3.      ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА В АГРАРНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

 

3.1. Застосування екологічних гербіцидів проти бур’янів

За сучасного рівня використання землі в степовому регіоні найнебезпечнішим чинником є високий ступінь засміченості, який за своїм регресивним по­тенціалом та економічними наслідками перевищує інші не­гативні елементи землеробства - втрату родючості через ерозію, агрофізичну деградацію ґрунтів, дефіцит вологоза­безпеченості, прояви ентомологічних і фітопатологічних трансгресій.

Тому в даній ситуації ключовим завданням залишаєть­ся подолання шкодочинності бур'янів засобами, які б спричинили мінімальний руйнівний вплив на екологічну рівновагу виробничого сільськогосподарського середо­вища. За прийнятих технологій вирощування зернових культур відсутність захисного гербіцидного або агро­технічного фактора призводить до втрати 38-71 % уро­жаю зерна кукурудзи, 8-17 - озимої пшениці й 28-46 % насіння соняшника. При існуючій потенційній засміченості бур'яни за норми внесення МРК 160 кг/га д.р. під кукурудзу блокують 141 кг/га поживних речовин, непродуктивні витра­ти вологи на транспірацію у такому разі досягають 158 мм або тримісячної норми опадів для зони Степу.

Для підвищення ефективності боротьби з бур'янами хімічним способом необхідно орієнтуватися на трансфор­маційні тенденції, які відбуваються у видовому складі фітоценозів. Моніторинг структури видового складу бур'янів за останні 45 років показав, що за цей час при­сутність у посівах основних фітоценозоутворюючих видів радикально змінилися. Під час проявів плоскухи звичайної (1 %) на початку вказаного періоду нині цей показник ста­новить 88 %. Щодо щириці загнутої, то розповсюдженість її зросла з 0 до 93 %, амброзії полинолистої - від 0 до 39 %. Навпаки з високих початкових позицій (72-85 %) до мініму­му (4-7 %) зведено поширеність лободи та щириці білої.

Практична сутність даної проблеми полягає в тому, що фітотоксичний спектр гербіцидів з тривалим періодом ви­користання в землеробстві є сильнодіючим чинником штуч­ного відбору. Така реакція фітоценозу бур'янів зумовлює необхідність постійного оновлення гербіцидних речовин.

Підвищена увага до гербіцидів не є простою даниною моді або результатом якогось примусового акту. Моделю­вання процесів біологічного й економічного характеру по­казує, що поряд з такими агротехнічними прийомами, як: основний обробіток ґрунту, догляд за посівами та внесення добрив гербіциди за рівнем впливу на врожайність переви­щують усі згадані технологічні процеси. В конкретному форматі дилема між високим ступенем засміченості та по­силенням хімічних заходів контролю бур'янів має вирішува­тися через застосування екологічно безпечних гербіцидів.

За ботанічним спектром фітотоксичної дії гербіцид базис є одним з унікальних препаратів, оскільки його двокомпо­нентний хімічний склад дає змогу ефективно контролювати одночасно три основні й віддалені за ступенем резистент­ності біогрупи бур'янів - злакові, дводольні однорічні та ба­гаторічні коренепаросткові. При високому ступені засміче­ності посівів кукурудзи (84,7 шт./м2) внесення базису в кіль­кості 25 г/га забезпечило технічну ефективність на рівні 84,6 %. Гербіцид спричиняє депресію біологічної маси бур'янів, яка знизилася на 238 г/м2 у повітряно-сухому стані порівняно з контролем. За такої фітосанітарної си­туації та фітотоксичних властивостей базис сприяв зрос­танню врожайності зерна гібридів кукурудзи на 19 ц/га.

В оптимальний міжфазовий період розвитку кукурудзи (2-5 листків) фітотоксичний потенціал базису краще реа­лізується, коли основна маса бур'янів знаходиться у фазі 1-3 листки злакових і дводольних видів. При невирівняності темпів розвитку бур'янів ефективність базису не знижуєть­ся навіть за обробки бур'янів у більш ранніх фазах, коли во­ни виходять на денну поверхню, але знаходяться ще в міжгрудковому просторі поверхні поля.

У багатьох випадках фазовий стан бур'янів, у якому вони є найбільш чутливими до гербіцидів, не завжди співпадає з регламентним періодом, протягом якого кукурудза не заз­нає токсичного пошкодження. З цього погляду вигідним є застосування тітусу, який можна вносити протягом 18-24 днів від 1-го до 7-го листка культури. Обробка посівів куку­рудзи тітусом 45-50 г/га дає змогу знищити 80,3 % бур'янів і сприяє зростанню врожайності зерна з 28,2 до 45,3 ц/га. На фоні розтягнутого періоду сходів бур'янів біологічну ефективність тітусу можна підвищити шляхом дворазового внесення гербіциду частками рекомендова­ної дози. Внесення 30 г/га тітусу у фазі 1-3 листки бур'янів з повторною обробкою при 3-5 листках доводить ефек­тивність до 86,2 %, а врожайність зростає на 19,8 ц/га. Ефективне застосування гербіцидів тітус і базис сприяє то­му, що в кругообіг продуктивної частини агроценозу повер­тається 127 мм вологи та 119 кг/га д.р. поживних елементів.

