Діяльність малих підприємств за Європейською хартією

2.2   Діяльність малих підприємств за Європейською хартією

Малі підприємства складають основу європейської економіки. Вони являються ключовим джерелом робочих місць та впровадження бізнесових ідей. Зусилля Європи у сучасній економіці супроводжуються успіхом тільки тоді, коли малий бізнес буде висунутий на перше місце у порядку денному

Малі підприємства швидко реагують на всі зміни у бізнес-середовищі. Вони перші страждають від надмірного обтяження бюрократією. Та. Звісно, вони перші, хто буде нагородженим добробутом та процвітатиме від ініціативи порвати з бюрократизмом.

У Лісабоні ми поставили за мету для Європейського Союзу стати найбільш конкурентоспроможною, динамічною, інтелектоємною світовою економікою, яка характеризувалась би стійким економічним ростом, збільшенням кількості робочих місць, якісним покращенням умов праці та величезною соціальною єдністю.

Малі підприємства повинні розглядатися як першоджерело інновацій, зайнятості, а також соціальної та місцевої інтеграції в Європу. Отже, має бути створене найбільш сприятливе середовище для малого бізнесу та підприємництва.

При підтримці даної хартії країни учасники зобовязуються діяти відповідно до нижчевикладеного плану дій, приймаючи належні рішення згідно з потребами представників малого бізнесу.

1. Освіта та навчання підприємців

Європа буде дбати про підтримку підприємницького духу і нових навичок з більше раннього віку. Базові знання у сфері бізнесу та підприємництва мають викладатися на всіх рівнях навчання. Спеціальні модулі, пов’язані з діловою активністю, мають стати вагомою складовою системи освіти на середньому рівні, в коледжах ї університетах. Ми будемо заохочувати і сприяти спробам підприємців – початківців та розвиватимемо належні навчальні схеми для менеджерів малих підприємств.

2. Дешевший та прискорений старт

Витрати на відкриття нової компаній мають наближуватись по відношенню до аналогічних витрат найконкурентоспроможніших підприємств у світі. Країни з відсталим розвитком та найбільш обтяжливими процедурами реєстрації компаній необхідно заохочувати прискорювати дані процеси. Необхідно зазначити, що online доступ прискорить та поліпшить процес реєстрації підприємств.

3. Удосконалення законодавства та регулювання

 Національне законодавство про банкрутство має бути оцінено у світлі успішної практики. Вивчення практики застосування бенчмаркінгу повинно привести до покращення поточної діяльності в ЄС.

4. Придатність кваліфікації

Ми намагатимемось гарантувати навчальним закладам укомплек- тованості відповідно з внутрішніми схемами навчання і, відповідно, отримання відповідної кваліфікації, адаптованої до потреб малого бізнесу, а також впровадити постійно діючі механізми підготовки та консультування.

5. Покращення «online» доступу

Громадські організації повинні бути заохочені до підвищення їх електронного зв’язку з сектором малого бізнесу. Таким чином, компаніям буде надана можливість отримати пораду, звернутися з проханням, подати податкову декларацію або отримати елементарну інформацію в режимі «online», що прискорить та суттєво зменшить вартість процесу спілкування. Комісія має стати прикладом у цій області.

6. Узагальнення єдиного ринку

Малий бізнес відчуває економічний ефект від реформ європейської економіки. Тому Комісія і держави – учасниці мають проводити реформи, зважаючи на фактичний внутрішній ринок, зручний для малого бізнесу, в критичних областях для розвитку малого бізнесу, включаючи електронну комерцію, телекомунікації, комунальну сферу, систему державного сприяння і митних платежів.

7. Оподатковування та фінансові питання

Система оподаткування має бути спрямована на мотивацію успіху, сприяння початку підприємницької діяльності, підйому економічної діяльності малого бізнесу та створенню нових робочих місць, а також спрощення створення малих успішних підприємств. Країни - учасниці повинні застосувати найкращу практику оподатковування та створення системи індивідуальної мотивації.

8. Посилення технологічних можливостей малих підприємств.

Ми вдосконалюватимемо існуючі програми, які засновані на розповсюдженні технологій для малих підприємств так само, як здатність малого бізнесу ідентифікувати, підбирати і адаптувати технології.

