Мотивація до впровадження СУНС у ВНЗ

2.         Мотивація до впровадження СУНС у ВНЗ

 

Серед проблем, які спонукають організації впроваджувати СУНС варто відмітити головні:

-  негативний вплив на навколишнє середовище;

-  нераціональне використання ресурсів.

Це призводить до порушення екологічного законодавства, яке супроводжується створенням аварійних ситуацій, нещасними випадками, підвищенням травматизму, медичними проблемами. Як результат необхідність сплачувати великі штрафи і кошти за споживання ресурсів, компенсуючи завдану шкоду довкіллю і споживачам. У разі накопичення цих проблем організація втрачає здатність функціонування у ринкових умовах.

Аналіз ризиків, які існують для організації, яка відмовляється від впровадження СУНС свідчить, що найбільш впливовими серед них є:

-   не конкурентоспроможність продукції та послуг;

-   втрата ринків збуту;

-   втрата репутації надійної організації;

-   фінансові втрати від штрафних та інших санкцій.

В цьому сенсі характерними є результати огляду впровадження систем управління навколишнім середовищем у 15 країнах, зокрема, США, Японії, Франції, Швеції, Кореї, Австралії, Канаді, Таїланді, Сінгапурі, Філіппінах тощо.

Ключовими перевагами і можливостями, які відкриваються перед організаціями, що впровадили та сертифікували СУНС визнано:

-    поліпшення навколишнього середовища;

-    створення позитивного іміджу організацій;

-    вдосконалення процедур діяльності організації через попередження негативних екологічних впливів, зменшення ризиків;

-    покращення стосунків з органами влади та громадськістю;

-    підвищення ступеню задоволеності замовників та партнерів;

-    укладання нових контрактів, отримання кредитів, дозволів;

-    фінансова економія через скорочення обов”язкових платежів за спожиті ресурси та штрафні санкції.

Враховуючи специфіку діяльності ВНЗ, основними мотивами впровадження СУНС у порядку пріоритетності можна вважати:

1.   формування екологічно свідомого персоналу і випускників ВНЗ;

2.   покращення іміджу ВНЗ;

3.   покращення стосунків з органами влади та суспільством;

4.   оптимізацію ресурсів.

Головним бар”єром на шляху впровадження СУНС у ВНЗ є відсутність усвідомлення необхідності та важливості цієї системи, отримання можливих переваг для подальшого існування ВНЗ. До інших причин, які заважають широкому впровадженню СУНС ВНЗ можна віднести нестачу часу і ресурсів для впровадження. Ці причини збігаються з результатами дослідження, наведеними у [4].

Отримані висновки підтверджують важливість суспільної місії ВНЗ, який впроваджує власну СУНС, щодо формування у широкого загалу членів суспільства, зокрема, студентів, необхідних знань і навичок у сфері управління навколишнім середовищем, які вони використовуватимуть у своїх організаціях за місцем роботи.

3.         Основні вимоги до СУНС ВНЗ у відповідності з ISO 14001

 

Універсальну модель СУНС організації згідно з [5] можна описати у вигляді. представленому на рис.1.

Рис. 1

Стандарт ISO 14001 створює структурну основу для об”єднання заходів управління бізнесом з заходами екологічного захисту суспільства [6].

Для ВНЗ виконання вимог стандарту принесе користь у таких аспектах, які представлено на рис. 2.

Рис.2

Стандарт спонукає організації, що його використовують, застосовувати політику “зеленої купівлі”, тобто співпрацювати з постачальниками, які поділяють їх екологічний підхід до довкілля. Таким чином ВНЗ, організовуючи співпрацю зі школами, які готують потенційних студентів, має вводити до критеріїв їх відбору політику навколишнього середовища. Бажано, щоб ВНЗ сприяв школам організовувати навчання школярів з питань екоменеджменту, а також формувати й реалізовувати власну екологічну політику.

Згідно з вимогами стандарту ВНЗ має сформувати власну екологічну політику, яка має відповідати критеріям, наведеним на рис.3.

Рис.3

Внз має сформувати політику щодо навколишнього середовища, яка стане фундаментом його подальших дій у цьому напряму. Головне, щоб політика була доречною – відповідала меті його існування, зрозумілою і, що не менш важливо, містила зобов”язання постійно удосконалювати свою діяльність у зазначеній сфері. Необхідно також, щоб політика відповідала законодавству, як у галузі довкілля, так і вищої освіти. З урахуванням місії ВНЗ політика має містити положення щодо якісної підготовки персоналу і студентів у сфері довкілля. Реалізація політики здійснюється через процес планування, зміст якого представлено на рис.4.

Рис. 4