Клініко-параклінічна характеристика та стан забезпечення макро- та мікроелементами у хворих з пароксизмальними станами при хронічних порушеннях мозкового кровообігу

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. П. Л. ШУПИКА

БАШКІРОВА ЛЮДМИЛА МИХАЙЛІВНА УДК: 616.831-005-06:616.839-009-039.31

КЛІНІКО-ПАРАКЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

ТА СТАН ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАКРО- ТА МІКРОЕЛЕМЕНТАМИ

У ХВОРИХ З ПАРОКСИЗМАЛЬНИМИ СТАНАМИ

ПРИХРОНІЧНИХ ПОРУШЕННЯХ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ

 

14.01.15 – нервові хвороби

 

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України

Науковий керівник:

- заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Руденко Анатолій Юхимович,

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України, кафедра неврології № 2, пенсіонер

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Боброва Валентина Іванівна,

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України, кафедра медицини невідкладних станів

- доктор медичних наук, професор Кузнєцова Світлана Михайлівна,

Інститут геронтології АМН України, відділ судинної патології головного мозку, завідувач відділом

Захист відбудеться “ 17 ” квітня 2008 р. о 11 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.613.01 Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України за адресою:

04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України за адресою:

04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий “ 15 ” березня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.М.Каліщук-Слободін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність теми. Судинні захворювання головного мозку залишаються однією з пріоритетних проблем світової медицини у зв’язку з поширенням, високою смертністю, інвалідністю і значними затратами на лікування та профілактику (Дубенко Е.Г., 2002, Поліщук М.Є., 2003, Зозуля І.С., Боброва В.І., 2005, Міщенко Т.С., Здесенко І.В., 2006, Bautz-Holter E., Sveen U., 2000). У зв’язку із збільшенням частоти виникнення не лише інсультів, а й хронічних, повільно прогресуючих форм – дисциркуляторної енцефалопатії – вивчення факторів ризику та етіологічних чинників, що призводять до розвитку цереброваскулярних захворювань, має важливе медичне та соціально-економічне значення (Кузнецова С.М., 2003, Мачерет Є.Л., Паламарчук І.С., 2005, Виленский Б.С., 2005, Суслина З.А., Варакин Ю.Я., 2006, Кадыков А.С., Манвелов Л.С., 2006). Тому, питання профілактики та лікування зривів компенсації при хронічних порушеннях мозкового кровообігу, в т.ч. пароксизмальних станів, залишається важливим та актуальним (Морозова О.Г., 1998, Курако Ю.Л., Иванив А.П., 2001, Волошин П.В., Тайцлин В.И, 2005, Cкоромец А.А., Никифоров А.М., 2005).

У клініці хронічних форм цереброваскулярних захворювань привертають до себе увагу вегетативні кризи (Зозуля І.С.,1997, Тайцлин В.Й., 1999, Вейн А.М., Дюкова Г.М., 2004, Калашников В.И., 2005, Дзяк Л.А., Кириченко А.Г., 2005, Трошин В.Д., Густов А.В., 2006), бо у ряді випадків вони є першим свідченням розвитку цереброваскулярної патології (Рахимджанов А.Р., Гафуров Б.Г., 1996, Малахов В.А., 1997, Одинак М.М., Михайленко А.А., 2003). В той же час пароксизмальні стани можуть неправильно розцінюватися клініцистами, що призводить до труднощів і помилок у визначені діагностично-лікувальної тактики не тільки при цереброваскулярних захворюваннях, а і при інших органічних ураженнях головного мозку з наявністю вегетативних кризів, зокрема, при таких як церебральний арахноїдит (Мачерет Е.Л., Самосюк И.З., 1988, Головченко Ю.І., 1998, Вейн А.М., 2000, Акимов Г.А., 2004, Макаров А.Ю., 2006, Браславец А.Я., Бутко Л.В., 2006). Тому удосконалення діагностичних підходів при хронічних порушеннях мозкового кровообігу з наявністю таких пароксизмальних станів як вегетативні кризи, сприятиме оптимізації лікування і профілактики.

