Навигация
Проблема оцінки інвестиційної привабливості регіону
15541
знак
1
таблица
0
изображений
Міністерство освіти і науки України
Запорізький національний університет
Економічний факультет
Реферат з Регіональної економіці
на тему
Проблема оцінки інвестиційної привабливості регіону
Виконала студентка
1 курсу гр. 5165-3 заочного відділення
Чешкова С.І.
Науковий керівник
Запоріжжя 2006
Прискорення темпів соціально-економічного розвитку нашої країни великою мірою визначається сутністю її інвестиційної політики, спрямованої на інноваційні зрушення в галузях, які потребують першочергових структурних змін, модернізації й технічного оновлення виробництва, впровадження енерго-, ресурсозберігаючих та екологічно безпечних технологій.
На сучасному етапі у вітчизняних і зарубіжних вчених є чимало праць, присвячених проблематиці визначення рівня інвестиційної привабливості господарюючих суб’єктів регіонів, держави. При цьому в методиках переважна кількість авторів намагаються врахувати якомога більше факторів, здатних позитивно впливати на наміри інвесторів, хоча ці фактори є далеко не рівноцінними. Особливо рельєфно це проглядається на регіональному рівні, оскільки такі фактори, як природний, трудовий, економічний, інфраструктурний, науково-технічний потенціали, наявність податкових преференцій безпосередньо визначають обсяг залучення інвестицій до економіки регіонів; інші, зокрема, доходи і видатки місцевих бюджетів, обсяги промислового, сільськогосподарського виробництва, фінансові результати від діяльності суб’єктів господарювання тощо характеризують рівень економічного розвитку регіону, але безпосередньо не впливають на активізацію інвестиційних процесів.
Категорія „інвестиційна привабливість регіону” в літературі визначається як „відповідність регіону основним цілям інвесторів, що полягають у прибутковості, безризиковості та ліквідності інвестицій”[1]; „рівень задоволення фінансових, виробничих, організаційних та інших вимог чи інтересів інвестора щодо конкретного регіону”[2]; або як „становище регіону в той чи інший момент часу, тенденції його розвитку, що відображаються в інвестиційній активності”[3].
Інвестиційна привабливість території визначається факторами інвестиційної привабливості регіону і регіональною інвестиційною політикою. Під факторами інвестиційної привабливості регіону вчені розуміють процеси, явища, дії, переважно об’єктивного характеру, що впливають на інвестиційну привабливість регіону і визначають його територіальні особливості. Це, наприклад, вигідність економіко-географічного положення регіону, його природноресурсний, трудовий, науково-технічний потенціали, рівень розвитку інфраструктури, характеристики споживчого ринку тощо.
Відповідно, регіональна інвестиційна політика розуміється як процес, явище, дія, переважно суб’єктивного характеру, що визначають територіальні особливості регіону. На практиці вона являє собою дії державних і місцевих органів влади та управління щодо розвитку інвестиційного процесу в регіоні, пов’язані з удосконаленням нормативно-правової бази, наданням преференцій для найбільш ефективних та значущих для регіону інвестиційних проектів, розвитком інфраструктури з обслуговування суб’єктів інвестиційної діяльності, гарантуванням безпеки діяльності підприємницьких структур.
Сукупність показників, за якими вітчизняні та зарубіжні аналітики в різні періоди часу пропонували визначати рівень інвестиційної привабливості регіонів, систематизовано у статті російського вченого А. Асаула[4]. Всю систему названих показників зведено автором у 3 великі групи факторів, які визначають рівень привабливості території для інвесторів:
1. Фактори, що впливають на рівень інвестиційного потенціалу регіону (природно-географічний, трудовий, виробничий, інноваційний, інституціональний, інфраструктурний, фінансовий, споживчий потенціали).
2. Фактори, що визначають рівень некомерційних інвестиційних ризиків (законодавчі, політичні, соціальні, економічні, екологічні та кримінальні ризики).
3. Інвестиційна активність (концентрація і розподіл інвестиційного капіталу, активізація впровадження нових виробничих потужностей, розвиток прямих і портфельних інвестицій).
Для кількісного вираження зазначених факторів можливо використання максимально можливої кількості показників, які хоч якоюсь мірою характеризують рівень інвестиційної привабливості території. Проте деякі з них (особливо це стосується першої групи) не справляють помітного впливу на прийняття інвестором рішення щодо вкладання капіталу в економіку конкретного регіону. Такими, наприклад, є показники, пропоновані для визначення виробничого (зокрема, оцінка виробничих потужностей, продуктивність праці, фондовіддача тощо) та фінансового (питома вага прибуткових і збиткових підприємств, рівень прибутковості підприємств тощо) потенціалів регіону. Від’ємне значення таких показників може вказувати на проблеми функціонування діючих підприємств, зокрема, високу питому вагу застарілого обладнання, застосування у виробничому процесі енерго- та матеріаломістких технологій, недосконалу організацію виробництва, низький кваліфікаційний рівень промислово-виробничого персоналу, незадовільний менеджмент та ін., але не означає, що інвестор, який зможе організувати виробничий процес на якісно новому рівні, водночас позбавиться всього комплексу проблем.
