Причині інфляції та її види
Очікувану. Очікувана інфляція може передбачати і прогнозуватися заздалегідь, з достатнім ступенем надійності;
Аналіз інфляції пропозиції та попиту
Особливості зв’язку інфляції та безробіття
Подолання інфляції шляхом грошово-кредитної політики
Рекомендації щодо подолання негативних інфляційних тенденцій
Навигация
Очікувану. Очікувана інфляція може передбачати і прогнозуватися заздалегідь, з достатнім ступенем надійності;
Аналіз існуючого стану інфляційних процесів в сучасній Україні
54857
знаков
3
таблицы
1
изображение
1. Очікувану. Очікувана інфляція може передбачати і прогнозуватися заздалегідь, з достатнім ступенем надійності;
2. Неочікувану. Неочікувана - виникає стихійно і прогноз тут неможливий.
Фактор очікуваності, передбачуваності по-новому освітлює нам питання впливу інфляції на стратегію бізнесу, а саме: їли всі фірми і все населення знає напевно, що в наступному році ціни зростуть, скажемо в 100 разів, то в умовах ідеального вільного ринку є цілий рік на завчасну адаптацію до спрогнозованого стрибка цін. Всі підприємства і населення також підвищать в 100 разів ціну на свій товар (верстати, устаткування, послуги, робоча сила і т.д.). Ніхто, таким чином, істотно не постраждає навіть від гіперінфляції, а в разі непередбачуваності, несподіванки зростання цін навіть на 10% (помірна інфляція) може відбутися істотне зниження прибутковості відповідних підприємств.
Комбінація збалансованої та очікуваної інфляції не завдає істотної економічної шкоди, а незбалансованою і неочікуваною - особливо небезпечна, чревата великими витратами адаптаційного плану.
Економісти розрізняють також такі типи інфляції, як: Інфляція попиту та Інфляція пропозиції (витрат). Традиційно, зміни в рівні цін пояснюються надлишковим сукупним попитом. Економіка може спробувати витрачати більше, ніж вона здатна виробляти. Виробничий сектор не в змозі відповісти на цей надлишковий попит збільшенням реального обсягу продукції, тому що всі наявні ресурси вже повністю використані. Тому цей надлишковий попит призводить до завищених цін на постійний реальний обсяг продукції і викликає інфляцію попиту. Суть інфляції попиту інколи пояснюють однією фразою: занадто багато грошей полює за надто малою кількістю товарів ". Характерно, що зайнятість в такій ситуації повна, бо стимулюється високою ціною промисловість максимально повинна завантажувати виробничі потужності. У СНД це не так: дефіцитний попит наростає, не завантаженість потужностей збільшується, номінальна прибутковість операцій зростає. Підприємствам вигідніше менше виробити і дорожче продати кожну одиницю продукції. У такій ситуації найімовірніше прогноз на зниження зайнятості.
Інфляція пропозиції (витрат) може бути викликана зростанням будь-яких витрат виробництва (заробітна плата, засоби виробництва і т.д.). Прикладом тут можуть служити наслідки світової нафтової кризи 70-х рр.. Учасники Організації країн - експортерів нафти обмежили загальна пропозиція нафтопродуктів і різко підвищили ціни. Процес цей охопив, як водиться, та інші енергоносії, а потім, оскільки енергія - важливий компонент практично будь-якого виробництва, результатом стала широка хвиля інфляції з боку витрат, що спровокувала падіння економічної активності.
Інфляцію з боку витрат стимулюють непрямі податки, акцизи. Складовим елементом витрат виробництва є витрати на зарплату. Зростання зарплати в умовах інфляції цілком природний і закономірний. Проте досвід Заходу свідчить про те, що часом потужні профспілки домагаються значного збільшення оплати праці, передбачаючи подальший розвиток інфляції.
На практиці нелегко відрізнити один тип інфляції від іншого, всі вони тісно пов'язані і постійно взаємодіють.
1.3 Соціально-економічні наслідки та особливості інфляційних процесів в Україні
Сам факт інфляції - зниження купівельної спроможності грошової одиниці, тобто зменшення кількості товарів і послуг, які можна придбати за цю грошову одиницю, - не обов'язково призводить до зниження особового реального доходу чи рівня життя. Інфляція знижує купівельну спроможність грошової одиниці, проте ваш реальний прибуток чи рівень життя знизиться тільки в тому випадку, якщо номінальний дохід буде відставати від інфляції. До основних наслідків інфляції відносяться:
1.Перерозподіл доходів і багатства.
2. Відставання цін державних підприємств від ринкових.
