Навигация
Порівняння вигод від стимулювання експортного потенціалу з витратами, пов’язаними з таким стимулюванням
22326
знаков
0
таблиц
0
изображений
7. Порівняння вигод від стимулювання експортного потенціалу з витратами, пов’язаними з таким стимулюванням.
З метою досягнення реалізації розроблених напрямків розвитку експортного потенціалу вченими пропонується створення експортних кластерів. Спираючись на проаналізовані варіанти значення терміна “кластер” та враховуючи виявлену необхідність його експортної орієнтації, сформульовано нове визначення цього поняття. Експортний кластер – це сукупність географічно локалізованих, взаємодоповнюючих підприємств-експортерів, постачальників, фінансових організацій, науково-дослідних центрів, вузів та інших організацій, які доповнюють один одного в досягненні конкретного господарського ефекту і посилюють міжнародні конкурентні переваги окремих компаній, а отже, і кластера в цілому.
Створення кластерів зовнішньоторговельного профілю сприяє досягненню таких позитивних тенденцій розвитку експортного потенціалу:
підвищення конкурентоспроможності експортної продукції за рахунок упровадження нових технологій;
зниження витрат і підвищення рівня відповідних наукомістких товарів та послуг за рахунок ефекту синергії і уніфікації підходів у якості, логістиці, інжинірингу, інформаційних технологіях тощо;
забезпечення зайнятості в умовах реформування великих підприємств і аутсорсингу;
консолідоване лобіювання інтересів учасників кластера в різних органах влади.
Зберігаючи фінансову незалежність кожного підприємства, експортний кластер представляє єдиний організм, функціонування якого може забезпечити досягнення світового рівня якості. Тісна співпраця всіх учасників виробничого процесу – від постачальників сировини до реалізації кінцевого продукту на зовнішніх ринках – забезпечує планування роботи кластера на перспективу, створює постійне його завантаження, знижує собівартість продукції та послуг, створює єдиний інформаційний та економічний простір. Унаслідок цього кластери стимулюють значне підвищення продуктивності праці і впровадження інновацій, які виступають основними чинниками підвищення національної конкурентоспроможності України. [6]
Таким чином, на основі міжнародного і вітчизняного досвіду підтримки національних товаровиробників вченими запропоновано систему напрямків політики державного стимулювання розвитку експортного потенціалу України з метою підвищення рівня національної конкурентоспроможності.
Як відомо, Україна впритул наблизилася до реалізації одного із пріоритетів своєї зовнішньоекономічної стратегії – вступу до Світової організації торгівлі (СОТ).
Вступ України до СОТ є надзвичайно важливим і водночас відповідальним кроком на шляху до сталого економічного зростання. Інтеграція нашої держави до світової господарської системи створить нові конкуренті умови співпраці на міжнародному рівні, спонукатиме до внутрішніх перетворень, поглибить реформи, сприятиме утвердженню соціально-орієнтовної і конкурентоспроможної, структурно-інноваційної моделі розвитку України.
„Світова організація торгівлі сьогодні об’єднує понад 150 держав світу, які виготовляють 93% всієї світової продукції і Україна, яка має величезний експортний потенціал, однозначно повинна бути в складі СОТ”, – як затвердив колишній Міністр економіки А.Кінах.
Він відзначив, що Україна не може залишатися країною з сировинною економікою, оскільки вона „має величезний науково-технічний потенціал”. Проте в даний час експорт України має сировинний характер, в якому 40% належать продукції хімічного і металургійного комплексу, а всього в країні 50% ВВП формує експорт.
За словами Анатолій Кінаха, вступ до СОТ це дуже відповідальний процес, тому необхідно серйозно тут працювати, насамперед, над питанням підготовки фахівців, а також створенням необхідних умов для того, щоб українська економіка була в умовах рівноправної конкуренції на європейському та світовому ринках.
„Тільки та держава, – переконаний Міністр, – може бути сильною економічно, яка створює робочі місця на своїй території, а не фінансує закордонні бюджети і не споживає в необмежених обсягах імпортну продукцію, яку вона може виробляти сама.”
Зазначимо, що вступ до СОТ це хороший поштовх для розвитку експорту, адже знижуються ризики штучних бар’єрів щодо доступу української продукції на європейські та світові ринки.
