Навигация
Теоретичні основи порушень репродукції і конфліктів мати – дитина
16544
знака
0
таблиц
0
изображений
РЕФЕРАТ
з дисципліни: Імунологія
На тему: «Теоретичні основи порушень репродукції і конфліктів мати – дитина»
Донецьк 2009
1. Імунологічні механізми оплодотворення
Процеси оплодотворення і імплантації представляють собою два специфічних акта, які характерні для полового розмноження та живорождення тварин і людини. Специфічність клітинних взаємодій при цьому привела до припущення, що деякі форми модифікованих імунних реакцій могуть бути важливим компонентом цих процесів, і що імунологічне втручання може бути ефективним підходом для їх регуляції.
Акт оплодотворення представляє специфічне взаємне розпізнавання чужорідних частин як на яйцеклітині, так і на сперматозоїді, тому в основі оплодотворення лежать механізми по типу реакцій антиген – антитіло.
Сперматозоїди чоловіків, їх попередники (спермацети) і сіменна рідина мають сильні антигени, які здатні викликати створення широкого спектру антитіл. У спермі чоловіків за допомогою методів імунофлюоресценції виявлено приблизно 30 антигенів. Деякі з них унікальні для сперматозоїдів і сіменної рідини, інші сходні з антигенами сироватці крові, молока, слини, шлункового соку, слизу шийки матки, маточних труб, яєчників, нирок, печінки, головного мозку та інших органів людини, а також з деякими мікроорганізмами.
Для виявлення антиспермальних антитіл в крові, секретах статевих залоз жінок і сіменної плазмі чоловіків використовуються методи спермоаглютинації і спермоімобілізації. За допомогою цих методів показано, що чоловіки і жінки, які страждають на безпліддя, мають антиспермальні антитіла проти антигенів різних частин сперматозоїда.
В процесі сперматогенезу, який проходить у період, коли імунна система встигла своєї компетентності, виникає синтез специфічних спермальних антигенів, які чужорідні для імунної системи даного індивідуума і які здатні індуцировати продукцію ауто антитіл і сенсибілізованих лімфоцитів з подальшим розвитком аутоімунних алергічних реакцій. В нормальних умовах цього не виникає тому, що дозрілі в процесі сперматогенезу статеві клітини ізольовані від лимфоїдної системи організму гематотестикулярним бар’єром. При порушенні ж цього бар’єру може розвинутися аутоімунний процес, який супроводжується продукцією антиспермальних антитіл до антигенів власних сперматозоїдів, що може бути причиною розвитку деяких форм чоловічого безпліддя.
Антиспермальний аутоімунітет може впливати на процес сперматогенезу і приводити до його пригніченні, особливо при розвитку переважно клітинних реакцій імунітету. Крім того, він може особливо при переважному розвитку гуморального антиспермального імунітету і не порушуючи сперматогенезу, приводити до аглютинації і неможливості руху зрілих сперматозоїдів в еякуляті. Таку сперматозоїди не можуть нормально сполучатися з яйцеклітиною і оплодотворення не виникає.
Для жіночого організму сперматозоїди являються чужорідними клітинами. Також, як і у чоловіків, сперматоспецифічні антигени могуть визивати продукцію антиспермальних антитіл у жінок, що може приводити до зниження їх дітородної функції.
Антиспермальні антитіла могуть проникати у секрети жіночого репродуктивного тракту з крові, а могуть створюватися місцево. Існує залежність між присутністю антиспермальних антитіл в слизу матки і безпліддям у жінок, що може бути використано при діагностиці імунологічних причин безпліддя у жінок.
Також вважають, що гуморальні антитіла у ряді випадків приводять до порушення нормальних процесів репродукції і приводять до розвитку безпліддя у чоловіків і жінок.
У жінок могуть створюватися антигени, які пов’язані з яйцеклітиною і які могуть стати мішенями для імунологічної атаки, які регулюють фертильність.
Вивчення впливу факторів антиспермального імунітету і імунітету до антигенів яйцеклітин на процеси гаметогенезу, транспорту сперматозоїдів у статеві органи жінки, оплодотворення, імплантації і раннього ембріонального розвитку дозволить встановити їх роль у патогенезі різних форм безпліддя, розробити і ввести у клінічну практику методи діагностики і лікування імунологічних форм безпліддя, а також розробити засоби контрацепції.
2. Імунологічні аспекти вагітності. Групи крові
Тканини тіла плоду, коли розглядати їх з точки зору антигенів, відрізняються від тканин тіла матері, оскільки половину генетичного матеріалу плід наслідував від батька, а половину – від матері, таким чином створив власну композицію генів. Тому з позицій імунології присутність плоду в організмі матері можна порівнювати з упровадженням чужорідного тіла. Її організм достатньо підготовлено до цього, однак різниця в антигенах іноді становиться причиною серйозних захворювань, які несуть загрозу нормальному розвитку вагітності і життю дитини. Частіше всього зустрічається серологічний конфлікт по резус-фактору, який може привести до небезпечних порушень, особливо до гемолітичної хвороби плоду і новонародженого.