3. Прихована державна конфіскація коштів через податки.
4. Прискорена матеріалізація грошових коштів.
5. Нестабільність економічної інформації.
6. Зворотній пропорційність темпу інфляції і рівня безробіття Розглянемо кожне з наслідків більш детально.
1. Перерозподіл доходів і багатства. Припустимо, що якийсь пан А взяв позику в пана Б на 5 місяців, і за ці 5 місяців інфляція знецінила грошову одиницю в 2 рази. Це означає, що через покладений термін А поверне Б формально, за номіналом всю суму кредиту, а реально - тільки 50%. Найприкріше те, що повністю позбутися від подібного негативного ефекту не можна в силу непередбачуваності і незбалансованості інфляції. При інфляції, отже, невигідно давати в борг.
2. Відставання цін державних підприємств від ринкових цін. У державному (регульованому) секторі ринкової економіки ціни витрат виробництва і товарів переглядаються рідше і довше, ніж у приватному секторі. В умовах інфляції кожне підвищення своїх цін держпідприємства змушені обгрунтовувати, одержувати на це дозвіл вищестоящих організацій. Це довго і неефективно. В умовах щомісячного, різкого, несподіваного і стрибкоподібного росту інфляції подібний механізм навіть технічно трудноосуществім. У результаті наростає дисбаланс приватного та громадського секторів, держава втрачає свій економічний потенціал впливу на ринок.
3. Третє наслідок незбалансованої, нехай навіть очікуваної інфляції, позначається через податкову систему. У такій ситуації прогресивне оподатковування в міру росту інфляції автоматично все частіше зараховує різні соціальні групи і види бізнесу в усе більш заможні і дохідні, не розбираючи: зріс чи дохід реально чи тільки номінально. Це дозволяє уряду збирати зростаючу суму податків навіть без прийняття податкових законів і ставок. Відношення бізнесу і населення до уряду, природно, погіршується. Промислово розвинені країни Заходу проводять індексацію податкових законів з урахуванням темпу інфляції. Подібна індексація, на жаль, малоефективна, бо в силу незбалансованого росту цін відбувається перерозподіл багатства, посилюється відрив номінального значення доходу від реального, причому в різних груп бізнесу і населення по-різному, в різний час і з різною швидкістю. Єдина індексація не може вловити подібних нюансів, вона оцінює всі доходи переважно формально, за номіналом.
4. Ще один наслідок незбалансованої інфляції - населення і корпорації прагнуть матеріалізувати свої швидко знецінюються грошові запаси. Фірми розробляють плани по активізації використання грошових ресурсів. Негативне тут полягає в тому, що стимулюється слабопродуманний, поспішний і надмірний темп нагромадження матеріальних запасів взапас. Приклад тому - панічний матеріалізація грошових коштів на всій території СНД. Дефіцит наростає паралельно з 'затоваренням' складських приміщень підприємств і організацій, захаращення квартир населення.
5. Чергове наслідок інфляції - нестабільність і недостатність економічної інформації, що заважають складанню бізнес-планів. Ціни - головний індикатор ринкової економіки. Цінова інформація - головна для бізнесу. У ході ж інфляції ціни постійно міняються, продавці і покупці товарів все частіше помиляються у виборі оптимальної ціни. Падає впевненість у майбутніх доходах, населення втрачає економічні стимули, знижується активність бізнесу. У підприємств зростають витрати, пов'язані з потребою адаптуватися до постійних змін.
6. Наступне наслідок інфляції - реальна грошова процентна ставка зменшується на величину щорічного відсотка росту інфляції. Так, якщо в 1990 р. темп інфляції в США був 4%, то власники грошей у цьому ж році одержали реальний дохід на валюту на ці ж 4% нижче.
Зростання інфляції практично завжди сполучається з високою, хоча і неповною зайнятістю і великим обсягом національного виробництва. І навпаки, зниження інфляції збігається за часом зі спадом виробництва і зростанням безробіття (крива Філіпса). Ця залежність зниження інфляції ціною росту безробіття лежить в основі багатьох державних антиінфляційних програм.
Розділ ІІ. Аналіз існуючого стану інфляційних процесів в сучасній Україні.
2.1.Аналіз темпу інфляції
Найбільш поширеним методом вимірювання інфляції є індекс споживчих цін (Consumer Price Index, CPI), який розраховується для поточного періоду по відношенню до базового періоду .
Вихідним для ІСЦ є «споживчий кошик» - набір товарів і послуг, що купуються середньостатистичний міським жителем протягом того чи іншого проміжку часу (кварталу, місяця).
