Водно – сольовий обмін людини в різних кліматичних зонах та особливості пристосування до умов існування в них
Загальні принципи адаптації. Особливості адаптації людини
Вплив тварин на людину. Види - коменсали. Синантропні види тварин і їх значення
Антропонозні захворювання. Зоонозні захворювання. Трансмісивні та природноосередкові хвороби
Вплив рослин на людину. Рослини - фітонциди
Навигация
Антропонозні захворювання. Зоонозні захворювання. Трансмісивні та природноосередкові хвороби
Значення наземного середовища в житті людини
39305
знаков
0
таблиц
0
изображений
2.5 Антропонозні захворювання. Зоонозні захворювання. Трансмісивні та природноосередкові хвороби
Захворювання, збудники яких вражають тільки організм людини називаються антропонозами. Захворювання, збудники яких вражають організм людини або тварин називаються зоонозами. Джерелом збудників захворювань є домашні та дикі тварини. Більшості зоонозних захворювань властива природна осередковість. Вчення про природно-осередкові хвороби було розроблено видатним радянським вченим – паразитологом Е.Н Павловським. Природно-осередковими захворюваннями є хвороби, пов’язані з комплексом природних умов і обумовлені наявністю 3-х груп організмів: а) збудників хвороби, б) хазяїв збудників, в) переносників збудників. Збудники природно - осередкових хвороб є ланкою природних біоценозів. Коли людина потрапляє в такі біоценози, то стає однією з ланок циркуляції збудника і починає хворіти. Особливе місце серед таких хвороб займають трансмісивні. Трансмісивні хвороби – це хвороби в яких збудник попадає безпосередньо в кров хазяїна через укуси кровосисних комах. Більшість природно-осередкових хвороб передається трансмісивно і обмежена ареалом існування переносників збудників хвороби, або їх проміжних хазяїв. Незважаючи на сучасні досягнення людства в природі є такі території, які людина так і не змогла використати саме через наявність природно-осередкових хвороб: наприклад, деякі райони Африки є резервуаром сонної хвороби, тропічні джунглі–осередками тропічної лихоманки, малярії, ліси Далекого Сходу –кліщового енцефаліту, і які є тим біотичним чинником, що стримує географічне поширення людини в цих районах. На Черкащині в змішаних лісах поширені кліщі, які можуть бути переносниками збудників небезпечних хвороб, і тому при перебуванні в лісі треба дотримуватися правил особистої безпеки: захисний одяг, періодичні огляди себе та товаришів на предмет наявності кліщів.
2.6 Вплив мікроорганізмів на людину. Інфекційні захворювання. Поняття про особливо небезпечні захворювання
Зв’язки людини з мікроорганізмами досить різноманітні. Деякі з мікроорганізмів є природними облігатними сімбіонтами людини (наприклад, кишкова паличка), що забезпечують процеси перетравлення рослинної їжі. Їх знищення може викликати порушення діяльності травної системи і розлади травлення. Застосування антибіотиків при лікуванні хвороб часто призводить до знищення корисних мікроорганізмів людини, і як наслідок до розвитку дисбактеріозу. Завдяки досягненням мікробіології в багатьох галузях народного господарства використовуються різноманітні мікроорганізми (харчова, медична промисловості).
Віруси і більшість бактерій є паразитами. Захворювання, які вони викликають називаються інфекційними. Інфекційні захворювання займають важливе місце в житті сучасної людини. Це пов’язано з багатьма факторами біології хвороботворних мікроорганізмів: швидкістю поширення і легкістю проникнення в організм людини, здатності швидко пристосовуватися до дії лікарських препаратів, утворенню нових форм завдяки мутаціям. З’являються нові вірусні хвороби (атипічна пневмонія, спід). Завдяки транспортним потокам та пасажирським пересуванням деякі інфекційні хвороби з локальних осередків швидко поширюються в інші регіони, викликаючи епідемії серед населення.
Серед інфекційних хвороб особливе місце займають особливо небезпечні захворювання. До них відносяться інфекційні хвороби, які швидко поширюються, легко проникають і швидко вражають організм людини і призводять до її смерті. До особливо небезпечних захворювань відносять віспу, чуму, холеру, сибірську виразку, лихоманку Ебола і ряд інших.
Особливе занепокоєння викликає той факт, що деякі з інфекційних хвороб, яких, як вважалось, людство вже позбулося, знов набувають актуальності. Так, наприклад, сучасна епідемія туберкульозу. Вона спостерігається не тільки в соціально - неблагополучних країнах СНД, але серед розвинутих країн Європи. Як доводять дослідження, паличка Коха, впродовж тривалої боротьби з нею набула особливої стійкості і традиційні методи лікування туберкульозу не завжди приносять успіх. Якщо раніше, лікування туберкульозу проводилось одним лікувальним препаратом на протязі півроку, то зараз необхідно п’ять лікарських препаратів, а саме лікування триває два роки. Висока здатність до мутацій хвороботворних мікроорганізмів не дає самому організму людини виробити стійкий імунітет і залишає загрозу виникнення епідемій серед населення в урбанізованих екосистемах дуже актуальною.
