Мл – 3,0г

200 мл – 3,0г

100 мл – Х

Х = 3 * 100 / 200 = 1,5 тобто менше 3%

При розчиненні 3,0 г анальгіну (КЗО = 0,68 мл/г) об'єм збільшиться на 2,04 мл (0,68 * 3,0 = 2,04).

Для мікстури об'ємом більше 200 мл відхилення від норми допускається ±1%, це відхилення складе 2 мл. Як видно, відхилення в об'ємі, що займає 3,0 г анальгіну, не перевищує допустимої норми, тому КЗО не враховуємо.

V (розчину натрію броміду 20% (1:5)) = 5 * 3,0 = 15 мл

V (води очищеної) = 200–15 = 185 мл

Лицьовий бік ППК.

Дата № рецепта

Aquae purificatae 180 ml

Analgini 3,0

Solutionis Natii bromidi 5% 15 ml

–

V(заг) = 200 мл.

Приготував:

Перевірив:

Видав:

Об’єм розчину в даному прописі складає 200 мл. Для його виготовлення у флакон для відпуску відмірюють 15 мл 20%-ного розчину натрію броміду (концентрований розчин 1:5).

У підставку відважують 3 г анальгіну, концентрований розчин якого відсутній, розчиняють його в 185 мл води і додають у відпускний флакон. Додавання 3 г анальгіну збільшило обсяг мікстури на 2 мл, що знаходиться в межах припустимих відхилень.

 

Рецепт №8.

Rp.: Natrii bromidi

Kalii iodidi aa 6,0

Glucosi 60,0

Tincturae Convallariae maijalis 5 ml

Aquae destillatae 200 ml

M.D.S. Внутрішньо.

 

Зворотній бік ППК.

V (розчину калію йодиду 20% (1:2)) = 6,0 * 5 = 30 мл

V (розчину глюкози 50% (1:2)) = 60,0 * 2 = 120 мл

V (розчину натрію броміду 20% (1:5)) = 6,0 * 5 = 30 мл

V (води очищеної) = 200 – (30 + 120 + 30) = 20 мл

 

Лицьовий бік ППК.

Дата № рецепта

Aquae purificatae 20 ml

Solutionis Glucosi 50% 120 ml

Solutionis Natrii bromidi 20% 30 ml

Solutionis Kalii iodidi 20% 30 ml

Tincturae Convallariae maijalis 5 ml

–

V(заг) = 205 мл.

Приготував:

Перевірив:

Видав:

Об’єм даного препарату, підрахований як сума рідких інгредієнтів, складає 205 мл. Його готують з використанням концентрованих розчинів. Для цього у відпускний флакон відмірюють 20 мл води, 120 мл 50% розчину глюкози, 30 мл 20% розчину натрію броміду і 30 мл 20% розчину калію йодиду. В останню чергу додають 5 мл настойки конвалії.

 

Рецепт №9.

Rp.: Solutionis Acidi hydrochlorici 3% – 100 ml

D.S. По 1 ч. л. 3 рази на день до їжи.

Зворотній бік ППК.

V (Solutionis Acidi hydrochlorici diluti (1:10)) = 3 * 10 = 30 мл

V (води очищеної) = 100 – 30 = 70 мл

 

Лицьовий бік ППК.

Дата № рецепта

Aquae purificatae 70 ml

Solutionis Acidi hydrochlorici diluti (1:10) 30 ml

–

V(заг) = 100 мл.

Приготував:

Перевірив:

Видав:

Для готування даного розчину необхідно було б взяти 3 мл 8,2–8,4%-ний хлористо-водневої кислоти і довести дистильованою водою до 100 мл. Але ми готуэмо з використанням бюреточной установки з концентрату 1:10. Тому беремо кислоти в 10 разів більше – 30 мл, а води відповідно 70 мл.

 

Рецепт №10.

Rp.: Analgini 3,0

Natrii bromidi 5,0

T-rae Belladonnae 5,0

T-rae Valerianae

T-rae Convallariae aa 10,0

Aquae destillatae 200,0

M.D.S. По 1 ст. л. 3 рази в день.

Зворотній бік ППК.

V(заг) = 225 мл.

V (розчину натрію броміду 20%) = 25 мл

V(води) = 200 – 25 = 175 мл.

 

Лицьовий бік ППК.

Дата № рецепта

Solutio Natrii bromidi 20% 25 ml

Analgini 3,0

Aquae destillatae 175,0

T-rae Belladonnae 5,0

T-rae Valerianae 10,0

T-rae Convallariae 10,0

–

V(заг) = 225 мл.

