Значення аналізу показників рентабельності діяльності підприємства

1.4 Значення аналізу показників рентабельності діяльності підприємства

Якщо сума прибутку показує абсолютний ефект від діяльності, то рентабельність характеризує міру цієї ефективності, тобто відносний ступінь прибутковості підприємства або продукції, що виробляється. У загальній формі рентабельність як відношення прибутку до витрат чи застосованих ресурсів.

Рентабельність застосованих ресурсів є рентабельністю підприємства. Цей показник може бути визначений, як відношення прибутку підприємства до сукупності виробничих фондів, балансових активів, власного чи акціонерного капіталу. Останній показник цікавить насамперед акціонерів і майбутніх інвесторів, оскільки він визначає верхню межу дивідендів.

Рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут. Перед усім обчислюється рентабельність усієї реалізації, як відношення прибутку від реалізації до повної собівартості реалізованої продукції. Рентабельність продукції можна розрахувати також відношенням прибутку до обсягу реалізованої продукції.

У багато номенклатурному виробництві в процесі аналізу рентабельності виробів слід застосовувати спосіб групування. Насамперед усі вироби групуються за ознакою, рентабельна чи нерентабельна продукція. При цьому визначають кількість нерентабельних видів продукції розраховують частину у % до загальної кількості виробів, а також їхню частку в обсязі реалізованої продукції.

Треба також визначити, чи є серед нерентабельних виробів такі, що входять до складу найважливіших профільних видів продукції, чи є нові перспективні вироби.

Дуже важливо здійснити групування продукції, що виробляється, за рівнем рентабельності:

Вироби з низькою рентабельністю;

Вироби з середньою або нормальною рентабельністю;

Вироби високорентабельні.

При цьому потрібно дати оцінку частки кожної групи в загальному обсязі реалізації.

Також здійснюють групування виробів за ознакою ступеня та напрямку зміни рентабельності порівняно з попереднім періодом. При цьому визначають кількість виробів, по яких:

Рентабельність помітно зросла;

Рентабельність суттєво не змінилась;

Рентабельність знизилась.

Групування виробів за названими та іншими ознаками дає змогу краще зрозуміти існуючі проблеми та визначити напрями збільшення прибутковості виробництва. При цьому треба врахувати дію на рентабельність продукції таких чинників:

Зміну ринкових цін на продукцію даного підприємства;

Зміну податку на додану вартість;

Зміну рівня собівартості виробу з усіма факторами, які впливають на неї.

Серед чинників, які впливають на собівартість продукції, треба звернути особливу увагу на час випуску продукції. Однією з причин зростання рентабельності або супровідним їй чинником може бути збільшення обсягів виробництва цієї продукції.

Показник рентабельності продукції в цілому по окремих видах продукції та асортиментно-структурних зрушень у реалізації продукції.

Рентабельність підприємства – найбільш узагальнюючий показник його діяльності. В ньому синтезуються всі фактори виробництва і реалізації продукції, оборотність господарських коштів і позареалізаційних фінансових результатів.[19 c.123]

Отже показники рентабельності більш повно ніж прибуток, відображають кінцеві результати господарювання, тому що їх величина показує співвідношення факту з дійсними або використаними ресурсами. Їх використовують для оцінки діяльності підприємства і як інструмент в інвестиційній політиці та ціноутворенні.

Показники рентабельності можливо об’єднати у декілька груп:

Показники, що характеризують окупність витрат виробництва та інвестиційних проектів;

Показники, що характеризують прибутковість продажів;

Показники, що характеризують прибутковість капіталу та його частин.

Всі показники можуть розраховуватись на основі балансового прибутку, прибутку від реалізації продукції та чистого прибутку.

Отже, рентабельність як показник дає уявлення про достатність прибутку порівняно з іншими окремими величинами, що впливають на виробництво, реалізацію і взагалі на фінансово-господарську діяльність підприємства.

2. Аналіз показників рентабельності діяльності ВАТ «СНВО ім. Фрунзе»

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

ВАТ «СНВО ім. Фрунзе» розташоване у м. Суми, яке знаходиться в північній частині Лівобережної України у зоні лісостепу і є обласним центром.

Підприємство розташоване на земельній площі розміром 3251 га. Виробничі площі об’єднання складають 2602,5 тис.кв.м. Інша площа зайнята під об’єкти соціально-культурного призначення., природоохоронні об’єкти, підсобне сільське господарство та незавершене будівництво. На території об’єднання існує розширена сітка залізничних шляхів та система автодоріг для оперативного рішення задач по перевезенню вантажів, необхідних для потреб виробництва та відвантаження готової продукції.

