2. При ХОЗЛ порушується синхронізація добової ритмічності показників діяльності респіраторної і серцево-судинної систем.
3. У хворих на ХОЗЛ зміни структури добових хронограм, порівняно з показниками здорових, виявляються значним зниженням бронхіальної прохідності у ранкові та вечірні години (денні значення об'єму форсованого видиху за 1 секунду і пікової швидкості видиху достовірно перевищують ранішні і вечірні), зсувом акрофаз дихального і хвилинного об'ємів дихання на ці часові періоди. Рівень амплітуди коливань цих показників значно вище, ніж у здорових.
4. При ХОЗЛ реєструються значні зміни структури добових хронограм показників серцево-судинної системи порівняно з показниками здорових, що супроводжується збільшенням числа серцевих скорочень, артеріального тиску систоли і діастоли, питомого судинного опору і зниженням ударного і хвилинного об'ємів серця.
5. Тривалість показника “Індивідуальна хвилина”, що характеризує ступінь десинхронізації респіраторної системи, корелює із ступенем важкості перебігу ХОЗЛ.
6. При проведенні хронотерапії (введення лікарських препаратів з урахуванням структури добових хронограм) хворим на ХОЗЛ прояви позитивної динаміки клінічної симптоматики, показників діяльності кардіореспіраторної системи були статистично достовірно більш значними, ніж при традиційних методах лікування. При цьому виявляється нормалізація і синхронізація добових ритмів серцево-судинної і дихальної систем.
7. Застосування хронотерапії хворим на ХОЗЛ дозволяє понизити медикаментозне навантаження і зменшити термін перебування хворих в стаціонарі на 18,7 % у порівнянні з результатами лікування без урахування циркадної організації кардіореспіраторної системи.
Рекомендації по науково-теоретичному й практичному
застосуванню отриманих результатів
1. Для виявлення змін хронобіологічних характеристик функціонального стану кардіореспіраторної системи хворих на ХОЗЛ рекомендується визначення показників, що характеризують стан бронхіальної прохідності (ФЖЄЛ, ОФВ1, ПШВ, ОФВ1/ЖЄЛ) і гемодинаміки (АТС, АТД, ЧСС) 4 рази на добу до початку медикаментозного лікування.
2. У хворих на ХОЗЛ призначення бронхолітиків і муколітиків слід проводити індивідуально залежно від характеру змін хронобіологічних характеристик функціонального стану кардіореспіраторної системи. Лікувальні засоби необхідно призначати переважно вранці і увечері, що дає можливість значно зменшити дозу застосованих препаратів.
3. При оцінці ефективності лікування хворих на ХОЗЛ, окрім вивчення характеру добових змін функціонального стану кардіореспіраторної системи, необхідно оцінювати ступінь порушення синхронізації між показниками систем дихання і кровообігу.
4. Хворим на ХОЗЛ необхідно визначати ПШВ за допомогою індивідуальних пікфлоуметрів 4 рази на добу з метою уточнення часу прийому бронхолітиків і муколітиків з урахуванням добової динаміки бронхіальної прохідності.
5. Показник “Індивідуальна хвилина” можна використовувати як додатковий параметр оцінки важкості перебігу ХОЗЛ. Процедура прогнозування важкості перебігу ХОЗЛ висвітлена в інформаційному листі “Метод прогнозування важкості перебігу хронічного обструктивного захворювання легень” // Укладачі: М.Р.Гжегоцький, Ю.Е.Кулітка. – Київ: Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи (Укрмедпатентінформ), 2005. - № 206. – 3 с.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ
1. Гжегоцький М.Р., Кулітка Ю.Е. Структурно-функціональні аспекти біоритмології // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2004. - №1. - С.128-131.
2. Кулітка Ю.Е. Хронотерапія хворих на хронічний обструктивний бронхіт середньої ступені важкості // Клінічна та експериментальна патологія. - 2004. - Т.3, №4. -С.37-40.
3. Гжегоцький М.Р., Кулітка Ю.Е. Циркадні коливання пікфлоуметрічних показників у хворих на хронічний обструктивний бронхіт // Клінічна та експериментальна патологія. -2005. -Т.4, №1. -С.25-28.
4. Кулітка Ю.Е. Добові ритми гемодінамики у здорових і хворих на хронічний обструктивний бронхіт середнього ступеня важкості // Acta Medica Leopoliensia. - 2005. - Vol.11, №1.-С.18-21.
5. Кулітка Ю.Е. Характеристика вегетативного гомеостазу хворих на хронічний обструктивний бронхіт // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2005. - №1. -С.109-112.
6. Кулітка Ю.Е. Лікування хворих на хронічне обструктивне захворювання легень з урахованням циркадної організації кардіореспіраторної системи // Актуальные вопросы курортологии, физиотерапии и медицинской реабилитации: Труды Крым. респуб. НИИ им. Сеченова. – Ялта: КР НИИ им. Сеченова, 2006. - Т.VII. - С.59-64.