У формуванні цереброваскулярних захворювань відіграє роль і зміна вмісту макро- та мікроелементів, що призводить до порушення механізмів гомеостазу і нейрометаболізму (Райцес В.С., 1981, Бабенко Г.А., 2001, Кудрин А.В., Громова О.А., 2006). Аналіз вітчизняної і зарубіжної медичної літератури виявив, що наукові роботи присвячені цій темі, були нечисленними, суперечливими, виконані на обмеженій кількості хворих та мали фрагментарний характер за рахунок дослідження показників лише окремих макро- та мікроелементів. Так, наприклад, були вивчені показники вмісту заліза, міді і марганцю при інсультах; йоду і натрію як факторів ризику розвитку хронічних форм цереброваскулярних захворювань у Карпатах; магнію, хрому, марганцю, літію та фтору при атеросклерозі; калію, кальцію та магнію при артеріальній гіпертензії (Ларский Е.Г., Комелькова Л.В., 1989, Булеца Б.А., Фатула М.И., 1990, Скочий П.Г., Лабинский А.И., 1990, Свищенко Е.П., Коваленко В.Н., 2001, Жулев Н.М., Пустозеров В.Г., 2004, Шевага В.М., Семчишин М.Г., 2006). Разом з тим, досі не вивченим залишається стан забезпечення широким спектром макро- та мікроелементами у хворих з хронічними порушеннями мозкового кровообігу як перманентного перебігу, так і пароксизмального перебігу (в т.ч. і з наявністю вегетативних кризів).

Таким чином, усе вищенаведене обґрунтовує доцільність проведення комплексного клініко-параклінічного дослідження особливостей показників вмісту макро- та мікроелементів для подальшого вивчення особливостей порушення функцій вегетативної і центральної нервової системи у хворих з вегетативними кризами при хронічних порушеннях мозкового кровообігу, що дозволить уточнити певні аспекти етіологічних і патогенетичних механізмів розвитку цереброваскулярних захворювань та сприятиме удосконаленню діагностичних підходів. Урахування змін показників вмісту макро- та мікроелементів буде сприяти підвищенню ефективності вторинної профілактики прогресування хронічних порушень мозкового кровообігу та ранньому призначенню патогенетично обґрунтованої терапії хворим з хронічними формами цереброваскулярних захворювань, що дозволить подовжити тривалість активного життя значної частки суспільства. Вище означене свідчить про актуальність обраної теми, медико-соціальну значимість проблеми і обумовило напрямок роботи, її мету і завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри неврології № 2 Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика з тематики „Клініка, діагностика пароксизмальних станів при захворюваннях нервової системи” (№ державної реєстрації 0103U001033).

Мета дослідження. Удосконалення діагностичних підходів при хронічних порушеннях мозкового кровообігу з вегетативними кризами шляхом комплексного дослідження з визначенням клініко-параклінічних особливостей та вивченням показників вмісту макро- та мікроелементів.

Для досягнення вказаної мети необхідно було вирішити наступні завдання.

Завдання дослідження:

1.         Дослідити особливості клініко-параклінічної картини захворювання у хворих з вегетативними кризами при початкових проявах недостатності кровопостачання мозку, дисциркуляторній енцефалопатії І та ІІ стадії.

2.         Вивчити показники вмісту есенціальних і токсичних макро- та мікроелементів у волоссі хворих з вегетативними кризами при початкових проявах недостатності кровопостачання мозку, дисциркуляторній енцефалопатії І та ІІ стадії.

3.         Визначити показники вмісту есенціальних і токсичних макро- та мікроелементів у волоссі хворих без наявності вегетативних кризів з дисциркуляторною енцефалопатією І стадії.

4.         Вивчити показники вмісту есенціальних і токсичних макро- та мікроелементів у волоссі хворих з вегетативними кризами при церебральних арахноїдитах.

5.         На основі показників вмісту есенціальних і токсичних макро- та мікроелементів у волоссі хворих з вегетативними кризами удосконалити діагностичні підходи при диференційній діагностиці між хронічними порушеннями мозкового кровообігу і церебральними арахноїдитами.