Підприємство розпочало свою діяльність у 1896 році як «Сумські машинобудівні майстерні», засновані бельгійським акціонерним товариством та місцевими цукровиробниками. У ті роки випускало парові та підйомні машини для шахт Донбасу, виготовляло та ремонтувало обладнання для цукрових заводів.

За роки свого розвитку машинобудівні майстерні перетворилися у велике підприємство, що мало назву «Сумський машинобудівний завод ім. Фрунзе».

В другій половини 60-х років завод перейшов на комплексні поставки хімічного обладнання.

У 1980 році у цілях забезпечення виконання завдань щодо поставки обладнання для атомної енергетики до складу об’єднання входить Сумський завод атомного енергетичного машинобудування.

У зв’язку з розширенням номенклатури та рішенням нових задач в області машинобудування у лютому 2004 року об’єднання стає відкритим акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе». На даний момент ВАТ «СНВО ім. Фрунзе» - великий машинобудівний науково-виробничий комплекс до складу якого входить декілька потужних спеціалізованих виробництв з високо оснащеними цехами, проектною, дослідною та випробувальною базою, що має можливість виготовляти машини та обладнання різного загально технічного призначення.

Організаційна структура підприємства визначається статутом акціонерного товариства. З ціллю забезпечення керування підприємством, його структурними підрозділами зверху донизу, узгодженості дій та відповідальності керівників за результати діяльності ввірених їм підрозділів використовується лінійний підхід до управління. Він полягає в побудові раціональної структури та призначенні для кожного підрозділу керівника, який підпорядкований вищестоящому, що володіє повнотою влади у довіреному йому підрозділі та здійснює лінійне керівництво через підпорядкованих йому лінійних керівників.

Для реалізації поставлених цілей та завдань, а також забезпечення раціонального розподілу праці, за кожним структурним підрозділом закріплені відповідні функції, кожна з яких поділяються на під функції, та мають свої визначені цілі, які закріплені за конкретними керівниками та виконавцями, та оговорені в їх посадових інструкціях.

Лінійні керівники наділені правом прийняття кінцевих, тобто обов’язкових до виконання рішень, що стосуються питань діяльності своїх підрозділів. Щодо деяких питань функціональні керівники наділені правом прийняття кінцевих рішень для керівників одного з ним або нижчого рівня.

Керівники структурних підрозділів відповідають за розробку положень про підрозділи та посадових інструкцій на своїх підлеглих та доведення їх до конкретних осіб. Кожний керівник верхньої ланки має право делегувати частину своїх обов’язків та повноважень підлеглому йому лінійно-компетентному персоналу, але уся відповідальність при цьому залишається за ним.

Вищим органом управління є збори акціонерів.

У період між зборами акціонерів Спостережна рада представляє акціонерів, та в межах своєї компетенції регулює діяльність Правління, що є виконавчим органом акціонерного товариства та здійснює керування його поточною діяльністю.

На підприємстві склалася і діє організаційна структура управління, характерна для великих підприємств машинобудівної галузі. Вона відповідає дивізійній продуктовій структурі.

Виробничий процес на підприємстві організований в цехах і окремих структурних підрозділах, які об'єднані в спеціалізовані виробництва. Кожне з них спеціалізується на випуску певної групи товарів і має право здійснювати достатньо незалежну політику в питаннях організації своєї виробничої діяльності. Виробництва знаходяться в безпосередньому підпорядкуванні Правління товариства, на одному рівні з виробництвами знаходяться Дирекція з ЗЕД і маркетингу, Дирекція по матеріально-технічному забезпеченню і Структурний підрозділ директора з персоналу і соціальних питань. Виробництва безпосередньо співробітничають з дирекціями - співпраця “по горизонталі”.

Виробнича структура завдяки такій її організації є достатньо ефективною: деякі питання вирішуються централізовано, а деякі - децентралізовано, що дозволяє формувати незалежну і в той же час підконтрольну діяльність складових об'єднання ВАТ „Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе”.

Об'єднання налічує 8 виробництв.

Виробництво ГПА (газоперекачуючих агрегатів) і компресорів.

Виробництво “Машинобудівник” (виготовлення нестандартного устаткування).

Виробництво насосного обладнання.