Кожна людина з моменту свого зачаття має генетично визначену групу крові. Інформація про неї передається від батьків, а кінцевий результат, а саме група крові дитини, являється випадковим, але основаним на даних, що ми маємо. В залежності від генетичного набору батьків дитина може наслідувати групу крові одного з них. Під групою крові ми розуміємо типовий для даної людини набір антигенів, які покривають клітинну мембрану еритроцитів. Антигени – це речовини, які можуть визивати імунологічні реакції. Коли в організмі не має визначеного антигену, то у випадку контакту організм визначає чужорідне вторгнення і виробляє проти нього захисні частини білка, які називають антитілами і які призвані зруйнувати цей антиген. В нормальних умовах організм, звичайно ж, не виробляє антитіл проти своїх власних антигенів. Наявність або відсутність визначених антигенів на поверхні клітинної мембрани еритроцитів визначає належність до тої чи іншої групи крові. Найбільш важливими і найбільш звісними являються система АВ0 і система Rh (резус-фактор). Остатні, ще не достатньо вивчені, не грають у даному випадку такої важливої ролі. У людини може бути група крові А (ІІ), В (ІІІ), АВ (ІV) або 0 (І), а також резус-фактор (+) або (-). В групі крові ІІ (А) на поверхні еритроцитів присутні антигени А, а в сироватці – антитіла анті-В; в групі крові В на поверхні еритроцитів присутні антигени В, а в сироватці – антитіла анті-А; в групі крові АВ на поверхні еритроцитів присутні антигени А і В, а в сироватці відсутні антитіла проти антигенів А і В; в групі крові 0 на поверхні еритроцитів не має ні антигену А, ні антигену В, однак в сироватці присутні антитіла анті-А і анті-В. Резус-фактор може бути позитивним або негативним, що визначає наявність або присутність к еритроцитах антигену D. Людина з Rh -, без антигену D, може виробляти антитіла проти даного фактору. Контакт еритроцитів, які мають на своєї поверхні даний антиген з антитілами проти нього, означає розпад еритроцитів, або гемоліз.
Серологічна несумісність.
Серологічна несумісність, або конфліктне сполучення груп крові, проявляється, коли внаслідок наслідування групових антигенів по батьку група крові плоду відрізняється від групи крові матері. Існують такі комбінації груп крові батька і матері, а відповідно і дитини, коли вони могуть представляти проблеми для здоров’я. Перша з цих ситуацій – коли у матері резус-фактор негативний, а у батька – позитивний, і дитина наслідує цей резус-фактор батька. Тоді існують два організми, з яких в одному не має антигену D, а в іншому – він дуже сильний (має підвищену здібність визивати реакцію першого організму в формі створення антитіл).
Друга ситуація стосується системи АВ0, коли у матері 0 (І) група крові, а у батька – А (ІІ) або В (ІІІ) і дитина наслідує груповий антиген батька. Тоді може появитися можливість створення організмом матері антитіл проти чужорідного йому групового антигену А або В.
Похожие работы
... також унікальні історичні утворення, обмежені просторово-часовими рамками, що відрізняються характером свого відношення до світу природи, суспільства, самої людини. У руслі культурологічного підходу цивілізація розглядається як соціально-культурне утворення, основу якого складає унікальна однорідна культура, що є свого роду «перетином» культури і суспільства. Спроби зрозуміти відношення поняття « ...
... 9) використання виховних можливостей сім’ї, потенціалу батька і матері у формуванні правильного ставлення до майбутнього батьківства. Розділ 2. Емпіричне дослідження формування та розвитку батьківської сфери у період юності та дорослості 2.1 Організація та проведення психологічного дослідження Метою дослідження було – вивчення ступеня психологічної готовності до батьківства жінок ...
... дитяти і ваш. Брудний посуд або білизна можуть почекати, а ось якщо ви не виспалися, це набагато гірше. Висновок У даній роботі нами було розглянуто проблему психологічної готовності жінки до материнства. Завдяки узагальненню та систематизації теоретичних даних, отриманих при аналізі наукової літератури було визначено, психологія материнства - одна з найбільш складних і мало розроблених ...
... нерозвиненості психічних процесів, відсутністю або слабкою мотивацією навчання, невміння виділяти конкретні навчальні завдання у грі чи інших видах діяльності; в) відхилення у поведінки. Педагогічна занедбаність молодших школярів характеризується: а) психологічною і етичною непідготовленістю до навчання, в основі якої - незбалансований розвиток індивідуально-психологічних якостей особистості, ...
0 комментариев