Незважаючи на низку переваг, страхові гербіциди при висо­кому ступені засміченості не здатні самостійно вирішувати пи­тання ефективного контролю бур'янів. Найбільш оптимально хімічний метод боротьби з бур'янами спрацьовує у варіанті, коли поєднується внесення ґрунтових і страхових гербіцидів. Додання у ґрунт харнесу та базису або тітусу у фазі 3-5 листки кукурудзи сприяє розширенню спектру фіто­токсичної дії та посиленню глибини депресії бу­р'янів, а відтак підвищенню ефективності цих препаратів до 94,9-96,2%.

Головним тут є те, що поряд зі здатніс­тю комбінації харнес-базис знищува­ти злакові, дводольні та багаторічні бур'яни істотно зростає надійність хімічно­го методу боротьби з проблемними бур'яна­ми, до яких належать амброзія полинолис­та, чорнощир нетреболистий, гірчак переч­ний та ін. У цьому випадку проявляється ефект повторного нанесення гербіцидів на вже послаблені та пригнічені бур'яни, що призводить до їхньої повної загибелі.

Звичайно, за умов значного біологічного пригнічення бур'янів нормально сформова­ного травостою озимої пшениці роль гербіцидів дещо нівелюється, але й при цьо­му проявляються їхні фітотоксичні власти­вості. Хоча різниця між показниками ефек­тивності гербіцидів тут невелика - 74,7-79 %, усе ж особливості та специфіка препаратів відрізняються. Враховуючи екологічні вимо­ги, на таких посівах краще застосовувати менш небезпечні препарати (хармоні, гранстар), а при зрідженості озимини та складній засміченості доцільно надати перевагу діалену С або його аналогам (Табл.8)

Таблиця 8.

Ефективність гербіцидів по посівах озимої пшениці

Гербіциди Доза

Засміченість шт./м2

Ефективність

%

Урожай­ність ц/га
Амінна сіль 2,4 Д 1,0 л/г 8,4 74,7 47,3
Діален С 0,8 л/г 7,0 79,0 48,4
Ковбой 140 мл/г 9,8 70,6 46,2
Хармоні 15г/га 7,2 78,4 48,0
Гранстар 25 г/га 7,3 78,4 48,0
Ларен 10г/га 8,2 75,3 47,1

Гербіциди навіть при значній засміченості практично завжди виправдовують себе з еко­номічних позицій. Застосування препаратів харнес, гранстар, хармоні, тітус і базис є най­важливішим технологічним елементом, що забезпечує високий рівень рентабельності вирощування зерна озимої пшениці (132-138 %) і кукурудзи (89-95 %). Виробничі витрати, спрямовані на застосування гербіцидів, окупляться тільки за рахунок додаткового врожаю на рівні 4,3-14,5 грн. на кожну грив­ню вкладень.

При значному різноманітті засміченості та широкому асортименті гербіцидів найваж­ливішим є добір препаратів відповідно до ви­дового складу бур'янів, за рахунок чого мож­на значно підвищити (10-15%) ефективність хімічного способу боротьби з ними. Так, на посівах кукурудзи максимальну біологічну ефективність, яка сягає 97,7-96,2 %, забез­печують внесенням технологічного поєд­нання харнесу з базисом або тітусом. З ог­ляду на екологічні переваги гербіцидів гранстар, хармоні та ларен, їх доцільно зас­тосовувати на посівах озимої пшениці з добре сформованим стеблостоєм, а при більш складній засміченості - використо­вують діален С.


Информация о работе «Економічна ефективність виробництва зерна та шляхи її підвищення»
Раздел: Экономика
Количество знаков с пробелами: 77618
Количество таблиц: 10
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
70004
16
0

... є вплив різних факторів на процес виробництва зерна, дозволяє провести комплексний аналіз і зробити достовірні висновки про основні напрямки підвищення економічної ефективності. 2. Рівень і ефективність виробництва зерна   2.1 Виробничо-економічна характеристика підприємства Приватне сільськогосподарське підприємство «Кумари» Первомайського району Миколаївської області в селі Кумари ...

Скачать
78743
23
0

... факторів на процес виробництва зерна, дозволяє провести комплексний аналіз і зробити достовірні висновки про основні напрямки підвищення економічної ефективності. Розділ 2. Cучасний стан зерновиробництва в товаристві з обмеженною відповідальністю «Райдолина» Веселинівського району 2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства ТОВ «Райдолина» розташоване в Південній частині ...

Скачать
142642
21
3

... яння, обробітку ґрунту, тощо. Тому систему сівозмін слід розглядати, як основу організації створення сталої та міцної кормової бази. 2.4. Економічна ефективність виробництва молока у господарствах Показники ефективності виробництва молока залежать від застосування способів удосконалення організації і технології виробництва. Істотно впливають на них наслідки виробничої діяльності господарства ...

Скачать
100666
17
5

... чи іншої галузі, а про правильність їх використання говорить вже про стан розвитку галузі. Використовуючи дані таблиці 2.4.1., зробимо аналіз динаміки основних показників економічної ефективності виробництва картоплі. Таблиця 2.4.1. Економічна ефективність виробництва картоплі Показники 2006 2007 2008 2008 у % до 2006 Посівна площа,га 6 6 7 116 Питома вага в структурі посівів,% 1 ...

0 комментариев


Наверх