Характеристика господарства

2.2 Характеристика господарства

Дочірнє підприємство “Рогачівське” відноситься до Ружинського району Житомирської області і розташоване за 120 км від Житомира та 15 км від районного центру с.м.т. Ружин. Найближча залізнична станція знаходиться в селі Чорнорудка на відстані 47 км. На відстані 8 – 9 км проходить автомагістраль Ружин – Сквира – Біла Церква.

Клімат в зоні розміщення господарства помірно-континентальний з достатньою кількістю атмосферних опадів. Середня річна температура складає +9,1 ⁰С. Середня температура теплого місяця року – липня + 28 ⁰С, а найбільш холодного місяця – січня – 18 ⁰С.

Середньорічна кількість опадів за даними багаторічних спостережень 750 мм.

ДП “Рогачівське” розташоване в південно-східній частині Ружинського району. Орендовані землі господарства межують із землями с. Морозівка Погрибищанського району Вінницької області, із землями сіл Березянки, Чехової, Мовчанівки, Топорів Ружинського району.

Грунти господарства переважно чорноземи, важкі суглинки.

Загальна земельна площа ДП “Рогачівське” становить 1998 га, із них:

- садок плодових дерев – 11 га;

- сіножаття – 22 га;

- ріллі - 1945 га;

З агротехнічних культур в господарстві вирощують зернові: пшеницю, жито, овес, ячмінь, кукурудзу, гречку; із бобових: горох, картоплю, гірчицю, коренеплоди, кормовий і цукровий буряк. Також займаються вирощуванням лікарської рослини – ехінацеї пурпурової на земельній площі 25 га.

В 2004 році господарству було присвоєно статус племінного репродуктора з розведення великої рогатої худоби чорно-рябої породи.

Основна діяльність ДП “Рогачівське” у тваринництві – молочно-м'ясний напрямок. Крім великої рогатої худоби в господарстві утримують свині і коні.

В ДП “Рогачівське” утримується 450 голів великої рогатої худоби з них:

- 120 голів корів;

- 122 голови молодняка;

- 128 голів нетелі і телиці;

- 80 голів відгодівля.

В господарстві за рік на одну корову отримують надій – 5947 кг молока. На 100 корів отримано 102 телят. Прирости живої маси великої рогатої худоби молодняка 600 – 650 г/добу, відгодівельних тварин 820 – 875 г на добу.

Кількість свиней, що утримується в ДП “Рогачівське” становить 530 голів з них:

- 40 голів - основні свиноматки;

- 25 голів – ремонтні свиноматки;

- 3 голови – кнурі-плідники (племінні);

- 377 голів – поросята – сисуни, підсвинки;

- 85 голів – відгодівля.

Крім свиней і великої рогатої худоби в господарстві є коні 32 голови з них:

- 16 голів робочих;

- 15 голів молодняка;

- 1 голова – жеребець-плідник.

Тварини ДП “Рогачівське” повністю забезпечуються якісними і високопоживними кормами. Всі корми, окрім соняшникової і кормової патоки, виробляються самим господарством. Раціон великої рогатої худоби – силосно-концентратний, свиней – концентратний.

Система утримання великої рогатої худоби стійлово-пасовищна. Під час стійлового періоду тварини утримуються в двурядних будинках по 100 головомісць кожний.

Парування великої рогатої худоби проводиться штучним методом. Для цього є пункт штучного осіменіння. Він повністю забезпечений необхідним приладдям і матеріалом для осіменіння, який закупляється в спеціальних племінних об'єднаннях. Осіменіння здійснює технік штучного осіменіння візо-цервікальним, мано-цервікальним, цервікальним із ректальною фіксацією шийки матки, методами.

Гній з тваринницьких приміщень видаляється за допомогою транспортера і вивозиться на гноєсховище, де складається в бурти для термічного самознезараження.

В господарстві відсутній спеціально обладнаний пункт забою тварин. З цією метою використовують приміщення з централізованим водопостачанням і окремою каналізаційною системою. Дане приміщення знаходиться на території ферми.

Підприємство має скотомогильник, що розташований на відстані 2,5 – 2,7 км від населеного пункту і тваринницьких приміщень. До найближчої дороги від скотомогильника відстань 0,5 – 0,7 га. Загальна площа 0,5 – 0,7 га. Огорожений скотомогильник ровом шириною і глибиною 1,2 х 1,5 м відповідно і заланими насадженями (кущі, дерева) по всій його окружності.

Тварин господарства обслуговує один лікар ветеринарної медицини. З державної мережи тварин господарства обслуговують лікарі Мовчанівської територіальної дільниці ветеринарної медицини. Кошти на здійснення профілактичних і лікувальних міроприємств виділяються в повній мірі.

 

2.3 Результати досліджень і їх обговорення

Загальний стан корів перед початком досліду характеризувався незначними коливаннями температури, пульсу, дихання в межах фізіологічних рамок (табл.2.1).

