Навигация
Макроергічні зв‘язки та макроергічні сполуки
15042
знака
0
таблиц
0
изображений
4. Макроергічні зв‘язки та макроергічні сполуки
Макроергічними – називаються сполуки в складі молекул яких є багаті енергією (макроергічні) зв‘язки.
Залежно від величини енергії що акумульована у зв‘язках, макроергічні спо-луки поділяють на низькоенергетичні (2-3 кКал/зв.) та високоенергетичні (10-16 кКал /зв.) макроерги.
До низькоенергетичних макроергів відносять прості ефіри спиртів та фос-форної кислоти, фосфогліцеринова кислота, складні моно- та дифосфорні ефіри глюкози, рибози, фруктози.
До високоенергетичних макроергів відносять пірофосфат, креатинфосфат, ацетилфосфат, 1,3-дифосфогліцеринову кислоту , 2фосфоенолпіровиноградну кислоту.
Особливе місце серед макроергів клітини належить системі АТФ-АДФ, що складається з аденіну, рибози, та трьох чи двох залишків фосфорної кислоти відповідно. Молекула АТФ містить два макроергічні зв‘язки, молекула АДФ – один. При розриві одного макроергічного зв‘язку виділяється 6-8 кКал. енергії.
Центральне місце системи АТФ-АДФ серед макроергів клітини забезпечується слідуючими факторами: проміжними значеннями енергії макроергічного зв‘яз-ку, великою мобільністю та високою концентрацією у клітині.
Ці фактори дають змогу системі АТФ-АДФ бути основними енергетичними субстратами клітини.
HO 
O
P OH
NH2
O N N
HO P O
O
N N
O=P
OH O + H2O
CH2 O
H H АТФ
H H
OH
OH
NH2
НO N N
HO P O
O
N N
O=P
OH O + H3РО4 + Е
CH2 O
H H АДФ
H H
OH OH
макроергічний зв‘язок.
Питання для самоконтролю.
1. Охарактеризуйте основні положення перекисної теорії.
2. Охарактеризуйте основні положення теорії Паладіна.
3. Поняття «дихального» ланцюга. Мітохондрії – основні енергетичні станції організму.
4. Характеристика НАД–залежних ферментних систем.
5. Характеристика ФАД–залежних дегідрогеназних систем.
6. Характеристика коферменту Q та системи цитохром.
7. Поняття процесів аеробного та анаеробного окислення харчових субстратів, вільного та спряженого окислення. Енергетичні ефекти процесів. Пункти спряження.
8. Характеристика макроергічних сполук клітини. АТФ – ключова сполука енергетичного обміну.
Похожие работы
... крові на вміст цезію і стронцію в органах щурів за умов уведення їх солей. Об’єкт дослідження – біохімічні механізми регуляції обмінних процесів в організмі щурів за умов уведення тваринам солей цезію і стронцію та вплив змін параметрів кислотно-лужного стану на інтенсивність накопичення цих важких металів. Предмет дослідження - показники вуглеводного, азотного, мінерального обміну і кислотно- ...
... сце радіальний градієнт температури (температура знижується від ядра до переферії), який на переферії досягає 1°С. 19. Фізіологічне значення гомойотермії. Терморецептори і центр терморегуляції. Підтримка сталості температури ядра необхідна для нормального протікання процесів обміну речовин в клітинах (активність ферментів залежить від температури). Організм людини краще переносить зниження ...
... . Обмін вуглеводів у дітей. У дітей обмін вуглеводів здійснюється з великою інтенсивністю, що пояснюється високим рівнем обміну речовин взагалі в дитячому організмі. Вуглеводи в дитячому організмі виконують не тільки роль основних джерел енергії, а й важливу пластичну роль при формуванні клітинних оболонок, речовини сполучної тканини. Вуглеводи беруть ' участь в окисленні кислих продуктів бі ...
... раціонів і балансуючих кормових добавок, використання яких економічно обґрунтоване. Висновки 1. Інфекційний ринотрахеїт – герпесвірусне захворювання, яке спричиняє зниження ефективності використання поживних речовин, перевитрати кормів та робить збитковим вирощування молодняку великої рогатої худоби. Оптимізація раціонів за комплексом мікроелементів і вітамінів сприяє оздоровленню ...
0 комментариев