність до зміни структури без порушень цілісності та до адаптації в змінюючихся умовах, що диктує необхідність застосування системного підходу до управління витратами.
3. Аналіз інформаційних зв’язків показав доцільність ранжирування підсистем за інформаційною цінністю та їх групування в однорідні сукупності за наступними якісними ознаками: «функція в діяльності підприємства» та «ступінь участі у виробництві продукції». Розроблена структурно-функціональна модель джерел виникнення витрат за рівнем ієрархії дозволяє встановити взаємозв’язки між витратами структурних підрозділів підприємства, основного і допоміжного виробництва.
4. Запропонована економіко-математична модель формування собівартості в умовах багатономенклатурного виробництва забезпечує можливість алгоритмізації процесу управління витратами за місцями виникнення та рівнями ієрархії шляхом впливу на регульовані фактори (норми та ціни на матеріальні витрати, обсяг діяльності цеху, обсяг послуг виробничого характеру, умови оплати праці робітників підприємства).
5. Використання інверсного функціонально-вартісного аналізу забезпечує виявлення пріоритетних напрямків управління витратами підсистем кожного з рівнів ієрархії. Визначений вплив витрат підсистеми, згрупованих за рівнями ієрархії, дозволяє здійснити оперативне планування та прогнозування обсягу витрат по підсистемах кожного з рівнів ієрархії з метою розробки гнучкої цінової політики підприємства.
6. Існуючий метод розподілу непрямих витрат виробничого характеру в умовах багатономенклатурного виробництва веде до значних помилок у визначенні собівартості продукції. Удосконалений метод непрямих витрат за типовиконаннями окремих видів продукції дозволяє більш точно врахувати вплив непрямих витрат на виробничу собівартість.
Список літератури
1. Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учебник/ Под ред. проф.: Г.А. Титоренко. – М.: Компьютер, ЮНИТИ, 1998. – 400 с.
2. Аксененко А.Ф. Анализ эффективности производства. – М.: Финансы и статистика, 1986. – 272 с.
3. Аксененко А.Ф., Новиков В.В., Полякова С.И. Внутрихозяйственный расчёт: ответственность и оценка результатов. – М.: Экономика, 1998. – 239 с.
4. Анализ и обоснование хозяйственных решений/ Б.И. Майданчик, М.Г. Карпунин, Я.Г. Любинецкий и др. – М.: Финансы и статистика, 1991. – 194 с.
5. Ананькина Е.А., Данилочкина Н.Г. Управление затратами. – М.: «Издательство ПРИОР», ИВАКО Аналитик, 1998. – 64 с.
6. Астафьев В.Е, Лукашевич Л.М. Совершенствование методов хозяйствования в машиностроении. – М.: Высшая школа, 1989. – 110 с.
7. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. – М.: Финансы и статистика, 1993. – 288 с.
8. Безруких П.С. Состав и учёт издержек производства и обращения. – М.: ЗАО «ФБК-ПРЕСС», 1996. – 224 с.
9. Бородкин А.С., Торопов В.А. Нормативный учёт и себестоимость промышленной продукции. – К.: Техника, 1990. – 152 с.
10. Буркинский Б.В. Эффективность обслуживания производства. – Киев: Наук. думка, 1987. – 156 с.
11. Ван дер Вил Р., Палий В.Ф. Управленческий учёт. – М.: ИНФРА‑М, 1997. – 246 с.
12. Влчек Р. Функционально-стоимостной анализ в управлении: Сокр. перевод с чеш. – М.: Экономика, 1986. – 176 с.
13. Голибардов Е.И. Техника функционально-стоимостного анализа/ Е.И. Голибардов, А.В. Кудрявцев, М.И. Синенко. – К.: Техника, 1989. – 239 с.
14. Голов С.Ф. Управленческий бухгалтерский учёт. – Киев: «СКАРБИ», 1998. – 377 с.
15. Голубков Е.П. и др. Маркетинг: выбор наилучшего решения. – М.: Экономика, 1993. – 222 с.
16. Голубков Е.П. Использование системного анализа в принятии плановых решений. – М.: Экономика, 1982. – 160 с.
17. Дамари Р. Финансы и предпринимательство. Финансовые инструменты, используемые западными фирмами для роста и развития организаций/ Пер. с англ. – Ярославль: Елень, 1993. – 224 с.
18. Денисов А.А., Волкова В.И. Иерархические системы. – Л.: ЛПИ, 1989. – 88 с.
19. Друри К. Ведение в управление и производственный учёт: Пер. с англ./ Под ред. С.А. Табалиной. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1994. – 560 с.
20. Емуранов Г.В. Комплексная автоматизация бухгалтерского учёта в промышленности. – М.: Финансы и статистика, 1987. – 143 с.
21. Ефимова М.Р., Петрова Е.В., Румянцев В.Н. Общая теория статистики. – М.: ИНФРА, 1996. – 416 с.
22. Жебрак М.Х Основы нормативного метода калькуляции. – М.: Машгиз, 1948. – 196 с.
23. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. №996‑XIV. // Бухгалтерія. – 2000. – №47 (410). – С. 14–17
24. Иванов Н.И. Внедрение нормативного учёта на предприятии. – М.: Финансы, 1970. – 262 с.
25. Инструкция по применению Плана счетов бухгалтерского учёта активов, капитала, обязательств и хозяйственных операций предприятий и организаций, утв. приказом Минфина Украины от 30.11.99 г. №291 // Бухгалтерия. – 2000. – №22 (381). – С. 74–130
26. Информационные системы в экономике: Учебник. / Под ред. В.В. Дика. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 271 с.
27. Иозайтис В.С., Львов Ю.А. Экономико-математическое моделирование производственных систем. – М.: Высшая школа, 1991. – 192 с.
28. Казарновский А.С. Совершенствование организационных структур промышленных предприятий: Вопросы методологии. – Киев, Наукова думка, 1981. – 310 с.
29. Какаулин С.П. Система управления охраной труда // Справочник специалиста по охране труда, 2003 г., №3. С. 95.
30. Клиланд Д., Кинг В. Системный анализ и целевое управление. – М.: Сов. Радио, 1979. – 279 с.
31. Кондрашова С.С. Інформаційні технології в управлінні: Навч. Посібник. – К.: МАУП, 1998. – Бібліогр.: с. 131–136. – Рос.
32. Котляров С.А. Управление затратами. – СПб: Питер, 2001. – 160 с.
33. Либерман В.Б. Автоматизированная система обработки экономической информации на предприятиях. – М.: Экономика, 1981. – 184 с.
34. Малик Г.С. Основы экономики и математические методы в планировании. – М.: Высшая школа, 1987. – 279 с.
35. Методичні рекомендації до виконання розділу «Охорона праці» /електробезпека/.
36. Методичні рекомендації по формуванню собівартості продукції (робіт, послуг) в промисловості від 02.02.2001 р. №47 // Збірник законодавчих та нормативних актів: Облік собівартості продукції. – 3. – Поліграф, 2001. – 138 с.
37. Моисеев Н.Н. Математические задачи системного анализа. – М.: Наука, 1981. – 488 с.
38. Моисеева Н.К. Функционально-стоимостной анализ в машиностроении. – М.: Машиностроение, 1987. – 320 с.
0 комментариев