Таблиця 2.1

Показники температури, пульсу, дихання за два дні до початку проведення дослідження

№ п/п	Дата	Кличка	Показники
			Ранок			Вечір
			Т	П	Д	Т	П	Д
1	21.03.04	Красуня	37,9	58	13	37,8	61	15
	22.03.04	-“-	38,0	59	14	38,2	60	13
2	21.03.04	Квітка	38,1	61	15	37,9	64	18
	22.03.04	-“-	37,9	63	17	37,7	68	20
3	21.03.04	Берізка	38,6	71	16	38,2	73	15
	22.03.04	-“-	38,3	67	17	38,5	69	15
4	21.03.04	Гілка	38,8	70	14	38,3	65	15
	22.03.04	-“-	38,2	76	14	38,0	80	18
5	21.03.04	Кедра	38,0	66	20	38,4	68	21
	22.03.04	-“-	37,9	68	19	38,3	70	19

Протягом проведення досліду щоденно контролювався загальний стан корів, враховували їх поведінку, апетит, з'їдання корму. На початку досліду корови домішку сапоніту з концентрованим кормом поїдали неохоче і не в повній мірі, але згодом звикли і поїдали повністю. До початку і по закінченні досліду проводили цитологічне і біохімічне дослідження крові в лабораторії кафедри.

При цитологічному дослідженні крові визначали кількість еритроцитів і лейкоцитів.

Під час проведення досліду були втрачені вихідні дані морфологічних показників крові до початку проведення досліду і тому в послідуючому для порівняння з кінцевими результатами брали загальноприйняті нормативні фізіологічні показники (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 Цитологічні показники крові корів, які отелилися

Компоненти крові	Дослідна група корів	Контрольна група корів	Норма
Еритроцити, Т/л	6,6 ± 0,15	6,8 ± 0,3	5 – 7,5
Лейкоцити, Г/л	7,93 ± 0,94	8,26 ± 0,41	6 - 12

Виходячи з цього слід відмітити, що значних змін у показниках не відмічалось.

Біохімічні дослідження сироватки крові тільних корів проводили з метою вивчення стану обміну речовин, а також встановлення впливу згодовування сапоніту на вміст у крові кальцію, фосфору, загального білку, каротину, глюкози, білірубіну, АлАТ, АсАТ. Ці данні наведені в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Біохімічні показники крові тільних корів до початку проведення досліду і після його закінчення

Компоненти крові	Дослідна група тварин		Контрольна група тварин		Норма
	Вихідні дані	Після отелення	Вихідні дані	Після отелення
Кальцій, ммоль/л	2,69 ± 0,25	2,96 ± 0,1	2,45 ± 0,21	2,46 ± 0,21	2,25– 3,0
Фосфор, ммоль/л	1,66 ± 0,14	1,69 ± 0,12	1,58 ± 0,11	1,81 ± 0,05	1,45–2,1
Загальний білок, г/л	66,4 ± 1,2	66,4 ± 0,81	66,4 ± 2,2	65,1 ± 0,93	72–86
Каротин, мкг/100 мл	275,88±53,8	322,36±53,86	268,92±55,5	326,06±55,2	450–900
Глюкоза, ммоль/л	3,26 ± 0,19	3,73 ± 0,21	3,65 ± 0,12	3,77 ± 0,17	2,5 – 3,3
Білірубін, мкмоль/л	3,49 ± 0,52	3,67 ± 0,33	4,63 ± 0,3	2,75 ± 0,36	1,71– 0,3
АлАТ, Од/л	34,0 ± 3,0	31,8 ± 2,28	39,8 ± 4,05	34,73 ± 3,45	10–30
АсАТ, Од/л	53,95 ± 2,71	47,63 ± 2,22	56,4 ± 3,08	46,53 ± 3,54	10–50

Рівень кальцію має надзвичайно важливе значення для тільних корів, оскільки при отеленні він відіграє важливу роль у скороченні міометрія, має протизапальну дію та приймає участь в процесах зсіданні крові.

При біохімічному дослідженні сироватки крові було визначено, що порівняно з вихідними даними у корів контрольної групи суттєвих змін за вмістом кальцію 2,45 – 2,46 ммоль/л не наступило.

Вміст неорганічного фосфору у контрольної групи після отелення збільшився на 12,6%, каротину – 17,5%, глюкози – 3,1% відповідно. При цьому змінився вміст білірубіну на 40,6%, АлАТ на 12,7%, АсАТ – 17,5%, загальний білок – 11,9%.

Наведені дані свідчать, що за однакових умов утримання і догляду у корів контрольної групи після отелення окремі біохімічні показники крові – фосфору, каротину, глюкози мали тенденцію до зростання. Інші ж, такі як загальний білок, білірубін, АлАТ, АсАТ навпаки – знизилися.

У корів дослідної групи, яким згодовували сапоніт протягом 35 днів сухостійного періоду, теж відзначаємо зміни окремих показників: вміст кальцію зріс на 8,8%, фосфору – 1,8%, каротину – 14,4%, глюкози – 12,6%, білірубіну – 4,9%. змінився вміст АлАТ на 6,5%, АсАТ на 11,7%.

