Класифікация використання часу використання устаткування

2. Класифікация використання часу використання устаткування

Час використання устаткування протягом зміни (Дод.2) підрозділяється на час роботи устаткування і час перерв в роботі устаткування.

ВР - час роботи устаткування складається з часу роботи устаткування по виконанню виробничого завдання (оперативного часу роботи устаткування) і часу роботи устаткування, не передбаченого виробничим завданням.

ВПЗ - час роботи устаткування по виконанню виробничого завдання – час, протягом якого на устаткуванні здійснюється процес обробки предмету праці і введення його в обробку (наприклад, час на установку деталі на верстат). Оперативний час (ВПЗ) підрозділяють на основне і допоміжне.

Про - основний час може бути машинним (апаратурним) і машинно-ручним.

У - допоміжний час - час, протягом якого не виконується основна робота, а здійснюються дії, що необхідні для виконання основний робіт, не перекриваються машинним часом (наприклад, час на установку предмету праці на устаткування).

М - машинний (апаратурне) час - час, протягом якого здійснюється автоматична робота устаткування, а працівник виконує функції спостереження і регулювання

МР - машинно-ручний час - коли разом з машинною роботою безпосередньо в обробці використовується ручна праця.

ВНЗ - час роботи устаткування, не передбачений виконанням виробничого завдання, витрачається на виконання випадкової (ВСР) і непродуктивної (ВНР) роботи.

ВП - час перерв в роботі устаткування - час, коли устаткування не діє незалежно від причин виникнення перерв.

ПР - час регламентованих перерв в роботі устаткування включає час перерв в роботі, обумовлених технологією виробничого процесу, підготовкою до роботи (ПЗ), організаційно-технічним обслуговуванням робочого місця (Орг), на відпочинок і особисті потреби працівника (ОТЛ).

ПРТ - час перерв в роботі устаткування, обумовлених технологією виробничого процесу, складається з перерв, пов'язаних з ремонтом механізмів по графіку, неусувних технологічних перерв, у тому числі що виникають при багатоверстатному (багатоапаратурному) обслуговуванні із-за збігу зайнятості працівника на одному верстаті (апараті) з необхідністю обслуговувати інші.

ПН - час нерегламентованих перерв в роботі устаткування підрозділяється на час перерв, викликаних недоліками в організації виробництва, і час перерв, викликаних порушеннями трудової дисципліни працівником (ПНД).

ПНП - час перерв в роботі устаткування, викликаних недоліками в організації виробництва - час бездіяльності устаткування через відсутність сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива, енергії, порушення зв'язку із зв'язаним устаткуванням, а також час проведення позапланових ремонтів унаслідок несправності устаткування.

3. Аналіз витрат робочого часу

Залежно від мети дослідження розрізняють наступні види спостережень для вивчення витрат робочого часу.

·          Фотографія використання часу:

-  фотографія робочого часу;

-  фотографія часу використання устаткування;

-  фотографія виробничого процесу - одночасно вивчається використання робочого часу виконавця і часу використання устаткування.

·          Хронометраж.

·          Фотохронометраж.

За способом проведення спостережень і реєстрації отриманих результатів виділяють візуальні, автоматичні і комбіновані спостереження.

За способом записи застосовують цифрову, індексну, графічну фіксацію спостережуваного, а також кино-, фото-, відеозапис.

Методи вивчення витрат робочого часу - метод безпосередніх вимірів і метод моментных спостережень.

Метод безпосередніх вимірів полягає в безперервному спостереженні за трудовим процесом, операцією або її частинами і у фіксації свідчень поточного часу або тривалості виконаних елементів операції. Метод дозволяє детально вивчати робочий час виконавця і час використання устаткування, отримувати дані в абсолютному вираженні з високою їх достовірністю, отримувати зведення про послідовність окремих елементів роботи, залучати до вивчення витрат самих працівників.

До недоліків цього методу слід віднести: спостереження тривалі і трудомісткі; час спостереження обмежено і спостереження не можна переривати; один спостерігач, як правило, не в змозі забезпечити якісне спостереження більш ніж за трьома-чотирма об'єктами; постійна присутність спостерігача надає психологічну дію на працівника, що може впливати на достовірність результатів.

