3. Основні напрямки підвищення економічної ефективності виробництва продукції (молока)
3.1 Резерви збільшення виробництва продукції
Резервами збільшення виробництва продукції тваринництва є підвищення продуктивності і збільшення поголів’я худоби.
Кожен з цих резервів залежить від певної групи факторів. Рівень продуктивності від:
забезпеченості кормами;
забезпеченості приміщеннями;
забезпеченості кваліфікованими кадрами;
породності тварин;
умов утримання та годування тощо.
До резервів збільшення виробництва молока відносять ліквідацію яловості корів. Втрати продукції за рахунок яловості маточного поголів’я
Таблиця 3.1.1
Методика визначення резервів збільшення виробництва продукції тваринництва за рахунок ліквідації яловості корів
Показники | Кількість ялових корів | Продуктивність голови, кг | Втрати продукції | ||
корів | молодняку народження поточного року | молока на одну корову, кг | на все поголів’я | ||
молока | |||||
Дільниця №1 | 3 | 3300 | 170 | 1485 | 44,6 |
Дільниця № 2 | 4 | 3320 | 173 | 1494 | 59,8 |
Разом | 7 | 104,4 | |||
Сума резерву, тис.грн | 3,2 |
Значним резервом збільшення виробництва молока є підвищення продуктивності худоби.
Таблиця 3.1.2
Методика визначення резервів збільшення виробництва продукції за рахунок підвищення продуктивності худоби
Показники | Молоко |
Середньорічна продуктивність, кг: передової дільниці господарства | 3380 3310 |
Резерв приросту продуктивності на одну голову, кг | 70 |
Середньорічне поголів’я тварин, голів | 68 |
Резерв приросту продукції на все поголів’я, ц | 47,6 |
Сума резерву, тис. грн | 1,4 |
Якщо господарство досягне рівня продуктивності тварин кращої дільниці, то матиме змогу одержати додатково 47,6 ц молока на загальну суму 1,4 тис. грн..
Головним напрямом збільшення валового виробництва продукції є інтенсивний шлях розвитку тваринництва.
Збільшувати продуктивність та валову продукцію можна за рахунок покращання породності і класності тварин. Особливо продуктивні якості тварин проявляються при їх міжпорідному схрещуванні. Так, господарство планувало у 2009 році мати 25 голів помісних корів, але фактично було 22 голови.
За умови виконання завдання з покращання порідного складу тварин господарство могло б додатково одержати 5,6 ц молока (таблиця 3.1.3).
Таблиця 3.1.3
Методика визначення резервів збільшення виробництва продукції за рахунок покращання порідного складу тварин
Показники | Корови (молоко) |
Покращання поголів’я, голів: | |
завдання | 25 |
фактично | 22 |
відхилення | - 3 |
Середньорічна продуктивність однієї голови, кг | 3310 |
Міжпорідні втрати продуктивності (% від базової породи) | 5,6 |
Резерв збільшення виробництва, ц | 5,6 |
Сума резерву, тис. грн | 0,2 |
Досить суттєво на обсяг виробництва продукції впливає і класність худоби. Підприємство може мати чистопорідні або помісні лінії тварин і в той же час вони не будуть відповідати певним вимогам за класністю. Між класові різниці в продуктивності складають: між елітою і першим класом тварин – 6-8 %, першим (стандартним), другим і третім класами – в середньому 8-10 % (таблиця 3.1.4.).
Таблиця 3.1.4
Методика визначення резервів збільшення виробництва продукції за рахунок покращання класного складу тварин
Показники | Корови (молоко) |
Поголів’я, класність якого нижча за стандартну, голів | 31 |
Середньорічна продуктивність однієї голови, кг | 3310 |
Міжкласові втрати продуктивності % | 8,0 |
Резерв збільшення виробництва, ц | 82,1 |
Сума резерву, тис. грн | 2,5 |
В результаті недостатньої селекційної роботи між класові втрати валової продукції молока склали 82,1.
Збільшення продуктивності корів та виробництва молока залежить від тривалості сервіс – періоду та сухостійного періоду. Біологічно зумовлений сервіс – період складає 21 день, а сухостійний – 60-65 днів. Однак він може відхилятися під впливом різних причин:
рівня продуктивності;
порідного складу;
годування;
утримання та догляду;
кваліфікації кадрів та ін.
Для визначення втрат продукції за рахунок подовження сервіс – періоду необхідно денну продуктивність певної групи тварин брати на рівні продуктивності ялового маточного поголів’я. Тоді резерв збільшення виробництва продукції за рахунок скорочення тривалості сервіс – періоду корів визначають як добуток кількості днів, на які перевищений середній сервіс – період по групі корів та їх денного надою, який приймають на рівні середнього надою молока від ялових корів (таблиця 3.1.5.).
Таблиця 3.1.5
Методика визначення резервів збільшення виробництва молока за рахунок скорочення тривалості сервіс – періоду
Групи корів по сервісному періоду, днів | Поголів’я, голів | Перевищення середнього сервісного періоду, дні | Денний надій молока на корову, кг | Резерв збільшення виробництва продукції | ||
загальний | середній | ц | грн | |||
До 30 | 27,0 | 31 | ||||
31-40 | 35,5 | 56 | ||||
41-50 | 45,5 | 76 | 39 | 4,8 | 1,9 | 57,8 |
51-60 | 55,5 | 23 | 50 | 4,4 | 2,2 | 67,0 |
61 і більше | 70,0 | 14 | 62 | 5,5 | 103,5 | |
Разом у середньому | 39,0 | 200 | 151 | 4,9 | 7,5 | 228,3 |
Перевищення середнього сервіс – періоду по господарству допущено щодо 16,2 % поголів’я корів. У результаті втрати молочної продукції склали 7,5 ц на суму 228,3 грн.