Виробництво УБТ (бурильних труб, що обважнюють) і ВТ (провідних труб).

Виробництво хімічного обладнання.

Заготівельне виробництво.

Ремонтно-будівельне виробництво.

СП “Профіль” (виробництво алюмінієвих листів).

Кожне виробництво очолює директор. Виробництва розділені на певну кількість цехів (ділянок), кожний з яких очолює начальник.

На базі існуючого спеціалізованого виробництва з метою підвищення ефективності управління і максимізації прибули було створено дочірнє підприємство "Завод бурильних і провідних обважнених труб ".

Підвищення науково-технічного рівня виробництва забезпечують конструкторсько-технологічні підрозділи, розробки яких відповідають рівню досліджень спеціалізованих науково-дослідних установ. Окремі виробництва, завдяки винятковій спеціалізації, мають власні відділи і бюро. Наприклад, існує спеціальне конструкторське бюро (СКБ) хімічного обладнання, СКБ компресорного машинобудування, відділ головного конструктора насосного виробництва (ці підрозділи займаються підготовкою конструкторської документації, проводять виготовлення, випробування і доведення нових зразків техніки, уніфікують вироби, які впускаються підприємством, розробляють умови експлуатації нової техніки і т. ін.).

Згідно даним 2009 року на даний момент підприємство спеціалізується на випуску таких видів продукції (табл.2.1).

Таблиця 2.1

Динаміка і структура товарної продукції (млн. грн)

Види товарної продукції	Роки								Відхилення 2009 р від 2007 р
	2006		2007		2008		2009		сума	%
	сума	%	сума	%	сума	%	сума	%
ГПА та запасні частини	315,2	55,1	324,1	60,3	363,1	54,4	527,8	60,2	+212,6	5,1
Обладнання для нафтогазового комплексу	42,1	7,4	41,4	7,7	59,6	8,9	63,5	7,2	+21,4	-0,2
Хімічне обладнання	48,2	8,4	21,1	3,9	29,7	4,5	33,9	3,9	-14,3	-4,5
Насоси та запчастини	72,6	12,7	64,3	11,9	69,9	10,5	80,3	9,2	+7,7	-3,5
Компресори та запчастини	13,1	2,3	12,4	2,3	16,8	2,5	24,5	2,8	+11,4	0,5
Інша продукція	81,3	14,1	74,6	13,9	127,8	19,2	146,4	16,7	+65,1	2,6
Всього	572,5	100	537,9	100	666,9	100	876,4	100	+303,9	0

За даними таблиці 2.1 можна зробити висновок, що найбільший обсяг випуску в структурі товарної продукції займають ГПА та запасні частини, в середньому це складає 382, 6 млн. грн за рік і за 4 роки спостерігаємо як збільшення суми, так і зростання питомої ваги в загальному обсязі реалізації. Збільшився обсяг випуску компресорі та запасних частин з 13.1 млн. грн до 24.5 млн. грн та в середньому зросло виробництво обладнання для нафтогазового комплексу. На підприємстві постійно проводяться дослідження, що ведуть до розширення номенклатури виробів та до випуску зовсім нових видів товарної продукції для різних галузей господарства.

Виробничий потенціал „СМ НВО ім. М.В. Фрунзе” використовувало протягом 2006-2009 років на достатньо високому рівні. Основні фонди підприємства формувалися за рахунок створення нових, реконструкції та капітального ремонту діючих основних фондів.

Таблиця 2.2

Динаміка і структура основних фондів ВАТ „СНВО ім. М.В. Фрунзе”, (тис. грн)

Категорії основних фондів	Роки								Відхилення
	2006		2007		2008		2009		+/-	%
	сума	структура,%	сума	структура,%	сума	структура,%	сума	структура,%
Виробничого характеру:	614785	31,0	604269	31,0	630737	31,8	668321	33,7	+53536	2,8
- будівлі і споруди	375468	18,9	359015	18,4	396090	20,5	415202	20,9	+39734	2,0
- машини та обладнання	3264	0,2	4388	0,2	2262	0,1	3871	0,2	+607	0,0
- транспортні засоби та інше	236053	11,9	249866	12,8	232385	12,0	249248	12,6	+13195	0,7
Невиробничого характеру:	1371286	69,0	1346938	69,0	1304460	67,4	1314518	66,3	-56768	-2,8
- будівлі і споруди	-		-		-		-		-	-
- машини та обладнання	-		-		-		-		-	-
- транспортні засоби та інше	1371286	69,0	1346938	69,0	1304460	67,4	1314518	66,3	-56768	-4,1
Разом основних фондів	1986071	100	1951207	100	1935197	100	1982 839	100	-3232	0

