2.9 ПРОФІЛАКТИКА ГІПОТЕНЗІЙНИХ СТАНІВ
Найкращою профілактикою гіпотензійних станів є здоровий спосіб життя. Однак при спадковості, що передав схильність людини до тієї чи іншої хвороби, потрібно проводити конкретні заходи, щоб запобігти її розвиткові. Слід ураховувати форму гіпотензійного стану. Адже, з одного боку, існує самостійне захворювання, з другого — спостерігаються вторинні артеріальні гіпотензії, зумовлені іншим основним хворобливим процесом. При вторинній гіпотензії всі заходи потрібно спрямувати проти основної хвороби, яка спричинилася до її виникнення [21, 35].
Нейроциркуляторна гіпотензія, будучи проявом загального неврозу, потребує здійснення спеціальних профілактичних і лікувальних заходів. Найефективнішими бувають оздоровчі заходи на ранніх стадіях захворювання.
При нейроциркуляторній гіпотензії профілактичні заходи передбачають підвищення стійкості організму в цілому (загартовування, повітряні ванни, водні процедури, фізичну активність і спорт, раціональне харчування, ліквідацію вогнищ інфекції); усунення факторів, які негативно діють на організм (професійної шкідливості, шуму, куріння, алкоголю тощо).
Слід наголосити, що при гіпотензійних станах, як і при ряді інших хвороб, добрі наслідки дає працетерапія. Спостереження показують, що найдовше живе той, хто багато й добре працює протягом усього життя. Перенапруження І перевтома нервової системи настають не від самої праці, а від неправильної її організації. Улюблену працю людина виконує легко, без напруження, тому вона тривалий час не викликає втоми [12, 35, 41].
Щоб зберегти здоров'я, слід чергувати працю з відпочинком. Але відпочинок не обов'язково повинен бути станом повного спокою й нерухомості. Доцільніше прогулятися, подивитися кінофільм, почитати книжку, половити рибу, пограти в шахи тощо. Чергування фізичних і розумових навантажень особливо корисне для нервової системи. Тільки тоді, коли людина дуже втомиться, відпочинок може бути пасивним, нерухомим.
Режим. Дуже важливо, щоб сон був досить тривалим і глибоким. Чутливий сон з безліччю сновидінь, навіть досить тривалий, не приносить належної бадьорості й свіжості: людина встає вранці розбитою, іноді в неї болить голова. Нормальний сон забезпечує клітинам центральної нервової системи повноцінний відпочинок і тим самим запобігає перевтомі. Найкращим для сну є час від 11-ї години вечора до 7-ї години ранку. Потрібно вечеряти не пізніше як за 3 год до сну, а за 1—1,5 год припинити напружену розумову працю. Перед сном корисно прогулятися на свіжому повітрі, усунути звук, шум, світло та інші подразники [1, 37, 42].
Потреба в сні навіть у здорових людей різна. У середньому ця норма становить близько 8 год. Систематичне недосипання порушує роботу нервової системи, підвищує втомлюваність.
Спати потрібно в добре провітреній кімнаті, температура повітря в спальні повинна бути на 2—З °С нижча, ніж у приміщеннях для денного перебування людей, тобто не вища за 17—18 °С.
Нічна білизна має бути вільною, не утруднювати кровообігу в різних частинах тіла. Не рекомендують накриватися ковдрою з головою, спати обличчям донизу: це утруднює нормальне дихання і надходження кисню в організм. Корисно лягати спати завжди в той самий час — це допоможе скоріше заснути.
При розладі сну приймають снотворні засоби. Але вживати їх можна лише з дозволу лікаря. Такі ліки рекомендують використовувати лише в крайньому випадку і на певний строк, тому не треба боятися звикання до них. Щодо цього справедливий давній вислів лікарів: «Краще спати із снотворним, ніж не спати зовсім».
Фізичне тренування. Правильно кажуть, що рух може замінити тисячі ліків, а тисяча ліків не замінить руху. Заняття фізкультурою і спортом набувають виняткового значення, бо дія фізичного тренування спрямована передусім на судинну систему. Навіть якщо людина дуже зайнята, вона може знайти 15—20 хв для ранкової гімнастики.
Ходьба є цілющим засобом для немолодих людей, які розпочинають тренування.
Вважають, що людина середнього віку, яка проходить за день 10—12 км, виконує середню норму фізичного навантаження. Давно помічений позитивний вплив ходьби, прогулянок на продуктивність розумової праці.
Для людей середнього віку корисні регулярні прогулянки за місто на значні дистанції, збір грибів, ягід, туристські походи.
Останнім часом дуже поширений такий вид фізичного тренування, як біг. У деяких випадках біг дає добрі наслідки: у людини з'являється відчуття бадьорості, поліпшуються сон та апетит, зменшується маса тіла. Але такий метод фізичних навантажень не універсальний, та й бігати можна не всім. Тому обов'язково слід порадитися з лікарем і перебувати під його наглядом [10, 24, 37].
Досвід показує, що систематичне перебування на свіжому повітрі, прогулянки у вихідні дні за місто, катання на велосипеді влітку, на лижах —узимку, туризм, відпочинок у лісі, на березі річки, озера — усе це позитивно впливає на організм людини, на її нервову систему. Малорухливі люди часто хворіють на серцево-судинні хвороби. Вечірня прогулянка — чудова й доступна форма легкого щоденного тренування не тільки для молоді, а й для літніх людей.