Метод моментных спостережень полягає в реєстрації і обліку кількості однойменних витрат робочого часу у випадково вибрані моменти (в деяких випадках - через рівні проміжки часу). Структуру витрат часу встановлюють по питомій вазі моментів, в які наголошувалися ті або інші полягання (ПЗ, ОП, ПНД і ін.) в загальній кількості моментів за весь період спостереження. За допомогою цього методу один дослідник може спостерігати за майже необмеженим числом об'єктів; достовірність спостережень не страждає при перервах в проведенні фотографії; трудомісткість спостережень в 5-10 разів менша, ніж при методі безпосередніх вимірів; об'єкт спостереження не підпадає під істотний психологічний вплив з боку спостерігача.

До недоліків методу можна віднести наступне: результатом можуть бути лише усереднені дані; структура витрат робочого часу може бути розкрита не повністю; відсутні дані про послідовність виконання прийомів і операцій; немає можливості безпосередньо фіксувати причини втрат, нераціональних витрат робочого часу.

Реалізація методу моментных спостережень зводиться до того, що спостерігач, обходячи робочі місця по певному маршруту, фіксує дії об'єктів спостереження. Запис ведеться із заздалегідь намічених крапок - фіксажних пунктів (наприклад, опорних колон і ін.).

3.1. Фотографія робочого часу

Фотографія робочого часу (ФРВ) - такий вигляд спостереження, при якому заміряють всі без виключення витрати часу виконавця робіт за певний період. Найбільшого поширення набула фотографія робочого дня (ФРД).

Залежно від спостережуваних об'єктів ФРВ може бути індивідуальною, груповою, самофотографией.

Незалежно від різновидів і мети ФРВ проведення її містить наступні етапи: підготовка до спостереження, його проведення, обробка отриманих даних, аналіз результатів, підготовка пропозицій по вдосконаленню організації праці.

3.1.1. Підготовка до спостереження

Підготовка полягає у вивченні технологічного процесу, організації праці на робочому жесті, порядку обслуговування робочого місця, технічних характеристик устаткування; ознайомлення працівника і його безпосереднього керівника з метою вивчення (фотографії); підготовці необхідної документації, у тому числі - заповненні наглядової карти (аркуша) даними про робоче місце і працівника.

Якщо фотографія проводиться з метою розробки нормативів, то на цьому етапі виявляються і усуваються недоліки, що наводять до прямих втрат і нераціональних витрат робочого часу. Особливе значення в цьому випадку має правильний вибір об'єкту (об'єктів) спостереження.

При використанні методу моментных спостережень розраховується кількість необхідних моментів, вибираються інтервали обходів, намічається їх маршрут і фіксажні пункти, визначається число змін, необхідних для спостереження.

Необхідне число спостережень (моментів) М визначається по формулі

 _{( 3.1.1)} ,

де До - коефіцієнт, залежний від заданої вірогідності невиходу відносної помилки спостережень за встановлені межі. В умовах стійкого технологічного процесу і багатократної повторюваності елементів витрат (масове і великосерійне виробництво) До зазвичай приймають рівним 1,4 ( 2) ; в умовах нестабільного виробничого процесу (одиничне і дрібносерійне виробництво) зазвичай До = 1,7 (ДО З);

d - питоме значення досліджуваного вигляду витрат часу в загальній тривалості робочого часу (при розрахунку - по тому вигляду витрат, якою передбачається мінімальним). Приймається зазвичай за даними спостережень, які проводилися раніше;

 допустима величина відносної помилки спостережень (від 3 до 10%). Визначається виходячи з точності і питомої ваги витрат.

При невеликій питомій вазі витрат величина може бути збільшена без істотного зниження точності результатів спостережень. Це дає можливість при проведенні фотографії методом моментных спостережень вивчати витрати часу диференційовано по всіх категоріях без різкого збільшення числа моментів спостережень в порівнянні з розрахованими для категорії, що має найбільшу питому вагу в загальних витратах часу.

Інтервали обходів вибираються так, щоб вони не володіли якою-небудь закономірністю відносно виробничого циклу і носили характер випадкової вибірки. Ці інтервали (час початку обходу робочих місць) можуть визначатися за допомогою таблиць випадкових чисел.

