Процес зміцнення здоров'я в загальноосвітній школі
Технологічні підходи співвідношення фізичного і розумового розвитку школярів
Теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел
Дослідження розумового компоненту розвитку молодших школярів
Дослідження показників здоров'я молодших школярів
Концептуальна основа методики гармонізації фізичного і розумового компонентів розвитку молодших школярів в навчальному процесі з фізичної культури
Навигация
Технологічні підходи співвідношення фізичного і розумового розвитку школярів
Гармонізація фізичного і розумового розвитку молодших школярів в процесі фізичного виховання
85781
знак
10
таблиц
2
изображения
1.1.3 Технологічні підходи співвідношення фізичного і розумового розвитку школярів
Побудова і реалізація цілісного учбового процесу на основі гармонізації фізичного і розумового компонентів розвитку неможлива без здійснення функції управління цим процесом.
Процес управління – це безперервна послідовність дій, здійснюваних суб'єктом управління, в результаті яких формується і змінюється образ керованого об'єкту, встановлюються цілі спільної діяльності, визначаються способи їх досягнення, розділяються роботи між її учасниками, та інтегруються їх зусилля [39].
Основними функціями управління викладача фізичної культури є: планування, організація, регулювання і контролю. Будь-яка педагогічна діяльність, як відомо, здійснюється в педагогічній системі. Внутрішньою якістю педагогічної системи є технологічність, яка визначає її можливості і підпорядковує строгій організаційній і управлінській логіці. Головне призначення технології – одержати гарантований результат, тобто так організувати педагогічний процес, щоб в результаті досягти поставленої мети.
Проблемою гармонізації фізичного і розумового компонентів в процесі фізичного виховання школярів займаються багато вітчизняних і зарубіжних суспільних діячів, педагогів і вчених. Як один з дієвих засобів, сприяючих усесторонньому розвитку людини і зміцненню здоров'я, вони пропонують використовувати рухливі ігри в системі навчання і виховання. Виховне значення рухливих ігор не зводиться до розвитку тільки фізичних якостей, таких як швидкість, спритність, сила, витривалість, гнучкість. Розвиваються також інтелектуальні якості: спостережливість, пам'ять, логічне мислення і кмітливість. Ігри мають сюжетну форму, є простір для уяви і артистизму, елементів танцю, співу і так далі, що формує естетичне світосприймання [21].
Соловйов B.H. [35] вказує на необхідність пошуку оптимального варіанту рухового режиму, як засобу профілактики порушень здоров'я і підтримки на належному рівні розумової і фізичної працездатності школярів в умовах загальноосвітньої школи. Він пропонує використовувати регулярні заняття в спортивних секціях при оптимальному фізичному навантаженні, відповідно до статі і віку, як засобу, який сприяє підвищенню фізичного розвитку, розумової працездатності і успішності дітей і молоді.
Берулава М.Н. [4] пропонує впровадити в систему утворення інтегральної моделі навчання, спрямованої на створення таких форм, змісту і методів навчання і виховання, які забезпечать ефективне розкриття індивідуальності дитини – її пізнавальних процесів, особових якостей, створення таких умов, при яких вона схоче вчитися, буде особисто зацікавлена в тому, щоб сприймати, а не відштовхувати виховні дії.
У дитини, у міру її розвитку, підвищуються здібності до довільної психічної саморегуляції і самоконтролю. Овчарова Р.В. [29] вказує на необхідність розвитку довільності, у тому числі і в руховій сфері, що виражається в умінні довільно направляти свою увагу на м'язи, що беруть участь в русі; умінні розрізняти і порівнювати м'язові відчуття; уміння визначати відповідний характер відчуттів (напруга – розслаблення, тяжкість – легкість та ін.), характер рухів які супроводжують ці відчуття (сила – слабкість, різкість – плавність, темп, ритм); уміння змінювати характер рухів, спираючись на контроль своїх відчуттів.
Оскільки фізкультурне виховання – це, перш за все, педагогічний процес формування фізкультурної особистості, В.І. Столяров [36] основними показниками фізичної культури як властивості і характеристики окремої людини бачить: в турботі людини про підтримку норми і вдосконалення фізичного стану, різних його параметрів; в різноманітті засобів, що використовуються для цієї мети, умінні ефективно застосовувати їх; в рівні знань про організм, про фізичний стан, про засоби дії на нього і методи їх вживання; в ступені орієнтації на турботу про свій фізичний стан; в готовності надати допомогу іншим людям в їх оздоровленні, фізичному вдосконаленні. Для цього, вважає автор, необхідна наявність відповідних знань, умінь і навиків.