Хоча при вступі України до СОТ існують великі ризики. Зокрема, це стосується, галузей АПК, легкої промисловості, автомобільного й авіабудування, а також сфери послуг. Тому дуже важливо підвищити конкурентність цих галузей, працювати над питаннями, які стосуються сертифікації, стандартизації та якості продукції.
Однак, вступ до СОТ посилить державні позиції на експортних ринках. Це призведе до значного зменшення ставок митного тарифу, хоча деякі залишаться незмінними до 2010 року. Державі необхідно провести ринкове реформування аграрного сектору та лібералізувати доступ до ринку аграрної продукції. Це питання найгостріше порівняно з іншими. Сільськогосподарський сектор найменш реформований і забезпечує 16 % робочих місць та 14,5 % ВВП країни.
Вступ до СОТ це для України великий іспит і його можна скласти тільки через концентрацію політичної волі і створення розумних і ефективних умов для розквіту власної української економіки.
Список літератури
1. Бакаєв Л. О. Кількісні методи в управлінні інвестиціями: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2000.
2. Ерухимович И. Л. Ценообразование. — К.: МАУП, 1998.
3. Єпіфанов А.О., Сало І.В. Регіональна економіка: Навч. посіб. - К.: Наукова думка, 2006. - 344 с.
4. Клиновий, Д.В. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України [Текст] : навчальний посібник / Д. В. Клиновий, Т. В. Пепа ; Мін-во освіти і науки України. - К. : ЦУЛ, 2006. - 728 с.
5. Лишиленко, В.І. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка [Текст] : навчальний посібник / В. І. Лишиленко. - К. : ЦНЛ, 2006. - 325 с.
6. Пирець Н.М. Проблеми інтеграційного руху економіки України до системи світогосподарських відносин // Вісник Донецького університету / Серія В. Економіка і право. – Вип. №2-2– Донецьк: ДонНУ–2002. – с.366-371.
7. Пирець Н.М. Шляхи стимулювання експортного потенціалу України // Донбасс-Инвест. – 2006. - №5-6. – С.97-98.
8. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка [Text] : навчальний посібник / ред., Є. П. Качан. - К. : Юридична книга, 2005. - 704 с.
9. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка [Текст] : підручник / Мін-во освіти і науки України, Київський нац. економічний ун-т ; ред. С. І. Дорогунцов. - К. : КНЕУ, 2005. - 988 с.
10. Стадницький, Ю.І. Розміщення продуктивних сил (теоретичні основи) [Text] : навчальний посібник / Ю. І. Стадницький, А. Г. Загородній. - К. : Знання, 2008. - 351 с.
11. Щукін Б. М. Інвестиційна діяльність. — К.: МАУП, 1998.
Похожие работы
... ї діяльності з урахуванням особливостей конкретних ринків, змін ринкової кон’юнктури, стрибків у науково-технічному розвитку та загального зростання експортного потенціалу регіону. Розділ 2. Передумови та фактори становлення експортного потенціалу України 2.1 Економіко-географічне положення Економіко-географічне положення України досить вигідне для активної участі у міжнародному територі ...
... і іноземного інвестування країни ЄС значною мірою займають вичікувальну позицію. Особливо проблема збільшення інвестицій і розвитку торгівлі стосується гірничодобувної промисловості і сировинних ресурсів. Розділ ІІІ. Перспективи співробітництва України з ЕС, та шляхи його прискорення. 3.1. Проблеми у відносинах України і ЄС. На відміну від інших центрально-схі ...
... збільшились на 9,5% і становили 2 млрд. 480,21 млн.дол.США. Динаміка зовнішньоекономічної діяльності (млн. дол. США) В результаті виконання «Регіональної програми розвитку експортного потенціалу Харківської області у 2007-2008 роки», індикатором економічної ефективності якої було визначено приріст експорту у 2008 році на 28%, фактичне зростання експортних поставок у 2008 року склало 35,7% ...
... адміністративних бар'єрів, крім того, варто віднести технічні міри і спеціальні вимоги (стандарти, система специфікації, техніка безпеки, інспекція якості товарів і т.д.). Розділ 2. Особливості товарної структури зовнішньої торгівлі України 2.1 Аналіз міжнародних торгових взаємовідносин України Україна належить до країн із високою експортною квотою у валовому внутрішньому продукті (ВВП). ...
0 комментариев