1.2 Розвиток препаратів з свіжих рослин

Особливість препаратів зі свіжих рослин полягає в тім, що в них міститься весь комплекс біологічно активних речовин, що входять до складу лікарської сировини в найбільш природному їхньому стані.

Препарати зі свіжих рослин мають давню історію. Про їхнє готування маються численні зведення у вітчизняній і закордонній медико-фармацевтичній літературі XVIII-XIX вв. У «Фармацевтичних записках», складених по лекціях А. П. Нелюбіна, що очолює кафедру фармації «Медико-хірургічної академії» у Петербурзі, можна знайти опис одержання соків і настойок зі свіжих рослин.

До початку XX в. число препаратів зі свіжої рослинної сировини зменшилося, але вони залишилися в номенклатурі гомеопатичних аптек. В даний час галенові і новогаленові препарати готують з висушеної лікарської сировини, що по якісному і кількісному складі біологічно активних речовин не завжди рівноцінні свіжозібраним рослинам. Під час заготівлі, сушіння і збереження БАР піддаються змінам унаслідок ензиматичних процесів, дії кисню повітря і багатьох інших факторів. Дослідження багатьох учених показують, що після ½ — 1 року збереження лікарської сировини вміст біологічно активних речовин (особливо серцевих глікозидів і ефірних олій) різко зменшується. У деяких випадках препарати свіжих рослин мають більшу активність, чим відповідні препарати, отримані із сухої сировини. Так, настойка зі свіжих коренів валеріани лікарської в 2 — 3 рази активніше настойки, отриманої із сухих коренів. Крім того, вітамінна і фітонцидна активність спостерігається частіше в препаратах свіжих рослин. Тому доцільно в ряді випадків використовувати препарати зі свіжих рослин.

Сучасні препарати зі свіжих рослин можна віднести до двох груп: 1 — соки; 2 — витяги.

Соки зі свіжих рослин бувають: натуральні (незгущені), згущені, сухі.

 


2. Соки з свіжих рослин

2.1 Технологія отримання соків з свіжої рослинної сировини

Технологія одержання соків розроблена в інституті Фармакохімії ім. Кутателадзе АН Грузії з наступних видів рослин: валеріани, дурману, наперстянки пурпурної й іржавої, конвалії, беладони, хвоща польового, чистотілу, водяного перцю, чемериці, матері-і-мачухи, кропиви. Багато які з цих соків, як найбільш вивчені, дозволені до застосування як лікувальні препарати.

ТП одержання соків складається з наступних стадій.

Вимитий і висушений на повітрі свіжозібраний рослинний матеріал подрібнюють на траворізках, вальцьових дробарках чи вовчках до одержання кашкоподібної суміші.

Здрібнену мезгу загортають у полотняні серветки, що поміщають у циліндр преса, по 5 — 6 шт. накладаючи один на одного, прокладають між ними пластинки з нержавіючої сталі і пресують з метою одержання соку.

Очищення соку. Отримані соки містять велику кількість білків, ферментів, слизи і тому нестійкі. Для очищення їх обробляють 95% спиртом, що осаджує білкові, слизисті і пектинові речовини. До кожних 85 частин вичавленого соку додають по масі 15 частин 95% етанолу, у якому розчинений хлоретон (0,3% від загальної маси рідини). З метою швидкого нагрівання суміш ставлять у воду, попередньо нагріту до температури 80— 85 °С, на 30 хв, а потім швидко прохолоджують у проточній воді. Така зміна температур сприяє інактивації ферментів і згортанню білкових речовин, що поліпшує також і додавання спирту. Якщо терапевтичними активними речовинами служать глікозиди, то для більш глибокого очищення від домішок ферментів сік нагрівають при 77-78 °С в плин 30 хв. Потім сік відстоюють і фільтрують. Іноді осад видаляють центрифугуванням. Одержують чистий, прозорий сік.

Відфільтрований сік піддають стандартизації. Для консервації до нього додають спирт до концентрації 15-20%, хлоретон (1,1,1-трихлор-2-метилпропанол-2) до концентрації 0,5%. Вміст сильнодіючих речовин повинний бути регламентований.

