5. Епідпроцес при спалахах негоспітальних пневмоній проходить у 5 етапів, на кожному з яких повинні застосовуватися профілактичні заходи.
6. Для профілактики спалаху негоспітальної пневмонії серед військовослужбовців строкової служби необхідно проводити: загально-гігієнічні заходи, направлені на адаптацію молодого поповнення, підвищення їх імунітету та несприйнятливості організму до респіраторних інфекцій; заходи щодо зниження активності циркуляції збудників респіраторних інфекцій; протиепідемічні заходи при виникненні захворювань на гострі респіраторно-вірусні інфекції.
7. Запропоновані методи профілактики дозволили в 2001-2006 рр. достовірно (р<0,05) зменшити захворюваність на гострі респіраторно-вірусні інфекції (в 2,4 рази) та негоспітальну пневмонію (в 2,8 разів), а також запобігти виникненню спалахів цих захіворювань серед військовослужбовців строкової служби навчального центру ЗС України.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. При підйомі захворюваності військовослужбовців строкової служби на гострі респіраторно-вірусні інфекції необхідно проводити, разом із звичайним наглядом, анкетування всього особового складу підрозділу і огляд терапевтом тих, хто позитивно відповів хоча б на одне запитання анкети.
2. Для встановлення етіології гострих респіраторно-вірусних інфекцій треба досліджувати матеріал від хворого (змиви із слизових, сироватка крові в динаміці) за допомогою імунофлюоресцентного методу, реакції інгібіції гемаглютинації і реакції зв’язування комплементу та ін.
3. Для встановлення діагнозу негоспітальної пневмонії, етіології, тяжкості перебігу і ускладнень захворювання слід проводити аналіз скарг і симптомів, фізікальне обстеження, загальний аналіз крові і сечі, біохімічне дослідження крові (АЛТ, АСТ, креатинін, сечовину, коагулограму, цукор крові), рентгенографію органів грудної клітини (в двох проекціях), бактеріоскопію і бактеріологічні дослідження мокротиння, а також ЕКГ і ЕхоКГ.
4. Для профілактики спалаху негоспітальної пневмонії серед військовослужбовців строкової служби відповідно до виділених 5 етапів розвитку епідпроцесу на кожному етапі повинні проводитись загальногігієнічні та протиепідемічні заходи спрямовані на адаптацію молодих військовослужбовців, підвищення їх імунітету та резистентності організму до респіраторних інфекцій, а при виникненні випадків захворювання заходи по негайній ізоляції та госпіталізації хворих для локалізації та ліквідації спалаху.
СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Слєсаренко О.П. Клініко-лабораторна діагностика етіології пневмоній у реальних умовах сьогодення на прикладі двох спалахів вірусно-бактеріальних пневмоній // Сучасні інфекції. – 2003. - № 2. – С. 22-32.
2. Слєсаренко О.П. Особливості діагностики та перебігу вірусно-бактеріальних ексудативних перикардитів на тлі позагоспітальних пневмококових пневмоній, пов’язаних з гострими респіраторними захворюваннями // Військова медицина України. – 2003. - Т. 3, № 1-2. – С. 139-145.
3. Слєсаренко О.П. Досвід лікування позагоспітальних пневмоній та їх ускладнень у військовослужбовців строкової служби // Військова медицина України. – 2003. – Т. 3, № 3-4. – С. 97-101.
4. Свінціцький А.С., Слєсаренко О.П. Синдром системної запальної відповіді як один із найвірогідніших механізмів розвитку крупозних пневмококових пневмоній у сучасних умовах // Сучасні інфекції. – 2003. - № 4. – С. 34-39.
5. Слєсаренко О.П. Особливості ускладнень позалікарняної пневмонії на фоні спалахів респіраторно-вірусних інфекцій серед юнаків віком 18-20 років // Український медичний часопис. – 2004. - № 2 (40) – ІІІ/IV. – С. 134-137.