Серед вчених існує думка, що поява значної кількості нових інфекційних хвороб останнім часом пов’язана з швидким втручанням людини в екосистеми тропічного лісу, і відповідно, включенням в природні осередки хвороб, які людині раніше не були відомі. Інші вважають, що це наслідок роботи бактеріологічних наукових лабораторій, коли людина не завжди може передбачити наслідки створення нових мікроорганізмів для військових завдань.
2.7 Роль пандемій на історію розвитку та розселення людства
Епідемія – це інфекційне захворювання, що за короткий час вражає значну кількість людей. Наприклад, епідемії грипу. Епідемії, що поширюються на кілька географічних регіонів, або навіть материків отримали назву пандемій. Історія людства тісно пов’язана з пандеміями особливо небезпечних хвороб: віспи, чуми, холери. Пандемії на початку зародження цивілізації були потужним фактором природної регуляції чисельності людства, особливо в урбоекосистемах. В історію людства відомий вклад несли пандемії чуми. Чумна паличка циркулює в крові гризунів, переносником збудника є блохи, тобто це типове природно - осередкове захворювання. Батьківщина - Азія. Маршрут першої пандемії чуми захватив весь цивілізований стародавній світ, вона панувала близько 50 років, і за цей час загинуло біля 100 мільйонів людей. Особливих втрат зазнала Візантійська імперія, в якій вимерла половина населення, що прискорило її занепад. Друга епідемія чуми суттєво вплинула на розвиток середньовічної Європи (Х-ХІ ст.), забравши приблизно 75 мільйонів людей. Третя пандемія чуми виникла в кінці ХІХ ст. Тоді чуму поширювали корабельні щури, що призвело до виникнення епідемій більше ніж у 100 портах Світу. Лише в останні роки ХІХ ст. вчені знайшли збудника та шляхи поширення цієї хвороби. І все ж навіть в ХХ ст. великі епідемії чуми реєструвались в Індії, де в період 1898-1963 р. від чуми померло понад 12 млн. людей.
Цікаво, що більшість природно-осередкових хвороб поширена в тих географічних районах Світу, де найбільш оптимальні умови існування(незначні коливання температури, слабко виражені сезонні зміни, середня вологість повітря) для організмів. Саме в цих районах відбувалось формування локальних поселень людей: відомі осередки стародавніх цивілізацій: Месопотамія, Індія, Єгипет, Китай. Виникнення значної скупченості людей і поширення інфекцій повітряно - крапельним шляхом, або через воду провокувало періодичні спалахи епідемій, а висока смертність природним шляхом стримувала різке зростання чисельності людських популяцій.
В ХХ ст. завдяки досягненням медицини загроза виникнення пандемій була ліквідована . Розуміння шляхів поширення інфекційних хвороб викликало появу сурових законів карантинної служби, постійний санітарно-епідеміологічний нагляд за природними осередками хвороб. Саме завдяки цьому була швидко локалізована епідемія атипічної пневмонії в Південно-Східній Азії наприкінці ХХ ст. І все одно загроза появи та поширення нових інфекційних хвороб не виключена.
Похожие работы
... середовища для життя рослин; експериментальні докази впливу кожної з умов на ріст і розвиток рослин, засоби забезпечення умов нормального росту та розвитку рослин, що використовуються людиною. Бесіда про умови життя рослин, заповнення відповідної схеми. Демонстрування результатів дослідів щодо з’ясування значення води, мінеральних речовин, світла, тепла для рослин, обговорення питань про ...
... , ксанторія, уснея, індикатори, антибіотики, дріжджі, їстівні гриби, цвілеві гриби, грибні хвороби рослин і тварин. Концепція уроку: сформулювати визначення лишайників. Розглянути особливості будови і життєдіяльності лишайників. Звернути увагу на відмінності лишайників від інших груп рослин. Розповісти про значення лишайників у природі і житті людини. Структура і зміст уроку І. Актуалізація ...
... середовища забезпечують існування в просторі та часі. Засвоєння і використання факторів здійснюється організмом через адаптації. Адаптації - це пристосування або засоби, за допомогою яких організм здійснює взаємоконтакт з середовищем для підтримання гомеостазу і забезпечує безперервність існування в часі через потомство. Залежно від кількості й сили дії один і той самий фактор може мати ...
... , не потребує докладання значних зусиль, попереднього розподілу території, а також метод анкетування. Розділ 3. Характеристика родів ряду Хижі околиць м.Чернігова 3.1 Родина Куницеві - Mustelidae Куницеві, куничні, кунячі або тхореві (Mustelidae) — родина ссавців ряду хижих. Є однією з найбільш багатих видами родин ссавців. Куницеві сформувалися приблизно 40 мільйонів років тому і їх ...
0 комментариев