7. Кулітка Ю.Е. Хронобіологічні аспекти гемодинаміки у хворих на хронічний обструктивний бронхіт // IX Міжнарод. медичний конгрес студентів і молодих вчених. Тернопіль, 11-13 травня 2005 р. – Тернопіль, 2005. - С.139.
8. Кулітка Ю.Е. Циркадні коливання показників гемодинаміки у хворих на хронічний обструктивний бронхіт // Ювілейний VIII з’їзд ВУЛТ (Всеукраїнського лікарського товариства), присвячений 15-річчю організації. Івано-Франківск, 21-22 квітня 2005 р. - Івано-Франківск,2005 – С.104.
9. Ладний О.Я., Хомик Б.М., Чуловська У.Б., Кулітка Ю.Е. Диференціальна діагностика захворювань органів дихання // Ювілейний VIII з’їзд ВУЛТ (Всеукраїнського лікарського товариства), присвячений 15-річчю організації. Івано-Франківск, 21-22 квітня 2005 р. - Івано-Франківск, 2005 – С. 104-105.
10. Кулітка Ю.Е. Хронотерапія бронхіальної прохідності при хронічному обструктивному бронхіті у хворих старшого віку // VI Укр.конференція молодих вчених, присвяченої пам’яті академіка Флоркіса. Киів, 28 січня 2005. – Київ, 2005. – С. 161.
11. Кулітка Ю.Е.. Тривалість індивідуальної хвилини як показник ступеня бронхіальної обструкції // Матеріали ХVII з’їзду Українського фізіологічного товариства з міжнародною участю. Чернівці, 18-20 травня 2006 р.- Фізіологічний журнал - 2006 – Т.52, №2.- С.149.
12. Метод прогнозування важкості перебігу хронічного обструктивного захворювання легень: Інформаційний лист // Укладачі: М.Р.Гжегоцький, Ю.Е.Кулітка. – Київ: Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи (Укрмедпатентінформ), 2005. - № 206. – 3 с.
АНОТАЦІЯ
Кулітка Ю.Е. Лікування хворих на хронічне обструктивне захворювання легенів з урахуванням циркадної організації кардіореспіраторної системи. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.27 - пульмонологія. Кримський республіканський науково-дослідний інститут фізичних методів лікування та медичної кліматології імені І.М. Сєченова, Ялта, 2008 р.
В дисертації подане наукове рішення задачі клінічної пульмонології, що виявляється в розробці фізіологічно обґрунтованого методу хронотерапії хворих на хронічне обструктивне захворювання легенів (ХОЗЛ) з урахуванням характеру змін хронобіологічних характеристик функціонального стану кардіореспіраторної системи, яка дозволяє підвищити ефективність терапії і зменшити медикаментозне навантаження на пацієнтів. У хворих на ХОЗЛ виявлено десинхронізацію добових ритмів діяльності серцево-судинної системи і органів дихання у вигляді порушення циркадної організації їх функціональних показників, яка виявляється зміною середньодобового ритму, амплітуди коливань і зсувом акрофаз цих показників. Показано, що тривалість показника “Індивідуальна хвилина”, що характеризує ступінь десинхронізації циркадних ритмів організму, корелює із ступенем важкості перебігу ХОЗЛ. Запропоновано синхронізувати лікування хворих на ХОЗЛ з добовими ритмами організму.
Ключові слова: хронотерапія, циркадні ритми, хронічне обструктивне захворювання легень.
SUMMARY
Kulitka Y.E. Treatment of patients with chronic obstructive pulmonary disease with regard for circadian organization of cardiorespiratory system. - Manuscript.
The dissertation is for scientific degree of Candidate of Medical Sciences on the speciality of pulmonology – 14.01.27. Crimean Republican Research Institute of Physical Methods of Treatment and Medical Climatology named after I.M.Sechenov, Yalta, 2008.
Dissertation is devoted to scientific solution of clinical pulmonology task, manifesting in working out of physiologically grounded method of chronotherapy of patients with chronic obstructive pulmonary disease (COPD) with regard for the type of chronobioligical features of cardiorespiratory functional state changes, which allows to increase the therapy efficiency and to decrease medicament loading on patients. Patients with COPD displayed the daily rhythm desynchronisation of cardiovascular and respiratory systems activity as failure of their circadian organization functional indices which is manifested as average daily rhythm and vibration amplitude change and as acrophases of these indices removal. It is shown that the duration of such index as “Individual minute,” which defines the circadian rhythm of organism desynchronisation, correlates with severity of COPD. Synchronization of patients with COPD treatment with daily rhythms of organism is suggested.
Key words:, circadian rhythms, chronic obstructive pulmonary disease.
АННОТАЦИЯ
Кулитка Ю.Э. Лечение больных хроническим обструктивным заболеванием легких с учетом циркадной организации кардиореспираторной системы. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности пульмонология - 14.01.27. Крымский республиканский научно-исследовательский институт физических методов лечения и медицинской климатологии им. И.М.Сеченова, Ялта, 2008.