Аналізуючи вищевикладене можна зробити висновок. На практичному рівні, фахівці пропонують використовувати окремі методичні підходи до організації учбового процесу, які, на їх думку, сприятимуть гармонійному розвитку учнів. Всі вони, як правило, зводяться до формування високого рівня інтелекту школярів, до активізації пізнавальної діяльності в процесі занять фізичною культурою, розвитку окремих особових властивостей, що проявляються у фізкультурно-спортивній діяльності. Теоретичні знання служать основою оволодіння свідомими і міцними навиками.
Разом з тим, ми припускаємо, що гармонізації розвитку школярів в навчальному процесі з фізичної культури сприятиме оптимальне співвідношення засобів інтелектуального, рухового і оздоровчого характеру, що зрештою робитиме вплив на процес зміцнення здоров'я учнів.
РОЗДІЛ ІІ
МЕТОДИКА, ОРГАНІЗАЦІЯ І КОНТИНГЕНТ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Мета і завдання дослідження
У зв'язку з існуючими в теорії і практиці фізичного виховання суперечностями між теоретико-методологічними підходами, що є у сфері фізичної культури, і недостатньою розробленістю засобів і методів фізкультурної освіти, що враховують особисті чинники розвитку молодших школярів, перед нами була поставлена МЕТА: розробити методику гармонізації розумового і фізичного компонентів розвитку учнів молодшого шкільного віку, що направлена на досягнення оздоровчого ефекту.
Відповідно до мети дослідження необхідно було вирішити наступні ЗАДАЧІ:
1. Дослідити особливості розвитку особистих властивостей (що проявляються у фізкультурно-спортивній діяльності), фізичній підготовленості, успішності, динаміку показників здоров'я у молодших школярів.
2. Дослідити залежність шкільної успішності, фізичної підготовленості і захворюваності учнів молодшого шкільного віку за роками навчання.
3. Розробити оптимізаційну модель побудови здоров’язберігаючого навчального процесу з фізичної культури.
4. Розробити методику гармонізації фізичного і розумового компонентів розвитку молодших школярів, спрямовану на досягнення оздоровчого ефекту.
2.2 Методи дослідження
Вирішення поставлених задач визначило вибір наступних МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ:
1.Теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел.
2.Педагогічне тестування.
3.Анкетування.
4.Методи математичної статистики.
Похожие работы
... кожного учня повинен бути індивідуальний підхід, який можна реалізувати на інтегрованих уроках. Інтегрований урок – є способом формування розумового розвитку. 4. Відповідність послідовності технологічних етапів уроку його дидактичній меті. Ефективний засіб підготовки інтегрованого уроку - „розкладання” його на деталі, щоб були зрозумілі взаємовідносини всіх його частин . Особливого значення ...
... включав обробку та аналіз отриманих результатів, узагальнення результатів дослідження, формулювання висновків та оформлення роботи. Розділ 3. Розвиток організованості молодших школярів 3.1 Особливості розвитку організованості учнів початкових класів на уроках фізкультури У молодшому шкільному віці переважає мимовільна увага, тому що учні молодших класів легко відволікаються сторонніми ...
... здібностей дитини, створюючи цілий ряд дидактичних ігор типу «Шумові коробочки», «Нюхові баночки», «Рамки та втулки» та інше. Практичність знань про особливості інтелектуального розвитку молодшого школяра полягає для педагогів в тому, що вони повинні зрозуміти важливість та особливості періоду «конкретних операцій в процесі навчання». При чому діти виступають не пасивними спостерігачами, а ...
... порівняно з контрольним значно підвищився рівень розвитку графічних умінь. Це свідчить про ефективність застосовуваного напрямку роботи. 2.3 Обґрунтування ефективних шляхів і засобів формування графічних умінь у молодших школярів на уроках трудового навчання Перед сучасною школою стоїть складне і відповідальне завдання — формування особистості, здатної самостійно оволодівати знаннями і вміти ...
0 комментариев