Таблиця 2.1 - Індекс інфляції за категоріями товарів і послуг за 2009р
| Період (місяць) | Індекси інфляції за категоріями товарів і послуг | |||||||
| 2009 | Продукты питания | Коммунальные услуги | Транспортные услуги | Все товары и услуги | ||||
| январь | 103,1 | 3.1 | 102,0 | 2.0 | 100,3 | 0.3 | 102,9 | 2.9 |
| февраль | 101,1 | 4.2 | 100,7 | 2.7 | 99,4 | -0.3 | 101,5 | 4.4 |
| март | 101,4 | 5.7 | 100,5 | 3.2 | 101,4 | 1.1 | 101,4 | 5.9 |
| апрель | 101,1 | 6.9 | 99,8 | 3.0 | 100,9 | 2.0 | 100,9 | 6.9 |
| Май | 100,2 | 7.1 | 100,1 | 3.1 | 101,0 | 3.0 | 100,5 | 7.4 |
| июнь | 100,0 | 7.1 | 104,1 | 7.4 | 102,5 | 5.6 | 101,1 | 8.6 |
| июль | 99,7 | 6.7 | 96,7 | 3.8 | 100,5 | 6.1 | 99,9 | 8.5 |
| август | 98,7 | 5.4 | 100,2 | 4.0 | 100,5 | 6.7 | 99,8 | 8.2 |
| сентябрь | 100,3 | 5.7 | 100,4 | 4.4 | 101,2 | 7.9 | 100,8 | 9.1 |
| октябрь | 100,7 | 6.4 | 102,6 | 7.1 | 100,8 | 8.8 | 100,9 | 10.1 |
| ноябрь | 101,6 | 8.1 | 100,8 | 8.0 | 100,6 | 9.5 | 101,1 | 11.3 |
| декабрь | 101,7 | 10.0 | 100,2 | 8.2 | 100,8 | 10.3 | 100,9 | 12.3 |
| За 2009 год | 110,0 | 10.0 | 108,2 | 8.2 | 110,3 | 10.3 | 112,3 | 12.3 |
Значения индекса инфляции по месяцам приводятся в процентах относительно предыдущего месяца. У «споживчий кошик» входять нові товари, а деякі традиційні відступають на задній план.
Вартість кошика за минулий рік, місяць береться за базу, відправну точку при вимірі.
Індекс споживчих цін визначається за формулою:
- індекс споживчих цін;
- вартість споживчого кошика за даний рік;
- вартість споживчого кошика за минулий рік
Таблиця 2.2 - Індекс споживчих цін (індекс інфляції, англ. Consumer Price Index, CPI) за 1992-2010рр.[1] (у % до минулого року)
| Рік | Січень | Лютий | Березень | Квітень | Травень | Червень | Липень | Серпень | Вересень | Жовтень | Листопад | Грудень | За рік |
| 2010 | 101.8 | 101.9 | 100.9 | 99.7 | 99.4 | 99.6 | 99.8 | 101.2 | 102.9 | ||||
| 2009 | 102.9 | 101.5 | 101.4 | 100.9 | 100.5 | 101.1 | 99.9 | 99.8 | 100.8 | 100.9 | 101.1 | 100.9 | 112.3 |
| 2008 | 102.9 | 102.7 | 103.8 | 103.1 | 101.3 | 100.8 | 99.5 | 99.9 | 101.1 | 101.7 | 101.5 | 102.1 | 122.3 |
| 2007 | 100.5 | 100.6 | 100.2 | 100.0 | 100.6 | 102.2 | 101.4 | 100.6 | 102.2 | 102.9 | 102.2 | 102.1 | 116.6 |
| 2006 | 101.2 | 101.8 | 99.7 | 99.6 | 100.5 | 100.1 | 100.9 | 100.0 | 102.0 | 102.6 | 101.8 | 100.9 | 111.6 |
| 2005 | 101.7 | 101.0 | 101.6 | 100.7 | 100.6 | 100.6 | 100.3 | 100.0 | 100.4 | 100.9 | 101.2 | 100.9 | 110.3 |
| 2004 | 101.4 | 100.4 | 100.4 | 100.7 | 100.7 | 100.7 | 100.0 | 99.9 | 101.3 | 102.2 | 101.6 | 102.4 | 112.3 |
| 2003 | 101.5 | 101.1 | 101.1 | 100.7 | 100.0 | 100.1 | 99.9 | 98.3 | 100.6 | 101.3 | 101.9 | 101.5 | 108.2 |
| 2002 | 101.0 | 98.6 | 99.3 | 101.4 | 99.7 | 98.2 | 98.5 | 99.8 | 100.2 | 100.7 | 100.7 | 101.4 | 99.4 |
| 2001 | 101.5 | 100.6 | 100.6 | 101.5 | 100.4 | 100.6 | 98.3 | 99.8 | 100.4 | 100.2 | 100.5 | 101.6 | 106.1 |
| 2000 | 104.6 | 103.3 | 102.0 | 101.7 | 102.1 | 103.7 | 99.9 | 100.0 | 102.6 | 101.4 | 100.4 | 101.6 | 125.8 |
| 1999 | 101.5 | 101.0 | 101.0 | 102.3 | 102.4 | 100.1 | 99.0 | 101.0 | 101.4 | 101.1 | 101.9 | 104.1 | 119.2 |