Іноді рекомендують використовувати концентровані соки, одержувані на основі застосування ліофільного сушіння. Вони значно стабільніші при збереженні, але спосіб їхнього готування вимагає великих витрат електроенергії, трудомісткий, що підвищує вартість продукції. Номенклатура соків приведена в таб.1.

Таблиця 1.

Номенклатура соків, що діють речовини і застосування

Найменування соку Лікарська сировина Діючі речовини Застосування
Суккудіфер (Succudifer) Листи наперстянки іржавої Серцеві глікозиди (карденоліди), активність 1 мл соку дорівнює 6 ЖОД При серцевій недостатності
Сукрадбел (Sucradbel) Корені беладони Тротанові алкалоїди Спазмолітичний засіб, хвороба Паркінсона
Сукдіоскакіл (Sucdioskakilum) Плоди східної хурми Вітаміни, дубильні речовини, йод При тиреотоксикозі
Сік конвалії (Suc. Convailariae) Листи конвалії Серцеві глікозиди (карденоліди), активність 1 мл соку дорівнює 24 ЖОД При серцевій недостатності
Сік подорожника (Suc. Planlaginis) Листи подорожника великого і блошиного Вітаміни, дубильні речовини, глікозид рінатин (аукубін), полісахариди Спазмолітичний і протизапальний засіб
Сік аронії чорноплодної (Suc.. Aroniae mela- nocarpae) Плоди аронії чорноплодної Вітаміни, органічні кислоти, пектинові речовини Антигіпертен- зивний засіб
Сік алое (сабуру) (Suc. Aloës) Листи алое Антрахінонові глікозиди При гастритах і хронічних запорах. Зовнішньо при опіках, гнійних ранях, дерматитах
Сік каланхое (Suc. Kolanchoës) Листи і зелені частини стебла каланхое пір'ястого Полісахариди, ка- техіни, дубильні речовини, аскорбінова кислота, мікроелементи Протизапальний засіб, що поліпшує регенерацію тканин

Информация о работе «Препарати із свіжої рослинної сировини»
Раздел: Медицина, здоровье
Количество знаков с пробелами: 45154
Количество таблиц: 2
Количество изображений: 1

Похожие работы

Скачать
23303
1
2

... , солодець, буркун, калабарський біб, касія). [7, с. 74] 2. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять камеді   Найбільш багатими на камеді рослинами є рослини з сімейства бобових. Деякі види бобових використовуються в медицині (термопсис, солодець, буркун, калабарський біб, касія). В медицині вони також використовуються як стабілізатори суспензій і емульсій. Найбільш ...

Скачать
96628
8
18

... які мають меншу біологічну активність. Особливості технології сировини, що містить антраглікозиди. До рослинної сировини, що містить антраглікозиди належать: Корені ревеню; Кора крушини; Листя сени; Ягоди жостеру. З цієї сировини, як правило, готують відвари, бо форма настою не забезпечує повноти переходу діючих речовин (антраглікозидів) у витяжку. Тривале нагрівання понад 30 хв. на ...

Скачать
114867
2
20

... концентрацій (від 20 до 40 %). Це пояснюється прагненням наблизити концентрати за вмістом екстрактивних речовин до аптечних водних витяжок. Технологія одержання рідких концентратів передбачає такі ж стадії, що і при одержанні рідких екстрактів: одержання витяжки з лікарської рослинної сировини, очищення витяжки, стандартизація. Для одержання витяжки найчастіше використовують методи, в яких не ...

Скачать
64020
0
0

... вживаючи 2 рази на день. Розділ 4. Пропоновані заходи, щодо охорони та збереження лікарської рослинної сировини. Наведені у роботі лікарські рослини, що виявляють лікувальні властивості при захворюваннях органів дихання, з метою організації їх охорони та раціонального використання можна об'єднати у декілька груп: 1. Рослини, які є типовими видами для флори Рівненського району Рівненської ...

0 комментариев


Наверх