Число робочих змін, необхідних для спостереження Nсм,, число моментів, що фіксуються за одну зміну Мсм і тривалість одного обходу, мін Тобх визначаються по формулах:

, (3.1.1.2)

де Котк - коефіцієнт, що враховує неспівпадання (відхилення) часу початку обходів (зазвичай Котк приймають рівним 0,5 - 0,7);

L - довжина маршруту обходу, м; 0,6 - середня довжина одного кроку, м; 0,01 - середня тривалість одного кроку, мин.

3.1.2. Індивідуальна фотографія робочого часу

Проводиться, як правило, методом безпосередніх вимірів. Оскільки працівник може приступити до праці або її підготовки до початку зміни, спостерігач має бути на робочому місці до початку спостережуваного періоду часу за 15-20 мин.

У наглядовому аркуші вказуються всі дії і перерви в роботі в тому порядку, в якому вони відбуваються фактично. Одночасно фіксується поточний час закінчення кожного виду витрат робочого часу, який, у свою чергу, є початком наступного вигляду витрат.

Особливу увагу звертають на відмінність елементів підготовчо-завершальної роботи і роботи по обслуговуванню робочого місця, а також перерв організаційно-технічного характеру і перерв, залежних від працівника.

Для підвищення достовірності результатів рекомендується проводити від трьох до жерсті ФРВ на початку, середині і кінці робочого тижня. При фотографуванні для розробки нормативів спостереження ведуть за різними виконавцями.

3.1.3. Групова фотографія робочого часу

Проводиться або методом безпосередніх вимірів (спостережувана група працівників - 2-4 людини, або методом моментных спостережень - при числі об'єктів, що вивчаються, більше чотирьох.

Порядок проведення групової фотографії методом безпосередніх вимірів такий же, як і при індивідуальній ФРВ. Запис витрат робочого часу виробляється по черзі по кожному спостережуваному працівникові.

При проведенні фотографії методом моментных спостережень запис в наглядовому аркуші ведуть або індексами,либо умовними позначеннями

Для графічного запису спостережень застосовується спеціальний наглядовий аркуш . Цифри над лініями, відповідними витраченому часу, вказують число працівників, що беруть участь в операції.

Графічний запис застосовується як для індивідуального, так і для групового ФРВ в тих випадках, коли умови роботи спостерігача утруднені або несприятливі (підземні гірські роботи, взимку на відкритому повітрі і ін.).

3.1.4. Самофотографія робочого часу

Проводиться самим працівником. При цьому виявляються і фіксуються лише втрати робочого часу, вказуються причини їх виникнення і дороги усунення .

Цей вигляд спостережень ефективний в тому випадку, якщо самофотографии проводяться систематично, охоплюють великі групи працівників і по їх результатах приймаються необхідні заходи для поліпшення організації праці.

Основна перевага самофотографии - вона дозволяє отримувати багатющу різноманітність конкретних пропозицій по усуненню причин втрат робочого часу.

Недолік цього методу очевидний - з його допомогою можуть бути зафіксовані лише втрати, не залежні від працівника.

3.1.5. Обробка даних фотографії робочого часу

Полягає в обчисленні тривалості витрат по кожній категорії шляхом віднімання з поточного часу час попереднього виміру. По всіх видах вимірів проставляються позначення витрат і складається зведення однойменних витрат робочого часу .

При використанні методу моментных спостережень число випадків підсумовується, визначається доля кожної категорії витрат і кількість моментів переводиться в тимчасове вираження (мін, сік).

3.1.6. Аналіз результатів спостережень

Аналіз результатів фотографій робочого часу зводиться до визначення нераціональних витрат і втрат робочого часу і встановлення їх причин. Фактичні витрати порівнюються з нормативними, які встановлюються на основі нормативів часу на підготовчо-завершальні операції, обслуговування робочого місця, часу на відпочинок і особисті потреби. Оперативний час (нормативне) визначається по формулі:

 _(3.1.6.1)

де аобс і аотл – відповідно, нормативи часу на обслуговування робочого місця і часу на відпочинок і особисті потреби у відсотках від оперативного часу. Після визначення розраховуються і :

 і (3.1.6.2)

Отримані дані дозволяють скласти фактичний і нормативний (проектований) баланси витрат робочого часу.