9. Моделі успішного електронного бізнесу і підтримка найуспішніших малих підприємств

Комісія і країни - учасниці повинні сприяти у застосуванні передової практики і впровадженні успішних моделей бізнесу малими підприємствами, які дадуть їм можливість процвітати в умовах оновленої економіки.

10. Розвиток сильнішого. ефективнішого представництва інтересів малих підприємств на міждержавному та національному рівні. Ми завершуємо перегляд процесу представництва інтересів малого бізнесу в ЄС та на національному рівні, зокрема шляхом побудови соціального діалогу.

IIІ. Сприяння розвитку підприємництва в Україні в сучасних умовах

Протягом вже більш як 2 років дії Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні державна підтримка малого підприємництва стала самостійним системним напрямком соціально-економічної політики держави.

Так, за цей період Урядом були прийняті нормативно-правові акти, направлені на розвиток молодіжного підприємництва, забезпечення гарантованої участі у формуванні державного замовлення для суб'єктів малого підприємництва, надання можливості бізнес-центрам та бізнес-інкубаторам використовувати науково-дослідні розробки, що виконувалися за кошти державного бюджету.

Проте, реалізація заходів Національної програми стримувалась неналежним фінансовим забезпеченням з Державного бюджету. Так, з початку дії заходів на 2002 рік з Державного бюджету було виділено лише 306 тис. грн., що становить 15,3% від запланованих Державним бюджетом 2 млн. грн. і 0,6% від запланованих розпорядженням Кабінету Міністрів України 463-р 48 млн. грн.

Рисунок 3.1 – Сприяння розвитку малого підприємництва

Але незважаючи навіть на таке незадовільне фінансове забезпечення, за виділені кошти вдалося реалізувати ряд заходів, спрямованих на розвиток підприємництва.

Одним з пріоритетів Національної програми залишається зменшення податкового тиску, спрощення процедур оподаткування та звітності для суб¢єктів малого підприємництва шляхом закріплення спрощених режимів в чинному законодавстві.

Значна частина підприємців сьогодні здійснює діяльність на ринках країни. Ця категорія суб¢єктів відчуває на собі негативний вплив проблем, які притаманні сучасним ринкам: від законодавчої неврегульованості до корумпованості відповідальних осіб. Тому можна пояснити велику кількість скарг від підприємців, що працюють на ринку стосовно недосконалого механізму справляння ринкового збору; відсутності системи укладання договорів між підприємцями та ринком, визначення умов надання у довгострокову оренду суб'єктам підприємницької діяльності земельних ділянок для розташування ринків, високого розміру орендної плати; проблем соціального характеру (оформлення трудових відносин, ведення трудових книжок).

У зв’язку з існуванням багатьох проблем функціонування ринків, Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження “Про вивчення стану справ на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, яким передбачено проведення обстеження ринків з метою визначення соціально-економічної ефективності їх діяльності. Таке обстеження було проведене у всіх областях.

За результатами вивчення та узагальнення матеріалів обстеження до Кабінету Міністрів України надано пропозиції щодо поліпшення стану справ на ринках та проекти відповідних нормативно-правових актів. Вирішення зазначених питань потребує негайного державного втручання шляхом вдосконалення нормативно-правових актів. Адже метою здійснених заходів є забезпечення належних умов праці, вирішення соціальних проблем громадян-підприємців та їх найманих працівників, а також прискорення процесу перетворення ринків в сучасні торгівельні комплекси.

Слід зазначити, що обстеження, проведене на ринках, висвітлило ще одну гостру проблему для діючих підприємств - низький рівень професійної підготовки підприємців, відсутність можливості отримання кваліфікованої консультаційної та інформаційної підтримки. Тому, інформаційне та кадрове забезпечення залишається одним із найважливіших напрямків державної підтримки малого підприємництва На сьогодні більшість підприємців вважають, що їм необхідні додаткові знання в сфері бізнесу, а особливо актуальним є питання формування управлінських кадрів для малих підприємств.

Отже, існуюча система соціального захисту на випадок безробіття стимулює бути безробітним, а не бути самозайнятим та започатковувати власну підприємницьку діяльність.