В диссертации предлагается научное решение задачи клинической пульмонологии, выражающееся в разработке физиологически обоснованного метода лечения больных хроническим обструктивным заболеванием легких (ХОЗЛ) с учетом характера изменений хронобиологических параметров функционального состояния кардиореспираторной системы, которая позволяет повысить эффективность терапии и уменьшить медикаментозную нагрузку на пациентов.
Для этого изучена структура суточных циркадных ритмов показателей внешнего дыхания и гемодинамики у практически здоровых лиц и больных ХОЗЛ. У здоровых выявлена четкая суточная ритмичность показателей кардиореспираторной системы: частоты дыхания (ЧД), дыхательного объема (ДО), минутного объема дыхания (МОД), объема форсированного выдоха за 1 секунду (ОФВ1), пиковой скорости выдоха (ПСВ), частоты сердечных сокращений (ЧСС), систолического артериального давления (АДС), диастолического артериального давления (АДД), ударного объема сердца (УОС), минутного объема сердца (МОС), удельного сосудистого сопротивления (УСС), моды (Мо), амплитуды моды (Амо), вариационного размаха (Дх), индекса напряжения, ИН), которые характеризуются максимумом функциональной активности в дневные и предвечерние часы.
У больных ХОЗЛ изменения структуры суточных хронограмм в сравнении с показателями здоровых проявляются значительным повышением показателей бронхиальной обструкции (ОФВ1, ПСВ) в утренние и вечерние часы, смещением акрофазы ДО и МОД на эти временные периоды. Наблюдаются значительные изменения суточных ритмов вентиляционной функции легких. Амплитуда колебаний ДО, МОД, ОФВ1 и ПСВ значительно выше, чем у здоровых.
У больных ХОЗЛ наблюдаются нарушения в деятельности сердечно-сосудистой системы, которые проявляются достоверным увеличением ЧСС, показателей АД, УСС, снижением УОС и МОС, сопровождающиеся изменениями со стороны циркадной организации вышеупомянутых параметров. При исследовании гемодинамических показателей у больных ХОЗЛ обнаружена их суточная динамика, при которой дневные значения достоверно отличаются от утренних и поздних вечерних.
У здоровых лиц имеет место синхронизация суточных биоритмов систем дыхания и кровообращения между собой (внутренняя синхронизация) и с ритмами внешних факторов (внешняя синхронизация), что обеспечивает оптимальные условия для рационального распределения резервных возможностей организма в течение суток. При ХОЗЛ наблюдаются явления внутреннего и внешнего десинхроноза, обусловленного несогласованием суточных ритмов дыхания и кровообращения, смещением их максимальных значений по сравнению с группой здоровых. Анализ показателей биоритмологических процессов свидетельствует, что у больных ХОЗЛ утренние и поздние вечерние часы суток являются наиболее вероятными для возникновения экстремальных для здоровья состояний, что необходимо учитывать, назначая медикаментозные средства с целью лечения и профилактики.
У больных ХОЗЛ нарушена способность оценки длительности физической минуты, которая выражается величиной “индивидуальной минуты“. Длительность индивидуальной минуты коррелирует с функциональным состоянием респираторной системы пациента и может использоваться как дополнительный показатель тяжести течения ХОЗЛ.
Больные ХОЗЛ основной группы получали лечение бронхолитиками и муколитиками аналогичное контрольной группе, но время его назначения было фиксировано в соответствии с показателями суточных хронограмм. Анализ полученных данных показал статистически достоверное более значительное клиническое улучшение в группе больных, которых лечили методом хронотерапии, чем у больных контрольной группы. Проведение хронотерапии больным ХОЗЛ позволяет снизить медикаментозную нагрузку и уменьшить срок пребывания больных в стационаре на 18,7 % по сравнению с результатами лечения без учета циркадной организации кардиореспираторной системы.
Ключевые слова: хронотерапия, циркадные ритмы, хроническое обструктивное заболевание легких.
СПИСОК ОСНОВНИХ УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АТС – артеріальний тиск систоли
АТД - артеріальний тиск діастоли
АТср - артеріальний тиск середній
Амо - амплітуда моди
ДО - дихальний об'ємЖЄЛ - життєва ємність легенів
ІН – індекс напруження
Мо - мода
МОШ25-75 – миттєва об'ємна швидкість видиху на рівні 25-75% форсованої ЖЄЛ
ОФВ1 - об'єм форсованого видиху за 1 секунду
ПСО - питомий судинний опір
ПШВ - пікова швидкість видихуХОД - хвилинний об'єм дихання
ХОС - хвилинний об'єм серця
УОС - ударний об'єм серця
ФЖЄЛ - форсована життєва ємність легенів
ХОЗЛ - хронічне обструктивне захворювання легенів
ХНЗЛ - хронічні неспецифічні захворювання легенів
ЧД – частота дихання
ЧСС - частота серцевих скорочень
Dх – варіаціний розмах
0 комментариев