1. Вихідні умови.
Параметри клімату району будівництва:
Розрахункові параметри клімату м. КиївТаблиця 3.2.1
Температура зовнішнього повітря, ْС («Будівельні норми та правила») | Зона вологості («Будівельні норми та правила») | Температурна зона («Будівельні норми та правила») | ||
Найбільш холодної доби із забезпеченням | Найбільш холодних п’яти діб із забезпеченням | |||
0,98 | 0,92 | 0,92 | ||
=-29 | =-26 | =-22 | нормальна | І |
Розрахункові параметри мікроклімату приміщення .
Таблиця 3.2.2
Температура внутрішнього повітря , ˚С («Будівельні норми та правила») | Вологість внутрішнього повітря j В, % («Будівельні норми та правила») |
20 | 55 |
Згідно з [1] додаток Г1,Г2
1. Вихідні умови:
Розрахункові теплотехнічні показники шарів матеріалу перекриття
Таблиця 3.2.3
№ | Назва шару | Щільність матеріалу кг/м3 | Товщина матеріалу м | Коефіцієнт теплопровідності l Вт/(м2·оС) | Коефіцієнт тепло засвоєння s Вт/(м2·оС) |
1 | Руберойд | 600 | 0,003 | 0,17 | 2,01 |
2 | Утеплювач пінополістирол TEPLEX | 80 | Х | 0,05 | 0,89 |
3 | Гіпсокартон | 1000 | 0,02 | 0,21 | 6,20 |
Згідно з [1] таблиця Л1
1 Пінополістирол (130мм)
2.Пароізоляція- 1 шар руберїду(3мм)
3.Гіпсокартон (10мм)
4.Гіпсокартон (10мм)
2. Визначаємо розрахунковий опір теплопередачі горищного покриття
Нормативний опір теплопередачі
Rзовнн =2,7- Згідно з [1] таблиця 1
Термічний опір стіни розраховується за формулою:
, aзовн = 23
, aвн = 8,7
Rвн – опір теплосприйняття внутрішньої поверхні стіни
aвн – коефіціент теплосприйняття внутрішньої поверхні стіни
Rзовн – опір тепловіддачі зовнішньої поверхні стіни
aзовн – коефіціент тепловіддачі зовнішньої поверхні стіни
Rк – термічний опір конструкції
Умова забезпеченності захисних якостей стіни:
Rзаг ³ Rзовнн
Визначаємо значення товщини утеплювача за формулою:
Перевірка розрахунку
0,11+0,095+,018+2,6+0,04=2,863
Зарахуванням стандартів на плити утеплювача приймаємо товщину утеплювача яка дорівнює = 0,13
Фактичне значення опору теплопередачі стіни 2,863>2,7 – умова виконана
0,095+0,018+2,6=2,71
Визначаємо теплову інерцію огороджуючої конструкції
0,095.6,2 + 0,018.2,01 + 2,6.0,89 = 2,93
Визначаємо розрахункову зимову температуру зовнішнього повітря.
Так як значення теплової інерції знаходиться в інтервалі 1,5 < D < 4, то розрахункову зимову температуру зовнішнього повітря приймаємо рівній температурі найбільш холодної доби із забезпеченням 0.92(=-26)
Згідно з [5] таблиця 4
Будуємо лінію падіння температур на розрізі огороджуючої конструкції
Температуру на внутрішній поверхні m-го шару огородження, рахуючи шари від внутрішньої поверхні огородження, tm0C, можна визначити за формулою:
tв – температура внутрішнього повітря, 0С
tз – температура зовнішнього повітря, 0С
Rзаг – опір теплопередачі огороджуючої конструкції,м2.0С/Вт
Rвн – коефіціент теплосприйняття внутрішньої поверхні огороджуючої конструкції, м2.0С/Вт
-термічний опір m-1 перших шарів огородження, м2.0С/Вт
Температуру внутрішньої поверхні стелі можна знайти, як:
==18,1
Температуру зовнішньої поверхні стелі можна знайти за формулою:
=
-термічний опір m-1 перших шарів огородження, м2.0С/Вт
Мал 3.2.2 Лінія падіння температур на розрізі даху
Визначимо точку роси у приміщенні.
При tв = 200С, визначимо значення максимальної пружності водяної пари E,Па, Е=2338Па-Згідно з [5] додаток 11
Визначаємо дійсну пружність водяної пари е,Па за формулою:
Точка роси у приміщенні Тр»110С
Так як температура внутрішньої поверхні стіни більша від точки роси, то конденсат на площині внутрішньої поверхні стіни утворюватись не буде.