Певним кроком щодо створення оптимальних умов для оволодіння підприємцями знань з питань ведення бізнесу стали затверджені Кабінетом Міністрів України в березні місяці цього року Комплексні заходи щодо освітнього, інформаційного та кадрового забезпечення підприємницької діяльності на 2006 рік. Впровадження цих заходів дозволить підвищувати професійний рівень кадрів сфери малого підприємництва, надавати їм навчально-методичні, консультаційні та інформаційні послуги з питань здійснення підприємницької діяльності.

Разом з тим, залишається потреба підприємницького сектору у фахівцях різного рівня від керівників підприємств та менеджерів середньої ланки до фахівців із робітничими спеціальностями. В той же час підготовка зазначених спеціалістів фактично не здійснюється за державні кошти.

З метою вирішення цього питання, Кабінету Міністрів України необхідно привести свої акти щодо формування держзамовлення на підготовку кадрів у відповідність до норм чинного законодавства. Для цього Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерство освіти та науки України при формуванні державного замовлення повинні враховувати потреби ринку праці у відповідних спеціалістах.

Одним з основних компонентів Національної програми є впровадження регіональної політики сприяння розвитку малого підприємництва. Основним інструментом такої політики є відповідні регіональні програми.

В більшості регіонів вже відпрацьована гнучка система орендної плати за користування об’єктами комунальної власності, що поліпшує їх привабливість та робить доступними для використання у підприємницькій діяльності.

Новою формою підтримки малого бізнесу є сприяння виробничому кооперуванню між собою великих та малих промислових підприємств, що робить можливим розширення для них інноваційного співробітництва і ринків збуту.

Протягом двох років реалізації регіональних програм відбулися позитивні зміни і в розвитку інфраструктури малого підприємництва. Консультативну та правову допомогу малому підприємництву на сьогодні надають 257 бізнес-центрів, що майже у 2 рази більше ніж у 2005 році.

Змінюється відношення керівництва областей та районів до проблем малого підприємництва. Сьогодні мале підприємництво стало одним з пріоритетних напрямків регіональної політики і невід’ємною частиною програм соціально-економічного розвитку регіонів. Мале підприємництво

В рамках Національної та регіональних програм розвитку підприємництва реалізуються соціально-спрямовані програми для залучення до підприємницької діяльності соціально-незахищених категорій населення (безробітних, жінок, інвалідів, звільнених у запас військовослужбовців). Для організації власної справи безробітні отримують одноразову допомогу по безробіттю.

В регіонах здійснюється залучення незайнятого населення до організації та розвитку сільського зеленого туризму шляхом запровадження регіональних програм розвитку туризму, навчання тренерів-організаторів туризму, проведення семінарів в регіонах, видання туристичних путівників та створення інформаційних баз приватних власників.

З метою створення сприятливих умов для розвитку молодіжного підприємництва у багатьох регіонах за сприянням місцевих органів виконавчої влади впроваджуються цільові довгострокові молодіжні програми, проводяться конкурси бізнес-планів підприємницької діяльності серед молоді, діють молодіжні біржі праці.

Важливе значення інфраструктури у становленні вітчизняного малого та середнього бізнесу вимагає постійної уваги до її формування як органів державного управління, так і депутатського корпусу, активного залучення до цього процесу широкого кола підприємців та їх об'єднань.

З метою здійснення комплексної порівняльної оцінки регіонів за станом розвитку малого підприємництва та його підтримки на місцевому рівні. Було розроблено відповідну методику. Запровадження на регулярній основі визначення рейтингів сприятиме посиленню уваги місцевих органів влади та самоврядування до проблем малого підприємництва в регіонах, активізації місцевої ініціативи щодо більш повного використання своїх повноважень по запровадженню нових ефективних форм його підтримки, поширенню прогресивного досвіду, а також стимулюватиме залучення інвестиційних коштів в розвиток цієї сфери економіки.

Висновок

Загальний стан розвитку малого підприємництва за кількісними показниками та тенденціями щодо структурного складу в цілому відповідає відповідним показникам ЄС, зокрема Великої Британії. Але Україні в умовах глобалізації та посилення конкуренції слід по-перше приділити більшу увагу щодо приведення критеріїв визначення суб'єктів малого підприємництва до європейських рекомендацій, а по-друге зберегти та посилити спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва як один з основних інструментів своєї конкурентноздатності.

