1.2 Знаходження гранично допустимого викиду
Відповідно до вимог ДЗСВ 17.2.3.02-78 для кожного проектованого та діючого промислового підприємства встановлюється гранично допустимий викид шкідливих речовин у атмосферу при умові, що ці викиди від даного джерела у сукупності з іншими джерелами (з урахуванням перспективи їх розвитку) не створять приземну концентрацію, яка перевищує ГДК .
Гранично допустимий нагрітий викид шкідливої речовини в атмосферу ГДР (г/с), з одиночного джерела (труби), при якому забезпечується не перевищення ГДК концентрація його в приземному шарі повітря, повинен визначатися за формулою:
Розрахуємо ГДР:
(г/с)
1.3 Визначення границь санітарно-захисної зони для підприємств
Вимогами “Санітарних норм проектування промислових підприємств СН 245-71” передбачено, що об’єкти, що являються джерелами викиду у навколишнє середовище шкідливих і неприємно пахучих речовин, варто відокремити від житлової забудови санітарно-захисними зонами. Їх розмір встановлюють у залежності від потужності підприємства, умов здійснення технологічного процесу, характеру і кількості шкідливих речовин, що виділяються у навколишнє середовище. Відповідно до класифікації промислових підприємств у залежності від відокремлених шкідливостей встановлено 5 санітарно-захисних зон; для підприємств 1 класу – 1000м; 2 класу – 500м; 3 класу – 300м; 4 класу – 100м; 5 класу – 50м.
Розмір санітарно-захисної зони L повинен уточнюватися як у бік збільшення, так і в бік зменшення у залежності від троянди вітрів району розташування підприємства за формулою:
,
де - розрахункова відстань (м) від джерела викиду до границі санітарно-захисної зони;
Р – середньорічна повторюваність напрямків вітрів розглянутого румба,
Р0 – повторюваність напрямків вітрів одного румба при круговій троянді вітрів (Р0=12.5%).
Повторюваність напрямків вітру і штилів (%) для Одеси наведена у табл.(1.3)
Повторюваність напрямків вітру і штилів (%)
Таблиця1.3
Пн. | Пн.Сх. | Сх. | Пд.Сх. | Пд. | Пд.Зх | Зх. | Пн.Зх | Штиль |
18 | 12 | 10 | 8 | 14 | 11 | 11 | 16 | 1 |
Розрахуємо відстань по кожному з напрямків вітру:
LПн =
LПн.Сх =
LСх =
LПд.Сх =
LПд =
LПд.Зх =
LЗх =
LПн.Зх =
Lштиль =
У цьому розділі розраховано при заданій та небезпечній швидкостях вітру максимально приземну концентрацію шкідливої речовини та визначено відстань по якій воно досягається. Розраховано значення гранично допустимого викиду. Визначено значення приземних концентрацій шкідливої речовини за вісьма смолоскипами на різних відстанях від джерела.
РОЗДІЛ 2. НЕОРГАНІЗОВАНІ ДЖЕРЕЛА ВИКИДУ
2.1 Визначення кількості шкідливих речовин, що надійшли через нещільності фланцевих з’єднань
Знаходимо об’ємні частки складників газової суміші:
де аі – масова частка компонентів суміші у трубопроводі;
Мі - відносно молекулярна маса складників газової суміші.
n(Н2)=
n(СО)=
n(СН4)=
Абсолютний тиск газової суміші у трубопроводі:
Pabc= Pнадл + В, (2.1)
де Рнадл – надлишковий тиск, Па;
|
|
Рабс= 209030.0 + 101325.0 = 310355.0 (Па)
Парціальний тиск складників газової суміші, Па:
Pi= ni∙Paбc, (2.2)
Р(Н2) =0.9188∙310355.0=285154.174 (Па)
Р(СО) =0.0087∙310355=2700.0885 (Па)
Р(СН4) =0.0725∙310355=22500.7375(Па)
Концентрація складників газової суміші, мг/м3
, (2.3)
де t – температура газової суміші у трубопроводі.
(мг/м3)
(мг/м3)
(мг/м3)
Густина газової суміші у трубопроводі,
, (2.4)
(кг/м3)
Молекулярна маса газової суміші у трубопроводі:
(2.5)
(г/моль)
Об’єм газів у трубопроводі, м3:
V = 0.7850∙d2∙L (2.6)
де d– діаметр трубопроводу;
L – довжина трубопроводу.
V = 0.7850∙0.0121∙160=1.5198 (м3)
Коефіцієнт негерметичності фланцевих з’єднань цехового трубопроводу m приймається рівним 0,0010.
Кількість газової суміші (г/ч), що виділяється через нещільності фланцевих з’єднань трубопроводу розраховується за формулою:
(2.7)
(г/ч)
Об’єм газової суміші (м3/г), що виділяється через нещільності фланцевих з’єднань трубопроводу розраховується за формулою:
, (2.8)
(м3/г)
Кількість газової суміші складників, що виділяється через нещільності фланцевих з’єднань трубопроводу розраховується за формулою (г/ч):
Gi= Vсм∙Сі (2.9)
G(H2) = 0.0062∙205567.914 = 1.2745
G(СО) = 0.0062∙27250.949 = 0.1689
G(СH4) = 0.0062∙129766 = 0.8046
... параметрів очисного пристрою; проектування та вибір очисного пристрою або фільтра 3.2 Заходи по охороні атмосферного повітря на ВАТ "Жашківський маслозавод" Основними й найбільш дійовими методами боротьби з забрудненням атмосфери на підприємстві є екологічні, діє продумана система заохочувальних і заборонних заходів, які допомагають запобігти забрудненню. Впровадження підприємством певних ...
... ється вирішення питань з охорони атмосферного повітря. На основі поданих підприємствами проектів нормативів ГДВ проводяться кінцеві розрахунки забруднення атмосфери від усіх діючих об'єктів, а також об'єктів, які будуються та реконструюються. Систематизовані пропозиції по нормативах гранично допустимих викидів для підприємств, а також заходи по їх досягненню в складі зведеного проекту "Охорона ...
... ізації і заміни олій по вул. Дерев'янко в м. Харкові забезпечить якість атмосферного повітря в межах санітарних норм. 2.7 Аналіз впливу викидів станції (в атмосферу) на біоту і медико-екологічну безпеку Основними інгредієнтами, що викидаються в атмосферу пунктом вулканізації і заміни олій, є: вуглецю оксид, азоту діоксид, ангідрид сірчистий, бенз (а) пирен, сажа, гексан, свинець. Азоту ді ...
... і, підприємство зміцнює свої позиції на ринку. Товариство з обмеженою відповідальністю «СПАС» Французька булочна» створене в серпні 1998 року. Підприємство спеціалізується на виробництві хлібобулочних, кондитерських виробів з листкового тіста є одним з найсмачніших підприємств в Харківському регіоні. На сьогоднішній день нараховується біля 5 павільонів біля станцій метрополітену міста Харкова. ...
0 комментариев