Спостерігаємо достатньо парадоксальну ситуацію, коли виробниче підприємство має більш ніж 65 % обладнання невиробничого характеру. Аналізуючи оперативні дані, визначили, що витрати на ремонт основних фондів в цілому по підприємству за 2009 р. склали 13 785 тис. грн, в тому числі капремонт близько 2 900 тис. грн, з яких капремонт обладнання 1 000 тис. грн. За період з 2006 по 2009 роки на підприємстві введено 26 найменувань нових машин, обладнання та агрегатів.

Підприємство постійно має потребу в кваліфікованих кадрах. За період з 2006 по 2009 роки чисельність персоналу об’єднання зросла на 3557 чолові, що в динаміці складає 19,2 %. Це відбулося за рахунок збільшення кількості спеціалістів та робітників. Динаміку і структуру трудових ресурсів ВАТ надано в табл. 2.3.

Таблиця 2.3

Динаміка трудових ресурсів ВАТ „СМ НВО ім. М.В. Фрунзе”, (чол.)

Категорії працівників	Роки				Відхилення
	2006	2007	2008	2009	+/-	%
Керівники Робітники Спеціалісти Службовці	1502 13457 3205 357	1474 12906 3289 306	1531 14595 3760 324	1515 16139 4084 309	+13 +2862 +879 -48	+0,86 +19,93 +27,43 -13,45
Всього	18521	17975	20215	22078	3557	+19,2

Освітній і віковий рівень кадрового персоналу об’єднання в цілому відповідає розподіленню робітників за категоріями. Співвідношення свідчать про наявність кадрового потенціалу, здатного вирішувати виробничі і управлінські завдання.

По більшості економічних показників ВАТ „СНВО ім. М.В. Фрунзе” має досить перспективне стійке становище. За останні роки збільшилися прибутки підприємства, причиною чого є зростання обсягів виробництва та реалізації продукції товариства, рівень рентабельності в середньому мав тенденцію до зростання.

Виробничий потенціал ВАТ використовується на достатньо високому рівні, при чому, в порівнянні з минулими роками намітились тенденції до підвищення рівня використання виробничих потужностей. Забезпечення виробництва сировиною, матеріалами, енергією та іншими ресурсами протягом останніх 4 років було задовільним, що дало можливість працювати підприємству повний робочий тиждень.

ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе» є унікальним за своїми технологічними можливостями та забезпечене найсучаснішим обладнанням.

Таблиця 2.4

Динаміка основних економічних показників господарської діяльності

Показники	Роки				Відхилення
	2006	2007	2008	2009
					+/-	%
ВП у порівняльних цінах: - на 1 середн. прац., тис.грн - на 100 грн ОВФ, грн	711493,2 38,4 0,011	765764,2 42,6 0,013	795196,1 39,3 0,013	935926,1 42,4 0,014	+223832,9 +4 +0,003	+31,5 +10,4 +27,3
ВП у поточних цінах: - на 1 середн. прац., тис.грн - на 100 грн ОВФ, грн	710145,6 38,3 0,012	753907,5 41,9 0,012	769867,3 38,1 0,013	915672,7 41,5 0,014	+205527,1 +3,2 +0,002	+28,0 +8,0 +16,0
Товарна продукція - на 1 середн. прац., тис.грн	548649,3 29,6	537852,7 29,9	666937,4 32,9	876375,7 39,6	+327726,4 +10,0	+59,0 +33,0
Валовий прибуток на 1 середн. прац., тис.грн	24,8	22,6	27,5	42,5	+17,7	+71,1
Чистий прибуток на 1 середн. прац., тис.грн	10,1	9,2	11,2	17,3	+7,2	+71,1
Рівень рентабельності, %	34,1	27,9	37,5	43,8	+9,7	+9,7

Конструкторські підрозділи забезпечені передовими системами автоматизованого проектування та сучасним експериментально-випробувальним обладнанням. високий технічний рівень обладнання, яке створюється, досягається за рахунок високої кваліфікації інженерно-технічного персоналу, використання новітніх досягнень науки та техніки, а також за рахунок багаторічного співробітництва з вченими більш ніж 20 академічних та науково-дослідних інститутів.