У системі заходів виходу з економічної кризи, здійснення переходу до регульованого ринку важливе значення має створення і розвиток малих підприємств. У минулому їхня роль недооцінювалася. Вони вважалися малоефективними, нечутливими до технічних нововведень. Перехід до регульованого ринку змінив ставлення до малих підприємств у розвитку економіки.

Історія розвитку підприємства на Заході показує, що воно виросло з малого бізнесу. Він і сьогодні сприяє поширенню підприємницької діяльності, без якої не може існувати ринкова економіка. Так, наприклад, у Великобританії малий і середній бізнес становить 96%, охоплює зайнятість робочої сили 25% і виробляє 20% валового продукту. В Японії 80% працездатного населення зайняте у сфері дрібних та середніх підприємств. В Італії частка дрібних і середніх підприємств становить 99%.

За оцінкою спеціалістів, в Україні налічується близько 100 тис. малих підприємств і 900 тис. господарських суб'єктів, яких у відповідності з міжнародними критеріями, можна зарахувати до сектору малого бізнесу. В цьому секторі економіки зайнято приблизно 2,5 млн. чоловік, що становить тільки близько 10% зайнятого населення. Виходячи з цих результатів і порівнюючи їх із світовими, можна сказати, що Україна потребує 3-4 разового збільшення кількості малих підприємств.

За кількісними показниками стану розвитку малого підприємництва Україна досягла середнього рівня країн ЄС. За якісними показниками мале підприємництво в Україні залишається на початковому рівні. Це визначає необхідність формування та реалізації нової державної політики щодо малого підприємництва.

Нова політика щодо малого підприємництва має:

а) стояти на позиції, що розвиток малого підприємництва становить завдання національного розвитку і має вирішуватись всіма органами державної влади без винятку;

б) базуватися на принципі не погіршення умов ведення господарської діяльності суб’єктами малого підприємництва;

в) концентруватися навколо проблем збільшення експортного потенціалу національного малого підприємництва та збільшення його частки у доданій вартості.

Використана література

1.         Абрамов В. “Підприємства, малий бізнес і ринкова конкуренція” // “Економіка України”, №11 2002 р.

2.         Баранів Я. “Підприємство в системі регіонального керування” // “Економіка України”, №10 2003 р.

3.         Бондаренко С.М. Рейтингова система управління конкурентністю промислової продукції II Проблеми науки. – 2001 - №11 – с.41-47.

4.         Гончарова Н. “Адаптація підприємства до ринкових відносин” // “Економіка України”, №12 1999 р.

5.         Закон України „Про державну підтримку малого підприємництва” від 19 жовтня 2000 року №2063-III

6.         Закон України „Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні” від 21 грудня 2000 року №2157-III

7.         Курский В.А. Управление конкурентностью предприятия II В.А. Курский, П.А. Васиц. ОА. Николаев II СТИН – 2001 - №10 – с.13-17.

8.         Мале підприємництво України – процес розвитку. / Д.В.Ляпін, Ю.І.Єхануров, О.В.Кужель та ін. – К.: Інститут конкурентного суспільства, 2005. – 256с.

9.         Мочерный С.“Основи економічної теорії”, Тернопіль, 1993 р.

10.       Підприємництво – вирішальний фактор розвитку країн з перехідною економікою. – К.: Знання України, 2003. – 327с.

11.       Решетникова Т.П. Повышение конкурентности предприятия и ее измерение.II Наукові праці Донецького державного технічного університету. Сер. Економічна –2001 -№12 – с.58-61.

12.       Рижків С. “Підприємництво сьогодні і завтра” // “Комерсант України”, №6 2000 р.

13.       Сологуб С.М. Теоретичні основи вибору стратегії розвитку підприємств в післяприватизаційному періоді // Актуальні проблеми економіки. – 2004 - №11-12 – с.58-61.

14.       Україна та Росія: Державна політика щодо малого підприємництва. / Д.В.Ляпін, О.І.Ступницький та ін. – К.: Інститут конкурентного суспільства, 2002. – 212с.

15.       Уотермен Р. Фактор обновления. Как сохраняют конкурентоспо-собность лучшие компании \ Общ. ред. В.Т. Рысина. – М.: Прогресс – 1997.-386с.