| 1998 | 101.3 | 100.2 | 100.2 | 101.3 | 100.0 | 100.0 | 99.1 | 100.2 | 103.8 | 106.2 | 103.0 | 103.3 | 120.0 |
| 1997 | 102.2 | 101.2 | 100.1 | 100.8 | 100.8 | 100.1 | 100.1 | 100.0 | 101.2 | 100.9 | 100.9 | 101.4 | 110.1 |
| 1996 | 109.4 | 107.4 | 103.0 | 102.4 | 100.7 | 100.1 | 100.1 | 105.7 | 102.0 | 101.5 | 101.2 | 100.9 | 139.7 |
| 1995 | 121.2 | 118.2 | 111.4 | 105.8 | 104.6 | 104.8 | 105.2 | 104.6 | 114.2 | 109.1 | 106.2 | 104.6 | 281.7 |
| 1994 | 119.2 | 112.6 | 105.7 | 106.0 | 105.2 | 103.9 | 102.1 | 102.6 | 107.3 | 122.6 | 172.3 | 128.4 | 501.0 |
| 1993 | 173.2 | 128.8 | 122.1 | 123.6 | 127.6 | 171.7 | 137.6 | 121.7 | 180.3 | 166.1 | 145.3 | 190.8 | 10256.0 |
| 1992 | 385.2 | 115.3 | 112.1 | 107.6 | 114.4 | 126.5 | 122.1 | 108.3 | 110.6 | 112.4 | 122.0 | 135.1 | 2100.0 |
Подібний підхід до вимірювання інфляції має свої недоліки. Збереження твердого набору товарів і послуг у споживчому кошику (зміни в наборі відбуваються зазвичай через 8-10 років) не враховує інколи дуже стрімких змін в реальній структурі споживання.
Індекс споживчих цін є найважливішим показником, що характеризує інфляційні процеси в економіці. Він використовується для вирішення багатьох питань державної політики, аналізу цінових процесів в економіці, перегляду розмірів грошових доходів та мінімальних соціальних гарантій населення, рішення правових спорів, перерахунку показників системи національних розрахунків у постійні ціни.
Похожие работы
... цін погіршуються умови життя переважно у представників соціальних груп з твердими прибутками (пенсіонерів, службовців, студентів, прибутки яких формуються за рахунок держбюджету). Таким чином, інфляційні очікування зростання цін спричиняють їх ще більше зростання. Темпи приростів рівня цін в короткостроковому періоді мають певну інерційність, або мають очевидний часовий тренд. Під інерційністю в ...
... зобов'язань ефективне проведення таких операцій в Україні сьогодні неможливе. Окремим рядком слід виділити відсутність належної культури здійснення комунікацій з громадськістю з питань, пов'язаних із розвитком інфляційних процесів. В економічно розвинутих країнах одним із головних елементів політики з досягнення інфляційних цілей є ефективна система комунікацій з громадськістю, через яку здійсню ...
... онах; створення мережі навчальних центрів, що займаються якісною професійною підготовкою та перепідготовкою дорослого населення; поліпшення кадрового і технічного забезпечення державних регіональних служб зайнятості. Розділ ІІІ. Вплив інфляції на зайнятість населення та основні етапи розвитку антиінфляційної політики 3.1 Вплив інфляції на макроекономічні показники (зайнятість і безробіття ...
... меж, що відрізняють їх за даною ознакою від решти суспільства, дасть підстави говорити про рівень реальної ідентифікації [35, 20]. 2. Ідентифікація особистості як об'єкт соціологічного аналізу В умовах соціокультурних трансформацій, що характеризують сучасний етап розвитку українського суспільства, досить актуальним стає необхідність соціального самовизначення особистості. Глобальні ...
0 комментариев