Таблиця 1

Баланс витрат робочого часу

Аналіз результатів закінчується зазвичай визначенням характеристик - коефіцієнтів оперативного часу Коп, втрат робочого часу, викликаних недоліками в організації виробничого процесу Кпнп, втрат, залежних від працівника Кпнд, а також рівня можливого підвищення продуктивності праці за рахунок усунення втрат і непродуктивних витрат робочого часу Ппт:

, (3.1.6.3)

де і і - відповідно, фактичний і нормативний час оперативний і на відпочинок і особисті потреби; і - відповідно, фактичний час втрат, не залежних і залежних від працівника; Тнаб - час спостереження.

Пропозиції по усуненню виявлених втрат і непродуктивних витрат робочого часу розробляються на підставі аналізу витрат, зіставлення фактичної і проектованої організації праці.

3.2. Фотографія часу використання устаткування

Основні цілі проведення фотографії часу використання устаткування: виявлення ефективності використання устаткування, розрахунок норм його продуктивності, здобуття вихідних даних для визначення або уточнення кількості устаткування, що обслуговується одним або групою працівників.

При фотографуванні визначається машинно- (аппаратурно-) -свободное час і час зайнятості працівника (рівне часу роботи устаткування за участю працівника), а також інші категорії витрат.

Техніка спостереження і форми запису такі ж, як і при фотографії робочого часу. Залежно від кількості одиниць спостережуваного устаткування можуть застосовуватися або метод безпосередніх вимірів, або метод моментных спостережень.

При обробці даних складається баланс часу використання устаткування. Коефіцієнт використання устаткування рахують як відношення часу роботи устаткування до всього часу спостереження.

3.3. Хронометраж

Хронометражем називається такий вигляд спостережень, при якому вивчаються елементи оперативної, підготовчо-завершальної роботи або роботи по обслуговуванню робочого місця, що циклічно повторюються.

Основні цілі хронометражу: встановлення норм часу і здобуття даних для розробки трудових нормативів, вивчення раціональних прийомів і методів праці, перевірка якості норм, що діють, виявлення причин невиконання або значного перевиконання норм.

Розрізняють три способи проведення хронометражу: безперервний - по поточному часу, коли заміряються всі елементи, що циклічно повторюються в певному порядку; вибірковий, коли заміряються окремі прийоми роботи незалежно від їх послідовності виконання; цикловий - коли досліджуються елементи операції, що мають дуже малу тривалість, що не дозволяє візуально вимірювати їх без об'єднання в групи, кожна з яких в циклі періодично повторюється.

Точність вимірів часу при проведенні хронометражних спостережень залежить від тривалості виконання елементів, що вивчаються. При тривалості елементу операції до 10 з виміру виробляють з точністю до 0,1 з, до 1 міни - до 0,2 с. При значніших по тривалості елементах (до 30 мін і більш) похибки припускається в межах до 5 % тривалість, але не більше 1 мин.

Проводять хронометражні спостереження через 45-60 мін після початку роботи (з метою виключення часу врабатывания) і за 1,5-2 ч до закінчення робочого дня.

3.3.1. Підготовка до спостереження

Включає ознайомлення з операцією, її структурою, методами виконання; розчленовування операції на складові елементи; визначення початку і закінчення кожного елементу, тобто фіксажних крапок (чітко сприйманих зрительно або на слух початку і закінчення дій працівника); визначається необхідне число вимірів (табл.2); проводиться роз'яснювальна робота з працівником, пояснюють мету хронометражу і уточнюють порядок виконання роботи.

Таблиця 2 Число вимірів при одному хронометражному спостереженні

Виміри часу фіксують в хронометражній карті. При спостереженні по поточному часу фіксажна точка кінця елементу служить одночасно початковою точкою подальшого.

Спостереження проводиться за допомогою різного роду секундомірів. В деяких випадках застосовують графічні прилади типа хронографій і спеціальну фото-, кино- і відеоапаратуру. Дефектні виміри наголошуються (аби виключити їх при обробці спостережень).

3.3.2. Обробка результатів спостереження

В результаті проведення хронометражних вимірів і після виключення з них вимірів дефектних виходить хронометражний ряд (хроноряд). У всякому хроноряде має місце деяке розсіяння його тривалості. Коливання залежать від виконуваної роботи, рівня її механізації, тривалості елементів операції, типа виробництва, вимірювальних приладів, кваліфікації спостерігача.