Загартовування. Здоровий спосіб життя передбачає систематичне загартовування організму. Водні процедури (обтирання, обливання) зміцнюють і тонізують нервову систему, тренують діяльність серця і судин, перешкоджаючи значним коливанням артеріального тиску.
Найпростіший спосіб загартовування — повітряні ванни, які можна приймати як у приміщенні протягом усього року, так і на свіжому повітрі в теплу пору року.
Особливо велике значення мають водні процедури. Рекомендують спочатку протягом кількох днів розтирати тіло сухим рушником, згодом — вологим. Відразу ж після вологого обтирання потрібно енергійно розтерти тіло сухим рушником. Починають обтиратися теплою водою (35—36 °С), температуру якої поступово знижують до більш прохолодної. Згодом переходять до обливання водою.
Улітку водні процедури краще проводити на свіжому повітрі (уранці, після зарядки). Купатися у відкритих природних водоймах можна спочатку по 3—4 хв. Поступово тривалість процедури збільшують до 12—15 хв.
Режим харчування. Для профілактики гіпотензійних станів особливе значення має повноцінне харчування, їжа має бути різноманітною, з достатнім вмістом вітамінів. Проміжки між прийманням їжі не повинні бути надто тривалими. Дуже шкідливо їсти на ходу, кваплячись. Це відвертає відповідні нервові центри від повного контролю за травленням, унаслідок чого можуть виникнути різні порушення цього процесу. Погано позначається на здоров'ї суха їжа, без гарячих страв. Якщо режим харчування порушується протягом тривалого часу, то згодом виникає загроза розвитку не тільки хвороб травної системи, а й неврозів з порушенням судинного тонусу.
Алкоголь і куріння. Немає сумніву, що важливою частиною здорового способу життя є утримання від спиртного й куріння.
Ушкоджуючи і розладнуючи діяльність центральної нервової системи, алкоголь, по суті, негативно впливає на всі внутрішні органи. За образним висловом В. Симонова, «людина, яка бурхливо отруює свій організм алкоголем, насамперед невіглас, який проспить процес цивілізації». Переваги тверезого способу життя стають дедалі очевиднішими. Недарма в Америці нещодавно закрили 8 підприємств, на яких виробляли спиртні напої, мотивуючи це тим, що американці вже не п'ють стільки спиртного, як колись. Велика антиалкогольна кампанія провадиться і в нашій країні.
Куріння визнане експертами Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) одним з факторів ризику виникнення хвороб серця й судин. Нікотин отруйно діє на вегетативну нервову систему, порушує кровопостачання стінок судин І порушує їхню проникність. У курців нерідко спостерігаються неправильні, некоординовані судинні реакції внаслідок змін вегетативної регуляції та змін самих судин. З нікотином в організм надходить багато отруйних речовин (окис вуглецю, аміак, сірководень, синильна кислота, вуглекислота тощо).
Проведення відповідних профілактичних заходів і дотримання рекомендацій лікаря можуть запобігти зниженню артеріального тиску, а згодом і стійко стабілізувати його.
Працевлаштування хворих з гіпотензійними станами передбачає виключення деяких професійних шкідливих впливів на виробництві. Скажімо, не рекомендується робота в гарячих цехах, на виробництвах, пов'язаних із значним рівнем вібрації, з полями високої і надвисокої частоти, іонізуючим випромінюванням, праця на висоті, біля вогню [16, 23, 45].
... модель № 24456. Бюл. № 9, 25.06.2007 (співавт.: Л.Б.Гутман, В.Є.Дашкевич, Н.І.Тофан) - основна ідея, статистична обробка даних. Анотація Апресова К.Г. Вагітність і артеріальна гіпотензія (патогенез, профілактика і лікування ускладнень). – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія – Державна установа „Інститут ...
... оптика 3,3 Д освітлення, налобним прожектором, мікрохірургічний інструментарій, стандартний набір для установки системи "Мост". 3.2 Розробка програми відновлення рухової діяльності та фізичної активності пацієнтів з спінальними травмами з використанням інтенсивного тренінгу Травма хребта та спинного мозку (ускладнена) складає велику соціальну проблему. Щорічно на Україні ускладнена хребетно ...
... виявляється в середині або в кінці першої доби після початку захворювання Таблиця 1. Диференціально-діагностична таблиця для розпізнавання основних форм судинних захворювань головного мозку Симптом Крововилив у головний мозок Ішемічний інфаркт мозку Тромбоз мозкових судин Емболія мозкових судин Вік хворого Середній, ...
... становить 40 %. Прогноз длм дітей, що одержали адекватне лікування, більш сприятливий — хпо-роба переходить в стадію стійкої ремісії. Засоби патогенетичного лікування дітей з дифузними захворюваннями сполучної тканини 1.Протизапальні препарати: ацетилсаліцилова кислота, бруфен, вольтарен, метиндол, напроксен, піроксикам, бутадіон, мелоксикам, моваліс, целебрекс та ін. 2.Препарати 4-амінохінолі ...
0 комментариев