Приготував:

Перевірив:

Видав:

Для виготовлення препарату по даному прописі у відпускний флакон відмірюють 25 мл 20% розчину натрію броміду. У підставку відважують 3 г анальгіну і розчиняють у 175 мл води дистильованої. Отриманий розчин проціджують у флакон з розчином натрію броміду. Після перевірки рідини на відсутність механічних домішок додають 5 мл настойки беладони і по 10 мл настойок валерианы і конвалії. Флакон закупорюють і оформляють для відпуску. Необхідно пам'ятати, що додавання настойок до водяних розчинів виробляється в порядку збільшення міцності спирту.

 

Висновки та рекомендації

Концентровані розчини – це недозований вид аптечної заготівки, що застосовується для приготування лікарських форм з рідким дисперсійним середовищем, шляхом розведення або в суміші з іншими лікарськими речовинами.

Номенклатура концентрованих розчинів визначається специфікою екстемпоральної рецептури і об'ємом роботи аптек. Крім того використовуються стандартні фармакопейні розчини.

Концентровані розчини готують в асептичних умовах на одержаній очищеній воді масооб'ємним методом з використанням мірного посуду. Необхідну кількість води можна також розрахувати, використовуючи коефіцієнти збільшення об'єму або значення густоти розчину (додаток 1). Лікарські речовини відважують з врахуванням фактичного вмісту вологи.

Всі допоміжні матеріали (підставки, мірні колби, лійки, поперові або скляні фільтри та ін.), що використовуються для приготування і зберіганняконцентрованих розчинів, стерилізують. Концентровані розчини не повинні готуватися в концентраціях, близьких до граничних, оскільки при зниженні температури розчину можлива кристалізація розчиненої речовини. Приготовані розчини фільтрують і проводять повний хімічний аналіз (тотожність, кількісний вміст речовини).

Залежно від результату кількісного аналізу концентровані розчини відповідно розводять водою або зміцнюють, додаючи сухий лікарський препарат до потрібної концентрації. Після зміцнення або розведення концентрованого розчину потрібно провести кількісне визначення лікарської речовини.

Зберігаються концентровані розчини в добре укупореній тарі в захищеному від світла місці при температурі (20–22) град. С або в холодильнику (3–5) град. С. На штанглаз з розчином наклеюють етикетку, де вказують назву розчину, його концентрацію, номер серії та аналізу. Виготовляють розчини в міру потреби з врахуванням обсягу роботи аптеки і термінів їх придатності. Зміна кольору, помутніння, поява нальотів є ознаками непридатності розчинів.

 
Список використаної літератури

1.   Государственная фармакопея СССР. – 10‑е изд. – М.: Медицина, 1968. – 1079 с.

2.   Государственная фармакопея СССР. – 9‑е изд. – М.: Медгиз, -1961. – 911 с.

3.   Грецкий В.М., Хоменок В.С. Руководство к практическим занятиям по технологии лекарственных форм.-М.: Медицина, 1991.

4.   Р.Б. Косуба, В.І. Кучер Основи медичної рецептури. м. Чернівці, 2000.

5.   Машковський М.Д. Лекарственные средства.-М.:Медицина, 2000.-Т.1–2.

6.   Муравъев И.А. Козьмин В.Д. Кудрин А.Н. Несовместимость лекарственных веществ М. Медицина 1978.

7.   Перцев І.М., Шевченко Л, Д., Чаговець Р.К. Практикум з аптечної технології ліків. – Харків: Прапор, 1995. – 303 с.

8.   Перцев И.М., Чаговец Р.К. Руководство к лабораторным занятиям по аптечной технологии лекарственных форм.-К.: Вища школа, 1987.-290 с.

9.   Півненко Г.П., Чаговець Р.К., Перцев Г.М. Практикум з аптечної технології ліків.-К.: Вища школа, 1972.

10.    СиневД.Н. Гуревич И.Я. Пособие для фармацевтов аптек. М. Медицина 1982

11.    Справочник фармацевта. / Под ред. А.И. Тенцовой – 2-е изд. – М.: Медицина, 1981. – 184 с.

12.    Н-з №44 від 16.03.93 р. Про організацію зберігання в аптечних установах різних груп ЛЗ.

13.    Н-з №96 від 03.04.91 р. О контроле качества ЛС изготовляемых в аптеках.

14.    Н-з №197 від 7.09.93 р. Про затвердження інструкції по приготуванню в аптеках ЛФ з рідким дисперсним середовищем.

15.    Н-з №275 від 05.05.06 р. «Про затвердження інструкції із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів».

16.    Н-з №276 від 27.09.91 р. О нормах отклонения, допустимых при изготовлении ЛС.

17.    Н-з №583 від 19.07.72 р. Единственные правила оформлении лекарств изготовляемых в аптеках.

18.    Н-з №626 від 15.12.2004 р. «Про затвердження правил виробництва (виготовлення) ЛЗ в умовах аптеки».