Концентрація загального білку у крові дослідної групи тварин залишилась без суттєвих змін.

Порівняння біохімічних показників крові контрольної і дослідної груп після отелення

Порівняння досліджених показників після отелення у корів контрольної групи показує, що вміст кальцію у дослідних корів вищий на 16,6%, загального білку на 1,9%, білірубіну на 25%, АсАТ на 2,4%.

Вміст фосфору та інших показників навпаки зменшився на 11%, каротину – 11%, глюкози – 1%, АлАТ – 8,4%.

Таким чином, аналізуючи отримані результати, можна припустити, що сапоніт адсорбує і виводить сполуки, які у своємі складі містять неорганічний фосфор.

Кальцій – один з основних мікроелементів, що приймає участь в багатьох біохімічних процесах, що відбуваються в організмі. У сироватці крові концентрація кальцію становить 10-12 мг/100мл (2,5-3 ммоль/л) і є постійно. Кальцій необхідний для підтримання нормальної функції нервової системи. Також іони кальцію активують ферментативні процеси на перших двох стадіях звертання крові.

За недостатності кальцію в організмі високопродуктивних корів може виникати післяродова гіпокальціємія (післяродовий паред). Також нестача даного елемента може призводити до затягування відновлюючи процесів у статевих органах після отелу. Іони кальцію впливають на скоротливу функцію гладеньких м”язових волокон, зокрема матки.

Фосфор є неменш важливим за кальцій і є невід’ємним елементом організму. Фосфор, як і кальцій, приймає участь у формуванні кістяка молодого організму. Майже у всіх біохімічних процесах організму тісно зв’язаний із кальцієм. Особливе місце у їх сприятливій дії на організм має співвідношення, яке має бути Са : Р (1 : 2).

Фосфор входить до складу структурних нуклеїнових кислот, які є носіями генетичної інформації. Усі види обміну (білковий, ліпідний, вуглеводний, мінеральний, енергетичний) пов’язані з перетворенням фосфорної кислоти.

Не достатнє забезпечення кальцієм або фосфором веде до порушення біохімічних і біологічних процесів, які направлені на відновлення організму корови в післяродовий період.

Найважливішим показником, що характеризує білковий обмін є вміст загального білку в крові. Його кількість в сироватці крові ВРХ коливається у таких визначених межах 72-86 г/н. на вміст загального білку впливають вік тварини, продуктивність, фізіологічний стан, та стан їх здоров’я. зниження вмісту загального білку в сироватці крові може вказувати на дефіцит білкового корму в раціоні так і на наявність патологічного процесу в організмі. В нашому випадку незначне зниження вмісту загального білку було пов’язане із тим, що тварини знаходились на останніх місяцях вагітності і початку лактації, що є фізіологічним явищем.

Вміст вітаміну А в сироватці крові є обов’язковим критерієм для діагностики патології.

Каротин в організмі корів відіграє важливу роль у процесах відтворення: за його відсутності порушується статевий цикл, запліднення і ріст плода. Нестача ретинолу зумовлює кератинізацію епітелію матки, піхви і нерегулярність еструсу; порушує перебіг вагітності.

Вміст глюкози у крові є постійною відносною величиною і залежить від виду та віку тварин. У дорослої ВРХ він коливається в таких фізіологічних рамках 2,5-3,3 ммоль/л.

Печінка бере участь як у синтезі, так і в розпаді різних елементів. При розпаді гемоглобіну характерним є його перехід за відповідних біохімічних реакцій в білірубін. Збільшення вмісту білірубіну в сироватці крові може виникати через над продукцію пігменту, порушення його поглинання, кон’югації та екскреції в жовч.

Аспарагінова трансфераза (аспартатамвнотрансфераза) та аланікова трансфераза (аланінамінотрансфераза) є досить чутливими при різних патологіях в організмі. Дослідження активності АсАТ і АлАТ у сироватці крові використовують в оснлвному для діагностики хвороб печінки.

2.3 Розрахунок економічної ефективності

Так як метою нашої роботи було встановити вплив сапоніту на морфологічні і біохімічні показники крові, то прямих економічних збитків по господарству при згодовуванні сапоніту не розраховували.

Затрати на оплату праці пов’язані з роздачею сапоніту коровам

Заробітня плата студента-практиканта – 200 грн за місяць.

За 1 день:

200 : 30 = 6,6 (грн.)

Час, що витрачався для роздачі сапоніту становить 30 хв в день.

Заробітня плата за 30 хв роботи:

(6,6 : 6) : 2 = 0,55 (грн.)

Затрати на оплату праці за весь період згодовування сапоніту становили:

0,55 х 35 =17,25 (грн.).

Кількість сапоніту, що згодовувався дослідним коровам за один день:

5 х 200 = 1 (кг)

За весь період досліду:

35 х 1 = 35 (кг)

Затратит за весь період досліду за сапоніт, при його вартості 0,5 грн становить:

0,5 х 35 =17,5 (грн)

Отже, загальні пов’язані з використанням даного препарату становлять:

17,25 + 17,5 = 34,75 (грн)