6. Свінціцький А.С., Слєсаренко О.П. Клінічний випадок лікування тяжкої стафілококової пневмонії у сполученні з тяжким гострим дифузним гломерулонефритом // Ліки України. – 2004. - № 7-8. – С. 97-101.
7. Свінціцький А.С., Слєсаренко О.П. Особливості перебігу міокардиту у хворих на позагоспітальну пневмококову пневмонію на тлі спалахів гострих респіраторно-вірусних інфекцій // Серце і судини. – 2004. - № 4. – С. 46-50.
8. Спосіб серологічної діагностики етіології спалаху респіраторно-вірусних інфекцій в окремих колективах: А.с. № 2003054411. Україна. МПК 7 G01N33/49/ О.П. Слєсаренко - № 23528/9; Заявлено 16.05.03; Опубл. 15.12.03, Бюл. № 12.
9. Слєсаренко О.П. Відповідність ступеню тяжкості негоспітальної пневмонії, визначеного за об’ємом ураження легеневої тканини, до решти клініко-лабораторних показників і ускладнень // Матеріали XV з’їзду терапевтів України. – Київ. – 21-23 квітня 2004 р. – С. 89-90.
АНОТАЦІЯ
Слєсаренко О.П. Оптимізація діагностики і профілактики спалахів негоспітальної пневмонії, що виникає на тлі гострих респіраторно-вірусних інфекцій серед військовослужбовців строкової служби. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.27 – пульмонологія. - Державна установа „Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського АМН України”, Київ, 2008.
У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної задачі сучасної пульмонології – оптимізація діагностики і профілактики спалаху негоспітальної пневмонії, що виникає на тлі гострих респіраторно-вірусних інфекцій, серед військовослужбовців строкової служби.
Епідпроцес при спалахах негоспітальної пневмонії проходить у 5 етапів, на кожному із яких повинні застосовуватися профілактичні заходи. При виникненні випадків захворювань необхідно використовувати діагностичний алгоритм, який дає змогу встановити етіологію, тяжкість перебігу, клініку вірусної інфекції та пневмонії.
Запропоновані методи профілактики дозволили в 2001-2006 рр. достовірно зменшити захворюваність на гострі респіраторно-вірусні інфекції та негоспітальну пневмонію серед військовослужбовців строкової служби навчального центру ЗС України.
Ключові слова: негоспітальна пневмонія, респіраторно-вірусна інфекція, протиепідемічні заходи, діагностичний алгоритм.
ABSTRACT
Slesarenko O.P. Optimization of the diagnosis and prophylaxis of the non-hospital pneumonia ictuses, which result from acute viral respiratory infection among the military men of statutory service. – Manuscript.
Thesis for scientific degree of Candidate of Medical Science in Specialty 14.01.27 – Pulmonology. – State Organization “National Institute of Phthisiology and Pulmonology named after F.G. Yanovsky, the Academy of Medical Science of Ukraine”, Kyiv, 2008.
Theoretical generalization and new solution of the actual task of modern pulmonology-optimization of the diagnosis and prophylaxis of the non-hospital pneumonia ictuses, which result from acute viral respiratory infection among the military men of statutory service – are stated in the thesis.
Epidemiological process at non-hospital pneumonia ictuses takes 5 stages, and at each one prophylaxis should be done. Diagnostic algorithm should be applied when the cases of this disease appear. This algorithm enables to find out the etiology, clinical picture of viral infection and pneumonia.
Suggested methods of prophylaxis actually helped to decrease acute viral respiratory infection cases and non – hospital pneumonia among the military men of statutory service of the training centre of Ukrainian Army forces in 2001 – 2006.
Key words: non-hospital pneumonia, viral respiratory infection, anti-epidemic measures, diagnostic algorithm.