Аби оцінити хроноряд відносно його вагання, застосовують фактичний коефіцієнт стійкості хроноряда:

 _(3.3.2.1)

де tmax - максимальна тривалість виконання елементу операції;

tmin - мінімальна його тривалість.

Розрахований таким чином не повинен перевищувати нормативний коефіцієнт Ку (таблиця. 3).

Таблиця 3 Нормативні коефіцієнти стійкості хронометражного ряду

Якщо фактичний коефіцієнт стійкості хроноряда перевищує нормативний, то необхідно зробити ще одне спостереження. Отриманий за результатами двох спостережень хроноряд оцінюють на стійкість. Якщо і в цьому випадку Ку перевищує нормативне значення, то слід виключити одне або обоє крайнього значення - мінімальне і максимальне. При цьому кількість виключених значень - дефектних і виключених при обробці - не повинно перевищувати 15 % всіх вимірів. Потім знову визначається фактичний коефіцієнт стійкості.

Якщо і в цьому випадку перевищує Ку нормативний, то хроноряд визнається нестійким, і необхідно проводити ще одне спостереження. Кількість спостережень буде достатньою лише в тому випадку, якщо отриманого загального хроноряда не перевищує нормативного.

Подальша обробка результатів спостереження полягає у визначенні середньої тривалості виконання кожного елементу операції; вона дорівнює середньоарифметичній величині всіх придатних вимірів хроноряда.

3.3.3. Хронометраж з врахуванням темпу роботи

Проводять з метою виключення психологічного впливу на працівника самої процедури спостереження. Відхилення величин вимірів, пов'язане з темпом роботи, може бути вельми істотним. При цьому відхилення частенько викликане навмисним уповільненням темпу.

Оцінка темпу здійснюється або візуально спостерігачем, або на етапі обробки результатів спостережень шляхом зіставлення витрат часу з нормативними, розрахованими із застосуванням мікроелементних трудових нормативів.

Фактичні витрати часу на виконання елементів обчислюються за допомогою так званих коефіцієнтів ефективності трудових рухів, величина яких вагається в межах 0,45-1,15 (при коефіцієнті 1,0 робота виконується в нормальному темпі і раціональним способом). При обробці результатів спостережень нормативний час, де Тф - фактичний час, Кеф- коефіцієнт ефективності. При цьому величини Тф і Кеф визначаються не як середньоарифметичні, а як модальні, тобто що найчастіше зустрічаються.

3.3.4. Цикловий хронометраж

Полягає у фіксації витрат часу елементів операції, об'єднаних в групи з різним складом елементів, що вивчаються.

Приклад циклового хронометражу. Вивчаються елементи а, би, в і г, що мають відносно малу тривалість. З цих елементів складаємо групи по три елементи: а + б + у = А; г+а+б = Би; у + г + а = У; б + у + г = Г, де А, Би, В і Г - сумарний час тривалості виконання елементів.

Після проведення вимірів по кожній з груп набули значень: А = 4 з, Би = 5с, В = 6с і Г = 6с. Після підсумовування рівності А + Б + У + Г = За + Зб + Зв + Зг знаходимо суму тривалості досліджуваних елементів:

.

Знаючи тривалість виконання елементів кожної групи, розраховуємо час на виконання кожного елементу:

а = Т - Г = 7 - 6 = 1 з би = Т - В = 7 - 6 = 1с

у = Т - Би = 7 - 5 = 2 з г = Т - А = 7 - 4 = Зс.

3.4. Фотохронометраж

Застосовується в одиничному і дрібносерійному виробництві, коли працівники протягом зміни виконують ряд різних робіт, або що зовсім не повторюються, або що повторюються незначне число разів.

Фотохронометраж полягає в тому, що в процесі фотографування протягом деякого часу проводяться диференційовані виміри по елементах операції; впродовж всього останнього часу спостереження тривалість елементів фіксується лише сумарно.

При фотохронометражі досліджується робота або одного працівника, або групи працівників, або багатоверстатна робота. Застосовують цифровий, графічний і комбінований запис. Обробка результатів спостережень виробляється: при визначенні часу елементів операції - так само, як при хронометражі; при визначенні інших витрат - методами, вживаними при обробці даних фотографій робочого часу.