Перевіримо можливість утворення конденсату в кутках
=2,71 м2.0С/Вт – температурний опір стіни у звичайному місці
=18,10С – температура внутрішньої поверхні стіни в звичайному місці
DtL40 = 3,00С – зниження температури поверхні кута проти температури стіни у звичайному місці
tL = - DtL40.= 18,1 – 3,0.=14,650С – температура поверхні стіни у кутках будинку
Так як температура поверхні стіни у кутку більша, ніж точка роси, то конденсату вологи в кутках не буде.
4. Техніко – економічна оцінка проектного рішення
ПЗаб – площа забудови – площа в межах зовнішнього периметра стін на рівні цоколю з урахуванням виступаючих частин.
ПЗаб=3,384+117,912+0,969+2,786+32,9+7,686=165,64 м2
ПЖ – житлова площа – площа житлових кімнат у будинку (площа ніш та площа зайнята під внутрішні сходи додаються до житлової площі).
ПЖ
=36,74+10,11+27,28+9,16+21,96+14,99+23,94+36,94+21,96+14,99+23,94=242м2
ПП – підсобна площа – сума площ обслуговуючого характеру.
ПП
=4,37+6,51+10,40+5,77+4,44+6,26+14,99+23,94+6,03+5,74+6,26+10,60+626+10,60=122,17м2
ПЗАГ– загальна площа – сума житлової та підсобної площ.
ПЗАГ =364,17 м2
ОВ – будівельний об’єм – визначається множенням площі горизонтального перерізу по зовнішньому контуру будинку на рівні першого поверху на повну висоту будинку (від рівня чистої підлоги першого поверху до верху утеплювача горищного перекриття)
ОВ =154,57*8,85=1367,95 м3
П– периметр зовнішніх стін
П=54,5 м
ПК– конструктивна площа – площа, зайнята стінами, стовпами, перегородками.
ПК =77,73 м2
К1– коефіцієнт, що характеризує економічність планувального рішення
К2– коефіцієнт, що характеризує раціональність використання об’єму на одиницю житлової площі
К3– коефіцієнт, що характеризує компактність форми плану
К4– коефіцієнт, що характеризує раціональність конструктивної схеми
ЛІТЕРАТУРА:
1. ДБН В.2.6-31-06 Теплова ізоляція будівель
2. ДБН В.1.1-7-02 Пожежна безпека об’єктів будівництва
3. ДБН В.2.2-15-05 Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення.
4. Маклакова Т.Г. Конструкции гражданских зданий. Москва. Издательство Ассоциации строительных вузов. 2002
5. Сергейчук О.В. Архітектурно – будівельна фізика. Теплотехніка огороджуючи конструкцій будинків. Навчальний посібник / К.: Такі справи 1999
6. Худенко В.Ф. Чернишенко Л.С. Методичні вказівки до виконання курсового проекту № 1 з курсу Архітектура будівель і споруд Дніпропетровськ. Дніпропетр. держ. тех.універ залізничн. трансп. 2001
7. Морозов Е.А. Худенко В.Ф. Методические указания «Конструкции фундаментов мелкоэлементных зданий на железнодорожном транспорте» Днепропетровск: ДИИТ 1986.
... іншому напрямку: він був скоріше споглядальним, хоча Рим і став згодом одним з головних теоретичних центрів класицизму. Яскравим прикладом класичної спорудження в Італії є оперний театр «Ла Скеля» у Милане архітектора Пьермарини. Це було одне з перших у європейській архітектурі театральних будинків, розрахованих на величезне число глядачів. Незабаром цей будинок стало зразком для наслідування. ...
... завдяки ним споруда почала виглядати урочистіше і була видна здалека. Червоні ворота, що не збереглися до наших днів, були одним з кращих зразків архітектури російського бароко. Історія їх будівництва і багатократних перебудов тісно пов'язана з життям Москви XVIII століття і дуже показова для тієї епохи. У 1709 році, з нагоди полтавської перемоги російських військ над шведською армією, в кінці ...
... ./ “_____”_________2009р. Виконавець Студент групи x /xxxxxx./ “_____”____________2009р. Харків 2009 ЗАТВЕРДЖЕНО xxx.03077-01 12 01-1-ЛЗ ВІРТУАЛЬНИЙ ВИМІРЮВАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС НА БАЗІ УЧБОВОГО ЛАБОРАТОРНОГО СТЕНДУ EV8031 Текст програми xxxxx.03077-01 12 01-1 Аркушів _48_ Харків 2009 ЗМІСТ 1 ТЕКСТ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕСПЕЧЕННЯ ...
... економічного зростання. Вони передбачають різноманітні переваги особливостей туристсько-рекреаційного потенціалу єврорегіону "Буг". Висновки Як відомо, Волинська область багата на розвідані і нерозвідані рекреаційно-туристичні ресурси. В області проведена оцінка туристично-екскурсійних об'єктів за методикою, яка дозволяє поділити їх на три категорії важливості. До 1-ї категорії відносяться ...
0 комментариев