АННОТАЦИЯ
Слесаренко А.П. Оптимизация диагностики и профилактики вспышек негоспитальной пневмонии, которая возникает на фоне острых респираторно-вирусных инфекций среди военнослужащих срочной службы. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.27 – пульмонология. – Государственное учреждение „Национальный институт фтизиатрии и пульмонологии имени Ф.Г. Яновского АМН Украины”, Киев, 2008.
В диссертации приведено теоретическое обобщение и новое решение актуальной задачи современной пульмонологии – оптимизация диагностики и профилактики вспышек негоспитальной пневмонии (НП), которая возникает на фоне острых респираторно-вирусных инфекций (ОРВИ), среди военнослужащих срочной службы.
Среди военнослужащих срочной службы учебного центра ВС Украины один раз в 4-5 лет возникает вспышка НП (больше 100 случаев на 1000 человек), на фоне повышения уровня заболеваемости ОРВИ. В 2000 году причиной обеих вспышек НП среди военнослужащих срочной службы учебного центра ВС Украины был S. pneumoniae, при этом первая вспышка (с мая по август), в количестве 367 человек, возникла на фоне респираторно-синцитиальной (РС) вирусной инфекции, а вторая (с октября по декабрь), в количестве 212 человек – на фоне парагриппозной (ПГ) вирусной инфекции. Особенностями течения НП во время вспышек в 2000 г. было: возникновение заболевания на фоне симптомов ОРВИ, повторные повышения температуры тела, несоответствие объема повреждения легких тяжести течения заболевания, частые осложнения со стороны сердечно-сосудистой системы (инфекционно-токсический шок, инфекционный миокардит, экссудативный перикардит). Особенностью инфекционного миокардита вирусно-бактериальной этиологии были нарушения на фоне выраженной синусной брадикардии (атриовентрикулярная диссоциация, атриовентрикулярные блокады, заместительные ритмы). Достоверно большие по объему повреждения легочной ткани возникали на фоне предыдущего РС-вирусного респираторного заболевания, что обусловило более тяжелое течение по всем показателям среди заболевших І вспышки, в сравнении со ІІ вспышкой. Больные с пневмонией тяжелой степени тяжести в I вспышке составили 15,5%, во II – 7,1%. Эпидпроцесс при вспышках НП проходит в 5 этапов, на каждом из которых должны применяться профилактические мероприятия. Для профилактики вспышки НП среди военнослужащих срочной службы необходимо осуществлять: общегигиенические мероприятия, направленные на адаптацию молодого пополнения, повышения их иммунитета и невосприимчивости организма к респираторным инфекциям; мероприятия по снижению активности циркуляции возбудителей респираторных инфекций; противоэпидемические мероприятия при возникновении заболеваний ОРВИ и НП. Их суть заключается в максимально быстрой изоляции и госпитализации всех заболевших от стертых, субклинических, до выраженных клинически случаев ОРВИ и НП, сосредоточив усилия на ранних этапах эпидпроцесса. При этом адекватные мероприятия на 1 этапе эпидпроцесса предотвращают вспышку вообще при минимуме материальных затрат. Эффективные мероприятия, которые начнутся со 2 этапа эпидпроцесса, снизят заболеваемость в десятки раз. С 3 этапа, при эффективности их проведения количество заболевших уменьшится в несколько раз. С 4 этапа – количество заболевших уменьшится до 5-10%.
Во время вспышек НП, которые возникли на фоне ОРВИ у военнослужащих срочной службы, должен использоваться диагностический алгоритм, который дает возможность в максимально короткий срок от начала заболевания установить этиологию вирусной инфекции, диагноз, этиологию, тяжесть течения, а также осложнения НП.
Предложенные методы профилактики позволили в 2001-2006 гг. достоверно снизить заболеваемость ОРВИ и НП среди военнослужащих срочной службы учебного центра ВС Украины.
Ключевые слова: негоспитальная пневмония, респираторно-вирусная инфекция, противоэпидемические мероприятия, диагностический алгоритм.
0 комментариев