Методика визначення резервів збільшення виробництва молока за рахунок скорочення тривалості сухостійного періоду корів до біологічно обґрунтованого терміну відповідає вище приведеній, але при цьому слід враховувати денну продуктивність на рівні середньої лактації корів (таблиця 3.1.6.).
Таблиця 3.1.6
Методика визначення резервів збільшення виробництва молока за рахунок скорочення тривалості сухостійного періоду
Групи корів по сухостійному періоду, днів | Поголів’я голів | Перевищення середнього сервісного періоду, дні | Денний надій молока на корову, кг | Резерв збільшення виробництва продукції | ||
загальний | середній | ц | грн | |||
До 30 | 28,0 | 31 | ||||
31-40 | 40,5 | 56 | ||||
41-50 | 60,5 | 76 | 6 | 8 | 0,5 | 15,2 |
51-60 | 80,5 | 23 | 62 | 10 | 6,2 | 188,7 |
61 і більше | 95,0 | 14 | 70 | 12 | 8,4 | 255,7 |
Разом у середньому | 60,0 | 200 | 138 | 10 | 15,1 | 459,6 |
Перевищення середнього по господарству сухостійного періоду допущено щодо 23,5 % поголів’я корів. Втрата молочної продукції складає 15,1 ц на суму 459,6 грн.
До числа внутрішньогосподарських резервів збільшення виробництва продукції відносять також і кількість продукції, яку господарство могло б додатково одержати за рахунок перевитрачених кормів. Для підрахунку цього резерву необхідно кількість перевитрачених кормів у кормових одиницях на виробництво того чи іншого виду продукції розділити на норму витрат кормів, яка потрібна для одержання одиниці продукції (таблиця 3.1.7.).
Таблиця 3.1.7
Резерви збільшення виробництва продукції тваринництва за рахунок ліквідації перевитрат кормів
Показники | Молоко |
Валова продукція, ц | 2251 |
Витрати кормів, ц кормових одиниць: | |
норма на фактичну продукцію | 2476 |
норма на 1 ц продукції | 1,10 |
фактично на всю продукцію | 2748 |
Фактично на 1 ц продукції | 1,22 |
Відхилення (економія, перевитра-ти), ц кормових одиниць | + 272 |
Додаткова потреба в кормах, ц кормових одиниць | 146 |
Перевитрати кормів (враховуючи додаткові потреби), ц кормових одиниць | 126 |
Резерв продукції, ц | 115 |
Сума резерву, тис. грн | 3,5 |
Додаткові корма потрібні господарству для вирощування поголів’я великої рогатої худоби, яке було визначено при підрахунку резервів збільшення виробництва продукції. За рахунок збільшення економного витрачання кормів господарство може одержати додатково 115 ц молока на суму 3,5 тис. грн..
Падіж, розкрадання, загибель та інші втрати тварин наносять матеріальні збитки господарству і призводять до зниження обсягів виробництва.
Резерви за рахунок цього фактора визначають шляхом множення чисельності худоби, яка втрачена з вищезазначених причин на середню масу однієї голови худоби станом на кінець року за відповідною статевіковою групою.
Результати розрахунків узагальнені в таблиці 3.1.8.
Таблиця 3.1.8
Узагальнення резервів збільшення виробництва молока
Види резервів | Додаткова продукція, ц - МОЛОКО |
Збільшення виробництва молока за рахунок: | |
ліквідації яловості корів | 104,4 |
підвищення продуктивності худоби до рівня передової дільниці | 47,6 |
Покращання складу тварин: | |
порідного | 5,6 |
класного | 82,1 |
Скорочення тривалості: | |
сервіс-періоду | 7,5 |
сухостійного періоду | 15,1 |
Скорочення втрат кормів | 115,0 |
Разом | 377,3 |
Вартість додаткової продукції, тис.грн | 11,5 |
Таким чином, додатковий вихід молочної продукції за рахунок встановлення резервів складає 377,3 ц або 16,8 % валового виробництва звітного року.
... культур суттєво змінюється як за територією, так і за окремими роками (в динаміці), її аналіз потрібно проводити у територіальному розрізі і в динаміці. 2. Аналіз економічної ефективності виробництва гречки 2.1 Загальна організаційно-економічна характеристика підприємства ТОВ «Хлібодар» – це сільськогосподарське підприємство, засноване на приватній власності у вигляді внесків до ...
... і склали 6,2 % , а інші прямі витрати зайняли 22,2 % від загальної суми витрат. 3. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва Підвищення економічної ефективності зернового виробництва передбачає збільшення виробництва і поліпшення чіткості зерна, забезпечення більшої сталості зернового господарства і ефективності використання його виробничих ресурсів. Основним напрямом подальшого ...
... підприємства та інших підприємств галузі за розрахунковий період; чітко сформульовані висновки, що базуються на результатах проведеного економічного аналізу; виявлені у процесі аналітичної оцінки резерви підвищення економічної ефективності виробництва та обґрунтовані пропозиції щодо їхнього практичного використання у найближчій перспективі. Схема 1. Основні етапи проведення комплексного ...
... яння, обробітку ґрунту, тощо. Тому систему сівозмін слід розглядати, як основу організації створення сталої та міцної кормової бази. 2.4. Економічна ефективність виробництва молока у господарствах Показники ефективності виробництва молока залежать від застосування способів удосконалення організації і технології виробництва. Істотно впливають на них наслідки виробничої діяльності господарства ...
0 комментариев