Крім того, інвестиційна активність (виокремлена автором у третю групу) не є фактором інвестиційної привабливості регіону. Це, скоріше, міра практичного використання на певний момент часу наявного інвестиційного потенціалу території, її переваг і особливостей.
Іншою методикою визначення інвестиційної привабливості регіонів є методика, запропонована Держкомстатом України[5]. Згідно із цією методикою, інвестиційну привабливість регіонів пропонується оцінювати за такими показниками:
1) інвестиції в основний капітал, у розрахунку на 1 чол. середньорічної чисельності наявного населення (грн.);
2) інвестиції у житлове будівництво, в розрахунку на 1 чол. середньорічної чисельності наявного населення (грн.);
3) обсяг ПІІ, у розрахунку на 1 чол. середньорічної чисельності наявного населення (дол.);
4) зміна обсягу ПІІ, у розрахунку на 1 чол. середньорічної чисельності наявного населення (дол.);
5) густота автомобільних шляхів загального користування з твердим покриттям (км на 1000 км2 території);
6) обсяг експорту товарів, у розрахунку на 1 чол. середньорічної чисельності наявного населення (дол.).
Нині рейтинг інвестиційної привабливості регіонів в Україні визначається за методикою та системою показників, запропонованими Інститутом реформ. Вона в основному грунтується на використанні показників, на які регіональні органи влади практично не можуть впливати, що зменшує можливості практичного використання цієї методики в процесі вдосконалення регіональної інвестиційної політики.
Такими показниками, які не перебувають у площині управлінської діяльності та багато в чому залежать від успадкованого науково-технічного і фінансово-економічного потенціалу, є середній розмір сплаченого статутного капіталу на один діючий банк; та стан ринку цінних паперів та деякі інші.
Ретельний аналіз наявних наукових розробок з визначення рівня інвестиційної привабливості регіону, а також викладені міркування щодо недоцільності врахування в подібних методиках факторів, які опосередковано впливають на формування інвестиційної привабливості територій, дозволяють виділити фактори (і коло показників, що їх характеризують), які в комплексі інтересують інвесторів і безпосередньо визначають обсяги інвестиційних надходжень.
Перелік цих регіональних складових має такий ієрархічний зміст[6]:
1. Економіко-географічне положення: його можна оцінити за такими критеріями, як близькість регіону до кордонів держави, міра розвитку виробничої інфраструктури, зокрема, наявність транспортних коридорів, прикордонних терміналів, нафто-, газопроводів, ЛЕП загальнодержавного значення, близькість до Києва та інших розвинутих промислових центрів України тощо.
Похожие работы
... поданих на рис. 1.5 методик. Відповідно до цієї методики аналіз інвестиційної привабливості підприємства здійснюється в послідовності, наведеній на рис. 1.6. Аналіз і оцінка інвестиційної привабливості підприємства на основі аналізу фінансових показників передбачають дослідження фінансово-економічних процесів на підприємстві (табл. 1.2). Таблиця 1.2 Цілі аналізу фінансово-економічних процесів ...
... ізації відтворювальних процесів в Україні. // Природа людини і динаміка соціально-економічних процесів: Зб. статей, вип.1,- Д.: Наука і освіта, - 1998. – С. 45. 49. Бачевська Ж. Проблеми правового регулювання інвестиційної діяльності.// Економіка, фінанси, право. - 1997. - №8. – С. 16-20. 50. Безуглий А.А. Вплив амортизаційної політики на прибуток і доходи бюджету // Фінанси України. - 2000. ...
... і успіхові реформ, в Україні пішли хибним шляхом перерозподілу національного багатства на користь незначного прошарку так званих "нових українців". 2. Інвестиційна діяльність в ринковій економіці Сьогодні у складній та заплутаній системі економічних зв’язків все частіше необхідно приймати зважені рішення щодо накопичення та інвестування. Для збереження і примноження заощаджень потрібно ві ...
... , що забезпечують сприятливе для інновацій соціально-економічне середовище; заходи, що ініціюють безпосередньо інноваційні процеси та регулюють їх. Проте на сьогодні механізми вироблення й реалізації державної інноваційної політики в Україні перебувають ще в стадії становлення. Регуляторна економічна й соціальна роль держави в сучасному суспільстві опосередковує функції державних органів щодо ...
0 комментариев